| Сторінки (1/83): | « | 1 | » |
Я клялася забути, спалити мости,
Але дим від них ріже так сильно легені.
Я вчилася жити, хоч і шлях не простий,
Пам’ять — мов ніж, що лежить у кишені.
Знаєш, я більше не плачу вночі,
Я просто вдивляюсь годинами в стелю.
Ти десь живеш, ти дихаєш, спиш,
А я тут, де час не минає без хмелю.
Руками хапаю порожнє повітря,
Немов ти ще поруч, немов ще ти мій.
Шукаю твій запах ,як божевільне створіння,
Хоч нас вже немає. І ти вже чужий…
Кажуть, що час лікує всі рани,
Але чому ж мої й досі кровлять?
Чому на серці діри чорні … Капкани?,
Чому… Я все ще шепочу твоє ім’я?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2025
Я йшла до тебе крізь холод і бурі,
Крізь тіні людей, що не вміли тримати.
Мене обіймали ті, хто не чули,
Мене цілували ті, хто не зміг покохати.
Я падала в ніч, що не знала світанку,
Збирала уламки в долонях своїх.
Кохання мене обпалило до ранку,
Та я воскресала, щоб знайти тебе в них.
Я шукала в очах, в голосах, у мовчанні,
Але всі були схожі - неначе ескіз,
І тільки тепер я торкаюсь кохання,
Яке не розтане від холоду сліз…
Ти став моїм небом, якого боялась,
Щоб знову не впасти, не втратити шлях.
Але ти не вітер, що в серці лишався,
Ти буря, що стала нарешті — моя.
Не дай мені зникнути в тіні пропасти,
Не відпускай, навіть якщо піду.
Бо я так довго вчилась кохати,
Що вперше нарешті знайшла висоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Зустріч на швидкість, поцілунок на час,
Обійми в кредит та без права на спогад.
Торкнулись, згоріли, розсипались враз,
Ні привіт, ні прощай — і у відповідь холод.
Затерті маршрути та звичні фінали
Номери в телефоні, що вранці зітруться.
І ролі у драмах, що так набридали.
Та ми вже не люди, а тіні, що гнуться.
Листи без тепла, поцілунки без смаку,
Слова без ваги, обіцянки — лиш пил.
І кожен щось пише. То кому то крапку,
Та сам залишається, завжди пустим.
Ніхто не питає “Як справи? Як день?”
Лише “Де ти?” і “До мене чи я?”
Почуття замінили на секс без імен,
Душу — на тіло, любов — на слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Ізнову плаче кров’ю Україна,
І знову в небі чорний дим.
Така малесенька країна,
Поперек горла стала всім.
І знову матері ридають,
І знов ховають юних нас.
Вітри, могили засипають,
А світ відводить очі й час.
І знову плаче кров’ю Україна,
І знов палає рідний дім.
Слова розбиті, мов вітрини,
Де правда стерта попелом гірким.
І знову… Хтось не повернеться,
Туман надії … Щезне поміж стін .
Чиясь душа вночі озветься,
Чийсь голос … Зникне між руїн.
І знов земля вогнем палає,
І знову сльози, біль, хрести.
Коли ж той день? Чи він настане?
Коли не треба буде йти?..
І знову плаче кров’ю Україна,
І знов … Чорніє горизонт.
Вона незламна й непокірна,
З останніх сил тримає фронт,
І знов сирени, знов розриви,
І діти плачуть в темноті.
Молитви линуть серед вирви,
А ніч спиває біль в пітьмі…
Де вчора сміх лунав на площі,
Сьогодні … Попіл і бетон.
Розбиті вікна… З ними й долі,
І кров, що вписує закон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Весна прийшла, і сонце гріє,
Тануть сніги, вода шумить.
В повітрі ніжність, серце мріє,
Душа, мов квітка, знов тремтить.
Ще вчора вітер вив між гіллям,
І сніг лежав, мов срібний шовк,
А нині пролісок несміло,
Розкрив пелюстки між пеньком.
Птахи вертаються здалека,
Лунає їх дзвінкий мотив,
Весна – мов дівчина - лелека,
Що світ коханням оповив…
Все оживає, світ співає,
Зеленим листям майорить.
Весна іде – і серце знає,
Що найпрекрасніше – це мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2025
Не бачу тебе — тільки тіні та сни,
Але ж ти під шкірою, поміж клітин,
Я очі закрию — і знову вони,
Ті рідні зіниці … Зелених глибин.
Не чую тебе — лише серцебиття,
Що б’ється у ритмі забутих розмов.
У тиші я чую … Своє каяття…
А може, то просто лунає любов.
Не чую твій запах — розвіявся дим,
Лиш пам’ять торкає його ще ледь-ледь.
Колись ти був поряд, колись був моїм,
А зараз — мов тінь, що пішла всюди геть.
Не можу торкнутись, не можу знайти
Тепло твоїх рук, як раніше, вві сні.
Хоч розум малює усюди крапки…
Все ж серце ще носить кайдани тісні,
Поцілувати не можу — повітря пусте,
Та губи шукають тебе у пітьмі…
Кохання мовчить, та воно ще живе,
Хоч тіло вже там… У глибокій зимі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Пробач, мала, за всі ті ночі,
Коли в мовчанні серце мліло,
За всі ті рани між рядочків,
За біль, що словом «не боліла».
Пробач за тих, хто обіцяв…
Любити, грів, а потім кинув,
Хто теплий погляд твій зламав,
Як вітер осінь рве безвинно.
Пробач за темряву в очах,
За всі ті дні, що без надії,
За страх, що в серці, ніби птах,
Крилами так бився серед тіні.
Пробач, що серце я не вберегла,
Що вірила в любов безкраю,
За всі ті фрази, де змогла…
Збрехати, ніби не страждаю.
Пробач, що руки ті тримали
Не тих, хто гідний був тепла,
Що почуття твої зламали
Ті, від яких душа пекла.
Я поверну тобі той світ,
Де знову пахне небом синім,
Де сміх дзвенить, де сонця цвіт,
Не згине в просторі німім…
Я стану сильна, стану інша,
Не дам цим ранам знов боліть.
Ти тільки вір, ти тільки дихай,
Моя маленька, мусиш жить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Кожен день, кожна ніч розривають на частки,
Я у тишу кричу, задихаюсь без слів.
Всі молитви мої потонули у пастці,
Та кохання ще б’ється, хоча світ занімів.
На колінах перед іконою в сльози,
Благаю: “Забери це з грудей назавжди!”
Та Господь мовчазний, як осінні прогнози,
І любов, мов отрута,що тече по воді…
Закурюю дим – він гірчить, мов зізнання,
Але легше не стане – я знаю це вже.
Бо нікотин не лікує розбите кохання,
Він лиш болем і ніжністю в венах тече.
Я гортаю всі фото, всі літери наші,
Як ножем по живому – нестерпно, та знов
Забиваю у серце уламки пропащі,
Бо без нього не згасне навіки любов.
Ми страждали не раз, розпадались, кричали,
Але я все одно не зреклася ... Від нас,
Та тепер поміж нами – розбиті вокзали,
А в мені тільки біль, тільки попіл і час.
Я не хочу так жити, так ридати вночі,
Так молитись, так падати в цю порожнечу.
Я благаю – навчіть мої змучені очі,
Не шукати його між людей, я благаю про втечу.
Я благаю, волаю, щоб більш не кохати,
Й щоб забути цей біль, не згорати дотла.
Та без нього не можу ні жити, ні спати,
Моє серце у ньому. Та мене в нім нема…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Розлука — це вирок без права на сповідь,
Це стукіт у серці, що рветься на повід.
Це прірва, що дихає холодом втрати,
Це руки, що більше не зможуть обняти.
Один забуває… Сміється, живе…
А другий безсило у темряві жде.
Він більше не вірить, до куп не складе,
Самотність стискає… У грудях гуде...
І Очі порожні, мов небо без зір,
І тиша навколо, як темний пунктир.
Любов — то лиш казка, що згасла в пітьмі,
Розвіялась тінню… В холодній імлі…
Один забуває, живе, не болить,
А другий по стінах повзуче тремтить.
Збирає себе по уламках старих,
Зникає у спогадах днів весняних.
В очах його порожньо, лід і зима,
У серці — обірвана тонка струна.
І більше ніколи… Ніколи й ніхто…
Не зможе пробитись крізь його скло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Ти розіп’яв мене своєю зрадою,
Без цвяхів, хреста та без жалю.
У грудях – біль, у жилах – зрада,
А в очах … Таке спустошене «Люблю».
Ти розіп’яв мене своєю зрадою,
Роздягнув до кісток та стер до ран.
Я кричала – вставала й знову падала,
Бо це кохання… Твій жорстокіший обман,
Ти розіпʼяв мене своєю зрадою,
Торкаючись до вуст чужих і рук,
Це кохання… Для мене стало вадою,
Пандори скринею, ключем до страшних мук,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
— Скажи мені, Боже, навіщо це все?
Чому ти з’єднав нас у цьому житті?
Я вірила в нього … Та понад усе,
Любов цю несла, як вогонь у пітьмі.
Він ніжно торкався… Він клявся, що мій,
А ти мовчки дивився з небес за цим сном.
Скажи мені, Боже, це був лише гріх?
Чи любов моя стала дірявим човном?
— Дитя моє! — лагідно чую в імлі,
— Я дав тобі серце, щоб вміло палати.
Не всі, хто приходять у наші світи,
Лишаться, щоб вірно й безмежно кохати.
—Але ж мені зрадив! Брехня, мов ножі,
Розкраяла серце, залишивши лід.
Тепер ми як ті незнайомці… Чужі,
А клятви розсипались попелом в слід.
— Дитя моє, слухай … Я не посилав
Його для страждань, а тільки для шляху.
Щоб ти розпізнала… Всі сили доклав,
Між тим, хто спішить, і хто вміє чекати.
— Навіщо тоді я зустріла його?
Навіщо любила, забувши про страх?
— Бо серце твоє ще зустріне того,
Хто більше не зрадить, не кине в сльозах.
— Дитя моє, — чую я голос згори,
— Я дав тобі серце, щоб вміла любити.
Та світ цей жорстокий, і треба пройти
Крізь біль, щоб навчитись по-справжньому жити.
— Дитя моє, біль твій мине не дарма,
Навчить відрізняти, де істина є.
Не вартий ні сліз, ні твого майбуття.
Той, хто серденько знищив твоє…
— Навіщо тоді я зустріла його?
Навіщо кохала, впивалась сльозами?
— Бо серце твоє, як живе джерело,
Зустріне того, хто ніколи більше не зрадить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
А ми обоє таки щось втратили…
Ти – мене… Я – себе і час…
Між нами тепер відстані й далі,
І не зійдуться вже лінії трас.
Мій погляд порожній, як твої слова,
Що колись промовляв мені в вуха.
Брехня твоя, наче ніж у самого хребта,
І я не можу зробити, жодного руху,
Ти втратив мене, та чи серце кричить?
Хоч на мить… Ти відчув у собі цю зиму?
Я вчуся дихати без тебе … Вчуся жить,
З іконою в руках, а часом у диму…
Чужою стала я самій собі…
В тобі згоріла , наче лист осінній.
І навіть якщо обіймеш мене вві сні,
Не побіжу … Уздовж по пересічній.
Я Любила тебе… О, Боже, як!
До шрамів, до болю, до хрипу крові.
Ти випив, спробував мене на смак,
Лишивши мрії … Обіцянки ті казкові,
Та хай… Болить. Поплачу та не жду.
Хоч очі шукатимуть у натовпі тіло.
Ти – втрата, що вічно стоїть на мосту,
Я – тінь, що із нею зникати уміла.
Я вчусь не любити, не чути, не ждать,
Не вірити шепоту губ у тумані…
Та як пояснити, що серце кричать,
Навчилося, тільки в твоєму мовчанні?
Ти – вирок, прокляття, мій вечір і день,
Ти – тиша, що ріже мене до кісток.
Я – втрата твоя, кисень твоїх легень ,
Я та … Яку ти шукатимеш серед жінок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Торкнись до ран — і пальці запечуть,
Як шрами, що не ніяк не заживають,
У венах почорнілих, тихо ехом звуть,
Сторінки душі… Які не відкривають,
Голка, як сповідь, ляже під шкіру,
Вмить, розріже спогади на звук.
Я малювала щастя й власну віру,
На скрижалях обману, розпачу і мук.
Ця мітка — сльози. Ліній — крик,
Цей контур — слід твого ім’я.
Я відчуваю серцем : Біль не зник,
Він тільки виріс… У малюнках дня.
Коли фарба змішається з кров’ю,
Кожен штрих — наче долі наступний удар.
Я сховаю історію … В тіні чорних узорів,
Щоб ніхто не читав між рядків календар.
Ти проведеш по тату моїх пальцями,
Мов по картах … Забутих доріг.
Вздовж спини, як вісімка кружальцями,
Наче там … Нескінченності, нашої слід.
Біль не зникне-це щось безперервне,
Він вростає ударом у контури ліній.
Моє тіло… Більше говорить за мене,
Там, де слова … Вже навіки безсилі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
Я кохаю тебе, крізь найбільші морози,
Крізь вибухи, втому, невтішні прогнози.
Крізь ночі без сну, крізь нерви на дроті,
Крізь те, що не поруч, крізь будні в турботі,
Я кохаю тебе, попри відстань й роки,
Попри те, що ми-вічно на різних дорогах.
Попри те, що мовчиш, попри наші сварки,
Я кохаю тебе … Моя тисячна спроба…
Я кохаю тебе, попри страх і образи,
Попри всі перепони, попри потяг відрази.
Попри гордість, що ріже, мов лезо по шкірі,
Попри сльози, що ллються щоночі в квартирі.
Я кохаю тебе, хоч на серці вже крига,
В моїм голосі — холод та в очах ще відлига,
Я кохаю тебе, попри стіни й бетонний барʼєр,
Хоч не знаю, чекаєш, чи може, вже стер.
Попри розпач, що тисне вже крила у клітці,
Попри тіні минулого в кожній дрібниці,
Попри те, що, можливо, не бути нам поруч…
Я кохаю тебе. Ти живеш в мені тут ось, ліворуч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
Я так тягнулася в татові руки,
А він відвертався і часто мовчав.
Як здерла коліна ,казав щоб ні звуку,
Пишався, що сильна, що гарний удар…
Просила тепла, та натомість був лід,
У словах – ні любові, ні світла,
Я любила сильніше, шукала підхід,
Та тато дивився крізь мене, мов стіни.
Хотіла обіймів – порожня кімната ,
Хотіла “люблю” – а чи ти заслужила?
Якою ж повинна я бути, скажи мені , тату?
Мене щоб любив, не ламаючи крила .
А я вже доросла, вже сильна, вже інша,
Та в кожному все ж таки… Бачу тебе.
І яка б не була … Найгарніша,
Зі мною цей біль… І він не мине,
Бо хіба мене можна любити
Просто так, без умов і причин?
Якщо навіть найближча людина
Не змогла в мені бачити світ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Я закохалась у твої очі,
Вони — вода озер гірських,
Такі прозорі та глибокі,
Вони — світ слабкостей моїх,
Я закохалась у твої губи,
Немає у світі більш терпких,
Малюєш пристрасно етюди,
На шиї, плечах та спині,
Я закохалась у твої пальці,
Вони мов пензлі в руках майстра,
Коли у пристрасному вальсі,
На моїм тілі пишеш айстри,
Я закохалась у твій голос,
Він — твоя влада наді мною,
Слова твої неначе космос,
Внизу мене звучить луною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Ти – як ковток міцного рому,
Гіркий, обпалюєш вуста.
Я п’ю тебе, шукаю втому,
Та все ж тримаюсь на ногах.
Ти – як цигарка після бурі,
Гориш у пальцях до кінця.
Я видихаю дим отруйний,
Щоб ним заповнити серця.
Ти – звичка, що мене вбиває,
Та я без неї – не живу.
Щоночі душу роз’їдає
Цей присмак болю наяву.
Ти – алкоголь, що вдарив в скроні,
Мене хитає від думок.
Що ти стоїш в чужому домі,
А я – розбита … До кісток,
Нехай пече... Нехай отрута
Стече у венах до кінця,
Та я впаду, зімкнувши губи,
Щоб знов не вимовить ім’я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
І знову ця ніч… Я рахую всі дні,
Де твій голос тепер - лиш відлуння у тиші.
Шукаю тебе кожну ніч уві сні…
Зізнаюсь у коханні… Присвячую вірші,
Не чую твій голос – луна тільки вітер,
Не бачу твій погляд – лиш тіні розбиті.
Усі ці листи – недописані фрази,
Усі ці думки – мов уламки від вази,
Душа на обриві, я падаю вниз,
Я кличу тебе, та у відповідь – тиша.
Коханий прошу, не вбивай, зупинись,
Ця прірва між нами , стає тільки глибша,
І кожна хвилина — як скло під ногами,
Я йду по уламках, всі ноги в крові.
Я б стерла себе, стерла біль поміж нами,
Лиш тебе не зітру… Ти живеш у мені…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Я кричу у безодню, але ти мовчиш,
Холод душі … Так болить, пригостиш?
Зникають зі стін відбитки тепла,
Ти відстанню став а, я — попелом скла.
Годинник знов б’є, але час ще стоїть,
Без тебе ці дні — наче вічність в нікуди,
Ця невідомість щосекунди труїть,
Кожен гудок, наче ломом у груди,
Застрягли слова, мов сніги на вікні,
Я кличу тебе … Та слова всі німі,
Вулиці мокрі … Такі ж, як і очі,
Твоє «Кохаю» наче ягоди вовчі,
Я пам’ятаю твій подих … Цей сміх,
Як ти казав, що без мене б-не зміг.
А зараз мовчиш… І це для мене найгірше,
Мовчання в мені, вкотре скальпелем пише.
Я більше не знаю, що справжнє, що ні,
І де те кохання? Сховалось в тіні?
Якщо ти ще чуєш, прошу, повернись,
Якщо ще кохаєш… Хоча б запізнись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
Покинула тебе, хоч серце криком рве,
Всередині діра… Десь між ребер метелик зве,
Слова твої – солодкий яд і він на дні,
«Любов» твоя … Лишила рану у мені.
Розум наче мантру, мовив : «Відпусти!»
Та у моїх очах, неначе в дзеркалі усюди ти,
Забрав усе, що можна, без вагань й жалю.
Та серденько … Кричало попри все «Люблю».
Твої слова, мов мед, та жало – всередині,
Обіцянки про сімʼю , перетворилися у руїні.
Ти був усім, чого душа жадала, божевілля
Від подарованих тобою крил, лишилося лиш пірʼя.
Моє серце горіло… Палало щосекунди, щоночі,
Мій коханий палач … Такі рідні зелені очі,
Твоя крига душу розривала на шматки.
Там де я малювала коми.Ти ножем вирізав крапки.
Я під дощем, поранена з безсиллям,
Вирвати тебе з грудей, було моїм спасінням.
Та краще так, ніж жити у твоїй брехні,
Справжнє кохання – не в тінях, воно живе в мені.
Пішла від тебе, хоч болить до краю,
Слізьми стекла … Ночами, тихо догораю.
Забрав мій сон, мій спокій, душу, серце.
Ти як пустеля, що засипала озерце.
Я віддала себе до дна, до тла спалила,
А ти лише дивився… Як я повільно тліла.
Бо краще так, із раною в душі,
Ніж бути іграшкою у твоїй брехні.
Покинула тебе. То чому воно так болить?
Наче голуба з рук пустила. А воно всеодно кровить,
Я знову вільна та відчуття наче змія вкусила,
Жити ще можна та покохати вже не сила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
Якщо колись спитаєш, чи кохала?
Я відповім не думаючи, «Ні! »
Згадавши як ночами сльози проливала,
Як кожен день губилась у пітьмі,
Якщо спитаєш чи згадувала нас я?
Я відповім не думаючи «Ні»
Не вартий знати те, що памʼятала кожен час я,
Усі ті дні та ночі, що провели з тобою на самоті…
Якщо спитаєш чи тебе забула?
Я відповім тобі байдужим тоном «Вже давно»!
Знаючи як у спогадах усі роки тонула,
Всю біль свою вливаючи в вино,
Якщо спитаєш як мені ночами спиться?
Я відповім усміхнено «Та як завжди»!
Опівночі мені потрібно було знову народиться,
Щоб рани зализати, знищивши твої сліди,
Якщо спитаєш ти, чи малювала мрії?
Я відповім веселим голосом «Звичайно»!
Насилу змушувала закривати вії,
Хотіла голос твій не чути… Було марно!
Якщо спитаєш чи змінилась?
Я відповім тобі не думаючи «Так»
Неначе після смерті відродилась,
У відсутності твоїй, життя відчула смак…
26.06.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
Не чекай на дзвінок, не чекай повідомлень,
Він для тебе урок, ти - обʼєкт задоволень,
Не чекай на любов, вона є не для тебе ,
Він тебе у вогонь , а ти шкіру знімаєш із себе,
Не чекай поцілунків, в них нема почуттів,
Не чекай на обійми, там капкани тісні,
Не чекай тих освідчень, ти їх вже не почуєш,
Лиш якщо зрозумієш… То себе ти врятуєш,
Не чекай ти на зміни, бо кохання то сила,
Якщо справді кохаєш , навіть чорт тобі милий,
Не чекай на любов… Ту що типу то гробу…
Вона висмокче кров. І душі зробить пробу.
Не чекай його мила… Він тебе не кохає,
Якби там не боліло… Відпусти, заклинаю,
Не дивись ти в ті очі… Там лиш хіть та спокуса,
Його дотики пальців як сліди від укусу…
Не чекай його люба… Чуєш? Серце тріпоче…
Він тебе не кохає… Хоч на вушко шепоче,
Він для тебе- життя, ти для нього - момент,
Ти йому почуття… Він тобі душу ущент.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
Ти пестив словами, торкався руками,
І погляд очей, ніби спалював світ,
То що то було у той час поміж нами,
Між дружбою й коханням спинився наш ліфт,
Торкалась душею не тілом і шкірою,
І серце у ранах, в повʼязках болить,
Без тебе коханий ні вправо, ні вліво,
Мій кисень та крила, небесна блакить,
Я знову торкаюсь до тебе думками,
В моїм серці сніги та ти їх розтопив,
Кохаю безмежно, кохаю безтяму,
Моя любов королівство, ти його захопив,
Тебе відчуваю і в день в темні ночі,
Ти всюди зі мною, де б ти не був,
Твої губи та руки, зелені ті очі,
Якщо це не сон .То я знов не засну.
Ти в крові моїй струм, ти в думках моїх слід,
Моє серце в полоні холодних розлук.
Якщо це любов, то вона назавжди,
Ти шепочеш без слів, ти торкаєш без рук,
Сяють очі твої, мов смарагдовий шлях,
Я втрачаю контроль, бо той час ніби мить,
Я до тебе лечу, за весною мов би птах.
Бо без тебе душа, мов пустеля, горить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2024
Кохання без правди — це просто вуаль,
Де кожен фальшивий, а щирість — фінал.
Лишаю цю гру, бо сенсу нема,
І гордість зруйнує, любов , що жива.
Ми будуємо стіни, замість мостів,
Та правда проста: ми обоє програли,
В правилах пишуть, що почуття — лише міф.
Та серце в цій грі … Ми просто зламали…
Любов — це не битва, любов — це не гра,
А ми розіграли… Себе до нуля.
Я рОблю свій рух, і ти знову в атаці,
Два переможених дурня , що застрягли у масці,.
Ти ставиш пастки, але ми тут у парі,
Між нами брехня, наче чорний сценарій.
Король знову мовчить… Побудовані стіни,
Почуття, … Глядачі, що завмерли у тІні.
Кохання — це шахи, ми граємо мовчки,
Підставляєм фігури … Ховаємо очі.
Ця гра не про нас, ця гра про самотність,
Перемога, що життя перетворить в порожність .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Я знову тут… По серце у крові,
Де памʼять ще гойдає запах шкіри,
Де у спині давно у прихистку ножі,
Я знову тут…Де більш немає ні в що віри,
Я знову тут… Душа розбита наче скло,
Думки танцюють в спогадах про тебе,
Тягну на собі, тобою зламане крило,
І в кожнім погляді, зрікаюся від себе,
Я знову тут … Так боляче не чути голос,
Не бачать очі, рукам немає змоги обійняти,
Моє життя, знову натягнуте на трос ,
А почуття мої, приречені на страту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Навчи мене так само вимикатись,
Без почуттів, не спалюючи душу,
Навчи не вірити, не розчинятись.
Всьому навчусь, лиш серце я не змушу.
Навчи мене так швидко відпускати,
Твої обійми кидати тісні,
Навчи довіру по кутках жбурляти,
І розбивати мрії на вікні.
Навчи мене так жити як сам вмієш,
Не мати цінність в якостях людських,
Колись й мою важливість зрозумієш,
Серед байдужості облич та душ скупих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
Спадали пасма водоспадами на плечі,
Її погляд пробирав аж до мурах…
Поруч з нею… Не відчув він порожнечі,
Поряд з нею, він забув, що таке страх,
У її посмішці було магічне сяйво,
А голос заколисував тривоги,
Дививсь на неї й весь світ здавався зайвим,
Вона… Його найбільша перемога…
В її волоссі відбивався захід сонця
А в обіймах засинало синє небо,
Він прагнув жити з нею до кінця
Лиш в ній одній була його потреба …
Переливалась шкіра, наче шовком,
І мов би медом ті намазані вуста,
Не відчував себе самотнім диким вовком,
Його життя без неї - смуга. Чорна і пуста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
Ми наче квіти … Прагнемо води,
Під сонцем весняним і в білу кригу,
Недогляд ставить на стеблі сліди,
Та все ж пелюсточка шукає втіху…
Ми наче квіти… Хочемо цвісти…
І пити вільно у струмку любові.
Лиш не стояти в вазі… Не гнисти,
Ховаючись від холоду у домі.
Ми наче квіти… Хочемо тепла,
Захоплення в очах від подарунків,
Життя … За межами кришталю скла,
Щоб не псували стебла... поцілунків.
Ми теж зав'яти можемо як квіти
І підігнутись під вагою долі.
Та все ж приречені стояти й гріти,
Лікуючи коханням сум і болі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
Моє життя віднині це - руїни,
Уламки щастя, знищені хати,
Багряна кров, незламної країни,
І ллють її із півночі «брати»…
Моє життя віднині це - сирени…
Потужний звук лютючого шахеда,
На нас напали прокляті гієни…
Дикі ведмеді, що кров рахують медом,.
Моє життя віднині це - «Сьогодні»…
І навіть сон, вже за межею мрій…
Чи буде край цієї чорної безодні?
Чи зупинить хоч хтось скажений рій?
Моє життя віднині це - лиш мрія…
Приємний спогад з присмаком жалю,
На Бога лиш залишилась надія…
«Збережи всіх тих, кого я так люблю»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
Прихована самотність між рядків...
Сховається за образами щастя,
За купою щемливих, ніжних слів,
Немов червона нитка на зап'ясті,
Прихована самотність між думок,
Сховається в ілюзії про «краще»,
Вона не вартує і сотень сторінок,
Лише тому, що зміст її пропащий,
Прихована самотність між життів,
Сховається за молодість і зрілість,
В ній безліч темних та глухих кутів,
Що барви перетворюють у сірість…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Сміюсь, мовчу, втираю сльози…
Кричу душею та мовчать вуста…
Літаю мріями, валяюсь на підлозі…
Пишу, стираю… Спалюю моста…
Надіюсь, вірю, падаю у відчай,
Роблю ремонт, шпалери здерли душу,
Люблю вино а пʼю зелений чай,
Ходжу ногами та думки ніяк не зрушу,
Живу напевно… Взагалі існую,
Планую, хочу та гублюсь у часі,
Рубаю дрова, потім знов шкодую,
Вороні білій не щезнути у масі,
Чекаю, не чекаю і враз рахую кроки,
Я полюбляю тишу і боюся водночас,
Летять секунди та хвилини, а за ними роки,
Зі змін у дзеркалі то профіль то анфас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2024
Десь там … Ялинки сяють у містах,
Готуються до свят, оселі прикрашають,
А десь тіла … Над ними чорний птах,
І не салюти вже … Ракети прилітають…
Десь там в окопі… Молиться військовий,
З сльозами на очах й надією в небеса ,
Коли скінчиться Амфітеатр цей кістковий?
Невже закінчився ліміт на чудеса?…
Там у полоні у чортів рашиських хлопці,
Про них забули всі … Країну розкрадають ,
Додому приїздять тіла «груз 200» у коробці?
І матері з жінками та дітьми ховають…
Для когось ця війна й не починалась,
Комусь вже байдуже, що буде далі.. Там…
Старається ,щоб Україна у крові захлиналась,
І попри все чекає, щоб дісталася катам…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024
Майстерно завдаєм словами болю,
Кохаючи при цьому досить сильно,
Всі біди списуєм в рахунок долі,
Не вміючи прощати … Бо набридло…
Вкусити хочемо, за будь-яку поразку,
Під саму тонку шкіру ... За живе...
Пустити боїмося в себе ласку,
Щоб не зробили знову боляче і зле…
Старанно одягаємо ми маску,
Без меж холодного як лід байдужжя,
Утворюючи власноруч лиху пастку...
Забувши те, що ми давно подружжя...
Ховаєм за лаштунки почуття,
Слова, що серце зігрівають й душу,
Не вистачає часу нам … А може і життя …
Кохати ніжно вдвох під звуки блюзу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024
Відважні воїни, сучасні Прометеї,
Захисники Чугуївських стежин...
Вам не важливі алеї слави, мавзолеї,
Додому мрія ...Повернутися ... Живим…
В Кліщіївці під обстрілом братів урятували,
З передових позицій, зранених, слабких,
Що буде потім і чи буде... Ви не знали...
Несучи на плечах ,бійців життя крихкі.
У Новоселівці, Луганській, де сильний вітер,
Піхотна група в кількості лише восьми солдат,
Знешкодила орду ворожу, не залишив літер,
Розбивши всю броню, вогню не боячись гармат.
Нащадки пращурів могутніх козаків,
Один за одного ви мов би рідний брат,
Ви гордість у дітей, жінок, батьків,
Непереможний наш, незламний 2-й бат,
Про ваші подвиги вже знає цілий світ,
Від цифр тих у ворогів в повітрі знов напруга,
Бригада ваша на вустах в країнах всіх,
Славетна й легендарна дев'яносто друга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2024
Я так хочу в тобі розчинитись,
Відчувати тебе звідусіль...
Твого тіла до скону напитись,
Загубитись між тих божевіль...
Я так хочу, почути твій голос,
І той шепіт, що тілом керує,
Кожним рухом... Відвідати космос,
Твої дотики тіло таврують...
Я так хочу тобі розказати...
Про красу твоїх темних очей,
Бо той погляд, знов змусить програти,
Між самотніх, холодних ночей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2023
Ми розлучались, щоб не зустрічатись,
Та з телефону видаляли номера…
Клялися, що не будем повертатись,
Туди… Де все спалили вже до тла…
Ми домовлялись, щоб залишитись чужими,
Та жити далі … Наче й не було…
І тільки доля … Прокладала знов стежини,
Минулих літ … Того, що загуло…
Ми домовлялись, щоб не памʼятати,
І стерти спогади … З дурної голови…
Та кожен погляд … Змушував програти,
Бо ми з тобою… З одних і тих же половин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023
Чи ти це ? Чи не ти? … Не розумію…
Чи ти … Моя ілюзія ? Примара…?
Трансформувати почуття я так не вмію,
Чи нагорода ти моя ? Чи Божа кара?…
Тебе не впізнаю… А може і не знаю зовсім,
Ти то теплом огорнеш … То за шию сніг…
Неначе літо сонячне… І враз, проклята осінь,
Ти то відштовхуєш… То світ кладеш до ніг…
Не розумію… І не зможу зрозуміти,
Коли ти поруч… Все навколо ніби сяє,
Від слів твоїх, вмить оживають мертві квіти,
Та відстань знов… Твій лик за зброєю сховає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023
Чому не саджають тих «звірів» за ґрати …
Хто білий кришталь у душі … Катував,
Тих, хто дозволяв собі коханням … Грати,
І серце, наче кволу жертву … Шматував,
Чому не саджають … За розбиті надії …
Тих, хто змусив вірити у щирість почуттів ,
Хто, перекреслив своєю грою чиїсь мрії ,
І лиш одним «кохаю» загубив безліч життів,
Чому не саджають … За вчинений біль…
Той … Який не загоїти навіть із часом,
Хто за душею носить … Лише цвіль…
І крила … Вириває разом з мʼясом…
Чому не саджають … За знищене щастя…
Назавжди роздроблене скло у душі…
Тих, хто несе з собою лиш маску й нещастя,
І в спину «коханих»… Встромляє щоденно ножі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Ти мене не знайдеш… Ні в одній,
Бо такої вже більше немає…
Я тепер … За межею твоїх мрій,
Лише памʼять ще крила ламає ,
Ти мене не знайдеш… Не шукай…
У чиїхось очах … Той любові ,
І стежинами спогадів теж не блукай,
Твоє серце по клапан у крові…
Ти мене не знайдеш …Не шукай…
Надто пізно на щось сподіватись,
Як побачиш мене …То відразу тікай,
Моя біль вже не зможе сховатись,
Ти мене не знайдеш…Ні в одній,
В жодній схожій ,хоч чимось на мене,
Як побачиш мене … То відразу німій,
Бо такого як ти - мені більше не треба …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Я дихати не можу … Так болить…
У грудях мов … Бетону тони,
Побите щастя знов у цементі спить,
А від душі - лишились терикони…
Не можу плакати … Закінчилися сльози,
Рожеві окуляри склом … Всі очі посікли,
Моє серце… По шматочках на підлозі,
Лиш хворій пам'яті … Нема куди піти…
Не можу говорити… Скінчилися слова,
Твої вуста труїли слух багато років,
Мою весну, накрила хвиля снігова,
Лиш рани там залишились глибокі…
Не можу відчувати… Більше нічим,
Душа моя … Не мертва й не жива,
І диригує нею зараз… Німий відчай…
Вона спустошена, розбита, крижана …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
Скінчилась мода на кохання…
Натомість «вільні почуття»
Приречені «свободою» страждання,
Із дня у день… І так усе життя …
Скінчилась мода і на близькість,
Чомусь вона тепер вагома в ліжку,
Кількість партнерів витіснили вірність,
І душу не шкребуть сумлінням кішки…
Скінчилась мода на кохання…
У моді знову… Мертві відчуття…
Холодна тиша на важливі запитання,
Слова кохання це дня них сміття…
Скінчилась мода на кохання…
Пристрасть у венах аж скипіла…
Не чути розуму гучне благання,
Контроль над серцем утворило тіло,
Скінчилась мода на кохання…
«Вільна любов» свою зіграла месу,
Як не крути , але на світі без кохання,
Навіть власна тінь не має сенсу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2023
Я напишу тобі листа після війни,
Коли огорне миром кожну хату.
І пальці ще не торкнуться сивини,
Коли дитина дочекається на тата.
Я напишу, коли поля зелені, зацвітуть,
А діти гратимуть, не знаючи і страху.
Я напишу , коли діри у землях заростуть,
А від орди ворожої не лишиться і праху,
Я напишу…Коли роки жаху підуть у забуття,
Про ті часи… Як у небі зірки горіли а, на землях – душі,
І тим кошмарам вже не буде вороття…
Коли пекло танцювало у воді й на суші…
Я напишу… А може навіть намалюю,
Аквареллю ,кольорами спокою й добра.
Я барвами весь світ цей розмалюю,
А пам'ять зцілить час, що відболіла вже до дна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023
Так любити не вчать, але нам це вдалося,
Поміж виру годин і буденних дрібниць,
Твою душу пʼянить моє світле волосся,
Я в полоні краси … Твоїх карих зіниць,
Так любити не вчать, але ми все ж навчились,
Між шляхом з кілометри, єднати серця,
У обіймах твоїх … Я так хочу згубитись,
Між орбітою Овна й сузірʼям Стрільця,
Так любити не вчать, і інструкції теж не існує,
Ти чаруєш мене, своїм голосом рідним щораз,
Буревіями доля, землетруси негод нам будує,
Я кохаю тебе...Так, як можуть кохати лиш раз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023
Світанки плакали кровавою росою…
На шикуванні у строю бриніли голоси ,
Стояли воїни у черзі за відзнакою лихою,
За ними смерть з ракетою замість коси…
За наші сни, за мирні небеса!
Їх душі піднялись у сині далі…
В серцях героїв світло не згаса,
До раю пропуск в них, замість медалей…
Не зітре їхню жертву! Не втамує болю!…
Ні час, ні вітер, ні дощі … Беззаперечно!
За кожен подих спокою, свободи й волі,
Навколішки вклонімося ми їм сердечно…
Не зникне слід відваги той ніколи,
Їх кроки тихі, але не забутні…
Імена, що закарбуються у памʼяті довкола,
Вони життям сплатили за наше майбутнє...
04.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997985
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
А їй боліло, як же їй боліло…
І день і ніч, душа кричала про спасіння...
Серце в її грудях спопеліло,
Молило дати шанс на воскресіння,
А їй горіло, як же їй - горіло …
Той погляд, ніби спалював весь світ,
Здригалося від болю того тіло,
Коли переступала цвинтар у воріт,
А їй пекло… Пекло й не зупинялось…
У грудях в голові та на вустах…
Лише свідомість перед болем не схилялась,
Все інше перетворилося у прах…
А їй боліло, як же їй боліло…
І на коліна впала, мов без ніг…
Він був для неї: її життя і крила,
Проклятий ворог його в сиру могилу стіг,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023
Родные души встретились глазами,
Среди толпы людей и вечной суеты,
Их взгляды небеса как будто разрывали...
Прошли года сердечной пустоты...
Они стояли не сдвинувшись из места,
Внутри теплело... Где-то подо льдом,
Не показав волнений, не опрокинув жеста,
Слеза скатилась перевернув весь мир кругом,
Они губами не шептали...
И в слух ничего не говоря,
Не сделав шаг на встречу погибали,
Лишь друг на друга издали смотря,
Сбежать пыталось сердце из груди,
В глазах всё потемнело, закружилось...
Прошу тебя, моя любовь прости,
Выбросить тебя из сердца у меня не получилось...
Он убежал куда глаза глядели,
Она шепнула вслед "храни его молю"
Родные души потихоньку охладели...
Так и не сумев сказать "люблю"...
04.03.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997579
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.11.2023
Не говори мені як сильно ти кохаєш,
Те, що палає сильно, швидко згасне,
Не говори як ти сумуєш часто,
Те, що загальним було, стане власне...
Не говори мені як думаєш про мене,
Як я приходжу у твої сни...
Колись для мене було все квітуче та чудесне,
Та все пройшло... Нема тої весни...
Не говори, будь ласка про любов,
Про ту, яку не відчуваєш...
Не хочу чути лірику пустих розмов,
Про те, що й в горобця сердечко є напевне забуваєш...
Не хочу чути слів насичених брехнею,
Не хочу чути подих твоїх вуст,
Я серце, що розбилось вже не склею,
Я намагалася... Не чув ти його хруст...
27.06.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023
Я досыта твоей любви наелась,
И лапшою закусила на ушах,
Как ваза на пол разлетелась...
И не сработал мой животный страх...
Мои губы – ядом лживым отравил,
Пустил инфекцию в ещё живое тело,
Меня никто "так сильно не любил"...
И не умел так врать красиво и умело..
Касаясь ночью плоти жадно,
Ты говорил привычное "люблю",
Душе ты больно сделал, а телу вовсе беспощадно,
Я никогда тебя за это не прощу...
И не вернусь к тебе обратно...
Ты погасил в глазах зеленый свет,
И веру в то, что тебя на свете – нету лучше...
Я больше не бегу на красный свет,
Рискуя своей маленькою жизнью, Надеясь на счастливый случай...
Ты раны сделал... Своей придуманной любовью,
И для меня ещё – "счастливое вчера " болью превратилось в невыносимое и адское сегодня...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997501
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2023
Прошу... Освободи меня из каменного плена...
Подай мне руку и скажи "держись",
Не дай мне снова падать на колена,
И думать дурно – что такова жизнь...
Сними наручники моего вечного уныния,
И лавы раскаленной залечи ожог,
Дай поверить что всё будет хорошо отныне,
Большего не попрошу – ты же не Бог...
Открой капкан что не даёт идти вперёд,
Сорви обиды пелену что закрывает мне глаза,
И не говори что мой давно уехал поезд,
Позволь последний раз поверить в чудеса...
Сожги маску моей неслыханной гордыни,
И лживую улыбку ластиком сотри,
Хоть утекло много воды и столько же времени,
Я лишь прошу тебя... Скорей освободи...
Закрой на семь замков все мои страхи,
В вечной темнице заключи мой гнев,
Приставь к её дверям все стражи,
И сражайся за мою свободу словно лев...
Укрой меня от черных огненных драконов,
И всё мосты темницы той сожги,
Забери ключи от всех мучительных заслонов,
Я обессилила от мрака этой вечной и непроглядной тьмы..
16.06.2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997476
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.10.2023
Я голос твій ковтала і пила…
Як божевільна, мучилась від спраги,
Малесенькою краплею жила,
Втрачаючи баланс та рівновагу…
Я не могла до дна тобою напитись,
Кожна молекула зцілювала серце,
У воді я тій воліла розчинитись,
І у твоїй душі текти малим озерцем,
Ніколи не хворіла я подібною жагою,
Мусила та не могла спинитись,
Лиш на вустах твоїх, я почувалася живою,
Спішила через шкіру просочитись,
Я голос твій ковтала й захлинулась,
Незчулася коли не стало кисню,
Душа рікою проллялася й зсохлась,
Втонула з головою …Легеням стало тісно,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Холодна страва подана, тримай...
Смачного я в останнє побажаю,
Отрути смак, виходить аж за край,
Я як ніхто на світі про це знаю...
Накритий стіл, на ньому стільки болю,
І гіркі сльози в кожнім келиху вина,
Це все приготувала я з любов'ю,
І за нове життя, до дна пила...
Шматочки серця , знищені словами,
Сіль с цукором стали однакові на смак,
Моя свідомість затуманена речами,
Мій кисень перекрив твій аміак,
Напевне це... Остання наша зустріч,
Отрути більше не скуштую,
Зі мною... Ти не будеш поруч,
А я блиск очей закоханих не намалюю...
30.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2023
Я соберу из уст твоих, нектар,
Позволь пыльцою насладиться,
Один твой взгляд, по коже жар,
Хочу в тебе лишь раствориться,
Любовь твоя – мой райский уголок,
Твои слова цветочный, теплый ветер,
Касанье пальцев — нежности глоток,
Присутствием своим украсишь томный вечер...
Рассвет... Закат... Не важно что,
Встречать с тобой хочу ежесекундно...
Все 8 чудес света, по сравнению ничто,
Чем провести с тобой хотя б минуту,
Я наслаждаюсь каждой клеточкой твоей,
И все изъяны до безумствия прекрасны,
Возьми меня и сделай узницей своей,
Ведь сила чувств моих взрывоопасна,
Я добровольно сдамся тебе в плен,
Без привилегий, без сопротивленья,
Ведь заключенья срок, мною вожделен,
Впервые мне по вкусу пораженье...
30.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997249
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2023
Я так кричала... Содрогались стены,
Душа писала мелом на полу...
И в эпицентре мизансцены,
Сквозь боль и кровь, шагала по стеклу,
Пусть стены давят... Тишиной,
А я станцую танец с болью,
Я знаю танец этот... Не впервой,
Меня убило то, что я звала любовью,
Обрушилась конструкция души...
Любви опоры рухнули все разом,
Спасти меня с завалов поспеши,
Я вновь накрою боль ужасным басом,
Где тот фундамент что даёт надежду?
И тот цемент, который прочен...
Сниму с себя мечтаний ложных я одежду,
Билет на счастье выброшу... Просрочен!...
13.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997248
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.10.2023
Ты мучил меня долго... Беспощадно,
И наносил удары в области груди,
До дна всю душу выпил кровожадно,
И ссыпал в сердце раскаленные угли,
Они не обжигали, только тлели,
Любовь к себе , все чувства победила.
Из той боли, что принес ты, пепел…
Старую себя , той жизни подарила.
Я так вопила о пощаде...
От боли, рыком изведясь,
Твоя любовь была подобна аду,
Ты убивал... В любви своей клянясь...
24.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997170
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2023
Сними с меня прохладу этой ночи,
Жарким дыханием согрей мне плечи,
Твоих признаний желает тело очень,
Давай навсегда запомним этот вечер...
Укрой меня собой как одеялом,
Не дай остыть и сантиметру кожи,
Дай миг поддаться твоим чарам...
Да так, чтоб пробирало прям до дрожи...
Смотри на лунный свет сквозь мои пряди,
И звезды собери меж простыней,
Побудь со мной еще секунду рядом,
Средь этой темноты где тысяча свечей...
Оставь на шее след любви своей,
Сожми в порыве страсти руки,
Еще чуть – чуть... И буду я твоей,
Принимая сладостные муки...
Отдай тепло мне уст своих желанных,
И блеск в глазах любимых подари,
Подай мне свет средь дней туманных,
И пряность ночи этой сохрани...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997169
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.10.2023
Ти лиш помилка! Моє минуле!
Невдалий вибір! Сліпе кохання!
Фальшиве щастя, давно забуте,
Ти острів болю! Мої страждання!
Ти лиш міраж… Галюцинація,
Долі портрет … Ідеалізований,
Злодій з кіна… Його мутація,
Пацієнт … Недолікований,
Ти саме дно… Ти деградація,
Ти крапка в кожнім моїм рядку,
Втілення зла… Реінкарнація,
Пес Баскервіля на повідку,
Ти Асмодей! Демон спокуси,
І той, хто в пеклі вміє жить,
Обожнюєш життєві землетруси,
Раб у своїх бажань, що Люциферу служить,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Божевілля в яке ми закохані,
Зводить із розуму, сон відбираючи,
Ці думки наче гості непрохані,
То у двері дзвінок, то з ноги вибиваючи,
Божевілля в яке ми закохані,
То омана для двох…У пустелі оазис,
Полонені залежністю…Душами зранені,
Вихід один і це тільки - катарсис,
Божевілля в, яке ми закохані…
Галюцинація, болем навʼязана,
Осад від розлуки… Слова, що не сказані,
Проміжок дій між собою не повʼязаних,
Божевілля! Діагноз! Хвороба!!!,
Звичка шкідлива, яку не позбутись,
Спочатку у бій … А потім ще спроба,
Так хочеться дози… І знову забутись…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023
Хочу я быть твоею Евой...
И не возжелать запретный плод,
Твоему сердцу королевой,
И умножать твой грешный род,
Хочу я не с ребра быть твоего твореньем,
А со всего тебя... Вот так вот целиком,
Любви хочу быть проявлением,
Перемотав историю, убрать с неё Гоморру и Содом...
Мне с тобой Эдем и не нужен,
Если ты мой Адам... Без остатка,
Если ты самим Богом мне сужен,
С тобой даже в горе быть сладко,
Я хочу быть твоею Евой...
Твоим маленьким целым миром,
Единственной в сердце девой,
Твоей ценностью...Сравнимой с сапфиром...
Хочу твоей лишь Евой быть...
Вернуть то время вспять.
И свой райский грех не совершить...
Всю жизнь людей переписать...
14.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2023
Я так боюсь, что швы вновь разойдутся,
И хлынет кровь, по стенам, потолку...
Боюсь, что раны до костей сотрутся,
Удар по сердцу, равен острому штыку...
Боюсь, что не смогу в себя прийти,
Боюсь от боли потерять рассудок,
Боюсь... Конечного пути...
В той пропасти, глубокий промежуток,
Боюсь я кислотою раны обработать,
И скальпелем по сердцу провести,
Сняв перевязку, раны не заштопать...
В долину смерти забрести...
Боюсь истратить силы, чтобы выжить,
Второго шанса ведь не будет больше,
Боюсь саму себя любовью удушить,
Забрав с собой всю тяжесть ноши...
Обманутой боюсь я оказаться,
Изрезанное сердце принести на ужин,
С парашюта я боюсь сорваться,
И попасть в тот город, что уже разрушен,
03.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997008
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2023
Иногда уж лучше промолчать...
Не сказав ни слова ни пол слова,
Когда душе так хочется кричать,
И от боли выть без остановок...
Иногда уж лучше промолчать...
Пустить холодный взгляд в горячий кофе,
Когда безумно хочется обнять...
Сдержи себя, введи в вену морфий...
Иногда уж лучше промолчать...
Когда внутри пол мира отобрали,
Уста горят, хотят сказать,
Не возродить нам то, что мы сломали,
Иногда уж лучше бросить взгляд,
Пустой, холодный, безразличный,
Даже когда в душе творится ад...
И страсть и боль... Так не привычно...
Иногда уж лучше не сказать...
О том, что чувствуешь внутри,
Сдержать себя и промолчать...
Когда боль ломает ребра изнутри...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996938
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2023
Листаю жизнь свою — как киноленту,
Смотрю запыленные фото,
В моем альбоме уж и половины нету,
Тех, кто для меня когда-то значил что-то...
Вокзалы ожиданий опустели,
Раскуплены билеты в никуда,
Вслед птицам и надежды улетели,
Взглядом провожая поезда,
Пустой купе и жгучая слеза,
В руке зажат обрезок киноленты,
Взгляд глаз усталых в небеса,
Бросив в окно, сотру из памяти моменты...
Переступив забвения порог,
Вытащив отравленное жало,
Закончу свой кровавый монолог,
Не желая больше начинать сначала,
Обрывки фильма где-то затерялись,
Затерты титры, фразы и слова,
И те, с кем мы душой соединялись,
Ушли из моей жизни раз и навсегда...
27.03.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996937
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.10.2023
И для меня – весна когда-нибудь наступит,
И зацветут в душе цветов бутоны вновь,
Живым забьет ручьем, всё ярко забуяет,
И в сердце – оживёт моя любовь...
Зелёная трава – мне станет за сестру,
Попутный ветер – унесет с собой усталость,
Я всё осадки горести из памяти сотру,
Вдыхая в лёгкие – лишь радостную сладость...
Бабочки в животе моём воскреснут,
Наденут на меня пурпурные очки,
И душе не дадут возможности угаснуть,
Те зажжённые любовью огоньки...
Я вновь почувствую себя девчонкой,
И солнца луч осветит ласково дорогу,
Я больше не буду одинокой кошкой,
А истрёпанное сердце не забьет тревогу...
Я сердце исцелю – цветочным эликсиром,
Дурманом трав и пряностью веков,
И став для кого-то целым миром,
Я вовсе освобожусь с пылающих оков...
16.06.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996935
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2023
Ах, сударь... Меня затмило ваше благородство,
Скользящий взгляд в зоне портмоне,
Вы говорите пьяницей быть скотство,
А нож вонзая в душу с сердцем нет?,
Меня пленят ваши заученные фразы,
Умение сделать даме комплимент,
Я не встречала столь интеллигентной мрази,
Которая за мой же счёт подарит мне букет,
Ах... Сударь... Не знаю как вам это удаётся,
Пролить мне в уши сладостную речь,
Один ваш взгляд и всё внутри перевернется,
Пылает сердце так что можно пироги испечь,
И объятия ваши не описать словами... Сударь...
Когда с жадностью прильнув к моим устам,
За портмоне в карман лезете руками...
Наивно думая что я не чувствую обман...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996778
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2023
Ты – тепло у сентябрьской ночи,
Ты – покой мой, моё ты забвенье.
Мне сбежать бы с тобой что есть мочи,
Попрошу я у Бога везенья...
Ты – моя бесконечность Галактик,
Ты – звезда в освещённых аллеях.
Может быть ты совсем не романтик,
Но с тобой сердце бьётся сильнее...
Ты – безмерная нежность касаний,
Ты – любовь в отражении глаз,
И не нужно мне больше признаний,
Наслаждаюсь тобою сейчас...
Стадион... Мы под небом открытым...
Звук гитары, разбитых сердец...
То, что было доныне сокрытым,
Отворилось, как боли ларец...
Моё сердце на части разбито,
Так мне хочется уст коснуться,
Ясность разума с толку сбито,
Так люблю, что недолго свихнуться...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996776
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.10.2023
Сірі очі, мов ранок туманний...
Таємничі як гори далекі...
Колір мармуру їм притаманний,
Віддзеркалюють море і скелі...
В них небесна й земна таємниця,
Між мусонами й легкими бризами...
Лише погляд... І ти у вʼязниці,
Зачаровують кольором, рисами…
У їх відблиску — пил діамантів,
Сірі очі — немов би сузірʼя...
Вони значно гарніше смарагдів,
Бо їх кредо - безмежне свавілля,
В них є простір між світлом і тінню,
Сірі очі —це портали душі,
В них є вічності, мить шепотіння,
Вони сильні, магічні , міцні ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Туди! Сюди! Ходи! Ні! зупинись!
Роби! Не треба! Просто почекай,
Зрозумій, прийми! Нарешті схаменись!
Прощай, забудь! Чекай, кохай…
Ми разом! Ні! пробач не можу,
Люблю, безтями! Вибач розлюбив!
Ти як колишня, ні на неї просто схожа,
Рука в руці назавжди! Вибач, відпустив,
Сказав! Я знаю! Ні! тобі наснилось!
Дививсь на тебе! Ні! Подобалась вона!,
Був тобі вірний! Випадково закрутилось,
Налюбуватися не можу! Вже приїлося, сповна!
Нам треба разом жити! Речі забери!
Були в стосунках? Ні! Тобі просто здалося,
І не дзвони мені! Як хочешь, набери!
Ти гідна кращого! Поганий? Так у житті звелося!
Приїду ввечері, чекай…
Не вийшло, тут переночую!
Спільні фото? Ти не викладай!
Дитину хочу, народи! Та ні! Просто жартую,
З колишньою спілкуюсь? Просто друзі!
Побачимось, сумую! Іншим разом!
Образив? Я? Коли? То світ твоїх ілюзій!
Анкета у знайомствах? Видалить хотів, забувся з часом,
Я думаю про тебе! І не тільки!
Будемо відвертими! Хочу побути сам!
Сама в усьому винна! Не переводь стрілки!
Ти так важлива! Не вірю я твоїм сльозам!
Зараз! Сьогодні! Ні! Може й не варто?!
Давай без фантазій! Думай, що хочеш! Я пішов!
Між нами тепер тільки правда! …
Ні! Не збрехав! Просто слів не знайшов…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Я хочу быть твоей... Единственной,
Той реликвией что не обесценится,
Незнакомкой твоей таинственной,
Купидоном что в сердце целится...
Я хочу быть твоей... До кончиков,
Ощущать тебя каждой клеточкой,
Я хочу быть твоей... До чёртиков,
Твоей самой любимой девочкой,
Я хочу, чтоб узнал ты с тысячи...
Игру ветра с моими прядями,
Вкус губ моих нежных выучил,
И испачкал свои... Помадою...
Я хочу тебе отдаться... Полностью,
Утонуть лишь в твоих объятиях...
Свести разум своей покорностью
Искупаться в любви распятиях...,
Я хочу быть твоей... Безумие,
Но мне нравиться эта стадия...
Помнить пальцев прикосновение,
И постель что вплотную смятая...
Я хочу быть твоей... До старости...
До структуры тела бесформенной,
Нет в мире большей сладости...
Чем тобою лишь быть наполненной...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996613
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2023
Тот же цвет глаз, но взгляд чужака,
Те же касанья... Но без мурашек,
Тот жар поцелуев, но знойность не та,
Тот же характер... Но без замашек,
Тот же парфюм, но не тот запах кожи,
Улыбка такая же, но без морщинок...
Тот же овал... Но лицо не похоже,
Те же глаза, но не тот поединок ,
Голос похож, но не так сводит разум,
Хриплость такая... Тональность не та,
Те же слова, но не та колкость фразы,
Твоё «прости» - как следы от прута...
Объятия те же... Но отдаёт болью,
И в касании каждом электрошок,
Давно я покончила с этой любовью,
Твоё «люблю» давит дулом в висок,
И ночи такие... Но нету безумства,
Движения те же... Но чувств у них 0,
Язык тела тот же, но нет безрассудства,
И сахар на вкус мне теперь как и соль…
19.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996612
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.10.2023
Призначений Богом чи долею?
Зустрілись навмисно чи так?...
Станеш ти раєм моїм чи неволею?
Господи, дай мені який-небудь знак,
Знов виросли крила і щастя у серці,
Хочется дихати на повнії груди...
Відкриті навстіж душеньки дверці,
Твоє відображення переслідує всюди...
Я дуже кохаю... Кохаю безтями...
І ніби дитина радію життю...
Так важко мені керувать почуттями,
Бути коханням твоїм чи лиш пристрастю?...
Я не хочу бути лиш тінню твоєю,
Не хочу марити мріями сірими,
І не збираюсь я пливти за течією,
Коли ж ти почнеш малювати фарбами білими?...
Я твоя... До останнього подиху,
І твоєю навіки залишусь,
Тобі своє серце ввіряю без остраху,
І за наше майбутнє, до останнього битимусь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023
Я ранком кожним без тебе прокидаюсь,
І кожну ніч лягаю спати в самоті …
Цілодобово я сама з собою змагаюсь,
Не бачити тебе – найважче у житті,
Я згадую як ми сварились часто,
Через дрібниці, несамітницю, плітки,
Тепер навіть на це немає часу,
Пуста оселя, фото в рамці та кутки,
Сина з донькою постійно обіймаю…
Так міцно, як колись тебе,
Без вас я, вже життя не уявляю,
У відсутності твоїй, я втратила себе…
Спогади, вугіллям сиплять в душу,
І тяжко так, без тебе всі ці дні…
Але я сильна, нею бути мушу …
Хоч образ твій, малюють очі на вікні,
Не думала про те, що так тужити буду,
Чекати на дзвінок твій… День, чи ніч,
Нестиму на собі, оцю страшенну смуту,
В надії, що знов побачу віч-на-віч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Нехай мине безліч століть…
Закінчаться томи з романів на полицях,
Та все ж її не зупинить,
Про неї знає кожен: в селі, містах , столицях,
Нехай назавжди зникнуть фільми,
Затихнуть навіки пісні…
Та вже ж знайду тієї втіхи ,
Сліди , квітучої весни …
Нехай вуста зімкнуться воєдино ,
І не промовлять більше жодний звук,
Я буду жити гармонійно …
За огорожею сліпих розлук,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Як хочеться душі гучних розмов,
Переплетінь емоцій з почуттями,
Де у слові кожнім, ще жива любов,
І долі лінії перетнуті життями,
Як хочеться душі важливих запитань,
Де сутність має лиш кохання,
За чашкою кави, філософських міркувань,
І гомоніти так … Аж до світання,
Як хочеться душі палких дебатів,
І суперечок про матерії високі,
Про шафу де не сховано скелетів,
І про життя можливості широкі,
Як хочеться душі, простого розуміння,
Читати по очах де усередині болить,
Кохання справжнього проміння,
І правди чистої блакить…
Як хочеться душі зігрітися в багатті,
І ковдрою накрити самоту,
Не бути винною в найбільшому розпʼятті,
Подолати найстрашнішу висоту,
Як хочеться душі всі стерти думи,
В дитинство повернутись як колись,
І не проходити всі ті життєві муки,
Почати все спочатку, сміючись …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
На вівтарі свічки, мов зорі сяють,
Два серця об'єднаються в безмежному блаженстві.
Це таїнство … Дві долі з Богом розмовляють,
Впівтемряві , з молитвою в священстві,
Торкаються, долоней їхні руки ,
Вінчання — це обіцянка життя,
В очах — готовність разом, йти крізь щастя й муки,
́Попереду вже зовсім інше майбуття…
На голові корона, у подружжя,
Всевишнім подарований вінець,
Між ними вже немає місця для байдужжя,
Обручками з'єднав їх сам творець,
Обітниці дають, ніби в скрижалях пишуть,
Вічна любов, яка безсмертна в небесах,
Обранці Бога, що один одного не лишать,
Дві різних стежки, об'єднані в єдиний шлях,
Це шлюб не перед людством ,перед Богом,
І янголи засвідчують це дійство,
Кохати аж до смерті, і за її порогом,
Трон вірності, то є подружнє королівство,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023
Ты знаешь... Как хочеться вернутся в детство?...
Где звонкий смех, где горький плачь,
Где нет от боли в сердце средства,
Где тот кто любит – не шут и не палач,
Не из-за судьб разбитых плакать,
А – из-за содранных коленок,
Обиды в сердце детском не тая, мечтать,
О том тепле что грело напоследок,
Увы... Мне этой боли не унять...
Мне сниться детство... Как прекрасно...
Ощущать себя ребёнком иногда,
Бабулина улыбка и на небе ясно-ясно...
Жаль, не вернуться в детство никогда...
Смотрю я часто в небеса...
Мне так тебя бабуля не хватает,
Но что-же, – такова судьба...
Никто не может изменить,
Её никто не знает...
Я знаю что ещё не пройдена страница,
И не написан том – длинною в жизнь...
Но пусть ещё мне будут сниться,
Твои глаза небесной красоты,
То детство в которое нельзя мне возвратиться,
Тот дом в котором больше нет тебя.
Пусть, оно всего лишь будет сниться...
Я жить буду, воспоминания храня...
28.04.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996294
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.10.2023
На полі битви дим і тиша,
Бійні кровавої земля вбирає всі сліди,
Життя згасає, слабшає надія,
В серцях лиш біль… 600-й день безжальної війни,
Грім канонад, в небеснім просторі ракети,
Невже плата за волю вічний сон?,
Руїни з міст, тіла розірвані, шахеди…
«Хоч би живий…» - одне благання до ікон.
Очі солдата, понівечені страхом,
В них є життя, але приховане в землі,
Душа летить до Бога білим птахом,
Лиш залишаються посмертні нагороди іменні,
Війна — це крик, що ехом в долях відбиває,
Разом із ним- безодня сліз та пекло у душі,
Після найдовшої пітьми все ж ранок наступає,
Мир прийде знову, коли усі складуть свої мечі.
Тепер між нами прірва в тисячу віків,
Між москалями й українцями назавжди…
Глибока вирва, аж до ядра землі…
“Асвабадітелі - кати»! Така болюча правда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Моє серце викрав… Вкрав та не зберіг
Ти поклав його десь серед доріг,
Не ввімкнув зелений, загорівсь червоний,
Скільки було на асфальті багряної крові,
Мою душу вирвав… Вирвав та не повернув,
Простягла долоні … А ти відштовхнув,
Я закрила скроні, так хотілось жити,
Іноді на світі краще не любити …
Моє місто знищив, мій сталевий дух,
Навіть крик «врятуйте» сам собою вщух,
Піднялась з асфальту, встала із колін,
Приходила в тяму декілька хвилин,
Запізнивсь ти любий, загорівсь зелений,
Покладу «люблю» твоє до своєї кишені,
Сяду в перший ж потяг і почну спочатку,
Залишу на згадку своє фото в цятку,
Постою ще трішки, озирнусь назад,
Та й зітру сторінку, штучних серенад,
Виверну кишені та й спалю пальто,
Щоб твоє «люблю» більш не знайшов ніхто,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2023
Обрізали мої чарівні крила,
Штовхнули в прірву самоти,
І серце раною страшною вкрили,
Ті... Чиї руки були повинні захистить...
Ти колискові мамо не співала,
Не пригортала ніжно до грудей,
Я весть цей час, була напевно зайва,
Не було в житті твоїм недоспаних ночей,
Не знаєш ти коли навчилася ходити,
Коли сказала першії слова,
Як можна мамо, з оцим болем дочці жити?
Коли я одночасно мертва і жива...
Нічого ти не знаєш мамо...
Що в душі моїй, в думках та почуттях,
Ні те, що жити без любові батьківської тяжко,
Ні те, що після ваших "теплих"слів, моє серце у гілках...
Не маю місця в серці вашім,
Не маю права оселитися в думках,
Цей біль буде висіти каменем тяжким,
І чи залічить мої рани Бог... Питання йдеться у роках...
Ніколи ти мене по справжньому не обіймала,
Не бачила в мені — свою рідненьку кров,
Мамо... Ти все життя мене карала...
Карала за мою до вас любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Пробач мені коханий за любов...
За те, що кожен день молилася за тебе,
Пробач... Так хвилювалася, що виступила кров...
Пробач... Тобі цього було не треба...
Пробач мені, що залила сльозами постіль,
Тепер не зможеш ти тут спати,
Збереш всі речі... Я попрасую одяг поспіль,
Підеш ти до другої ночувати...
Пробач мені коханий за турботу,
За те, що, віддавала все своє тепло,
Був час у мене тільки на роботу,
Часу на себе, любий не було,
Пробач за те, що в сина твої очі,
Риси обличчя й посмішка твоя,
Пробач за те, що всю увагу приділяла дочці,
Ти не хотів, щоб вона була такою ж як і я...
Пробач мені коханий за минуле,
Я більше не така красуня як колись,
Пробач за те, що з головою у дім пірнула...
Хотіла бути берегиней... Не журись,
Пробач мені коханий білу сивину,
Висячу шкіру і трясучи руки, слабкість...
Пробач мені мою любов нестримну,
Пробач за те, що не несла с собою радість...
Пробач мені коханий за віру в тебе,
За те, що була поруч декілька років,
Тобі цього було не треба...
Шукав ти іншу жінку із других світів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Ти вже не той... Не мій... Не поруч...
На тобі військовий одяг і зброя у руках,
Ми не будемо сидіти вже пліч-о-пліч,
А розлука наша стане проміжком в роках,
Я обіймати буду твої речі, коли ніхто не буде бачить...
Та намагатимусь вдихнути аромат,
Холерно уявляти буду, що ти поруч,
І в руках у тебе квіти, а не автомат,
Дім без тебе стане порожнім,
А світ взагалі втратить всі кольори,
Нехай для тебе листок подорожній,
Стане прихистком від лихої біди,
Прошу одне... Пам'ятай лиш мої очі,
Мої слова, що є для тебе оберіг,
Обійми ніжні пам'ятай і довгі ночі,
Розмови шепотом у моїх ніг...
Солдате любий... Не журись...
Тебе чекатиму я довгими роками,
Головне у звіра не перетворись,
Щоб повернувшись я обняла руками,
Ти погляд збережи свій парубковий,
З собою візьми грудочку рідної землі,
Та нехай мелодія птахів ранкова,
Нестиме тобі тільки спокій у душі...
Ти вже не той... Але ти мій... Ти знову поруч...
Я дочекалася... Роки минули мов вода,
Ми сидимо як і раніше вже пліч-о-пліч...
А розлука наша зникла мов і не була...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Он тот единственный, кому готова сдаться,
Гордая и сильная... Но не перед ним,
Он тот, с кем уязвимой быть могу я не бояться,
Ведь он... Никем не заменим...
Ему готова сдаться я без боя...
Без сопротивлений, путь всегда открыт,
С ним рядом, нет мне покоя,
Лишь он один, будит мурашек ритм...
С ним тишина становится все слаще,
Не нужно слов... Глаза в глаза...
И сердца ритм срывает пульсы чаще,
С ним тяжело, нажать на тормоза...
С ним рядом, ощущается свобода...
И время... Пролетает незаметно,
С ним... Не страшна любая непогода...
С ним даже дождь, становится заветным...
Ему лишь я готова покориться...
С ним даже чай без сахара – вкусней,
В его голос невозможно не влюбиться,
Его "люблю"... Дороже жизни всей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975416
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.03.2023
Моє кохання знищило мене,
Ті білі крила були вирвані з корінням,
Тепер залишилось чекати коли то все мине,
Все інше... Лиш закидати камінням,
Кроваве пір'я та розіп'яте серце,
Лежить у попелу минулих почуттів,
Зруйнована моєї душеньки фортеця,
І від весни квітучої – лиш запах пелюстків,
І сонце зникло, вже не зігріє більше,
Ця вічна темрява залишилась в мені,
Слова "кохання" все звучать тихіше,
Закохана безпам'яті згоріла в тім вогні,
Не відчуваю я ні смутку, а ні радості,
І все одно мені чи день чи ніч,
Мені сподобалося жити у твоїй байдужості,
Домівкою моєю стала, тобою розпалена піч,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Кохання кажеш? … Як прекрасно,
А що ти знаєш взагалі?
Як жінку роздягнути треба вчасно?
Як пози змінювать в ночі? …
Чи знаєш ти, що жінці треба?
Чи пам'ятаєш те, що є душа?
Вона, частиночка самого неба,
На сторінках Едему слід свій залиша.
Що пам'ятаєш окрім тіла?
Окрім обіймів, пристрасті палкій?
Чи знаєш ти чого вона хотіла?
І що з переліку того зміг дати їй?
Чи знаєш ти про що вона мовчить?
Чи помічаєш посмішку її зі смаком болю?
Чи відчуваєш її спокій, коли в середині горить?
Бачиш в очах її бажання вирватись на волю?
Чи розумієш ти, що жінка це людина?
Що в ній вирує безліч почуттів …
Вона все та ж малесенька дитина,
Яка чекає на любов своїх батьків…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Колись… Я не знайду на тебе часу,
Не схочу … більше слухати мовчання,
Виправдань скажу всіляких масу,
Саме так мій любий, щезне і кохання…
Колись я не захочу слухати твоїх проблем,
А потім перестану ревнувати,
Почуття наші … Стануть нулем,
А як повернути схочеш, стану руйнувати,
Колись я перестану святкувати дати,
Чекать не буду подарунків,
Після сварок буду спокійно спати,
І ранком не чекати поцілунків…
Колись я перестану по сто разів на день дзвонити,
І не розповім, що там всередині болить,
Колись не зможу і сльози зронити,
А потім взагалі забуду, що таке любить,
Колись я перестану дуркувати…
Так щиро, по-дитячому с тобою,
На зустріч тобі , я перестану крокувати,
І розмовлять почну сама з собою,
Колись мені набридне випрошувать кохання,
І збайдужію зовсім … Назавжди…
Закінчаться усі мої вагання,
Тоді побачиш ти… Скільки витекло води…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023