Анастасія Соловей

Сторінки (1/5):  « 1»

В архівах

Я  тебе  шукатиму  в  архівах.
Серед  тих  запилених  полиць.
Я  тебе  шукатиму  у  найдавніших  книгах.
Твої  очі  -  містять  стільки  таємниць.

Я  тебе  знайду  ,  покличу!
Мовчання-  це  буде  відповідь  твоя?!
Я  знаю,  буде  ,  я  пам'ятаю  тишу  вічну.
Я  пам'ятаю  ще  твоє  ім'я.

Ти  спи  спокійно,тихо.
Як  тисячі  в  могилах  тих.
Я  ще  почую  уві  сні  твоє  славетне  ехо.
Заплачу  й    буду  жити  далі,  для  тих,  хто  це  зробить  не  встиг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023


Віра вмирає в серці з ножем

Серед  ворожого  попелу  .  Правдою
Здіймаються  розтрощені  поверхи.
З  волею,  яку  окроплено  кров'ю.
Здіймаються  воїни,  серед  розрухи.

Серед  ворожого  попелу.
І  міст  ,які  палають  вогнем.
Десь  там  заходячи  до  підвалу.
Віра  вмирає  в  серці  з  ножем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023


У країні

У  країні  де  маки  розквітають.
Де  кобзарі  на  кобзі  грають.
Де  люди    за  свободу  полягли.
Де  вірою  перемогли.



Це    -  моя  рідна    Україна.
 Тут  панує  мова  солов'їна.
Мати  вишиванку  вишиває.
поряд  соловейко  їй  співає.




В  один  день  все  змінилось.
На  світанні  неначе  життя  зупинилось.
росія  вторглася    до  нас.
На  вулицях  так  званий  комендантський  час.

В  нас  не  перша  армія  у  світі.
Але  в  нас  є  віра  ,  єдність  та  народ.
Який  не  хоче  жити  в  цьому  гніті.
Це  -  зброя  наших  воєвод.

Ви  хотіли  позбавити  нас  життя.
А  самі  ж  попали  в  небуття.
Назад  вам    немає  вороття.

В  нас  є  все  для  перемоги.
І  немає  ніякої  тривоги.
Нам  небо  Бог  закриває.
А  ЗСУ  нас  і  нашу  неньку  захищає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023


На світанні багато примар

Сонце  вставало  з-за  хмар.
і  вже  не  світили  зорі.
На  світанні  багато  примар.
І  ріки  червоної  крові.


Як  було  ,  вже  не  буде  ніколи.
А  очі,  очі  -  їх  погляд  не  той!
Сумний,  сповнений  болю  і  вуста  отерпли.
Не  промовляють    слів  ,  тільки  кричать.

Цей  постріл  в  серце.
Куля,що  міцніше  ніж  стріла  .
Влучила  й  не  відпуска.
Ця  не  наша,  зловісна  війна

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023


Ми не будемо братами ніколи

Ми  не  будемо  братами  ніколи.
Ви  нищили  будівлі  та  школи.
Стріляли  в  мирних  людей.
Вбивали  невинних  дітей.
Лікарні  бомбили  без  жалю.
"засіяли"  нашу  землю  печаллю..
Ви  знищували  дитячі  садочки.
Та  будували  свої  рядочки.
Наче  їхали  на  вчення  -  російськії  солдати.
Не  вбивати  прийшли  ,  а  нас  "спасати".
А  зараз  діти  плачуть  в  підвалах.
Хтось  опинився    в  завалах.
Когось  розстріляли  на  місці.
Просто  "НІ  ВІЙНІ"  було  написано  на  вивісці.
Для  вас  війна  це  нас  "спасать"?
Від  кого  ж  нас  "  асвабаждать"?
Ми  жили  мирно  та  спокійно  спали.
І  нас  тоді  замітьте  не  "спасали".
Вам  мало  пролитої  крові.
Ви  хочете  на  "рани"  насипати  солі.
Ми  цю  війну  не  пробачем.
Ви  ще  заплатите  плачем.
Ми  ніколи  не  будем  баратами.
З  вами  -  брехня  ,  а  правда  -  з  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023