AGL@Bal

Сторінки (1/16):  « 1»

Різьбяр.

Підкрався  в  хату  тихо  вечір,
До  вікон  ломом  лізе  холод.
По  шибках  льодом  він  малює,
Узори  ніби  кружевами.
Ти  в  пеньюарі  у  каміна,
Тепленько  ніжки  свої  грієш
І  при  піднявши  одну  вгору,
Мене  до  себе  нею  кличеш.
Спустився  брилами,  над  вікон,
Мороз  зависнув  у  краплинах.
Мене  торкаєшся  губами,
А  я  стою  мов  би  із  криги.
Гладенька  дощечка  осики,
На  кріслі,  вирізьблені  стики.
З  плечей  твоїх  мов  би  стамеско,
Пальцями  шлейку  я  знімаю.
Немов  рубін,  гаряче  пламя,
В  каміні  дрова  догорають.
Удвох  спітнілі  не  від  нього,
Все  дужче  я  тебе  кохаю…
Митець  покриє  лаком  витвір,
Скінчивши,  різьблення  картини.
Немов  по  тілу,  пройде  пензель.
Розлившись  фарбами  по  ньому.
Блищать  на  шибках  його  твори,
Від  світла  танувши  немовби.  
Ніщо  так  душу  не  зігріє,
Як  теплий  дотик  твій  устами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023


Рукой не сделаешь любовь.

Жил,  был  художник  на  все  сто,
Он  рисовал  усе  живым
И  с  вида  чистого  листа,
Питался  сделать  он  любовь.
Уже  уснули  малыши,
И  сказок  нету  на  тв.
А  он  все  трудится  рукой,
Пытаясь  сотворить  любовь.
Рукой  не  сделаешь  любовь,
Не  смастеришь  её  ключом,
Не  нарисуешь  на  листе,
Живей  всего,  она  жива.
Рукой  не  сделаешь  любовь,
Не  изменишь  лист  своей  судьбы.
Ис  за  протертых  линий  вновь,
Сом'ятый  в  урну  бросит  он.
Минуло  время,  он  один,
Рисует  все  ещё  любовь,
Но  только  линии  увы,
Не  оживают  все  никак.
К  нему  девчонка  подошла,
Милее  розы,  кожи  цвет.
Рукой  своей  он  подарил,
Цветок  и  душу  только  ей.
Он  сладко  девушку  обнял
И  нежно  в  губы  целовал,
Нарисовал  её  глаза,  
На  чистый  лист  и  тот  ожил.
А  бил  он  мастер  хоть  куда,
Но  руки  здесь  уж  не  к  чему
Он  полюбил  её  душой,
Что  на  земле  не  создают.

               Написання  далеко  до  2014р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970116
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.01.2023


Тінь.

Промені  сонця,  нас  поєднали,
Тінями  злились  у  нас  під  ногами.  
Це  лише  тіні,  лише  їх  поєднають,  
блиски  весняного  теплого  сонця.  
Запалять  вогонь  у  серці  моєму.  
А  потім  залишать  знову  одного.  
Зі  спогадом  блиску,  волосся  твого,  
я  житиму  дальше  у  мріях  про  тебе.
Проте  як  зтобою  зустрінусь  я  знову,  
хоча  б  не  надовго,  на  відстані  тіні  
і  спогад  наповниться  новим  зарядом,  
який  буде  снитись  мені  вечорами.  
А  може  не  снитись?А  може  й  насправді?
Сховається  сонце  вдалі  за  горами  
і  тіні  розтануть  у  нас  під  ногами.  
Почуєш  з  далеку  мої  хвилювання.
З'єднаються  долі  не  тільки  у  тіні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Біг за мрією.

Куди  біжиш  ти  синє  небо?
Чого  тікаєш  від  пітьми?
Закриє  світло,  чорна  зграя
Громити  з  вітром  буде  все
По  рейсах  поїзд  твій  несеться
По  мріях  він  тебе  несе
Хоч  як  далеко  не  тікав  би
Згадає  серце  все  тебе
Намочить  з  неба,  дощ  всі  трави
Злетять  краплини  до  землі
Як  довго  в  спеку,  їх  чекали
Трави  коріння  у  землі
Цвіти  мов  квітка,  знай  ти  краща
Ніколи  сльози  не  рани
впускай  коріння  свої  глибше
Щоб  в  спеку  вижити  одній
По  зливі  свіжо  так  і  чисто
Немає  пилу,  ні  жари
Та  в  край  дороги  в  калабанях
Стоїть  не  висохше  багно
На  серці  сльозами  затерте
Збереться  в  кучку  вся  любов
Немов  багно  уся  розтане
І  знову  каплями  впаде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Крихітка.

Привіт  маленька,  ніжна  квітка.
Твої  пелюстки  немов  пудра.
Зібрати  хочеться  устами,
Немов  нектар,  маленька  бджілка.
Мов  кубик  льоду,  я  б  розтанув,
На  тобі  своїми  губами.
Водою.  Краплями,  скотився,
Твоїм  стеблом,  дедалі  нижче.
Гарячим  подихом  зігрію,
Як  в  холод,  ти  б  одна  лишилась,
І  язичком  тебе  торкнуся,
Мов  найсолодшу  карамельку.
Від  сонця  квітка  вся  розкрилась,
Листочки  свої  розпустила.
Я  був  би,  твоїм  водопадом,
Коли  б  настала  в  клумбі  суша.
В  твої  коріння  просочився,
Рум'янцем  виглянув  в  пелюстках.
В  тобі  тоді  би  я  зостався  
І  киснем  вийшов  би  для  тебе.
Тебе  бажаю,  поливаю,
Коріння  твої  пригортаю.
Така  крихкенька,  мила  квітка,
А  маниш  ніби  ти  весь  всесвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022


Крапелька любові.

Пишу  листа  біля  вікна,
А  за  вікном  росте  трава,
А  на  траві  лежить  роса,  
Прозора,  чиста  мов  сльоза.
Мов  очі  янгола  твої.
Трава  під  нею  золота,
Сльоза  виблискує  на  ній.
Твоє  волосся  є  таке  ж  прекрасне,
Обдуте  вітром  від  грози:
Заманне,  пишне,  запальне.
Подує  вітер  із  полів.
Росу  знесе  з  трави  на  землю.
Краплини  втягнуться  у  грунт
І  виросте  троянда,  
Кохання  квітка  чарівна.
З  твоїх  очей  злетить  сльоза,
Покотиться  до  ніжних  уст:
Палких,  солодких,  немов  мед,
З  солоним  присмаком  сльози.
Я  міцно  обійму  тебе
І  більше  ніколи  не  впущу,
Бо  сильно  я  тебе,  люблю,  люблю,  люблю….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2022


Зерно кохання.

Такі  красиві  сонцем  обпалимі  квіти,
У  полі  літом,  поміж  золотавих  нив.
Мов  пластилін,  закатаний  в  долонях,
З  колосся  витрушу  зерно...
Промінчик  сонця,  крізь  волосся,
Усмішка  зваблива  в  устах.
Твоїх  очей  безсонний  погляд,
Мого  кохання  два  зерна.
Коли  цілуєш,  обнімаєш,
Зернини  в  серці  зігріва.
В  моїх  обіймах,  ти  мов  танеш,
Кохання  квітку  полива...
Такі  красиві  ранком  роси,
На  травах,  сльозами  лежать.
В  зеленім  блиску,  п'ють  ті  краплі,
Трави  коріння,  в  грунт  тягнув.
Моя  душа,  тобі  радіє,
Як  ночі,  спечена  земля.
Коли  зі  мною  ти,  зростають,
Зернята  нашого  життя...
І  поряд  бджілки  там  літають,
На  квіти  крильцями  сідають,
Пилок  розносять,  хто  куди,
Росте  і  квітне  там  життя)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022


Сніданок.

Ти  візьмеш  зранку  чашку  кави,
Гарячу,  у  руках  своїх.
Так  обережно,  немов  тіло,
Губами  сьорбаєш  її.
Вона  гаряча  в  тебе  в  роті,
Ковтаєш  жадно  ти  її.
І  язичком  своїм  злизавши,
Із  губок  крапельки  усі.
Торкнувся  ніжно  я  коліна,
По  ніжці  пальчиком  веду.
Ти  ніби  тільки  лиш  проснулась,
В  обійми  хочеш  ти  мої.
Тебе  візьму  я  вмить  на  руки,
На  стіл,  відкинувши  вкладу.
І  мов  найкращу  в  світі  страву,
Губами  спробую  усю…
На  кухні,  ми  з  тобою  разом.
Смачненько  снідаємо  вдвох,
Ранкова  кава  із  омлетом,
Найкраща  в  світі  лиш  твоя.😋

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022


Пустота.

Закрий  в  кімнату  свою  двері.
Крізь  тюль,  із  вікон  холодає,
Стікає  сльозами  по  шибці.
Ти  не  повіриш,  я  скучаю.
Закутай  тіло  в  одіяло,
Мов  ніч  в  кімнаті  стало  сіро.
Таке  з  дощами  зараз  літо,
Мені  тебе  так  не  хватає(
Зітри  із  уст  своїх  помаду,
Яскравих  красок  більш  немає.
Дощем  розлились  всі  дороги,
По  вікнах  сирість  випріває.
Мене  немає  в  твому  серці,
Насправді  я  іще  чекаю.
Відкрий  будь  ласка,  своє  серце,
Я  більш  не  сильний,  я  кохаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022


Світанок з любов'ю.

Світанок  на  ліжку,  у  щирих  обіймах.
Торкається  сонце,  твоїми  губами.
Малює  на  лікті  твоєму  мій  пальчик,
Зовсім  немов  вітер,  його  лоскотавши.
Рука  опустилась  на  ніжні  сіднички,
Торкавшись  вже  краєм,  між  них  усе  нижче.
Крізь  тишу  в  кімнаті,  відчув  я  твій  подих,
Немов  би  віддалась  мені  ти  душею.
У  полум'ї  страсті,  палаємо  двоє.
Тебе  я  у  ліжку  поверну  на  спину.
Кохатись  шалено  ми  будемо  довго,
Обличчям  грудей,  притиснусь  я  голодно…
Обняла  ногами  мене  ти  до  себе.
Заграю  у  тобі,  мов  струни  гітари.
Безсилий  звалившись  увесь  я  на  тебе,
Тримаю  за  руку,  схрестившись  пальцями.
І  ранок  засяяв  новими  думками.
У  ліжко  приніс  тобі  чашку  я  чаю.
Із  губок  твоїх  його  ніжно  смакую,
Такий  гарний  ранок,  лише  тільки  з  тобою  ♥️

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022


Приємна незнайомко.

Ти  знаєш  зараз  осінь...🍁
Хоч  було  б  літо🌅,  в  мене  осінь🌧️
І  хоч  зовсім  ми  незнайомі😔
Тепло  ☀️  вернула  б  ти  в  мій  простір
Кричать  думки  мої,  мов  круки🐥
Міняти  🔁треба  щось,  летіти🕊️
Зібратись  силами💪,  не  впасти
Ключем🗝️  відкрити🚪  твоє  серце❤️
Нічого  краще  не  буває
Чим  серця  💞  сповнені  любов'ю
Де  в  ніч  🌃,  закутані  в  обійми
А  в  день🌄,  думками  завжди  поряд
Накриє  снігом❄️  землю  небо🌨️
Забути  вже  тепер  про  літо
Ну  як  знайти🔎,  шляхи  до  тебе🤗
До  щастя💫  стежку  протоптати👣🙄

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


Омріяний сон.

Коли  в  кімнаті  стане  темно,
Закрию  очі  я  свої.
Твоїх  очей  я  не  побачив,
Прокинусь  знову  я  один...
Яскраві  білі  простерадла,
Із  стелі  хвилями  лягли,
На  моє  ліжко,  немов  хмари,
У  сні,  виблискують  вони.
Ти  підійшла  мене  торкнувшись,
А  я  все  спав,  спиною  вверх,
Почала  ніжно  цілувати,
І  я  прокинувся  у  мить...
Я  б  так  хотів  би  повернутись.
Губами  з  твоїми  зійтись.
Обняти  міцно,  не  впускати,
Та  сон,  не  вернеться  уже😔

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


Очі темряви.

У  променях  світла,  збиратись  ти  будеш,
Стоявши  мов  ангел,  у  заслонених  вікон.
Гаряча  статура,  немов  кований  витвір,
До  тебе  притягне,  мене  мов  би  магнітом.
Останні  моменти  лишились  у  ночі,
Ще  трохи  і  темряви  зовсім  не  буде.
До  тебе  я  ніжно  притиснувся  ззаду,
Солодко  по  шиї  пройшовши  губами.
Рукою  обняв  я  тебе  за  животик,
З  тобою  ми  злились,  мов  глиняна  суміш,
Неначе  гончар,  твого  тіла  торкаюсь,
Кружлявши  з  тобою  ми  мов  би  на  колі.
Ще  не  вдіта,  чарівна,  у  ліжко  ти  впала,
Потянувшись  мов  киця,  свої  губи  злизала,
Твої  очі  грайливі,  мене  розпалили,
Розіп'явши  за  ноги,  грішне  тіло  кохаю.
У  морозяний  ранок,  так  гаряче  зігріті.
Ти  відкриєш  на  вікнах,  вже  освітлені  штори,
Всю  прогнавши  з  кімнати,  нашу  темряву  ночі.
Посміхнувшись  до  мене,  душу  світлом  укриєш.
                         ❤️……❤️………❤️

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022


Парк мов душа.


Закриєш  очі  і  на  морі
Твій  човен,  хвилями  гойдає…
В  моїх  думках,  твоє  волосся,
На  щічки  вітер  розлягає.
Я  ніжно  з  губ  твоїх  знімаю,
До  них  губами  притуляюсь.
Мов  з  поміж  пальмів  тепле  сонце,  
Тебе  я  тепло  обнімаю…
Холодна  осінь,  сірі  парки,
Самотні  лавочки  намоклі.
Тобі  приніс  красиву  квітку,
Одну  яскраву  в  цьому  парку.
І  пожовтіло  б  сіре  листя,
Красиво  під  ноги  ложившись,
У  парку  тім  було  би  тепло.
Лише  у  нім  явись  ти…🥺

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022


Осіння нота.

Нехай  спадає  жовте  листя,
Намокле,  стелиться  до  ніг
Лише  б  тримати  твою  руку,
Щасливі  очі  бачити  твої.
Дрова  в  каміні  розпалити,
Принести  в  чашці,  теплу  каву,
Тепленько  пледом  обгорнувшись,
Цілунком,  кави  смак  відчути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


Залежні любов'ю.

Залежні  любов'ю.
Лив  сильний  дощ,
Сповзавши  каплями  по  вікнах.
З  собою  взяли  ми  спиртне,
На  ліжко  в  келихи  розливши.
Торкався  ніжно  я  тебе.
По  тілу  пальчиком  водивши,
Спустившись  нижче  я  до  ніг,
Немов  вода  на  шибці.
Здійме  фіранку  вітер  вгору,
Пробившись  в  форточку  на  вікнах.
Пройду  крізь  тебе  я  устами,
Немов  вино  ігристе.
П'яніти  мною  будеш  ти,
На  щічках  виглянуть  рум'янці,
Коли  гарячий  подих  мій,
Тобі  низом  пройдеться.
Звернувши  келих  із  вина,
На  твої  груди  вилив.
Вони  солодкі,  та  п'янкі,
Від  них  і  я  п'янію.
Ти  танеш  в  ліжку,  вся  моя,
Немов  життя  скінчилось.
І  лиш  крізь  зливу  за  вікном,
Від  насолоди  стогнеш.
Промокли  двоє,  я  і  ти.
В  кімнаті  повна  тиша.
Скінчився  дощ  і  вітер  стих,
Також  мабуть  в  нірвані.
Ти  мій  наркотик,  мій  екстаз
Тобою  шаленію.
Від  алкоголю  зносить  дах
Від  тебе,  вирве  душу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022