| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Немає одинакових людей
І ви їх так марно не шукайте
Із - за лісів, степів та озер
Ви їх попусту не виглядайте.
Немає одинакових сердець
Всі вони розмірами різні
Немає одинакових очей
Ви в них зазря не заглядайте.
Ми всі народжуємось одні
Одні навчаємось та живем
І лиш шукаємо ми ввесь час
Собі того що ми лиш ждем.
Всі люди іноді єдиними бувають
І то буває дуже рідко, як завжди.
Але нас всіх об'єднує віднині
Одна ідея - мир на душі.
Ми завжди прагнемо чогось
У нас то є єдина сила руху
Ми прагнемо добитись від когось
Щоб лиш у нього була сила духу.
Немає одинакових людей
Немає схожих навіть чимось
Ми просто в них малюємо лиш то
Чого би нам самим хотілось.
Немає вічного "завжди"
Все має завжди крапку і кінець
Не тратьте люди час Вам даний богом
Не ждіть поки Вам хтось подасть вінець.
Живіть як сокіл що літає поміж гір
Як лев що бігає лісами і степами
Не ждіть поки Вам хтось подасть
Все те, що Ви чекаєте роками.
Ви краще ці роки живіть поки є час
Бо знаєте життя то як примара
Ми думаємо що у нас завжди є час
Але він враз кудись дівається як хмара.
Немає одинакових людей
Ми різні всі і Ви то пам'ятайте!
В житті є лиш перехрестя двох доріг
Які Ви лиш на швидкості не оминайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022