| Сторінки (1/24): | « | 1 | » |
Моя душа далека так від ідеалу!
Було чимало різного в моїм житті
Та лиш одну я істину все ж не пізнала…
Чомусь із часом ми лишаємось самі.
Багато рідних покидають нас так рано.
Можливо у Всевишнього на них є інші плани?..
Та з кожним днем із року в рік,
Прошу я близьким дати літ.
Мені із ними часу мало!
Якщо так можна - хай візьме мене!
Життя моє для мене досконале.
Та щастя всіх сімейних головне!
Я хочу, щоб зростали діти,
Раділи сонцю, квітам та новому дню.
Я хочу, щоб були батьки,
В здоровʼї, мирі, в насолоді миттю.
Чи можна із Всевишнім підписать парі?
Й себе віддати промотавши час вперед.
І будуть жити всі мої малі й старі,
А я нікому не скажу, це буде наш із ним секрет…
__________________________________________
Є твори, які надихають на роздуми🤔
Коли хочеться взяти горнятко запашної кави та зручно вмостившись на мʼякому диванчику, відкрити своє серце Всесвіту💗
Зупинитися на пару хвилин, розчинитися у вирі думок та спробувати знайти відповіді на важливі питання📝
🎶Одним із таких творів для мене стала пісня #секрет гурту @drugarika
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Свіча палає, як і те життя!
Коли горить яскраво, коли гасне…
А як легенький вітерець ще й повіває,
Прислухайся, свіча пісень співає.
Потріскуючи полумʼя горить.
Дарує спогади, натхнення…
Ти спробуй зупинить цю мить,
Відкласти свої справи сьогодення.
Поглянь, як вогник ось танок веде,
То вниз, то вгору підіймаючи свій стан.
Він знає, що життя його мине,
Тому не переймається за чийсь там план.
Горить для себе і чарує всіх довкола.
Дарує світло і своє тепло.
Свіча повинна бути в кожного з нас вдома,
Щоб цінували ми життя, що нам дано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Стоїть солдат, журбою скутий,
Війні немає вороття назад.
Вона, як звір, жадобою спокутий
Що не дає, щоб на землі був лад.
Невже скінчиться все отак неждано?
Чому земля палає так?
Невже війна – нездоланно?
І це вже все?.. О ні! Не так!..
Ще довго будемо ми жити
І волі іскра буде в нас палать.
Ми будемо дивитись, як зростають діти,
І кожен день зі співом зустрічать.
Стоїть солдат, журбою скутий,
Та іскра в серці ще горить.
Здійснив він подвиг незабутній,
Але душа моя болить!
Боровся він до скону,
Здолав всіляку перепону
За вільну, славну Батьківщину, -
За рідну нашу Україну.
Стоїть солдат, журбою скутий,
Війні немає вороття назад.
Вона пройшла, як потяг незабутній,
Сміється сонце, на землі вже лад.
[u]мій вірш написаний в 2006 році[/u]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
А ти... колись шукав мій профіль в інстаграмі?
Дививсь?.. як склалося моє життя
Чи задававсь питанням… а що було б між нами
Якби наважився зі мною ти звʼязать життя?
Чи на світлинах ми були б у парі?
Відпустка, день народження… свята
Чи склалося б в нас краще чим ми маєм?
І нашого життя нам не було б шкода …
Чому тоді не ризикнув ти… Знаєш?..
Напевно я чекала на твій крок
Парфум, котрий подарував ти
Я берегла… немов той зведений курок
Тоді, можливо, чекала б я тебе додому
У нашім світі сповненому мрій
Були б найщасливіші ми у всьому?..
А знаєш? Я шукала профіль твій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2024
ви палите мости, руйнуєте століття!
Ракетний гул вночі вже чутно і у день.
Немов ті жебраки, що вдягнені в лахміття,
ви заздрість дістаєте з пустих своїх кишень!
Вже вся наша земля огорнута у попіл…
Горить навкруги все, палає і душа.
Десь хтось із під руїн благає дати спокій,-
Вся ваша нація не вартує й гроша!
ви сієте лише гниле насіння!
Нема вам виправдань і сподівань,
ви знищуєте не лише нас, а й своє коріння
Хто вам свободу колись здобував…
Війна пройде, затихнуть сирен звуки,
Країна наша, ніби фенікс спалахне!
Із попелу відновляться міста… з розлуки
Лиш тільки серце мами та коханої не заживе…
А ваша нація залишиться у гної,
Ніде не бажана й завжди гонима.
Із кармою країни руйнівної
Й молитва ваша буде невмолима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Мені наснились нещодавно,
Квітучі мальви на лугу.
Котрі давно колись вплітали,
Дівчата в косу на ставку.
Їх вишивали на сорочках
Вкладаючи в малюнок долю!
Шукали їх по закуточках
Ті, хто згубив власну волю!
Барвисті, вогняні, жагучі
Ці квіти з вірою у правду!
Вони духовністю співучі,
Любов'ю огортають спрагло.
Це символ нашого коріння
І берегиня роду.
Нащадків наших покоління
Хай не забудуть про свободу!
Коли ти мальви бачиш, будь-де
Чекай хороших перемін!
Добро очікує тебе,
А ти лиш будь готов до змін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2023
За синім морем, зірка є,
Виконує усі бажання.
Про що подумаєш коли…
Здійсняться в мить всі сподівання.
А хочеш? Принесу її
Крізь бурі й вітер вмить прорвусь
До неї швидко я домчусь.
Візьму в долоні зірку ту,
Й тобі її я піднесу.
Для тебе, здатна я на все,
Любов твоя в мені тече!
Моя ти ніжна та ласкава дама.
Красива, любляча, рідненька МАМА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Горіти в пеклі вам замало!!
Замало з вас знімати шкіру!
ваш морок світ наш захопило
В серцях у наших накипіло!
Можливо є такая кара,
Чи хто придумає її!
Коли на палю надягають
Всіх добрих рускіх і тоді…
Всіх їх звиваючись від болю
На вогник костровий несуть.
І смажать, смажать, аж до гарі,
Одні вуглинки лиш стають
Ото тоді, можливо досить
Для їх родин і їх дітей.
Коли вони усі вже вдосталь
Відчують біль наших людей!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
Невинні перші не стріляють!
І з автоматами не йдуть на штурм.
Невинні свою землю захищають,
Від адських і таких болючих куль!
Невинні не крадуть майбутнє,
Та не руйнують міста долю!
Невинні творять незабутнє,
Воюють взявши в кулак волю:
«Моя земля, то Україна
І першим зброю в руки взяв не я!
Моя єдина Батьківщина
Хто ж захистить тебе якщо не я?!»
[u][i]Присвячується ЗСУ. Харків 2023[/i][/u]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2023
Коли луна сирена
Про що думки твої?
Куди летить ракета?!
Й чи рідні всі живі?!
Коли лунає вибух,
А потім ще один.
Ти зазираєш в чати
Й рахуєш часу плин…
Ти знаєш скільки часу
потрібно на політ…
Такого не вчать в школі,-
Уже багато літ.
Коли луна сирена
Що робиш ти?.. багато так питань.
Життя роздерте навпіл
«До» й «Після» цих звучань…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2023
Так много лжи и фальши,
И этот фарс в твоих словах…
И что же будет теперь дальше?
В израненных тобой сердцах.
Так много лет с тобою рядом
Перечеркнул ты в один миг.
Моя душа облита ядом,
Стену печали ты воздвиг.
Так много слов, пустых, холодных.
И суета, в ненужных действиях читалась.
Как оказалось не одна я,
а лишь замена той, кто так тебе и не досталась.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Стій. Зупинись і послухай,
Серце його як звучить.
Ти не спіши, ти лиш дихай,
Відчуй, цю чаруючу мить.
Десь проїжджає тролейбус,
Стукіт коліс так дзвенить.
А он на площі автобус,
Заводить мотор у цю мить.
Там розмовляє пара,
Вирішують, що на обід.
Онде на небі хмара!
Невже і гроза за нею услід?!
На деревах співають птиці,
Сипле листям, осінь навкруг,
Ти по ширше відкрий зіниці
Й насолоду черпай мій друг.
Серце міста живе і б’ється,
Доки люди його бережуть!
А голос його озветься -
Тим, чим люди у ньому живуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Раскрылось небо, грянул гром
И далеко еще мой дом;
Я распахнула зонтик свой,
И дождь полился чередой.
Шла одна, вдали огни
Хотелось крикнуть: «Подожди!
Прошу: ты небо, не сердись,
Остынь и только оглянись.
Людей на улицах уж нет,
Лишь брежжет от фонарика тот свет,
Который путь мой освещает,
Домой меня он провожает.
Свою ты песню мне не пой,
И дождик забери с собой.
Остановись лишь на мгновенье, -
Хочу услышать птичек пенье
Возможно, быть в последний раз
Как будто сказочный рассказ,
Что будет в сердце моем вечно,
Любить и жить уж безупречно»!
[u]Из ранего 2006 г.[/u]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968756
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2022
Дім там де серце,
Але серце де?
Вирване війною і порізане на шмаття...
Вернувшись в рідне місто,
У квартиру, в рідні стіни
Мені чужий ти - чуєш?!
Довіку та віднині!
Холодна рана, на серці кровоточить,
Невже неправда все, що було до війни?
Закриті, спраглі були наші очі,
Жили в ілюзіях, як зомбі бродячи вночі.
Чи буде нині, як раніше все?
Кохання, мрії, плани на життя?
А чи було тоді це все у нас?
Ввірвався потягом в життя воєнний час!!
Відкрив нам те, що називали ми життям.
Змінив все докорінно й в одночасся!
Твої слова як лезо шкодять почуттям,
Відвик ти від сім’ї - мені шкода тебе …
О, трясця!
Дім там де серце,
Але де тепер воно?
Коли в своєму домі ти чужинцем став,
Коли тебе чекали й не чекали…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
«Сладость или гадость!»-
Кричали все вокруг.
И в масках карнавальных
Дарили всем испуг.
Ночь волшебства и магии!
Веселья слышно звон.
В домах всех декорации,
Страшил дивизион.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965081
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.11.2022
Багряне небо і душа,
Кривава осінь нас стрічає.
Ще не скінчилася війна,-
Вона найкращих забирає!
Залізні воїни в степах,
З вогняним серцем у грудині…
Хтось не пізнав іще свій страх,
А хтось духмяного кохання й нині…
Бездонні спогади в думках
Про те, що було раніш з нами.
Лиш смак п’янкої кави на вустах
Робить наші дні не снами.
Ця осінь нова, не така!
Дарує терпке сьогодення.
Запам’ятаєм на віка,
Цю боротьбу за майбуття!
За вільне, радісне майбутнє.
Без окупації та кривд.
Де слово кожного могутнє,
І право жити - незабутнє!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
[b]Листячко[/b]
Йшов ведмедик через ліс,
Листячко у лапках ніс.
Задивився на горбочок
Та спіткнувся об пеньочок,
Розгубив листочки в мить.
Листя гарно шелестить.
[b]Листя[/b]
Листя липи шелестить,
Листя крутиться, летить,
Там листочок, тут листок.
Летить листок - через місток.
[b]Дощ[/b]
Дощик капає, стукоче,
До хатинки зайти хоче.
Нумо двері відчиняй,
Дощик з посмішкою зустрічай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
У мене є малесенький дружочок.
Солодкий, мій сіренький приріжочок.
Він важить тони 2, не більше...
Він любить бавитися під дощем,
Своїми бровками моргає,
Всі каплі в сторони вмить розганяє.
Так, любить він і попоїсти
Йому смачненьке тільки дай!
А як дасиш, ти щось не чисте, -
То самостійно, ніжками гуляй!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2022
Любил ли я ее? Не знаю!
Мне нравилось с ней время проводить.
Но правда в том, что я скучаю, -
С ней было интересно говорить.
Мне было в кайф, когда она сопела рядом
И провожала по утрам,
Когда смотрела нежным взглядом,
И не вела допрос по пустякам.
С ней было весело: ни одиночества, ни скуки.
И на других мне было наплевать.
Не нравились на ней чужие руки -
Ведь у меня она совсем не *лядь!
Нет, я не любил ее, не помнил все о ней!
Но почему-то в холод грел ее ладони,
И подъезжал к подъезду я за ней…
Ах, точно,… нравились ей кони…
Я не любил ее, но слушал ее пульс.
Мне нравилась ее улыбка.
И возвращал ее, когда она теряла курс
Одной лишь фразой: «Моя рыбка!»
Я не любил ее, меня манила страсть,
И возбуждали ее звуки.
Да! Я боялся сдаться и пропасть,
Когда скользили ниже ее руки.
Мне нравилось с ней рядом быть.
Так радостно, тепло, уютно…
Смотря в ее глаза, - хотелось жить!
И это было обоюдно.
Я не любил ее, но никогда не врал
Быть может это мои грёзы?!
Рассказывал, когда и с кем я спал,
Но сам боялся на щеках увидеть слёзы.
Так не любил ли я ее?
Вопрос до боли мной не пóнят!
Зачем тогда мне было все?
И почему сейчас другие звóнят?
Их много разных – не таких!
Быть может та, - была родная?
И чувств сейчас нет никаких,
А с той, стучало сердце замирая!
Я не любил ее??
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961083
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.09.2022
Доверяйте друг другу, без упреков, укоров.
Научитесь любить, без чужих разговоров.
Не ищите в любимых, вы ни грамма изъяна!
Не пытайтесь поймать, хоть полслова обмана!
В прошлой жизни не ройтесь,
Доверяйте! Не бойтесь!
И без фальши любите!
Жизнь свою не губите!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960999
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2022
Я відкрию настіж вікно,
Щоб пронизливий, холодний вітер
Взяв мене під своє крило,
Й мої сльози дівочі витер.
А ти знаєш? Уже не болить!
Те, що в серці палало пеклом!
Зараз вітер в вухах шумить,
Й каже бути, менше відвертою.
Вчить мене довіряти собі,
Та поменше шукать ідеали.
Відкривати нові стежки,
Й забувати, про що страждали...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2022
Жена "поломалась", бывает такое!
Не пляшет, не скачет, не радует взор
Возможно она подустала немного
От всех накативших на плечи оков?
Когда нет веселья, и счастья, и смеха
Нет маленьких радостей, что бы цвести…
А лишь на постой негатив и прореха
И как тут гармонию ей обрести?
Ведь женщина дарит любовь й вдохновенье,
Когда переполнен энергией стан,
Когда есть уверенность в каждом мгновенье
Й душевный покой обретает весь клан!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960352
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.09.2022
Багато хочу так тобі сказати,
Проте не впевнена, що ти мене почуєш!
Я думала, що щастя – це кохати,
Коли в відносинах ти час свій не марнуєш.
Коли разом будуєте свій простір,
Немає таємниць і прирікань.
Кохання – це довіра й одна постіль,
Без посторонніх пошуків й блукань.
Я вірила тобі та крила мала,
Свою любов в нашу сім’ю вкладала.
Я мріями жила про майбуття
А виявилось, що немає почуття…
Немає почуття довіри,
До твоїх слів, й очей
Ти перекреслив всі мої надії
Своїм відношенням до цінності речей.
Не знаю я, чи буде як раніш все...
Мені потрібно знов себе - перебороти
Щоб поселити віру в своє серце,
Й обман твій силою в собі бороти.
Якщо ти ціниш все, що є в нас
Тоді мені потрібна допомога
Зробити так, щоб бу́ло мені легше
Й вказати де наша дорога
Куди ми підемо надалі?
Чи всі ра́зом, чи одиноко?
Життя нам не дає медалі!
Ми мусимо відкрити хоча б око!
Нічого не буває просто
Над всім потрібно працювати
Так само і відносини – непросто
З брехні старатись будувати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Чи знаєш, як крається серце?
Чи знаєш, душа як болить?
Коли сьогодення від смерті,
Не можеш ти розрізнить?
Щочасу лунають сирени,
Звук вибухів гулом в вухах…
Коли з-під завалів від смерті
Виносять людей на руках!
Руйнація долей, і світу, і мрій…
Цей жах неосяжний нікому;
Хто тижні не спав під залповий вий,
Хто мусив втікати із дому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022