ПЕКЛО — Пол Едуард Келрідж, Лорд Оксфордширський

Сторінки (1/2):  « 1»

***

Війни  та  сльозинки  колися  зникнуть  –  
Вірте,  панно,  завжди  у  щастя  ревно.
Та  і  щастя  вічним  не  буде,  знайте,
       Що  б  не  робили.

Сонце  й  хмари  владні  над  небом  нашим,
Змінюють  нерідко  вони  картину,
Дощ  іде  сьогодні  –  прозріє  потім  –
       Вічна  мінливість.

Тільки  грім  ударить  на  землю  знову
Після  тиші  сяйвом,  побє  супокій,
Вітер  гореносний  шуміти  стане,
       Звалить  дерева...

Щастя  й  горе  –  то  половинки  світу,
Все  подвійне:  смуток  у  чомусь  світлий,
В  чомусь  радість  кисла;  ніколи  Всесвіт  
       Іншим  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022


***

Богів,  життя  всього,  німий  першопочатку,
       Могутній  океан,  могутня  Тіамат,
Небес,  землі  та  рік  осново  та  порядку,
       Безодне,  ти  тремтиш  в  усіх  своїх  тілах.

А  я...  розбитий  теж,  неначе  ти,  Всесвітня,
       Началом  став  для  тих,  хто  після  не  любив,
І  лиш  товче  тепер  моїх  надій  суцвіття
       У  танці  гамірнім,  без  суму,  без  шляхів.

І  я  тремчу  в  серцях  –  тремчу  від  люти,  Мати!  –
       Своїх  синів-дочок,  дітей  моїх  трудів,
Чекаючи  роки  хвилин  страшної  плати.

Та  ні,  наш  час  минув,  і  ми  лише  провалля,
       З  якого  вийшло  все,  і  наш  старечий  гнів  –
Безплідная  луна  минулого  кохання.

07.09.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2022