| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Чом мучиш мене, голово моя ?
Навіщо ти даєш для мене цю надію?
Я хочу зникнути у темряві нічній.
А ти мені диктуєш хворі мрії.
Усе у мене ти забрала ворогиня.
Триклята хв*йда підсвідомість.
Мене кидають як на гойдалці слова.
Що ж ти дала мені натомість ?
Я слухав своє серце ,ці чуття.
Збивав несучі стіни і колони
Фундаменту мого майбутнього життя
Тепер я чую в собі лиш прокльони
Чому я прислухався, голово моя?
І серце зрадником для мене стало.
Був ворогом для себе завжди я.
Тепер здається смерті буде мало.
Ці медіатори зламалися давно.
І щастя я не вмію в тілі мати.
Вічне буття у жанрі драми, так дано.
Звичайним я б не зміг ніколи стати
Стою в руїнах власного життя.
Не знаю вже за що мені хапатись.
Тепер у існуванні буде лиш ниття.
Не хочу моє тіло, рятуватись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022
Тебе зустрів поганим літом
Укус ти свій подарував
Засяяв день залежність цвітом
Тоді я голод цей пізнав
Хотів тебе я поглинати
Торкатися тебе у сні
А ти на серце ставив грати
Щоб опиратися мені
Бажав тебе собі забрати
Та ти казав що ти для всіх
Не захотів мене кохати
Я викликав у тебе сміх
Сім років вже моїй любові
Я знаю це поганий знак
Нечутно було у розмові
Не зміг мені сказати, так!
Чекав від тебе я безпеки
Я мріяв стати заодно
Стояв у черзі до аптеки
Щоб завершити це давно
Чому не став для мене богом ?
Як я тебе завжди просив.
Чому все стало епілогом?
Чого ти іншого зустрів?
Це горе, сльози на балконі.
Це біль, полегшення нема.
Це в небо гучнії прокльони...
Це смерть і темрява сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Голка під шкіру мою проникає
Соки людські ,отрутою стануть
Кінець вже близько ,я відчуваю
Мотор гудить, тебе я чекаю.
Ніч вже скоро, птахи не співають.
Авто під будинком, мене викликають
Ти кличеш мене, серце блукає
Нарешті побачу, тебе кохаю.
Червоний лінкольн, в машину сідаю.
Ти тиснеш на газ, цукор мій витискає.
Життя з мене тікає, мене обіймають.
П'янкий поцілунок, душа співає.
Моє сонце сідає, пустеля гукає.
Зелені зірки, в мої очі впадають.
Я пригорнуся, тепло шукаю.
Останні хвилини, радіо грає.
Ти посміхнувся, сльоза потекла.
Мою руку стиснув, гіркі слова.
Мрія збулася, останній раз.
Дальня дорога, забрала нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2022
Коли були ми молоді
Тоді зірки сіяли
Усе було по новому тоді
Нічого ми не знали.
Не знали злого ми життя
Не знали смутку горічь
У літні ночі безкінечного буття
Здавалося що мрія поруч...
Я думав будуть назавжди
Мої дивацькі друзі...
Я думав що співатимуть птахи
Та не лишились кручі.
Поглинув демон час ці землі назавжди
Тепер у цьому світі їх не буде
Куди тепер мені ідти?
Щоб відшукати тих моментів чудо
Блукаючи в дзеркальній гладі ностальгій
Жахаючись чудовиськ моря
В майбутньому блакитних моїх мрій
Знайшов я чорний осад горя...
Що не встигаю я зробити все
Про що мене просила Мати
Що я не зможу їй допомогти
Із бідності на ноги стати...
Я знаю не знайду свою любов
Бо серце в камінь обернулось
До серця вже не лине кров
Усе кохання у мені зів'яло та згорнулось.
Я бачу як старіє світ
І в мене часу залишилось мало
Посивів лиш для мене не для всіх
Прогавив я момент коли так стало!
Лягла на плечі кістяна рука
І голос зі спини до мене кличе
Остання юності полилася сльоза
Але у темряві хтось досі хниче!
Це зупинити я не в змозі був
Це сталося, ми зникнем, будемо забуті...
У темряві несправджених надій
Мы будемо шукати суті.
Яких нема.....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022
Хотів би стати кажаном
Щоб в темряві нічній, літати
Гуляти небом через сни
Та морок людям наганяти
Не бути скутим своїм тілом
Повітря в туші відчувати
Нарешті хочу стати вільним
Щоб більш ніколи не страждати
Життя завжди мене кидало
У холод сірих сподівань
Несправджених надій кохання
Глубоких шрамів, свіжих ран.
Стояв в сльозах на дев'ятині
Не взмозі рішення прийнять
Чи зможу стати кажаном я
Як з смертю буду танцювать
Струну зірвало, й полетіли...
Багряні краплі на траву
Дивились очі в небо синє.
Чи то було не наяву...?
Розправив крила в мить останню
В моїх очах із тіней звір...
Сплекав собі з хвилин прощальних
Цю казку, з жаху, болю й снів...
Прощавай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2022