| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Колись малими, ми зривали квіти,
Ніжно долонями тримали живі ще паростки.
На могилу мовчазливо возносили,
Шанували ми свого померлого хлоп'я.
Там мовчки дивилися на землю,
Там не вистачало слів,
Лиш квіти говорили все за нас.
Думки та відчуття корінням у землю відпустили,
Немовби невдало до тіла проросли,
Обвили всі кістки.
Та наші поцілунки стали волею незнаного
І не коханого хлоп'яти,
Бо душа пішла!
І навіки не забудеться вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2022
Послухайте мене, пташки.
Послухайте річ цю відверту,
Що написана чорнилами червоними,
Що написана кров'ю моєю!
Співайте птахи рідною мовою,
Пишіть ці вірші, пишіть ці мальовничі твори,
Дивіться на краєвиди,
На неньку рідненьку,
На живі українські землі.
Та покиньте ви мову вже мертву,
Та покиньте ту змію,
Та прихиліться до калини цієї.
Калина червона в обіймах зігріє,
Калина червона в мене єдина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2022
Яскравий постріл сонця
Освітить мертві очі,
Захоче показати всім тебе.
Уночі ти будеш тінню непомітною,
Зухвало будеш на самоті.
День — життя,
І ти з ним спільну мову не знаходиш.
Ніч — година смерті, вбивць-митців,
І все для тебе там своє:
Слова і мертві душі,
Ревіння хвиль без погляду людей.
Стікає кров твоя, неначе ти троянда у воді.
Живеш, живеш і от, зів'яла,
Та вода все живить,
Сподіваючись, дати змогу жити.
Але краса твоя вічна,
Немовби місяць одинокий
Дарує тобі багато років,
Змогу відтаяти мертвому тілу з полону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Розірви цю білу постіль,
Немовби між нами нічого не було,
Ні краплі втіхи, ні краплі сліз.
Заший собі очі,
Немовби не бачила ніколи ти мене.
Відпусти моє кохання,
Мов постріл у ворога всього світу.
Покинь мене, люба, немов зоря на світанку,
Немовби місяць одинокий серед ясного денного неба.
Загубися у своїх почуттях,
Як на забутій людьми стежині,
Серед непроглядного лісу.
Шукаєш ти двері серед високих,
Величних дерев,
Хочеш рукою обвити ти ручку,
Щоб пройти у нове покоління,
У своє нове, незабутнє життя,
Де забудеш ти мене,
Немов пелюстки тієї ромашки,
На якій визначала долю свою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Зів'явші квіти біля хати,
Хатину ту покинуло життя.
У хвилину скрутну все тихо стало,
І вітер ніжно всі сумніви розвіяв мої.
Війна надворі,
Та мов божевільний танець лишилась вона:
Паркет чистіше краплі спирту,
Змінився морем людської крові,
Та стіни розфарбовані благанням до богів.
Ті стогони лишилися навіки тут зі мною,
Ще досі бачу тінь,
Яка слідкує тут за мною,
Та плаче кожну ніч вона зі мною.
Закриваю вже я очі знову,
Чуючи душу ту,
Що фарбувала стіни болем,
Що стогнала в самоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Біжи, біжи, життя триває!
І усміхнеться ще воно тобі,
І заспіває в тихі ночі,
І ім'я твоє ще буде чутно серед ясних днів цього життя,
І мова твоя буде ще співуча!
Біжи, люби та падай знову, та підіймайся.
Життя триває, життя все ще лунає!
З тобою за руку біжить скрізь дощ і сонце,
Скрізь сніги й темінь, наосліп біжить!
Цілує вуста твої, щоки та радіє, коли ти чуєш пісні його.
Життя триває, життя все ще лунає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2022
Люди плетуть собі крила з ниток думок,
З ниток одиноких мрій,
І тихо під світом нічним,
Пришивають кожну думку, мов пір'я.
Одягни свої крила на руки,
Злітай уві сні та розсікай крилами рани.
Забудь про реалі та літай кожен день,
Забудь про все, тільки-но, лети,
Мов птах божевільний,
Мов там, десь у безкінечному просторі,
Твоє життя знов обернеться живим.
Ти вдихай це повітря, яке ніколи не буде, як на землі.
Забудь про реалі, полиш ти життя.
Лети, лети, але мабуть не забувай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Я хочу, щоб ти дихала тільки мною,
Весь всесвіт біля тебе був би я.
І знову ніч, і знову зорі,
Я вирізаю з жовтого картону сонце,
І клею це творіння на малюнок мрії.
Немовби віддаляється від мене ця людина,
Немовби знову я дитина.
В голові із пластиліну зліплю тебе я, мила моя, рідна.
Ніжно пальцями торкатись буду тіла,
І зроблю тобі самі неймовірні очі.
Погляд твій — то буде сила,
Долоні твої — благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022