| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Не так давно, мені наснився сон
(Чи то видіння, з часом Бог розсудить),
Як наші гнали орків крізь кордон
І бігли, мов скажені, темні люди.
То був вузький прохід, а може яр...
Війська російські бігли, мов мурахи.
Тягли за спинами гріхів тягар
І гнало їх не каяття, а страхи.
А потім людське море закипіло
Вогнем від куль і градів ЗСУ.
Ще довго догорало й клекотіло,
Лишило на землі кістки й труху.
А вдалині, близ згарища людського,
Стояв старий іржавий корабель.
На ньому напис "Маріуполь", більш нічого.
Замучений схилився біля скель...
Промовив голос тихий чоловічий:
"Він вистоїть. Він не скорився і не впав.
Це місто буде тут стояти вічно".
Сказав і зник. А корабель СТОЯВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Ти знаєш, Мамо, я молилась,
Щоб закінчилась ця війна.
Щоб щось у серці надломилось
У тих, хто зруйнував наші міста.
Ти знаєш, Мамо, я молилась
Навколішки, з сльозами на очах,
Щоб нелюдь у крові нашій втопилась,
Щоб задушив ії наш страх.
Хай у російських нелюдів щоночі
Дзвенить у вухах крик наших дітей.
Хай українців вбитих сняться очі,
Тіла скалічених, але НЕСКОРЕНИХ людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022