Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Лише пітьма - вона єдина.
Вона одна неначе диво.
У ній одній є порятунок,
Вона - як наче подарунок.
У ній одній і пісня й слово,
Втрачають сенс не випадково
Усе втрачає свою форму,
І зайві робляться всі норми.
Пітьма дарує пустоту,
Я в ній знаходжу самоту,
І в самоті чекаю днину,
й вигадую свої билини.
В пітьмі я бачу своє сонце,
що грає променем в долонці.
Вона одна дарує волю,
І зданта поміняти долю.
В пітьмі я відчуваю радість,
Вона приховує всю млявість.
Я в ній одна, мені спокійно,
Не так як завжди буревійно.
Вона мій друг і мій коханий,
Завжди для мене гість бажаний.
Вона мені життя замінить,
Ясніше сонця опромінить.
У ній тепер моє життя,
Й повір - не буде каяття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022
Сьогодні, о п'ятій ранку,
Я зустріла барви світаноку.
Я зустріла їх всіх у тиші,
Зустріла тихо, неначе та миша.
Давно скінчились всі слова,
І та розмова світова.
Не пишуться уже й вірші,
І якось пусто на душі.
Лежу однісінька у тиші.
Листів давно ніхто не пише,
А я їх навіть й не чекаю,
Бо їх читаючи, зникаю.
Я розчиняюся в повітрі,
Неначе фарба на палітрі.
Змінюю колір і втікаю,
Я сенес буття давно шукаю.
Лежу у тиші в самотині,
Дивлюсь на небо синє синє.
Якесь усе не зрозуміле,
Навколо стало темно - сіро.
Зникли кудись всі відчуття:
І сум, і жаль, і каяття.
Їх заховала в собі тиша.
Вона ж - безодня та найглибша.
У ній потоне перший ліпший,
І з кожним днем все більше й більше,
Вона ховає у собі.
У ній стаємо всі німі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022