| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Летіли гради у ночі,
Прийшли по наші душі палачі.
І вмившись кров'ю на землі
Поклав за пазуху собі, калини дві гіллі.
Так легше було воювати.
Бо сніг багряний, як у сні,
Що бачив я напередодні.
Та око тішать дві гіллі у нашому окопі.
****
Кінчаються набої, а орки йдуть і йдуть
Без перебою.
Ревуть гармати, а вдома
Молиться і плаче мати.
Вертайсь живий додому брате!
Пише у фейсбук сестра.
І поїхала, як медик
рятувати, всі наші тіла.
****
Стоїть розстріляна швидка.
І знов багряний сніг, лиш тільки на яву.
Накрив сестру мою.
Залишилась лиш злість
Й бажання убивати.
Ридає знову мати
І лиш калина, цвіте
Біля моєї хати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022