Анжеліка Кондакова

Сторінки (1/1):  « 1»

Гра у мовчанку

Ми  грали  у  мовчанку,  
Ховали  у  собі  слова.
Душа  моя  вже  ледь  жива,
Співає  наостанку.

Ну  що  ж,  душі  моєї  вже  нема  
Вона  згоріла  вся  дотла,
А  ти  цілуєш  на  останку
Мабуть,  твоя  душа  іще  жива

І  я  збираю  попел  з  диму
В  повітрі  затрималась  рука,
A  попелу  у  димі  вже  нема  
Я  підіймаюсь  із  вогнем  у  серці.

Здавалось  це  уже  кінець  
Та  вогонь  в  мені  іще  горить.
Я  сильна  надто  вже  для  тебе,
Тому  так  легко  все  мине,  для  мене.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022