| Сторінки (3/282): | « | 1 2 3 | » |
Так , іноді, так іноді буває -
апатія стоїть коло дверей.
Від звичних радостей життя відволікає
і на "слабо" безжалісно бере.
Ще й не дає душі співати пісню
і з труднощами вибратись на герць.
А за вікном ще й дощ шумить навскісно
як пропонуючи розклеїтись вкінець.
Я п'ю міцний, ще й витриманий віскі,
гарячий в шлунок котиться комок -
надуманий знеболюючий засіб.
Здавалося б, що щастя не порок,
але життя диктує : не на часі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
У нас видать особенные воры,
на небесах ведут переговоры,
чтоб вытребовать допуск на грехи.
что грешник, тот, ворующий который,
прошел по светлым к Богу коридорам -
пред Судиёй сказался не плохим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Летить неквапом вереснева ніч,
вже цвіркуни не грають коломийки.
Любов торкнулася ізнов дівочих пліч,
вінок з багрянців кладучи на шийку.
Літають пальці вздовж співучих струн,
палітри осені збагачують натхненням.
Мелодія розірве тиші круг
і донесе взіркованій Вселенній
про радість, що сповідує душа,
про ніжність, що знаходиться для пісні...
Готує доля невідпорний шанс,
і байдуже що все це не на часі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
К нам осень вечность каждый год приводит,
все знают , что не врут календари.
Три месяца одеты по погоде -
природа летний сбрасывает грим.
С листвой багряной красочней закаты
и холоднее капельки росы.
Мне слышится средь крон пустого сада,
как тикают вселенские часы.
Кричат о чём-то в поднебесье гуси
и в серое оделись облака.
Машу рукой , среди моих напутствий:
чтоб путь -дорожка выпала легка.
Чтобы вернулись, выиграли битву,
с пространством и ветрами в вышине.
А осень мчится , жгущая палитру,
на, с гривой из охры, своём коне .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Уходила. любовь забирала с собой.
Там ,внутри, нестерпимо болело.
Купол осени был голубой,
но ветрами холодными пело
между крон и гуло в проводах,
тротуары шуршали листвою ..
Ты ушла , не подвластна судам...
Боль пришла ко мне, той же тропою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Зачахли віртуальні почуття,
в тії любові забіліли скроні.
Хтось , часом перевірочки не втяв,
чи поряд були іншого долоні?
Шукала щось споріднення душа,
не інший погляд, стать, чи групу крові,
не світ де падають душевно і грішать -
взаємин в возвеличеній
основі.
Є пам'ять, що живе в режимі тиші.
Осінній вітер куряву підняв.
Із інтернету лагідний промінчик,
мого життя пів неба обійняв.
Я говорю, про те як є мені ,
що знехтував , тепер не вистачає ...
Пройшло з тих пір,уже багато днів,
промінчика в пів неба вже немає.
Тоді був я , відвертості мої,
тобі були даровані від серця
і также серцем я сприймав твої...
Війна, війна - ториклята людожерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Прошу, прокинся почуття прекрасне,
знеболене Всевишнім , що Любов.
Хай і в війні не рушиться й не згасне,
ота не передбачена любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Невже це осінь чи іще край літа?
Ще ночі теплі і вітри не злі.
Без щебету пташиного самітньо
і віє пусткою зі скошених полів.
Невже це осінь, муза для поетів?
Калини спілої пов'язані пучки.
Осінніх барв є фото в інтернеті
і вкриті листям в парку лавочки'.
Невже це осінь, посірілі трави?
і небо синє"синє та не те"(с).
Вітри звучать вже нижче на октаву
і пахне полином безкрайній степ.
Невже це осінь, третя вже воєнна,
в сльозах дітей, дружин і матерів...
Ми тут в тилу ведем життя буденне...
Вже третю осінь, там хтось, на вістрі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Боже , скільки школяриків завтра не стане на лінійку.
Вже діти з'їхались до школи звідусіль,
спочивші, загорівші та веселі.
А в когось... сльози і нестерпний біль...
їх діти не вернулись до оселі .
Висять минулорічні рюкзачки,
лежать лінійки, олівці, пенали...
Їх знавіснілі вороги-круки,
на віки вічні від батьків. забрали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
Я проезжаю города по объездной,
не видя главное , что есть у серцевине
Такая жизнь , вы спросите, на кой?
А в городах огня не жгут в камине.
Не тонут в грушах, яблоках, садки,
не спеют в лозах гроздья винограда ..
Там жизнь течёт, но как-то вопреки,
мне , сожаленью , этого не надо
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Скарби чатує матінка-земля.
В них піт і кров, жорстокість,біль, таїна.
Хтось "чах" над ними ну а хто - прокляв,
хтось же моливсь стираючи коліна.
Ідуть віки, скарбів цих, вочевидь,
приховано,
закопано, мільйони.
А скільки тих, чекаючих на мить,
як звільнять їх з земельного полону?
І зачерпнуть важезних кругляшів...
Десь блиск смарагдів висвітить ліхтарик ...
Чи збитих з скрині кованих замків
від золота - в вогні бісовських чарів.
Лежать скарби із тисяч-тисяч тон -
притоплені , вмуровані... забуті.
Сплять вічним сном той герцог чи барон...
яких зусиллями скарби були здобуті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Пусть стережет, чтоб снова мир пришёл,
Пусть заживёт простреленное небо...
Ты привези из странствий пирожок,
засушенный в сухарь кусочек хлеба.
Не здешний он, иной, с других миров.
Шепни ему:Ну здравствуй , старикашка .
Он хоть и нежить - помнящий добро,
живущий в одинокой доле тяжкой.
Он отработает , без хитрости людской,
отсторожит на вверенном объекте.
Он тихий, незаметный и немой,
для жизни идеал - добрососедской .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2024
В госпиталь мчит неотложка.
Везут недописанный стих.
Это поэт наш, Серёжка,
тот , что писал для других .
По хитросплетениям улиц,
в госпиталь мчит неотложка.
Рванул кто-то ряд черных пуговиц -
дышать стало легче немножко.
Я верю, не безнадёжный!
У Музы он в верных друзьях.
В госпиталь мчит неотложка,
под свет фонарей и Плеяд.
Предупредили - "тяжёлый".
Готовы на сколько возможно.
Врачи, позаботьтесь о "слове"!
В госпиталь мчит неотложка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2024
Є люди, що отруйні наче змії,
когось вкусити - головна мета.
Коли й благополуччя повне гріє,
без заздрощів живеться їм не так .
Вони живуть, нічому не радіють,
знайдуть причину для журби завжди.
І посмішка для гада-лиходія,
засвітиться - хіба вряди-годи.
Чийсь успіх їм туманить очі,
розвал у справах,
звісно - кляте зло!
Прокинеться сердечна серед ночі
і думає : "Ет... іншим повезло."
Не промине образи всі озвучить,
знайде для цього,
варту нього ціль.
А чи ж свого безжалісно укусить
і знову кілька радісних часів.
Житя отруюють зміїним ядом
і тут противояддя лиш одне одне:
хай прийме всяк безпрограшну пораду,
і їх узбіччям хутко обмине.
Євгенія Хочинська
Люди-змеи
Есть люди ядовитые как змеи.
Их главная задача - укусить.
И даже если всё они имеют,
Им зависть не даёт спокойно жить.
Они живут, но ничему не рады.
Причину быть унылыми найдут.
Улыбку на лице такого гада
Увидишь разве только раз в году.
Чужой успех ему туманит очи.
Свои дела ни к чёрту, как назло!
Проснётся он, бедняга, среди ночи,
И думает: "Другим же повезло!"
Излить обиду случай не упустит.
Найдёт он подходящую мишень:
Среди своих кого-нибудь укусит -
И сразу легче станет на душе.
Отравит жизнь своим змеиным ядом.
Но есть противоядие одно:
Их близко подпускать к себе не надо,
А лучше обходить их стороной.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Напевно пахне яблуком в раю,
а чи духмяним свіжим-свіжим хлібом.
Живим не будеш в тім краю,
лише коли наступить край всім бідам.
Там буде музика звучати повсякчас,
Душа знайде собі нарешті спокій.
Там можна буде слухати й мовчати,
вслухатись в вітру неквапливі кроки .
Ніхто не знає, що знайде в Раю,
все ж всяк чекає дива неодмінно.
Хто просто вмер, а чи поліг в бою,
нехай легкою буде переміна.
Олена Кузьменко
Наверно, пахнет яблоком в раю
Или, быть может,
Свежим хлебом,
Живым не будешь в том краю,
Придёшь, когда конец всем бедам...
Там будет вечно музыка звучать,
Душа найдёт себе отдохновенье,
Там можно будет слушать и молчать,
И наслаждаться ветра дуновеньем.
Никто не знает,
Что всех ждёт в раю,
Но каждый жаждет чуда непременно,
Кто просто умер или же в бою,
Пусть будет лёгкой жизни перемена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2024
Проходять дні , роки, десятиліття,
то шепче щось , а то - квітує час,
запалює нам всім вогні досвітні,
а то - останній відбирає шанс.
Най буде завжди радісне з тобою,
ріка життя без вивертвів тече.
Все зле навік заклякне під стопою,
а все добро - освятиться ченцем.
Свої пелюстки розгорне кохання,
що владарює в розумі і в снах,
що трощить вщент зневіру і вагання
і разом з тим - співає на хорах.
Це шле тобі бажаючий здоров'я,
родинних злагод , світла і тепла.
Хай Янголи Всевишньому замовлять,
все-все що ти омріяти змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1019348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2024
Стоїть стара, іще батьківська хата,
кремезна липа підпирає тин.
Я знову тут - маленьке серцю свято,
сюди на волю душу відпустив.
ТУДИ заходжу, відкриваю двері,
що вже просіли.. Що мене веде?
Колись у світ поїхати кортіло,
від щирих поглядів та люблячих людей ..
Вже більше ніж як два десятиліття,
як хата ця стоїть уже сама...
Ще гнуться яблунь під плодами віття,
а ластівок під стріхами нема...
Не продали її, не розібрали,
один сусід залишивсь, нагляда.
Залазили за плитами шакали...
Стоїть антена й досі, як солдат...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2024
"Горчешники" ходили по селу,
по глеках пужайлом нещадно молотили.
Яке воно?Лупили що є сили,
макітрам же було усе одно.
Виходили хазяйка чи хазяїн
У руки брали глека чи горня ...
Тин прикрашала глиняна рідня...
Отой - Петрів, той - Гнатів. той - Степанів...
Тримались міцно надписи оті...
Гнат , знову тут, Петро, уже царству'є...
пройшовши в небі низку блок постів...
І віриться , що дзенькіт глеків чує
і з друзями в полях, степах ночує,
душею будучи десь там , поміж світів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2024
Будують чинно пі...си "хази",
на кошти що ідуть на ЗСУ.
Боронять їх елітнії спецнази
бо в них мільйони гривень на кону.
Над новостроями чатують в небі дрони,
там берег мальовничий над Дніпром.
Будуються маєтки і хороми --
колаборанти "мають" воєнпром.
А там десь гинуть сотні безневинних,
Бо "Патріот", встановлений не там.
Боронять жо..пи,прикривають спини,
а не чатують спокій у містах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2024
За горами долами,
він її знайшов,
як свій дім залишив -
третій рік пішов.
Молода князівна.
Так , це в ті часи,
як у мандрах світом
вірний кінь носив.
Рицарське завзяття,
меч, шолом і бронь,
серце , як багаття...
Смієш? Спробуй, тронь.
Вже видніє замок,
десь там, батько, брат
і обійми мами...
Предки, що мовчать.
З додьньої дороги,
плем'ятмолоде,
дякуючи Богу
в дім жону веде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1017009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2024
Ты предлагаешь молча своё тело,
а я ищу доверия в глазах.
Ты ждёшь наброшусь жёстко , оголтело
и буду час, другой тебя терзать.
А я хочу твоей ответной ласки.
Приятный вечер, кофе, мягкий плед...
Чтоб в такт тихонько стукало сердечко...
Чтоб не считать моих в любви побед.
Чтоб вместе , с нарастающим желанием,
всходили на сладчайшую с вершин...
Чтобы узнать нам место обретения ,
до воплощения в земную явь души.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Перестала я новости слушать,
замирает от страха душа...(С)
В мире , что мне казалось есть лучший,
стало попросту, трудно дышать.
Но нельзя жить до края отчаясь,
ты найди в себе толику сил.
Чтоб калинушка зрела качаясь,
чтобы мёд рой пчелиный носил.
Запрети о плохом себе думать ,
не подкладывай тяжесть душе.
Ты к добру, приплюсуй своё в сумму
и Всевышний оценит твой жест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
Що ми знаєм про наші душі,
про той світ, де вони живуть?
Часто-густо зітхаєм скрушно,
як нічого не повернуть.
Що ми знаєм про наші душі,
їх бажання і почуття...
В чім розкаянні, в чім заблудші?
Чи закохані до нестям?
Що ми знаєм про наші душі?
Де знаходять вони любов?
Де прихований щастя кущик,
де святого стоїть собор?
Що ми знаєм про наші душі?
В чім їм праведне, в чім грішне'?
І що саме їх голос глушить?
Що їм болісне, що смішне?
Що ми знаєм про наші душі?
В час як марим чи бачим сни,
чи ховаються під подушку,
коли серце кричить сумним?
Що ми знаєм про наші душі?
Який смак має їх сльоза?
Душі сутності невмирущі -
Що не плачуть, це хто сказав?
Христина Сидорова
"Непригладжений шлях"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
Ну вот и снова Новый год -
два дня как старенький дошлёпал.
Его встречал весь наш народ,
шутихами азартно хлопал.
А сколько "пойла " пролилось.
Шампанских вин рекою пенной.
Понятно, водка - супер гость,
вина "палёнок" откровенных.
А старый год...Ату его!
Пускай уносит всё плохое.
Пегас, гарцует в Новый год,
на пару с Музой верховою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
Приваблює чимсь колір глибини
такої, де втрачає силу промінь.
Є шар води, чи товща , а під ним
живуть молюски , у воді солоній.
Не в кожному дарунок для людей - коштовна біль, приваблива прикраса.
Коли хтось із пірнальників знайде -
смерть забере останній з його шансів.
Замкнеться для молюска круг буття.
Перлина, це найвище із досягнень.
Безмовний крик від мушлі розкриття,
можливо що нове життя притягне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
На два світи розкраяши життя ,
чи є можливість жити до пуття.?
Втримати важко цілісність свою,
перебуваючи в не рідному краю.
Тебе не рідко, вибір, я роблю,
і гіркоту від часоплину п'ю.
Десь там - весна і милі серцю звуки ,
а тут - думки тримаються за руки
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Про моду давайте замовимо слово.
Про ту, що створив для нас вік потрясінь .
Як жадібно в себе вбирали все нове,
зашторених декілька, тих, поколінь.
Штани розкльошонні , стіляги і хіппі -
попри пропаганду, що "захід" гниє,
у наше життя крізь кордони проникли,
й заповнили певний життєвий об'єм .
Був зайнятий завжди швейпромний "дизайнер"-
хто в черзі безкрайній, а хто - по "дзвінку".
Та й дома , у мами, виходило файно,
підтримати моду в закритій "совку".
Дівчата також в ногу з часом ступали.
То "міді", то "міні", то "хімії" шик ...
А ще , поміж тим - юність палко кохала
і дружбу сприймала, як поклик душі .
Не мав інтернет повновладдя над нами,
не знали що "євро" - валюта з валют .
Вечірки, застілля - лунали піснями,
щирішим , здається,було "Ай лав ю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
Для мене ти - ковток води в пустині.
Для мене ти - маяк в холодний шторм.
Нас доля зіштовхнула і віднині,
ми подумки єдиним є ядром.
Ми як дві зірки, що на небокраї,
що сяйво одна одній додають.
Любов, всі хмари темні розметає,
для мене ти - життя мого вся суть.
Ми наче літери, що на одній сторінці,
не прочитає їх ніхто крім нас.
Якщо вночі, чомусь мені не спиться,
лише про тебе думаю весь час.
Ми - крила, що підносять птаха щастя,
Одне без одного не зді'йснити політ.
Я вірю, відженеш ти всі напасті
і створити ми один кохання світ.
Я тихо сяду на твої коліна,
від вуст твоїх очей не відвести...
хай безкінечно тягнуться хвилини.
мій порятунок і спасіння - ти.
Леонід Слухай
Ты для меня - глоток воды в пустыне,
Ты для меня - маяк в холодный шторм,
Не зря судьба столкнула нас - отныне,
Мы друг о друге мыслями живем...
Мы словно две звезды на небосклоне,
Что рядом друг для друга дарят свет,
Любовь над нами тучи темные разгонит,
И для меня на свете никого дороже нет.
Мы словно буквы на одной странице,
Их прочитать лишь сможем я и ты,
И если темной ночью мне не спится,
Лишь, о тебе все мысли и мечты...
Мы словно два крыла у птицы счастья,
Нам друг без друга в небо не взлететь,
Я верю, что прогонишь ты ненастье,
Чтоб вместе быть, любить меня, хотеть...
Я тихо сяду на твои колени...
От губ твоих взгляд мне не отвести,
Пусть никогда не кончится мгновенье…
Мне все равно, себя уж не спасти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
Случилась виртуальная любовь -
душа влетела в облако из чувства.
Припав к другой душе, почти нагой,
что отдала себя всю в мир искусства.
Но , к сожалению, любви не приняла,
закрыла рот заплаканное надежде.
Из облака потупившись ушла,
стыдливо пряча раны под одеждой.
Неверие, зачем же ты пришло?
Ты, тяжкий груз для душеньки крылатой...
Он уходил, вердикт был оглашён,
и не ему, душе её быть катом.
Не трать хорошая, борясь с любовью сил.
Сквозь сотню вёрст целующий колени,
по настоящему любви не надкусив...
Уходит, потерявший сердце пленник.
Нет нет , не бес вошёл в его ребро,
седую бороду легко он сбреет. Хочешь?
Вчера он видел быстротечный сон,
как ты щеку ресницами щекочешь.
***
Диктуются Вселенной мне стихи.
В руках простая гелиевая ручка.
К моей любви , остались Вы глухи
и жизнь идёт безрадостно.Текучка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Погадай мне на кофейной гуще
и скажи мне нужные слова,
чтоб порядок мира вездесущий,
хоть сегодня мимо проплывал.
Погадай мне на кофейной гуще
и уйдём в чарующий закат.
В счастье поворот давно пропущен.
Мы не вспомним кто в чём виноват.
Погадай мне на кофейной гуще
и глаза навстречу подними.
Голоса на максимум приглушим,
оттого, что мы здесь не одни.
Погадай мне на кофейной гуще,
ждёт ли нас оазис впереди...
Так случилось - разбежались души,
а про боль никто не упредил.
Погадай мне на кофейной гуще.
Будет ли хоть встреча при свечах?
Сердце ты сперва своё послушай
и в закатных засветить лучах.
Погадай мне на кофейной гуще.
Что мне шепчет заводной апрель?
Прошлого отринь весь яд пекучий
и шагнём в вишнёвую метель.
Погадай мне на кофейной гуще.
Ждём ответа , я и высота.
верю я - Бессмертный Всемогущий,
встречу преподнёс нам неспроста
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
Ми всі з дитинства,де були малі
й вели себе ,часом , безпосередньо -
"жили" в воді, копалися в землі,
дерева нам замінювали меблі...
Вдивляюсь часто в фото я чиїсь,
чи поринаю в фото особисті...
Я там,на жаль, лиш в пам'яті,
як гість
в миттєвості,
що зібрані в намисті.
Їх назбирав я за життя разки.
Та все ж оті, люблю чомусь найбільше.
Там всі живі, ще час не відкусив,
дарованих Всевишнім найрідніших.
На фото тут, зображено маля,
не зрозуміло, дівчинка чі хлопчик ...
Душа ще чиста, ще не має плям,
ще віддзеркалюють її безгрішність очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2024
Над містом, що в відходах, пилюзі,
над негараздами, негарними ділами
знов ключ летить, низький від нас уклін
вам журавлі, що попри все, ви з нами.
ВЕСНОЙ
Над городом в отходах и в пыли,
Над распрями, нечистыми делами
Вновь клин летит…
− Спасибо, журавли,
За то, что не побрезговали нами!
Володимир Рудов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2024
Проступила пляма крізь бушлат,
струменить червоне по тільняшці,
з хрипотою дихає солдат--
підірвався воїн на розтяжці.
Штурхонула боляче земля,
Господи, помилуй, де ж те небо.
Біль пекучий погляд віддаля...
Мати рідна, шлях лежить до тебе.
Не дають скотитися за край,
чіїсь руки, це товаришечки:
"Іншим разом буде тобі рай,
терпи, брате,тут вже недалечко".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2024
Здається небо рветься на шматки,
земля отримує небесний водограй.
Ховаю в ньому суму пелюстки.
Від мене погляд свій не відвертай.
Замерзла, загубилася в юрбі,
пролаза вітер шарпає пальто.
Мої думки, бажання всі - тобі,
Мене як ти, вже не збагне ніхто .
Я рвусь до тебе, крізь потік води,
слова із вуст - суцільна маячня.
Я відчуваю, що десь поряд ти,
твій силует, тінь штор з вікна прийняв
Чекаєш ти і свічечка горить,
освітлює в пітьмі твоє лице.
Згустилась ніч , принишкла та мовчить,
охоплює, бере в своє кільце.
І не важливо що там за вікном,
мелодія звучить лише для нас.
Чарівним дім наповнився теплом
і дивно дощ затих у цей же час.
Ми знову поряд - я , любов і ти.
Любов п'янить? Чи хміль той від вина?
Чи може мрії це, що з висоти?
Ні , яв - п'ємо нектар кохання ми до дна.
Вино до дна
Сегодня небо рвется на куски,
На землю посылая водопад,
Я в нем хочу укрыться от тоски,
Ищу тебя. Не нахожу твой взгляд.
Мне холодно, теряюсь я в толпе,
Проныра-ветер рвет моё пальто.
Так одиноко. Я хочу к тебе!
Меня ведь больше не поймет никто.
Я рвусь к тебе через поток воды,
Шепчу слова, похожие на бред
И знаю точно, где-то рядом ты,
Мелькнул в окне знакомый силуэт.
Ты ждешь меня и отблеск от свечи
Ложится нежно на твое лицо.
И тишина, звенящая в ночи,
Окутает, возьмет в своё кольцо.
Уже неважно, что там за окном,
Играет музыка для нас двоих,
Чудесным волшебством наполнен дом
И дождь, смирившись, наконец затих.
Мы снова вместе: я, любовь и ты
И от любви пьянеем? От вина?
А может это только лишь мечты?
Реальность. Пьем нектар любви до дна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2024
Ты познала горький вкус полыни,
навалились боли острия.
Дама, приуспевшая в гордыни,
ощутила горечь бытия.
Шла сквозь жизнь, одну себя лишь видя...
Только друг, закон сей преступил.
И теперь, вокруг всех ненавидя
задохнулась криком - не любил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Сидиш, сидиш - невільник часу.
Вже не збагачує любов.
Ще є на щастя кілька шансів.
Та борт, в життя твоїм баркасі,
зневіри айзберг пропоров.
***
Буває так, що влучніше сказати
двома словами,а ніж сітки плести.
Трапляється, не сила розпізнати,
що автор хоче текстом донест
***
У правосудия завязаны
глазницы,
а тем более, у сволочных судей.
Не видно, им же, душ чужых криницы,
что у тех, безденежных, людей.
Меж собой друг друга осуждая,
мы вносим слепо хаос в жизнь свою -
не любя, бездумно отторгая
тех, кто поскользнулся на краю.
***
Любовь , не остудять и тонны холодного снега.
Мороз, подчеркнёт только розовость щёк.
Повиснут сосульки под крышей, как серьги...
Возможностей тьма есть, любов подзадорить ещё.
Андрей Чупахин "У самой черти"
***
Возможно выбрал он не те цветы - не соответствуют канонам красоти.
Что поделать - строгие дешевше гвоздички,
не послужать сердечку
отмычкой
***
Любуюсь я молча заката застившей картинкой.
Там берег каменистый - одетый в снега декабря.
Блестит пламенея, в проталине, лёд в серединке.
и высится стройный, по берегу, сосен отряд.
***
Тягнуться хай соняхи до сонця - синє небо їм дає наснаг.
Україно,Бога Світу доця,
переможно майорить твій стяг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2024
Поезія, твоя богиня - Муза,
а друг - окрилений, обвітрений Пегас.
Поети, хто натхненно, хто в напрузі,
тебе несуть ,у мріях , на Парнас.
Поезія, ти граєшся словами,
кладеш думки в зримовані рядки.
Що линуть з серця, як тепло від мами,
а чи ж стрімкі, як в небі ластівки.
Іде війна, ти відгукнулась болем,
знайшла слова, що ліки від страждань.
Що гладять поетичною рукою,
дають полегшення від марних сподівань.
Поети, поетеси, всіх вітаю,
хай влучних слів нуртує джерело.
Щоб слово те сердець та душ торкалось,
велично піднімало і цвіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
Конькобежные дороги ,
нам прислал декабрь в подарок.
Не ломайте только ноги
и не бейте иномарок.
***
По жизни к хамству не привык .
Мне обращения нужны ,на "Вы
***
В госпиталь мчит неотложка,
везёт недописанный стих.
Это поэт наш , Серёжка,
тот, что писал для других.
***
Судьбу я выбрал сам,
в Мир снова напросившись.
Уверен был я "там",
не ведал лишь о том,
что позабуду всё,
едва переродившись.
И нечего скулить,
теперь лежа пластом.
***
Такий життя мого манеж -
замісто тирси тільки біль.
Шепочуть всі мені : полеж,
та не марнуй своїх зусиль.
Та що ви люди, як же так,
не всі ж безногі, плазуни?
Хоч в кров покусані вуста,
й лиш мрій про щастя табуни.
***
Ты обожглась уже в который раз.
Смываешь все прикосновенья к коже.
Простыни скомкано покоятся на ложе...
Витает эхо , прозвучавших фраз.
Ну как же так, себе ведь обещала,
не воскресать душою для любви...
Отец миров, злой Рок останови!
Ведь не к нему, к Любви большой стучала.
***
Инерция нас ждёт на поворотах,
топя удачу в пагубных болотах.
Мы не спеша пойдём с тобой по кругу,
держа все козыри, понятно,на руках,
"приня'в на грудь", немного, от испуга --
мешает жить вольготно Божий страх.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Его сентенции не пропадут во век.
Беззлобный юмор, розыгрыши, шарм..
Оставил след, без фальши - Человек,
пришедшая не зря в наш мир душа
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
Стоїть солдат. Звичайний, що ще вчора,
з підручником на кафедрі сидів,
в обійсті рідному худобу свою порав,
десь працював вночі таксомотором,
чи у човні рибалив на воді.
І от тепер, залишивши домівку,
пішов і став супроти куль грудьми...
Історія готує кіноплівку,
щоб зберегти героїку до віку,
як України йшли на смерть сини.
Щоби здолати шатуна-ведмедя,
орла потворного, царя всії орди...
А душі, відлітаючі на небо
повернуться і пустять нові стебла
на тілі України - на завжди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Ещё всё спит: кузнечики , букашки
и божие коровки тоже спят.
Но вот сквозь снег, как маленькие чашки,
подснежники явились на погляд.
В лесу не слышно звонкий стук капели.
Но вот оно, начало всех начал -
се жизнь настойчиво приоткрывает двери,
весение мелодии звучат.
Иные запахи приносит послезимье -
март к пробужденью выдаёт добро.
Подснежники , от "раньше" и до "ныне",
с красой и нежностью , и светом - заодно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Зіграй , прошу тебе , на контрабасі,
нехай натужно загуде струна.
Можливо звук, мелодія пояснять,
чому у мене доленька сумна
Посли часу , вже побілили скроні
та збагатили зморшками чоло.
Вібраціями душеньку наповнюй,
влаштуй їй мимовільний спа-салон.
Зіграй мені про вечір, той що ранній
і про вечірню, вранішню зорю...
Про далечінь розхриспану і хмарну...
можливо сум, що їсть мене зборю.
Зіграй, прошу тебе , на контрабасі,
яви талант, музичне ремесло.
Ось саме зараз буде вже на часі,
зламати насторожене жало'.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Ну що ж ти друже, як же так, вставай,
бо рано ще в край вічної охоти.
Себе ти перш за все переконай,
що дуже щирі ми в своїй турботі.
Твою собачу відчуваєм біль,
читаємо в очах твою надію.
Твоїх собачих молимо богів.
Нехай ніхто перечити не сміє!
Ти знов зустрінеш гавкотом прихід,
коли залишим бути на сторожі.
Ми вірим , буде все у нас як слід
борись, а ми, чим зможем допоможем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Троянда тягнеться до рук, що вдалині.
Хоч,певно, знає, що не всі ласкаві.
Так тяжко бути у саду одній...
Чи ж знайде принц на білому коні?
Чи знайдуть ниці - хтиві та лукаві.
Але ж є віра, сонечко ясне
і врешті решт , є Боже провидіння.
Ця роза-діва , з вірою в людей,
тремтяча , ніжна , по життю іде ,
відкрита для любові і... терпіння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
Для счастья не предвидится помех.
И даже горе не всегда причина
забыть , что Бог-любовь, одержит верх.
Препятствие для счастья лишь кончина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Пусть лежит средь прочих писем,
и желтеет на свету -
грусть и радость прошлой жизни,
что сменял на суету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2024
Так, ми будемо вірити що
відцурається зле.
Що можливо ми ще,
в цьому приймемо участь.
Лиш би якось здолати трикляте"але",
що пригноблює віру в країни квітучість.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024
Маленьке і затишне те село,
і хай би що, другого не придбати.
Шанують там селянське ремесло,
в садках та вербах потопають хати.
Я мам'ятаю в "гелготінні" став,
ярки, що мають чудернацькі назви...
Тумани, що як патока густа,
ховали хати в прохолодні ранки.
А зими, зими, сніг по самий пуп.
Санки та лижі, снігові містечка...
За шкоду бабця смикала за чуб,
а на закуску - під коліна гречка.
Все ж , повертаючись в далекі ті часи,
які відгородились півстоліттям,
я набираюсь в спогадах цих сил,
і дуб життя знов розправляє віття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2024
Крайняя* изба* , почти у леса.
Деревенским жителям - отшиб.
Волки* иногда заводят песню
там же за околицей, в глуши.
В этот год ворвались с неба : вьюга*,
пан-буран, метелица, пурга
так неистово, что целая округа,
окунулась в белые снега.
Снег забил дворы, сокрыл заборы,
ветер содрогает крыш коньки...
Небеса разверзлись приговором,
жизни пьют последние глотки.
Спит село, не слыша и не видя.
Лишь у нас, под лесом, свет в окне.
Уже в ночь, как побывав в Аиде,
друг , едва живой приполз ко мне.
Дверь* открыл* практически случайно -
на сугробы захотел взглянуть.
Будет мне неразрешимой тайной,
как мой друг нашел к порогу путь.
Рады мы , что всё же Ангел Божий,
выписал спасительный привал*.
Посрамив дьявольские рожи,
жизнь людскую бесам не отдал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2024
Писал тебе я о тебе.
Не долгим выдалось знакомство -
повержен женским вероломством...
Тетрадь стихов, как в ночь забег...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024
Ты познала горький вкус полыни,
навалились боли, острия...
Дама при успевшая в гордыни,
ощутила горечь бытия.
Шла сквозь жизнь, одну себя лишь видя.
Только друг закон сей преступил.
И теперь , вокруг всех ненавидя,
изошла вся криком : "Не любил!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2024
Мы часто лица прячем под личины,
эмоции скрываем от других.
За женской маской прячется мужчина
или ж кто хуже, Господи прости.
Скрываем за улыбками нервозность,
сжав кулаки, порою даже боль.
Жаль артистизм переростает в звёздность
и зритель принимает чью то роль.
Забыв что нужно быть самим собою,
все маски оставляя для кулис.
И жить, цветком взлетая над толпою,
чтоб выходить заслуженно на бис.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024
Се зодиак и перст , что указует,
в двенадцать установочных программ.
Вселенной каждому неповторимый зуммер
в любовь и радость, боли и обман.
Там каждый сам себе наставник и развратник,
своя схолистика, свой свет и своя' тьма.
Живи , трудись , в конце получишь пряник,
что поднесёт расщедрившись карма' .
Грядущий год откроет четверть века.
Рвёт в клочья радости проклятая война.
Астрал, ты породил нечеловека,
лежит за это на тебе вина.
Расположи суразно с миром звёзды
и *** плешивую безжально опрокинь.
Пусть сгинет навсегда тот червь навозный.
За ЗСУ! Мы победим ! Аминь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2023
Гордятся предки и глядят ,
Как вы верны их подлой сути.
радея, кичась и гордясь,
в сердца вложили слово "путин".
Он - бог неправедной войны.
Ум - пропаганы "свет" глотает.
Мол - гибнут чьи-то там сыны,
моих - жена не отпускает.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2023
Любимая, такая же как многие,
но у тебя иная ипостась.
Не только тупо раздвигаешь ноги ,
а пробуждаешь в сердце моём страсть.
Не только страсть, где плоть лишь торжествует,
а то огромное - желание служить.
Заботясь, опекая и воркуя,
вдвоём до гроба в единенье жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2023
Планета Музика.Там вальси симфонічні
із струн зринають і несуть любов,
бентежачі чи неземне-космічні -
для двох сердець - один молитослов.
Ще - вогнище пекуче, холод, криця,
дзвінкі весняних талостей струмки...
Усміхнена кохана , білолиця,
яка торкається, коханого ж, руки...
Підвласні їй всі замки, ще готичні,
та й взагалі, вся світова краса...
Сам Бог планету-музиканта вивчив,
чим "павшого" залишив в мінусах.
Звучить груднева невгамовна пісня,
тон то веселий, то зовсім сумний...
Ведмідь старий в берлозі десь пригрівся
і смокче лапу сонно до весни...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023
Осень финишировала лихо,
стал зиме не нужен низкий старт.
Выбралась на свет неразбериха,
а порядок спрятался в кустах.
Всё же здравствуй снег, у передзимье,
хулиганят нынче небеса.
Завтра осени объявят епитимью,
пусть годок побудет сам на сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Чому , листопаде уже ти не той?
Був лід на калюжах і листя сіріло довкола.
Зима розганяла завжди свій коток
і йшли заметілі в плащах довгополих.
Чому , листопаде, приносиш ти осінь мені,
заносиш гнітючого зранку в оселю?
Ще серце бажає мелодії чути звучні,
не дихати важко з надією дивлячись в стелю.
Чому, листопаде, нагадуєш дні лиш сумні?
Я ж бо пам'ятаю, траплялось, як голуб туркочеш
і щастя вагончик завжди вдалині бовванів,
заскочити в нього можливо було,як захочеш.
Чому, листопаде, туман вже якийсь не такий?
Немає бажання сховавшись когось розіграти.
Не той що раніше , повсюди стирчать вістрюки,
за все ти тепер вимагаючий плати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2023
Коли любов написана з душі,
й коли її є прагнучі почути.
Всіляким стилем писані вірші
це еліксир з солодкої отрути.
Пиши верлібром , чи освой дактіль,
наповнюй почуттями амфібрахій,
анапестом на білій ниві сій,
чи з ямбом випускай любові птаху.
Про романтичне розповість хорей,
японські танка, хокку, білі вірші.
Від серця слово смуток розітре,
розрадить, що було невтішним.
Надихнув вірш Артура Курдіновського "ВІН та ВОНА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2023
Вчера ноябрь вдруг задождил,
так странно , ведь не выходные.
По небу с голубой парчи,
промчались кони ломовые.
То тучи прекратив разгон
остановились, сея влагой.
Деревья приглашая в сон,
уже с удвоенной отвагой .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Хто ти є в Галактиці, людино?
Де твій шлях в спільноті серед зір?
Хто зібгав заплакану хустину,
у зеніт направивши свій зір.
Ти долав чисельні перешкоди --
невідоме кликало тебе
і зустрів... хтось іншої породи,
чи з майбутнього усе ж таки себе?
Як порозумітися з співбратом,
що давно скорив усі шляхи?
На що бідний , а на що - багатий?
На любов чуттєвий, чи глухий?
Віднайшов він жест універсальний.
Той єдиний для усіх світів.
В ньому все і дружба, і вітання,
і наведення в споріднення мостів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2023
Я в думках до тебе повертаюсь,
ніякову посмішку ловлю.
Це життя і певно призвичаюсь,
все ж тебе я сонечко люблю.
Попри те, що в нас не буде літа -
наша обірвалася весна.
Буде тая ранонька боліти,
що мені ти , сонечко, дала .
Ось і осінь вже багрянцем квітне,
червоніють глід, горобина...
Я без тебе , сонечко, самітній.
Ти скажи хоч в чім моя вина ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Любовь испытывает разными путями:
Соблазном манит,щекоча в ребро,
то километрами мордует расстояний,
то выбрав пытку из тревожных снов...
Пусть добродетель ластится котёнком,
грех первородный молит, пощади.
Любовь же, терпеливо ждёт в сторонке,
ведь стыд давно, увы, не господин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2023
Вільний переклад
Зненацька
Для абонента що взяли в лапки,
за комірець із шерстяної нитки,
електропоїзд двері вже відкрив,
є в сьомому містечко , біля тітки.
Зненацька нерозважливий в полоні,
звичайно що готовий геть на все.
В повазі акафіст і всі канони,
та декілька розкручених пісень.
Щоб їхати невтішно мимо станцій,
вдивляючись в пригнічені кущі.
Вдихати дим гірких асоціацій,
Тонкі беріз оцінювать плащі.
Для аспіранта , що знаннями марить,
хтось відповідний підібрав багаж.
Предтеч маршрут захоплює і манить --
прокладено виснажливий вояж.
Як безкінечність часу в цифрі вісім,
розкладений на степені біном.
А за вікном , блукає осінь в лісі,
зодягнена в бурштинне доміно.
В кінці вагону лепет дитинчати,
і репродуктор тимчасово стих.
Дивак не їде,не спішіть стрічати,
життя зненацька вдарило під дих.
ВРАСПЛОХ
Для абонента, взятого в кавычки
За ворот шерстяного волокна,
Есть место в опоздавшей электричке
В седьмом вагоне, слева, у окна.
Он взят врасплох, но полностью покладист
И абсолютно ко всему готов,
Он чтит каноны, выучил акафист
И несколько назойливых хитов,
Чтоб, удручённо ехать мимо станций
Уставившись в поникшие кусты,
Вдыхая едкий дым ассоциаций,
Расценивая тонкость бересты.
Для аспиранта жаждущего знаний
Подобран соответственный багаж,
Маршрутом первородных мирозданий
Проложен изнурительный вояж.
Как бесконечность время в цифре восемь
С ним воедино соединено,
А слева у окна танцует осень
В короне и в костюме домино.
В конце вагона слышен детский лепет
И репродуктор временно заглох,
Чудак сегодня никуда не едет,
Поскольку жизнь застигнута врасплох.
© Андрей Чупахин, 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2023
Я долго шел к тебе навстречу ,
горящим факелом дышал....
А ты лишь делала насечки...
Болит душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Собери все камни преткновения,
что"украсили", ещё "украсят"путь
и своей души все устремления
положи на чаши, чтоб взглянуть.
Перед силой высшею раскрыться,
новым взглядом что-то оценить,
горечь что не стоит и мизинца,
там, на пол пути остановить.
Камни те, увидь, не перевесят,
настоящий вес имеет Дух.
Там, где Сын Невесты неневестной,
а Отец - твой самый верный друг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Я свидетель осенней шпалеры ,
серых трав, желтизны и огня.
Это в осень распахнуты двери,
год тепло нам с довольствия снял.
Зарядили дожди заунывно,
стынет кровь от холодных ветров.
По утрам же , тумана косынка,
прячет робко родное село.
Ждут морозов широкие лужи,
ветерок гонит лист к берегам.
Облаками, взгляд яркий прижмурив,
мчится к ночи осенний закат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023
Осінь, золоти беріз вже віти.
В кленовім вогні тебе люблю.
Попри що війна гримить над світом -
від сирени до сирени сплю.
Осінь, запроси дощі похмурі ,
квіточки яскравих хризантем...
Не тривалі перед зимні бурі,
низку з затуманених ночей.
Осінь, я давно вже запримітив,
що забарвлюєш собою ти літа...
Котиться війна над білим світом.
Осінь нас до серця пригорта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Ми іноді закохуємось в мить
і также ж від кохання тверезієм.
Не думаєм , що іншому болить,
як стогне Віра й полиша Надія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2023
Судьба дала подарочек - любовь.
Всё мимоходом, чинно не вручала.
Готовился давно на эту роль,
что аж душа без счастья заскучала .
И вот теперь в крови адреналин,
с ней тэт а тет - отзывчивое тело.
Развеялся досужий нафталин,
флюидушки разгуливаю смело .
Желается мне без причины петь,
я улыбаюсь запросто прхожим.
Ячейчатая чувств сердечных сеть
моё ество опутала надёжно.
Не буду я заскакивать вперёд.
Есть радуга , а завтра будь что будет.
Для струн души прекраснейший аккорд,
что не всегда приходит в судьбы к людям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Оставив всё-всё позади ,
я день твой последний пью, август.
Ни капельки тщусь не пролить ,
твою уходящую сладость.
По времени, осень пришла,
но ты ещё здесь, в полной силе.
Уйти ли, тебе лишь решать,
пусть как бы тебя не просили.
Но осень принесшая грусть,
стучится в твои уж квартиры.
Такая у времени суть,
Ей быть теперь новым кумиром
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Я подбодрил усталого коня
и расчесал полуседую гриву.
Губами бархатными трогал он меня,
морковку прохрумтев неторопливо.
Мы - в борозде, старик и тень коня,
и бытие нам кажется тоскливым.
Налево - пашни край, а справа - вдаль стерня...
Мне кажется, на миг конь стал счастливым.
Прости, родной, в треклятой борозде,
хоронишь ты свои мечты и планы,
а люди, не всегда и не везде,
идут к тебе с морковками в кармане.
Не помню я, чтоб сделал ты прогул,
для всех ты почему-то - "сивый мерин",
ты свой хомут безропотно тянул,
притом в любовь людскую свято верил.
Опять ты в пресловутой борозде,
возможно, веришь, что овсом засеют.
Ты прожил жизнь конячью средь людей,
героем став животной эпопеи.
И пусть теперь не глубоко пласты
кладут твои растраченные силы.
Тяжёлый труд всегда исполнишь ты,
желательно, чтоб вежливо просили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023
Стоял рояль в углу сарая,
не ясно чей и кто играл.
Кому мелодии звучали
и как давно ненужным стал.
Когда последний раз бросали ,
ему восторженно цветы?
А тот, игравший на рояле,
познал триумф своей мечты?
Погасли для него софиты
и не сверкает лак давно...
Ведь двери наглухо забиты
и зарешеченно окно.
Пускай в погоне за наживой ,
хоть вор заглянет в этот склеп.
Чтоб понял он, что люди живы,
ведь он служил им много лет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Про осінь ми напишем ще вірші,
змалюєм барви, перед зимній смуток ...
Допоки ж літо, серпень розпашів,
лише його котується валюта.
В червонощоких яблуках гілки,
пружинять віти вже достиглі груші,
ген голубіють наливаючись сливки
і соняхи, під сонцем вітер сушить.
Пливуть ланами хлібні кораблі,
п' ють неупинно золотаве зерня...
Готуються копати картоплі
і помідори гнуться до землі...
Картина звична на початку серпня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Ты просыпайся завтра с новым днём.
Жизнь продолжается и прочь все тараканы!
Давай в эфире в унисон споём,
воображаемо дотронувшись руками.
А там возможно вместе и взлетим,
доверься моей дружеской поддержке.
И пусть те мысли , что печальны и горьки
уйдут, поддавшись Вере и Надежде.
А дальше по сценарию Любовь -
подруги ходят вместе ведь обычно.
И жизни краски заиграют вновь,
всё будет у ЛГ опять отлично
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Не бійтесь карми , заздрощів і Бога.
Лиш не забудьте щиро покохати .
Ви зрозумієте , життя є не убоге,
воно - це Рай, як живучи кохати.
Но не забудьте полюбить
Не бойтесь кармы, зависти и бога,
Но не забудьте в жизни полюбить.
И вы поймёте, что жизнь не убога,
А рай! ..только любимым нужно
быть!
Вдадимир Ярош
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Август*, тебя многие торопят,
ждут прохлад осенних, непогод*.
Дни твои , как с мёдом сладким соты,
двери* в сад, обильный огород.
Из с числителя* уходишь в знаменатель,
скоро подведёшь свою черту.
Жизнь" желает новых восприятий -
осень утвердится на посту.
Приоденется в рябиновые бусы,
поздние но яркие цветы...
Нет, не буду больше я о грустном ,
Десять дней ещё во власти ты.
И вполне пригодный для загара*,
Бархатный сезон, поспи пока.
Солнце - тепловая Ниагара,
обжигает землю свысока.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Люблю я дош. Той дощ, що щедре літо
вэже збагатило сонячне тепло.
Шумливі грози в блискавки зодіті
і райдуги , що квітнуть над селом.
Скуйовджує завзятий вітер хмари,
хліба достиглі гамірник кладе...
І темнота згустилась , як прошарок ,
що розділяє ніченьку і день.
Зринають з неба відгуки громила,
періщить скісно з вишини вода...
Люблю я дощ, в нім лагідність і сила -
могутній хтось бажання відгадав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
Хорошо в деревне летом,
секс - частично под запретом.,
Молодость и ночи тьма -
изворотливы весьма.
В понедельничек в саду,
всё сложилось до ладу.
А во вторник на копне
приставал один ко мне .
В среду с Васькой у пруда,
заголились без стыда.
И в четверг хочу сказать -
не смогла я отказать.
Ну а в пятницу подружка ,
пригласила на кофей,
то резвилась уже с ней.
У субботу рыбаки ,
разложили у реки.
Воскресенье - выходной!
Но зашёл сосед, немой,
приглянулся мне весной.
Говорить совсем не мог,
только это не предлог,
чтоб от секса отказаться,
иль прибором любоваться .
"Гы" ущербный всё мычал,
а конец как кол торчал.
Поддалась мольбе народа,
сделал сразу три подхода.
Вот такое вот моё
незамужнее житьё.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2023
Решался я. Не раз, не два,
найдя все нужные слова.
И пусть не с розовым букетом...
Но ты , других дарила светом...
И вряд ли было мне там место -
ты для хлыщей ,увы, невеста.
Богема, стразы, мишура,
постели разные сутра ...
Душа под гримом в глубине,
возможно тянется ко мне
желая встретить материнство
и неподдельную любовь.
Уют семьи, сердец единство,
слегка ворчливую свекровь...
Но те желанья мимолётны,
ну как же, жизнь проходит , бля...
И чувства телом инородным,
лишь на минутку заболят.
Ты - зацелованный не мной,
Я - обожаема другими,
Но предо мною образ Твой,
И я шепчу Твоё лишь имя.
Мне дарят розы и духи,
Чужие руки гладят тело,
А я Тебе пишу стихи,
И до других мне нет и дела.
Я улыбаюсь всем вокруг,
В толпе Тебя ищу глазами,
Ты отстраняешься от рук,
В душе смеёшься над слезами.
Ты знаешь сам, что я люблю,
Но в этот поздний тихий вечер
Я на вопрос твой: «Почему?»
Пожму плечами, не отвечу.
Наверно, скоро всё пройдёт
Вокруг так много жадных взглядов!
Ты никогда не будешь рядом,
И сердце молча всё поймёт.
И я забуду образ Твой,
И потеряет сладость имя.
Ты.. зацелованный не мной,
Я... ОБОЖАЕМА ДРУГИМИ …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023
Решался я. Не раз, не два,
найдя все нужные слова.
И пусть не с розовым букетом...
Но ты , других дарила светом...
И вряд ли было мне там место -
ты для хлыщей ,увы, невеста.
Богема, стразы, мишура,
постели разные сутра ...
Душа под гримом в глубине,
возможно тянется ко мне
желая встретить материнство
и неподдельную любовь.
Уют семьи, сердец единство,
слегка ворчливую свекровь...
Но те желанья мимолётны,
ну как же, жизнь проходит , бля...
И чувства телом инородным,
лишь на минутку заболят.
Ты - зацелованный не мной,
Я - обожаема другими,
Но предо мною образ Твой,
И я шепчу Твоё лишь имя.
Мне дарят розы и духи,
Чужие руки гладят тело,
А я Тебе пишу стихи,
И до других мне нет и дела.
Я улыбаюсь всем вокруг,
В толпе Тебя ищу глазами,
Ты отстраняешься от рук,
В душе смеёшься над слезами.
Ты знаешь сам, что я люблю,
Но в этот поздний тихий вечер
Я на вопрос твой: «Почему?»
Пожму плечами, не отвечу.
Наверно, скоро всё пройдёт
Вокруг так много жадных взглядов!
Ты никогда не будешь рядом,
И сердце молча всё поймёт.
И я забуду образ Твой,
И потеряет сладость имя.
Ты.. зацелованный не мной,
Я... ОБОЖАЕМА ДРУГИМИ …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2023
Таню, бажаю тобі !
Як літнє, ніжне , стильне палеро,
нехай життя прийме в свої обійми.
Частує радістю, любов'ю і добром,
надійним всим, заквітчаним , спокійним.
Щоби на стіл, до столу щоб було,
ну і звичайно - в Україні вільній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2023
Таню, бажаю тобі !
Як літнє, ніжне , стильне палеро,
нехай життя прийме в свої обійми.
Частує радістю, любов'ю і добром,
надійним всим, заквітчаним , спокійним.
Щоби на стіл, до столу щоб було,
ну і звичайно - в Україні вільній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2023
Расскажи о себе,
О стоящей июльской погоде.
Покоряюсь судьбе.
Сожалею я горько о том.
Разделить с тобой бед
не смогу больше. Вроде
не гонял под окном
и бензином не пах твой мопед.
Извернулась судьба
и наладив потребность уехать,
на дорогу назад
навсегда отобрала ключи.
На душе пустота,
расползается шире прореха...
На прощание музыку, нашу,
ты помнишь, включи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
Всё не так уж и плохо,
когда есть любовь,
о которой слагаем стихов мы катрены.
Даже если она превращается в боль,
будем с мужеством мы принимать перемены.
И напишем стихи об ушедшей любви,
наизнанку все чувства мы миру покажем.
Я возможно чуть чуть лишь душой покривил,
но процесс откровения очень нам важен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Скінчився день , в оголеного неба
немає ще , ні місяця ні зір.
Недолітає світло від Денеба,
лиш вечір нам на ґаночок підсів .
І тут в липневій лагідний теплині,
в духмяних пахощах від ніжних матіол
з тобою вдвох, на цілий світ єдині,
хто не сприйма ні радощів, ні зол.
Бо ми з тобою є самодостатні -
любов і вечір літньої пори...
І ми щасливі, навіть більш - багаті,
від того що прийшло до нас згори.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Известно, с рисками вся жизнь сопряжена,
всё белетристика опишет без осуда.
Послужит то сюжетом для "кина",
или же вечного раскаяния зуда?
Шумят задорные пусть дождички в четверг,
в кармане греет мне штанину фига .
Предложенные кем-то там вериги -
беспечно, беззастенчиво отверг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
В країні , де криві усі дзерка'ла,
спотворються профіль і анфас.
Твої слова лиш тільки прозвучали,
сплюндрує їх громадськість в той же час.
Сумирно погляд направляєш вниз,
про себе посміхнувшись геть нечутно.
Обмовлять , що готуєш злий сюрприз,
лише лихе чекаючи підспудно.
Не чують зміст зовсім в твоїх словах.
переінакшують в своїх думках негарних.
В країні де нерівні дзеркала ,
знайти змістовне сподіватись марно.
Королевство кривых зеркал
Королевство кривых зеркал
Искажает анфас и профиль...
Ты еще ничего не сказал,
А общественность - уже против!
Ты лишь кротко посмотришь вниз,
Улыбнувшись себе тихонько,
Скажут - злой готовишь сюрприз,
Ожидая плохого только...
И не слышит твои слова,
Одевая в свои же мысли,
Королевство кривых зеркал -
Королевство кривых смыслов...
Кристина Чайка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Минуле, що скуйовджує думки,
ллє нездорового на щоки нам рум'янцю,
як ті надщерблені ,вже, гостьові чашки,
чи кава що схолола в феліжанці.
Три десять це, вже не малі роки,
це, на секундочку, вже більш ніж покоління.
Це дітям не розказані казки,
це як плювок у Боже всепрощіння.
Але Господь , дає усім нам сил
пробачити, зіпхнути з пліч цю ношу.
Щоб чорт себе за ліктя укусив.
Тож скинь хутчій , всю біль, в сміттєвий кошик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
У кожного є світле та сумне -
дві сторони життєвої медалі.
Звеличишся , і хтось у бік шпигне,
зірве бажання крокувати далі.
Душа схвильована розгублено мовчить,
бо аура змінила звичний колір.
Уже й Отець, хтось шепче, що вітчим,
і цінностям всім місце на заборі.
Та й очі, що дивились у зеніт
"забігали", забувши небо синє.
Думки тепер частіш про свій живіт
і зуби, щоби зайве відкусили.
І знову праця , праця клопітка,
і боротьба , із тим, хто шепче зліва.
Дай , Ангеле, живильного ковтка,
Божественного праведного гніву.
Щоби душа, зневірена, в плітках
знайшла Божественне, і вірним , і красивим .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023
Я вспомнил детство, как садили липку -
"каличку"-липку у калитки .
Надломлен стволик тонкий, в бандаже...
Но прижилась та липка и уже,
едва ли, взрослый я, в обхват возьму...
и приезжая к дому своему
шурша листвой калитку отворяю,
под ней всегда надолго замираю...
Шершавый ствол, дупло на месте слома...
Как часовой . Пустующего дома,
ты двадцать лет калитку стережёшь,
не частые приезды мои ждёшь.
Ты в этот год дурманяще цвела,
на ветхую скамейку позвала.
И я присел, не убоявшись пыли -
давно уж досточки тепло моё забыли...
Всё оживало в памяти моей,
под кроною раскидистой твоей
та милостиво приоткрыв кармашки,
выкладывала пазлов жизни плашки .
И я сидел, сидел как изваяние.
То радость ощущал, то покаяние.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023
Вечер пришел ко мне снова -
мягкая темень окна...
Он , как хмельной Казанова,
шепчет эротику сна.
Под тонкой простыней с батиста,
вдруг затвердели соски...
То Казанова неистов,
сбил с воздержанья замки.
Руки уже , произвольно,
тянутся к мочкам ушей...
Я не смиряюся с ролью,
быть лишь тюрьмою душе.
Вечер, пристанище страсти,
зов сладких грёз, либидо...
Чёткое празднество власти
тела, над ложным стыдом..
Кожа наполнилось дрожью,
сладко, куда ни коснись...
Спать мне уже невозможно -
руки спускаются вниз.
Туда , где живёт вожделенье,
ждущий услады цветок,
к маленькой личной вселенной ..
Счастья вечерний глоток.
Губы срамные набухли,
высунул носик клитор...
Соком наполнилась "мушля",
жаждет сладчайших истом.
Пальцы послушны и ловки ,
ищут в кудряшках волос
нежную секси-горовку,
центр вожделения грёз.
Вечер. Одна. Всё такое.
Нет, я сейчас не одна!
Похоти , страсти настоя,
хочется выпить до дна.
Чтобы взорвалось всё тело,
шалом пришел апогей...
Как же душа захотела ,
чтоб то случилось скорей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2023
Что ты ищешь , любопытство, за забором?
Любознательность - прекрасная черта.
Лишь не согласиться б с приговором,
что ни петь не можешь, ни летать.
Нехороший, подарившй узы,
отрицаю власть уже твою!
Голос мой конечно не Карузо
я взлечу и как смогу спою!
Это только первая попытка -
я увидел за стеною Мир.
Первый шаг - кирпичик или плитка
но теперь, уже не ты кумир.
И не важно, рай там или пекло
там - иное.Я его возьму!
Что ты предлагал, давно поблекло,
я узрел - иную синеву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023
Могутній , сивий рідний наш Дніпро!
Ні в чому ти, ми знаєм всі ,не винний.
Твоя вода, несе у море кров...
Це справа тих, з Диявола тавром -
рашистська наволоч , бездушні руські свині.
Славуто, відвоюєм твій ми шлях!
Здобудемо звитяжну перемогу!
Козацька слава житиме в віках,
зійде мозоль від зброї на руках...
Та не забудемо ніколи і нічого.
За перемогою що , знаємо, прийде,
не стануть друзями по вік песиголовці.
Херсонщина порушення зведе,
бо вільно жити прагнення тверде...
І соняхи повернуться до сонця.
Зрясніють кавунами баштани'
і буде хліб, та вславлення героїв,
невинних жертв триклятої
війни...
О, Боже , Україну сохрани!
Ми молимось на плачучі ікони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2023
Выбор, совершаю свой я выбор -
счастья, моего лишь образца.
Жизнь моя и делаю я выстрел,
наплевать, что чувствуют сердца.
Разрушала что-то там. Мечтала -
всё плохое будет не со мной.
Занесла жизнь острие кинжала...
Жизнь моя, пусть будет он со мной.
Ты прости, всё поняла и каюсь,
он мне нужен, тот, что был плохой...
Я с другими, но о нём терзаюсь -
стала ты не вкусной и сухой.
Знаю, я , нужна была как воздух,
рад был пить, мои солончаки ...
Я была же, сукою нервозной
и меняла жизнь на пятаки .
И любила шумные веселья,
чтобы ночью мчал кабриолет...
Он терпел, за мною крался тенью,
из души не нужный лился свет.
Лишь теперь, когда его не стало,
ощутила серость бытия.
в прошлом, что недавно пролистала,
оказалось - то, была не я.
Не жила я, грязная свобода
поглотила чистоту и свет..
Погибаю без него два года,
утонул в тоске кабриолет.
Оказалось совесть есть взаправду -
спрятала в застенки мой покой .
Где взять силы, чувствую что надо,
стать ему не сукой роковой.
Для него, есть ласковые руки,
есть размер груди не нулевой...
Ну а главное - устала быть кукушкой,
быть слезами свечки восковой.
ВРЕМЯ НЕ ЛЕЧИТ
Я думала-время лечит,
А оно лишь продляет боль,
И на фото,судьбою отмеченных,
Снова я умиляюсь тобой.
Я думала-все забыть можно,
Когда отпускаю сама,
Но сердце от холода стонет,
Ведь в нем поселилась зима.
Сама я тебя отпустила,
С досадой тебя прогнала,
Характером бешеным, сильным
Я внутрь себя грусть загнала.
Нет,время меня не лечит,
Оно просто живёт со мной,
И дарит мне новые встречи,
Ведь я не хочу на покой.
Т.Чивикова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2023
Носителей не нужно электронных -
по глянце фото пальцы не скользят.
Нельзя поставить их на подоконник,
в бумажник электроники нельзя.
И пусть все снимки есть у галерее,
движеньем пальца можно пролистать...
Но фото, что отснял тогда в апреле,
мне хочется час от часу достать.
Там ты такая же и годы не помеха,
в руке всё так же котиков букет...
В кармане времени нашел мой дух прореху,
я снова фото достаю на свет.
И вспоминаю, как тогда мечтали...
Как наливалась верба у пруда...
В закатном блеске золотились дали...
Чернела ещё стылая вода...
Мы непредвиденно, негаданно расстались,
вот фото до сих пор твоё храню...
Два года службы - много. Не дождалась...
но видит Бог, тебя я не виню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Люблю , её, дождливую погоду,
когда тепло одет и под зонтом притом.
К любви изрядно приложились годы -
прорыл артрит в ней дырочки кротом.
Юлия Щербатюк "Дождь"
***
Я давно не грущу и почти что простила...
Как волна на закате иногда восстаёт...
Но не остро уже, боль проходит в пол силы,
окончательно что-то забыть не дают.
Татьяна Иванова- Юртина " Хочешь правду узнать? Я сейчас расскажу"
***
Уже устал от лета , господа!
Не плохо б осени запрячь свою лошадку.
Дождей ветров я жду и холода.
Пускай придёт демисезон скорее шаткий.
Анатолий Уминский."Акрайчик месяца"
***
Я рад что осень мне разлучницей была.
Спасибо осень , ты неповторима.
Застыли лужи, лужи-зеркала
и клёнов высятся златые купола...
А горечь - журавли уносят клином.
Анатолий Уминский "Напрасно"
***
Запахи счастья, запахи блуда,
ищем напрасно в одном мы лице.
Помнится в юности - вертли в чудо.
Надежда - в начале, иное - в конце.
Вики "Запахи любви"
***
Светел сентябрь - ясен пень.
Ясень - листвою желтеет.
Окна дождями потеют ,
ковид подкрался как тень.
Виталий Симоновский "Светл и ясен"
***
Придуман кем-то макияж.
Но у кого приличный стаж,
тем - не поможет макияж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2023
Кто он, правящий людьми из закулисья -
зло-певец и самый главный бард?
Интернет - творенье его лисье.
Как итог - кровавый миллиард.
Этот монстр, сожрал стремленье к книгам,
словно подсадив всех на иглу.
Не хотим вперёд сознанье двигать,
мы, сети поём теперь хвалу.
Как ты книга, друг наш и учитель?
Умные страницы не в чести.
Радуйся коварный победитель,
простаков не мыслящих расти.
Как и ты богатый и могучий,
закулисный серый кардинал.
К высшим знаниям, Любви, заветный ключик -
в поисках всевластья потерял.
К знаниям спешите обратиться!
Там он этот ключик, среди книжек,
среди мыслями наполненных страниц.
Спрятан за айфоном и престижем,
сонмом интернетных небылиц.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2023
Швидкоплинно скралися літа,
Стежечка вже майже непомітна...
Там тобі кохання розгортав
не зумів , йому забракло світла.
Щось не склалося, тепер от гірчаки,
посідають час моєї долі.
Вип'єм чаю, доставай чашки ,
ми ж бо вільні, наче ві'три в полі.
В серце ти своє мене впусти.
Скільки там залишилось, хто знає?
Чаю запашного три сорти.
Чайник білосніжний закіпає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023
Монгол ніс смерть, гріховне геть вершив.
Румі , в той час, писав свої вірші.
В сувої зміст словами насипав,
в кібітках час по світу розсилав.
Доходили ті букви і до тих,
хто мав читання все за гріх.
А мудрість силу знаків тих святила,
бо в істині завжди вага і сила.
І вже пройшло аж вісім сотень літ -
всезнайка інтернет захапав світ.
Румі зажурено шле привітання нам,
між блогінгом, ютубом, істаграм.
ПЕЧАЛЬ СУФИЯ
Пока Монгол нес смерть, плодил грехи,
Руми уже писал свои стихи,
Слова и смыслы насыпая в свитки...
Несли их в мир столетья и кибитки.
А буквы доходили и до тех,
Кто чтенье почитал тогда за грех,
Но мудрость освящала тайну знаков -
Пред истиною каждый одинаков.
И вот прошло уж восемь сотен лет,
Раскрыты тайны - вива интернет!
Руми ж глядит на нас печальным оком...
Меж блогингом, ютубом и тик-током.
#аннаколесова #стихи #несложныйслог
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2023