Сторінки (1/6): | « | 1 | » |
Цвіте садок, як море піниться.
О вишне! Панно білолиця,
як ти не хочеш, не зупиниться
Часу незламна колісниця.
Як ти не хочеш, не вблагади
Ще раз пройти життевий путь,
Здобутку радість, біль утрати
Не повернуть, не повернуть.
І лише пам`ять змусить згадку
Розправить спогадів крило,
Ми все почнем, почнем спочатку
Кінцем того, що вже було.
Все буде так і знов не так,
Лищь ми себе не наздогоним,
І зацвіте червоним мак
У червні теплим ранком сонним.
І я проснусь, молитись стану:
Помилуй Боже нас, спаси!
Я покладу на свіжу рану
Листок холодний від роси.
Тобі, Всевишній, я молюся,
Один Ти сієш благодать!
З тобою наново я вчуся
Любить, ненавидіть, прощать.
Не плач же, Панно білолиця,
Ти відцвітеш - цвістиме мак
Все завтра знову повториться,
Все буде так і знов не так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190834
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Всю ніч шалені блискавиці
На шмаття небо люто рвали,
І не могла земля напиться
Води,що довго вже жадала.
Мов з велетенської рушниці,
Що не дано піднять нікому
Метали стріли блискавиці
У дикому гурчанні грому.
І лишь на мить все замовкало
І починалося спочатку,
Яскраві спалахи влітали
Через вікно в мою кімнатку,
Текли по стінах полосою,
Тікали за віконне скло.
В цю ніч жаданого спокою
Нікому в світі не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 20.05.2010
Які ми схожі, які різні:
Ти- в неба синь, а я- в ріллю,
Тому осінні квіти пізні
Сильніш від тебе я люблю.
Вони, мов діти запізнілі
І народились, як і я
В жовтневі ночі перезрілі,
Коли малинова зоря
Лице вмиває в річці повне,
Сія вода в ії руках,
Коли за літом сумно стогне,
Востанне стогне в плавнях птах.
Які ми схожі, які різні:
Ти- в неба синь, а я- в ріллю,
Тому осінні квіти пізні
Сильніш від тебе я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190654
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
В які краї роки дитячі
Помандрували назавжди?
Їх милу мить на фото бачу:
Верба і я, і гладь води...
Дивлюсь за річку.Верболози
Таємним військом постають.
І чомусь зараз давлять сльози,
Відкласти фото не дають.
Що думав я тоді- дитина?
Що бачів я у тій красі?
Що там русалка- не людина-
босоніж ходить по росі?
Там є своя чарівна казка,
Свої пісні там також є,
Там перемога- не поразка,
Там воля щастя роздає.
В які краї роки дитячі
Помандрували назавжди?
І я збагнув від чого плачу-
То вже не я коло води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190652
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 19.05.2010
Вже несказанне довгождане
Весни дихання чуєм ми.
Мов віск свічі все тане тане
Останній сніг ції зими.
Весна-красна вже незабаром
В човні казковім припливе
І обдарує Божим даром
Усе земне, усе живе.
Зрадіє звір,комаха,птиця,
Проснеться все і зацвіте.
І знов, як завжди,повториться
В природі таїнство святе.
І піде новою ходою
Биття закоханих сердець.
І ми збагнем тоді з тобою,
Що є початок і кінець.
Ми лише спалах- мить на світі,
Розтанем ми як сніг земи.
Шануй же весни вже прожиті,
Нову щосили обійми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190444
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2010
Постаріла вулиця,
Посивіла мати.
Клен крислатий журиться,
Він не може стати
Журавлем крилатим,
Щоб осінні сни
В небі розстилати
І чекать весни.
Постаріла вулиця
Посивіла мати,
Вечір тихо тулиться
Сутінком до хати.
Скоро спустить нічка
Темнеє рядно,
Зір перейде стрічка
В золоте руно.
Ляжуть люди спати,
Клен сильніш зажуриться,
Посивіла мати
Постаріла вулиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=190435
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 18.05.2010