Bronshtein

Сторінки (1/1):  « 1»

Ми Переможемо!

Стражденний  край  ще  на  порозі  віку
Засвоїти  устиг  слова  скорботні:
Анексія  та  супостат  безликий,
Атовці,  "бетеер",  небесні  сотні,

Корупція,  люстрація,  майдани,
Блокади,  окупанти,  пандемія,
Тарасе,  досі  сковані  в  кайдани,
Олесе,  скрізь  звучить  твоя  надія,

Та  в  лютому  від  люті  неземної
Той  Каїн,  що  ховав  своє  обличчя,
На  Неньку  з  братовбивчою  війною
Полізло  "імператорське"  величчя.

Без  сорому,  брудними  пазурами,
Він  мріяв,  що  у  серце  увіп'ється
Та,  створене  козацькими  бійцями,
З  відлунням  на  всю  Землю  воно  б'ється!

Тому  що  наш  Господь  тримає  слово-
З  мечем  прибувший,  від  меча  загине,
Якщо  ви  не  розчули  випадково,  
Прийміть  сигнал  наш  з  острова  Зміїний!

Тому  що  Україна-не  Росія:
Не  буде  зла  зі  згоди  мовчазної!
Бо  в  нас  живе  і  віра  і  надія,
Любов  до  краю  та  снага  до  бою!

Любов  і  єдність-то  є  наша  сила,
Ракета  правди  знищити  не  зможе,
У  молитвах  розправимо  вітрила,
Я  знаю,  Україна  переможе!

Трембіти  гучно  розпочнуть  лунати!
Розкаються  у  зраді  братовбивці!
Веснянки  заспіває  кожна  мати,
Як,  замість  мальв,  насіє  чорнобривці!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2022