| Сторінки (1/50): | « | 1 | » |
ПрошУ, не здавайся, бо права не маєш , ти чуєш?
Дарма, що гроза й в обличчя шалені вітри.
Дарма, що сьогодні ти в іншій країні ночуєш,
Та ти незалежна, ти чуєш, вставай та іди!
Це боляче, мабуть, лишити всіх друзів, домівку,
Весняний свій сад, онуків і рідне село.
Купуєш квиток ( хотілось би, звісно, путівку)
І мчиш за кордон. Махаєш , як птаха крилом.
Неволі нема. Неволю ж давно відмінили.
Та є в тебе пан. І пані все в'ється, як вуж.
А владі байдУже. Вкраїну уже поділили.
Набили кишені й з країни цієї чимдуж.
А ти не здавайся, бо права не маєш, ти чуєш!
Бо в тебе онуки і діти зростають отут.
Дай бог, це востаннє ти в іншій країні ночуєш.
Тебе зачекавсь до рідного дому маршрут.
І прийде той час - Вкраїна підніметься браво.
Якщо й за кордон - то тільки у теплі краї.
Бо буде опора - та сильна щаслива держава,
Де неба блакить торкають зелені гаї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Смакуй мерщій мою присутність. Чуєш!
Як рідко, ох як рідко це буває.
Ти мене поглядом своїм частуєш!
Ти мене поглядом своїм вбиваєш!
Куди біжиш? Вгамуйся вже нарешті!
Планета кругла. Знов вернеш до мене.
Я руки простягну, як при арешті,
А серце в грудях скаче, мов скажене.
І знов твої розгублені зіниці
Благатимуть мене про порятунок.
Таких, як ти, мабуть, є одиниці.
Таких, як я, не просять у дарунок.
Але для тебе я найбільший скарб,
А ти для мене - подарунок долі.
Мій світ без тебе ні гроша не варт.
То ж не біжи...лишайся мимоволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2022
Ти запитаєш, як пройшов мій день.
Я ж не зізнаюсь в тім, що сумувала.
Душа співала втомлених пісень
І потайки від всіх страждала.
Ти запитаєш, як минула ніч,
Чи був ти в снах, чи бачились з тобою.
І чи сиділи мовчки пліч-о-пліч,
Один за одного тримаючись рукою.
Хай буде це моя лиш таємниця,
За сім замків сховаю від усіх.
Людська душа - то спогадів в'язниця.
У ній є сльози, радощі і сміх.
І є ще в ній частиночка святого
І грішного. Є світло, є пітьма.
Лиш не питай навіщо все й для чого,
Бо відповідь не знаю і сама.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Дзвінок телефону порушує тишу,
Думки розлетілись у різні світи.
І муза десь зникла, вже вірш не напишу,
Її я шукаю і кличу прийти.
У слухавці чую: "Привіт. Ну як справи?"
Та що ж це таке? Не до цього мені!
Це зовсім не ігри і це не забави!
Це пишуться в мене звичайні вірші.
І так би хотілося бути поетом,
Як Ліна Костенко. Писати для всіх.
Зазнати падіння, та ні, краще злети.
Писати поеми, романи, вірші.
Не думайте люди, що хочу я слави,
Бо я, немов в морі краплинка води,
Мов тихий промінчик ясної заграви,
Мов з клена листок, що не має ваги.
Та так би хотілося щось написати,
Якщо не для себе, то хоч для людей.
Та де досконалості можна шукати?
Де її дім? Чи приймає гостей?
Я буду писати про щастя, кохання,
Про долю Вкраїни, про біль і про сум.
Про радісну зустріч, про підле прощання,
Про все, що торкнеться моїх юних дум.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Месниця, мольфарка, чарівниця?
Хто вона для тебе, хто така?
Чом душа її - твоя криниця,
У якій тече жива вода?
Зарікався кинути в провалля
Всі думки про неї. Що ж тепер?
Світ без неї, мовби задзеркалля,
Сповнений бентеги та химер.
Месниця, мольфарка, чарівниця,
Ясні очі, наче з кришталю.
Снів твоїх шалена руйнівниця,
Та, якій не скажеш ти "люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Тобі лиш тридцять. Молода й красива,
Як знатна панна, гордо йдеш вперед.
Скажи, Вкраїно, де черпаєш сили?
Бо ж твоя доля - не солодкий мед.
А твоя доля - ранена пташина,
Що крил не опускає ні на мить.
І доленька твоя - мов та билина,
Що тягнеться до сонця, у блакить.
Віки минають, люди і події,
Ми пишемо історію свою.
О скільки зустрічалось лиходіїв,
І ти їх подолала у бою.
Тобі лиш тридцять. Дорога країно!
Цвітуть так рясно знов твої сади.
Не дав Господь упасти на коліна
І зникнути із карти назавжди.
Моя Вкраїно, горда й незалежна!
Моя Вкраїно, мужня й молода!
Твоя могутність у віках безмежна
І твоя велич у віках жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Буває іноді момент –
Ох як мені тебе бракує.
І день – не день. Сумний фрагмент.
І навіть кава не рятує.
Ти в снах до мене не ідеш.
Сніги метуть. Сліди зникають.
Моїм думкам немає меж.
Я так сумую. Ти й не знаєш.
Зима тривожить мої сни.
Сніги метуть. Твій слід зникає.
Ти мій самотній пілігрим,
Що часом в снах моїх блукає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Бентежні сни, стурбовані журбою.
Заплющуй очі. Спи. Усе мине.
Такий цей світ. Не кожен, хто з тобою,
Своїм теплом щоразу огорнЕ.
Таке життя. Ілюзії плекаєм.
Живем, як всі. Чи в цьому смак буття?
А час летить. Підступний. Не чекає.
Вдягаєм маски, нищим почуття.
Таке життя. Ану ж бо, не корися.
Живи на повну. Світ - твій рідний дім.
Болить душа - тихенько помолися
Й чекай на сонце в небі голубім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Жіноча гордість - дуже дивна річ.
Хай як би рвалось серденько на шмаття,
Чи брала у полон журлива ніч,
Вона на люди вдягне пишне плаття.
Піднявши вгору погляд свій з-під вій,
Ітиме гордо, незважа на сльози.
Не зневажай, не ігноруй її. Не смій!
Вона простити буде вже не в змозі.
Бо гордість жінки - незбагненна річ.
Хоч як душа невпинно все ж ридає,
На люди не покаже, зовсім ні,
У серці біль навіки поховає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
В душу віяло холодом,
Наче з Карпатських гір.
Кажуть, мовчання - золото.
ПрОшу, у це не вір.
Холодом віяло здалеку,
Де ти? Агов, не мовчи!
Взую вві сні сандалики,
Йтиму туди, де ти.
Кажуть, мовчання - золото.
Кажуть, терпи, чекай.
Віє від тебе холодом.
Хочеш втікати? Втікай!
Стану для тебе спогадом
В маренні ясних зір.
Тільки не треба холодом
Віяти з чорних гір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Не буває випадковостей в житті,
Кожен, кого встріли, - частка долі
Хтось тебе леліє в доброті,
Хтось поранить душу мимоволі.
Інший в твоїй долі - для краси,
Ще хтось, щоб зігріти сьогодення.
А у сяйві ранньої роси
Хтось приходить в світ твій для натхнення!
Є ті люди, що твоє життя
Розфарбують у яскравий колір.
Іноді дарують майбуття,
Іноді - знімають з неба зорі.
Хтось тобі ломатиме крило,
На шматочки буде рвати душу.
І в ту мить, коли життя цвіло,
Хтось потрусить, наче вітер грушу.
Не буває випадковостей в житті,
Кожен в нім, неначе частка долі
Хтось тебе зігріє в доброті,
Хтось поранить душу мимоволі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Наш вихор думок поглинула ніч,
Ми разом дивились на зорі.
І просто сиділи удвох пліч - о - пліч.
І мрії були неозорі.
Так просто сиділи без марних надій,
Сміялись і щиро раділи.
І пили солодкий бажання напій
Й від трепету серця німіли.
Чекай! Не іди! Спинися на мить!
Дай образ я твій закарбую.
Ти ще біля мене, твій погляд п'янить,
А вже за тобою сумую.
Торкнись моїх рук, я відчую твій жар,
Вдихну аромат твого тіла.
А серце у грудях, невтомний бунтар,
Все б'ється, як воїн Аттіла.
Наш вихор думок поглинула ніч,
Ми разом дивились на зорі.
В сплетінні твоїх і моїх протиріч
Всі мрії були неозорі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Твій образ - вічний.
Він - немов з ікони.
А обриси обличчя!
В нім диво - дивний шарм.
І ніби ж на землі
людей мільйони,
Та відчуваю я
лиш твого серця жар.
Те полум'я горить,
палає, мов багаття,
В долонях принеси -
і я згорю дотла.
Для мене - це як дар,
для когось - це прокляття,
Палаючий вогонь
і океан тепла.
І знов минають дні,
Світ змінюють події.
Незмінним лиш для мене
Лишається одне:
Отой вогонь горить,
Палає і жевріє.
І хтозна чи колись
Хтось з нас це все збагне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Туман… А це надворі чи в душі?
І що це? Смуток чи чиїсь тривоги?
Туман повзе, немов гидкі вужі.
Бере в полон і серце, і дороги.
Й отак снує, немов меткий павук
Свої тенета розставляє вміло.
Мабуть, в туману сотні тисяч рук
І восени він не сидить без діла.
Осів туман на листя у садах,
Яке і так вже доживає віку.
Летів в задумі сизокрилий птах
І сів на гілку. Просто так. На втіху.
А той туман, немов лихий хижак,
Бере в полон і серце, і дороги.
Сидить на гілці гордовитий птах,
Сховав в тумані смуток і тривоги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Як повернутися в дитинство?
Де віднайти чарівну мить?
Торкнутись тих, хто був так близько,
За ким душа щодня болить.
БосОніж бігти по асфальту,
З кульбаби заплести вінок.
Робити разом з дядьком сальто,
Садити з дідусем кленок.
Піти з бабусею до храму,
Пекти із маком пироги.
Вдянувшись тепленьку піжаму,
Почути мамині казки.
І сівши в човен разом з татом,
Помандрувати в дивосвіт.
А потім нишком з любим братом
Для пса зробити зореліт.
Тоді ж усі свої секрети
Я сестрам вранці розкажу.
Для плаття ляльки я манжети
Разом із тіткою зв'яжу.
Якби ж вернутися в дитинство,
Хай на хвилину. Хоч на мить.
Торкнутись тих, хто був так близько,
За ким так серденько щемить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Малює дощ на вікнах щось химерне.
Вітри, немов час осені настав.
І голос птаха десь думки відверне.
Я не прийшла. А ти і не чекав.
У нас є сни, є спогади, є доля.
Вона ж , ти знаєш, в кожного своя.
У тебе - юність, впевненість і воля.
У мене - в серці пісня солов'я.
Купає дощ цвіт яблуні і вишні,
Колише вітер сосни у гаю.
Думки і сни однаково невтішні.
Ти не чекаєш. Знаєш, не прийду.
Хай змиє дощ усе, що серцю миле,
Хай вітер в далеч мрію віднесе.
Усе, що є в нас, може, й швидкоплинне,
Але таке прекрасне, ніжне і п'янке.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Мабуть, твої губи пахнуть медом,
Та їх смак ніколи не скуштую.
Мабуть, твоє тіло пахне небом,
Але ж я ніколи не з'ясую.
А волосся має запах сонця,
Може, вітру чи морської хвилі?
Та ти будеш тільки незнайомцем,
Що думки мої краде щохвилі.
І у натовпі пройдеш ти мимо,
Заховавши серце в обладунки.
Знов і знов шукатимеш очима
Ту, що сни дарує, мов чаклунка.
Та ти будеш тільки незнайомцем,
Що лиш в снах приходить на хвилину.
Мабуть, в твоїм серці світить сонце,
Та ж туди ніколи не долину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
Це наш народ, це наша Україна.
І наш Дніпро, оспіваний в піснях.
Одна в нас мова, віра в нас єдина,
І синьо-жовтий майорить нам стяг.
Ми тут росли, надіялись, любили,
Боролись разом, працею жили.
Тут предків мужніх височать могили,
Тут дух ширяє волі і снаги.
Народ ішов, він здобував нам славу,
Князями був багатий його рід.
Пролився піснею і плачем Ярославни,
Прославився козацтвом на весь світ.
Народ боровсь, народ терпів тортури,
Він мав у серці те, що не згаса.
Він йшов, долав важкі неволі мури
І піснею вернувся до життя.
Поглянув гордо на поля й діброви
І породив великих нам людей.
Синів великих нашого народу,
Що двері нам відкрили в новий день.
Він далі йшов. Тепер вже без кайданів.
Творив нових людей, нові дива.
Та нищив їх і Треблінка, й Майданек,
І нищила людей страшна війна.
А час ішов і мчав у світлі далі,
І стягом помаранчевим зацвів.
Майбутнє захищати на майдані
Всіх патріотів, мов керманич, вів.
Ми всі живі, нащадки України.
Ми є народ,повік нас не здолать!
І доки б'ється серце у людини,
Тебе, Вкраїно, будем пам'ятать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
Вгамуй мене, бо я , на жаль, безсила.
Спини себе, бо втратив часу лік.
Іде весна - натхненна і красива.
На що ж, скажи, життя наше прирік?
Мовчати радиш? Годі,вже не можна.
Приречені з тобою. Ну змирись!
Іде весна - натхненна і вельможна,
Як наша доля. Ти її корись.
Бо я покірна. Бачиш мою душу?
У ній ховаю мрії наші й сни.
Твій спокій ніжним спогадом порушу.
Чи ж не такої ти хотів краси?
Обіймами вгамуй мою безсилість.
В собі спини мене, бо втрачу лік.
Ох ця весна - натхненна і красива,
Яку любити ти мене прирік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Він любив, як в'ється її пишне волосся,
Коли вона незграбно торкалася його рукою.
Він часто думав: «А раптом усе їм здалося?»
Та ні, це не так. Бо ж у ній він шукав спокОю.
Він любив, що вона поводилась, як дівчисько,
Сміялась так гучно і сипала жарти - перлини.
Наодинці несміло підходив до неї так близько
І так обіймав, мов вона бешкетна мала дитина.
І пізньої ночі, забувши про табу, бар'єри і рамки,
Він йтиме до неї, дарма, що на мить лиш зустрітись.
Він мріє хоч якось із нею побачити ранки.
А їй і достатньо в обіймах його загубитись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Ця клята звичка - марити тобою,
Вночі між зір вбачать твоє ім'я.
А вдень байдужість брати, наче зброю,
І не питати : " Хто для тебе я?".
Збагнути долю. А чи справді треба?
Чекати знову. Навіть сотню літ.
Бо погляд твій для мене - вже потреба.
Бо він дорожчий за увесь цей світ.
Ця клята звичка - вірити й чекати.
Чи справді треба? Долю хто збагне?
Мій світ без тебе - ниций, нестрокатий.
Життя без тебе - чорне і пусте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Вона побуде трішки - і піде.
А як захочеш - лишиться навіки.
Минають дні, невпинно час іде,
В твоїх думках лише її повіки.
А на устах лише її ім'я.
І хоч твій розум каже: " Вгомонися".
Вчувається не пісня солов'я,
А її сміх. Й вона тобі лиш сниться.
Вже другий рік минає, як віки.
Здається, знаєш ти її століття.
Здається, разом ви роки й роки
І пережили радість й лихоліття.
Ти знаєш, що в минулому житті
Ви точно були разом, що й гадати.
А, може, й в тої долі на меті
В наступному житті вас поєднати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
***
Цінуй її, поки вона твоя.
Ще поки в тих очах живе натхнення.
Ще поки ти для неї - все життя,
Ну а вона для тебе - одкровення.
Одного дня вона усе ж піде.
І знати вже не будеш ти про неї.
І як вона? І чим вона живе?
Які в думках з'являються ідеї?
Не знатимеш, коли вона сумна,
Коли ридає знову у подушку.
Чи хочеться їй чуда і вина,
І чи купила плаття те, у смужку.
Не знатимеш про мрії і про сни.
Не знатимеш в що вірить, чи сміється.
Чи посадила квіти навесні,
І просто як без тебе їй живеться.
Цінуй її, поки вона твоя.
Цінуй смиренну, часом бунтівливу.
Ще поки ти для неї , мов життя:
Таке чарівне, дивне та щасливе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Ти пестиш поглядом мої веснянки
І свою гордість виставляєш напокАз.
Не треба слів. Що варті обіцянки?
Лиш світяться, як дивний той алмаз.
Ти пестиш поглядом моє волосся,
Куйовдиш локони, вкладаєш крадькома.
І якось так на мить мені здалося,
Що доля посміхнулась жартома.
А потім ти береш мене за плечі
І пестиш поглядом пронизливим, п"янким.
Сприймаю я належно такі речі:
Ти назавжди залишишся чужим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Десь там, за містом, стогне вже зима,
І її подих пахне білим снігом.
Минають дні. Тебе нема й нема.
Лише у снах. І тільки перебігом.
Замкнули ми кордони своїх душ,
Бар'єр бетонний спорудили вміло.
І мчали в різні сторони чимдуж
Від поклику душі і зову тіла.
Десь там, за містом, стогне вже зима,
Кидає погляд іздаля холодний.
Ти там, далеко. Неподалік вікна
Блукають сни, неначе вовк голодний.
А там, за містом, вже метуть сніги,
Лиш не зметуть наш смуток і печалі.
Одна ріка в нас - різні береги.
Нам не спочити разом на причалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
Послухай розум. Він шепоче правду.
Не слухай серце. Це усе дарма.
Збудуй із заборон ти барикаду
І хай п'янить нас, мов ковток вина.
Хто ми такі аби міняти долі?
Мабуть,ніхто. То ж просто зупинись.
І як зустрінеш погляд мимоволі,
То лише тихо щиро посміхнись.
Бо горизонти різні нам судились,
Та й книга долі писана давно.
А, може, просто нам усе наснилось?
Дві різні долі, як сумне кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2022
До зустрічі лишилась мить,
Та хтозна,може, й пів століття.
Весняне небо громом прогримить,
Поцупивши в дерев суцвіття.
Ти десь ідеш,забувши про печалі.
І я іду. Життя - гучний вокзал.
Мине перон, помчить у світлі далі,
А часом і розгромить, як вандал.
Та ти не смій здаватися, ти чуєш!
Бо десь далеко є моя душа,
В її обіймах тихо заночуєш
Й, набравшись сили, знову вирушай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Ну що ж ти , мамо, чом сумуєш, рідна?
Поглянь , ось діти в злагоді живуть.
Та й ти ще досі, мов троянда квітнеш,
Хоча роки нещадно йдуть і йдуть.
Ну що ж ти, мамо, плачеш знов даремно?
Я витру сльози, міцно обійму.
Ти все життя любила щиро й ревно.
Я мушу бігти, але я прийду.
Я повернусь, бо маю твої крила,
З любові й віри змайструвала ти.
Вони для мене, ніби два вітрила,
Мені із ними по життю пливти.
Подай долоню, дай теплом зігрітись,
Бо я для тебе, як завжди, дитя.
Життя - твій дар, та різне може стрітись.
Не дай спіткнутись, впасти в небуття.
Поглянь же, мамо, ось твої онуки,
Вони - любов, надія і життя.
Цілую ніжно твої теплі руки.
Бо я для тебе, як завжди, дитя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Яка вона, сильна жінка?
Це та, що не кориться долі.
Цвіте, наче пишна квітка,
Десь там, на зеленому полі.
Її не зламає вітер,
Її не здолає горе.
Вона, мов чарівна квітка
Десь там, на життєвому полі.
Ітиме вона по дорозі,
Вдивляючись гордо в обличчя.
Її не лякають грози,
В ній сили - на ціле сторіччя.
Для когось вона натхнення,
Для інших - немов прокляття.
Зігріє твоє сьогодення,
Як треба - розірве на шмаття.
Така вона, сильна жінка, -
Зухвала, впевнена, мила.
Ми звемо її - Українка
Чарівна, кохана, вродлива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Огорни в полон своїх думок
І торкайся рук так обережно,
Як дитина робить перший крок -
Так несміло, ніжно та бентежно.
Кидай погляд рідний з-під повік
І дивись на мене цілу вічність.
У очах твоїх - бурхливість рік
І найвищих гір струнка величність.
Огорнусь в полон твого тепла,
Що так палко гріє душу й тіло.
Ти і я - немовби два крила,
Ти і я - небесні два світила.
Пригорни, а Всесвіт хай чекає,
Поки ми карбуємо цю мить.
Поки серце в грудях так палає,
Й погляд твій нестерпно так п'янить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2022
Цей дивосвіт - він наш.
У ньому ми лиш двоє.
Без гриму і прикрас
Ти став моїм героєм.
Губилися світи
В твоїх очах чарівних.
Від мене ти біжи
По всіх дорогах рівних.
Старий міський ліхтар
Засліпить ясні очі.
І губ наших нектар
Ми випили б охоче.
Міцніше пригортай.
ОбІйми - наша зброя.
Нічого не питай,
Лиш будь моїм героєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Ти десь за обрієм, а може й недалечко,
Можливо, ти щасливий, може й ні.
Хотіла б змайструвати я сідлечко
І їхати з тобою на коні.
І бігти босоніж в твої обійми,
І стільки усього розповісти.
Ти знаєш, тату, ми живемо в мирі,
І твої внуки, бачиш, підросли.
Я вірю, тату, ти десь недалеко,
Стрічаєш весни, згадуєш про нас.
Тепло твоїх очей несуть мені лелеки,
Я вірю, ти десь є, твій вогник не погас.
І хай це буде сон, і хай це буде мрія,
Та хочеться до тебе хоч на мить.
Померти може все, та тільки не надія,
Я вірю, тату, вогник твій горить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939585
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2022
Задрімай у мене на плечі,
Хай твої зіниці відпочинуть.
Десь вогонь палає у печі,
І думки до тебе знову линуть.
Задрімай, забувши про усе,
Про оті табу і заборони.
Хай на крилах мрія віднесе
Десь туди, де рушаться закони.
Десь туди, це сни всі ожива,
Де від щастя сховані ключі.
Не потрібні будуть нам слова.
Подрімай лиш в мене на плечі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939497
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Надумав грати у мовчанку?
Це ж ніби танець на ножах.
Ти думаєш, тримаєш бранку,
Що жде твій погляд в вітражах?
Ти ж знаєш, горда я надмірно
Й зухвала. Ти казав це сам!
І погляд хижий та манірний.
Так що ж, станцюєм на ножах?
Танцюй зі мной гаряче танго
На лезі гострого ножа.
Ти думав, я твій ніжний янгол,
І гордість - це моя межа?
Ти думав, що схилюсь покірно,
Зроблю в цім танго реверанс?
Мій норов хижий та манірний,
Тобі ж вести дається шанс.
Надумав гратися в мовчанку?
Лиш крила лезом не обріж.
Давай станцюємо до ранку
Гаряче танго босоніж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Пахне це літо твоїми листами,
Скошеним сіном і жовтим колоссям.
Хтось уві сні доторкнувся устами.
Думала , ти. Але ні, то здалося.
Плакали ранки дощами спросоння,
Сонце з-за хмар ледь розплющило очі.
Серце шукає невпинно осоння,
А на шляху лиш холоднії ночі.
Пахне це літо світанком і морем,
Вітер куйовдить недбало волосся.
Думала, стала для тебе я горем,
Але, на щастя, мені це здалося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Така любов не залишає шрамів,
Ні болю чи страждання й каяття.
Її нема в вогнях телеекранів,
Вона лиш раз. І вже на все життя.
Чекати вміє, завжди вірить в краще,
Всміхається веселками з небес.
Мабуть, без неї все було б інакше.
Та вона є. Мов чудо із чудес.
Така любов сміється в видноколі,
Вгамовує вулкани і моря.
І розумієш якось мимоволі,
Що найцінніше в світі - це сім'я.
І неважливо, бідний ти, багатий,
Тебе любитимуть там знову й знов.
І де б не був, вертай до тої хати,
Де є сім'я, де щастя, де любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2022
Останнім подихом тепла
Мене чаруй.
І доторкнися до чола,
Та не цілуй.
Бо твоїх уст палкий вогонь
Спалить дотла.
Я в темних сутінках безсонь
Це берегла.
Ласкавим дотиком долонь
Мене зігрій.
Згори, як фенікс, охолонь
І знов лелій.
І відродись для мене вмить,
Мани, чаруй!
Душа впівголоса кричить.
Мене рятуй!
На мить притисни до грудей
І відпусти.
Давай втечемо від людей-
Лиш я і ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Десь блукали у натовпі долі
І шукали кожна свою.
Долі різні були, наче зорі.
Ти натрапив колись на мою.
Не тривож мою душу, не треба,
В ній є спокій,в ній весни живуть.
А твій погляд, мов грім серед неба,
Ніби ніч, що колише зорю.
Як світанок ясний у тумані,
Мов роса на зеленій траві.
Наче яблука стиглі, рум'яні,
Як ті ріки - глибокі й живі.
Час іде і спливає рікою,
Ми вже вибрали долю свою.
Серце б'ється й не знає спокою,
Я ж тебе, наче вперше, люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2022
Твоя усмішка, як дарунок неба.
Чомусь запала десь у глиб душі.
Така далека, як супутник Феба,
Така чарівна, ніби міражі.
Украсти б посмішку твою й летіти
Туди, де сяє сонце й небокрай.
І доторкнутись разом до зеніту.
Й завмерти...Тільки не питай
Чи я віддам за це частинку серця,
Чи розміняю я свій храм душі…
Та ні…. Лиш твоя посмішка озветься
Чарівними рядками у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Чи віриш ти в спорідненості душ?
Чи віриш, що існує дивна сила,
Що викрада свідомість і чимдуж
Здіймає в небо і дарує крила?
Чи віриш в те,що є така душа,
Що так далеко, але ніби поруч?
Яка щоночі в сон твій вируша
І подумки цілує твої очі.
І та душа, мов дивний океан,
Що хвилями своїми накриває.
Немов ранковий зоряний туман,
Який тебе незримо огортає.
Чи я твоя споріднена душа?
Чи ти моя? Не знаю. Знає доля.
Ти мріями до мене вирушай
Вночі,бо день для нас - неволя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2022
Це одержимість! Так, я одержима!
Тримай хутчій , бо вирветься з грудей
Моя душа. Мов крила серафима,
Підніметься над світом, подалі від людей.
Тобою одержима. Чуєш? Одержима!
Ти карму вибрав сам, тепер не нарікай.
І не дивись благальними очима,
І в снах моїх щоночі не блукай.
Подумаєш! Тобою одержима.
А що ж тобі? На що ж себе прирік?
Пливе життя, як човен пілігрима.
Ти одержимий. Це, мабуть, навік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939094
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
О скільки недоказаних розмов!
О скільки поглядів, і снів , і смутку!
Кипить і стигне в моїх венах кров
Як чую голос твій. Мов без притулку
Летить душа моя кудись за хмари,
Здіймає крила й падає униз.
Дрімають вулиці, міста, бульвари,
Дрімає розум. Серце лиш не спить.
Подай долоню. Взявши зорі в руки,
Ми намалюєм диво-небеса.
Ось там веселка буде, там - поля і луки,
А далі, десь за обрієм, весна.
Це буде світ, в якому ми з тобою
Шукати будемо натхнення . Ось і все.
А час хай плине тихо за водою
Й на крила мрії в далеч нас несе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2022
Дай доторкнутись до твоїх повік
Ледь чутно, кінчиками пальців.
І зачекати, може, день чи вік,
А потім злитися в єдине в танці.
Дай доторкнутись до твого плеча,
Так ніжно, ти і не відчуєш.
Зніяковію, як мале дівча,
Ти ж посмішкою мить врятуєш.
До серця дай торкнутися на мить,
Лиш подумки, по-іншому - не можна.
І хай у грудях злегка защемить -
Так боязко, схвильовано й тривожно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Так званий брате , чуєш, вгомонися!
Тобі навіщо славний наш народ?
Де ти - там кров! Навколо озирнися!
То ж не чекай від Бога нагород.
Зовешся братом. Дико й недоречно.
Хіба ідуть на брата із мечем?
Благаю, чуєш, відступися гречно,
Уже ми ситі " дружнім" тим плечем.
Рука підтримки також не потрібна.
Вона ж по лікоть, бачиш, у крові.
Тобі давай видовища і хліба,
А нам лиш миру на своїй землі.
Збирай валізи та вертай додому.
І вартові з кордонів забирай.
Все бачить Бог, він спалить, як Содому.
Який залишиш своїм дітям рай?
Так званий брате, чуєш, може, досить!
Дай жити нам, як розум наш велить.
Тебе про поміч бо ж ніхто не просить.
То ж досить кров людську в цім світі лить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2022
Вони обох були, немов стихії,
Тільки Вона - вогонь, а Він - вода.
Вона щодня плекала чисті мрії,
Її не мучив біль і самота.
Вона писала вірші, часом прозу,
Сміялася щиро, як мале дитя.
А його серцем керував лиш розум,
Все будував Він плани на життя.
Коли Вона між хмарами літала,
Це Він їй крила майстрував.
А вечорами, коли мирно спала,
У снах їй душу цілував.
Він надихав її на нові вірші.
Вона щодня йому давала сили.
Він серця стукіт чув в ранковій тиші
І просто мовчки майстрував їй крила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Якось вночі прийду я у твій сон
І буде це немовби наяву.
І будем дихати ми разом, в унісон.
Помовчимо... А потім я піду.
І не бери незграбно за плече,
Бо дотик рук я буду пам'ятати.
Не треба. Це і так болить, пече,
Це ж потім якось треба забувати.
І не даруй тепло своїх очей,
Яке зігріти може у морози.
Хіба що якось в сутінках ночей
Хай стрінуться дві долі при дорозі.
Коли вночі прийду я у твій сон,
То серця спокій в ньому віднайду.
І будем дихати обоє в унісон.
Помріємо...А потім я піду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2022
Твій голос я чую у подиху вітру,
Твій голос я чую в мовчанні ночей.
Зібравши з веселки всі барви в палітру,
Малюю я Всесвіт, а ти в нім - Орфей.
Твій голос лунає, бринить, наче пісня.
Його я почую у шепоті трав.
І буде це літо, чи осінь та пізня.
Лунатиме він між найвищих октав.
І серце зігріє, й дарує натхнення.
Хіба ж треба більше для сяйва очей?
Проста теорема, доведене вчення:
У мене є Всесвіт, а ти в нім - Орфей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Серед сотень очей я зустріла твої,
Серед тисяч усмішок - найкращу.
І співають в садах свій етюд солов'ї,
Зустрічають весну, та не нашу.
Заспівали про щастя, про яблуні цвіт,
Про чиєсь дивовижне кохання.
І про те, як колись, через тисячу літ
Ти згадаєш мене без вагання.
Пригадаєш рядки, що тривожили кров,
І розмови такі безтурботні.
І той погляд, що спалював знову і знов,
Та про мрії, мов ріки глибокі.
Пригадаєш як сон був солодший за мед,
Лише там ми могли бути разом.
І ми знали удвох кожен крок наперед,
Без докорів, чи болі й образи.
Час летить стрімголов, ніч малює зірки,
Десь блука твоє щире кохання.
Ти зустрінеш його, та колись,крізь роки,
Все ж згадаєш мене без вагання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2022
Лягають зорі на твої повіки,
Панує владно між доріг туман.
Вона шукає знов таємні ліки,
Бо твої очі, наче той дурман.
Вона шукає знову порятунок,
Бо ще лиш погляд - все , її нема.
То хто ти є? Прокляття чи дарунок?
Чом гинеш ти за нею крадькома?
Лягають мрії в серце непокірне,
Пануєш ти так владно. Ну, нехай.
Ти думаєш : " Вона така манірна".
І забуваєш, що вона - твій рай.
І ти якось поклич її зненацька.
Вона відчує, та нехай не йде.
Хай лишиться у мріях,у юнацьких,
А вранці із туманом пропаде
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022
Яка ж безборонна бувала з тобою,
Як рвалося серце моє на шматки.
Дві різні дороги, дві різнії долі,
І відстань між нами завдовжки в роки.
Тримай моє небо у мужніх долонях,
Даруй мені Всесвіт , він наш навікИ.
Ми сядемо знову на сірім бетоні
І будемо мовчки лічити зірки.
І ти безборонний, хоч з виду, як воїн,
А серце у грудях завбільшки у світ.
На наших дорогах, де вдосталь вибоїн,
Ми лишим назавжди невидимий слід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022