| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Всихають квіти від посухи,
Бо їх ніхто не підливав,
Росли самі,ніхто не рухав,
Та вітер їх не колисав.
Роса легенька покривала,
Бо припадала на траву,
Лиш існування їм давала,
Щоб залишались наплаву.
Так догорає життя свічка,
Коли душа живе сама,
В бажаннях було жити вічно,
Але уваги в тім нема.
Відсутні ті,що підливають,
Підживу словом віддають,
Як між людей,то ще літають,
Самотнім дома дзвони б'ють.
Хоч є сім'я,родина,діти,
Лиш розлетілися в Світи,
Радіє сонцю,яке світить,
Лиш сум не дасть,щоби втекти.
І так душа живе,мов квітка,
Де підливають,там є цвіт,
Та не завадить спека влітку,
Коли хтось нею дорожить ...
10.01.2022
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2022
Коли б художником я був,
Мені зима би малювалась,
Із снігом вітер легко дув,
Замета в равлик завивалась
Відтінок білих кольорів,
Лягали б легко у сніжини,
Пейзаж в крижинах би ожив,
Що позуватимуть години.
Велике диво ласуни,
Крутились в білі візерунки,
Бо білий колір для зими,
Душа вкладається в малюнки.
І навіть холод б білим був,
Яким душа в нім зігрівалась,
І той,хто бачив,би відчув,
Та до малюнку б доторкались.
Яскраво - білі кольори,
Пора зими та хуртовини,
Вершин добралися,гори,
Де тільки небо ясно - синє.
Коли б художником я був,
То білим пензлем милувався,
Щоб кожен бачив і відчув,
Як я у зиму закохався ...
09.01.2022
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2022
А щастя починається з дрібниць,
Частин,які є непомітними місцями,
Присутнє навіть серед сотні лиць,
У перехожих,що поруч бачимо із нами.
Воно постійно промовлене в словах,
Простих,у діалектах із народу ,
Та без причин є сказаних не в снах,
Тобі у час приділений,в нагоду.
У посмішці,що настрій принесе,
Чи міміці,яка верхи зриває,
Щоб саме ти відчула це усе,
Що колір барвів в серці залишає.
Початком щастя має навіть сміх,
Відвертий в щирості глибокій,
Бо десь і він також тебе підняти зміг,
Коли сумна була й відсутній спокій.
Із ранків,де є подих у густій росі,
Та ще у співі пташки що літає,
Лише,щоб ти відчула все у тій красі,
Й була та людина,щоб змогла дрібниць не рахувати..
08.01.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2022
Весна в думках у серці квіти,
А за віконцем сніг лежить,
Життя для того,щоб радіти,
Бо час не стримано летить.
Погоду настрій розмалює,
У колір квітів на снігу,
Бо тільки серце весну чує,
Й тюльпанів душу молоду.
Роса у пелюстках спадала,
Мороз в краплинах зупинив,
Ти у очах це відчувала,
Як вітру поштовх зажурив.
Якщо у холоді кацябнеш,
То у думках твоїх весна,
Бо ти тюльпанами вже пахнеш,
У час із снігом,як зима.
І аромат п'янить,дурманить,
Немов зимовий буревій,
А образ твій до себе тягне,
Немов до квітки милих мрій ..
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Красу жіночу не сховати,
Під одяг в будь-якій порі,
Бо народилась,щоб кохати,
Всю ніч, удень і до зорі.
Вона мов квітка,що не в"яне,
Без підливання та в мороз,
Бо її ніжність скоро тане,
Коли у щасті досить сліз
Лікує чоловічі сильні душі,
Вкладає у серця стежки,
Красу жіночу люблять дуже,
Хоч і спроваджує в гріхи.
Вражає блискавкою очі,
Впускає подихом туман,
Та нею володіти кожна хоче,
Щоб мати щастя океан ...
26.12.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2021
Мені колись багато снилось снів.
У час,як вірші зовсім не писались,
Усе у серці досі зберегти зумів,
Хоч щось в рядках моїх порозсипалось.
Мов горошини сипались з думок,
Намиста того,що ти дарувала,
Тепер збираю по житті їх кожен крок,
І бачу,що для щастя бракувало.
Вони між трав у літі та росі,
Оспівані збираються пташками,
А взимку їх присипав легкий сніг,
Вкриваються дрібними кришталями.
Зберу тобі намисто з букв і слів,
Та розкладу римованої рядками,
І прочитаєш серця мого спів,
Щоб знову десь зустрітися між снами.
20.12.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2021
По Світу ходить Миколай,
Усім виконує бажання,
Хтось просить в нього навіть Рай,
А хтось - простий дарунок зрання
Існує він для всіх людей,
Та все погане забуває,
По Світу білому іде,
То ж кожен це відчути має
Згадати всі своі гріхи,
Та пам"ятати добрі справи,
Відчути навіть і роки,
Які в дитинстві були жваві.
По Світу ходить Миколай,
Бо він тепло приносить в хату,
То ж ти дарунок свій віддай,
Тому,хто вірить у це свято.
Цукерку,просто шоколад,
Або ласунчик-подарунок,
Йому безмежно буде рад,
Хоч навіть ніжний поцілунок.
Лише,щоб дати від душі,
Та не ховай своє бажання,
Я я дарунок у вірші,
Подам усім з самого рання...
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
В зимовий час,у цій порі,
Чудовий вечір на дворі,
Туман все небо закриває,
А навкруги,мов день без краю.
Лежать засніжені поля,
І ліс під снігом вже дрімає,
А десь на санях Миколай,
До нас з дарунком вирушає.
Хоч може зараз ще не спиться,
Цікавість відганяє сон,
Бо хочеш знати,подивитись,
Що лишить в тебе під вікном.
Але ця ніч,неначе казка,
Чекаєш завжди в Бога ласки,
Дарунок є,бо дочекались,
Можливо і на більше сподівались.
Комусь цукерочки, печенько,
А хтось цибулю й не маленьку,
Комусь від всіх і на відміну,
Приніс,поклав,лишив поліно.
Хто як у нього заслужив,
Слухняним був,чи завинив
Усіх сьогодні не минає,
Бо і духовний дар лишає.
Бо принесе в торбині щастя,
Удачу і фортуну має,
Комусь під подушку удасться
А десь в порозі залишає.
Комусь підкаже де це взяти,
Бо шлях веде усім до хати,
Бо ніч Святого Миколая,
Нікого зовсім не минає.
Тож я тебе приспати хочу,
Щоб в сон скоріше вирушала,
Та і Святому Миколаю
Дарунок вкласти не мішала.
Хай дуже мило й міцно спиться,
Ніщо у цьому не мішає,
Він прийде точно подивитись,
Твої заслуги оціняє ...
19.12.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2021
Я люблю з ранку пити каву,
З горнятка свого, з молоком,
В альтанці день почати жваво,
Під сонця променем й теплом...
Відпочивати люблю в полі,
Коли картопля в нім росте,
Я відчуваю в серці волю,
Життя мені нектар несе.
Під спів пташок,що зависають,
Де неба синього блакить,
Бо саме там відпрчиваю,
Душа у полі не болить
Ще люблю трактор свій зелений,
Для мене він кабріолет,
Хоть він летить немов скажений,
А чую в нім тепла букет
Червоний люблю у кабіні,
Коли у полі є дощі,
Не завжди сонечко,як нині,
Та і не ловлю в нім хрущі.
Я люблю річку й тиху воду,
Та верби біля берегів,
Бо я родився із народу,
Життя відчути так зумів
А ліс для мене - це є благо,
Та не мішають комарі,
Іду туди,маю відвагу,
Гриби збираю в тій порі
Ще сильно полюбляю ровер,
Частина всіх моїх чудес,
Це мій заряд неначе POVER,
Немов життям новим воскрес
Не стримна є любов до горів,
До лиж,підйомників з небес,
Бо там працють мої ноги,
Та відчуваєш драйв увесь
Ще є любов до квітів з поля,
Де є пахучим аромат,
Бо там моім думкам є воля,
Летять рядки з думок на згад.
Ще люблю дерево й залізо,
Коли виходить результат,
Туди вкладаю любов ніжну,
Я від життя такого рад.
А про дітей і про онуків,
Любов напишу і не раз,
З плечей ростуть у мене руки,
Такі,як в кожного із нас...
18.12.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021
Я народився тут на Україні,
Прожив дитячі і шкільні роки,
Працюю тут,живу до нині,
Життя із досвідом залишило знаки.
І не шукаю за кордоном щастя,
Бо тільки вірю власним мозолям,
Працюю тут,живу як мені вдасться,
Противник різним всюди хабарям.
Хоч і робота є моя з металом,
Та вдячність людям,бо я керівник,
Беру з життя все в міру і помалу,
Таким мене навчили і вже звик.
Весь вільний час у дерево вкладаю,
Та досить прихильний до землі,
На зиму сію,орю поле прибираю,
Щоб осінь знову посміхнулася мені.
Не роблю кривди,тим хто це чекає,
Лиш можу все сказати у словах,
Бо саме цим життя мене навчає,
Та мудрість достигає у роках.
Люблю дітей,вони дорослі стали,
Онукам також приклад надаю,
Із ними гори з лижами долали,
Та ровер літом стежку дасть свою.
І так живу вже більше пів століття,
На скронях місце має сивина,
Ціную щастя,те ,що є таке на світі,
Якого може в декого нема....
18.12.2021
Pero@
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934255
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2021