| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Мені не смішно, якось гірко на душі,
Тут навіть сорому вже замало місця...
Гандблять краіну "зелені" ці товариші,
Чекаючи від хозяїв з Кремля своїх гостинця...
Споплюжити усе, зруйнувати, у лайні втопити -
Пуйло від радощів у ліжку навіть сциться...
Як цю навалу нам з вами зараз зупинити -
Якщо істота ця тікає, запитань ВОНО боїться...
Усі казали - най їде, може зробить щось !
А ВОНО ганебно обісралось скрізь та всюди...
Мені не смішно, знов соромно мені чогось,
Зрозуміть не можу, як ТАКЕ тоді обрали люди...
Знов чую я, що там втомились вже від України,
Авжеж, їм всім набридло за цим спостерігати...
Бовдури зелені з усього тут створюють руїни,
Та з пикою нахабною волають їм допомогати...
Була в нас гордість за країну, а де вона тепер,
В нас тичуть пальцями, сміються з нас усі...
Зрада скрізь, бардак, "кварталівській" манер,
Ганебний "Рузькій мір" у всій своїй красі...
Зашквари ці чомусь усі лише "смакують",
Рахують зараз дні до можливой зміни влади.
А бовдури бидлячі про "досягнення" звітують,
Та за наш рашунок примножують тихенько вклади...
Мені не смішно, якось гірко на душі,
Не те щось робиться в моїй країні...
Засіли скізь огидні ці зелені воші,
Співають гімн, нахабно кажуть "Слава Україні"...
А ми мовчання зберігаєм, про лінії там кажемо якісь,
Ось так ми мовчки помираєм, по домівках сидячі своїх.
Лише спостерігаєм, як йде руйнація від помилок чиїсь,
Матюкаємось на кухні, рахуєм кожен цієї влади гріх...
Мені не смішно, набридли ці усі зашквари,
Може час настав змінити нам нарешті щось.
Лише сумно, що досі в нас живуть "лошари",
Обіцянкам свято вірять та очікують чогось...
_________________________________________
Alex Leisefrieden. 02.09.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021