Сторінки (1/21): | « | 1 | » |
Твоє кохання – подих неба
Величність літньої роси
Я ще не бачив в цьому світі
Такої дивної краси
Таких очей, такої статі
Твій поцілунок знаю – мед
В твоїх обіймах я розтану
Серед безмежності комет
Ти мій дарунок, світ, безкрайність
Чарівність кольорових снів
В житті своєму – ще ніколи
Так палко жінку не хотів
Торкнусь тебе , закрию очі
Серця відчують неба край
С тобою, мила – будем разом
Ти тільки трішки почекай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Я вже тебе не шукаю
Розпач відрізала крила
В мріях лиш пам`ятаю
Як ти «Люблю» говорила
Як ти мене цілувала
В обіймах як ночі горіли
В щасті с тобою разом
Старість свою зустріли
Солодко уявляти
Мрії, вони як ліки
Тільки в ілюзії легко
Знищити біль навіки
Вірити та радіти
Марити та чекати
В те, що з тобою зможу
Долю свою з`єднати
Але надія зникла
Розтанула у безодні
Вчора ти існувала
Та не існуєш сьогодні
Ні, я тебе не краю
Навіть не нарікаю
Ти все одно не почуєш
Що я тебе не шукаю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Слухати темряву ночі
Бавити Всесвіт словами
З любовю дивитись в очі
Тим, хто не буде з нами
Серцем торкатись Сонця
Пестити, цілувати
Радіти, що маєм змогу
В інших себе шукати
Бачити віддзеркалля
Мрій своїх в цьому світі
Дихати на повні груди
В цю і в наступні миті
Дякувати за небо
В життя за можливість грати
За тє, що ми народились
Щоб відповіді шукати
Плакати, істерити,
Літати в безодні світу
В морозах зими ховатись
Щоб потім радіти літу
І в посмішці, насолоді
За крок до остатньої миті
Очі піднявши в небо
Втонути в його блакиті
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Сьогодні літо хмарами вкривалось.
Сухі степи знов бавились з дощем.
Під вербами дівчата заховались,
під їхнім гіллям, наче під плащем.
Сміялися, дзвеніли, щебетали.
І згодом, коли дощ сильніш заграв,
із схованки, як пташки вилітали,
щоб Бог, їм скроні, ще сильніше цілував.
Яка то казка, щастя візерунки,
той вир емоцій, молодість, краса.
Неначе знову в світ цей народились
І знов природа душу колиса
Цілуй їх дощ, не зупиняйся! Чуєш? Падай!
Той час життя, клонуй із миті в мить.
Бо як не гірко нам про це казати,
дитинство в нас, так рідко вже дзвенить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Безкрайність - твоя природа
В мовчанні твій голос чути
Але ти втрачаєш себе
Коли хочешь с кимось бути
Шукаєш чогось назовні
Примарам вдивляєшься в очі
Туманом , вони цілують
Твої прохолодні ночі
А ти все чекаєш на долю
В думках кольорових мариш
Безцінного часу ресурси
Безцільно чужинцям дариш
Народжуєш власні мрії
Які тільки можуть вбивати
Але тобі, що до цього
Ти ж хочеш когось - кохати
Кохати, бо так навчили
Кохати, бо то так треба
Кохати, бо ти нікчема
І в інших існує потреба
Вже смішно про це писати
Та трохи є сум від того
Що в пошуках чогось вічного
Себе не шукаєш самого
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Ще скільки? Знаєш? Де та правда?
Де той рубіж ? Де прірва та?
Коли вже стануть неважливі,
Усі несказані слова.
Коли залишить біль, кордони,
Твоєї кволої душі.
І ти вже більше не напишеш,
Свої поранені вірші
Не встигнеш навіть посміхнутись,
Своєму мареву та сну.
Хотів, але вже не побачиш.
Холодну зиму чи весну.
Так само - літо, осінь, небо,
Думки, події, страх, життя.
Ніхто вже більше не почує
мотив твого серцебиття...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021
Просиш щастя кожен день,
Щастя тобі мало.
- Чуєшь мила, ти мене,
Знаєшь - закохала!
Я терплячий, я мовчав.
Дивина, та й годі.
Ти кохала мені мозг,
Навіть на городі
У садочку, у хліву,
Вранці або внОчі.
Слів вже навіть не знайду,
З@їбла, корочє!
- Що ти любий, мій герой
Де моя провина?
Ти ж ведешь себе зі мною,
Як ота скотина.
Ні канхвет мені, ні ласк,
Квітів не даруєшь!
Принеси кажу води,
Ти мене не чуєшь.
Я ж для тебе увесь час,
Зріла, розквітала.
Кращє б цноту я свою,
Василю віддала!
Довго ще скублись вони,
А ще скільки будуть.
Однє одного гріхи,
Ніколи не забудуть
Начє правильно жили,
Разом так старались.
А по факту - дві біди,
Банально - з@їбались
То не казка - то життя.
Вибачте за мати!
Зовсім не для рими, ні,
Їх хотів додати
Бо сім'я, кохання, шлюб,
Рудимент природи.
Ніхто іншим не віддасть,
Власної свободи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
Коли зупиняються мрії.
Життя починає радіти.
Бо те , що тобі неналежить,
Безглуздо собі хотіти.
Безглуздо бажати світла,
Коли всі згоріли свічі.
Так само немає сенсу,
У річку входити двічі.
Шукати в емоціях щастя,
У різних куточках світу.
Писати молитви Богу,
Не знаючи алфавіту.
Чекати, шукати, втрачати
І плачучі в безнадії,
Все ж таки зрозуміти,
Що винні у всьому лиш мрії...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2021
В свої очі сховаєш зорі
Мовчки руки положиш на плечі
Ти колись, як і він в цьому світі
Загубилась в чужій порожнечі
Залишила питання на відповідь
І мовчання - на сповідь минулого
Дихай киснем його поцілунків
Для майбутнього-затонулого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Розум життя ввімкнувся,
Мрія коли втомилась.
Та що мене полюбить,
Давно вже не народилась.
Світ не зумів з нічого,
Створити чарівне диво.
Багато тут нецікавих,
Що виглядают красиво.
Мають мету, як швидше,
Дорожчє себе продати.
Тисячі варіантів,
Та ні з кого вибирати.
Картинки, портфоліо,статуси.
Кухню, ту всю ти знаєшь.
Дякую, що незнаходишся,
Та іншого вибираєшь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Долі такі скрипучі, слова вже не мають значень
Скінчилися поцілунки колишніх його пробачень
Сонце, вже стало світлом, темрява – тінню ночі
Розум, згубивши мрії, шукати їх більше не хоче
Якість - не стала мірою, кількість - не стала ціллю
Все, що було йому зайве, виводилось тільки біллю
РвАло шматками події, давило часу коліщатами
Ховалося щастя за спиною, або за міцними ґратами
Трохи тримало відчаєм, дозуючи «за» і «проти»
Або інстинктивно рятуючи кидало його в турботи
За руку вело над прірвою, крізь сутінки і тумани
А він, гордівливо-віддано носив свої власні кайдани
Що то була за памороч , що то була за хвороба?
Якась помилкова інтенція , життя несвідома спроба?
Якийсь варіант продовження того - що втрачає силу?
Таке собі перевтілення людини - в частинку пилу.
Частинку, що мала розум, тіло, що мало ім’я
Але не давало спокою власне загублене "Я"
І ось він від спраги пошуку в тишу безодні кинувся
І той, що комусь наснився , від сну сновидінь прокинувся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Потяг згортає тебе у обійми.
Я вже ніколи тебе не побачу.
Ще вчора на вухо мені ти дзвеніла:
-Кохаю, ніколи, коханий, не втрачу!
Сьогодні прощання, хвилини тривоги.
Слова в поцілунках, і віки солоні.
Ти знаєшь, що вільна, летишь у безодню,
А я в самоті зостаюсь у полоні.
Вагон забире всі валізи емоцій.
Забути минуле попросить.
Кохання хвороба,яку дуже добре,
Лікує пігулка:-Досить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Вітер гойдає на яблунях листя.
Висять майже мертві, забули взлетіти.
Січень здивовано, мало помалу,
Хоче їх снігом накрити.
Хоче сховати бунтарські їх крила.
Змусити холодом сили віддати.
Кожна миттєвість дарує їм змогу,
Літа життя пригадати.
Теплі дощі, дотик Сонця, росу.
Лагідний цвіт під бджолиний мотив.
І пам'ять про те, як чарівний врожай,
Яблука соком налив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Вчора чекав на завтра,
Спалював часу свічі.
Напевно від хвилювання,
Вночі прокидався двічі.
Вчора було інакше-
Жевріла в диво надія.
Завтра - завжди таємниця
І інколи навіть мрія.
Завтра завжди невідоме.
Приховує щось, ховає.
Навіть ніякий оракул,
Завтра не відгадає!
Час пролітає швидко,
З цим Ви я думаю згодні.
Але, як то не дивно,
Завтра настало - сьогодні...
Що то? Якого біса?
Хто не по правилам грає?
Чому, в цьому дивному світі,
Завтра не наступає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Які ти чекаєш пророцтва?
Що хочеш від світа почути?
Ти кожного дня попадаєш,
В життєвих обставин пути.
Мінливі події тримають
У тонусі твої сили.
Став ти від долі залежний,
Хоч боги того й непросили.
Втратив жагу до волі,
В рамках чужих кордонів.
Погодився із реальністю,
Придуманих забобонів.
Став на краю провалля,
Щоб іспит на щастя скласти.
Злетіти в своє майбутнє,
Чи крила складаючи впасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Очі поглядом розкажуть,
Про щасливу мить.
Дивовижно як ті очі,
Вміють говорить.
Ще вони ховають тугу,
Та мовчать про біль.
Казку радості малюють,
В сніжну заметіль.
Очі власну мають душу,
Серцем світ цей бачуть.
Десь сміються, десь сумують,
І буває - плачуть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Вже вона не плаче, собі мовчить.
Одягає шапку мені на вуха.
Коли я про неї читаю вірші,
То вона уважно з любов'ю слуха.
Зустрічає завше зі мною день.
Філіжанка кави й готова грати.
З нею завше дуже короткий день,
Бо раніше хоче мене приспати.
Обійняти ніжно, сказати: "Спи!"
І до ранку в снах себе загубити.
І хоч я давно вже чекаю весни.
Чи можливо зиму таку не любити...?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921322
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Купу списали зошитів
Оцінки заліки бали
Між синусами і косинусами
Кути якісь в біса шукали
Дивились на дошку розгублено
Ховаючи очі за мріями
Тремтіли, урока не знаючи
І тішилися надіями
Дивились на світ розгублено
Напевно хотіли знати
Чому всі дорослі хочуть
Безкрайність думок зомбувати
Для чого існують правила
А власні думки - то зрада
Чому індивид не існує
Є тільки країна, громада
Якась ідентичність, свідомість
Культура,народність,віра
Кого виховала школа
Людину, чи може звіра?
Навіщо зганяючи зграями
Вбивають у дітях силу
Кожен є нескінченністю
А вАртує тут - тільки пилу
Якісь непотрібні гвинтики
Скрипучі якісь коліщата
Хоч назва їй - Homo sapiens
Але , я б сказав,- дурнувата….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Вірою був тобі, правдою
Мовчанням, словами, діями
Твоїми найпотаємними
І дивовижними мріями
Лагідним був, турботливим
Сонцем твоїм, росою
Наскільки можливо близьким
Настільки й єдиним з тобою
Подих твій був - моїм подихом
Дотик - моїми ласками
Була ти Шахерезадою
Я - всіми твоїми казками
Час допікає прірвою
Спогади - ліками стали
Зорі, які нас втратили
Навіки тепер замовчали
Вірою був тобі, правдою
Всесвітом ти була, мрією
Моєю найважливішою
В цьому житті подією
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
Долі такі скрипучі, слова вже не мають значень
Скінчилися поцілунки колишніх його пробачень
Сонце, вже стало світлом, темрява – тінню ночі
Розум, згубивши мрії, шукати їх більше не хоче
Якість - не стала мірою, кількість - не стала ціллю
Все, що було йому зайве, виводилось тільки біллю
РвАло шматками події, давило часу коліщатами
Ховалося щастя за спиною, або за міцними ґратами
Трохи тримало відчаєм, дозуючи «за» і «проти»
Або інстинктивно рятуючи кидало його в турботи
За руку вело над прірвою, крізь сутінки і тумани
А він, гордівливо-віддано носив свої власні кайдани
Що то була за памороч , що то була за хвороба?
Якась помилкова інтенція , життя несвідома спроба?
Якийсь варіант продовження того - що втрачає силу?
Таке собі перевтілення людини - в частинку пилу.
Частинку, що мала розум, тіло, що мало ім’я
Але не давало спокою власне загублене "Я"
І ось він від спраги пошуку в тишу безодні кинувся
І той, що комусь наснився , від сну сновидінь прокинувся...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921276
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2021
День добігає краю
Падає прірвою в ніч
Дорога в моє майбутнє
Тече по кордонах узбіч
Стелиться м'яко, полого
Робить круті віражі
Мрії не стали рідні
Спогади - майже чужі
Час, як умовна оцінка
Сенсу життя світів
Є лакмусовим папером
Власних моїх почуттів
Десять - на повну в небо
Дев’ять - тремтить крило
Вісім - є в чому потреба
Сім - щоб хоч щось було
Шість - збережу вітрила
П’ять - майже вільний птах
Чотири - вже меньше тривоги
І слів на моїх вустах
Три - не багато, не мало
Два - наче зайвий баласт
Якесь відчуття свідоме,
Що то чужерідний пласт
Один - як єдине ціле
Всього, що було не моє
Момент коли відчуваю
Насправді ким був і є …
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2021