| Сторінки (11/1072): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Глузує Лебідь* із біди держави,
запроданці у рясах УПЦ
монастирі загарбали та лаври,
прикривши це іконою з Творцем.
Чи бачить Бог наругу й святотатство?
За волю проливають вої кров,
а у церквах московське кріпне братство
й міцнішають обіймища оков.
Ісус за нас помер й воскрес із мертвих.
Чи зможеш перевтілитися й ти?
Скільки смертей потрібно вашій церкві,
щоб врешті Українцями зрости.
04.04.23р.
*Лебідь – сумнозвісний – Паша-мерседес
представник УПЦ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2023
Чи ти шукаєш ніч, чи ніч тебе?
Одне безсоння знає те напевно.
Допоки небо ще не голубе
часу не трать у роздумах даремних.
Якщо вдивитись, як минає час, –
стікає непоміченим у прірву,
ще не зайнявся день, а вже погас
та жодного із пам'яті не вирву.
Залистопадить метушіння снів,
але наразі навіть і не дивно.
Усе життя весни я так хотів,
а з кожним днем стає все більше зимно.
03.04.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Затихнути, мов у молитві
та пралісів почути глас,
вони кричать несамовито,
благаючи пощади в нас…
Але настане час і змовкнуть.
В полоні хмародряпів-веж
без кисню скиглитимеш вовком.
Та чи багато проживеш?
02.04.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023
Куди спішиш, спізнілий снігу,
деревам хочеться тепла,
уже б леліяти відлигу
та повернулася зима
і сіє білосніжні шати
на перші пуп’янки бузку,
час абрикосці розцвітати,
вона ж косицю* боязку
ховає від вітрів студених
і від розлючених снігів…
Та скоро стане все зеленим
й лунатиме пташиний спів.
29.03.23р.
*Косицю – квітку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023
Коли юрма зголосить вирок – Він!
Й судилище свою відкриє браму…
Чи хто спитає, а по кому дзвін?
Тебе не порятують стіни храму.
Є тільки шлях вперед, на ешафот.
Видовища і хліб цінили завжди.
Жадає крові свіжої народ,
але страшиться, мов чумної правди.
Своїм життям осяяв людям путь.
Така, на жаль, гірка ціна свободи.
Чиновники ще багатьох уб’ють.
На ешафот нові готують сходи…
28.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023
Куди цей шлях? Із дому чи додому?
Ніхто не скаже. І не знаю я.
Та з кожним роком додається втоми
й притягує не небо, а земля.
А в ній уже і брат, і мати з батьком,
діди, баби́… рідні́ лежить й рідні́…
і ляже ще опісля, ой, багацько,
невтішно від цих роздумів мені.
Тому ці думи і тривожать душу,
і не лякають сльози на очах…
Спитати Бога про єдине мушу –
куди мене веде життєвий шлях?
26.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2023
Кошлатий дощ, а він таки кошлатий.
Таких дощів ніколи не стрічав.
Шибки вмиває пристарілій хаті,
дзвенить серед торік пожухлих трав.
Од зимосну пробуджує природу,
висотує снігів осілий бруд.
І перший грім йому у нагороду
грімницею висвічує салют.
24.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2023
Сьогодні кутюр’є всьому вінець.
Без нашивки не модна одежина
у «Бутики» ідуть, не магазини.
А я згадав бабусин гребінець.
Там вибита ціна у – 9к.
А це занадбагато для людини,
в якої руки виїли морщини
Й колгоспна трудоднівка нелегка.
Збирала крихти хліба у платок,
бо знала і війну й голодомори…
Тому і не пускала до комори
своїх онуків навіть і на крок.
Лебідкою у небо відійшла.
Та й нині пам’ятаю, як учила:
«Онуче! Хліб – і голова, і сила!
Збирай його до крихти зі стола.»
Сьогодні кутюр’є всьому вінець,
а я згадав бабусин гребінець…
24.02.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Я дочекався запаху землі.
Чи це весна, чи мо́ душі відлига?
Земля так пахне тільки після снігу…
Цей аромат приносять на крилі,
мені здається, з неба чорногузи,
як роздається клекіт їхній в лузі
у першому, хиткому ще теплі
вони знімають перельоту втому:
«Нарешті, повернулися додому…» –
я ж дочекався запаху землі.
23.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
(вчора начитався любовних «соплявочок»,
аби ж юнь писала – дорослі дядьки і тьотьки)
Писати вірші треба лиш про секс!
Бо цей сюжет засмоктує відразу.
Нашіптує на вухо Ерос текст.
Та ще й в деталях. Не божок – зараза.
Її у ліжко укладав раз п’ять,
і так, і сяк, і впоперек канапи,
аж зуби вовкогризом цокотять,
а в нього не громак*, маленька шкапа*.
Куди ж ти цілив, клятий Купідон?
Ну, як тобі тепер жіночий вереск?
Послухай, що таке армагедон!
Тікають з хати і Амур, і Ерос.
З бідою хлоп лишився сам на сам,
і ні тілесних насолод, ні чуда…
Піду на кухню їсти круасан,
про секс писати більше я не буду.
22.03.23р.
*Громак – баский кінь;
Шкапа – заморений, слабосилий, худий кінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977795
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
(з народного гумору)
Зник інтернет. Хтось ходить по квартирі.
А двері холодильника – ляп-ляп…
І лячно так, що, аж дужа у вирій
зібралася, а я стою, мов цап.
Якісь ідеї зріють в безтолківці*,
передчуття ж волає: «Все, біжи!!!» –
коли не гладить доля по голівці
повторюйте: «О, Господи! Ежи…» –
Увірував у всіх богів одразу.
І чим би все скінчилося хто зна?
Але почув я рятувальну фразу:
«Що вилупився, бовдур? Я – жона»!
21.03.23р.
*Безтолківці – голові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Ти осені підспівуєш на біс.
Збираєш листя і до серця тулиш.
Холодний присмак зледенілих вулиць
горить вогнем неонових куліс.
Але не гріє зовсім наші сни.
Полеміка осінньої погоди
така ж мінлива, як і ти сьогодні.
Мені ж чомусь так хочеться весни.
Уздріти б ще квітневий зорепад,
від аромату захмеліти вишні,
дивитися, як хвилі ніч колише
й шикуються планети на парад…
Але не в тім сьогоднішня жура,
що сніг з дощем зливаються у герці
і оживає у вітрин люстерці,
що відпустити із життя пора.
20.03.23р.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2023
(спеціально для солнечной)
Кебета куца мові непридатна!
Із мокші не створити козака.
Хоч українське слово й благодатне
та їй кортить убогій – язика.
Довбешка зеленіє, ллється злоба,
очата повилазили з орбіт.
Як хочеться москаликові щоби,
сконав у прірву наш козачий рід.
Та не хвилюйся, «друже», не загину,
бо, предків голос чую в тишині,
а дід мене учив за Україну,
меча тримати міцно у борні!
17.02.19р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
Руслом Дніпра стікає вітер,
ще день чи два і піде лід,
сади одягнуть білу митру,
вже й сніг осів, як смерть поблід,
передчуття палкого сонця
йому покою не дає,
птахи не стримують емоцій…
зелена яр* бере своє,
торкнулись води оболоні
свої співаючи пісні…
дивись, кульбабка на осонні
он, як всміхається весні.
19.03.23р.
Зелена яр – весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2023
(додаток до вчорашнього вірша "Пописунам")
Потрусив спільноту наче грушу
і тепер збираю залюбки
те, що пишуть писунові душі
і поетів золоті думки
тут, Пегасе, ти не допоможеш,
краще принеси мені саке,
ці спаплюжать і закони Божі,
їх таланти можуть й не таке,
ну-бо наливай по самі вінця,
нехай ллється навіть через край…
Крапку ставлю на своїй сторінці.
А тепер у пекло чи, у рай?
18.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Іди, Пегасе, серце не тривож!
Бездушному поезія не дасться.
Любов і кров не рима? Так отож.
А кров й любов вже рима, от же трясця.
Пописують душею писуни –
поетика, на жаль, їм не вказівка,
Морфей таким приносить рими в сни
І Ліра любить їх, зрадлива дівка.
Сидять собі до ночі за столом
і виливають на папір полову…
А ми «бездушні» мові б’єм чолом,
звіряючи до грама кожне слово.
17.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
(з народного гумору)
Купила мама тулумбас
(люблю його нестямно)
тепер сусіди кожен раз
усе, що думають про нас,
говорять в очі прямо.
Чомусь мій тато вийшов – кінь
(вирішую задачку)
з моїх дитячих розумінь,
дружина ж татова, прикинь,
щось схоже на собачку.
А я? – лоша чи цуценя?
(Образи повні груди!)
Якась суцільна чортівня,
сусідам, аж до скону дня
я гучно мстити буду!
16.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Ти міцно спиш. Тебе не мучить Совість.
Як помелом лабаєш язиком.
Війна ув Україні випадковість?
Та ні, шановний(а), це віків прокльон
за Яр Холодний, за Дніпрові кручі,
за спалений Батурин, Чигирин…
Горять сьогодні Маріупіль, Буча…
і наша мова це одна з причин.
Тобі сказали: Бог не розуміє,
бо ти звернувся мовою Батьків!
Та в моїм серці жевріє надія,
не зрадимо ми слову козаків.
Спаплюжено не все іще ордою
і солов’їна – це одна із веж.
То ж не молися мовою чужою,
бо на колінах стоячи помреш!
15.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Я не буду терпіти у себе на сторінці російської мови!
Настільки солнечною хтось би там не був! Я маю право ненавидіти все російське від слова до останнього гівнюка, який прийшов вбивати на нашу землю!
Тому просто йдіть геть з російським словом з хорошим по-хорошому, з поганим вслід за російським воєнним кораблем!
Приношу вибачення перед поціновувачами українського слова за дуже відверті думки!
Слава Україні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Тепер лякає тиха ніч.
Таке невтішне сьогодення,
коли ракет скажений клич
вже виглядає так буденно,
наче в улюбленім кіно,
тільки актори: смерть і відчай
до ранку зирять у вікно
шукаючи собі цинічно
хто піде жертвою до них
у пошматованій піжамі…
Лишень збереться хор святих,
де губи тихо шепчуть: «Мамо…».
14.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Як тихо плаття падало до ніг
і порівняти навіть з чим не знаю,
немов лапатий, невагомий сніг,
що замітає колії трамвая
і відсікає нам шляхи назад,
хмеліє вечір у зірок багатті…
у біле одягався вертоград
й тихесенько до ніг спадало плаття…
13.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Заплющу очі всюди мир і спокій,
дерева не подзьобані війною,
метелики снують в траві високій
і сонце укривається габою,
довкола пісня солов’їна лине,
Дніпро б’є мирні у пороги хвилі…
Розплющу, бачу тільки домовини
і кимось щойно вириті могили.
Земля змовчить. Вона наругу стерпить.
На все, говорять, буде воля Божа…
Здолати не навчились люди смерті.
Зате убити дуже просто можуть.
13.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Ой, бо, льолі-льолі, що ти плачеш, мила?
Вітер неспокійний, степовий задме,
упаде соколик, поламавши крила,
захурделить з неба снігу макраме –
біле, наче смерть.
Устеляє поле, де розквітли маки,
де сини поснули, де прийшла весна…
Ой, бо, льолі-льолі, хлопи-гайдамаки,
випили ви лиха чашу, аж до дна,
а було ж по вінця.
Спочивайте з миром, Братики-Герої,
як роса на сонці згинуть москалі.
Скільки Бог відміряв, ви тримали зброю,
вибивали нечисть з рідної землі.
До останнього подиху.
09.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Ранок народжує вірші.
Ніч спопеляє думки.
Кажуть – поети всі грішні.
Хто ж нам дарує рядки?
Хто нам нашіптує рими?
Переплітає слова…
Робиться зримим незриме.
І неживе ожива.
Спорити, звісно, не буду.
Кожен хай думає сам.
Птахом летить вірш у люди…
Дякуючи небесам.
08.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Не знаю чи жура, чи пустка
торкнула зранку струн душі,
ще й мла підспівувала хутко:
«Про смерть пиши, про смерть пиши!» –
а я пишу живим послання:
«Кирпатій свашці ти не вір!» –
там де любов живе й кохання
помре навіть безсмертний звір.
07.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2023
– Ну здрастуй, Возе, де твої воли?
– Є Волопас, воли ж пішли за обрій…
Баби казали: «Не було б війни!» –
але онук до рук бере голоблю,
і йде у бій, по іншому ніяк,
границі знову рушить вража сила,
життя вартує менше за мідяк
і смерть врагам не жертвує могили,
гниють у полі, як скажені пси…
Це навіть не орда прийшла – отара!
Звезіть тіла у пекло їх, Вози,
бо душі їхні вже давно в тартарі.
06.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
Заблукали сніжинки у квітні,
метушаться, мов бджілки між віт,
віє холод від них непривітний,
обіймає морелевий квіт,
розлютилося небо напевно,
розкидає довкола сніги
і від білого снігу, аж темно,
замерзає душа від юги,
поневолене місто борвієм
і кишать білосніжні рої…
а морелька стоїть собі й мріє
те, що квітень зігріє її.
05.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2023
Сумують лави попід снігом
і тишею хворіє парк,
лиш темінь розбавляє світлом
самотній, наче ніч, ліхтар,
чекаючи палких цілунків
і слів жаданих про любов,
хто скуштував кохання трунку,
собі у парку знайде схов,
він збереже їх таємниці,
таке бувало вже не раз,
а зараз тільки сніг іскриться,
танцюючи із вітром вальс.
04.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2023
(до Всесвітнього дня письменника)
У пошуках чи віри, чи любові,
переконався, тіло – це острог,
пройшовши шлях, знайшов себе у слові,
і звірився, що слово дійсно Бог.
Не блудослов, не кидай слів на вітер,
все повернеться збільшене в рази,
ціну вимірюй кожної із літер,
не висолоплюй без потреб язик.
У світі, звісно, жити легше грубим,
такий життя невтішний наратив.
Та рідне слово тільки тих полюбить,
його хто безкорисно полюбив.
03.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Дорога до дитячого садка,
перетріщали* з доней сотню тем,
тепер я знаю зачіска яка
у справжніх, не мультяшних королев.
Я вивчив мову песиків, котів,
веселки промінь скуштував на смак,
для нас лелека в небі клекотів,
його злякався лютий вовкулак…
Навчила доня надити як фей,
зривати мрії, що ростуть в саду,
притиснувши кульбабку до грудей,
із нею обруч я за руку йду.
А сонце підіймається вгорі,
виблискує ув доньчиних очах…
з мільйона мною пройдених доріг –
в житті найкращий – до садочка шлях.
03.03.23р.
*Перетріщати – обговорити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2023
Весна –
це перших пролісків диха́ння
і переливи ручаїв,
ще не народжене кохання
під солов’їний переспів,
п’янкі мов трунок твої губи
які смакую до рання,
співає вітер: любить, любить…
романтиків усіх весна.
02.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
А люди що? Вони живі та грішні,
хоча життя триває тільки мить,
гріхів ще не сповідали торішніх,
а вже новими встигли нагрішить.
І так живуть, і наче так і треба
чекають манни, хліба, ковбаси…
допоки смерть не прийде сухоребра
і не погасить ув очах яси,
не відбере всіх постулатів світу,
тебе лишив з Еребом сам на сам.
Та тільки крайня дата на граніті
дорогу відкриває в небеса.
01.03.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
А, що війна? Нехай собі воюють,
Я сію враже слово, руZький мир…
до Совісті кричати марно, всує,
подейкують, що стерпить все папір.
А люди як? Та чернь мені не рівня,
московська мова маститься, мов мед.
А слово ж ранить глибше за каміння
і навіть б’є страшніш за кулемет.
Країною йде хвиля емігрантів
такий собі «братньоросійський» бум.
Хтось прославляє мову окупанта,
а хтось її за час війни забув.
28.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
Зашарівся неба виднокрай,
заблудився в очереті вітер
і дощу квітневий водограй
омиває вишні першоцвіти.
Громовиця суне звіддаля,
стріл Перун ні грама не жаліє…
Чуєте, як дихає земля,
сповнена родючої надії.
Сповнена думок про врожаї
і столи накриті обрусами…
А тепер співають солов’ї
і гаї вмиваються дощами.
27.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
Моїм друзям
Віктору Кучеруку та Галині Сливці
до дня презинтації своїх поетичних збіроки
присвячується:
Останній шніцель ділиться на двох,
на пополам пиляють хліба скибу,
трояндою цвіте чортополох
коли Пегас постукує у шибу.
Під вікнами гарцує цей лошак,
із розуму виходячи помалу,
на кухні Віктор створює вірша́,
Галина ж свій дописує у залі…
Під ранок аж знесилів жеребець
Поети два це навіть не обуза!
Тому для поетичних цих сердець
хай небеса дарують ще і Музу.
А там уже поділяться митці
розкинувши свої боки на пледі:
Галині кінь крилатий у руці,
а Вікторові – Муза – ніжна леді.
21.02.23р.[url=""][/url]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
В першім падолисті,
у серпневій млості,
відцвітав любисток,
зачекавшись осінь,
задивився в неба
височінь прозору,
гладить його стебла
на зорі Аврора,
вітер безупинно
пестить йому коси,
а розсвіт рубіном
прикрашає роси…
не печалься, любий,
йдемо до Едему…
…цілувала губи
ти в саду моєму.
25.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Щастя людське, ну де ж ти?
Наче тебе й не було.
Чуєш? Летять ракети,
кров’ю залите чоло,
кров’ю земля залита,
он бачиш, парує як
це, мабуть, кінець світу
чи тільки небесний знак.
Чесно скажу, не знаю,
бо не дивлюся туди,
дайте ключі від раю,
хочу в Едемські сади,
хочу світлого неба
та рясно сіється тьма –
вічний морок ереба,
Божого царства катма.
Може ковточок віри
врятує, а може й ні,
тирло страшного звіра
якось наснилось мені
ті божевільні очі
де часу втрачено лік…
Звір повторити хоче –
лютий тривалістю в рік.
24.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
(збройні сили росії)
Сьогодні день ґвалтівників та вбивць
на болотах вся нечисть при параді
читається в юрмі тупеньких лиць
маніакально-дуркувата радість
за безліч поґвалтованих дітей,
за вирізьблену «Zет» на жінки спині…
сказати можу посеред свиней,
ви, найогидніші російські свині
в мундирах камерального зразка
вони пройшли гріхопадінь етапи
і хоч життя дорога нетривка
та всім вже остобісіли кацапи.
23.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
(на серйозність не претендую)
Ніч дратує звуками,
аж мурахи по шкірі
точними науками
щось не тхне у квартирі,
ляпну холодильника
я щосили дверима,
духи морозильника
утікають нестримно,
розлетілись привиди
урізнобіч щомочі,
певно, час поснідати…
і так щоночі.
22.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974586
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Сніг замітає околиці,
мабуть, не скоро весна.
Лютий борвієві молиться
і підливає вина.
В кожнім промовленім тостові
я відчуваю печаль,
а захмелілому гостеві
снігу ні граму не жаль.
Сядем пліч-о-пліч, любов моя,
мов у саду навесні,
в шатах квітучих сади стоять,
то прикрашає їх сніг.
В’ється метіль оксамитова,
ніби з плечей твоїх шаль…
світло дарує сніг світові
та він розтане на жаль.
21.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2023
На хмаринці янголя сидить
і збирає душі, мов малину,
шарпає за ледь помітну нить,
обриваючи життя людині.
В кожного, здебільшого – гріхи,
є «безгрішні» (та вони з росії)
у тайожних закутках глухих
переважно лиш антипко сіє.
Звідти і безгрішшя у русні.
Тягнуть до чужого свої лапи…
Та здається все-таки мені –
цар не з’їсть, якщо не видасть гаспид.
Отака держава «святорусь»,
з ідолом кривавим в мавзолеї.
Янголя судити не берусь.
О! Дісталось ниточки моєї..
20.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023
Небо зорі струшує стиглими морелями,
світанкові роси щедрі схожі на дощі,
вештається вітерець сонними алеями,
заспівай но, друже серпню, пісню для душі.
Підспіваю я тобі два рядки у приспіві,
обіймемося, друзяко, вип’єм брудершафт…
роздере таки Самсон, певно, пащу левові,
«Closed» – вивіска іскриться, там де пиво «Craft».
Не самотньо нам удвох на самотніх вулицях
полягали мовчки спати навіть ліхтарі
тільки на моє плече місяць серпень тулиться
та викрешує зірками небо угорі.
Тихо відступає ніч вулицями й площами,
темрява жахнулася трамвайного дзвінка…
не тікай у холоди, серпне, ти хороший мій
і не кінчається нехай ніч твоя п’янка.
19.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
(з народного гумору)
Ходім до Ероса у гості,
для цього знайдено мотив:
у насолод приємній млості
спочинемо і я, і ти…
чудні миттєвості кохання,
я ж, слава Богу, не монах,
давай мерщій, пішли кохана,
у вічно стомлене ох-ах…
А ти промовила: «Не хочу,
у мене голова болить...» –
потупивши в екрана очі
й довіри втративши кредит.
Та ну його усе в болото!
Любов хіба вона взірець?
Ерекція. Ручна робота.
До Ероса я не ходець!
18.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Кораблик спогадів поринув
у хвиль безмежну давнину,
аж кров пульсує по судинах
і я у споминах тону…
…Ось усміхається матуся
і батько теше край сосни,
за Ненів* Богу помолюся,
нехай приходять хоч у сни,
хоч там дитиною побуду
мені здається це не гріх,
тому й пливе за мною всюди –
кораблик спогадів моїх.
18.02.23р.
*За Ненів – за Батьків.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Переливи струмків зачаровують піснею зранку,
ще відзимки тремтливі кошлата поборе зима
та весна приміряє нарядні тумани серпанку
і калюжі промінчик спиває до самого дна.
На дорогах лісних відкривається більше проталин,
скороліски* до неба всміхаються і до людей,
і щебече довкілля: ми знали, ми знали, ми знали…
і кружляють у танці комахи із виглядом фей.
Оживає усе, набирається сили Ярило,
переможе весна, бо по-іншому просто ніяк,
розправляють граки в заметілі знесилені крила
і стрілу громовиця вкладає у свій сагайдак*…
17.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Тіла чи постаріють, чи не дуже,
хіба важливо люблячим серцям?
Заходь на вогник, мій найкращий друже,
бо не владика час безликий нам,
хіба, що трохи – висріблені скроні,
але гуляють бісики в очах,
давай зігрію я твої долоні
цілунками хмільними і хоча
уже, здається, юність промайнула
і хтось не суне й носа за поріг…
у нас є сьогодення і… минуле
й любов одна на двох наш оберіг.
15.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Поміж виходом і прильотом
промайнуло життя.
І зовсім неважливо, хто ти
шлях один – до звитяг.
Не ми розпочали цю бійню
та закінчимо ми.
Як важ(н)ко у війни стихії
залишатись людьми.
14.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Котику-муркотику, де ж бо твої китиці,
ой, замітає-стелиться за вікном зима,
навіть повня стратила, в небесах не світиться,
розлилась до небокраю ніченька німа.
А за сивим овидом хіба що угледіти?
Виринає чорний човен серед білих грон…
Покидали дітлахів горді птиці-лебеді.
Хвилі б’є, аж піниться у скелі Ахерон*.
Чи доб’ється правди він? Чи йому дозволено?
Зупини час настав цей горе-зорепад.
Котику-муркотику, кожен нерв оголено,
як людиною зостатись ти мені порадь.
12.02.23р.
*Ахерон – ріка мертвих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
Намистинками по світу,
перлами роси,
розлетілись наші діти,
доню, й ти лети.
Чи зігріє Батьківщина
сиріт і калік?,
схоронила мати сина
у сирій землі,
а вона тоді так пахла,
батьківська земля,
жаским приском божі ясла
гаспид устеля.
Натворило суче плем’я
на землі біди,
світить зірка Віфлеєма
та не для орди.
Чи зберетеся іще ви,
дітки, у степах?,
де пташиний лине щебет
в наливних житах,
якщо буде Божа ласка
серед буйних трав
словом пом’яніть Тараса
й, хто за волю пав.
08.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Осінній ночі сльози витру,
хай не ревнує нас борвій,
лише листок пручався вітру
на гілці втомленій своїй,
здавалося, минуло літо,
лети собі у листопад,
тебе тут ні́кому зігріти,
геть замерзає вертоград,
туман йому вдягає митру,
за свічі зорі у пітьмі…
і тільки лист пручався вітру
та, що там вітрові – зимі.
07.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Знову атака, знов
ворог повзе на редути,
п’є Бахмут вражу кров,
ніяк не може збагнути.
Сила-силенна днів.
А ночі? Кожна з них – пекло.
Враже, що ти хотів?
Згуба твоя недалеко.
Вип’є й тебе Бахмут,
вихаркне кісткою з горла.
Маки на білім цвітуть…
Ніч. Що від крові, аж чорна.
06.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Мороз шукає ще лазівки,
як тільки ніч, він у село.
А зранку сонце, птаха цівка…
і скипня наче й не було.
Така пора передвесіння
хлюпочуть перші ручаї
та відчуває кущ калини
тепло на пагінцях своїх.
Хоч ще під снігом сплять озимі
і річку сковують льоди
та неба очі сині-сині,
як відступають холоди.
06.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
Від слів уже втомився записник,
але й без слова, як людина тужить,
любов йому відома і байдужість,
до вічних правок поетичних звик
і знає після крапки у кінці
десь на глухих теренах інтернету
шукає хтось бальзамові куплети,
що залікують зранені рубці
й бажання подарують далі жити
тому й радіє він єдиній миті…
та мужньо терпить виправлення ці.
05.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023
Химероводять снігопади,
витьохкує під ранок лід…
це місяць лютий безпорадно
звільняє так шляхи весні,
бо вже пора.
Ось-ось розпустять верболози
суцвіття котиків пухкі,
а там не за горами – грози
й озонові дощі пахкі,
немов весна.
А зараз холодно і жаско,
і ночі – во́рона крило.
Але душі потрібна казка
там, де тепло перемогло.
І скресне лід.
02.02.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Лети, лелеко, крила заживуть.
Тобі нелегко у цій чорній днині.
Серед війни, посеред вбивств і смут,
ти – святоптах – потрібен людям нині.
Даруй життя, де рясно сіє смерть,
де на святе, здається, вже не здатні,
коли людей заповнить жовч ущерть,
сильнішим будь за постріли гарматні.
Бо ти – Любов і Віра й Благодать
неси на крилах благовіст стражденним.
Супроти зла стоїть на фронті рать.
Ти ж сій життя над вічним Борисфеном.
25.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
У поштовій скриньці дві платіжки –
за доставку газу та за газ,
щось мене цей папірець не тішить,
любить влада оббирати нас.
На вікні хизується Crassula*,
наче мало бути б і леве*,
замість м’яса – смажена цибуля,
морква з буряком за Олів’є.
Вчора слухав проповідь прем’єра,
каже статки значно підросли,
бідності закінчується ера…
(тож платіжок може бути – три!)
Перевірив пошту нині зранку,
аж зомлів сказавши: шоб я здох!
Дві прийшло за газ і за доставку, –
третя за доставку перших двох.
23.01.23р.
*Crassula – грошове дерево;
Леве – гроші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Ще ніч гуляла на задвірках
і зорі глипали у сад,
на протягу скрипіла хвіртка
свої пісні, на свій же лад,
а вже зоря над небокраєм
все більше набиралась сил,
багряним зарево-розмаєм
ген підпаливши небосхил.
І я дивився на схід сонця
через росинки кришталю
що вниз плили по оболонці…
Світанку, я тебе люблю.
22.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Летить синичка під вікно
і плачеться: «Зима дістала –
та чи почує її хто? –
Ой щедрик, щедрик дайте сала
і нагодуйте пташеня,
така нуртує завірюха,
морози дужчають щодня…» –
голосить птаха-відчайдуха.
Беру шмат сала, йду у сад,
колише вітер годівнички,
вщухає трохи снігопад,
анумо снідати, синички.
08.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
На ранок пахкотіла груба,
димар здавався паровозом,
до хати забігала Буба*,
що пахла сіном і морозом.
Настоювався чай із липи,
мастились бутерброди маслом,
а в грубці наче смолоскипи
горіли дрова та не гасли.
Ховала Буба носик в лапки
коли лежала на порозі,
а бабця узувавши капці
казала – бачиш, до морозу…
Куди ж іще і так вже люто
позамітало ген дороги.
Таким тоді був місяць лютий:
морозним, сніжним, самим довгим.
08.01.23р.
*Буба – так чомусь бабця назвала одну з кицьок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
На площі Ринок зранку задощило.
Таке Різдво, таке сумне Різдво,
що небу сліз утримати несила
собор Юра поплаче з ним удвох.
Хай виплачуться, натерпілось вдосталь
не високосний, але чорний рік
добавилося сивини в волоссі,
як нескінченним дням утратив лік.
Цих сліз спинити людям не під силу.
У кожній краплі вічність, або мить.
А ще ростуть і множаться могили
і небо в нас дощить, дощить, дощить…
07.01.23р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
(відповідь на заяву російського кіокушину,
що їх спортсмени вирушають на війну в Україну)
Який же ти боєць кіокушин*?,
хіба ти воїн?, ні – сцикопіхота!
Немає в тебе Честі ні на йоту
Ояма* гартував з людей машин,
а ти продався за брудний мідяк,
за рваного рубля ідеш вбивати,
на душогубство хрестить тебе мати…
У голові не в’яжеться ніяк.
Але погибель знайде і тебе.
Поляжеш перегноєм в чорноземах,
впоперек горла тобі стануть землі…
І не таким зламаємо хребет.
Ніколи не здолати наш народ,
який боронить землю і свободу.
Козачого ми, степового роду
в нас вольність духу генетичний код.
Переможемо, ОСУ!
05.01.23р.
*Кіокушин – стиль повноконтактного карате.
Ояма – Ояма Масутатсу засновник карате кіокушин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023
Недоспівана пісня. У лебедя зламані крила.
Не злетіти йому в піднебесся, де мрії живуть.
І хотів би увись та здобути безсмертя несила
надломила росія пташині ракетою путь.
Не дивись на зірки, вони плачуть устами поета
і туманами дим устеляє небесну ясу…
Та вирішує долю тепер один вибух ракети
і спиває земля кров дітей, мов холодну росу.
П’є земля кров людську та не може уволю напитись.
Спопеляє міста цей диявольський з неба вогонь.
Ой, як рясно ми сіємо смерть, а хотілося б жито.
Це реальність життя, але нам ще здається, що сон.
Добіжить до кінця час правління кривавого звіра.
Його вб’є без вагань власноруч ним же зрощена лють
І воскресне Вкраїна і люди, і мова, і віра
й п’ятикутні боввани кремля у руїни впадуть.
30.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2022
Дружина каже: вірші – це хула,
читай псалми, ходи, як люди в церкву…
Змела нотатки із мого стола
і придала вогню у вічну жертву.
Горіло, наче на кострі відьмак,
вогонь дожер всі літери до суті.
За що мені? Я не збагну ніяк.
Та не тримаю на кохану люті.
Ще буде і паперу, і думок,
і занотую не одну я фразу.
Розвіявся з рукопису димок
і нагадав – люблю її заразу.
Прокинувся. Стираю з лоба піт,
не розумію чи я ще при тямі.
Жона шепоче: давай спи – піїт.
Таке ж насниться, трясця його мамі.
29.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022
Напитися б. Та де те джерело? –
роса Дзвонкової криниці.
Мечі кують із рала криці,
ллють кров людську на почорніле тло
святих ікон, нехай замироточать,
хай проридають за нас грішних очі.
Вже чорні крила розпрямляє зло.
Невже комусь такі потрібні жертви?
Пішли, мій друже, ти ж іще не мертвий,
пішли, допоки сонце не зійшло,
я заведу за небокрай, до раю,
Герої, люди кажуть, не вмирають…
Пішли святе шукати джерело.
27.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2022
Запахло дідухом у хаті,
парує зварена кутя,
заходьте люди, чим багаті…
Господнє славімо дитя.
Звізда у небі не погасла,
волхви дари несуть на схід.
Хай будуть завжди повні ясла
і мир вирує сотні літ.
Присядьмо всі гуртом до столу
Святвечір ллється по землі,
кутя розходиться по колу,
і світло множиться в імлі…
Христос ся рождається!
26.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022
Раніше дим із димарів
будив село: «Вставайте, ранок!
Виходь, хазяїне, на ґанок,
пора, хазяйко, до корів.» –
І прокидалися усі,
кипіла поспіхом робота,
хвіртки скрипіли і ворота…
була й синиця у руці.
А нині де? Усюди газ,
не в’ється дим над димоходом
перед ранковим сонцесходом
вже й вітер не співає джаз
у труби хат осиротілих
і янголята відлетіли…
напризволяще кинув нас.
25.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Ти до вирію чи до пристанища,
моя душе, зібралась летіти?
Хто зове тебе з пагорба капища
на планет невідомі орбіти?
Хто?
У безмежному мо́році космосу
чи ти знайдеш хоч дрібочку світла?
Подолай опір часу та простору
й в Україні назавжди розквітни.
24.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022
Помовчати я хочу, як і ти.
Мовчи, мовчи воно тобі так личить,
живе своїм життям шосе Столичне
і радощів тут повно, і біди.
Вогонь цигарки блимне де-не-де,
хороші тут снують і не хороші,
хтось продає любов свою за гроші
допоки тіло пружне й молоде.
А далі? Хоч травою не рости.
Доріг багато котрі м’яко стелять,
не найскладніші обирає челядь
й прямує, їй здається, до мети.
І тільки самогону перегар
такий собі дешевий модерн-віскі
не упади, життя – це надто слизько
і яма не перина з білих хмар.
Уперше? Ну вітаю, це почин.
Іще таких уперше буде й буде.
І не осудять і осудять люди.
А ти мовчи. Прошу тебе, мовчи.
22.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Посеред ночі з неба хвища,
під ранок дощ рясний іде.
Зварити б каші з топорища
та, де ж його узяти? Де?
Кмітливості не позичати.
До діла! І нетреба слів.
Така розвага у солдата –
на сало ловить москалів.
А, що робити? Цюця-паця
ще вчора лаптем сьорбав щі
сьогодні ж лазять новобраці
доїсти кучки у кущі.
Земельки їм було замало.
Не тітка голод, ой же ні.
Тому і ловляться на сало
навіть кадирівці дурні.
20.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
На тихих берегах Дунаю
защебетали солов’ї.
Минає все. І ніч минає
під тріск поліна у вогні.
Чи буде ще так? Я не знаю.
Торкнутися б дівочих пліч…
Як ллються іскри водограєм,
але хіба у тому річ.
Згорять усі метеорити
і попелом впадуть до ніг.
Тебе не міг я не любити,
але й зізнатися не міг.
18.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
А, як шуміли, як вони текли
струмком спочатку, а за ним рікою
і тільки додавали сивини
лишаючи дитинство супокою.
Тому і бережу я доні сміх
щоб доля не розкрала ні перлини,
бо красти щастя у дитини – гріх –
найтяжчий Богом даний для людини.
Але ж хіба тут діло у гріху?
Дивіться, як горять щасливі очі!
Люблю я доні усмішку палку
ніхто не має щастя їй зурочить.
17.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Блекаут нам, що гусаку вода.
Немає світла? Йдем, кохана, спати.
Хай вітер виє вовком, не біда,
і лішаки гуляють навкіл хати.
Давай-но вріжем сала при свічках,
наллємо грамів триста бурячихи…
Який с тобою може бути страх?
Погас ліхтар – це саме час для втіхи.
Сірко здурів на хвіртку гав та гав…
Чи хто прийшов, чи просто дурень бреше?
Далеко видно сяяння заграв,
але мені від того геть не легше.
Тепер у нас є царства світла й тьми
їх контролює кровожерний гаспид.
Два місяці ще до кінця зими.
Хай не згасає світло в Коча-Заспі.
16.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
(з циклу Карашинські жита)
Між двох полів неспішно коні йшли
та і життя ішло тоді не швидко.
Лиш вітер ледь торкався ковили
і в небі хмарка схожа на лебідку
пливла над лісом ближче до села,
вдивлялася в дзеркальні води Здвижу…
Куди мене дорога та вела?
Уже й не бачу крізь життєві брижі.
Згубилися дитинства маяки.
Життя тьмяніші горизонти стали.
Були часи коли я залюбки
міняв ще незміцнілі ідеали.
Але закостеніли і вони
утиснувшись в єдине слово – досвід.
Мене ж ночами повертає в сни,
де коні між полями йдуть і досі.
15.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Боги безсмертні. Але ж люди ні.
Вставляю стрічку в ПКМ четверту.
Чомусь сьогодні мариться мені,
що я небес посланець, – янгол смерті.
Усіяне відстрілами «гніздо»,
а кулі ще мету свою шукають…
насвистуючи пісню: хто, хто, хто
свою дорогу віднайде до раю?
Спіткнувся п’яно стомлений вояк,
захаркав у грузьку багнюку кров’ю…
Усе нормально, братику, ніштяк,
така вона закономірність бою.
Свою ми долю творимо самі,
ще й бачимо фінал її нетлінним.
Останнє, що побачилось - вогні...
Кіна не буде. Прилетіла міна.
14.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
І заповіді й заповіти
перетворилися на прах.
Які ж ви в біса божі діти
по лікті крові на руках?
Як не зґвалтовані, то вбиті
лежать каліки та мерці,
прийшли «дружити» московити,
ножа тримаючи в руці.
Попереду несуть ікони
та трупний дух між них снує…
Для когось може й забобони,
але ж у мене очі є.
12.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Травневі ночі вигорять ущент,
росу отави до схід сонця вип’ють,
зайдеться небо проливним дощем
і проридає, певно, аж до липня…
А там уже і липи відцвітуть.
Не буде у сльозах дощу розради.
Коли настане час важких спокут,
пощезне мрево мрій про Ельдорадо.
Та хтось прошепче тихо: «Це – життя.
Тільки мовчи. Прошу. Табу. Наврочиш.» –
На серці запеклося відчуття,
що ті слова тоді були пророчі.
11.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Пора цікава – післязим’є,
ще не весна та вже струмок
схмеліла птаха зранку вип’є,
із печі ж тягнеться димок,
але тепер не в сизе небо,
а більше якось до землі
і радісно злітає щебет
у круговерті веремій.
Мене зігрій! – волає птаха,
шукає ніжний промінець.
Рясніше капає із даху.
Зима спадає нанівець.
09.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Зледеніле небо. Залізних стерв’ятників злети.
Матінка молиться в укритті над дитям.
Не снігом порошить, летять на країну ракети…
Хтось навіть не встиг, попрощатись із життям.
Упав убитим.
Янголи смерті збирають багаті покоси.
Там вимагають душі безвинних дітей.
От чорнокрилі уламками вибухів й косять…
Ховаймося!
Ниць!
Чуєш?
Ракета гуде…
Вибух!
Мало я вірю у милість Великого Бога.
Нащо йому на землі стільки горя і сліз?
Вилазьмо з підвалу, вже відлунала тривога.
Миру живим. Убієнним знайти ж парадиз.
07.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Полилися відтінки зимові
у пастельно-холодних тонах.
Час не статися нашій розмові.
Не вертайся до мене у снах.
Нехай грудень штовхає у груди,
щоб не стрілися ми на землі.
Оминеться. І все у нас буде.
Хай малює морозом на склі
це холодно-сріблясте кохання
я губами торкнуся вікна,
мо, тебе і уперше й востаннє...
Королево моя крижана.
02.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Чим завинив перед тобою,
великий Боже, наш нарід?
Голодомором чи війною
не захід як іде, то схід...
Дніпрові кручі, мов Голгофа,
а мова, ніби плоть Христа...
Спивають діти кров потроху,
щоби народ цей перестав,
являтися перед очима
Великославного Творця...
Можливо це війни причина,
а може жертвою жерця
нам стало стати в цьому світі
та чи страждання бачиш Ти?
За що, скажи, вмирають діти
від недоруської орди?
01.12.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2022
Це сніг чи метелики? Студень.
Ярило з неба пішов.
Входить до двору грудень,
снігу заносить мішок:
"Нате!
Нате, беріть хто хоче
і ті, хто не хоче теж, -
сипле поміж урочищ
білі зернята без меж -
Хай вродять на зимоньку нині,
буде і хліба єство"...
Пря гуде по долині.
Та прийде іще й Різдво.
30.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
Дожере собака орка,
набереться люті.
Дайте тупіну касторки,
може стане путнім.
Піп московський з юним хлопом
шлях знайшли до раю,
"натрудили" свої ж*пи,
а дітей не мають.
Шли за родіну сьогодні
москлі в атаку...
Потягнув їх у безодню
люцепер у паках.
Все стандартно - паки чорні,
але є і білі,
на них стрічечки червоні,
певно, - командири.
Темна ніч передової -
зорі та багаття...
Слава Українським воям,
Переможем, браття!
29.11.22р[url=""][/url]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Серце налите сумом,
болем сповнене теж.
Як ти тепер без струму,
місто моє, живеш?
Знову летять потвори
в небі їх силует.
Сіє росія горе
запусками ракет.
Плаче шкелет будинку
вікон очі пусті,
в пустку задме сніжинку
на обгорілий стіл.
Зійдуться душі вбитих –
дітлахів і батьків.
Долі людські розбиті.
Боже, ти цьо́го хотів?
25.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
То не рубін, – то кров людська,
від неї навіть площа красна
і мавзолей – лихого ясла…
Трикляті будьте у віках!
За вбитих наших діточок,
за війни всі й голодомори,
за черствість до чужого горя…
Настигне й вас небесний рок.
Коли ваш батько – сатана
свій плід розтрощить об ненависть,
а поки він тобою править,
притулок збоченців і зла.
24.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022
(із циклу Карашинські жита)
Ранок плекає Здвиж,
спить на стовпі лелека,
я полюбив цю тиш
і молоко із глека.
Ген за селом поля
поміж лісів соснових
пахне рідна земля
у ясі світанковій.
І солов’їний спів,
радісний і високий
будить усе від снів,
блаженний даруючи спокій.
23.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
…Як дивно сніг зашарудів,
де свіжовириті могили.
Чи мало Господу хрестів
країна наша породила?
Летять до вирію сини
під прапорами на погості,
тепер являються вони
лишень у неба високості.
А ще у снах коли болить
душа матусина і виє,
і тільки сон – остання нить,
а опісля мете завія.
…як дивно сніг зашарудів…
22.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Ще теплиться на лозах виноград
налитий сонцем і дощами вмитий,
але шукає прихистку чи скиту,
бо рясно устеляє снігопад
його червоні, захмелілі грона
і прорікає зі стовпа ворона,
що залишає осінь листопад
у переноснім і прямому смислі,
вона грудневі прочитала мислі
і принесла цю звістку нам у сад.
19.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Коли тебе дістане ностальгія
і дзиґарів замре веретено,
як снігова, ревнуюча завія
вдиратиметься у нічне вікно,
навиворіт щоб вивернути душу
і висотати пам'ять унівець,
ти із волосся сніговій не струшуй,
мине під ранок цей тривожний герць…
Перегорнувши спогадів сторінку,
іди вперед, накинувши пальто.
Як хтось, колись сказав: шукайте жінку –
без неї у цім світі ми ніхто.
18.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Я не люблю липкої крові
і не липкої не люблю,
насип-но, доле, козакові
кишені повні тютюну,
іще даруй коня до шаблі
і до пищалі срібних куль,
хай ворог каже: «Ви ослаблі!» –
а ми їх множимо на нуль.
Зриває вітер шапку-бирку,
дощем запахло у степу…
налий коряк мені горілки,
дай змити споминів ропу.
Речуть на все є воля Божа
для домозрощених рабів.
На долю скиглити негоже
й на Бога проливати гнів.
Розкочегарю носогрійку*,
додам туди чортополох,
нехай біжить судьба-злодійка
з куцим навперегін удвох.
А ми з конем у степ широкий
де вольності буяє дух.
Спокійно нам там, де неспокій.
Пора. Здається, дощ ущух.
17.11.22р.
*Носогрійка – люлька.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022
Коли за вікнами зима
одягне білосніжні шати,
то й вітру протрубить сурма:
пора дерева прикрашати!
Здощилися до чорноти,
аж листя скинули додолу,
а їм так хочеться цноти
і снігу, певно, як ніколи.
16.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2022
Коли над Києвом литаври
благу нам звістку проречуть:
Звершилося, звільнилась Лавра,
не місце московитам тут!
Нехай погані та хороші
відновлюють собі улус,
на мочарі хай пнуться мокші
творити з жабами союз.
А Русь Святу нехай полишать
не місце тут ніяк орді.
І оттоді настане тиша.
І мир зажевріє тоді.
15.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2022
Не поетиться слово сьогодні,
здичавів безнадійно Пегас
та і вірші писати не модно,
для поезії кажуть не час.
Не трапляється в зошиті дива,
не римуються зовсім слова.
Йду на кухню, наллю собі пива,
проясниться хай тьма вікова.
Це не трунок, нектар, дар від Бога
без якого людці чомусь злі.
Кварту пива, одну, за Ван-Гога
й невеличке цебро за Далі.
Чим поети художників гірші?
Просто в нас помість пензлів слова.
Прояснилось. Писатиму вірша.
Поки це не уздріла жона!
13.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Політиків почався променад.
Нацупили химери біле пір’я.
У шанці й камуфляжі знад і знад…
і, певно, романтизму в надвечір’я.
Тепер до зброї потяг, а не клич,
пройшла пора лютневої навали,
настала ера «наднових» облич
і запитання: «Шо, мля, не чекали»?
За бонусами ринули усі
Шарій і Шухрич нині – патріоти
баяють нам у всій своїй ясі,
тримаючи нарід за ідіотів.
Військова справа це вам ого-го!
Бунчук і булава й козача люлька.
У руки автомата взяв Ляшко,
у розвідку, мабуть, пішла – тігрЮлька!
12.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2022
Залистападить мою душу,
закрасоточить осінь знов,
ти, клене, листячко не струшуй
багряний колір – це не кров,
то інею передмороззя
і літа бабиного жар,
ще висріблить твоє волосся
мороз, а зараз хай пожар
своїм порфірним поцілунком
тебе зігріє у цю мить,
хоча розсвіт й налитий трунком,
не гріє вже та, як горить.
10.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022
Любить море тишу. Але шторм.
Господи Всевишній, де той мир?
Гради-урагани під вікном
крові хоче свіжої упир.
Не нап’ється виродок ніяк.
І дітей вбиває, і жінок.
Щоб ти, чорний виродку, закляк,
хай тебе розтопче твій же рок.
Ви за все заплатите сповна.
Склеп кремлівський не спасе від мсти.
В дім ваш ще повернеться війна,
Бог рахує сльози сироти.
07.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Поезія осіннього дощу
ти неповторна
й ні на що не схожа –
опале листя і квітуча рожа –
пробач мене
і я тебе прощу
за цю красу жовтневих листопадів,
за тихий ліс
й журливий крик птахів,
за вітру недоспівану руладу
й за те, чого в тобі недолюбив.
06.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
Червоній армії хана.
Нема великої росії!
Кремляді не мужі – шпана,
які лише нещастя сіють.
Але й пожнуть вони за те,
своєю захлинувшись кров’ю,
бо, як посіяне зросте
й до рук своїх ухопить зброю,
буде відтята голова
і не одна летіти з плахи
й царків, й двоглавого орла.
Такий собі нарід-невдахи.
05.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
(трохи дурні для настрою)
А пузу просто хочеться млинців.
Яке кохання коли їсти хочеш?
Я бачу їх, як закриваю очі,
тримаю (по три штуки) у руці.
По млинчиках смачний стікає лярд*
й на бороді свинячий жир маститься…
Навіщо у руці мені синиця?
Млинець і сало… (вимовлю, мов бард).
Смачніше, певно, тільки деруни,
ця страва так пасує під горілку,
а ще коли їх смажить ку́ма жінка
тоді немов цукерочки вони.
Промовлю тихо: «Кумонько, давай…» –
хіба цей вислів може бути грішним?
Я про млинці, ну, а кума́ про інше…
Шкварчить пательня наче водограй.
Млинців наївся ніби досхочу.
Наситився і дерунами майже.
Але кума біля порогу каже:
«Приходь узавтра, наварю борщу»…
04.11.21р.
*Лярд – смалець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022
Ну, що, російський Ґоліяте*,
ти спіднє виправ після Криму?
Драконові хвоста відтято,
тепер хай блимає очима,
бо сорому сховати ніде.
Великоросіє держави
таке ж задрипане, як спіднє
і зброя геть до тла іржава
лежи собі на смертнім одрі
очима блимай, мов сновида,
затаскана російська шльондра,
Залужний буде за Давида.
03.11.22р.
*Ґоліяте – Голіафе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022
Де роздуми глевкі, як глина –
знеструмлені міста живуть
й згадати те, що ти людина
із кожним днем складніше тут.
Там тхне отрутою із вирви
і нерви майже на межі,
а ще недавно мир був мирним
і не воєнні рубежі.
Віконним рамам протяг ребра
в розбитий «градом» склопакет
лоскоче, ніби так і треба,
під «дружнім» обстрілом ракет.
03.11.22р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2022