| Сторінки (1/17): | « | 1 | » |
Він народився у чиїхось спогадах,
Влаштовуючи попурі емоцій.
Ще молодий, різкий і можна сказати,
Що він – герой усіх тих модних подій.
Це він так все солодко посміхався їй,
Споглядаючи із синіх екранів.
Це він – жертва усіх жіночих ніжних мрій,
Жертва довгих розмов під чашку кави.
А вона його палка фанатка гірких сліз,
Тремтячим поглядом шукає його.
Торкається цукерок,що він їй привіз,
Сумнівається,
Тремтить,
Чекаючи
Її "мого"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
Весна, ніби циркулем, креслила круги,
По замерзлій, холодній воді.
Водила руками по вилицях Десни,
Нагадувала
про минулість подій,
пошепки...
Пошепки дивилась в очі,
Сміхом розтоплюючи кригу.
Вона кричала і мовчки що є мочі
Малювала
Зеленову картину,
І сміялась
Весняно, тепло, розливисто,
Проростаючись у спів.
Нанизуючи барвінок у намисто
Навіки приречених степів.
Вона
–Весна тривожних невинних дітей,
–Весна тих замерзлих берегів.
–Весна незабутих мудрих ідей,
–Весна тих потонулих китів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2022
А літо гуде цілий день,
Вишнево,
домашньо,
відчутно.
І вітер наспівує пісень,
Безсумнівно, для нас спокусно.
Небо цвіте для нас вночі.
Грайливо,
криваво,
манливо.
Ніч пройшла, ніби найближчі
Для нас життя стало ласкаво.
Манять мене губи твої.
Молочні,
тендітні,
єдині.
Шоколаду присмак їхній,
Немов у грецької богині.
Для тебе пісні співаю.
Одної,
милої,
святої.
Твої слова, ніби вживаю,
Слодкого нектару чаші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
О, ні!
Злобна птице,
Чого летиш до мене
І ховаєш крильце?
Зупинися!
І не дивись на мене!
Це ж ти кохання моє
Поховала,
Відірвала від рани,
І скинула в море!
О доле моє зникни!
Це ж ти захтіла розлучити
Нас!
Розлучити, а потім злучити,
У горі!
Сказала мені: люби!
Люби її, люби!
А я — люблю її без тями.
Люблю її роками,
Люблю і так!
— Забудь її!
— Не зможу!
І ти не допоможеш! Згинь!
Згинь з моїх очей,
Мавко лісова!
— Я зростила тебе в серці,
Зростила в Бога під серцем!
А ти кричиш згинь?!
Ти і сам не мудра птиця,
І не хитра, як лисиця.
Ніхто, ніхто ти! Зрозумів?
Да чи ні, не чую?
Що язик свій прикусив
І сидиш, стоїш — мовчить!
Ми постояли так годину,
Мовчали двоє мов хвилину.
Мовчали голосно в думках.
Тримтіло небо у роках.
Та вона мовляла перша:
— Любиш її, чи собі брешеш?
— Люблю! Люблю її сильніше серця,
Що шумить в моїх думках.
Чи ж забула, як від горя,
Я у морі потопав?
Ні! Не лізь! Не обіймай!
Та лихая тая доля,
Що кида на призволя,
Що в думках не обіймала,
Що у тайни забрела?
— Чи ж погана,
любий сину,
Тая доля, що твоя?
Що тебе так захищала,
І покохати дозволя?
Чи ж любиш її,
Мій любий сину?
Я у тебе знов пита.
Не мовчи, не спи, благаю!
Дай отвіт, якщо пита.
— Люблю!
— Ото люби і не пускай!
І як пустиш раз нечайно,
І забредеш у ліс густий,
Не благай мене і не волай,
І як хочеш поридай.
Любиш її? Вчіпись за нитку,
Що зв'язала вас колись.
І ніколи не пускай.
Ізгадай їй кожен спогад,
Всі емоції, що мав.
Не ридай, не плач мій сину!
Я ж то доля не твоя.
А сестри дурного пана,
Що колись хазяйнував.
— Іди! Іди од мене геть!
Я ридаю, я благаю
І себе я проклинаю
Весь свій рід, що колись жив.
Проклинаю свій я розум,
Проклинаю цілий світ.
Я не хочу більш нічого,
Лиш би з нею жити вік.
І хай буде мені тяжко,
І хай буду помирать,
Та все ж краще вже
Померти біля неї, ніж насам.
Іди од мене гірка доле!
Весь свій розум погубив,
Погубив і думки болю,
Що колись в собі тужив.
Іди! Біжи! Від мене геть!
Чи не бачиш – помираю?
І тужу, і я в горі вже тону.
Я помру і не згадають,
Що колись такий то був.
Я люблю її так сильно,
Що згубив себе навік.
Що згубив її кохання,
Що вогнем мене зігріло.
Я згубив, не заперечуй!
Я винний у всьому, як не глянь,
І від цього помирать.
— Ні, не йди! О, доле моя, не тікай!
— То ти ж так гнав мене із хати,
Мітлою міг би проганять.
А тут кричиш, щоб не тікала?
Щоб нікуди не пішла?
Чи ти ж забув,
що тільки-но мені казав?
Що проклинаєш себе і рід свій,
Як-не-як прокляв мене.
Я ж казала, якщо любиш,
Не пускай.
Не відпустиш вже ніколи,
І в серцях зростиш її.
Як я зростила тебе
Під серцем у Бога.
А тепер прощай.
Прощай і не згадуй,
Ніколи мене.
Не слухав мене,
Ото зарубай на носі.
Все, прощай.
Прощай, не забувай.
Я прийду, як змінишся ти,
Як не буду потрібна тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
І нехай я від горя забуду про щастя,
І нехай проти мене піде цілий світ,
Та не зможу забути того завзяття
І з яким я побачив твій білий цвіт.
І нехай я у сні забуду розцвісти,
І нехай я забуду, як жити вночі,
Та не зможу забути, як у місто ввійти,
Від якого в нас спільні ключі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
І знову пахне весна
запашна.
Квіти цілують нам ноги,
А трави мостять дороги.
Нетривка,
І наша краса земна.
І добре пахне літо
золоте.
Гудять черешні на землі,
Бринять джмелі на голові.
Дороге
І нині серце вдіто.
І запахла та осінь
ружами.
Цвіте жовтими грушами,
Як небо має душами.
Лужами,
І лежать наші мрії.
І запахне та зима
квітами.
Падає листями той сніг,
І здіймається вгору сміх.
Вітами
І хита привіт вона.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Ви бачили?
Як з неба падають сльози?
Через тумани тонуть грози?
Капає дощ із маленьких очей,
З-під добрих і милих бровей?
На полі каторжно Бог працював,
А на небі син молодий лютував?
Не бачили?
Цвіт морозяний на вікнах?
Цілунок сонця в дітках?
А як всміхається весна?
А як пирхає водою Десна?
А як вітер спить у полі?
А спокій хитає наші долі?
Бачили!
І бачили, як сонце тоне в імлі!
І море гойдає хвилі сумні!
Сльози на личку коханої!
Поцілунок від такої жаданої!
І як кохання жорстоке й п'янке,
Дихнуло на серце моє ламке!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2021
Якщо мені вже судилося у горі страждати,
То буду за двох, за нас горювати,
І самотні, тихі акорди вітрам вигравати.
Якби ж мої слова вітром зостались,
То і ми б разом на одинці любились,
І моїй долі страшній ми б не достались.
Та кохання моє у серці все сильніше бринить,
І тихо в душі мій стогін плачевний звучить,
Та все ж доля жорстока нас знову злучить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Ти знаєш,
Що знову заснемо разом,
Без думок і знову разом?
Ти знаєш,
Що слова мої вітром зрослися,
І в великім полі пронеслися?
Ти знаєш,
Що серце моє кров'ю пи́ще,
Ніби злетіти хоче вище?
Ти знаєш,
Мої думки наповнені тобою,
І лиш з тобою я стою?
Ти знаєш,
Лиш тебе я покохав,
І нікому б не віддав?
Ти знаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Колихає вітер у полі,
На травинці нитку долі.
І тягнеться на тополі,
Що погорбились в неволі.
На діброві сонце гріє,
І в великім морі мліє,
Та в незгоді все ще мріє,
Побувати там де дніє.
Нитка тягнеться до моря,
Де сіяла рання зоря,
Де упала доня з горя,
Старого і сліпого кобзаря.
А на дні гуля русалка,
Що красива, мов фіалка.
А на березі сидів рибалка,
Що твердий, мов тая балка.
І русалка виринає
Спід води і споглядає,
На лиці той пропадає,
А в думках вже потопає.
Він побачив ту русалку,
І той сум, що гнув рибалку,
Пропав і згадав старую байку,
Що чував від діда змалку.
І зробивши крок до неї,
У руках поніс лілеї,
Поніс блакитні орхідеї,
Наче дивовижнії трофеї.
І тонув, благав рибалка,
А на дні ждала русалка
На гостя, що мов палка,
Тонула в морі чайка.
А у полі вітер гудів,
І гуляв поміж садів,
Там де сотні зорепадів,
І там, де рибалка сидів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Чувається мені у снах
Одне, щось тихе і хороше.
Тримає дядько у руках
Письмо, як ніби похоронне.
"Я чуваю у своїх словах,
Щось таємне і пресвітле.
У сотнях, тисячах стежках,
Сяє сонечко розквітле.
І відродження письменних
В Україні всіх пробудить.
Не безталанних і мерзенних,
І не тих, хто всіх осудить.
А тих, хто творить без страху,
Хто прививає дітям смак.
Тих, хто не боїться й краху,
Хто укаже людям знак."
Хто не побоїться назватись українцем?
Справжнім, чистим і сердешним.
Без страху вмерти від опіку свинцем,
Заспівати гімн і бути безстрашним.
Мав би за честь брати участь,
Участь у відродженні письменних.
І бути тим хто напрям задасть,
Для всіх людей натхненних.
А все здавалось ніби сон,
І чувається у ньому смак.
І всі люди в унісон,
Кричали "Слава Україні!" взнак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Не бачилися ми давно,
Вже п'ятий день гуляв по полю,
А сонце гріло у вікно,
Не згадав лихую долю.
А я на крилах летю
Назустріч коханій моїй,
І від подиху тремтю
Припадаючи руці твоїй.
І веселе личко поряд зі мною,
І наш тихий сміх лунає по полю,
Наші тихі обійми і голосне мовчання,
Безжурні години і велике кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909210
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Здавалося мені, що це кінець,
Фінал старого і не дописаного фільму.
І залишилося спустить вінець
У воду, велику і синющу пітьму.
Здавалося, що букви мерли на очах,
На пустому і білому папері,
Що горів допоки не зачах,
І поки не закрилися дубові двері.
Та це мені лише здалося,
На мить, тиху секунду і зник.
Зникло бездонне безголосся,
І не згорів тонкий сірник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
́Не можу описати я свій сум,
Бо сумую за твоїми очами,
Що відволікають від тяжких дум,
Тихими й безсонними ночами.
Сумую за ніжними руками,
Що пестять моє личко,
Я готовий грітись в них роками,
Бо теплі, мов любові свічка.
Сумую за ніжним голосом твоїм,
Що барвінком в тихім розцвітає раю,
Що проноситься в душі моїй, мов грім,
І мов солов'їна пісня в гаю.
І вічно писати можу я про сум,
І що сумую за тобою,
І надіюсь я не сон, і дум
Проводю я далекою тропою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Як можна помирати в світі?
Не побачивши калини,
Не покохав тую дівчини,
Що лежала в білім цвіті,
Не проспавши тихі днини,
І не знав лихі години?
А в саду рудім, що дніє,
Піднімає сонце й мріє,
Тихий дядько на'м'я Бог,
Що пеньку вів монолог.
Розцвіта красна калина,
Завива в турботі днина,
Та все божиться Панас,
Наріза товстий ковбас.
Бог говорить про діброви,
Про ясні дівочі брови,
Та все крутить довгий вус,
Немов ста́рий сажотрус.
А Панас діймав з діброви
Горілки пляху, і на брови
Не мав бажання поглядати,
Бо все хтів роботу ймати.
Бог все гнівиться на нього,
Що божиться дурний на його,
І туптав, гримів ногою,
І наступив на скирту гною.
А дурне давай сміятись,
І все в чарку наливатись,
І дрібні сльозинки тре,
І від сміху чуть не мре.
Тай Бог питається у нього,
Чи багато щастя у дурного?
Той зі сміхом одвічає,
Тай все з гордістю мовляє,
Що щасливий він навік,
Допоки в Україні прожив вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021
Надобраніч і солодких снів моя королева,
Чути внизу тихий гомін вночі,
І щитом, немов сонячним левом,
Захищаю ваші бажані сни жіночі.
Я відданий вам, моя королева,
Заради вас зніму шолом свій,
Прекрасні ви, мов вогонь кришталевий,
Що блукає крізь тисячі мрій.
І сняться мені сни, моя королева,
З вами єдиною мені уночі,
І ваші очі, немов квітка липнева,
Бачу я вас у маленькій свічі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
У руках тримаю залізного хреста,
Він сяє синім пломенем вночі.
Я одрікаюся від нього і не спроста,
Бо чую всюди жалі і плачі.
І одрікаюся від слави і багатства,
Від їх гіркого присмаку й жалю.
Я бачу в ньому тайні братства,
Що їх бажання я палю.
У руках тримаю залізного хреста,
І він згорає в пломені огню.
Одрікаюся від себе і життя,
І болісно ковтаю я брехню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021