| Сторінки (1/71): | « | 1 | » |
на годиннику давно уже третя світова,
але в моїй голові лиш почалася перша,
ця війна наша з часом не має кінця,
ця війна безглузда, безкінечна,
на годиннику давно уже п'ята ранку,
але у головах наших ще темна ніч,
ця ніч наша далека від світанку,
ця ніч далека від дня весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2022
десь під балконами Привокзальної
я стою, у руці димить чудо-самокрутка
затяжка перша, друга, третя й лечу я
відчуття наче я у нірвані, а може ще далі, ще вище
і нічого не спинить мене, і не спустить назад
в голові в сей момент виринають слова
які згодом постануть в рядках нових пісень
і десь так народжується Привокзальний ґрандж
який вже не вмирає, бо є вогнем вічним
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
[b]Ти не помреш, щоб воскреснути[/b]
***
Твої блакитні очі бачили світ
коли той угору стрімко летів
і палав у війнах вогнів
Коли брати вбивали братів
і наповнювали кров’ю ріки
червоніли ті, мов степові маки
Твої неосяжні, величезні степи
що розкинулись гордо по два береги
якими вітер духу незламності віє
Коли у дзвони били щосили
і ховалися в підвалах будинків
від бомб і ракет, що летіли
Не знищили вірних дітей твоїх
не забрали в них волю і слово
вони всі поставали в ряди оборони
і пішли у бій за майбутнє твоє
твої діти вірні тобі і готові
стояти до останньої краплі крові
І героїв своїх не забудуть вони
твоїх найкращих доньок й синів
пам’ять вічна горить у серцях мільйонів
і не згасне ніколи, бо народ цей живий
і житиме, позаяк не судилось йому помирати
адже світло дня на світанку поглине тьму ночі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2022
у темній до нестями ночі
в очах моїх горів екран
задумав написати себто віршик,
але в голові ідей я не мав
хоча завалялось багато їх, купа,
проте час ще їх не настав
буду чесним, і я ще до них не доріс
надто зелений, не готовий, малий
та ідеї усе ж таки були, я не звів лиш шляхів,
якими б можна було добратись до них
принаймні поки що, хоча до світанку - крихта часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Ми ступаємо на нову землю,
Ми входимо у новий світ,
В очах - бажання і натхнення
В руках - синьо-жовті стяги
Ми люди нової ери,
Ми люди нових ідей
У головах - потік думок безперервний
У думках тих - безумовний прорив
Ми нація нескорених,
Ми - вічне світло
Даруємо любов всьому світу,
І нову шкоду старим ворогам -
рабам, нищівникам цивілізацій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
між стінами і автобусами
де для видиху не місце
і для вдиху тим більше
ми розмазуємось одне об одного
ти, мов те масло, і я - скибка хліба
у центрі нам невідомо міста
між стінами і автобусами
ми - одне ціле
і хтось мовить, що світ великий
світ тісний до нестями!
і хоч були незнайомими,
стали невід'ємними часточками одне одного.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
товкли нам, що правда у слові,
щоправда товкли її брехуни
і тому не було її ніде зовсім,
а була лиш брехня, але й та
часом надто правдивою була,
тож і її спіткала та сама судьба.
і товкли нам, що нічого немає:
ні брехні грішної, ні правди святої,
що навколо ґранд дійство - карнавал
"Безглуздя Cвіту", обрій якого у крові
і в головах наших вічна пітьма, туман
у мільйона обдертих, босоногих рабів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
[b]а уяви лиш, ми з тобою творці світу[/b]
[i]або[/i]
[b]нема росії[/b]
***
а уяви лиш, ми з тобою творці світу
на гребенях хвиль мчимо до берегів
море, що створили ми, таке неспокійне,
і вітер буйний наш зовсім оскаженів.
а уяви лиш, ми з тобою творці світу
ширяємо в повітрі мов ті яструби
простір, що створили ми, безкраїй
і подих затамовує аж до нестями
а уяви лиш, ми з тобою творці світу
і здатні до дрібниці все змінити
- куди, до слова, ділася росія?
- на те й творці ми. Нема росії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
я раб, мене ніхто не пустить
навіщо сповіді ці безглузді?
навіщо оправдання ці німі?
якщо зотлію - нехай так і буде
ніякі ж мене не згадають люде
і рідні мої забудуть мене ж
як сон, що його давно не існує.
я ж раб, мене ніхто не пустить
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2022
теплий колір холодної кави,
і остиглий любові наш огник,
все скінчилося, не почавшись.
в'юнкий дим з твоїх цигарок,
і погляд їдкий аж до нестями
все приковував знову мене.
ледь зримий силует у тумані,
і дорога, що тяглась вічність,
проте йшов я, бо знав, що це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
тіні забутих, мов привиди
ходять уві сні, на стінах
вони скрізь, пливуть крізь
вони живі, мертвоіснуючі
без облич, але всі різні
тіні вбитих, мов привиди
вони тут, рано їм ще туди,
ходять уві сні, на стінах...
тіні катованих, мов привиди
стогнуть від ран, що їм завдали
біль нестерпний, не сходить з тями
бо вони всі у муках вмирали
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022
Мабуть це кінець
Ми падаємо вниз
Без надії на життя
Мабуть це кінець
Наш поїзд мчить
Та куди веде нас цей тунель?
Нехай вода горить
Нехай вогонь стане другом
А пустеля прихистком
Мабуть це кінець
Наші дороги скінчились
Після тисяч пройдених миль
Мабуть це кінець
Мертвий спокій видається дивним
Чи це лиш перед бурею затишшя?
Нехай вогонь тече
Нехай вода стане другом
А море прихистком твоїм
Живи і дай померти іншим.
[i]J[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
ти мій ранній промінь сонця
моя повінь у пустелі днів
світло у пітьмі ночей моїх
слово у рядках моїх віршів
ти мій тихий крик душі
шепіт, що лине звідусіль
мить, яку не ладен впіймати
вічність, яку не здатен сягнути
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952579
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
смерть світу сьогодення
в очах застигло незбагнення
провали в пам'яті гостріші,
в думках же знову порожнеча
хоч смерть не абсолютна
у голові біліють чорні діри
уздрівши слово "cмерть"
німі заговорили, а сліпці прозріли
смерть світу сьогодення -
світу майбуття світання
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
І знову ти залазиш у ванну
І знову змиваєш кров з рук
І знову заманюєш мене у пастку
І знову я йду і кохаю тебе мов востаннє
І знову ми, вбивці власних душ, під душем
І знову мокрі, хоч не раз вилізали сухими з води
І знову голі, хоч тіла наші - порожні клітки
І знову двоє, хоч без душ, але закохані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
[i](перекладений уривок з написаного (мною ж) англомовного тексту до пісні)[/i]
***
Сиджу тут, у клітці
Вона тісна, але мені добре
Просто ув'язнив себе
Так, я маю ключі
Я застряг, але я вільний
я втратив усе чого потребував
але я виграв квиток до лабіринту
просто щоб переслідувати смерть
так, я маю карту і гвинтівку
я мисливець, але я жертва
В очікуванні фільму кінця
але він завжди однаковий
Просто говорю собі: "це норма"
Так, у мене є невеличкий шанс
Я реальний, але я персонаж
Падаю вниз, тут, з дощем
Надто мокро, але мені чудово
Просто вмив свою душу знову
Так, я все ще маю маску на обличчі
Я чистий, але я вбивця всередині
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2022
Цей світ жорстокий і холодний,
кожен з нас одинокий, скільки б друзів не мав.
Цей світ - непролазні хащі, дикі джунглі,
що схоплюють вас і не дають пізнати суті.
І ви, як потопаючий, зовете на рятунок,
за вами вибір: або вмерти, або, не вміючи, поплисти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2021
У холодний листопадовий дощ ми зустрінемось знов,
Будем мокнути до нитки, не ховаючись, будем чекати його кінця,
І він прийде незабаром, знову стане все мокрим, але й те ненадовго.
Нас тиха зима не розлучить, холод й вітер не розіб'є сердець,
І, змирившись з минулим, будемо чекати літа, щоб кудись полетіти.
Ти весною розквітнеш, як та чарівна квітка, засяєш світлом,
Потім ми розправимо крила, слід простигне і ми кудись зникнем,
Ймовірно, що нас шукатимуть, але це буде, як ніколи, марним,
Бо саме в той момент ми торкнемося світу, віднайдемо у ньому себе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
[i]Що для нас той час? Формальність.[/i]
Дай мені трішки часу,
Я, мабуть, збагну і побачу,
Хоч яким би він дивним не був,
Цей наш світ - суцільні питання,
Що виринають з глибин і постають
перед нами, як постаті пустот,
Але нам недостатньо підказок,
Відповісти не здатні,
Ми занадто дурні, щоб світ цей сприйняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2021
[i]
"Плутонівські оповідки" - щось таке сьогодні придумалося, але не впевнений у правдивості вживання слова "оповідки" у множині. Ну і нехай, додаю оповідку сюди, можливо, вона буде лиш одною.
[/i]
Мій літак приземлився на Плутоні,
Я відразу відчув, що забув одягнути кальцони*,
Бо повіяло вітром холодним з діброви,
Пішов на город подивитись, як ростуть помідори,
Дуже файні, бо бабчя* поливала їх добре,
Потім взяв свій монокль і задер його вгору,
Хтів си подивити чи побачу Землю,
Але ніц не зобачив, хіба що Юпітера і бубони*
Скоро приїдут землівські* гості на Свєнту Вечеру*
Треба сі рихтувати, і заходити до бабчі у хату.
[i]
*бубони - планети, астероїди, супутники і т.і.*
*кальцони - кальсони (напів неологізм)
*бабчя- бабця* (з польської мови: "babcia")
*Свєнта Вечера - Свята Вечеря* (напів неологізм)
*землівські - земляні, гості із Землі (можна вважати це слово неологізмом, як і бубони)*
[/i]
[b]10.01.2021[/b]
спочивай з миром, бабусю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2021
Райські розмови про зелені ябка
Опівніч, саме час відвідати сад,
І червоніє кленове листя, осінь,
Гра з голодом триває, але я здаюсь,
Небо нічне, мовчання, сум і радість,
Ця яблуня крислата, що простягне плід,
Ним звабить око й заворожить душу,
Й ти зірвеш те зелене ябко, і з'їсиш,
Наповниш тіло неповторним смаком.
P.S.
Ще рано рвеш, зажди, най достигне,
А зрештою, один χριн, можеш їсти.
*ябко - яблуко; Ябка - яблука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2021
Останній день твій, холодно-теплий, літній дощ,
Я ним нап'юсь досхочу, але буду просити ще, допоки не сп'янію вщент,
Ну ти ж знаєш, які ми голодні істоти, все нам мало води, їжі, неба, землі, місця, простору, часу, тебе, так, тебе нам дуже не вистарчає, повір,
Ти змінилось, стало ще більш коротким, це життя - суцільні вересні,
Дай ще краплю дощу свого, літо, дай ще день, тверезію вже я, благаю, молю
27.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Я гортав останні сторінки літа,
Скоро почнеться осінь - нова книга
Якось і читати толком не навчився,
Гортав ті сторінки, щось дивився,
Шукав знайомі слова, малюнки, букви,
Але так і не зрозумів про що ідеться,
Забуте літо, чуже літо, гірке і кисле,
Все як завжди, засмучений, розбитий вщент стою,
Чекаю на трамвай, можливо він мене назад у часі поверне?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Цвєшки у стіні, як пні у порубанім лісі,
Стіни голі, як дівчата, ввібрані в ніщо,
Тихо ходять духи в пітьмі, морозом по шкірі,
Скелети тремтять від вітру, який віє у шафі,
Крізь шпарини і дірки лине шум древнього міста,
Я старію, як ті цвєшки, як стіни, як місто,
Але хто мене стримає, хоч на мить, хто зупинить?
Я ж Творець, я Всевишній у власному вірші,
Хоч не вірш це, а цвєшки, стіни і місто.
*Цвєшки - цвяхи
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913765
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2021
До тебе прилітали із минулого століття,
Просили написати лист-послання дітям,
Побачивши тебе, вони заплакали так щиро,
Що аж підняли ту Калину, слізьми своїми тебе вмили,
І розпросталась ти - Вкраїно, і зацвіла, ожила,
Взяла перо й защебетали солов'ї, полилась мова,
Ти написала лист-послання своїм дітям,
Усім синам і донькам, українцям, і вклала його в серце, в душу, тіло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2021
Вчорашній день, немов був щойно, дух його не вмер іще
Та де там, що життя, коли воно не ріка, а водоспад
Спадає, не встигаєш дізнатись в чому ж його суть,
І тебе вже несуть, проводжаючи в останню путь
Вже й забув й відпустив, так ніби й не був
Що життя? Як вічний вогонь, що горить у серцях поколінь,
Не згорає, але зараз він тліє, а вже скоро погасне навік.
Бо немає нічого на світі, що переживе часу вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Так, пишу це вже 1 квітня, глухої ночі, дурня дня,
І сльози котяться, я плачу й стриматись не в змозі,
Спогади пробігають по щоках сльозами тими: а скоро літо, осінь
Я плачу і крізь плач той заливаюсь сміхом: що втрачати мені?
Все вже було і стояв я не раз на роздоріжжі, і думав.
Думав вірша написати, але не придумав якого саме,
Час, ти мій найкращий друг, ти моя любов, ти моє усе
Бо завжди, так, завжди був зі мною твій дух,
Ти літав десь над мною, чи ширяв висотою, чи був всім?
Але ти був і зараз я про тебе говорю, бо квітень почався!
Це ж діло твоїх рук, це ж ти все йдеш, крокуєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2021
Старі забув, нових не написав
І хто я після цього, де моє перо?
Куди поділось, хто його забрав?
Це я сам собі злодій, сам украв
Але як повернути собі все забуте?
Як створити нові, з чого почати?
Зі слів, що їх можна відчути
З підходящих, з тих, що кричать.
З тих, що не дають тобі заснути,
Все звучать в голові і звучать...
(Старі слова, нові вірші)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2021
Без упину мчить промінь світла до нас,
По маленьку, по тихому підкрадається ніч,
До вподоби їй зорі, нічне небо і місяць вгорі
Усе одно ми попрощаємось із днем, куди подітись?
Кінець кінцем, і ніч пройде так швидко, годі збагнути,
На віки вічні запам'ятаємо лиш мить, але існуємо не вічно,
Надвоє поділяєм час, він ділиться на завтра і сьогодні,
По двоє душ у кожному із нас, одна людська, а друга - неповторність.
Дух життя, звільни ж його, він відчує простір,
І промінь домчить до серця, ти зрозумієш суть,
І ніч підкрадеться до твоїх душ, засяє зірка, згасне час,
Все стане на свої місця, і ти відчуєш, що таке життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2021
Мене просили написати віршик
Я розсміявся, кажу: "Точно?"
Здається жарт або причулось,
Але ж ні, справді попросили,
Кажу:"Я що, по-вашому, поет?"
Мені дуже, ну дуже б хотілось,
Але я не вмію й ніколи не вмів.
Ну, якщо на те мова, то добре,
Напишу, але називайте верлібром,
Бо вірш - це зовсім інше й не те.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2021
А я чомусь чекаю осінь,
Хоч весна йде, потім літо
Чого я так від неї хочу?
Ніби не знаю, що люблю
Осінні дощі чи літні грози?
А я чомусь чекаю осінь,
Її жовтаво-бордовий колір волосся
Її сльози, що ллються так просто
Потім впадуть сніги і вдарять морози
І я захочу весни чи то літа, але осінь!
Ти вкрала моє серце, осінь, я здаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2021
Зупиняюсь на світлофорі, бо попереду перехрестя доріг.
У мене є кілька секунд, щоб пропустити пішоходів і далі я - їду.
Вибираю дорогу, хоч не знаю чого від себе хочу й ким себе бачу.
Їду вперед, лишаючи позаду перехрестя, світлофори, пішоходів.
Вже туди не вернусь, не виберу знову куди повертати і розганятись.
Усе, тепер я не спинюсь, буду мчати, не маючи автомобіля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
Казав тобі, що не знаю про що,
А ти й не питаєш, тобі всеодно.
Тобі лиш дати трохи часу і все,
Вже написала мільйони віршів?
Я не встигаю читати, гублюсь,
Але не зупиняйся, душе поета!
Бо ти неповторно-єдина, моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
Знову напишу верлібр,
Але про що б це?
Про сніг на дворі,
Про яскраве сонце?
Про вічність часу,
Про мізерність нашу?
Про безкраї поля,
Про величне море?
Чи не писати нічого?
Але хіба так можу?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
До вас приходили вночі
Будили вас, казали вам:
"Ставайте та ідіть"
Ідіть до меж світу,
Ідіть поза межі,
Не зупиняючись,
Ідіть далеко,
Поки не стомитесь,
Поки не ляжете
І не заснете,
Поки не розбудять вас
І не скажуть вам:
"Ставайте та ідіть..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021
Нехай буде світло,
А світло буде снігом
Вічнозеленим і хвойним
Подихом лісу зимового
Нап'юся до нестями
І розтануть білі плями
В душі замороженій
В холодній душі
Де серце як камінь
А камінь як сенс
Мого існування.
Нехай буде весна,
А весна буде літом
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Скільки творів чи просто слів у формі я створив?
Їх безліч, мільйони, а слів - скільки ж їх?
Їх ще більше, але що тепер, і писав я навіщо?
Хіба я б жив, якби не існувало слів?
Ні, я б не жив, навіть якби вони були, а я не вмів писати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Вела мене дорога до берегів Десни,
Зустрів поета там, весняної душі,
Защебетали солов'ї, і полились із його вуст вірші.
Я сів на березі ріки і слухав кожне слово,
Дивився як цвітуть сади, в глибинах його душі
Поете, невмирущий герою, твої слова оживають!
Я їх слухаю, я їх читаю, я на твоїх словах літаю.
Я по словах твоїх прийшов до берегів Десни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021
Фарбую й малюю
Всі стіни, а їх аж чотири
Руки в червонім,
Руки у синім.
Я художник.
Весь світ як картина
Весь світ у кольорах
Я радію.
Весь замурзаний
Весь як дитина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021
І хочеться писати, що б хто не казав
Так, це не легко і виходить не завжди,
Але це не спиняє мене ані на мить
Моя душа співає словами, я лиш не встигаю,
І записую не все, бо часу не вистарчає,
Але я думаю словами, складаю їх, римую рядки,
Вони залазять до моєї голови як комахи,
Через вуха, рот і ніс, а вилітають віршами,
Та й не тільки, інколи історіями, казками...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Відкрию суть, відчиню двері
Заплющу очі, закрию вкладки
Помовчу днем, покричу вночі
Знайду себе, загублю знову
Голодую тілом, ситнію душею
Напишу для себе, прочитаю сам
Заспіваю пісню, послухаю інших
Стрибну у воду, не впаду вниз
Помру від часу, живу бо час
Кінець прийде, початок пішов
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Хто б обміняв свій рідний край на чужі землі?
Побачивши чужу домівку, у кого б з вас загорілись очі?
Й ступивши на той край, забули б мамині слова?
Продали б рідну матір, батька й хату за копійки?
Бо там краще живеться, там щастя вогонь не згасає.
Там не так як у нас, там є все чого тут немає.
Там є щось важливіше за прожиті роки дитинства.
Там є рідні місця які бачили ви на листівках.
Там не падає дощ і не б'є гроза, а світить сонце.
Вже не вернетесь, пробудете там, мов у вигнанні.
Вже й не згадаєте який на вигляд той рідний край.
Вже не зміните крові козацької, відпустивши минуле.
Вона буде жити з вами де б не були, до кінця.
Ви обміняєте свій рідний край на чужі землі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Місяць позаду, але чи відчув я втрату?
Але за дні, і хвилини, і тижні мовчу?
То кого я обманюю, якщо 16 років позаду?
Тому творіть, живіть для того щоб творити.
Бо інакше минатимуть дні, час зникатиме.
Потім захочете згадати або сказати щось.
І не буде що, бо думали, що нічого не вміли.
Лиш сиділи і чекали до останнього дня.
Щоб прожити життя просто так і навіщо?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Не кожен може писати сонети.
Але я вірю в те, що кожен поет.
І не потрібно сперечатись,
Я й сам не в силах написати вірш,
Але це просто стан душі,
Її бажання слова пов'язати,
Це такий собі шанс політати,
Звільнитись від простих речей,
Поговорити з пустими листками,
Заповнити їх словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021
Мільйони слів, але не знаю з якого почати
Я напиваюсь одним, мені більше не треба
Розумію одразу все, навіщо писати багато?
Мільйони слів, але одного влучного достатньо
Просто не кожен зрозуміє суть, прочитавши
"Він не митець, йому забракло таланту"
Але це і не дивно, бо що, здавалося, слова?
Їх треба вміти не читати, а відчувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Скоро прилетять лелеки з теплих країв,
Будуть збирати стеблинки і будуватимуть дім.
Їх вертає додому, навіть через сотні миль,
Хоч могли і лишатись, але не на рідній землі.
Інколи буває, що прилітають коли ще морози,
Бо вони без її подиху існувати не можуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Світились ліхтарі, на вулицях вночі.
Ми заплющували очі, лягали спати.
А вони дивились на зіркове небо,
Шукали там свої промінці світла,
І гасли з приходом головного ліхтаря.
Ми прокидались, йшли у різні сторони.
Вони чекали ночі, погляду зірок.
Зірки чекали на їхні промені світла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902112
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Не встигаю, бо час.
А можливо й усе це не так.
Просто я не можу бути усюди,
Мене розриває зсередини,
Бо я хочу бути усюди,
Але нічого не виходить,
Я знищую себе, я вмираю
Але я сам усе це почав,
Тому сам себе можу порятувати.
Затопив всі надії водою.
Так, схоже що вже не випливу нагору
І навіщо загнав себе в пастку?
Говорив з собою, питав що далі.
Але відповідей не було,
Була лиш порожнеча,
І тиха тишина,
Кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021
Не встигаю, бо час.
Не стримуюсь, бо краса.
Не розумію, бо сліпий?
Сліпий, бо осліплений.
Не можу, бо не такий?
Не такий, бо не як всі.
Не ходжу, бо не вірю.
Не вірю, бо сумніваюсь.
Не живу, бо існую?
Не існую, бо живу.
Не встигаю, бо не йду.
Не йду, бо лечу.
Лечу, бо не встигаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
А чому їхні тіні літають?
Вони ж стоять, їх вбивають.
А чому їхні душі кричать?
Вони ж вмирають, їх відпускають.
Знову збираються разом, але для чого?
Знову за столом, але вже не за тим самим.
Я відкрию у часі тунель: погляну, що буде.
Ті самі слова, ті самі розмови і рухи.
Але я не здивований, бо надмети немає.
Її ніколи не було, і не буде, бо їм байдуже.
Потеревенять і розійдуться, як завжди.
Все одне й те саме, але коли будете мінятись?
Бо час, хоч і вічний, та для вас його не багато.
Ви збираєтеся творити чудеса, чи сил забракло?
Ви і не пробували, бо для цього не створені.
Але хто ж тоді, якщо не ми, то хто інший?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Ось і сніг
Падає кожну ніч
І білий світ.
Живеш у казці
Наче справді.
Радієш снігу
Як дитинонька
Танцюєш як сніжинонька
На білім килиму,
Коли всі сплять,
А ти, наче в раю,
Малюєш ангела в снігу,
І радієш щастю,
Яке падає з неба
Чого ще тобі треба?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Вимкніть світло, бо не можу заснути.
Тільки те, що в голові моїй світить.
Зробіть це непомітно, клацнувши палець.
А якщо не допоможе, то пульт у шафі.
Натисніть кнопку вимкнення і готово.
Тільки не забудьте увімкнути мене потім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Потім сходжу в кіно, і подивлюся трилер.
Все забудеться, стреться і я посміюсь.
Подивлюсь на життя: "Що ж це за дійство?"
Дайте сценарій і я його перепишу.
Зроблю щось на зразок Тарантіно,
Менше крові і більше екстриму,
Я найму акторів зі всього світу,
Ними буде кожен хто в ньому живе
Потім сходжу в кіно і подивлюся трилер.
Все забудеться, стреться і я посміюсь.
Подивлюсь на життя: "Що ж це за дійство?"
Візьму сценарій і знов перепишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2021
Накрився ковдрою, немов накинув плащ і ринув
У сон, в якому я із револьвером у руках стою,
Готуюсь випускати патрон у дзеркало навпроти.
Але здається мені, що в дзеркалі не моя тінь,
Я підводжу револьвер до скроні і заплющую очі.
Затамовую подих, стріляю й вивільняю порох.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Якійсь кондитери чи просто люди
Принесли торту кілограм - "Спартак".
На стіл поставили і кажуть:
"Хто з'їсть увесь - подарунок бере."
Я зацікавився і шлунок мій забурмотів
Та це ж "Спартак" і є тим подарунком,
Подумав я собі і згодився на авантюру.
Ніби вміщаю весь і по кусочку наминаю,
Сиджу і їм, як раптом в животі заштормить,
І лізе той "Спартак" на волю, назовні.
Тримаюся з останніх сил, але чому й для чого?
Як спартанець, проти армії у собі, борюся.
В очах, немов темна ніч, але чую голос:
"Вітайте героя, він з'їв, він торт увесь подужав!"
Але мені краще не стало і я прошепотів: "Де подарунок мій?"
Ніхто не обізвався, лише пальцем вказали на мій живіт.
Я посміявся з себе і пішов,звільняти армію, в туалет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Уявіть собі пензлем штриховану картину.
Що ж спливе і що перше прийде на ум?
Засніжені гори? Моря, океани безкраї?
Але якщо уявите лиш рамку, без картини?
Без пензлика, мольберта, фарб і штрихів.
Умістите туди іншу картину, ту, що життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2021
Заплутують мене вулиці твого міста,
Ведуть у незвідану мережу перехресть.
Руйнують мою пам'ять, уповільнюють рухи.
Я їхній заручник, я не можу так бути.
Звільни мене з міста-пастки, благаю.
Не зводь мене з розуму, я вже находився.
Подай знак чи сигнал, покажи де вихід.
Прошу тебе, як єдиний, хто сюди утрапив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2021
Запрошую до столу, але не для Святої Вечері.
Хочу завести розмову про ваші вчинки, життя.
Чому дотепер ви не можете бути собою, люди?
Я не розумію у чому ж та складність і звичка.
Ви завжди не в собі, маски носили і носитимете.
Можливо це і є ми, такі як ми є, коли в масках.
Ми народжуємося в масках, бо як тоді пояснити?
Нашої природи не зміниш, але винне суспільство.
Бо воно нас вчить надягати на носи, ховатись.
Ховати справжність і самого себе, для чого ж?
Невже так складно бути в собі, не маючи маски?
Чому справжність приходить тоді, коли одиноко?
Бо немає людей, які обводять вас поглядом?
Поки ми всі за столом, я прошу вас бути собою.
Але для чого це потрібно, ви ж такими і були?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Розхитався як корабель у морі.
На хвилях думав підіймусь угору,
Але затопив всі надії водою.
Із піском осідає на дно мій корабель,
І нехай, бо можливо це шлях уперед.
Підіймусь угору, тільки ще не вже,
Зачекаю поки затишаться хвилі,
Заспокояться вітрові пориви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Нікому не потрібні твої слова.
Ти не пиши, навіщо це здалось?
Пишеш для себе і для своєї душі?
Схаменись, їй потрібен спокій.
А тобі, як усім, щастя і радість.
Пошукай краще ці два поняття.
Запитай у людей як вони живуть.
Перестань шукати себе, зупинись!
Вони знають про тебе більше ніж ти.
Просто йди до них, в їхні обійми.
Знайди тих, з ким пройдеш шлях.
Робота, сім'я, плач дитини і сміх.
Це ж і є та радість, та цінність.
Хіба це не ті речі, які роблять щасливим?
Свою душу заспокой і приспи, живи для них.
Живи так, як вони жили, не шукай вищого.
Все придумано до тебе, все розписано.
Тому не займайся дурницями, не пиши.
Не знайдеш себе, бо ти такий як всі.
Тому не пиши, нікому ж не потрібно.
Твої вірші - мертвонароджені діти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2021
У віконце хтось постукає.
Чи відчиниш його наосліп?
Спершу спитаєш:"Хто там?"
Можливо вітер із полів?
Можливо дощ так крапотить?
Чи станеш ти і озирнешся?
Побачиш все на свому місці,
Але відчиниш, надією повитий.
Можливо муза прилетить,
Старі слова, нові вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Любив ходити по траві,
Обмочувати росою пальці.
Вибирався в гори зимою,
Безмежно любив природу.
Говорив із птахами,
Ділився їжею з вовками,
В озерах плавав із качками,
Стрибав як жабка по лататтю,
Жив у дуплі із білочками,
Літав у небі із птахами.
Це був мій рідний дім,
Моя Земля, моя природа.
Гармонія відчуттів,
Гармонія у всьому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Мене і справді дивує.
Цікаві ж то люди.
Де там рік?
Ні,їх варто почути.
"З Новим Роком!"
Звучить дивно,ні?
Чому дні не дні?
Чому рік став великим?
Бо рік це ж рік.
Нові календарі,
старі люди,
старі звички.
Старіють роки.
Згадайте-но рік.
Але ж ні,бо Новий!
А старі?
Всі роки – старі.
І нові,
вже й не такі нові,
старіють швидше,
ніж тривають.
Бо вам мало,
бо вам нового треба,
бо ви святкуєте.
Свято?
День – ні,
Година – ні,
Хвилина – ні,
Рік – так.
Але скажіть чому?
0 + 0 = 0, чи не так?
То в чому ж різниця?
У чому ж різниця, люди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Сиджу собі на стільчику і дивлюсь у вікно.
Помішую чаю ложкою, на кінчику якої мед.
Відчиняю вікно і вслухаюсь у голоси.
Десь там поїзд біжить, там машина, автобус, трамвай,
і не тільки.
Скільки звуків міста, його шум також відчутний.
І мед у чаю – так само відчутний.
Як і час, що біжить швидше за всіх.
Сиджу собі на стільчику і дивлюсь на життя?
Помішую його ложкою, на кінчику якої мед.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Не треба кричати, коли і так навколо тиша,
Не треба думати про ті дні, яких вже нема.
Відпускати усе що було і буде, як пісок крізь пальці.
І мовчати, навіть тоді, коли кричить душа.
Згасне світло на вулиці, де не було ліхтарів.
Чи засвітяться іскрами надії, які ще живуть?
Ми боролися з вічністю, плакали голосно, але тихо.
Ми боролися марно, стікали річками крові, але не боліло.
Замовкнемо і забудемо, вже і так суне кінець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Ти моє друге сонечко, що світить навіть у найхолодніші дні.
І навіть тоді, коли я засмучений, ти піднімаєш мені настрій.
Робиш це одним поглядом, таємно глибинним.
Робиш це своїм дотиком, нереально відчутним.
Люблю тебе за твої очі, але крім них, за твої оповіді.
Люблю тебе за все, що у тобі всередині й назовні.
З тобою як у Раю, не встигаю охопити усі краєвиди.
З тобою як дитина, відкриваю цей світ заново.
Дякую тобі за теплоту, за промінь твій безмежно-світлий!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
1.Венеція
Довелося мені як одному із мільйона туристів,
побувати у історично витонченому краї-в Італії.
Навіть коли ти ще не там,а у автобусі,то ти вже
можеш сміло сказати собі,що екскурсії почались.
І по всьому салоні,у дві сторони,бігати як
навіжений турист і кричати:"Італіє,тримайся!"
Але справді цікаві й захопливі миті почнуться
у першому місті,архітектурному диві Європи-Венеції.
Притулок голубів на площі, вузенькі вулички,що йдуть в незвіданість,пересікаючи канали.
Повно туристів,їхніх розмов,що не будинок-історичний портрет минулого.
І ти,на фоні старого міста,як один із мільйона-турист,навіщо приїхав?
Тебе голос покликав,розказав що ж
це за диво-дивне,ця Венеція,як вона зводить із розуму і закохує в себе кожного.
2.Рим
Потім,пам'ятаю,як треба було рухатись на Південь,знову на автобусі,та тільки до Риму.
Прибути опівночі до готелю у якомусь напівпокинутому місті.
Але з'їсти свіженького спагеті із базиліком,помідором та пармеджано.
Заснути як маленька дитина,стомленим від поїздки.
Зранку знову рушити у місто,в якому анклавом країна-Ватикан.
Доїхати десь по обіді і вийшовши, сісти на метро,дістатися цілі.
Великі площі,споруди,одразу відчувається ґрандіозність.
Все у великих масштабах,навіть у Ватикані величезні за площею собори й церкви.
Ідеш і відчуваєш себе мурахою,боїшся попасти під чиюсь підошву. Думаєш про те,чи міг би ти стати чимось більшим.
Але розумієш,що поки не вийдеш,то навряд чи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Скільки історій на папері,що важко вибрати одну із тисяч інших.
Вони усі про те як людство помилялось,але не спинялось.
Підозрюю себе у створенні історій,не прив'язаних до дійсності.
Викривлення реальності, утвердження міфів,вигадані персонажі у забутому місті.
Так,іноді заглибоко провалююсь у потойбічне,щось дуже схоже на життя,але не із цього світу.
Гортаю книгу,що кишить історіями,але сумніваюсь у тому,що цим словам хтось повірить.
Якби були вигаданими,то безсумнівно,але не судилось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Зустрів одну чудову даму Ля Могенс,
Здається прилетіла подивитися на виставку картин художника із Франції Льоп'єр.
Не міг оминути таку інтеліґентну панну,
Тому одразу показав як добувають у Львові каву.
Вона в захопленні,одразу закохалась в моє красномовство.
У моїх ґраційних рухах вона упізнала якогось там пана.
І каже,що готова зі мною побувати у всіх місцях цього міста.
Не думав,що так вмію закохувати у себе Європейських кобіт.
Бо після того як ми обходили весь Львів,вона заявила про вечірнє вино.
І прийшлося іти в ресторани,замовляти вина і чекати поки вона сі відключит.
Але хочу додати,що Ля Могенс ще той міцний горішок, алкоголю не по зубам.
Тому я вирішив,що піду із п'яненькою до себе в хату.
Та по дорозі,несподівано для мене вона захтіла танцювати.
Я був не проти,просто я мастак у танцях,тому я закрутив ту панну як в останній раз.
Вона блювонула і сказала:
"Дякую за танець,далі я сама!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899211
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Якби ж я знав куди потрапив, одразу б сів на диліжанс.
І покотився би по вулицях, постукуючи підковами по бруківці.
Як імовірний пан, у капелюсі й фраці, я б споглядав на місто.
Дивився б і на люд, що скоро відчує мою старовинність.
Революція зараз у розквіті і скоро поїдуть перші автомобілі.
Але я не полишаю надії, хоча знаю, що завтра все зникне.
Б'ють підкови, я слухаю звук минувшини й автентичності.
Якби ж ви знали куди дійдете, одразу б сіли на диліжанс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Неймовірна гра слів, яка збиває вас з ніг.
Не дає зрозуміти про що ідеться, але як правдиво звучить.
Дивіться ж на те, як повідвисали їхні щелепи, вони в захопленні.
Вони не знають, що їм з цим робити, вони розгублені.
Неймовірна гра слів, яка створює якийсь другий світ.
Не дає відповідей на питання, але бавиться з вашими уявленнями.
Вам здається що правильно, ви обманюєте себе, просто не знаєте, що з вами граються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020