| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Загноїлась страшна рана
В тілі України,
Важко жити і дорослим
І малій дитині.
Боротьба за незалежність
Вже давно скінчилась,
Та свобода, для народу,
Гноєм просочилась.
Крові, правда, ще не видно,
Лише біль пекучий,
Голод лізе поміж люду
Мов той гад повзучий.
Дехто каже: "Ще ж не вмерла
Наша Україна",
А навіщо ждати смерті,
В чому вона винна?
В чому винні бідні люди,
Що тепер страждають?
Винні, мабуть, лише в тому
Що довго чекають.
Ще казав Кобзар великий
"Кайдани порвіте і
Вражою, злою кров'ю
Волю окропіте".
Вже здійснилась його мрія -
Кайдани порвали,
Здобули всі незалежність
Таку, яку й мали.
Тепер, правда, Україна
Без старшого брата,
Свої гори, свої землі,
Своя бідна хата.
Нема тільки хазяїв
У вільній державі,
Сидять в Раді центрові,
І ліві, і праві.
Державний віз вперед тягти -
Не проста це штука,
Коли за діло те взялись
Лебідь, рак, та щука.
Тягнуть вони того воза,
Один одного лають,
Сумно тільки, що не видно
Тих, що поганяють
Їх, буває, пізнають
Лише по стосункам,
Хаткам, дачам, та палацам,
Швейцарським рахункам.
Злодії вони бувалі,
Легко таким бути.
Коли влада вся в руках -
Законів не чути.
А як почути ті закони,
Коли їх не має?
Рада слухає, читає,
Та не все приймає.
А як би були закони
Для людей, народу.
Не було б таких крадіжок,
Що кінці всі в воду.
Не хапали б мільйони
Злодії прокляті,
Були б ситі і здорові
Діти в кожній хаті.
Старі люди мали б гроші
На їжу та ліки,
Не ходили б у лахмітті
Голодні каліки.
Молодь дружно б працювала
І дітей ростила,
Розквітала б Україна
Для усіх гостинна.
Добрі люди, схаменіться,
Кажу вам відверто:
Ще не вмерла Україна -
Не дайте їй вмерти!
2000 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020