| Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
Я між стінами! Навкруги пітьма.
Мов картинами! Вічно прожила.
Галереями! Бачила любов.
Ніби в дзеркалі! Крапельками кров.
Непрощенними! Бути наче гріх.
І колінами! Витерти поріг.
Сльози ріками! Бачили добро.
І поїхало! Шляхом полотно.
Розчаровані! Райських яблук день.
Намальовані! Крапками тепер.
І талантами! Вбили все живе.
Мертвим заривом! Серце заживе.
V/M XIII "Художник серця".
(Замалюй мене).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Ми занадто поламані.
Душі розірвані квіти.
Голос ночами нагадує.
Що ми давно вже не діти...
Губи від вітру потріскані.
Щастю нема порятунку.
Ми як нитками пов'язані.
Стріли небесного смутку...
Генами стали красивими.
Тіло шиповані грати.
Руки до крові порізані.
Хочуть тебе налякати...
Я заблукала між хвилями.
І між пісками забулась.
Грає душа між стихіями.
Я на віки повернулась....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2021
Прокричи про мене на весь світ.
Розірви листи що написала.
Я блукаю з року в рік.
А кохання я ніколи не шукала.
Подивись у дзеркало як тінь.
І побачиш очі що кричали.
Мовчки розбиваючись в вікні,
Вірші вже ніколи не читали.
Розмалюй на стінах цілий день.
І кричи щоб горло розривалось.
Я занадто холодно живу.
Щоб назад в минуле
поверталась.
🖤
🖤
V/M XIII "Забути".
(Розбитими спогадами).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Я на березі океану, зовсім дешеве бунгало.
Якось на самоті мені завжди солодко.
Цей стан завжди, навіть якщо навкруги музика і люди.
Я чую легкий голос хвиль і пташка закричала.
Кілька силуетів теж блукає по теплому піску.
Хмари збираються в темний згусток, я так хочу потрапити під теплий дощ, одна, і ці теплі краплини на обличчі, головне щоб це не був ні ураган, ні цунамі.
Виявляється мені для щастя потрібна хвилина спокою. Дивна Я людина, не пірнаю з аквалангом, не заходу далі як по коліна у воду.
Не скажу що це 100% страх води, це не бажання робити те що не хочеться.
Так таке недоречне бажання.
Моя свідомість переносить мене куди я цього бажаю.
Така маленька людина, з таким великим світом в середині.
Я не хочу вірити що є пусті люди, як дощовик, ну знаєте такий круглий грибок, хлоп ногою а там пусто.
Всі ми дітьми робили цей "хлоп".
Я завжди не та ким здаюся при першій, або навіть десятій зустрічі.
Я загадка навіть для себе.
Я чую слова що людина мене вже вивчила і знає, я погоджуюся з цим, не хочу доводити що людина вже помилилася, коли це говорила.
В мені бореться дві зовсім різні особистості.
А можливо це демон що сидить в моїх грудях.
Це мій берег, мій океан, і моє дешеве бунгало на такому безцінному острові.
Ці силуети і птахи.
А ураган це той демон що охороняє мою просту душу.
Я ніхто і водночас весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Ненависть нависла надімною.
І душить без перестанку.
Я перестала бути живою.
І посивіла до ранку.
Ти заховався за тінью.
І розбивав цю кімнату.
Все у Вині потопилось.
І так хотілось кричати.
Це божевілля як демон.
Що поселилося у грудях.
Серце не вміло боротись.
Стуком рвало порятунок.
Руки тремтіли від болю.
Губи шепочуть прокляття.
Відьма що стала німою.
Палить душевне багаття.
Нас пов'язали світами.
Вибрали кару для долі.
Я розірву своє плаття.
Витру криваві лодоні.
Я розмалюю все тіло.
З неба візьму візерунок.
Темрява в плащ загорнула.
Подарувала цілунок.
Ми на безсмертних долинах.
Де не ступала людина.
Ти вдихнув запах волосся...
Зачарувала чи вбила?
Ти поселився у душу.
І вона стала пітьмою...
Демон мого розуміння.
Я залишаюсь з тобою....
V/M XIII ( Там Де Моя Душа).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
🖤ВІРШ🖤
🖤
Все палає, огортай моє тіло вогнем.
Світ згасає, бо душа відпускає цей день.
Твої очі, наче полум'я сльози життя.
Я згасаю, і немає назад вороття.
🖤
🖤
Поза лісом і горами, застрягла любов.
48 мертвий градус, кипить моя кров.
Ти ламаєш руками ногами цей день.
На колінах, просиш Бога, дощами умитись тепер.
🖤
🖤
Нас немає, не знайшов, заблукало життя.
Я палаю і для мене нема вороття.
Дим так душить, і легені тримають тепло.
Пам'ятаю, твою усмішку, голос, пальто.
🖤
🖤
Десь далеко, поза горем співають пісні.
Плаче небо, і для мене прольються дощі..
Ти чекаєш, відпусти мою душу, я хочу в політ...
Там де сонце, на поляні розквітлих орбіт.
🖤
🖤
В твому серці, буду пташка що впала в вогонь.
Твої очі, в них застрягла безсмертна любов.
Я зустріну, поза часом тебе серед хмар.
Не лякайся, а прийми це життя ніби дар.
🖤
🖤
🖤
V/M XIII "48 градусів".
( Дар).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
В кімнаті сонце, аж сльози з очей.
Я хочу спати, забути той день.
Заплющу очі, і бачу вогонь.
Як візерунок, пекельних мій сон.
🖤
А ніжні пальці, забрали сльозу.
Подушка ніби зібрала росу.
І ніжний запах із м'ятних ночей.
Тобі малює, останній наш день.
🖤
Бо там немає, казок І легенд.
Там пише небо і зграя комет.
І одіяло, тримає тепло.
Яке залишить, любовне вікно.
🤍
🤍
🤍
V/M XIII "Вікно"
( Там де сонце).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
Я люблю тебе! Мої піднебесні вітрила.
Я люблю тебе! Ніби ти моя заспана сила.
Я люблю тебе! Мовби чайка над морем блукає.
Я люблю тебе! Хоч тебе на землі не шукають.
🖤
🤍
Ти як демон мій, що у грудях засів до світанку.
Як життя!.. що не знає спокійного ранку...
Ніби темрява, вся словами заповнила серце..
Ти піднявся із пекла, приніс запах смерті.
🤍
🖤
Тсссс.…… не треба кричати. Я чую...
Ти проник в мою голову, психа майструєш.
Ти забрав ту частину мене що вбиває!.
Ось і скрипка.. Диявол так пристрасно грає!..
🖤
🤍
Я люблю тебе… Намалюю чорнилом все тіло.
Заберу той вогонь що в очах миготіло!.
Я налию вина, наче кров що застигла.
Ти чи Я? Домалює безсмертні вітрила..
🤍
🖤
Зовсім ти заблукав у свідомість.
Зачернила тебе моя забрана совість.
І співає тобі вже пісні на світанку.
Псих! Що курить останню цигарку!.
🖤
🤍
Ти ще бачиш? Я поглину тебе як таблетку..
Піднесу до очей я намокшу серветку...
Засміюсь, і тебе це злякає. Не правда?
Ти не демон, а дух, а дорога, це зрада.
🤍
🖤
Обнулили тебе, і віддали до пекла.
Я як кат, не жива і давно вже не мертва!..
А ці рани, що вкрили усю мою душу.
Розривають тебе, моя біль тебе глушить.
🖤
🤍
Я в тумані давно, відпусти мою руку..
Огорнули мене потойбічні ці звуки!..
Я дала тобі шанс, порятунку у морі.
А вітрила мої розкривають лодоні..
🤍
🖤
І коли із небес долунає звук Арфи.
Ти докуриш нарешті останні цигарки...
Усміхнешся мені, і зламаєш вітрила.
"Я в твоїй голові, ти мене полонила".
🖤
🤍
🖤
V/M XIII "НЕБЕСНІ ВІТРИЛА".
(Люби мене до світанку).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021
Моя Осінь.
.
Ти моя золота осінь.
Щастя написане книгами.
Ніби пробите сонце,
Промінь скаче дзигами.
Ти моє золоте серце!
Нерозбиваних казок сказане.
Бо з тобою щоранку проснешся,
І губами забуте як фазами.
Я давно покохав твої очі,
Відзеркалля небес списані.
Я з тобою, як в морі втопився,
І забув, що ми книгами писані.
А коли прокидаюсь ночами,
Бачу темні дарунки зорями.
Як ти плачиш нічними сльозами,
І розбитими кричиш грозами.
Це кохання давно не зібрати.
Ми занадто стали серйозними.
Щоб світами над небом літати,
Розівчились ходити босими.
Я так просто тебе відпускаю,
Не прив'яжу тебе я душами.
І не треба всю силу вміщати,
Щоб ножами убити гострими.
Ти та ніжність яка мене вчила,
Перестати бути жорстокими!
І до болі, намертво вбила.
Щоб бродити тінями самотніми….
.
M/V XIII (затуманена душа)♥
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Ти розбита в пекельній спокусі.
Ніби чайка розбита об скали.
І тремтять наче полум'ям губи.
Що коханням тебе відпускали.
І ти мариш роками над небом.
І ногами торкаєшся моря.
Тільки зірка твоя вже згасає.
А в душі не знайшла ще покою!
Твої сльози то хвилі на морі!
Твої дотики вітер по хмарах.
А бажання, на бурю так схоже.
Наче подих ти робиш в останнє.
Він тримає тебе поза часом.
Не розірвані тягнуться нитки.
Як маяк на бездонній долині.
Все чекає над морем ту зірку.
Загубив як обручку пісками!
Загубив наче камінь бажаний!
Все чекає вона твої руки!
Щоб зробити той подих останній.
Ти пішов як забутий туманом.
Як забутий морськими дощами.
Ти пішов весь розбитий роками.
По дорозі розлогій думками.
В голові твоїй крутиться хвиля.
Що ніколи тебе не любила!
Що пограла у карти з Нептуном!
І як зірку морську дном розбила.
Його очі боялись дивитись.
Повернутись до ніжного тіла.
Його ноги боялись спіткнутись.
Бо вона вже його полонила.
І нехай це кохання над часом.
Він сидить на розлогому полі.
І жалкує про те що не слухав.
У сльозах її слів повних болю.
Він вбиває свою крихку душу.
І розкидує серце по світу.
Як хрусталь що розбила царівна.
А йому так хотілося жити.
Він у спогадах губиться часто.
Бо боїться секунди забути.
Як дивився в зелені ті очі!
І хотів все назад повернути.
Як він гладив її ніжні плечі.
Що як шовком покрили безодню.
І тримав її тіло над світом.
Хоча руки як крига холодні.
Він запалював серце цілунком.
А в кінці погасив ніби смертю.
Вона була для нього дарунком.
Який з пам'яті більше не стерти.
Він боїться туди повернутись.
Бо боїться її вже немає!
Як той берег пустує у морі.
А душа небесами літає!
Краще вмерти полями забутись!!
Все дощем позмивати до краю!!!
Попроси мене повернутись!..
Я безмежно в коханні згораю.
Не кажи що ти чайкою була!!
І розбилась об темні ті скали!!
Навіть краще щоб ти потонула.
І я подих зробив вже останній.
І відчула вона що злітає.
Серце впало, і змилось у море.
І вона поцілунком об скали.
Розбиває чекання холодне.
Все злетіла, вже вільна душею.
І зробила той подих останній.
І відчула той дотик на тілі.
Що чекала роками востаннє.
Він дивився в зелені ті очі.
І боявся сказати хоч слово.
-"Мене змило грозою у море".
-"Я розбилась об скали весною".
V/M v.poet_ "Розбиті Морем". Присвячується: T/M (Будьте справжніми).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Простори Душі.❄❄❄
.
.
Лампа, що ховає мої очі.
Світло, що приховує серця.
І ночами тихо щось бурмочу.
Коли сни, як поклики життя.
Як мрійливі птахи, що над морем.
Голос їх заманює у рифи.
Ти прийшов у снах моїх на поміч.
Малював піском для мене рифми.
Хмилями розкидалось волосся.
Запахом гірським, як сніжні гори.
Я для тебе лякана лавина!
Ти моє далеке синє море!
Але те обличчя все розмите.
Коли прокидаюся ночами.
Я вся так тремчу, удар об рифи.
Ти десь заблукав, пішов у гори.
Не знайти, запутались стежини!
А мене, все далі кличе море.
Напиши для мене чуєш пісню!
Дівчині яка пішла в простори.❄
.
.
M/V XIII
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
А душа чорна як смола.
Диявол стиснув мої плечі.
І я, як тінь що ожила.
Все пишу знаки наче втечу.
.
M/V XIII
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Пальцы по алфавиту.
В голове мир историй.
Разбитого телефона,
Книга написанной боли.
И даже когда до рассвета,
Пишу свои строки как мантру.
Я снова хочу забыться,
Услышать в ушах неправду…
А слезы когда до боли.
Пишу о смерти иллюзий.
Мечты ведь не разбиваються.
Их рушат злые люди.
А мне на них пофиг.
Ведь жизнь разбивають кометы.
Я снова пишу рассказы.
Бросаю в воздух монету.
Большие сердца разбивают.
Мое давно пустое…
А в голове моей крики!!!
Руками печатаю море.
Мне нравится когда просто,
Меня забывают бесследно.
Останусь тень при свете.
Так проще для всех наверно.
.
.
"Я".
M/V XIII (треба прокинутись)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896653
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2020
Как сладки твои губы.
Глаза света цвета алмаза.
Ты меня не любила.
И убила все сразу.
Разорвала кусками рубашку.
Покусала мне губы до крови.
Ты меня не любила.
Вся замазана в маске.
.
Сожги, кусай меня, как тело без любви.
Кричи, и поливай дождями, но только не молчи.
И может только птицы, поймают плач.
Ты рождена разбиться, в моих руках.
И только крови капля, спадает с губ.
Моя ты до остатка, мой спелый фрукт.
На этих строках сказка, упала в мрак.
Потухший сигареты, розбитый прах.
.
Пеплом, унесенная любовь.
Город весь в каплях крови.
Ты давно разбита, в моих руках.
И конец пришол моей истории.
Больше не приду на крик.
Больше не сложу, ни строчки.
Больно ты ушла как миг.
Даже не поставив точку.
.
.
M/V XIII
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896651
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.11.2020
V
M
🖤Пусто в очах, пусто в очах твоїх.
Голос затих, знову сам один.
Ти як вогні, що в душу впали!
Як на весні, все розквітали...
. . .
V
M
🖤А ті вуста твої, солодким медом..
Подарували мені, спогади небом.
Бо ти одна, одна така на світ. Зачарувала..!
Мені любов у сні, подарувала. . . .
V
M
🖤Не говори мені прошу, свою не правду..
Краще убий, кулею зради.
Або закидай, ти тіло камінням.
Я наче тінь по дню, назвуть повітрям... . . .
V
M
🖤Скажи одне мені, чи ти кохала?
Чи тільки помилка, в душу закралась.
Я все прощу тобі, і лист відправлю.
Тільки залиш собі, свою неправду. . . .
V
M
🖤Колись побачиш ти, дзеркало щастя.
Мене не буде там, а ти прекрасна.
Я як в тунелях світ, давно блукаю...!
Ти не кохала так, як я кохаю...
. . . . 🖤V/M (заблукав в брехні).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
🖤
А давай улетим, сорвемся птицами.
Морями дикими, и в шторм взлетим.
Забывая в памяти, отрываясь крыльями.
Увидел мир, для нас двоих. 🖤
🖤
А ты буря в моем шторме.
А ты голос в моей голове.
Я разбита об твои волны.
И тону как корабль во тьме.
Ты смываешь все чувства.
Отрываешь все слова.
В голове теперь пусто.
А где сердце дыра. 🖤
🖤
И тихо шепчет море, и чайки слышен крик.
Ты здесь останься в шторме, хотя бы миг.
Закрой глаза во мраке, воздух вдохни.
Больше не нужно плакать, ведь мир внутри. 🖤
🖤
Так не кричи, больше нет слез.
Я на мосту, слышу твой голос.
И пустота, мне улетать надо.
Вот самолет, я отпускают правда. 🖤
🖤
🖤
V.M XIII (Отпускаю в полет).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896421
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2020
🖤
А знаєш де рай? Цілунки губами від смаку вина.
А знаєш життя, це там де комета у небо лягла.
І зірка летить, ти поруч і холодно там за вікном.
Бо щастя це мить, що ти біля мене, не марю я сном. 🖤
🖤
Ти тягнеш магніт, не можу забути хвилини життя.
Ти терпке вино, яке у любові знайшло каяття.
Я чую слова, а погляд притягує пристрасну ніч.
Ти ніжна струна, яка ніжно грає, душею болить. 🖤
🖤
А сльози то мідь, яка осушила сосуди до дна.
Холодна душа, яку розтопити не зможе весна.
В обіймах топлю, я все це цепами закидую в мить.
Ти моя любов, і серце до болю у мене болить! 🖤
🖤
Ти випадок, ні, так просто мене не кидає в потік.
Життя, може смерть, я був на дорозі Небесних Воріт.
А ти ніби птах який заблукав і шукає життя.
Бо швидкість то спрага, яка не відпустить, мене до кінця.
🖤
🖤
І навіть, якщо, розірветься нитка любовних бажань.
Ти в серці, на вік, ти погляд мій, слово і навіть печаль.
Ти та, що як ніч, приходить і манить до ніжності душ.
Я вічно люблю, ти в серці знайшла заповітний мій ключ. 🖤
🖤
.
V/M XIII (Ти моє пекло і рай). . . .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896346
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
🖤
А я не помню цвета твоих глаз.
Хотя смотрела тебе прямо в душу.
Мы так запутались, в потоке пустых фраз.
Что весь закат, как сном, совсем разрушен. 🖤
🖤
А мы блуждали лишь потемками души.
Куда пускать запрет, чужие губы.
Мы так отравлены и опустошены.
На первый взгляд, совсем чужие люди. 🖤
🖤
На самом деле, будто сотни лет!
Ты жил во мне, глаза совсем не врали.
Тебя пугали губы в темноте.
Они тебя из жизни вырывали! 🖤
🖤
Ты сам тянулся, нежность в жар бросал.
А руки, тело отпускать боялись.
Ты будто лев, свое отвоевал!
И феромоны, кровью отзывались. 🖤
🖤
Она как яд, отравит твой покой!
Ее лицо, всегда перед глазами.
И только скорость, уталяет боль.
Ту боль, что тянет сердце месяцами. 🖤
🖤
🖤
V/M XIII (Глаза Цвета Души). 🖤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896345
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2020
🖤
Закохайся у мене, грозовими ночами.
І блукай серед лісу, камінням закиданих душ!
Відкривай свої очі, поза часом роками.
Від розбитих сердець і солодких твоїх тільки вуст! 🖤
🖤
Я як зірвана квітка, що від спраги вмирає.
І не бачу я світу і сонця в вікно.
Моє горе не вічне, я як свічка згасаю.
Бо ти ніби і є, а тебе не було. 🖤
🖤
Це як вибух у пеклі, погоріле прокляття.
Ти як попіл розвієшся вітром на Схід.
Я горю як багаття, ніби вічне багаття!
І не вмію кохати, руйную наш світ. 🖤
🖤
Не шукай мої очі, не шукай мої губи.
Відмовляйся кохати ти душу мою!
Ти тікай з мого пекла, між двома берегами.
Це життя не для тебе, тікай я прошу! 🖤
🖤
Ти згадаєш ночами, у безсонній долині.
Що ти бачив кохання, між часом життя.
Ти побив мої вікна, аж до крові руками!
Я не вмію кохати, я погибель твоя... 🖤
🖤
V/M XIII (Я Не Вмію Кохати).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
🌑
Меня нет нигде
И рук моих в твоих руках.
И в мыслях сгоревших в прах.
И в сердце, что разбитое еще до тебя.
В душе так пусто или там и не душа. 🌑
🌑
И даже цвет утерянный с глаз.
Стал пустотой зеленый мой алмаз.
Я как дурман, срок годности истек.
Меня здесь нет бушует здесь огонь. 🌑
🌑
И не болит, молчит все тело в никуда.
Я все молчу, хотя кричать хочу всегда.
И слез здесь нет, потухший свет погас внутри.
Я пустота в которой нет судьбы.
🌑
🌑
V/M XIII (пустота внутри). 🌑
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896251
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2020
🖤
Не надо меня ждать.
Моя остановка у прошлого.
Не надо меня любить.
Душа будто мусор заброшенна.
Я проклята будто ад.
Меня все сжигают кометами.
І я никому не враг.
Ведь вы заблудились ответами. 🖤
🖤
Я просто живу во лжи.
Стараюсь в глазах читать смысл.
Мы все как туман пусты.
Мы даже не знаем, цену жизни.
Ведь деньги ответ на вопрос.
Мы сами поставили этот капкан.
А где же эмоций гроздь?
Ємоции это и есть туман. 🖤
🖤
Ведь жизнь, давно пустота.
А маска как призма твоих губ.
Не трудная я, а проста.
Ведь все одеяния наших рук.
А я так хочу ответ.
И просто прошу меня обнять.
Я замкнутый круг орбит.
Ведь нет здесь любви
Здесь боли ад. 🖤
🖤
V/M XIII (Реальность закрытыми глазами) 🖤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896115
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2020
Зараз пусто, не відчутно вже нічого.
Не чекаю завтра каву в ліжко.
Не сумую вже роками за тобою.
І давно холодне моє ліжко. 🖤
🖤
Якось добре тихо, і спокійно.
Пташки спів лиш рве мої фіранки.
І кульбаби плутають за ноги.
Ми стаєм як сонячні мурахи. 🖤
🖤
V/M XIII (Сонячні Мурахи) 🖤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896114
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Моя.... Ти ніжна як струна.
В обіймах ти одна.
І я тримаю! Тебе тримаю! Знов тримаю! Сон.... ✳
✳
Я бачу небеса.
А в серці, лиш туман.
Я не горю, і не згораю, ти лиш мій вогонь! ✳
✳
Дощами по вікну.
Вбивають темноту.
Ти мой тінь, і я зникаю, і ти зникаєш! Мить.... ✳
✳
Прости мої слова.
Розірвала струна.
І кров руками! Кров руками! Біль.... ✳
✳
Прощай.... Забрала душу ти.
І погляд самоти.
Бо так вмирають, я вмираю! Спи.... ✳
✳
Я більше не прийду.
Бо в сні, на вік засну.
Прости ти серце, я тебе люблю.... ✳
✳
V/M XIII (Моя) ✳
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896005
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
✳
Я сидів посеред холодної кімнати,
А в руках тримав хмільний я келих.
Я картав себе не знав де взяти,
Сили повернути тінь що в дверях. ✳
✳
Я сидів напевно зо три ночі.
Навіть плакав, я зовсім розбитий.
Я писав листи і рвав їх залпом.
Щоб тебе з думок безслідно вбити. ✳
✳
Я розбив крихке до болю серце.
А словами стер все що кохала.
Кулаками стіни бив до крові.
Ти мене так зрадила, брехала. ✳
✳
Що в мені зламалось? Я не знаю.
Ти як керувала головою.
Усміхалась, ніжно обіймала,
Потім стерла все, спалила в болю. ✳
✳
Я не вірю, більше я не вірю.
Ні очам, словам, і навіть серцю.
Я як заблукав посер світу.
Мені захотілось просто вмерти. ✳
✳
Так минали дні, секунди, ночі,
Потім рік, і три, і знову ранок.
Я вже прокидався на світанку,
Смажив на плиті собі сніданок. ✳
✳
Кава як парфум, ще пам'ятаю.
І лаванда за вікном, як завжди.
Що змінилось, те що не кохаю.
Голос став тепер безмежно справжній. ✳
✳
Потім свіжий душ, відкрию очі.
А за зеркалом чужа людина.
Я забув останні наші ночі.
Все як хвиля в море, штормом змила. ✳
✳
Я не той, і тим уже не буду.
Бо кохання це голки по тілу.
І у мене є одне бажання.
Не шукай все те що не любила. ✳
✳
V/M XIII (Ти голка в тілі) ✳
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
А ти небесами як мертва комета.
Твій крик як повітря, душа птах роздерта.
А очі намисто, калина так плаче!
У серце запала у тіло боляче... ❤
❤
Повітря розриває все до крові.
І знаю ми зруйновані в любові.
Коли все сльозами як дощем скропила!
Я все чекав на тебе моя мила! ❤
❤
І більше не зустрів такі я очі.
Намисто погляд мій лоскоче.
І ті дощі вікно моє розбили!
Коли до тебе птахи всі з душі летіли... ❤
❤
І прокидатись сил нема, ти все забрала.
Не сплю ночами ти мене зачарувала.
Хмільні слова і скрипки дзвін тебе приносять!! В калині душ за обрій кличуть твої очі... ❤
❤
V/M XIII (Намисто погляд) ❤
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Обличчя замазане аквареллю.
Музика стертими нотами.
Темрява стукає в двері.
Ми стали крига холодними. 🌑
🌑
Розбитий келих минулого.
Вино скропило всі руки.
Ми хмільно в крові тонемо.
У ніжних струнах розлуки. 🌑
🌑
В піонів запах солоду.
Який залишився від тебе.
Я падаю на підлогу.
Бажаю змішатись з землею. 🌑
🌑
І небо стало тінями.
Холодними як зимою.
Я бачу сукні розірвані.
Залишені тут тобою. 🌑
🌑
Кусаю губи обвітрені.
І бачу очі як небо.
Ми були занадто гордими.
Щоб стати з тобою сім'єю. 🌑
🌑
V/M XIII (Акварельними Нотами). 🌑
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
І ми з тобою падаєм.
Повітрям задихаємся.
І поцілунки згадуєм.
Як ніжно обіймаємся. ✳
✳
А краплі тихо падають.
Лиш шорох в-вись доноситься.
Ми так з тобою зламані.
Що в небо знову просимся. ✳
✳
V/M XIII (Падаєм). ✳
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
В туманних скалах на долині
Лиш вітер розвіває твоє плаття.
Волосся біле наче небо,
А очі кольору багаття... ♠
♠
Волошки як морським букетом!
До серця близько так тримаєш.
Мене із пекла повернула,
Ти ангел високо літаєш. ♠
♠
Признаюсь бо життя як нитка
І всі дороги я заплутав,
Ти та єдина північ зірка,
Якій до серця вічність стукав!! ♠
♠
Я впаду вперше на коліна.!! Тебе кохаю я до смерті!!! Ударить блискавка без звуку,
От так судилося померти. ♠
♠
♠
♠ОМАНА ТУМАНІВ♠
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Це потік повітря у думках,
Голос серця грація руки.
Мій відтінок в темних голосах,
Я натхнення злої самоти.
Ніби скрипка грає чи рояль,
Я без голосу напишу всі пісні.
Ти мій соловейко не згасай,
Він приходить тільки увісні. 🖤
🖤
Чорним, я прикрашую любов,
Що ламає впевнено кістки.
Я не створюю життя з сторінки знов,
Таких не читають палять, гасять кров.
Я як мить, чи тінь, що ходить на краю.
Невизнань жага, цілунок в їх уста.
Бо натхнення різне гостре як кинжал.
Розривай мене, лиш тільки не згасай. 🖤
🖤
V/M XIII (Чорний Цілунок Натхнення).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Три часа ночі, мертве безсоння.
Дощ тарабанить як хвилі!
Очі промокли, душу порвали.
Ми в цьому світі безсилі!.
Холод, тремтіння, голос захрипший.
Я перестала вже злитись.
Люди навчили їх забувати,
Навіть коли треба битись.
Грязні дороги, вічне болото.
Осінь в тумані загрузла.
Небо сіріє, губи до крові.
Я ніби свічка потухша.
Листя опало, голе багаття.
Я не навчилась кохати.
Хочу упасти, не прокидатись.
А ти тримаєш як грати!
Мертві нитки, павуки неведимки.
Склеїли очі ночами.
Тихо малюють, мені свою зірку.
В Осінь глухими ночами...
Тільки ворона, співає ту пісню!
Що написав в лабіринтах!
Доля приходить, коли не чекаєш.
Темрява в серці повисла...
І не зів'яне краса у троянди!
Тільки бутон розпустився!.
Руки росою засипали землю.
Корінь удосталь напився...
Ніжна рука, вся шипами покрилась.!
Біль і краса наче в штормі.!
Навіть диявол у очі дивився.
Очі смарагд неповторні...
В тобі горіла краса, мертво-вічна.
Писана тільки поетом.
П'яним вином ти залила до краю,
Душу що стала скелетом!
Бо не кохають, а хочуть напитись.
Тим що від яду, промокла.
Розчарувало життя твоє серце.
І отруїлась безодня...
🖤
V/M XIII (Солодка Отрута)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Ти намистом калини усипала груди.
Поцілунком небес огорнула все тіло.
Твої руки як ніжність, пшениці у полі.
А ночами свічки, миготять наче вічність.
По солодких губах, розбігаються вина.
По щоках, наче сльози дощами залито.
Ти Гортензія слів, залишилась німою.
Не навчила себе, наче смерть полюбити.
Ти холодними зимами бродиш босою.
Між лісами і полем, кричиш: "Божевільна"!
І засніжені коси згортаєш в долоні.
Ти як тінь, назавжди залишаєшся вільна.
V/M XIII "Вільна".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020
Меня убивает пустота.
Она заполняет мои вены.
Красивая, а внутри я сожжена.
И пепел, сломанные стены.
Я книга, вместо строк лежит туман.
Стихи как воздух, прошивают сердце.
Я ночь, и снова в голове угар.
И дождь по крыше, звуки смерти.
А пальцы по тумбочке стучат.
Хотя играть на пианино не умею.
Ведь даже жизнь, не научила врать.
Я боль, печалющей постели.
В стакане крепкое вино.
Блестит как кровь, дурманит мои мысли!
Кто я никто?! Совсем давно никто!!!
А в голове звенит прозрачный выстрел!.
V/M XIII (Мой выстрел)[b][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895621
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.11.2020