| Сторінки (1/7): | « | 1 | » |
Ось вже і темна ніч настала
і виключене світло.
За вікном палаючий ліхтар.
Місяць десь далеко ледве видно,
Десь далеко видно з-поза хмар.
Я сиджу в кімнаті сам з собою
І знов думки отруюють свідомість,
В житті так хочеться картин,
Та лиш пусті листи отримую натомість.
Чому мене ніхто не розуміє?
Чому у серці я однин?
Невже душа моя не гріє?
І вже ця посмішка не та.
Так хочеться комусь щось розказати.
Про свої думки, та не тільки,
Але ж ніхто вже не зрозуміє,
Що у мене на душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915604
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2021
Ось вже і темна ніч настала
і виключене світло.
Йому так мало було потрібно для щастя...
Лиш зазирнути в її карії очі,
І неважливо, яких карт масті,
Щораз просинався, думаючи про неї.
Його так рвало смутком за нею,
Що хотілось йому, що разу набрати...
Він би назвав би її своєю...
Та був фінал йому не відомий...
Йому хотілось дізнатись у сні її думки,
Про те чи важливий, для неї!!!
Але мислі були такі не значні..
Що все закінчиться нічим,
І знову залишиться на самоті,
А так залишуться друзями...
На стане знову день,
Зустрінеться він знею,
Побачить ту посмішку ясну,
Яка зігріє знову душу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Час минає, і все на вколо змінюється..
І тільки спогади лишаються у снах
У них ми знову, поринаємо в дитинство...
І там все добре у всіх нас.
Не зранене ще серце, лиш коліна..
Не знає болю, ще душа,
І не зациклені ми на проблемах, вільні..
Й проблеми наші зовсім не в грошах.
Ще не прибиті побутом, ділами
І свят чекаємо із трепетом в серцях
Ми не задумуємось що далі буде з нами
Й не знаємо що означає слово"крах"
Хто ж знав що буде не як в казці.
І що життя це не історія "дісней"
Що кожен з нас одягнений у масці
З якою привселюдно ходить кожен день.
Так хочеться дитинство повернути
Й не знати всіх проблем, розчарувань
По іншій стежці в момент той повернути
Тоді можливо б і не було сумнівів...питань...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Добре чути як шумлять поїзда..
Життя - як потяг, воно завжди бурне..
Життя – то є щастя, сумні і веселі хвилини,
Хтось впав, хтось піднявся, всміхнувся і далі пішов.
Для когось життя – це майбутнє його Батьківщини,
Хтось прагне любові, а дехто давно вже знайшов.
Минуле - як потяг, але він вже пішов. Майбутнє - це мрія, але ще не відомо чи збудеться вона. А сьогодення - це подарунок життя. Тому потрібно жити сьогоденням, з надією на майбутнє і з досвідом минулого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Небо сіріє, запитання лунають..
Навіщо це все між нами сталось..
Просто друзями, ми дальше остались...
На мить ти задумаєшся, але вже за пізно...
Тепер ми ніхто, тільки просто прохожі,
Можливо на мить, на секундочку схожі..
Хто винен у тому? Та хто ж відповість!!
Людина всього лиш у світі цім гість.
Вона мов пилинка, така незбагнена
Її розбиває жорстокість буденна.
Тепер ми ніхто, лише просто прохожі
По різних містах, п’ємо дні непогожі.
Хто винен у тому? Та хто ж відповість!!!
І хто ж донесе хоч одну добру вість?
Безглуздо коли ми втрачаємо час,
А він безпощадно знущається з нас..
Для чого життя нам дали небеса?
Так вабить, бездонна їх сині краса.
Та ми лиш прохожі, прийшли і підемо,
Питання лиш тільки чи сенс віднайдемо...
На мить ти задумаєшся, але вже за пізно...
Тепер ми ніхто, тільки просто прохожі,
Можливо на мить, на секундочку схожі..
Хто винен у тому? Та хто ж відповість!!
Людина всього лиш у світі цім гість.
Вона мов пилинка, така незбагнена
Її розбиває жорстокість буденна.
Тепер ми ніхто, лише просто прохожі
По різних містах, п’ємо дні непогожі.
Хто винен у тому? Та хто ж відповість!!!
І хто ж донесе хоч одну добру вість?
Безглуздо коли ми втрачаємо час,
А він безпощадно знущається з нас..
Для чого життя нам дали небеса?
Так вабить, бездонна їх сині краса.
Та ми лиш прохожі, прийшли і підемо,
Питання лиш тільки чи сенс віднайдемо...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890962
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Знаєш хто на світі щасливий!!
Дивлячись ні на що,
Щасливі ті, хто мають що сказати,
Коли здається, що весь світ затих.
Щасливі ті, хто пам’ятають дати,
Які колись сказали все за них.
Щасливі ті, хто засинають разом,
І пошепки бажають добрих снів,
А зранку прокидаються відразу
Від найтепліших, найщиріших слів.
Щасливі ті, для кого перешкоди –
Це досвід пережитих вже років.
Щасливі ті, кому зовсім не шкода,
Що підлітковий пил перегорів.
Щасливі ті, хто можуть нерозлучно
Пройти вогонь і воду, й навпаки
Щасливі ті, хто можуть дуже гучно
Сміятися, не дивлячись в роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
День і в ніч незнаними стежками,
По світу бігав й довго йшов,
Здавалось , що забув цю річ,
Яку у світі звуть Любов .
Сьогодні десь біля річки,
завтра вже посеред гір,
Час мій плинув наче гонки,
Лишився як самотній звір...
Зустріч з нею - були мрії.
Проходять місяці, роки...
І наступив такий момент ,
коли всі втрачені надії ...
Літній вечір, відпочинок
Так склалось, що зустрілись ми.
І розпочався поєдинок,
Всередині, в моїй душі..
Така усміхнена, весела,
Несла ти радість у життя.
Ніби, ти знала всі джерела
Кохання, радості та щастя..
Поспілкувались ми з тобою,
Був радий зустрічам таким
Хотів щоб ти була зі мною
нажаль, тоді - не зрозумів .
Кінець відпустки, сплинув час
повернення настав момент
далеко десь тепер на захід
мені показує компас.
Робота, друзі, спорт,
Все стало у звичайне русло .
Знову згадав що я один,
Але в душі було так пусто.
Чогось мені не вистачало
А чого саме я не знав
та серце моє все це знало,
у нього я і запитав .
А відповідь була такою:
та припини ти вже боятись.
Тобі потрібно лиш признатись,
Це ж так прекрасно-закохатись.
Я не хотів щоб ти дізналась,
цьому є тисячі причин,
напевно ти б "цього" злякалась
і все б закінчилось нічим.
Та вирішив останній шанс
У цей момент Любові дати,
Малесенький такий аванс.
Можливо, вийде щось, як знати?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020