| Сторінки (15/1415): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Хтось скаже: "Його голосу не чути,
Уже п" ять років, як мовчать уста"
А ти для нас лишився - Незабутнім,
Нам подвиг твій священний крізь літа.
І "Міф" як голос - навіть після смерті
Страшний мов кара злидням-ворогам,
Ти як і він, що став уже безсмертним
Приклад любові дав своїм життям.
Співай з небес - твої пісні ми чуєм
До перемоги! - як співав лиш ти,
Молитвою тобі ми аплодуєм,
Ти нас душею й голосом веди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021
Пройдуся боса по росі:
Вдихну на повні груди ранок,
На мить застигну в цій красі
Схід сонця вже розлив багрянок.
Співає пташка - через мить
Засяє сонячне проміння,
Роса на сонці задзвенить
Заграє в барвах до тремтіння.
Хай навіть мить ця промайне
Як цій росі не довго бути,
Та в цьому є щось чарівне,
Що не дано чомусь збагнути.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021
Буває, що звертаюсь до небес,
Ой, як грішу душею, словом, тілом,
Часто важким здається мені хрест,
Я так як всі, все ж легшого хотіла.
А потім плачу:"Господи прости!,
Як я посміла щось в Тебе просити!
Усе життя зі мною поруч Ти,
Ведеш крізь терни, помагаєш жити"
Все розумію, й каюся щораз,
А потім знову опускаю руки,
На мить забувши, що Ти ради нас,
Прийняв безгрішний таку смерть і муки.
Слабкість душі моєї все ж прости,
На Твою милість завжди сподіваюсь,
Покірно хрест я маю свій нести,
Не зачиняй двері до свого Раю,
Помилуй, не карай мене, благаю!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021
А що таке воля - дарунок чи доля?
Душа її прагне, до неї летить,
А серце тріпоче мов птах у неволі
Бо хто в світі хоче неволі хоч мить?
А воля це - вітер і простір, і небо,
До щастя дороги, стежини і шлях,
Все можна здолати і гори, і горе,
Якби лише віри вогонь не зачах.
І вільно, щоб думати, мріяти, жити,
Самому обрати одну із доріг,
Дає нам Бог щастя це - вільно любити,
Хто волі не прагнув, прожив як на сміх.
Це тільки людина неволить людину,
Вже воля чиясь поневолена вщент,
Та мовив Ісус, що не хлібом єдиним...
Чи ми цей забули важливий момент?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2021
З ДНЕМ МОЛОДІ, ВІТАЮ ВСІХ,
СТАРІТИ ТО Є - СТРАШНИЙ ГРІХ,
ХТО ЩЕ ДУШЕЮ НЕ ЗАЧАХ,
В КОГО ВОГОНЬ ГОРИТЬ В ОЧАХ,
ХТО ЩЕ ЗА МРІЄЮ КРОКУЄ,
РОКІВ Й БОЛЯЧОК НЕ РАХУЄ.
НОГАМИ ВСІ СТЕЖКИ СХОДИТИ,
І В УМИВАЛЬНИКУ ЇХ МИТИ,
СТОГНАТИ ТО - ПОГАНА ЗВИЧКА:
ЗАМІСТЬ АПТЕЧКИ - КОСМЕТИЧКА
В КОГО ЗДОРОВ"Я ЩЕ НІВРОКУ,
ДЕРЖІТЬ КОХАННЯ ПОПІД БОКИ,
ГУКНІТЬ ДО СТАРОСТІ:" БУВАЙ!
НА ОЧІ НАМ НЕ ПОПАДАЙ!"
ТРИМАЙТЕ РІВНО ЗАВЖДИ ПЛЕЧІ:
Є КОСМЕТИЧКА, НІ - АПТЕЧЦІ!!!
ГАЛИНА ГРИЦИНА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917980
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2021
Знову втрата.... Андрій Гонар з Кривого Рогу
Останній день - у кожного він різний,
Останній день - війни, страждань, життя,
Сміється смерть нахабно, навіть грізно,
Відсутні в смерті людські почуття...
А що було до цього ще за мить:
За рік, за день, - у кожної людини,
Життя відвоювати ще б хвилину,
Чому ця смерть невчасно так спішить?
Чому...? Чому...? Ще тисячі чому...
Побути в тиші... Ще б сім"ю обняти...
Хвилина ця - так мало й так багато...
Чи смерть колись цю визнає вину...?
Схиліть в скорботі голови... Схиліть...
Над тим, що не дожив життя хвилини,
Він був Героєм, Батьком, був - Людина!
І Світлу пам"ять в серці збережіть...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2021
Моїм ти лицарем не став,
Хоч доля нас звела,
Якби сказав, що не кохав,
Зробив би менше зла.
А так, розбилися серця:
У мене, чи у двох,
Не зрозуміли до кінця.
Що дарував нам Бог.
Була та доля не для нас,
Чи помилявся хтось,
Нас Бог судитиме і час,
За все, що не збулось.
Бог добрий і усе простить:
Нам щастя Він хотів,
Але ні музики, ні слів,
Ми не змогли створить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021
Пташина вихваляє літній день,
Що пролітає так - ніби хвилина,
Вже в зиму крок таки зробила днина,
Ще б встигнути наслухатись пісень.
День добровільно віддає хвилини,
І добавляє дивні почуття,
Бо забирає в кожної людини
З хвилиною - частиночку життя...
Ніхто не в силі вічний рух спинити,
Десь поспішаєм всі на край землі,
Надихатись, наслухатись, нажитись,
Сльоза чи дощ спливає по чолі...
Залишити б на добру пам"ять людям,
В цих митях, що невпинно так спішать,
До ночі рух, а що там далі буде...?
Все маєм кесарю та Богові віддать.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021
В дитинство хочу - хліба з молоком,
Окраєць з цукром змоченим водою,
І миттю в двір веселою юрбою
В луги зелені, в поле за селом.
Або до річки - коси там свої
Купають верби в голубому плесі,
До ранку не змовкають солов"ї,
Кує літа зозуля на березі.
В дитинство - босоноге та смішне,
Далеке, безтурботне і веселе,
З картини, ніби, усміхнуться села,
Там всі любили й пестили мене.
Завжди тоді літала я у сні:
За спиною, мабуть, я мала крила,
Ще й досі сниться скатертина біла
І молоко, й хлібина на столі...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021
В бою за Україну вояк УПА загинув
Упала й заридала дівчИна молода,
Вона його питала, до лісу проводжала
Повернешся, коханий, як скІнчиться війна?"
..."Іду я воювати, край рідний захищати,
Щоб рідна Україна вся вільною була,
Якщо в бою поляжу то побратими скажуть
Не плач, молися, мила, запам"ятай слова".
Прийшла лиха година вояк за Україну
В жорстокому двобої десь голову поклав,
Заплакала дівчина, бо де його могила
Ніхто із побратимів про це їй не сказав.
Край лісу і край поля росте струнка тополя
Шумить там тихо вітер немов пісні співа,
Насипана висока могила одинока
Поховані там хлопці - всі вояки УПА.
Приходить сюди мати могилу прибирати
Бо син-Герой за волю хоробро воював :
"Сини, синочки-діти, вам жити б і любити
Та кожен Україні своє життя віддав".
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2021
Вирує за вікном гроза,
Ми розгнівили Тебе, Боже,
І Ти терпіти більш не можеш:
Свою нам силу показав.
І що тепер ви, грішні люди,
Де ділась впевненість в цю мить,
Тремтіть... І думайте що буде...
Давно нас варто проучить.
Земля як мати нас любила,
Щедрот у неї не злічить,
А ми шматуєм її тіло
Господь все терпить і мовчить.
Яка Його рука ласкава,
Які тяжкі наші гріхи,
Гроза на всіх лише скупала:
Це ще не ягідки... Квітки....
Творіть добро і світ не згине,
Торуйте всі до нього шлях,
Раю шукаєш десь, людино?
Його тримаєш ти в руках.
Слідкуй за справами і словом,
В добрі залиш сліди свої,
Господь прийде на землю знову,
Що ти залишиш на землі?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Перепілка гукнула в житі,
Пестить жайвір своїх дітей,
А вдаль стежкою бігло літо,
Пригортаючись до людей.
Йому кланялися волошки,
Зашарівся поруч їх мак,
Збоку падав веселий дощик,
Подавала веселка знак.
Зупинися хоч на хвилину!
Усміхнулося тільки здаля,
І лишилось мені єдине:
У словах його прославлять
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Роки туман вплели у коси
Хоча які роки - обман...
Лікує серце день від ран:
Ступають в роси ноги босі.
Бринять дощу печальні сльози,
Душа все є вірить в чудеса,
Щиро скажу:"Спасибі, Боже!"
Бо кожна мить життя - краса.
Цей червень потонув у травах
Цвіте ромашковий розмай,
Роки туман в коси вплітають:
Бог день подав і знову - рай!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Черешні рвав мені в долоні,
Сплітало літо перевесло,
І спогади нас в юність несли,
Та білий цвіт упав на скроні.
Солодкі ягоди черешні,
Ми їх торкалися губами,
І що було колись між нами,
В душі лишились наші весни.
Манять солодким ароматом,
Цілую їх, чи юність кличу,
Прожито так років багато,:
Мені з тобою завжди літо.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Дзвонар до неба дзвоном шле привіт,
Лунає слава в переливах дзвінких,
Початок дня, мов з чистої сторінки,
Здається, дзвонить він на цілий світ.
Як заворожена вся слухає земля,
Душа до неба лине в переливах,
Якого, люди, вам потрібно дива:
Дзвонар до Бога стежку простеля.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
Топтали стяг, що кинули під ноги
Неначе рідну землю й небеса,
Про що вони проситимуть у Бога
Коли байдужа злість у їх очах?
Топтали стяг - немов святу ікону
В людській подобі - звірі-упирі,
Скликали ворогів до свого дому
Хто вони є тут на свой землі?
Ще де-які дивились і сміялись
Яка мораль і в чому її суть...?
Герої за цей стяг навіть вмирали
А цих "хохлами" вороги назвуть.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
312 років тому московські "брати" вирізали Батурин.
Колонією пахне вам земля,
Що рідна нам - ліси поля і луки,
Від вас ми натерпілись стільки муки,
В нас алергія вже на "брата"-москаля.
Ви довго прикидались, що брати,
Орли ваші впивались в наше тіло,
Кайданами обняти нас хотіли,
Одне пасує слово вам - кати.
Старання марні, з нами - правда й Бог,
Ми - Нація і щоб вам не бажалось,
Нам не страшне ваше московське жало,
То ж не чекайте легких перемог!
Нам не потрібні ваші болота:
Наситились фальшивою любовю,
Наша земля густо полита кровю,
Вона для нас була і є - Свята.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
А на війну така страшна дорога,
Буває, часто: лиш - в один кінець,
Сплітає доля для життя вінець,
Чи вирішено все по волі Бога?
Та хто в біді з нас думає про те,
Можливості немає обирати,
І шле одне благання в небо мати,
Як ворог зазіхає на святе.
Повірять в Бога і невірні тут
У трьох словах молитву вознесуть,
Відчувши поряд смерті страшну суть,
Тут цінності геть іншими стають.
Таки страшна дорога на війну,
Не всім її вдається подолати,
Щасливий той кого зустріне мати,
Війна, на жаль, не визнає вину.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917702
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2021
Життя навчило розрізняти,
Де щирість, а де просто фальш,
І не врятує вже: "Пробач"
Так закінчилось наше свято.
Відкинувши мільйон причин,
Прийшла пора і нам прощатись,
Навіть не варто намагатись:
Як в парі, кожен з нас один.
Фальшивий дзвін у тих литавр,
Холодні в нас серця і руки,
Не щирий погляд у розлуки,
Хто в почуттях із нас злидар?
Ми почуттям сплатили борг,
Місток проклали між серцями,
І зорями, ніби дощами,
Над нами, мабуть, плаче Бог.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2021
Колись ми писали і говорили про війну в минулому часі.
Але не тепер...
Кричу до неба - чи почує хто...?
Мій крик душі - коли душа ридає,
Скільки дітей загинуло в АТО...
Тепер ООС, а миру все ж немає...
Як не назвеш, а все одно - війна
Тіла калічить, а ще більше душі,
Вже восьмий рік біду несе вона
Душа ридає - але жити мусиш...
Не обминеш... Не допоможе й сон...
Бо навіть тиша б"є в душі набатом,
Смерть і війна - у них один закон,
В статистиці смертей не так й багато...
І що в загальному - чиєсь одне життя...?
Життя розділене навік на - "до " і "після",
А кожній матері то - рідний син-дитя...
В душі безсилля - в цьому вся трагічність...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021
Десь над водою верби гомоніли,
Лукаш їм на сопілці вигравав,
Цвіт папороті в лісі той шукав,
Хто у кохання наче в мрію вірив.
Ніби вуаль плив над рікою дим
Вінки красуні кидають у воду,
Побачивши свою чарівну вроду,
Благали в долі бути з тим, одним.
Манили посмішки русалок у жита,
Вони так не одного зчарували,
Ішли закохані бо серцем відчували:
З цього полону їм не буде вороття.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Гайок зелений, чи лісок маленький,
Ще не пожухла весняна трава,
Тут назбирав солдат суничок жменьку
Росли поруч окопного рова.
А навкруги квітує тепле літо,
Ще птах крилом ріже небесну "твердь",
І невимовно так хотілось жити,
Та знають всі, що поруч ходить смерть.
В дитинство манять запахом суниці,
Їх з друзями збирали в цій порі,
Смачна, маленька радість дітворі,
Та джерело в траві щоби напитись.
У спогадах забувся лиш на мить,
В душі щось затремтіло, аж до болю,
Команда прозвучала:" Всі до бою!"
А стигла ягода неначе кров горить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Я тебе славлю, моя рідна мово!
І тут безсилі вороги твої,
На ній співають мами колискову,
Нею шумлять ліси в нас і гаї.
О, рідна мово, в кожного своя,
Чому ж тоді за тебе всі ці битви,
Тільки на рідній пісня солов'я,
На рідній шепочу слова молитви,
Для мене ти - Єдина, ти - Свята!
І кожне слово мов магнітом вабить
Вперше й востаннє лиш тебе вуста,
Промовлять, і душа тебе не зрадить.
А той хто зрадив, має вічний гріх,
Коли чуже, стало як Бог - єдине?
Тільки своя, - для кожної людини
Своя - для Нації надійний оберіг!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Я не пишу я про тата - бо я його не мала...
Хтось скаже: "Як же так, щоб тата не бувало?",
А в мене не було - я підростала з дідом
Бабусина любов завжди ходила слідом.
Ні, я не мала тата - певно, хотіла мати,
Щоб міг мене маленьку до неба підіймати,
Носив мене на плечах, як всі батьки малечу:
Тільки дідусь казки мені розповідав на вечір.
Говорять мені знову:" Не знала ти любові"
А я жила щаслива в дитинстві кольоровім,
Тому, що я не знала яке життя те - з татом,
Проте, любові мала завжди я так багато.
Так виросла й минуло моє дитинство босе
Як гладила бабусина рука моє волосся,
Через життя пронесла я ту любов з собою
Адже дідусь як тато за мене був горою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Всміхнувся ранок - в домі тиша
А я ще там з тобою - в сні,
Даруєш ніжність ти мені
Мене в обіймах ще колишеш.
Я з цього сну іти не хочу
З тобою добре нам удвох,
Якщо дарує щастя Бог
Хай не закінчуються ночі...
Та ранок вже крокує в день
Чарує запахом нас кава,
Любов у літо заблукала
Тут серце сповнене натхнень.
Благословляє все любов:
Вже ради цього варто жити,
Іду в любов неначе в літо
Вмираю й воскресаю знов.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
Спинюся на стежині край села
Краса чарує дорогого краю,
Звідки в життя ще юною пішла
Тебе, рідна земля, не забуваю.
Шумлять тополі та квітують липи
І як колись зозуля все кує,
Я зберегла у пам"яті навіки
Моє село - коріння тут моє.
Край вулиці хатина наче мати
Дітей стрічала завжди із доріг,
І знали ми, що є куди вертатись
Нас виглядали вікна і поріг.
Біля воріт чиста вода в криниці
У воду небо впало голубе.
Не раз в житті хотілося напиться
Води такої не було ніде...
Через роки у споминах до хати
Вертаюсь знову я в своє село,
Та вже ніхто не вийде зустрічати
Мені це снилось, чи все так було...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2021
І знову це літо, і море, і пляж,
Усі мої примхи, коханий пробач,
І хвилі під ноги, - приємно до муки:
Тримаєш так ніжно ти серце і руку.
І знову ці чайки над нами кричать,
Одна є на двох в нашім серці печаль,
Два дні і три ночі мов сон пролетять,
Як рани ці спогади потім болять.
Ні, милий, не думай сьогодні сумне,
Два дні і три ночі не скоро мине,
Ще чайки співатимуть нам про кохання
Зустрілися море і ми не востаннє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Військовозобов'язані вони
Ведуть війну зі смертю щохвилини,
Життя відвоювавши для людини,
Бо смерть, це вічне почуття вини.
Щоразу так: мужньо стаючи в бій,
А інколи, з молитвою до Бога,
Адже для них нема горя чужого,
І кожен хворий, ніби рідний, свій.
Бажаю всім здоров'я й майбуття,
Подяка щира вам не тільки в свято,
Ви наче Янголи в своїх білих халатах,
Вклоняюсь за врятовані життя!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
Війна... Лягає в землю цвіт,
Що міг би ще цвісти - навіть буяти,
Не зможуть нас заставити мовчати:
Гинуть Герої наші стільки літ.
Та ми встаєм - смертям наперекір
Наче насіння сходимо ми рано,
Жива у серці віра полум"яна
Хоч ворог і гарчать неначе звір.
Міцно в руках тримаємо наш стяг
Та пам"ятаєм заповіді Божі,
І Матір Божа з нами на сторожі:
Наш омофором покриває шлях.
До перемоги є один лиш путь,
Ніколи ми не вклонимось катам,
Вся правда у словах, що нас ведуть
Це:"Слава Нації!" і клич:"Смерть ворогам!"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2021
На зелений моріжок,
Де долинка і горбок,
Кущики-сестрички,
Вибігли сунички.
Щічки в них червоні
Просяться в долоні,
А з долоньки в ротик
Ніжні всі на дотик.
Літечка чекали,
Щедро смакували,
Любимо гуляти
Ягідки збирати,
Сховались в травичку
Ягідки-сунички,
А тому сховались,
Щоб їм всі вклонялись.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
В це літо з босими ногами
Ступаю в трави мов у хвилі,
Найдовші дні ще берегами,
До осені крок не зробили.
Ще соловїні піснеспіви,
Колишуть літні, теплі ночі,
В польоті зорі щось шепочуть:
Когось щасливими зробили.
Збиваючи ранкові роси
Торкає обрію руками,
Тут ясний місяць трави косить,
Все сипле золотом й квітками.
Так буде, я це добре знаю,
Посеред літа обережно,
Переступивши тихо межу,
Стежку до осені шукає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
А це життя наче пісок з долоні,
Крізь пальці пролітають ночі й дні,
Ти головні слова скажи мені,
І поцілуй у посивілі скроні.
Дощі як сльози, чи з небес вода,
Але й веселка буде ще на небі,
Так затишно, коханий, біля тебе:
З тобою поруч я ще молода.
Я не журюсь, що маю - все моє,
І миті ці я з вдячністю сприймаю,
Життя не вічне - теж не забуваю,
Щаслива тим, що ти у мене є.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Коли б назад вернулося життя
Я б в ньому залишИла все як є,
Весняно - літні і осінні відчуття
В зимові дні - тепло душі твоє.
І ранок - як початок у житті
І вечір - як подяка за кохання,
І ночі, що належали мені
І навіть ті, в яких жила чеканням.
Я все залИшила б в житті таким як є
Бо я лиш щастя в ньому пам"ятаю,
І навіть ті, які були сумні
Я б не змінила - бо тебе кохаю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Всміхалось сонце на долини
Землю освячують дощі,
Тут все залишила Людина
До Бога хочеться душі.
Покинула розквітлі квіти,
Що так любила - як цвіли,
В раю душі хотілось жити
Невже втомилась між людьми?
Всміхнулась ніжно на прощання
Лишила нам свою любов,
Із крил вже Янголів в останнє
Погляд як дощ на всіх зійшов.
І подалась служити Богу
До Вічності долає шлях...
Кажуть:" Скінчилася дорога..."
"Початок" - мовила душа.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Любов"ю краплені літа,
Усе забулося погане,
Я в ніжності твого кохання,
Стояла б - грішна і свята.
І ти для мене був святим,
Чи Бог простить мої причуди,
Знаю, осудять мене люди,
Що осуд? Звикла бути з ним.
І не питай, чи я журюсь,
Що вже не поруч твої руки,
Що насміхається розлука,
Коханню все одно вклонюсь.
Любов"ю причащаюсь знову,
Їй невідоме слово "час".
Вона й тепер вінчала б нас:
Взаємність - лиш одна умова.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Якби ж то сонце говорило,
Що бачить поміж нас Ярило,
Як тоне у гріхах цей світ,
Скільки грішити нам ще літ?
Якби ж то вітер міг донести,
Ми всі, так як Ісус воскреснем,
Та іншим буде те життя,
Де не потрібні каяття.
У Всесвіті ми маєм волю,
Та нарікаємо на долю,
До Вічності торуєм шлях,
Що геть гріхами весь пропах.
А можна жити й не грішити?
Всіх поряд, як себе любити,
Мати в душі одного Бога,
Чомусь важка нам ця дорога.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
Старенька лавочка в затінку
Де кущ калиновий цвіте,
Сидить там посивіла жінка,
Що лиш у споминах живе...
І згадує роки ті давні:
Калину цю садили вдвох,
А ягоди такі рум"яні
Гарячі, як серця обох.
Загинув милий на війні...
Вона лишилася вдовою,
А син маленький сиротою,
Коханий повертався в сні...
Тужили - небо і калина,
Та дошкуляв у серці біль,
Горнула до грудей дитину
І виглядала звідусіль.
Минула молодість як сон
Чекала, та не дочекалась...
Вже своїм шляхом син пішов,
Вона з калиною осталась.
Така жіноча доля - ждати:
У серці віра ще жива,
Цвіте калина біля хати
Так само як колись цвіла.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
Переболіло... Перейшло...
Наче гроза понад селом,
Спинилася - майже над краєм
Щось у душі спитати маю...
Спочинеш, стомлена душа?
Ляжуть слова в рядок вірша,
Може чиюсь омиють душу
Стануть дощем комусь у сушу?
Чи то полинеш в небеса,
Моя окрилена душа...
Поглянеш на земні тривоги
Смішні вони мабуть для Бога?
Ніхто не запитає все ж:
"Який ти біль в собі несеш?",
Всі перетерпиш пересуди
Життю радіти знову будеш.
Бо ти ж бо - вічна - жити маєш
Чому ж як боляче - ридаєш...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2021
До горизонту квітне літо,
Дивує неба висота,
І не рахуючи літа
Яке це щастя - просто жити!
Смарагдовий спинився ліс,
Що прохолодою так вабить,
Ніколи не забуду, мабуть,
Ту мить, що не вернеш "на біс".
Але вертаються у сни,
Або у спомини ночами,
У небі райдуга над нами
І роси, що збивали ми.
Це незабутнє - навіки...
Прощатись серце з ним не хоче,
Ще в снах вертаються ті ночі:
Нема в них почуття вини...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
Навшпиньках день іде у далечінь
За ним крадеться вечір теж тихенько,
Так терпко пахне м"ята і полин
Коли гойдне їх вітерець легенько.
Вже зацвітає липа у дворах
І ароматом з розуму всіх зводить,
А рій бджолиний на її гілках
Таку дзвінку мелодію виводить.
Як оксамит зелені спориші
На цю красу здається гріх ступати,
Лиш солов"їна пісня для душі
Нікого не пускає йти до хати.
Співає літо пісню голосну
Йому підспівує уся жива природа,
Ще один день листок перегорнув
У ніч ховає літо дивну вроду.
Галина Грицина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
У селі гудуть жнива:
Жарко, косовиця,
Йшли повз річки і млина
На тік молодиці.
А на зустріч голова
В "бобіку" огрядний,
Регіт чуло пів села,
Веселилась "банда".
Бобік враз притормозив:
Чому вам так смішно,
Чи горілки хтось налив,
Що всіх вас так тішить?
Розсміялися жінки.
Плещуть у долоні:
Слабаки-чоловіки,
Ми жінки чи коні?
Чом питає голова,
Хвилює питання.
Ми ідемо працювати,
Вони хворі зрання.
А що трапилось,
Коли вони захворіли?
Та ще вчора як разом
Горілочку пили.
Здивувався голова:
"Що ви святкували?"
То ми так від бугая
Вечором втікали.
Хто за хату, хто на тин,
А хто геть купався
Бо до річки той Мартин
За Степаном гнався.
Як впіймали бугая,
З ферми Вася й Жора,
Святкували всі гуртом.
Хто був ще бадьорим,
А Степана розтирали
Зверху й всередині:
Холодна була вода -
Застудилась спина.
А сьогодні всі лежать,
Мов температура,
Насміхаються, мабуть,
Що ми баби-дури,
Як побачим Василя,
Хочемо спитати,
Чи не може він ще раз
Бика відв"язати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
Схилялася тільки Героям своїм,
Ворог згине, як роси на сонці,
Ніби квітка в дитячій долонці,
Ти смієшся над недругом злим.
Наче фенікс вставала з руїни,
Переживши і горе й біду,
Лиш тебе я люблю, Україно,
Бо такої як ти не знайду.
Де ще є такі гори-Карпати,
Цей пейзаж неземної краси,
По землі цій іду мандрувати,
Набираюсь від неї я сил.
Твій Дніпро, твої луки і море,
Поле жовте, небес височінь,
І не дивлячись навіть на горе.
Твоя пісня з духовних глибин.
Наливаються стиглі черешні,
Запах яблука в ріднім саду
І до тебе з країв далеких,
На пораду, я завжди, іду.
Нехай кажуть, що небо одне,
І те саме скрізь сонечко сяє,
В моїм серці нікого немає,
І ця вічна любов не мине.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Укрий мене ніжністю слова і дотиком рук,
Нехай спопелять мої губи уста твої милі,
Розлука стомила і тіло чекати не в силі,
Благаю сама, добровільно твоїх тільки мук.
Нахилить над нами лице чорна ніч-чарівниця,
І зорі як сльози, це щастя вмиватимуть нам,
Ти пий мене всю, а я стану бездонна криниця,
Як золотом місяць дорогу простелить лугам.
Співатиме пісню для двох соловей на калині,
Щоб не забували його ми чарівні пісні,
Луна понад лугом від шепоту слів твоїх лине...
Назавжди приходь ти до мене, а не тільки в сні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Я вже щаслива - бачу ранок!
Шматочок неба у вікні,
А за вікном такий духм"яний
Жасмін свій запах шле мені.
Вдихаю аромат казковий
І ластівки ще чую спів,
Цю незвичайну, дивну мову
Господь для нас усіх створив.
Я прислухаюсь - звуки раю!
Мене хвилює кожна мить,
Душа сміється і співає
Назустріч день новий спішить.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Ну де ти є...? Все добре...? Щось не так...?
Чи я себе, а чи тебе питаю,
І телефон мовчить - недобрий знак:
Тривога чомусь душу обіймає...
Прошу, озвися, не мовчи... Вбиває тиша...
Свою тривогу я вкладаю в ці слова,
Почути голос і нічого більше...
Бо ні про що не мислить голова...
Не маю права в тебе щось спитати,
Зависло в просторі питання десь моє...
Я просто хочу... Просто маю знати...
Все в тебе добре і ти просто є...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Наш Гімн і українське гасло,
Поперек горла ворогам,
Ми не вклоняємось катам,
Їм це запам"ятати варто.
В своїх ідеях ми - єдині,
Бандерівцями нас назвуть:
Гукнемо:"Слава Україні!".
"Героям Слава!" - в добру путь
Хоч головою об асфальт.
Від злості лікті покусайте:
Ми - Нація! Запам"ятайте!"
І нам не буде братом кат.
А хто до нас з мечем прийде
То від меча він і загине,
А гасло:"Слава Україні!
В серці несем крізь покоління
Славу Героїв бережем.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
А нам не тільки - хліба і видовищ,
Або тих слів, що посилають в сраку,
Не ставте знову це питання мови
Ми українці - з цим змиритись важко?
Але ми є - хоч нищать нас повсюди,
Кладуть нас в землю, але ми - насіння.
Ми - українці, є, були, ми - будем,
В національність - проросли корінням.
На нашій мові Бог молитви чує,
Чимало крові за віки пролито,
Який народ без мови десь існує?
Ми вирішимо - як нам далі жити.
Хай більшість знов повірила обману
Комусь щось завжди заважає в танці,
Хай кровоточать і болять ще рани,
Але наш стяг тримають міцно пальці.
Ми будемо тепер уважні вдвоє:
Бо поміж нас "артистів" ще багато,
Щоб кожен міг на українській мові:
"Ідіть у сраку!" - ворогам сказати.
Галина Грицина. 12. 06. 2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
Буває страшно плить по течії
І ситуація від тебе не залежить,
Поділені ми на чужі й свої::
У серці пустка, лиш тебе бентежить.
Все вирішать - чи друзі, чи кати:
Тобі з цим жити - чи життя вдавати,
Я не навчилася по течії пливти,
Життя в штормах навчило виживати.
Тепер не розумію - шторм чи штиль,
Чи просто перед бурею - затишшя,
Немає хвиль - але й немає крил..
Де гріх перейменовано в безгрішшя.
Я знаю, що не спиниться життя,
Підемо далі - жити чи вдавати,
Щоб течія не несла як сміття
В собі раба все ж варто убивати.
Галина Грицина. 12. 06. 2018.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2021
Вертаюся в минулі ті часи,
Хоч думкою, чи спомином - до тебе,
Тут як колись таке ж бездонне небо
І квіти невимовної краси.
Були стежки несхожені - нові,
Слова несказані, що хвилювали душу,
На крилах мрію несли журавлі,
Тут в клятву вірити хотілось непорушну.
Вертаюся - дерева ще цвітуть,
Хоча вітри їм теж ламали віти,
У травах розцвітають наші квіти
Та інші пари з них вінки плетуть.
Не нам зозуля щастя тут кує,
Ми тут своє залишили назавжди,
І одне одном уже не скажем правди,
Як нам його в житті недостає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
З волі небес знов стрілися з тобою
Як і тоді така ж весна цвіте,
Вона й тепер лишилась молодою
І що нам вік - все в спогадах - святе.
Спинився час - твої ті ж самі очі:
Гарячий погляд - як роки назад,
До твоїх скронь я доторкнутись хочу
Цвіте весна, а в долях - листопад.
Не буде слів - усе життя сказало,
І поруч ще побути дав нам Бог,
Хай навіть доля щось у нас забрала
Проте й лишила те одне на двох.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
Зацвів жасмін, як в юну пору ту,
І за причілком хати забіліло,
Він як і я весну кохає щиро,
Я так як він, душею теж цвіту.
Милують око квіти ніжно-білі,
Метелик мій з дитинства прилетів,
Його як мрію хтось як я ловив,
Ховається в духм'яній заметілі.
І пахощі ці райські, неземні,
Неначе наречена вийшла з хати,
Коханого, що сниться виглядати,
Мені те ж саме марилося в сні.
Все в білому - причілок хати, тин,
Веселий рій тут водить хороводи,
Ні, це вже літо поруч тихо ходить,
Тому й квітує запашний жасмін.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2021
Букет запашних півоній,
Палає багаттям в хаті,
Та не обпікає долоні
Весни подарунок багатий.
Бордові, рожеві, білі,
Квіткові всі королеви,
Нині у них весілля,
Конкурс краси і манери.
Схилитись в поклоні варто,
Цей аромат вдихнути,
Життя їм в днях рахувати
Але краса - незабутня.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Вознісся в небо, сів праворуч Бога!
А Дух Святий надію всім подав,
По вірі завжди прийде допомога,
Кожен, хто вірить, щоб не забував.
Всі ті, хто бачив диво це на хмарах,
Понесли Слово Боже по землі,
Щоб слухали дорослі та малі,
Що десь на нас чекає Слава й кара.
Та в Рай поріг не всім переступити,
Земне життя та справи - ключ у Вічність,
Відчути доведеться всю трагічність,
Хто не схотів по совісті прожити.
Книгу життя відкриє Бог для нас,
Там буде добре все і те: "не дуже",
То ж думай вже тепер, мій милий друже,
Про вирок поки маєш тут ще час.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Моє вікно, то - двері в Рай,
Господь створив Його для мене,
Все, що в душі є сокровенне,
Віддам, ступивши в цей розмай.
Завмерла й тішиться душа:
Чудо - Твої всі справи, Боже,
Ними натішитись не зможу,
Не осягну все! Не карай!
Що я і хто в Твоїх очах?:
Для мене ці поля і луки,
Ліси, моря і смертні муки,
Без докору - в найтяжчий час.
Я не завжди, навіть, молюсь,
Чомусь про краще мрію часто,
І забуваю - Твоє Царство
Все те, на що уже дивлюсь.
Я відкриваю двері в Рай,
Немає тут навіть сторожі,
Мій ранок - Твоя милість, Боже,
Що погляд мій за небокрай.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Ну, от - все сказали... Це наша остання розмова,
Про що розмовляти? Закінчились, мабуть, слова...
Та в спогадах вперто вертається знову і знову,
Щаслива пора, коли кругом в обох голова.
Тепер берегти, чи повинні про все це забути...?
Немов, чорна кішка пробігла між нами в ту ніч,
А що ж залишається...? Чаша гіркої отрути?
Самотність до нас, насміхаючись, вийшла навстріч.
Заплакала ніч так над нами рясним зорепадом,
Та місяць за хмарку сховав у зажурі лице,
Лише соловей все співав поміж небом і садом,
І не про розлуку - йому не відомо про це.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Неначе музика слова,
І кожне слово про кохання,
Я ніби перша і остання,
В якої кругом голова.
Для нас ця музика звучить,
Для нас ці зорі всі в долоні,
Солодкі сльози, не солоні:
Як зупинити нам цю мить?
Ти їх для мене шепочи,
Так вже було, так є, так буде,
Чи за кохання нас осудить,
Хто був під зорями вночі.
Слова і музика для тих,
Хто почуттями не торгує,
У кожнім слові щось дарує:
Бути нещирим просто - гріх.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2021
Смакує літо запахи дощів,
Крокує у заквітченій хустині,
Спинилося, чи так здалося нині,
Щоби павук мереживо доплів.
Невтомно він працює цілий день,
І вітер стих, боїться заважати,
Та буде дощ в усьому винуватий,
Чому перечекати не схотів.
Стою, милуюся, тримаю парасолю,
Хто вміє так мереживо плести?
І дощ затих, тепер ми з ним обоє,
Дивуємось на витвір з намистин.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2021
Букет волошок на столі,
Синенькі квіточки малі,
Скромно поставлені у вазу:
Так тихо-тихо і щоразу.
Розбудить сонячний промінчик,
Важливо, догодити жінці,
Троянди лише для причини,
А ці для щастя в кожній днині.
Яка то радість прокидатись,
І ніжним квітам усміхатись!
Я - вдячна! Ти - зробив мій ранок!
Дорожче різних забаганок.
Ромашки, дзвоники, волошки,
Кохана я, це - найдорожче!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2021
Я плакала, бувало, - навіть гірко...
Та мене чули, лише, стіни й ніч,
Хтось промовляв:"А вона - сильна жінка"
Я посміхалася, в розмові віч-на-віч.
Було, що обіймали біль і відчай,
Стискали серце зради і плітки,
Шептали вслід:" Розквітнула ще більше..."
І оглядалися завжди чоловіки.
Було таке - всміхнутися не сила...
Я йшла вперед бо - не могла не йти,
За спиною, усі мости спалила,
Лиш Віра помогла хреста нести.
Ішла через життя не битим шляхом,
Шукала стежку навіть у пітьмі,
Не маю права привселюдно плакать,
Всміхаюся, хоч боляче мені...
Бувало - рятувала павутинка,
Або промінчик сонця у вікні,
Не знаєте, як плаче сильна жінка...?
Сховавши в посмішку усі болючі дні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916100
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2021
За мотивами бувальщини...
Дзвеніли дзвони до небес,
В світ несли вість благую,
А хор співав Христос Воскрес!
Осанна! Алілуя!
Йшов чоловік повз церкву ту:
"Зайду вклонюся Богу"
Молився образу Христа,
Щось шепотів до Нього.
За спиною почув слова:
" В храм, і в старій одежі,
Потерті туфлі на ногах,
Хіба ж, так в храм належить?"
Підвівся, ще перехрестивсь,
Почув докори знову:
Не там стояв, не так моливсь,
Не так вклонявсь іконам"
Бриніли сльози на очах,
І світ став непривітним,
Із церкви вийшовши в той час,
Він старця враз помітив.
"Чому сумний, в очах сльоза,
А на обличчі втома,
Ти з храму вийшов?
Я був теж, та не попав додому.
Обитель там Моя Свята,
Та затишку немає.
Мене до неї на свята
Буває, не пускають".
Стояв і слова не прорік,
До старця після цього,
Не зрозумів той чоловік,
Що розмовляє з Богом.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916039
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Пішла ти, ніби, дощ над лугом,
Лишилась я на самоті,
В рядках слова якісь не ті:
А я тебе вважала другом.
Ти краща подруга була,
З тобою я, про сокровенне,
Лишалась поруч біля мене:
Тепер - самотність обняла.
Не напишу про нас обох,
Все, що на серці - заховаю,
Молитви Богові складаю,
Тепер я з Ним лише удвох.
Щось не сподобалось...? Пробач...
Я помилялась, що ми друзі...
Вклоняюся - цариці-Музі:
Цінуєм радість, через плач.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Чарує, що кругом цвіте весна,
Вона і є - окремо кожна квітка,
Щастя прийде незвідано, ні звідки,
Та квітка папороті - мрія чарівна.
Як відшукати в ту єдину ніч,
Що так усіх хвилює і бентежить,
Те щастя, що тобі лише належить.
Як оправдання в битвах протиріч.
Шукай - не зупиняйся і знайдеш!
Щастя освічує й освячує дорогу,
Бо кожному воно дається Богом
Немає в ньому правил, міри й меж.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Перестати б потрібно мені,
У снах бачити твої очі,
Бо навіщо приходити в сні,
Коли доля ніщо не пророчить.
І немає дороги назад,
У той травень, де сонце і квіти,
Запорошив серця листопад,
Він не зможе нам їх відігріти.
Чом же сняться весняні сни,
Ніби руки твої обнімають,
Прокидаюся - холод зими
І хурделиці душу проймають.
Відбуяла, жаль, наша весна,
Відгриміло грозами літо,
Кажуть, броду в коханні нема...
Та без нього так сумно жити.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2021
Спинився час на проводах весни:
Ще квітував бузок, цвіли каштани,
Але чомусь весна пішла так рано
Ніби прощалась холодом зими.
В небі брову веселка підняла
Та щось було у цій порі незвичне,
У холоді губилось романтичне,
Хоч край села черешня розцвіла.
Снували ластівки у клопотах своїх
Сім"я лелеча грілась як могла,
Черешні цвіт вкривав холодний сніг:
Комусь, напевно, мстилася весна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021
У літній день милуюсь край води:
Навкруг завмерли сосни як солдати,
Мені для щастя треба не багато:
Ще поглядом вернутися сюди.
Душею тут воскресну знову я,
Послухаю - ніби співає тиша,
Чи, може, вітер Мавку тут колише,
З водою туга в даль пливе моя.
Купаються тут хмари у воді,
Місяць і зорі дивляться на вроду,
І Лісовик здається поруч ходить,
Спочити сяде на старій вербі.
Все навкруги наче в казковім сні
"А рай - він поряд": хочеться сказати,
Чи варто щастя десь іти шукати,
Воно вже тут - присутнє в кожнім дні.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2021
Заблукали чи запізнилися,
В почуттях, чи прогавили шлях,
Чи не тим богам помолилися:
Дощ як сльози, та холод в серцях.
Тепер спогадом чи догадкою
Один одного стережем,
Те кохання не стало казкою,
Серце крає журба ножем.
Десь за далями небувалими,
Запізнилися, заблукали ми,
Ті стежки заросли споришем,
Нащо спогади бережем...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2021
Противогаз вдягли на нас:
Гвалтують - не ховають очі,
Ми бачимо, що в котрий раз,
З рук тихо сходить новий злочин.
Реформами це все назвуть,
Відмиють гроші і посади,
Нас всіх єднає одна суть:
Усі причетні ми до зради.
Як зрадили то - мовчимо,
Схиляєм голови і плечі,
Хоча відомо всім давно
Від совісті це підла втеча.
Змирились - якось треба жить,
А нас людьми вже не рахують,
Звикли приниження терпіть
Сумлінням і самі торгуєм.
Ці терміни вже не для нас,
Жаль, патріоти у могилах,
На місце все поставить час
Над ним "реформи" ці безсилі.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021
Червень літо починав
Так чекав і виглядав,
Мало б бути так завжди
Та лякають холоди.
Втік швиденько місяць травень
Нас він теж теплом не бавив,
Тільки червень на поріг
В слід за ним мороз і сніг.
Що це трапилось в природі?
Теплий одяг нині в моді,
Дивно це о цій порі
Ніби літо на дворі...
Може щось перемінилось
Або люди провинились,
Що ні літа, ні зими...?
Міжсезоння й між людьми...
Де тепло у почуттях?
Мерзнуть душі на вітрах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2021
У небі хмаринка цвіте сніжно-біла
Пливе десь собі у світи,
Я так прокидатись з тобою хотіла,
Щоб від поцілунків цвісти.
Стрічати з тобою ці ранки весняні
Впиватися співом пташок,
Чому ж ти тоді із такого кохання
В гірку нелюбов зробив крок.
Заплакало небо сумною сльозою
Схилилися хмари сумні,
Чом наше кохання пройшло стороною
Як ця біла хмарка в вікні...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2021
Цвітом яблуні плачуть в саду
Пелюстки наче сльози під ноги,
А сини із війни не прийдуть
Смерть закрила для них дорогу.
Крила Янголи їм віддали,
Щоб до Бога легше летіти,
Ой, синочки, синочки-сини,
Стали сиротами ваші діти.
Вас чекають батьки, дім і сад
У коханих самотні ночі,
Діти ваших чекають порад
Вони ласки батьківської хочуть.
Мали в серці мету лиш одну:
Землю ви захистили собою,
Не пустили в наш дім ви війну
Та не вийшли з останнього бою.
Вітерцем хоч прилиньте сюди,
Щоб побачити дім і родину,
Плачуть цвітом за вами сади
І вклоняється вам Україна.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2021
Квітує літо біля хати:
В дворі є лавочка й жасмін,
Клопочеться старенька мати
Приїде в гості, мабуть, син.
Прибрала чисто всю господу:
Двір замела аж до воріт,
З криниці внесла чисту воду,
Парує зварений обід.
А син не йде - довга дорога,
Чи в місті клопоти - сім"я,
Стренька щиро молить Бога,
В молитві синове ім"я.
Присіла на поріг низенький,
Окинув погляд двір і сад,
Не поспішає син до неньки
І внуки в гості не спішать...
Спинивсь сусід біля воріт:
Чого ти журися, Маріє...?
Схолонув і смачний обід
В серці розтанула надія...
Сльозу змахнула - вже не жде...
Сідає сонце за городом,
Хай Бог вас, діти, береже...
Взяла відро й пішла по воду...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2021
Зберу добро по крихті - все що є,
Яким обдарували мене люди,
Роздам усім кому не достає
Помножу ще і його більше буде.
Беріть усе, діліться ним з людьми
Воно повинно панувати в світі,
Не буде вже добро тоді чужим,
А буде кожне серце ніжно гріти.
Віддам я посмішку і радісну сльозу,
І стане в світі цьому всім тепліше,
Чийсь стихне біль, хтось омине біду
В любові признаюсь вам в цьому вірші.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021
Туман в покосах загубив бриля
І в росах заросив свою свитину,
На трави розіславши скатертину,
Не спав до ранку - слухав солов'я.
А вранці жайвір небо розбудив,
Ще луг переміряв лелека, кроком,
Зозуля закувала десь під боком,
Проміння ранок пив і не п'янів.
Бриніла мов струна небесна синь,
П'янкими пахло літо полинами,
Вміло вплітало щастя між квітками,
Щасливий той, хто цей вінок носив.
Блукало щастя на його стежках,
І не питало, як знайти дорогу,
Стояло літо - сповідалось Богу,
І чув Господь цю сповідь в небесах.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2021
Я наче кульбабка, що вже відцвіла,
Що сонечком так ще недавно була:
Світились в зеленій траві промінці,
Тепер лиш роки-парасольки в руці.
Вітрами життя розлетілись роки,
Щасливі і ті, що полинно-гіркі,
Що грілись і ніжили щастя на сонці,
І ті, що ховались як сльози в долонці.
Минають роки... Що залишу для світу?
Я сію слова, які будуть родити,
Слова-парасольки розвіють вітри,
Вони проростуть весняної пори.
Зігріють людей, або совість пробудять,
Я в це свято вірю і знаю - так буде,
Я серце своє в цих словах залишаю,
Кульбабкою в них зацвіту - обіцяю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Так як було, не буде вже ніколи:
Бо кожна мить, щось та в собі несла,
Була... Минула... Все пішло по колу:
Весна і літо, осінь і зима...
Буваємо щасливі чи сердиті,
Спиніться... І цінуйте даний час,
Складається усе життя із миті,
Які не повертаючись до нас.
Ми дихаємо, плачемо, сміємось
Назавжди вони йдуть у небуття,
Ми їх дрібницям часто віддаємо,
Та кожна з них і є наше життя.
Коли б уміли кожну цінувати:
У Вічності життя - коротка мить,
Згораючи все ж небо освітить
Це так важливо вчасно помічати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Так як було, не буде вже ніколи:
Бо кожна мить, щось та в собі несла,
Була... Минула... Все пішло по колу:
Весна і літо, осінь і зима...
Буваємо щасливі чи сердиті,
Спиніться... І цінуйте даний час,
Складається усе життя із миті,
Які не повертаючись до нас.
Ми дихаємо, плачемо, сміємось
Назавжди вони йдуть у небуття,
Ми їх дрібницям часто віддаємо,
Та кожна з них і є наше життя.
Коли б уміли кожну цінувати:
У Вічності життя - коротка мить,
Згораючи все ж небо освітить
Це так важливо вчасно помічати.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Любіть життя, цінуйте кожну мить:
Нікому не відома мить остання...
Життя не йде - невпинно так летить,
У ньому поруч щастя і ридання.
Цінуйте бо не відає ніхто.
Що там чекає нас за поворотом:
Ідеш ти пішки, чи сідаєш у авто,
Чи в клопотах щоденних і турботах.
Як боляче, коли остання мить...
Життя, неначе пісня обірвалось:
Знайомий голос поряд ще звучить,
Але слова вже вічності дістались.
Усі під Богом ходимо живі,
Усім нам місце є не в цьому світі...
Ця невблаганна митьі на землі -
В сльозах рідня і сиротами діти.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Весні до ніг вклонилася верба,
Зелені коси в воду опустила,
У тій воді небо блакить втопило
В нього й журба, буває голуба.
Про щось тужили весняні дощі
І падали не землю сльози-струни,
То травень молодий і навіть юний,
Вдягав ліси в салатові плащі.
Всіх запахом п"янив квітучий ліс
Птахи - кожен своє співали соло,
Юна весна в руки узявши поли
Свій танець танцювала між беріз.
Вона щасливих не ховала сліз,
В душі носила пісню про кохання,
І кожен раз у серці як в останнє
Цей красень-травень їй зізнання ніс.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Я пройшла через біль,
Як здавалося йти вже не сила,
Я словами мовчала,
Хоч від болю стогнала душа,
Я в дорозі своїй,
Стільки пар черевиків зносила:
І за спиною чула:
"Всміхається - як молода..."
Та було і таке -
Один Бог подавав мені руку,
Обнімав за плече:
"Ти все зможеш, тримайся руки.."
Я трималась плеча
Коли підкрадались розлуки,
Коли плакало серце
І просилися в гості думки.
Лиш молитва для мене була,
Тим єдиним спасінням,
Мене слухав Господь
Коли інші лишались глухі,
Розпускалися квіти,
Цвіли між туманом осіннім
І в далекі краї
Мою тугу несли журавлі.
Я вклонюсь небесам,
І подякую Богу та долі:
Ще долаю свій шлях,
І душа незчерствіла в путі.
Доказала собі я,
Один воїном буде у полі,
Якщо Янголів та Охоронців
Бог йому посилає в житті.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915340
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2021
Цей місяць, що під хмаркою приліг,
Ці зорі, що співають колискову,
Ти як і я міркуєм знову й знову:
Як могли долі розійтися в різний бік?
В те літо ми ступали ніби в рай,
До наших губ просились стиглі вишні,
Здалося, що назустріч щастю вийшли,
Банально стало поміж нами те:" Бувай".
Тоді сміявся й плакав той перон,
Короткий погляд... Ще коротші фрази...
Чомусь ми зрозуміли не відразу:
Здаємося самотності в полон.
Тепер лиш в небо дивимось одне,
Усе, що є ще спільного, між нами,
Блукаємо самотньо між зірками,
Питаючи:" Ну, де ж те щастя...? Де...?
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021
Блукаю в снах, сную як в лабіринтах,
Неначе попадаю в небуття,
Ніч насміхається з моїх зусиль відкрито,
Що хочу в ній знайти я забуття.
Дзвенить в думках... Чи так вібрує тиша?
О, як в цій тиші холодно мені,
А почуття в рядок лягають віршем:
То знову ти прийшов до мене в сні...
На мить забудусь... Затишно і легко...
І навіть подих твій я чую поряд, тут.
Чи то так зорі за вікном - далеко,
Привіт від тебе мовчки подають?
Так ніч мине... Розтане десь в світанку...
В ній мов у сповіді очиститься душа,
Всміхнеться ранок й покладе на ганку
Букет із квітів, де бринить сльоза.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2021
Злітає цвіт- перецвіла весна,
Оберігають зав'язь старі вишні,
Ніби життя таке ж як і колишнє,
Проте, не покидає те : "війна..."
В гнізді лелеки гріють лелечат
І визирають ластівки з-під стріхи,
Життя летить - ніби й немає лиха:
Та смерті голос знову б'є в набат.
Впав білий цвіт на голови батьків,
Болітиме комусь завжди:"кохана...",
Для когось ще весна таки настане,
А хтось навічно в небо відлетів.
Настане літо - визріють плоди,
Впадуть у роси яблука, і груші,
Але в молитві як омиєм душі,
Благаймо: "Господи, не допусти війни"
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021
Я проти закону про мову!
Через тих, хто знущався й гнобив мою мову
Полюбити свою я ще більше готова,
Не сприймає душа і мій слух мови ката
Хоч поезії й прози прочитала багато.
Різнобарв"я в словах як мелодія вічна
Свій до волі в нас шлях і важкий, і трагічний,
Мій народ Землю-Неньку прославив у слові
Гріх тому, хто цурається рідної мови.
Спілкуватися право має кожна людина
Але тільки своя - українська, єдина!
Не потрібно ніяких приймати законів:
У любові до мови не існує кордонів,
Є історія, віра, є держава, є люди
Як не буде в них мови - нічого не буде.
То ж плекайте свою у молитві і в слові,
А чужа вам не стане святою ніколи,
Бо земля в нас одна, мати нам - Україна
Рідна мово моя - пісне ти солов"їна!
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2021
Налили зорі в келих світанок,
Спрагло п"ю його наче вино,
Я уже зрозуміла давно:
Щастя - знову побачити ранок.
До знемоги п"ю ранок життя,
Він п"янить моє серце і душу,
І ця спрага уста мої сушить,
Не насититься до каяття.
Бродять росами десь полини,
Соловей не втомився співати,
І біжать собі вдаль десь від хати,
Битим шляхом стрункі ясени.
За туманами сонце встає
День мене уже кличе в дорогу,
У молитві подякую Богу,
Що потішив Він серце моє.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Вона мов щит, наче броня,
Вже скільки літ і так ,- щодня,
Як сталь, а не людина,
Вона - його дружина.
Він - помирав,, але воскрес,
Зберіг він офіцерську честь,
Допомогла - єдина,
Вона - його дружина.
Учився знову розмовлять
Як Еверести покорять,
Підтримувала спину,
Вона - його дружина.
Трималася- давала бій,
Хто знав,як було їй самій,
Поруч була родина,
Та день і ніч - дружина.
Він подолав цей шлях увесь,
Вона несла любові хрест,
Чи й більшу половину,
Вона - його дружина.
Він офіцер - так мало буть,
Вони разом обрали путь,
З'єднались половини:
Герой цей і дружина.
Я її подвигу вклонюсь,
Сльози зронити не боюсь,
Так він Герой-мужчина,
Та його тил - дружина.
Надійна - впевнений у ній,
Вони здолали смертний бій,
Щаслива він Людина,
Що є така ДРУЖИНА.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Пізнав в житті хто істину чи ні?
Хтось каже, що знайшов її в вині,
А хтось у справжніх, щирих почуттях,
Хтось не пізнав на протязі життя.
У кого не запитувала я
Відповідали: "В кожного своя",
І як скажіть ту істину пізнати:
Вона - одна, чи все ж їх є багато?
Чи кожному довідатися - зась,
І якщо є, то де вона взялась?
Ще кажуть, що вона дає урок,
Що вона поряд... Що до неї крок...
Не віриться, що в кожного своя:
Є слово: "Правда"- ось її ім'я
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2021
Була безсонна ніч - я хочу спати...
Думки навколо стали як солдати,
Я їм даю команду :" Відійти"
Вмить стали не цікавими пости.
А ви не спіть - читайте мої вірші
Я може кращих не напИшу більше,
Бо час від часу в гості йде хандра:
Навіщо це - спинитися пора...
Добраніч люба, - сон мені шепоче
Здається вмить тільки закрию очі,
До мене прийде з казки чарівник,
Що сон оберігати завжди звик.
Співатиме мені він колискову
Я сил під ранок наберуся знову,
Писатиму поезії - так буде...
Сьогодні вихідний - добраніч, люди.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Поки падав дощ, народилися такі рядки...
Про щось мені шепоче вітер
Схилились хмари до землі,
Краплини дощові мов бісер
В віконце стукаюь по склі.
Іриси змокли на городі,
Горить півонія мов жар,
А небо водить хороводи
Гроза за пеленою хмар.
Мені дощем зелений травень
Сумні наспівує пісні,
Гроза сьогодні балом править
Я не сумую в такі дні.
Дивлюся - за вікном ясніє,
Лягли вже промені в траву,
Хай дощ ще сонячний рясніє
Веселка підняла брову.
Яскравим кольором на небі
Горить немов вогонь стожар
У весну вірити все ж треба,
Хоч травень інколи й бунтар.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914850
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Обійми, захисти, пригорни,
Я стомилась так жити...
Наче птаха з підбитим крилом,
Що летить крізь шторми,
Моє серце так мріє про небо,
Так хоче любити,
І якщо не крилом, то душею
Мене обійми.
Я чекала цю зустріч роками:
Чекаю й сьогодні,
Я твій погляд впізнаю відразу,
Відчує дуща,
І полине до неба...
Або полетить до безодні...
Почуття тоді стануть рядками
нового вірша.
Хтось заплаче над ними,
Або й усміхнеться зухвало,
Та чи всі зрозуміють:
Біль чужий не усім заболить.
Зрозуміють лиш ті,
Хто як я однокрило злітали,
Хто відчув хоч на йоту все те,
Чи хоча би на мить...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914826
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
А травень оксамити розіслав,
По ньому білих квітів джерело,
Галявину барвінковим заплело,
Землі фіалки ніжні дарував.
Так стелиться під ноги ця краса,
Здається, що ступити навіть - гріх,
Все досконалим Бог створити зміг,
Таким, напевно, був Едемський сад.
Губами припаду до джерела,
Веселка поруч воду з річки п'є,
А сонце всім у пригорщі тепла,
На цілий світ так щедро роздає.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
Простелилося поле життя:
По межі я іду обережно,
А позаду - подоланий шлях,
А попереду - простір безмежний.
І шумлять тут достиглі жита,
І квітує волошками поле,
Тут ходила я грішна й свята,
Тут стрічала я щастя і горе.
Ще збираю добірне зерно
Крізь сумління провію полову,
Зберігаю і знаю, - воно
Проросте й дозріватиме знову.
Між ним виполю я будяки
Не ростимуть вони тут ніколи,
Тільки стоптані межі-роки,
Але я не жаліюсь на долю.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
А ви були серед людей самотні...?
Було колись...? Чи є так і сьогодні...?
Страшна самотність навіть як удвох:
Не забувайте - завжди поруч Бог.
А вам боліло серце від образи...?
Коли вбивали слів нещадні фрази,
Вам зрадою підставили підвох...
Не забувайте - завжди поруч Бог.
В житті були моменти - гірше смерті...?
Здавалося, що краще вже померти,
Ніби співати партію без нот,
Або ступати крок на ешафот...
Нічого вам я не скажу нового:
В житті надію майте лиш на Бога,
Плануйте нові справи чи дорогу
Просіть благословіння лише в Нього.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021
День поспішає заходу вклонитись,
Сонце до озера схилилося напитись,
Пташиний гамір заспокоїв ліс,
Лиш соловей співає все "на біс".
На небі перша зірка засвітилась,
Природа тихо Богу помолилась,
Зелені верби одягли плащі,
І кличуть в гості весняні дощі.
Плетуть русалки коси-перевесла,
Лілея біла на воді воскресла,
Раділи їй, всміхались небеса,
Та ночі не підвласна ця краса.
Ще поруч солов'я, кує зозуля,
І пара лебедів кудись собі майнули,
Накрило небо зоряне село,
Скінчився день - подякуй за добро.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Я кожен день беру цю зброю в руки,
А моя зброя - аркуш і перо,
Минають смуток, біль, навіть розлука:
День розквітає краскою й теплом.
На другий план - всі біди і печалі,
В словах оспівую завжди красу землі,
Лечу у мріях в неозорі далі,
І чую лише пісню журавлів.
Своєю зброєю я з ворогом воюю,
Брехні та лицемірству даю бій,
В молитвах Господу співаю"" Алілуя!"
Вклоняюсь сонцю і порі нічній.
На полі бою - щира і відверта,
Душею не торгую в цім бою,
В переконаннях так,- буваю вперта:
Думку завжди відстоюю свою.
Стомлюсь буває, навіть гірко плачу,
Безсоння часто теж мене гнітить,
Та щиро, навіть ворога пробачу,
Як хоче душу він від зла звільнить.
Життя і почуття дарую людям,
Для вас я душу в слово переллю,
Чи буду я, чи, навіть, як не буде,
Любов залишу вам в поезії свою.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Герої бувають різні
Герої справжні й "липові" бувають,
Одних шанують - інших забувають,
Є й серед нас ці "липові" герої,
В житті не бачили ніколи вони бою.
Вони "воюють" тільки там де варто:
Хоч "героїзм" нічого цей не вартий,
В усьому завжди вигоду знаходять,
Справжні бої і за версту обходять.
До нагород бувають вони ласі,
Їх імена зникають згодом в часі,
А є такі. що нагород не ждали,
Здоров"ям і життям ризикували.
Ні, не кричать про героїзм Герої
Та залишаються лише тільки собою,
Ні совістю, ні честю не торгують,
За ними подвиг у віки мандрує.
Був героїзм малий той, чи великий:
Це щире серце, чи душа безлика,
Жили колись, чи є тут серед нас
Оцінку виставлять історія і час.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2021
Я, майже, прожила своє життя,
Що залишилося, ніколи не питала,
Летіла, бігла, йшла і спотикалась,
Так як усі - з гріхами й каяттям,
В житті воно - по-різному було:
Пливла як морем, мріючи про сушу:
Було... Не з тими я пила вино,
Не тим я відкривала свою душу...
Проте, не кланялась ніколи ворогам,
Не плакала... Хоч і ковтала сльози...
Все це моє - нікому не віддам:
Радість і сум, дощі, навіть морози.
А що тепер? Минулим не живу...
Його як пуповину - закопала,
Я кожен рік чекаючи весну,
Радію, що зозуля закувала,
Що за вікном співає соловей,
Літає рій веселий біля вишні,
І зірка впала в темноту ночей,
Душею я та сама, та ж - колишня...
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021
Іду в цей травень пору тут з тобою,
Вирують в серці ніжні почуття,
Весняне небо манить висотою
І так чарує барвами життя.
Ти поряд - і весна цвіте так щемно
Дарує нам ці незабутні дні,
Загадувати щось - то річ даремна
До нас весна приходила і в сні.
Ні це не сон - я бачу твої очі
Я чую стукіт серця навіть твій,
Весняну казку доля нам пророчить
І шепочу я: " Мій, ти - тільки мій!"
Це тільки нам цвіте весна так рясно,
Співає хор пташиний нам пісень,
Ми поруч - все так просто і прекрасно:
Весна подарувала нам цей день.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021
Цвіт нації в нас гине це - біда...
Ні, не біда - трагедія і горе,
Гріха нема - біснується орда
І материнські сльози наче море.
На все це мовчки дивиться весь світ
Ми чуємо якісь не чіткі фрази,
А смерть несе комусь сумний привіт
"Там наших нет" - є відповідь відразу.
Невже ми справді звикли до війни?
Яка війна? Далеко це від хати...
Хто болем виміряв величину вини
І гіркоту від сліз як плаче мати.
Не проститься нікому кожна смерть
Бо знає Бог хто в тому винуватий,
І як він може - жити, їсти, спати,
Ставши причиною чужого болю й жертв.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021
Світить вікно чиєсь крізь ніч,
Там, певно, хтось когось чекає,
Я ж з самотою віч-на-віч,
В надії душу забавляю.
А он в чиємусь вже вікні
Кохання крила розпустило,
І в щасті ночі всі і дні
Душа щаслива бо - любила.
В моїм вікні також ще ніч
Я їй дивлюся в темні очі,
А зорі з неба - сотні свіч
Горять і долю, мов, пророчать:
Засвітиться й моє вікно
Вночі тим вогником щасливим,
Віддасть комусь своє тепло
Як промінь сонця після зливи.
Галина Грицина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021
Вишивала долю рідним - сину й доні,
Шила світлу радість - в хату і в сім"ю,
То волошки сині, то маки червоні,
Зашивала в квіти всю любов свою.
Підростали діти - синові в дорогу,
Обереги шила в щирих молитвах,
"Повертайся, сину, на рідні пороги,
Щоб стеливсь,дитино, тобі легкий шлях."
Сорочку для доні вишила красиву,
Так пасують квіти до її краси:
Щоб у неї в серці квітло завжди літо,
Щоб її коханий на руках носив.
Зранку вишиванки одягне родина,
В кольорах і квітах квітне полотно,
Завжди вишиванка - символ України,
Радість в нас чи горе - шиєм все одно.
Галина Грицина,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2021