| Сторінки (1/1): | « | 1 | » |
Сьогодні вдосвіта я встала.
І ще до того, як зійшла зоря,
З роси вже оксамиту назбирала
І слухала , що шепотить земля.
Мені вона свій дар передавала
І силу, щоб незгоди відвести.
Я все у кошик чемно поскладала
І маю ще чар-зілля донести.
Зберу зі схилів гір карпатських
Незламний дух буйних вітрів.
Додам опришків погляд хвацький
І переспів трембітарів.
А ще візьму завзяття й вірність,
Наснагу, мужність і красу.
Прозорої води чарівність,
Світанку ніжність принесу.
І, маючи мольфарки силу,
Так начарую, щоб цвіла земля,
Веселками заграли небосхили
І колосились золотом поля.
Щоб сонце усміхалось нам щодень
І небо було синім-синім.
Музики грали радісних пісень.
І мати не тужила би за сином
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020