| Сторінки (2/152): | « | 1 2 | » |
Палюче сонце й відчай у серцях,
Нестерпна спрага у німій пустелі,
Безмежна спека і сухість на устах,
Розбиті мрії, стіни, стелі.
Палюче сонце й засипані сліди,
Мільйони кроків й золотий пісок,
Та як знайти краплиночку води ,
Щоб зробити хоч ковток?
Палюче сонце й мучить спрага,
Та треба йти не можна зупинятись,
Повзти в пустелі не абияка відвага,
В бою з собою не мислимо здаватись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2020
[i]Українським воїнам присвячую[/i]
Холод ,голод і страх на очах-
Усе у темнії барви сплелося,
І щастя знаходиш у простих здавалося б речах
Після того , як зі смертю зустрітись довелося.
Та щось померти не дає
І холод в душу не пускає,
Силу жити все дає,
Оте , що в серці не вмирає.
Ота любов до Батьківщини,
Свята любов, що зростає щогодини,
Безсмертне вогнище немов,
Горить , палає, душу зігріває,
Серед гримучого морозу сніг довкола тане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Зимова тиша у сяйві зоряної ночі,
Холодний сніг на сонному шляху,
Не одну вже зорю й не одні уже очі
Укрив сірий морок ,нагнавши страху.
Про що гомонять і шепчуть про що ,
Ті зорі у небі , прекрасні, пророчі?
Розказати , проспівати чи мають ще що
Зимові вітри холодно-співочі ?
А сніг летить, летить собі , летить,
Летять хвилини , які не повернути.
Що ж притаїла у собі ця мить?
Чого серце не зможе ніколи забути?
Тиха ніч , на дворі заметіль,
А всесвіт, як і завжди - у мовчанні,
Відкинь печаль, і сльози, і біль,
Щоб не спіткнутись на світанні.
Зимова ніч і трепіт калинових віт,
Шепочуть, що час надію у серці плекати,
Щоб коли пітьма огорне весь світ
Без зорі не заблукати…
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Притих весь всесвіт в глибокім мовчанні,
Нема, що сказати під час шторму у морі буття,
Як не спіткнутись в цім безжальнім незнанні,
Що так віддаляє від Світла Життя.
Чи зійде надія в новому бажанні?
Чи так і поглине все німа пустота?
А може, нарешті в твоїм новім пориванні
Розправить крила віра і проста доброта.
Впевнено йтимеш назустріч промінню,
Й не злякає уже страшна висота,
Не піддасться мрія в душі всесвіту тлінню,
І відступить назавжди лиха самота...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
В ту ніч світили ясно зорі
На небесному безмежному видноколі,
А українці на Євромайдані стояли,
Доброї долі для України шукали.
Ніч тиха й спокійна була,
А засніжена стежка в безодню вела,
Все тихо й спокійно було,
Аж доки лихо сюди не прийшло.
Раптом налетіла воронів зграя,
А зграя та була не малая,
Почали українців клювати,
На вільні руки кайдани неволі вдягати.
Зорі горіли не хотіли згасати,
А все дужче почали палати,
А ніч охоплювала зорі,
На небеснім безмежнім видноколі,
Та вони не збирались гаситись,
А все більше почали іскритись.
Та не всі у ту нещадну нічку
Переплести зуміли ту безодні річку,
І в запеклій боротьбі
Вінець терновий вибрали собі,
І зорі згасали, як загиблих очі ,
Бо не хотіли іти в полон ночі,
Геть чорні, причорні вже стали,
Бо іншого виходу не мали.
В неволі, мабуть, жити не змогли,
Тому в ту ніч у Києві за волю полягли.
2014 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Дрімають тихо білі хризантеми
Серед пахощів нічного осіннього саду,
Виблискують росами, наче діадеми,
Намилуватись б ними доки не впаду.
Хтозна, чи ще колись побачу цю красу,
Чи знов проведе шлях крізь осінь золотаву,
Не відомо ж скільки днів і ще й часу
Буде серце битись, битись без угаву.
Та сьогодні я іще крокую і живу,
Тому схилюсь перед вічності дарами,
Подякую за чарівну мить і далі поспішу
Назустріч променям, що спочили за горами...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
Сходить сонце десь за небосхилом,
Хвилює море ніжним дотиком своїм,
Те, яке стало вже для когось тихим тилом,
А може, домом й прихистком чиїмсь.
Сходить сонце неквапливо і яскраво,
А з ним і радість днів нових,
Та чомусь це людству часто не цікаво,
Заблуканому в полоні дум сумних й пустих.
А час промінням стукає в віконця,
Неначе море вирує, бурхає, шумить,
Щоб ми пробуджені ніжним дотиком сонця
Не змарнували цю даровану вічністю мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892536
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Яблуневим цвітом квітне сад
У тишині ясної ночі,
У цій красі не видно світу вад
Й на мить стають сліпими серце й очі.
Спалахують зірки в небесній вишині,
Одні за одними ясні вогні,
І всесвіт завмирає в безмежній тишині,
Лиш ніжна пісня птаха лине в далині.
Той ніжний спів хвилює душу,
Що потопає серед троянд ніжно-запашних,
Та пісня викида на сушу людське життя,
Що потопає в хвилях долі
Таких величних і страшних,
Втрачаючи на мить той запах волі...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2020
Вірш присвячую захисникам України, що загинули в боротьбі за її незалежність і світле майбутнє.
Я люблю тебе Україно,
І любов описати не можу свою,
О не минай ця прекрасна хвилино ,
Бо від сьогодні життя своє тобі віддаю.
Я обіцяю , що не зраджу ніколи,
Хрест твій важкий візьму й понесу,
Щоб діти могли йти веселі до школи
Я – тут, на полі бою, стою.
Я люблю тебе всім серцем своїм,
І всією своєю душею,
Я вже давно став сином твоїм
І не засліпити очі мої
Марною брехнею.
Заради тебе, мамо, рідненька,
Сидітиму в окопі навіть в холодну зиму,
Щоб у тебе не була доля важкенька,
Я встану і в бій піду.
Нехай сади цвітуть вмиваючись росою,
Від куль прекрасний той цвіт я прикрию собою,
І серця хай тихо зігріваються красою,
Для тебе все, та час прощатися з тобою.
Щоб стати хмарою пилу серед безжального бою,
Засліпити ворога, що мов смерть із косою
Поживитися хоче зі своєю ордою.
Вже так близько до краю до тієї межі,
Де починають виднітись чужі бліндажі,
Й далекі стають ті дитинства прекраснії сни,
Мамо, моя, прошу, лиш живи й не засни...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2020
В блакиті неба тоне верховіття клена,
Купається листя в промінні голубім,
Шепоче щось гілка ще зелена,
Над життям гойдаючись моїм.
Співають вітри про болючу розлуку,
Про стежини далекі незнаних країв,
Та спогади міцно тримають за руку
Над прірвою знемоги й жалів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
У сяйві піднебесних рівнин,
Де немає місця для жалю і болю,
Де зникають сліди усіх наших провин,
Я радо злечу на волю з тобою.
Відчуймо легкість наших крил,
Звільнених з кайданів,
Летімо й не втрачаймо сил
Від недолі злих ударів.
Бо щастя ж в легкості польоту,
У незабутніх обіймах простоти,
Тож відкиньмо марну всю турботу,
Щоб не згоріти у ясних просторах висоти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Малює час на скелях зоряного неба
Коротку мить тривалістю в життя,
Йому ні барв, ні пензлика не треба ,
Лиш дотик вічності крізь нетрі забуття.
Малює час людське життя :
Роки , години, милі, дні,
Під тихий шепіт голосу буття,
Аби ті зорі в небі не залишились самі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
На краю неба й землі,
Далеко - далеко, насправді, за крок
Гримнув постріл в холодній імлі:
Знову час натис на курок.
Розстріляний день й черговий урок,
Поспіх, тривога і страху ковток,
Самотня дорога й мерехтіння зірок,
Чи заповнити встигну життя чистий листок?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
Загадай бажання
В тихий зорепад,
Хоча й тугою від незнання
Засипле душу снігопад.
І десь між хвилинами мовчання
Отой самотній вогник від лампад,
Осяє темряву незнання
В холодний, синій листопад...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Іде, спішить, надходить ніч,
Дрімають трави у нічнім тумані,
Пітьма і тиша зустрілись віч- на-віч,
Й хвилини спокою надходять вже жадані.
Шумить , біжить, так ніжно море клекотить,
Людське життя співає вічності в цю мить.
Тихо-тихо усе спить,
Так швидкоплинно час летить
І тільки липа шелестить
Й зоря з зорею гомонить.
Шумить , біжить, так ніжно море клекотить
Людське життя співає вічності в цю мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Вкриває тиша світ квапливий,
За обрій сонце поплило,
Дорогу правди й шлях правдивий ,
Молюсь , щоб серце віднайшло.
Сумують мальви тихо біля хати,
В саду запахло чебрецем,
В кайданах буду шляхом простувати?
Чи може із лавровим ще вінцем?
Вечірній присмерк , запах рути-м'яти,
Весняний цвіт за ширмом днів,
Що можу із собою ще узяти
із дитинства золотих полів?
Хлюпоче річка , місяць сходить ,
Вирують хвилі несучи човна,
День за днем швидко так проходить-
Мине колися і мить ця чарівна.
Біжать хвилини, човен відпливає.
Пора в дорогу часу ж не спинити,
Довкола вітер роси розсипає ,
Щоб про мене мальвам згадку залишити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
У ритмі часу хлюпоче , біжить
Людське життя в океані подій,
Доки у полум'ї яснім яснім не згорить,
У відзеркаленні порухів серця власних і дій.
Усе у вічності вальсі кріжляє, як сніг,
Кожен крок частинка єдиного танцю,
Та істини вічні тисяч доріг
Доля дарує лише бунтарю і вигнанцю.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
Дрімає всесвіт в мареві густому,
У шумі днів загублені стежини,
Й блукають долі в потязі пустому ,
Що стрімко мчить назустріч до вершини.
Нестримний рух й шалений звук мотора,
Ледь чутний стукіт серця вдалині,
Квапливий погляд й поспіх у кінці затору,
А може, час сказати забуттю вже ні?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Кожен день – маленький крок
Назустріч вічності й красі.
Гукає часом доля серце на урок,
Дощем загравши по дасі.
Вечірнє небо й літній холодок,
Мандрівки серця й спалах вдалині,
Ясніє всесвіт від посмішок зірок,
Спочивши в ніжності чистій пелені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
В той час, коли руйнуються світи,
Відкинь печаль й люби, люби, люби,
Часу геть мало, ото ж бо, спіши,
Приєднуйся нарешті до вільних духом юрби.
В той час, коли руйнуються світи
Не втрать себе серед уламків пустоти,
Хоча й за крок від смерті не легко буде вберегти
Любові крихту, що прагне в серці повноти.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Над обрієм дим, над головою пітьма,
Що ж це горить? Хіба не душа.
І в мить цю світ, мов маленька тюрма,
З якої не втечеш у мріях притьма.
В очах пилюка, під ногами трава,
Та ні! Швидше згадка про те, що вона тут була.
Смерть на струнах тихо виграва,
Війна танцює ще не відгула.
А ось за дюйм і коридор життя,
Зелений коридор без вороття,
І чотириста п'ядесять доль мчать у незнання,
І безліч ще за крок до забуття.
Довкола пекло й в серці теж вогонь.
Хто ж вгамує цю нестерпну спеку,
Хоча б зігріє прохолодою долонь,
Не зважаючи на смертельну небезпеку.
Довкола виблискують дарунки неба гарячі,
Та є у цьому хаосі й маленький рай,
Де прихисток знаходять навіть незрячі:
Соняшникове поле - незламності край
Б'є годинник останні хвилини,
За мить Незалежності день настає,
Та ніхто не знає, що цієї години,
Поціловані волею зникають сини.
Із станції так і поїзд не рушив,
Залишивши найкращих на грані віків,
Та того, хто вічний порядок порушив
Не впустять до раю навіть через мільярди років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
Нескорена, нездолана держава,
Шматочок неба у душу моїй
Ще сотні літ цвістиме слава
Й безсмертя у пісні твоїй.
Не заблукаєш у темряві ночі
Так страшно й тривожно коли,
Не засліпить обман ясні твої очі:
Ми станем до бою, ти тільки скажи!
Щастя з журбою більш не буде іти,
Бо ми підем боротись за тебе юрбою,
Щоб засяяла радістю й ти.
Сотні сердець, як сотні зірок
В цю мить, Україно, для тебе палають.
Знаю, в душі твоїй безліч дірок,
Та найважчі часи також минають.
Рани укриють блакитні волошки,
Горе розвіють вітри,
Україно, не згасай, почекай іще трошки,
А ми зробимо усе, щоб тебе зберегти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
Чому згасла надія у твоїх очах,
А сяйво думки затьмарили темнії хмари?
Чому слово "не можу" вже на твоїх устах
Малює із звуків безглузді примари.
Знаю, не легко забути весь біль ,
Розчарування і долі гнітючії кари,
Та сили останні, мов розсипану сіль
Все ж збери , щоб відбити щоденні удари.
Бо у кроках малих вся незламність твоя
І в порухах кожних серця і мрії,
Вже зачекалась на мене стежина моя
Неповторна й єдина у всесвіті дії !
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Крізь віти дерев всміхається день ,
Крізь сльози і поспіх земної тривоги,
Наповняючи світлом ноти життєвих пісень
І сенсом простим усі долі дороги.
Тремтить душа , мов оголений нерв,
Мов листя кленове в осінню пору,
Б’ється об рамки без упину й перерв,
Та все ще мрією здіймається вгору.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
Як би у кожному серці людському,
Бриніла б лиш тільки чиста любов,
То не губилися б в безвиході долі,
Й не були би пустими слова палких молитов.
Як би кожне серце мало сміливість обрати любов,
То стихли б голоси усіх марних розмов,
Не текла б ріками невинна кров,
Й зрозумілими б стали слова тисячі мов.
Як би світ дощенту згорів від підступів й змов,
То залишилася б іскра одна,
Хоч і тендітно мала та невмируща й ясна,
І іскрою тою була б лиш тільки любов.
Як би у кожному серці жевріла любов,
То зцілила б його і розлитись б хотіла,
Сяйвом світла повсюди і безперечно б зуміла,
Стерти зі світу сльози заплаканих вдов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Не кажи більш слова "ніколи" ,
І про "не можливо" назавжди забудь.
Тривога й сумнів у серці оселились відколи,
Кидаючи тінь на твою зоряну путь?
Не питай у долі більш коли і чому?
Спитай краще у себе самого для чого?
Бо як не тобі, то кому
Шукати до серця свого дорогу?
Не кажи більш слова " кінець" ,
Щоб не проспати квітучу весну,
Що подарувати може переможний вінець
Й піднести із попелу, відчаю сну.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Безліч літ так швидко промайнуло,
Сотні днів , секундів і хвилин.
Так швидко , що і серце не збагнуло ,
Що небо вкрилося сотнею хмарин.
Мільйони доль , тисячі життів,
Як і сотні несказанних слів,
Закрутились у вирі відчуттів,
Що час для нас із ниток долі сплів.
Попереду незнаність як завжди,
Густий туман в обіймах самоти ,
Та лиш здаватись тільки не спіши .
Спинись на мить, прошу, лишень зажди!
Вже досить бігти в нікуди ,
Й шукати те , що скоро стане пилом.
Де вогник твій й іти тобі куди?
Невже забув про те , що зветься дивом?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
У полі синім волошковім ,
Що тихо так вдивляється в блакить,
В тумані ніжнім світанковім,
Життя із вітром в травах гомонить.
Незбагненне, незнане, нерозгадане.
Все ще чарує безмежжям шляхів,
Наповнене сенсом й надіюсь не згаяне
Між міражами минулих й майбутніх часів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Вірш присвячено всім матерям і дітям, яких назавжди роз'єднали кордони, а біль від розлуки не змогли вгамувати найдорожчі смартфони
Стукіт світла в стареньке віконце,
Пташиний щебіт в літньому саду,
Крізь посивілі хмари пробирається сонце.
-"Почекай на мене я з тобою зійду!" -
Гука Мар'янка крізь трепіт чистої сльози.
-"Чекай, вже йду! Разом понесемо у світ
Тендітні промені, хоча у передчутті грози,
Заблукати ті можуть між вербових віт.
О ні! Невже я спізнилась?
Чому ж не зачекало сонце ясне?
Хіба я не достатньо швидко збудилась?
Чи тобі я байдужа о самотнє й одне?" Стомившись, сіла край дороги,
Аж тут вібрує телефон,
Щемить душа від болю і знемоги.
Дзвінок від мами. Реальність це чи сон?
За мить такий рідний голос по скайпу,
Вловлює серце кожен порух і звук,
І всі ми в такі миті, неначе без скальпу,
На грані ненависті й радості вихоплюєм з рук
У долі й усвіту хоч на мить вириваєм
Краплинку щастя і крихту любові,
Хоча так добре до болю вже знаєм,
Що радість заступлять за хвилю безвиході віти дубові.
-"Мар'янко, люба, як ти там моє дитя?" -
Озвалась мати стиха плачучи.
"Чому сумуєш, о моє життя?" -
Спитала, журбу й печаль бачачи
В блакитній безодні дониних очей
Про яку не розповість жодна із пісень.
-"О мамо, вже скільки темних ночей
Чекаю на тебе й у день,
Щоб дізнатись, що таке справжні материнські обійми.
Друзі сказали, це відчуття неймовірне.
А в мене лиш тільки надія, неначе снодійне,
І туга за тобою, почуття це безмірне.
Мамо, о мамо моя,
Повертався додому, благаю рідненька,
Вже зачекалась на тебе доня твоя
Знай, ти ж у мене найкраща є ненька. "
-"Не можу, не можу, Мар'янко маленька,
До тебе вернутись, хоч так і хочу
пригорнути тебе.
Дорога до тебе геть не близенька"-
Сказала мати, картаючи себе
За кожну пролиту дитячу сльозинку,
А з собою і світ, що їх розлучив
Дитину лишивши, мов самотню билинку.
-" Не можу я доню, я тут задля тебе.
Намагаюсь відшукати щасливий квиток." -
Сказала мати, давно вже втративши себе,
В заметілі смутку зів'ялих пелюсток.
-" Мамо, мамо, може ти заблукала
У далеких чужинських краях?
Чом не приходиш я ж тебе не раз вже благала,
Вчуваючи твій голос в пожовклих гаях?
Мамо, чого плачеш рідненька?
Чуєш, я стану сонцем і віднайду тебе,
Осяю дорогу, хоч та й далеченька,
Осяю шлях, хоч і доведеться спалити себе! "
-" Мар'янко, скарбе безцінний ти мій,
Знай, що люблю тебе безмежно я доню.
Не сумуй, вчися і мрій,
А я сама сонцем стану і промінчиком спущуся на твою долоню... "
-" Мамо, я так поцілувати хочу тебе!
Шкода, що нас роз' єднали кордони і цей безбарвний екран.
Та ти хоч бережи там себе... "-
Сказала доня крізь ниття глибоких в серці ран.
Аж тут щось вдарило мамі у скроню,
Потемнішало небо і вже ніч у скорботних очах.
-" Я люблю тебе доню! "-
Останні слова так і спочили на холодних устах.
-" Мамо, чом заплющила очі, невже вже стомилась?
Ну добре, я ще трохи з тобою побуду, а ти подрімай..."
А мить ця навіки у серці сирітки відбилась:
"О боле, як та мама, хоч ти не згасай! "
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020
Гаснуть зорі й день світає,
А на очах лиш росинки сліз:
Пишний цвіт додолу опадає,
Колючим тереном наш шлях заріс.
Вони ішли незламно, мов титани.
Тих , що упали вже не піднести,
Не заживити ті криваві рани,
Слідів їхніх вже не замести.
України розкидані сини,
Немов весняний цвіт.
Незламність і свобода вже не сни
Й не шепіт тих прадавніх літ,
Коли воля воскрешала світ.
Вільні ріки шумлять
І тихо ясніє блакить,
Дні за днями так швидкоплинно біжать,
Та у серці відбилась та мить.
Як опадали ті прекрасні квіти,
Як грішну землю укривали,
Як боролись і вмирали України діти,
Ті, що від пекельного дощу упали.
Чиї уста замовкли вже навік,
Чиї серця не заб’ються знов ніколи,
Ті, що потонули у безмежжі тих кривавих рік ,
Які течуть існуєш ти Україно ще відколи.
2015 р
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2020
Свіжий подих в літньому саду,
Ясна усмішка дня нового.
Чому ж дорогу покинув ти свою,
Заблукавши в павутинні сну старого?
Згадай, ті тихі вечори,
Коли плекав із болю свої мрії,
Тернисту стежку, що звивалась до гори
Невже забув про дні незламні тії?
Згадай, від чого серце полум'ям горіло.
Чому ж блукаєш безсило на шляху?
Невже те серце до тла вже догоріло?
Невже вже димом стало й в' ється по даху?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2020
Заплющу очі й вслухаюся в ніч,
Уповільню час, якого не спинити.
Життя і справді незбагненна річ,
Тендітна мрія, яку не кожному даровано здійснити.
Затамую подих й підрахую удари,
В душі світу ледь чутно биття.
Чутно кроки безжальної кари,
Лічені миті, щоб зійти зі шляху в небуття...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020
Холодний ранок й промінчик у вікні,
Самотня іскра полум'я ясного.
Прокинся нарешті, це ж тобі
Дарунок світла серцю дорогого.
Прокинсь, прокинсь, не час вже спати,
Прокинсь, прокинсь, пора іти,
Не час все мучитись й страждати,
Іди, іди і все пройди.
Не нарікай на долю і утрати.
Не нарікай, бо, може, треба так,
Щоб сильним і незламним стати:
Життя ж шалена битва без відзнак.
Стань бунтарем, що рве кайдани,
В стань із колін вічно, щоб не скніти,
Спіши до бою, хоч глибокі рани,
Біжи скоріш, щоб не закам'яніти.
Холодний ранок й промінчик у вікні,
Ще стільки битв потрібно подолати.
Не нарікай, що так холодно тобі,
А стань промінням, щоб інших зігрівати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2020
Куди ідеш? Чому ідеш?
Шукаєш вже роками що?
Й у серці своїм бережеш
Чому не тішить думку вже ніщо?
Де шлях мій? Стежка моя де?
Відбитки кроків, що поглинули віки?
Й човен малий, що віднесе
До теплих вод вічності ріки?
Куди ідеш? Чому ідеш?
До світла, ніжності, краси?
Чи стане духу і чи не впадеш:
Любов й безвихідь геть далекі полюси?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2020
На купку попелу падає сльоза
Й до тла уламки щастя догорають,
Переплівшись мов та гнучка лоза,
Журба і лихо душу обпікають
-«Де дім мій, мамо?»- стиха хлипало дитя,
А вона розгублено дивилась в синю даль.
Війна залишила лиш тривожне ниття
І безмежну у серці печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
Молили Бога соняхи в полях,
Як землю грізно покривали гради,
Щоб не забракло ніжності в серцях
В той час, як розривалися снаряди.
Просили, щоб дозволив їм зробитися стіною,
Яка невидимо прикриє від біди,
Щоб не став син сиротою,
Та не втечеш від долі нікуди.
Просили миру, злагоди, любові
Для світу, України й кожної душі,
В той час, як похилились зелені стовбури від крові,
Прикривши листям тіла ще молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=880377
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2020
Вечірній присмерк й ніжне щебетання,
Пташиний спів під цокання стрілок,
Годинник мчить, палає серце від незнання:
Чи зробить день ще один стрибок?
Тепло проміння й темряви мовчання,
Що тихо підкрадається крізь сон,
Й рахують зорі хвилі до світання,
Щоб роси знову впали край старих вікон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2020
Шепоче ранок сторінками,
Що вже пожовкли від буття,
І десь між розмитими рядками
Зринає голосом життя.
Змішались вже і вічність, і хвилина,
І зовсім близько так до забуття,
Давно гукає вже дощу краплина,
Залишити страх і вітати майбуття.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2020
Доля людства викупана в болі,
У надії світанку, що пробирається в сни,
Загартована на безкраїх полях волі
В незламності, любові й пахощах весни.
Доля людства - це мільйони історій,
Коротких митей сплетених в роки,
Безмежжя неповторних руху траєкторій,
Що в собі приховують віки...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020
Доки світ в тумані дріматиме,
Крізь морок ранковий й найтемнішу вуаль
Голос скрипки звідусіль долинатиме,
Розсіявши долі тривоги і жаль.
Доки світ в тумані дріматиме,
Звуки скрипки зіллються з промінням в океани краси,
А вічність в мить цю чарівну єднатиме
Вчора, сьогодні й майбутні часи.
Та лиш світ того не знатиме,
Що минуле й майбутнє з’єдналося в сні.
Він лиш тихо, спокійно дріматиме,
Підкорившись безвладно світлу й красі.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
Під покровом ніжності й краси,
Розгублені між барвами схились миті,
І всі тривожно-тихі голоси
Розтанули у ясності блакиті.
Як би лиш можна було вберегти
В відбитку вічності ту тишу днів ,
Як би її у всесвіт донести ,
То не злякав його б ні грім, ні гнів.
Як би для кожного серця полоном
Був лиш полон доброти і краси ,
То не лякала б доля страшним рубіконом
Крізь тихій трепіт чистої сльози…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2020
За дві хвилини звечоріє
Й осяють всесвіт світлом ліхтарі,
Теплом незнаності повіє,
Й спочине серце десь під спалахом зорі.
Усе дріматиме під тихий спів весни,
Та лиш думки, не спатимуть
Й пробиратимуться в сни.
Секунди повільно згоратимуть
В безсмертнім вогнищі краси,
А мрії безупину шукатимуть
Прохолодної для світу роси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020
Схилився ранок в роздумах при вході,
Перед дверима сотень доль й життів,
Щоб об’єднати їх у вічнім хороводі,
Звільнивши від омани відчуттів.
Прокинсь людино, заблукана, далека
Від ніжності, легкості, краси,
Посміхнись, хай мрія злетить,неначе лелека
І розіллються довкола світла голоси
Не бійся поглядом торкнутися неба,
Нехай в душу загляне синьоока блакить,
Відкинь поспіх , бо найбільша в світі потреба –
Відчути як сенсом наповниться мить.
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Ти не можеш зламатись,
Від себе далеко втекти,
Страху і втомі так легко піддатись,
Ще ж стільки треба пройти.
Незнані сотні стежин,
Можливо, тільки й чекають на тебе,
Безмежжя тривожних й щасливих хвилин,
Невже не відкриєш їх ти для себе?
Хіба покинеш свій шлях
Й спочинеш край чужої дороги?
Наступиш ногами на відчаю цвях,
Заклякнеш навіки від болю й знемоги?
Ти не можеш зламатись,
Бо душа міцніша за сталь,
З мрією вільною манівцями тинятись,
Бо в силі вона подолати найстрашнішу печаль!
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2020
Запали вогонь у серця глибокій безодні,
Віднайди любов між рядками страждань,
Хоча й сльози зросили реальності стіни холодні,
Дай шанс на життя для мрій і бажань.
Твоє життя також колись було мрією,
До того, як ти з'явився на світ,
Простою й водночас потрібною надією,
Яка підтримує людство уже тисячі літ.
Зупинись, не ламай! Нерозкритий ще цвіт!
Почекай, не здавайся, ще трохи,
Може, промінь проб' ється крізь темряву й лід
Й настане час для тебе й твоєї епохи!
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2020
Спалах зорі над безмежними схилами неба,
Десь там, у горі несе звістку про появу життя.
Спалах і слів тут зайвих не треба.
Спалах, тиша і серця биття.
Спалах - яскравий , барвистий.
Весь всесвіт в обіймах буття.
Спалах ,горіння і дощ іскристий:
Загадка вічна, не розбереш до пуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877955
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2020
У ніжності вітру загубились слова,
А з ними й думки бажання і мрії,
Й від подиху часу настала епоха нова,
Холодом снігу укривши чорнії вії.
Й під ногами уже не трава і не цвіт,
А крига, сніги й густі заметілі,
І бажання змінилися під плетивом літ,
Що курличуть тепер, як птахи відлетілі.
Захід сонця малює пройдений шлях,
А з ним і тривоги ранньої мрії,
Що навіки на твоїх устах,
Закарбували дні для вічності тії.
Повернись, повернись, й по забутих стежках,
Віднайди, своє перше бажання
Те, що не згадане в жодних книжках ,
Те, що в дарунок принесло болюче чекання.
І загубившись в безмежнім пустому блуканні ,
Що в душі пропалює глибокую, темную дірку,
Спробуй, ще раз при ясному смерканні ,
Віднайти свою першу запалену зірку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
Згорає день у полум’ї ясному ,
Увесь тягар скидаючи із пліч,
І плаче вечір , що не в небі голубому
Розтане в вічності, а в ніч.
Святкові барви і легке тремтіння,
Чергова мить на шальках терезів,
І скільки ще в яснім горінні
Знайдем- загубимо скарбів ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2020
І всі ми народились під зорями,
Блукаєм, страждаєм під зорями,
Хоча й темні хмари нависли над долями,
Та розігнані будуть тими Долонями,
Що малювали-творили й керували ролями,
Тими Устами, що шепотіли над скронями,
Коли плакало серце сковане болями,
Розігнані будуть всі тривоги й жалі,
Що кружляли над нами роями,
Бо всі ми народились під зорями,
Шукаєм, кохаєм під зорями,
Під тими яскравими прекрасними зорями,
Щоб дня одного разом з нашими долями
Зігрітись у світлі тими Долонями...
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020
Мати сина колисала,
Колихалися й віки,
І тільки доля все гортала
Життя людського сторінки.
І дні тихо шелестіли
І час линув в небокрай,
Та слова лиш ті вже не зотліли
Про найкращий рідний край.
Слова піснею бриніли,
Сипались із материних уст,
На крилах вітру у світи летіли
І було чутно серця хруст.
Цвіли сади і листя опадало,
Й колиску вітер хилитав,
І серце билось не мовчало,
І соловейко ніжно щебетав.
Дощі зросили сонну ниву
Й зерно у серці проросло,
І в пору ту страхітливу
Не зів’яло , не відцвіло воно.
Гуло, тріщало, сипало сніги
Глибоко в душу лихо зазирало
Й похилими геть стали береги
В земного щастя і краси.
І на дорогу тьма упала,
І свічки тінь на образи,
Самотня мати край вікна стояла,
А за вікном сніги.
Чекала мати, стомлено чекала,
Й крізь грати пробивалися думки,
Що їх безвихідь малювала
На дверях волі ставлячи замки.
Цвіли сади і листя опадало,
Пусту колиску вітер хилитав.
До тла вже серце догорало,
Та день новий настав.
І ніжно пісня так бриніла
І спогади скрипіли у пітьмі
Душа кричала і боліла,
У тій безмежній самоті.
Чекала мати, стомлено чекала ,
А білий саван із квіток
Війна вже синові зіткала
Із тих пречисто – білих пелюсток.
І сон упав йому на вії,
Укрили тіло пелюстки,
Злетіли вгору вільно мрії,
Й заплутались, немов нитки думки.
Свіча горіла, мерехтіла
Самотньо, тихо край вікна
І тільки пам’ять листям шелестіла-
Несмілим голосом життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
Намалюю дощем на розбито у склі
Тепле літо в полях на небесному тлі,
Розкажу про любов, що наснилась мені,
Коли так близько були чужі бліндажі.
Закарбую в краплинках усі барви життя,
Подих свій і гомін серця биття,
Залишу, як ліки кришталеві росинки,
Щоб зволожили ноги ще не одної дитинки.
Помрію хвилину й напишу листа,
Та за мить знову до бою пора,
"Ще не вмерла України" досі шепочуть вуста,
І надії, і болю у серці вдоста...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
І всі ми блукаєм по грані буття,
По найтоншій межі ночі і дня,
Де цілий всесвіт і пустота
Зіткнулись в двобої за наше життя.
Хто ми й для чого в цьому світі?
Для щастя? Болю? Боротьби?
Теплом і ніжністю зігріті,
Чому ж у душах віють холоди?
Чому так легко часу течія
Розмиває в серці світла береги?
Чому любов й свобода раптом нічия
За крок до вічності й краси?
Вікторія Болібрух
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2020