| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
Маленька мрія мандрує містами.
Майструє мости.
Мертвий морок манять
між морями
мерехтливі маяки.
Мереживні магістралі малюють
мапи миловидних місць.
Меж матирикових мліє міць.
Ми- метелики медової м'яти,
мелькаємо мимохідь.
Моргаємо макам моркв'яно-малиновим,
майорить маєва мідь!
Музикує мирно місячна мить...
Маленька мрія міжзоряно мигтить..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873989
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.04.2020
Віддалені...І тиша..
Ривок... І крок назад...
Страх сковує. Тож маємо
Лиш імена в історії.
Записані десь поряд.
Поєднані лиш випадком.
А далі— вервечка ймовірностей.
Розбіжності в майбутньому.
І спогади миттєвостей дотичних
зблякнуть назавжди,
залишивши зображення розмиті.
Знебарвимо іскру.
Знеціним поривання.
Себе довірим звичному,
бо ризик для обох крихкий.
Забудемо. Відпустимо.
Лиш крапля співчутливого жалю
застигне.
І стане крапкою між наші імена.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873843
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2020
Час грається з нами, як кіт із мишами.
І тільки в утопії миші перемагають кота.
Ми — могутні й нездолані. Теж утопія.
Людська істота — вразлива й слабка.
Що у вас із відчуттями?
Як вам час на дотик, на запах, на смак?
Мені — невловимий.
У піжмурках — справжній мастак.
Вкритий ідеями, як мохом вологий ліс.
Безліч протиріч. Компроміс між
хитрих сплетінь загубився.
Істинна істина — все тече, все міняється..
Земля відтепер швидше навколо осі обертається.
І час замінив запчастини.
Щоб мілісекунди, вірні солдатики, гнали людей у спини
Стрімголов. Чимдуж. Безупинно.
А може досить заганяти себе в кути
підібгавши хвости, лякаючись загрозливих дедлайнів?
З року в рік — новий настінний календар,
блукання серед зомбованих примар, і пошук всюди крайніх…
Гра ставок «хто кого», ненадійний партнер.
Сподівання на виграш — витвір ілюзій.
Безглузде змагання завуальований маневр.
Епілог боротьби — пастка агоністичних конфузій .
Рятівна лазівка — пошук прометеєвської ніші,
Вогню серед тьми й морозів,
Квітів серед терня й будяків.
Твій компас — серце, кожен стук його то слово віще
Прислухайся, і знайдеш все, чого хотів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873690
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 27.04.2020