| Сторінки (4/381): | « | 1 2 3 4 | » |
Серед літа, ще одного теплого літа,
Близько біля сонця, внизу, на землі,
Ніколи не перестаючи на вітру тремтіти,
Дерево із жовтавим листям стоїть.
Чудо-дерево не має ніякої назви,
Не дає ніяких: ні солодких, ні кислих плодів,
Лише час від часу в його гіллі птахи
Співають сумні і радісні пісні.
Із ще одним розбитим серцем людським,
Із дерева з ароматом вічної осені,
Падає додолу ще один листочок золотий,
До любові завжди всі запрошені.
Ідеш, біжиш, стоїш, з нею чи без неї,
Їй назустріч чи від неї подалі,
Мені це вже, напевно, не важливо,
І про мене деревце згадало листочком опалим.
10.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2021
Небо кольору попелу,
Ніби спалене сонцем,
Тепло на серці, надворі холодно,
Дощ крапає, як спросоння.
Вітру солодка прохолода
Гірчить у літа, що минає,
Незабаром і зимова насолода
Про себе нагадає.
Цікаво…час швидко пролетів,
Ніби й роки пройшли мимо,
Коли бракне людям слів,
Вони говорять очима.
Про все: про любов і про смуток,
Про осінь, про свої бажання,
Так приємно в кінці літа відчути
Осені чарівної диха́ння.
6.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Боже, що можу Тобі розповісти
Чого Ти не знаєш?
В житті присутні приємні й неприємні моменти,
Ми в змозі порівняти щастя з бідою,
Хіба ми вороги самі собі?
Ми знаємо цю різницю.
Ми рухатимемось в сторону щастя!
Щастя сховане за любов’ю,
А ми шукаємо його, не маючи любові,
І не знаходимо;
Біжимо в темряву й шукаємо там світло
Серед білого дня;
А просто зупинитись і бути там, де наше серце,
Ми не можемо, бо не вміємо чути серце.
Ми маємо виправдання,
Що хто не помиляється, той нічого не робить,
А ми робимо. Живемо. Кожний день.
В надії, вірі і любові
Не тонемо в повітрі і
Можливо вдячні за подароване життя
Не кажемо «дякую»,
Але ще в силах усвідомлювати Твою присутність
У всьому: від краплі роси на пелюстці квітки,
в якій блищить ранкове сонце
до закоханого серця, яке, як стихія, що розбушувалася,
вирівнює собі шлях.
Чи може розмова людини до Тебе мати кінець?....
4.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2021
Я біля озера не можу набутися,
Такий заразливий його спокій,
Все може здатися, дивно відчутися,
У воді не видно наших кроків.
І в цьому році настало літо,
Вибухнула природа, немов, після зими,
Всюди тепло сонцем розлите,
Ось він хазяїн своєї тіні весни.
Хтось землю покрив небом з любов’ю,
Квітами її щедро застелив,
Біля озера хтось бризнув у мене водою,
Я обертаюсь, а це ти.
30.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
Людям, тваринам і землі -
Під небом усім затишно.
Небо свідок усіх подій,
І навіть тих, про які історія і не знає
І ніколи не знатиме.
Його тиша і ніжність манять
До себе погляди багатьох,
За що його так птахи люблять?
Напевно, за можливість
Побути з ним удвох.
Звичайний літній день надворі,
Сонце блищить, без прикрас
Прикрашає будні дні.
Бігає зранку до вечора,
З одного краю до іншого
На тому ж манливому,
Затишному небі.
Так звично і красиво.
26.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2021
Із маминого саду видно
усмішку у сонця,
І повітря тут смачне,
як і усі плоди дерев:
Яблука, груші, черешні,
вишні, шовковиця,
А поруч троянди
цвітуть королеви.
Зачароване місце,
минають дні і ночі,
Минають різні почуття,
літо за літом минає,
Здається, ніби його видно
навіть заплющивши очі,
Який, що б не було,
завжди навесні
ожива, розцвітає.
26.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2021
Зігрітий літом чекає на зиму́,
Усмішку не ховаючи за волоссям,
Вірить квітам і літньому дощу,
Будучи водночас своїм і гостем.
А може це самотність?
А може це воля?
А може це могутність
Серця налитого любов’ю?
Зараз ще не всі розквітли квіти,
Цей літній день не перший й не останній,
І схід сонця не один для всього світу,
Та він, завжди один однаково бажаний.
24.07.2021 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021
Якби у вас була б можливість
Прожити два життя?
Ким ви були б у другому житті?
Я б, напевно, вітром.
Не мати тіла
І комплексів разом із ним,
нікому не потрібними.
Мати змогу зазирнути в кожну щілину,
По всьому світу.
Гойдати воду в океанах і морях,
Річках і озерах.
Штовхати хмари на небі,
Над Парижем, над Карпатами,
Над пустелею десь у Африці,
Над шматочком світу снігу і льоду
на Південному Полюсі.
Бути бажаним, прохолодним,
освіжаючим у літню спеку,
І теплим, в чиїх обіймах розтає сніг навесні.
І не мати серця, яке здатне любити.
Інколи, здається, що вміти любити
І робить нас вітрами -
Вільними, відкритими і проникливими.
Але у нас є одне життя,
Тому якщо є така можливість –
Любіть! У цьому житті.
23.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
Дотягтись до самого сонця
Із самого дна океану,
Приєднатися до пташиного танцю,
Відставши у пустелі від каравану.
Падати у прірву без дна,
Іти, не відчуваючи землю під ногами,
Поміняти місцями
Світлі дні із темними ночами.
Жонглювати зірками,
Повісивши рюкзак на місяць,
На землі повно людей,
Що ніде присісти.
Бути там, де сніг сиплеться із неба
Всередині літа,
Все, що можливе, тут не треба...
На одному подиху повітря.
18.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2021
Захід, сонце залишає землю,
Світ засинає в обіймах небесних таємниць,
Із місяцем під небом не темно
Й не тихо серед галасливих зірниць.
Люди шукають одне одного
Для дружби, для кохання,
І кожному й для кожного
Сонце усміхнеться на світанні.
В пошуках сенсу сенс не помічають,
Новий день приходить, щоб кожен міг відчути,
Коли він на світанні, як квітка розцвітає,
Що кожен з нас це той, хто повинен в ньому бути.
17.07.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2021
Серце заросло червоними трояндами,
Коренями з самого дна проросло,
І вона тихо за його слідами,
Щоб щастя від неї не втекло.
Шипами зранена і солодко пахуча
Завмерла! З іншою коханий.
До сонця звернула блискучого,
За нею лиш червоні пелю́стки лишались...
9.07.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Збила хвиля, впала на пісок у морі,
Вітром пронеслась по чудо-землі,
Крізь повітря відчутне і прозоре
Оазисом з’явилась в пустелі.
Йому залишила все інше:
Сонце, небо, міста з вулицями,
Подарувала дещо більше -
Почуття, що минулися.
Пустота замість них,
Замість нього воля,
Замість оазису вона, в полях піщаних,
Замість неї корабель з’явився в морі.
07.07.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Сплутала блакитне небо з океаном,
Біло-сірі хмари прийняла за туман,
Замість снігу навесні розтанула,
Непомітною, як своя, стала серед троянд.
Смуток потрібен їй, як дощ землі,
Іде, із усмішкою на обличчі,
Завжди на зустріч живій весні,
Лишаючи ночі на узбіччі.
Вона могла довго дивитися на сонце,
Так, ніби так танули минулого уламки,
Прийняла, відпустила, довірилась за віконцем
Новому, світлому світанку.
4. 07. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2021
Закохана у натовпі людей,
Закохана під ясним небом,
Щось дивне всередині грудей -
Серце, немов намазане медом.
Зливаюся з заходом сонця,
Переганяю прудкий вітер,
Чудачка у сторонці,
В саду саджаю квіти.
Кохати це як бігти,
Ідучи розслабленими кроками,
Внікуди, нізвідки,
З’єднавшись з гірськими потоками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021
Сонце біжить щосили,
Щоб виглянути з краю землі,
Освітлити все, що ніч загасила:
Міста, села, поля, в морі кораблі.
Найкращі друзі літо і зима
Притягуються, як плюс і мінус,
Їхні пейзажі це і є чудеса,
Й весни і осені, як їхніх тіней.
Скільки у нас часу на щастя?
П’ять хвилин, година, дві?
А ти ніколи з ним не прощайся
Й воно завше житиме в тобі.
30.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2021
Обирай яскраве сонце у ясному небі,
І сховане за дощовими хмарами обирай!
Обирай дзвінкий пташиний щебет
І тихе цілюще мовчання обирай.
Обирай радість і сміх, і усміхайся,
І сум і сльози, сумуй і все приймай,
Вір і впадай у відчай, зустрічай і прощайся,
Іти, попри все, чи назад, чи вперед – обирай!
Бути, ще одним, унікальним, серцебиття
У такт весни, що завжди приходить знов,
І у кожній ситуації обирай життя,
Бо лише так ти обираєш найважливіше –
ЛЮБОВ.
28.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021
Я тебе відчуваю крізь простір,
Наповнений містами, полями, повітрям…
Чи лишився у серці гостем
Чи поселився у ньому навічно?
Будь щасливим зі мною чи без мене,
Залиш мене наодинці і просто іди,
Як і моє кохання, без назви, нездійсненне,
На небі залишило свої сліди.
25.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2021
Дивно, та запах снігу нагадує літнева спека,
Свіжий вітер, його цілющий дотик,
Ніби наближує так близько щастя далеке,
Летиш, а за тобою чути кроки.
Скупатись би в небеснім морі,
Бомбочкою стрибнути в море-небеса,
Ти, я, ми - це щось важливе у про́сторі,
Що створений з щирою усмішкою на устах.
22.06.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2021
Творець застелив землю небом,
Придумав мрії і назвав цим іменем,
«Улітку» означає «тепло»
І «мрія» означає «здійснена».
Наскрізь себе пропускаю вітер,
Ми з ним два мандрівники,
Вітер летить далі по світу,
А я лишаюсь тут, де 164 дні до зими.
Його «Прощай» я запиваю смуток кавою,
Іду за тінню сонця на землі,
Розгублена, сіра в світі яскравому
Стала звуком в ранковій тишині.
21.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2021
Коли проти мене повстав мій же смуток,
Білосніжні хмари зникли з очей,
Із неба сильний грім чути,
Ніби небо кричить на людей.
Всі ховаються під парасолі, в будівлі,
Під капюшони, а хтось просто мокне під дощем,
І я одна із них, хтось, або одна із крапель,
Дощ мине, вийде сонце, і я зникну
разом зі своїми
краплями під сонячним вогнем.
17.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2021
Світлом налилося небо,
Невидимими стали зорі,
Прокидається половина планети,
Сонце віддзеркалюється в морі.
Квіти розпустили пелюстки,
Висохла остання крапля роси,
На землі тихій чутно
Гомін ранкової тишини.
Пролетів теплий вітер
У місті, ще сонному від сну,
Це все одна з причин іти
На зустріч новому дню.
Відпустити гірке
Й солодко потягнутись,
В світі багато чудесного є,
Варто лише озирнутись!
14.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
Зранку небо з землею обіймаються сонцем,
Пташка летить, бореться із теплим вітром,
Чи гірко чи нам солодко, літо за віконцем
Однаково квітковим запахом наповнить повітря.
Солоне на смак й солодке на вигляд море
Балує хвилями піщані береги,
А десь ромашки з волошками у полі
На радість світу розцвіли.
Люди, дорослі і малі, цвітуть, мов квіти,
Пахнуть любов'ю, недарма́ її силу прирівнюють до смерті,
Ми всі частинки цього великого світу,
Коли любов говорить так відверто.
11.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Побуду тут якийсь час,
Біля жасмину,
Вдихатиму його аромат,
Сховавшись в його тіні.
Просплю всю негоду,
Нехай мене пробудить
Тепла насолода,
Промінчики сонця,що сходить
Світ каже: «Я – красивий!»,
І я йому вірю,
Під небом плаксивим
Нічого не сіре!
9.06.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
Роками, і днями, і ночами,
І серцем, і всім, що в мені є живе,
Зачарована почуттями,
Трепетно любила тебе.
Зупинилась, озирнулась,
Довкола квіти, дерева, трави,
Сонце, небо над головою,
Літо, вкотре, нове настало,
І я стою, в грудях із зношеною любов’ю.
Шкода, що дійсно все минає,
Але не через це шкода,
Що тебе не було і зараз поруч немає.
У цім смуток і гірка біда.
Іду, поникши поглядом в дорогу,
Що ж? Нехай ці непотрібні почуття,
У Космосі комусь стануть в нагоді,
Як перероблене сміття.
09.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021
За лінією горизонту стежина шляху
Веде туди, де зорі заплелися у вінки,
А я іду, вдихаю квітів запах
Й милуюсь днем цим навкруги.
Довкола гори позаплющували очі,
Дрімають, вітер їх заколихав,
Дерева плескають листочками,
Так дякують за пісеньки птахам.
Яскраве сонце заховалося за хмарку,
Яка сяйвом налилась уся,
Одне зараз точно знаю:
Краса – джерело драйву і життя!
2.06.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2021
Подорожувала на крилі птаха по світу,
Ніде немає чарівнішої усмішки за твою!
Ти й довкола красиві квіти,
З тобою тут залишусь.
Лети, мій птаху, далі без мене,
Тепер у мене є свої крила.
Краплями дощу стікати з пелюстки,
Зіркою стати і впасти,
щоб здійснилися твої бажання,
Дай ще раз і ще раз відчути,
Як пахне наше кохання.
Спішити в твої обійми,
Повертатись туди знов і знову,
Кольори світу стали вдвічі яскравішими,
Відколи з неба впало щастя у мої долоні.
Тут, зараз, цієї миті, у цьому житті,
під цим сонцем, небом, завжди!
24.05.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2021
Милуватися тим, що все
зеленіє і розквітає
І водночас на серці журитися,
Радує, що ранене воно,
хоча б щось відчуває,
І що можу з тобою цим поділитися.
Казко довкола, із квітів і чудес,
Де була ти в години тяжкі?
Якщо мій коханий уже янгол з небес,
Розкажи про нього мені.
Я на клумбі штучна квітка,
Що остання з усіх розцвіла,
Хто я? Для чого тут і звідки?
Яка є тягнуся до сонечка тепла.
І якщо і ця весна скінчиться,
І літо наступить знову,
Нехай моєму янголу зима насниться,
І я також буду у сні тому.
6.05.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021
Все перевернулося довкола:
Небо таке ясне і чисте, немов
Там у вишині океан блакитної води;
Кульбаби розцвіли і сяють так,
Немов це зірки поспадали з неба;
Дерева цвітуть ніжністю, що
Зовні схожа на сніг, а на аромат
Схожа на нові парфуми.
І ти, стоїш зачарований,
Розгублений, спостерігаєш
За червоними тюльпанами
І вдихаєш весну...
Просто. Щоб встигнути з ними набутися.
3.05.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2021
У синє небо дивляться очі твої,
Вся ніжність сховалась у бруньках,
Ось сонце гарячим теплом упаде до землі,
І бачитимеш життя моє у своїх снах.
Весна прощає, весна любить,
Зцілює, балує, не слухається,
Робить усе по-своєму, землю голубить,
До кожного серденька стукається.
Щоб ти відчув мене легку й тяжку,
Закохану, у тебе і схід сонця,
Я ледве теплим промінцем влечу
Погратись у твоє віконце.
19.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911473
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2021
Що сталося, що трапилось?
Чому бліде і сіре небо заплакане?
Чому так плаче дощиком дрібним?
Й мені сумується разом із ним.
Весно! У тобі розчинюсь,
Я плаваю у веснянім повітрі,
Можна, тут з тобою залишусь?
Разом з тобою почекаємо на літо.
Ти схожа на сон добрий,
Любов твоя давно не таємниця,
Втечу нишком за обрій,
Де сонце поділось подивитись.
17.04.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2021
Темно довкола, та ми бачимо цю темряву
завдяки промінчику світла у куточку;
І «ніколи» не завше протилежне «завжди»,
«Ніколи не розлюблю», «завжди любитиму»;
Холод ночі щипає шкіру означає, що поблизу
є вогонь, біля якого усі гріються;
Зорі мовчать, а серце говорить,
Просто слухай його!
Дощ на небі збирається,
А сльози – на обличчі, бо ми живі;
Життя позаду, життя попереду,
А ти між ними той, хто потрібен світу зараз;
Якщо прокидається зранку сонце,
І по всій землі посилає свої теплі промінці,
Якщо небо задумане саме цим
ніжним кольором – синім,
Якщо є ти, все довкола,
Отже, любов була інструментом створення цього всього!
І зруйнувати це все можна лише так,
Як було створено, любов’ю…
Нехай вона буде і твоїм інструментом!
Якщо вагаєшся, озирнись довкола,
Все вийшло! І у тебе все вийде.
29.03.2021
Арі Задворна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909448
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2021
Наша любов букет із різнокольорових атомів,
Тінь, що ніколи за нами не зникає,
Ми нічого не придбали, нічого не втратили,
Нічому подібному раніше не навчались.
Ми пронизливий вітер і співаюча пташка,
Ми яскраве жовте сонце і бліде сіре небо,
Ми, як дивні, не псуємо пелюсток ромашки,
Ми кажемо про почуття одне одному.
Однакові й різні, солодкі й гіркі,
Як діти, як дорослі, ранимі й легкі,
Ми ледь-ледь помітні крапки з висоти літака,
Я босоніж, без туфлів, ти у футболці, без піджака.
28.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Вітаю всіх зі святом!
Нарешті випала можливість,
а саме в цей святковий день,
подякувати вам усім щиро
за вашу енергію!
Коли знаходжу час і читаю колонку
"Нові твори",
ніби опиняєшся на полі
різнобарвних квітів,
і ні одна не схожа на іншу,
і сумуєш, і радієш,
і смієшся, і захоплюєшся,
і заряджаєшся!
Всім бажаю натхнення, любові,
здоров'я,
нехай все буде так, щоб ви були щасливі.
З повагою, Арі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Чи то в опалому листі
Минулої осені,
Чи то під талими грудками снігу
Минулої зими,
Чи то в моєму ранимому серці,
Чи то всьому живому на втіху,
Підсніжники розцвіли.
Мине світ, мине небо,
Минуть колишні нещастя,
І радощі колишні минуть,
Хтось недокаже що-небуть,
Комусь усе сказати вдасться,
Та щоб не було,
Спочатку підсніжники розцвітуть.
21.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2021
Закохалася в схід сонця,
Загадковий, світлолиций,
Земля потягається спросоння,
Край неба мальовничий.
У повітрі після ночі,
Блищать перші промінці,
Між ними бачу твої очі,
Між сяйвом веселих посланців.
Плюс один новий день
Планети у Всесвіті,
Мінус один новий день
Із близької й далекої вічності.
Навіть в заплющених очах,
Здається, що темрява розчинилась,
У серці місце почуттям,
А тебе любити я стомилась.
17.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2021
Між мрією і світом
Сьогодні я прокинулася близько восьмої години ранку. За вікном окрім оголених дерев, автомобілів в дворі під будинком, декількох людей, які не поспішаючи йшли по своїх справах, мені здалося, що я побачила за масою сірих, немов склеєних хмар, сховане сонце. Сміх чотирирічного племінничка, який лунає з сусідньої кімнати, уже став моїм улюбленим звуком. У нас дорослих безліч непотрібних думок і страхів, у дітей все простіше, у них все щиро. Їхні запитання, розмови, вчинки, сміх, проста мила усмішка — щирість, якої так не вистачає багатьом дорослим сьогодні у світі. Цього недільного ранку за вікнами рідко де-не-де цвірінчали вже бадьорі горобчики і було чути відлуння церковних дзвонів, подібно до новоствореної пісні. На мою думку, якби щастя увійшло в кожен дім, як ця ранкова пісня, яке зробить кожну людину щасливою по-своєму, то прийшов би кінець усім стражданням, які проникають в життя людей сьогодні, подібно землетрусу, який трусить, руйнує, тільки людську душу.
Я ще з того покоління, в дитинстві якого не було чудних смартфонів без кнопок, «дітей» комп’ютерів — планшетів, фантастичних бездротових навушників, соціальних мереж, дивних автоматичних пилососів, розумних телевізорів з плоским екраном і Інтернету взагалі, а також безліч всього іншого. Якось влітку ми з татом їздили по справах в село і наша увага зупинилася на двох хлопчиках, які сиділи на зеленій траві, попід парканом, і кожен «прилип» до екрану свого смартфону. Через хвилин тридцять, на зворотному шляху, наша увага знову була звернена в сторону тих двох хлопчиків, які все так само сиділи в телефонах. І у нас виникла бесіда стосовно побаченого. Ми жартома надіялись, що вони хоча б обговорюють те, що бачать на екранах. Але це зовсім не жарт! Якщо для старшого покоління сучасний прогрес це як пригода чи новинка, без якої дехто може і обійтись, то для дітей ті ж смартфони це не просто засіб для спілкування, це їхнє життя!
Але я ще з того покоління, яке не засуджує прогрес навколишнього світу, а навпаки бачу безліч плюсів у ньому. Наприклад, щодо Інтернету. Зараз у кожного є доступ до гігантського джерела інформації, в будь-яку секунду можна послухати улюблену пісню улюбленого виконавця, подивитись історичну дату, яку потрібно згадати, прочитати будь-яку книгу, за допомогою навчальних відео освоїти нове хобі чи навіть нову професію, слідкувати за новими чи продивлятися улюблені фільми тощо. І цей список нових можливостей дуже довгий. Щодо соціальних мереж, не розповім, звичайно, нічого нового, їхня поява відкрила можливості спілкуватися не лише з друзями, знайомими, а також знайомитись з новими людьми, навіть з інших країн. А також опублікувати ту чи іншу фотографію чи відео, які б набрали велику кількість «вподобайок» – особлива нова радість. Я спостерігаю, як зараз часто вживають словосполучення «живе спілкування», «зустрітись вживу», «порозмовляти вживу». Цікаво, що «живе спілкування», а також хоча б тимчасова відмова від соціальної мережі, смартфону, телевізора тощо, подібне цілющому ковтку повітря того життя, коли ми не ставимо смайлики під дописами. Все має свої плюси і мінуси.
Коли я була малою, в енциклопедії «Географія», в розділі «Завтрашній день» (книга 1999 року випуску) писалося: «Колись люди винайдуть відеотелефони з телеекраном так, що під час розмови можна буде не тільки слухати, але і бачити один одного». На той час, напевно, це були роздуми зі світу фантастики, приємно бути свідком їхнього здійснення. Зараз світ чи не найцікавіший за всю історію людства!
Але люди не перестають відчувати в такому цікавому, різноманітному світі. Відчувати ненависть, заздрість, гнів, нелюбов, неприязнь, нещирість – почуття, які не лише руйнують людину зсередини, а і приносять багато зла, як самого собі, так і іншим людям в житті. Але якби ми не зустрічались зі злом, ми б не відчували тієї радості і блаженства, що дарує добро, але не навпаки! Ніхто не мріє про війну, біду чи нещастя. Чи не так? Наше життя це щось більше, ніж риска між датою народження і смерті, це те, чим живе наше серце. Це місця і люди, де і з якими ми почуваємось потрібними, місця і люди, які потрібні нам.
Діти, як молоденькі пагінці навесні, як ще зелений колосочок в полі, як нова зірочка, що запала на небі. А ми дорослі, подібні зрілим плодам, колоскам повних запашного зерна, зірці, що стала сонцем. У нас всередині завжди живе та щира і життєрадісна дитина, яка раділа кінцівці казочки, в якій добро перемагало зло, вставала раніше всіх, щоб подивитись, що Дід Мороз приніс під новорічну ялинку, гралася в іграшки, копіюючи доросле життя, раділа життю такому, яким воно є. Радіти зимовому снігу, солодко пахучому цвіту навесні, маленьким успіхам, дозволяти собі сумувати, коли сумно, сміятись, коли радісно, зустрічати новий день і робити у ньому маленькі добрі справи, творити, навчатись, мислити, спілкуватись, дружити, любити, працювати, мріяти, аналізувати своє життя, попри все іти вперед, дивитись на негатив, як на щось прозоре, а якщо підсолодити життя чашечкою солодкої ароматної кави, то життя здається наповнене більше добрим, аніж злим. Цей перелік нескінченний і кожен його зміг би продовжити, доповнити чи переписати заново на свій смак, кому що ближче до душі.
Світ сьогодні відкриває для нас усі можливості для самореалізації і розвитку. Але не впускати в своє життя ненависть, заздрощі і інше зло — це чи не найважливіша можливість доступна кожному в будь-який час, в будь-якому світі. Всі народи, що говорять різними мовами, мають власну історію, свої звичаї і традиції, однаково мають потребу в щасті, любові, радості, дружбі. Щаслива людина випромінює добро, радість, любов. Перед такою людиною всяке зло розтане, як сніг перед сонцем. Якби кожна людина стала щасливою по-своєму, то прийшов би кінець всім стражданням на землі. А раптом, це маленькі роздуми з світу фантастики, свідками здійснення яких стануть наші діти, внуки, правнуки? Хтозна…
12.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2021
Я твоя. Можеш мене з’їсти.
Намазати липовим медом і
Малиновим варенням.
Тільки запивай моїм улюбленим
гранатовим соком.
Від однієї думки, що ти поруч,
Кожен вдих і видих
Наповнюється сенсом,
Як повітрям груди.
Я перестану любити тебе тоді, коли
Планети поміняються місцями,
Хоча і тоді любити не перестану.
Роби зі мною що завгодно!
Хочеш пораджу?
Обійми і ніколи не відпускай.
14.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
У пам’яті любові залишусь
Зіркою в небесах зоряних.
У пам’яті любові залишусь
Звичайною серед обраних.
У пам’яті любові залишусь
Краплею талого льоду.
У пам’яті любові залишусь
Променем сонця на сході.
У пам’яті любові залишусь
Вітром з фруктового саду.
У пам’яті любові залишусь
Тим, хто іде назавжди.
У пам’яті любові залишусь
Сном, що забудеться зранку.
У пам’яті любові залишусь
Зовом, на який озвався коханий.
14.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907921
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Виявляється любов, як і усе, може згоріти,
Закоханість лишитись місцем, де розвіявся її попіл,
Може здатися, що перестає боліти,
Постійно відкладаючи страждання напотім.
А може новий день здатись раєм,
А може життя повсюди перемогти,
А може вдалечині за горами, вітрами, гаєм
Закохане у землю сонце не зійти.
І небо синє не завжди буває синім,
Й спочатку були не кольори, а їх відтінки,
Буває він може здатися для серця єдиним,
А він всього лише «один із» тієї жінки.
13.03.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Хвиля стікає на піщаному березі,
Метелик задрімав на пелюстці квітки,
Безліч нових днів попереду,
Вітер віє в нікуди, нізвідки.
Сонце розцвіло промінням,
Заплуталась не розчесана трава,
Кульбаба проросла між камінням,
Місяць зорі вишива.
За небом затаїлась тиша,
Де всі ангели поряд,
За небом чи за океаном глибше
Розкаже чистий погляд.
10.03.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2021
Крізь сіре небо сонце покажу,
Побуду головним героєм
Пташиних пісень,
Сніговими ріками потечу,
Ділитимусь теплом все
Більше, день за днем,
Вночі розжену хмари
Від новонароджених зірок,
Поки ще підсніжники не розцвіли,
Натрушу на землю прощальний сніжок,
Посумую з сумними,
З радісними порадію,
Відроджуся бруньками новими,
Здійсненим виросту з надії,
Поколишу місяць на руках,
Й назавжди залишусь
Бажаним у думках.
5.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2021
Вечір. Останній день лютого.
Завтра весна.
Я через вікно зупинила погляд на ліхтарі.
Довкола темно, ввесь день за землею
спостерігає сіре небо.
І саме зараз дощить.
Я помітила дощ під тим самим ліхтарем, який довкола себе
Освітлює частину вулиці,
Для перехожих,
якими може бути будь-хто, будь-хто з нас.
Як все в житті заплутано, нелегко й легко.
Здається, спочатку пізнаєш життя,
Пізнаєш любов і дружбу, зраду і біль…
Та я не про це,
Потім звикаєш, звикаєш до життя,
До його незмінної «іти вперед», з часом.
Та ніколи не звикнеш до приходу нової весни!
Прокидається природа і ти прокидаєшся разом з нею.
Як звичайно, зранку на ліжку
І незвичайно, з особливим трепетом
всередині на душі.
І не зрозуміло в чому це щастя?
В ніжній ароматній квіточці цвіту чи листочку нової зеленої травинки?
Щастя. Якби я вміла малювати і було б завдання мені
Намалювати щастя, я б намалювала весну.
А зараз ще поки дощить, враження ,
ніби тільки під світлим ліхтарем.
28.02.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
1. На краєчок листочка зеленої травички
Приземлилася божа корівка,
В повітрі розчиняється звук водички
Річкової, що тече весело й дзвінко,
З гілля дерев лунає щебет птахи
До своїх маленьких пташенят,
Проміння, ніби знов навчилося літати,
Так турботливо землю зігріва,
На блакитному, ясному небі три хмаринки,
Що схожі на квіти, що під ними цвітуть,
Шепочуться між собою стеблинки,
Що підтримують солодко пахучу красу.
2. Ніби злилася жаба з зеленою травою,
Дожовує на свій обід муху,
У річці щука стрибнула над водою,
Зловивши в пащу рибку щодуху,
З гнізда випало пташеня,
З високого дерева на землю,
З’явилася у небі ще одна озонова діра,
Під нею небезпечна спека пекельна,
Виросли хмаринки в чорні хмари,
Що схожі на чорну землицю,
На якій уже назавжди спочиває
Косуля, яку вдарила блискавиця.
3. Ми ще можемо обирати, як нам бачити світ,
Коли сам Бог вибору немає. Він бачить усе.
22.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
Весно, в скількох місцях ти побувала?
Скільки разів тебе зустрічала земля?
Колотиться серце у грудях, співає,
Разом із тобою воно ожива.
Фарбуй, розмальовуй усе це зеленим!
Розквітай квітами, цвітом!
Світи жовтолицим сонцем веселим!
Лоскочи свіжим, теплим вітром!
Намалюй усмішки на сумних лицях,
Розчарованим даруй надію,
Усім: людям, звірятам - усміхнися!
Хай навіть найзліший на світі радіє.
19.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
Сховався десь за місяцем мій сон,
Довкола блискучий, білосніжний світ,
Вдихнути б зараз аромат півоній
Й до палкого сонця ближче полетіти.
Погріти замерзлі долоні.
Над нами водночас одні та різні небеса,
За моїм вікном щебечуть птахи
Про те, що на порозі вже весна
І з білим снігом доведеться попрощатись.
Улюблений гурт біля вікна.
Шукаєш сенс в життєвій метушні,
В кожній дрібниці шукаєш щастя,
Та заплакані очі маскують дощі
Найбільше однієї «дрібниці» не вистачає.
Мого цілунку на твоїй щоці.
16.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021
З вітром наввипередки
1.Зима. Мороз розмалював цю частинку світу
Кривими, прямими, холодними лініями,
Її душа відкрита, на серці сонячне літо,
Могла розтопити і лід своїм промінням.
У погляді відображався навколишній світ,
У неї були розкішні крила за спиною,
Вона за швидкістю перемагала вітер,
А вітер ніколи не міг її наздогнати.
Прихована, відкрита відраза
2.Його зацікавила цікава дівчина-пташка,
Спочатку він спостерігав за нею здалеку,
Хоча водночас відчував до неї і відразу,
Та все ж вони спілкувалися.
Вони гралися в сніжки, розмовляли про весну,
Він з кишені дістав рожеву троянду і простягнув їй,
Вона побачила лише, як рожевий колір гасне,
На краях пелюсток блищав холодний іній.
- Де ти її дістав? Серед зими, серед холоду?
- Тут недалеко їх дуже багато!
Вона засмутилась – Ти зробив їй боляче!
- Ха-ха, боляче! Що я чую замість вдячності!
Хлопець розлютився - Я тобі покажу, що таке боляче!
Він вирвав їй крила і їх разом з трояндою
Кинув на сніг, який почав танути під краплями крові
І щез з її життя назавжди.
Вперше
3.Цій частинці світу, де жила чудачка,
Тепер бракувало її сміху, рожевого погляду,
Вона годинами спостерігала за пташками,
Вони сідали їй на руки, плечі, поряд
І вони разом проводжали сонце за горизонт
І на світанку його зустрічали.
Ця подія схожа на кошмарний сон.
ЇЇ раниме, розбите серце
Стало колотися в грудях, немов шипи,
Вона довірилася вперше в своєму житті,
І вперше зустрілась з болем, ілюзією,
Очікуваннями, які не завжди співпадають
З реальністю, жорстокістю людського серця.
Минали день за днем, ніч за ніччю,
Минали секунди, хвилини, години…
Загоювалися рани на спині.
Часом обпікаєшся від однієї людини,
А потім не довіряєш всьому світу.
Любити лише його одного, вітру пообіцяла,
Поникла, малюючи щось на землі пальцями…
Заблукалий і чудовисько
4.- Це троянда? Прозвучав голос позаду неї,
Вона повернулася і побачила хлопця:
- Так! - відповіла дівчина, струшуючи з рук землю,
- Вибач, що відволікаю від малювання,
Я їхав додому з міста і заблукав,
Раніше ніколи тут не бував…
- Тут люди рідко бувають,
Бачиш там вулкан невеликий?
Кажуть, що він сплячий, але люди
Придумали якісь небилиці,
Що в ньому живе вогняне чудовисько ніби,
Я обожнювала туди літати
І повір, там немає ніякого чудовиська!
- Літати? - перепитав хлопець здивовано,
- Я сказала «літати»? Я мала на увазі гуляти там.
Усміхнувся. - Тоді я врятований.
- Ти тут сама живеш, біля чудовиська?
- Сама. Ви ніби заблукали? – сказала з недовірою.
- Так. Я живу біля лісу, не підскажеш де ліс?
- Сам? Біля лісу? Де повно диких звірів?
- Твоє чудовисько набагато страшніше! –
Мило посміхнувся незнайомець дівчині.
- Тобі потрібно за вулкан, ліс за ним.
- Я б не відмовився від екскурсії по цих місцях.
- Можу провести тебе до вулкану і розповісти.
- Буду дуже радий.
Історія однієї троянди
5.Вони йшли і просто розмовляли.
За ними летіли пташки і коли двоє відчували,
Що їх переслідують, вони обертались
І пташечки то у гілля дерев, то у траву ховались.
Хлопець швидко, непомітно підняв
Зі стежки листочок зеленої трави:
- У тебе тут…ось. – сказав хлопець, ніби дістав той
листочок з її волосся.
Щось йому у цій загадковій дівчині сподобалося.
- Я і не помітила, що настала весна,
Все зелене довкола, хоч би покупатися
в перших теплих промінцях
під самісіньким сонцем.
- Під самісіньким сонцем? Хіба що,
Якщо у тебе є крила до нього долетіти.
Ти не помітила, що настала весна?
Тебе щось тривожить?
- Хіба що чудовисько,
в лапи якого ми зараз ідемо.
- Знаєш… Одне чудовисько я знаю точно.
Хтось пробрався у мій двір і вкрав з моєї теплиці
квітку, та справа не лише в цьому,
Щоб дійти до неї від витоптав усі,
Які були у нього по дорозі.
Мені не вдалося їх врятувати.
Дівчина зупинилась і уважно
Вдивлялася в обличчя співрозмовника:
- Ти вирощуєш квіти?
- Так. Троянди.
Весна
6.Небо над ними було таким ясним, як ніколи,
Щебет птахів був дзвінким, як ніколи,
Чи то їм обом лише здавалося, що «як ніколи»?!
Сонце гріло настільки сильно,
Як тільки могло на початку весни,
Весни надворі і весни, яка почалася
На серцях двох.
- Я хотів би тебе ще раз побачити?
Це можливо?
- Хіба що, якщо, коли я піду, тебе не з’їсть чудовисько.
Іди
7.Якщо здається що хтось чи щось,
Хто чи що для тебе
Був чи було світлом - погасло, і ввесь світ
Потемнів, змарнів, втратив усі кольори,
ТИ ІДИ. ЖИВИ І ІДИ. ВІР І ІДИ.
Навіть, якщо немає сил вірити в те,
Що в цій темряві може спалахнути
Світло, можливо,
Ти сам станеш світлом для когось чи для чогось.
Двоє
8.Літо. Через деякий час.
Хтось вдалечині, хлопець і дівчина
Сидять на березі річки,
Лунає здалеку дзвінкий гомін водички
І веселий сміх.
- Мені інколи здається, що ти ангел
і у тебе раніше були крила.
Сказав хлопець, усміхаючись.
- Були, але з тобою виросли нові.
Пожартувала дівчина
Кінець
9.Часом буває однієї любові занадто багато на двох
І її надлишок зігріває світ довкола.
Саме тому, світ і проіснував стільки століть.
14.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Так дивно… З першої нашої зустрічі
Здається, ніби минуло кілька сот століть,
Адже коли нам радісно чи гірко
Нас не чекає невгамовний час.
Ми посмішаємо в дні світлі,
І не повторюється один і той же
приємний сон у темні ночі,
Та немає і дня, щоб я не думала про вас.
Так дивно…Ви не змушуєте плакати про вас,
Все далі день, де ми зустрілись,
В один і той же час, в одних і тих же
місцях зима, білокрила зима,
А думки про вас все ближче,
Без них вже я не я…
Так дивно…пам’ятати, що колись
Десь у звичайний день опісля сходу сонця,
Я дізналася, що в світі блакитному є ви.
Це не банальність, це день, коли
для мене світ засяяв іще одним сонцем-вами
в моїх сумних очах.
Нехай у світлі дні і темні ночі
Вас ангел-охоронець береже.
Без вас не наступає мій світанок…
11.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021
Скажи, який шлях до твого серця?
Через безодню, гори, де дощ і сніг?
Пробач, що питаю відверто,
Питання не те, і слова напевно не ті.
Не впаду, перейду, не промокну,
Заблукаю, не зроблю і кроку,
Промовчу, а може крикну,
Боротимусь, а може звикну…
Якщо лише вистачить сил,
Якщо лише вистачить сміливості,
З крилами чи без крил,
Можливими і неможливими…
Минуть весни, літа, осені, зими,
Небо наді мною зміниться вкотре,
А я стоятиму перед тобою
Поранена, побита і мокра.
6.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Подаруй мені шматочок неба, що над тобою,
Я кидатимусь в тебе ним, як сніжками,
Ще декілька хвилин побудь зі мною,
Я дорозповім, що не встигла, цілунками.
Прив’яжи мене до себе ріками, горами,
Містами, селами, дорогами, лісами,
Я завжди буду поруч з тобою просторами,
Що часом простеляться між нами.
Ти чуєш? Ця пташка завжди сюди прилітає,
Навіть вночі буває чути її красивий спів,
Мабуть, вона, як і я, когось кохає,
А можливо, то я пам’ятаю її пісню зі снів.
30.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Сильний вітер навіяв сум, сумно,
Він осів, немов туманом на душі,
Якщо його немає серед моїх думок,
Навіщо такі думки мені?!
Серед безсніжної зими в повітрі
Аромат весни дурманить,
Сумні очі в сірий день непомітні
І їх ні я, ніхто інший і не ховає.
Шукаєш сонце серед зірок,
Щоб просто трішки погрітись,
Біжиш назустріч, лише крок,
А навпроти лише сильний вітер.
Вночі суму не видно й не відчутно,
А завтра новий ранок, новий день,
Скоро «прощання з зимою»— лютий
За вікном і нові промінці де-не-де.
26.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
То біла зима, то зелена весна,
То на душі, то за вікном надворі,
Коли дивишся в твої сині очі,
Ніби опиняєшся на березі моря.
То холодний сніг, то теплі квіти
Немов би, мої почуття…
Позаду все заросло колючим терном,
Назад немає вороття.
Лоскоче обличчя вітер,
Усмішка твоя — моє сонце,
В твої теплі обійми одітися
Й залишитися наодинці…
…Із морем, що в твоїх очах,
Із сонячною усмішкою твоєю,
Принести у своїх руках
В подарунок тобі цвіт терновий.
Поселюся на березі моря
Назавжди, що у твоїх очах,
Щоб бути біля тебе поряд,
Несмілива любов моя... пробач...
24.01.2021р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2021
Сповільнюється час довкола
Під час розмаху крил метелика,
Ні одна пісня не лишиться невідомою,
Що лине від пташечки здалеку.
Дзвенить річкова водичка,
Наповнюючи мовчазне повітря сенсом,
Усмішка на твоєму личку,
Світлом в моїм серці плететься.
Проміннячко крізь небесні хмари
Мчить, лишаючи у хмарах блиск,
Дві половинки на краю
Самого світу знайшлись.
Жовті кульбабки, як зорі земні,
Мов це вони віддзеркалюються у небі,
Любов до тебе в мені —
Це саме те, що мені зараз треба.
Зеленою травою лягло літечко
На мудрій, чарівній землі,
Прикрашає небо сонечко
Всі ясні, літні дні.
Тендітністю ромашки милується
Вітер, в обіймах теплих її голубить,
А я люблю перша, не чекається
Мені, що хтось першим мене полюбить.
18.01.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901725
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2021
Я пристрастю розпишусь на стінах міста,
Стану метеликом, кішечкою, весною,
Стань біля сонця, тобі видно звідси?
Ввесь світ стоїть перед тобою!
Давай-но не поспішатимемо вперед,
Насолодимось зараз, де ми щасливі,
Тут серед людей, будинків, дерев,
Серед спеки, морозу і зливи.
Нехай час не витрачає сил на нас,
Де ми буваємо засмучені й сумні,
Серед усіх на світі назв,
Нашим почуттям немає назви.
Ти не змерз, стоячи біля сонця?
Іди до мене, зігріємось чашечкою чаю,
Я стану ким завгодно для тебе,
А світ нехай трішки зачекає.
16.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Візьми мене за руку, ти бачиш?
Там на небокраї сходить сонце,
Проміння мчиться
наввипередки з птахами,
Лінія горизонту стає тонше.
Тобі так личать ці хмари над тобою!
Ти схожий на ангела,
Знаєш…
Твоє місце в своїй долі
Я ніжністю обплела.
Ходімо зі мною,
По дорозі розкажу тобі про себе,
По дорозі в місце,
Де ми зможемо заховатися від усіх.
Твоя усмішка завжди залишиться
В моїй пам’яті, як промінь світла,
Запам’ятаю назавжди
Цю зустріч з самим сонцем.
Ми раніше зустрічалися, адже так?
Рада, що з незнайомих
Ми стали чимось більше
Одне для одного.
Якщо вирішиш залишитись
зі мною назавжди -
Зустрічай схід,
Я прийду разом з новим днем
І подумаю, що мені з тобою робити!
14.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Я в літо загорну тебе й зігрію,
Серед проміння сонця загублюсь,
Бачу крила в твоїй тіні,
До неба ніжно доторкнусь.
День наповнився світлом,
Точно як я від погляду твого,
Розсипалось на землю цвітом
Відлуння дня минулого.
Солодкими нектарами
Наповнились пусто́ти,
На небі ангели парами
Дарують квіти одне одному.
Розійшлись хмарини
Перед сонцем, над землею,
Немов би розклеїлись,
Засяяли гори й низини
Любов’ю, всюди любов:
У кожній щілині, усмішці,
Відкликнутись на твій зов
І розлетітись пелюстками.
9.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Ти можеш стати вітром
І помчати навколо світу,
Ти можеш стати повітрям,
Яким дихають квіти,
Ти можеш стати гірською річкою
І летіти до землі із неба,
Ти можеш стати зіркою,
Другим сонцем для іншої планети,
Ти можеш приєднатися
До зграї птахів,
Ти можеш закохатися
І, як вони, лише без крил, літати,
Ти можеш стати ким завгодно!
Лише прислухайся до себе,
І скільки не було б перешкод,
Це лише наближає мрію до тебе.
3.01.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Сумую за тобою, як літо за зимою,
Сумую, як гірські вершини за низовиною,
Сумую, не шукаю причини не думати про тебе,
Сумую за тобою, як ангели за небом.
Полину я до тебе сном добрим і світлим,
Блищатиму за твоїм вікном снігом білосніжним,
Впаду листом на порозі твого дому,
Не чекаючи нічого у відповідь на нього.
У листі тобі про свій смуток розповім,
Ти не дивуйся, якщо побачиш ці рядочки в нім.
31.12.2020 – 2.01.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Старий добрий Діду Морозе,
Я вірю в твій чарівний мішок,
В якому поміщаються подарунки для усіх дітей,
Розкажи нам про любов, дідусю!
Про те саме світле почуття, без якого не можливе життя, як без Сонця,
Точніше з яким можливе життя, навіть без Сонця!
Кажуть, що на Новий Рік стаються чудеса,
Нехай, як чудо, збудеться одне бажання,
Щоб збулося все, що ми бажаємо одне одному,
Хіба ж це не є та таємна формула для прекрасного майбутнього світу і людей?!
Всіх вітаю з Новим Роком!
01.01.2021.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2021
Не відштовхуй холодом мене,
Притягни ніжністю й теплом!
Якщо любов в мені й живе,
Цього не досить нам обом.
Ти! Що ти відчуваєш?
Чи є я хоч в думках твоїх?
Як ніж в душу, твоє мовчання,
А ти став, як зниклий довкола сніг.
Часом мені здається, що зима це я…
Й зі мною ти просто замерзаєш,
Якщо й зима, то вона лише твоя,
Якщо ти досі цього не знаєш.
28.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Дорога, сонце, вітер лоскотить обличчя,
Ідеш наяву, а враження, ніби кожен крок сниться,
Від зими до зими, від зими до зими,
Як плоди з дерева, сніжинки з неба струшуються,
А ти той, хто придумує кінець для казки,
Як дике серце поміж душами.
Коли перестаєш милуватись квітами,
Пора попіклуватись про своє самопочуття,
Божевільна! На Землі, а думки блукають між планетами,
Благословенний, хто ще добро шукає поміж зла,
Надихає саме життя, новий день пробуджує від сну,
Любить білосніжну зиму, так як і зелену весну.
Не дозволяй забороняти нікому тобі
Відчувати те, що ти відчуваєш!
Хіба ж не в цьому повнота життя,
Унікальну суть якого ти сам пізнаєш?!
Карта шрамами намальована на серці - твоя дорога,
І вона скінчиться в кожного в коханих на порозі.
Ми десь зустрінемось, біля одного джере́льця,
Де утамувати спрагу з іншими зупиниться і дике серце.
26.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Пустота наповнена
несказаними словами любові,
що так і лишились несказанними;
Нездійсненими мріями,
що так і лишились мріями;
Нерозділеними почуттями,
які так і лишились нерозділеними;
Тут течуть ріки пролитих сліз;
Тут смуток випадає снігом;
Тут самотність росте квітами;
Тут повна тиша, яку лише час від часу
Розбавляють ноти вітру…
Нічим не заповнена пустота…
22.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Світ перед нами загартований віками,
Відкритий, як на долонях,
Щастя, розмальоване райдужними кольорами,
Проросте, як зернятко, навіть з безодні.
Час збереже найцінніше на серці,
Все непотрібне лишиться за межами Галактики,
Якщо ми тут, то ми на своєму місці,
Життя у істині - це суцільна романтика.
Біль, у різних проявах, ятрить душу
Навіть смерть ще не є кінцем,
Багато з нас боїться вступити в калюжу,
Забули, як дітьми, грались у ній під дощем.
Збайдужіли до «вічного» кінця світу,
Щодо мене, мені цікаво, що буде після нього,
Палке сонце випромінює світло
І взамін воно не бере нічого.
Вчора, сьогодні, завтра – це змінні величини,
Незмінна та дитина, що живе у нас,
Ми піднялися на найвищі вершини,
Ми пірнули до самого дна.
Та чи зможемо пізнати так душу?
Хіба світ образно не схожий на поле квітів?
Тож закінчу думки так у цьому вірші -
Ті квіти – це ми в цьому світі.
20.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898743
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2020
Там, де ми пройшлися, виросли квіти,
Всі мрії ожили наяву,
Віримо в чудо, як вперше почули
про нього, як діти,
Довкола бачимо зиму,
а на серці відчуваємо весну.
З таночком сніжинок та
з легким диханням
Літаємо, радіємо всією душею,
як у дитинстві раділи, літали.
Сьогодні ми усі
з одним покликанням -
Робити кращим світ,
із Днем Святого Миколая.
19.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Ти пішов, й для мене світ став чорно-білий,
Все згадую, як ми знайшлися серед юрби,
Ти також бачиш сьогодні цей день сірий?
Мабуть у Бога закінчились фарби…
Холодне серце виявляється притягує тепло,
Уперше і назавжди з тобою яке розтануло,
Все, що лишилося від нашої любові -
Це мій нескінченний смуток за тобою.
Я знов стою у тій юрбі в безнадійній надії,
Зустрітись знову з поглядом твоїм,
Минуло стільки років і вже не ті мрії
Довкола і люди уже не ті.
Ти пішов, зміг в світі залишить мене одну,
А я не можу так вчинити із тобою,
Я все ще згадую, плачу, люблю,
І тільки з пам’яттю про тебе почуваюся іще живою.
19.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
В ці сірі зимові дні дарую вам свою весну.
Серце б’ється в такт співу пташок,
Ще які так бадьоро розбавляють денну тишу цього сірого дня.
Гарного настрою надлишок,
Мріями заповнила пустоту!
Хочеться зараз навмисно намокнути під літнім дощем і
танцювати під музику тяжкого року,
щоб вертіти головою з розпущеним волоссям на 360 градусів.
Ми застрягли на землі під небом надовго – на все життя,
Його вистачить, щоб побачити багато весн,
багато зим, невдач, успіхів, розчарувань, щастя…
Але ми в дорогу під назвою «Життя» візьмемо лише любов.
А я, як фотокамера зупиняє час, зупиняю час цими рядочками.
У цьому дні немає нічого особливого і в цьому його особливість.
Мені хочеться, щоб дружба і любов перемогли всі хвороби,
А щастя постукало в кожний дім, кожному своє.
Поки що, це кінець.
15.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Снігопад після себе сірий день залишив,
Туман блукає понад землею, під небом,
Вслухаєшся у вечірню тишу
Чути шум авто і воронів баритон.
Надворі слизький асфальт,
Тепла куртка, шарф і шапка,
Настрій створити вірш про сірий день
І вдячність, що у нього ще потрапив.
Не погода за вікном, а чийсь смуток
Перевтілений у цей день,
Знаю, такого не буває,
Та я в цім бачу красу лише.
Буває, що сумуєш без причин,
Буває, що тебе у відповідь не кохають,
Та не буває, що ти на світі один
І що ніхто, схоже як ти, не відчуває.
Краса в реальності й на серці в тебе,
Все що над тим, довір ангелам вище,
Туман блукає понад землею, під небом,
Снігопад після себе сірий день залишив...
14.12.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Випав сніг, надворі посвітліло,
І посвітліли думки,
Природа чарівна, як ніде в світі, тільки узимку,
Там, де сніг блищить, немов діаманти
під блідими сонячними промінцями.
Там, де мороз малює крижані картини
На вікнах, як на полотнах, білими фарбами з льоду і холоду,
одним лише подихом.
В холоді замерзла і любов, і ввесь біль.
Про тебе рідко нагадують хіба що сни.
Одна віра в ті почуття блимає вогником
В чорному від темноти просторі,
Вогником, під світлом якого я стараюсь писати вірші.
Навкруги зима.
12.12.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Ти пахнеш снігом і квітами,
В очах твоїх розгадка мого смутку,
Безмежний всесвіт - частина світу,
Блакитний світ - частина всесвіту.
В зоряного неба для кожного є зоря,
Дозволь моїй палати біля твоєї,
Якщо це так…
Твоїми руками узимку укритись
Досить, щоб в холодні дні й ночі зігрітись,
Почуття цвітуть і у негоду,
Та в щасливих немає слова «негода».
Розмалюю білий сніг, як розмальовку,
Фарбами різнокольоровими -
Безкорисне заняття
безкорисливо закоханого.
Це чарівна зима, милий, навколо.
11.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
Сніжинки перемішалися в кучугурах,
Нова зима, новий день, нове натхнення,
Можливо нас не зобразить колись скульптура,
Нехай зараз любується нами сьогодення.
Ми частина давно продуманого до
дрібниць Всесвіту,
Ми починаємо змінювати із себе,
І навіть якщо розтануть ці кучугури снігу,
Вони все одно повернуться назад у небо.
Чекаючи на світле майбутнє, ми марнуємо час,
З кожною секундою у світі щось
нове народжується
Чи то нова пісня, новий вірш,
нова картина, головне - нове життя.
Ми лише в особливий момент розуміємо,
Що життя продовжується...
8.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Узимку серед білого дня
Яскраве сонце прикрашає небо,
Забери у мене мою любов до тебе,
Лишиться лише талий сніг.
Світанок дарує новий день,
Захід проводить в нову ніч,
В повітрі де-не-де
Пролітає милий сніг.
Я подарую тобі сонячне тепло
Те, що заховане за сонцем,
Я буду саме та закохана,
яка полюбила назовсім.
Я вітром передам тобі ніжність,
Серденьком я твоя,
І ці рядочки також покриються
інеєм, якось
Узимку серед білого дня.
7.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Пташки під небом білокрилі
Сплели вінок з весняних квітів,
Самі сховались у вічнозеленому гіллі,
А віночок зодягнув на сонце вітер.
Красується в земних дзеркальних
водах,
Проміння заплетене в косички,
Голуб жмуриться з гіллячком в дзьобі,
Під стріхою будує гніздечко.
На хмарках танцюють янголята,
А на землю сиплеться згори
Цілюща небесна вата,
Пір'їнки із їхніх крил.
Любов трояндами зацвіла
Під моїм віконечком,
Землю поцілувала весна,
Все тягнеться до сонечка.
7.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020
Сніжинка – це ручна робота небес,
Любов зіткана з веселки,
Літо й зима сповнені чудес,
Перше чудо – щебет соловейка.
Сон закоханий у темну ніч,
Мрії, що це як не надбажання?
Самотність з коханням віч-на-віч
Розділили на двох мовчання.
Сонце раптово розлетілося
Жовтими метеликами,
Ніжність проросла на землі
Білявими підсніжниками.
На вершині найвищої гори
Вид на ввесь світ,
А там де ще є ми,
Нас Бог для щастя зберіг.
4.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
З зимою утечу на світу край,
Де сонце за обрій ніколи не ховається,
Якщо не віриш в чудо, ти його відчувай,
Бо навіть чудо у шарф замотається.
Напишу слова і мелодію
Під танок блискучих сніжинок,
І цю нову пісню тобі подарую,
Хай з неї починаються твої світанки.
На снігу намалюю сонце
І від нього розтане вся твоя печаль,
Це я та сама незнайомка,
Яку ти не запам’ятав.
3.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Побути з зимовим морем один на один,
Хоча б трохи, декілька годин,
Вітром пронестись над ним,
В долоні набираючи солоної води.
Пролитися б дощем у море,
Щоб в хвилях розчинитися,
Заблукати у його просторах
І через певний час знайтися.
На березі залишити думки,
У серці лишити місце для любові,
Цілюще страждання від розлуки
І прощання з зимовим морем.
1.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Стоячи на сонці,
Літаючи між птахами,
У тебе на долоні,
квітковим запахом
Розтану, згублюся,
Залишусь у пам’яті.
В думках таємних,
У мріях щирих,
І всі про тебе
Мій милий.
Укритись снігом,
Не холодно.
Хотіти, не все одно.
Хурделиця з пелюсток
Усі пороги замете,
І ні одна з зірок
Вже більше не впаде.
Де пройшла осінь,
Там все росою покрилось,
І осінь, як сон,
Безвісти загубилась.
30.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Де живе ненависть,
Там поруч живе і любов,
Де сльози течуть рікою,
Там і сміх ллється від радості.
У світлі не шукають темряви,
Шукають світло в темряві,
І не потрібні парфуми
Там, де пахнуть квіти.
А мені б почекати ще трохи,
Ще один день і одну ніч,
Щоб розповісти про почуття
Свої тобі віч-на–віч.
А мені б прилітати до тебе,
Щоб крила відпочили,
І загасити знову на небі
Ті зірки, які погасили.
Я відчуваю твій дотик,
Озираюсь, нікого навкруги.
Назад ніхто ще не повертався
Та кожен може вперед іти.
29.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
Розвію хмари сірі над тобою,
Мелодією в твоїм серці зазвучу,
Ці нотки під ясним вже небом,
Напам’ять старанно заучу.
Гратиму її на вершинах гір,
Під неї квіти розцвітатимуть,
Наші почуття мені довір
І цю мелодію ангели гратимуть.
Вона про весну серед зими,
Вона про сонце у сірі дні,
Вона про світло серед пітьми,
Вона чудо в тобі і мені.
28.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2020
У цей день.
Шматочком льоду писатиму
Про любов, допоки він
Не перевтілиться в руці у воду.
У цей день.
Як зірка тихо палатиму,
Все більше і більше
Вмиваючись холодом.
У цей день.
Букетом із ще теплих квітів,
покритих морозом,
Спішу тебе привітати.
У цей день.
Де для тебе щастя
в прогнозах,
Цей чудовий твій день, щоб
Про тебе згадати.
27.11.2020.
(день народження одного хлопця:-) )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2020
Якщо я ще існую,
Загублена серед квітів,
Зиму в лоб поцілую,
Щоб любов’ю зігріти.
Побачиш мене
Над твоїм дахом,
Я пролечу над ним
Вільним птахом.
Якщо ти шукав
Слушної миті,
Вона настала,
Я ця мить.
Вибери зірку на небі
І я її дістану,
Подарую тобі,
І, як сніжинка, розтану.
26.11.2020.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
На світанні сон лягає спати,
Коли зорі сховаються за небом,
Сум можна перечекати,
А любов називати подвигом.
Новий день починати з усмішки,
В дзеркалі роздивитися сонце,
Навчались, слухаючи ка́зочки,
А зараз дітям своїм охоронці.
Змучені від болі рубців,
Хоч і рани наші загоєні,
З одними попрощались назавжди,
З іншими поєднані долями.
В тіні ховається щастя!
Це буде наш з тобою секрет,
Лице загримуєш, та середину
Тінь покаже так, як є.
Сьогодні і вчора - це різні дати,
Навіть небо сьогодні інакше,
Якщо ми в силах ще пробачати
Творця за Його любов до нас пробачте.
25.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Люди різні, люди по-різному люблять , люблять різне;
Однаковий навколишній світ навколо кожного неоднаковий;
Кожен бачить його через призму своїх інтересів;
Завдання – прикрасити світ своєю унікальністю.
План виконання – все життя.
24.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Веселі голоси звучать між стінами,
Квітами проростають почуття,
Хмари пахнуть мильною піною,
Немов знову повернулася весна.
Сонце блищить у вікнах,
Крейдою розмальований асфальт,
Де хтось усерйоз зізнався
Комусь у своїх почуттях.
Лише хруст опалого листя
Нагадує, що це останні осінні деньки,
Сонце встало над містом
Так, мов уже не буде зими.
Стільки зим у пам’яті світу,
Стільки і розбитих сердець,
І мене ти у натовпі помітив,
Щоб розбити і моє.
23.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
Я постукаю в твої двері морозом,
На вікнах крижані малюнки залишу,
Ті місця, де були з тобою разом,
Білосніжним снігом замету.
Поклич мене серед темної ночі,
І я місяцем на небо зійду,
Зорі до тебе найближчі,
Як свічки, біля тебе запалю.
Повернуся туди, де полюбила
І залишуся там назавжди́,
На тому місці ще снігом
Не замело твої сліди.
Небо лише мовчки спостерігає
За нами, що як сніжинки маємось,
Не буває, що зима серед зими розтає,
Та буває те, що ми не просто так
Під небом зустрічаємось.
22.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Моя любов розсипалась сніжинками,
Бачиш снігопад за вікном?
Цю казку з відтінками білого?
Це моя до тебе любов.
Без мене сон твій не спокійний,
Та коли удвох, нам не хочеться спати,
Ми, як два босоногих у сіні,
Й водночас, король з королевою в шатах.
З тобою чорно-білий світ яскравий,
Вічність про тебе писала б,
Ти знай! Вічність мине,
А любов наша зостанеться.
21.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Мільйони сніжинок
із неба на землю
Тануть на твоїх щоках,
Мільйони мрій нездійсненних
Чекають на свій час.
Вдихаєш холодне повітря,
Видихаєш любов,
Зимонька білосніжна,
Подруга полів і дібров.
Тепер довкола її усе,
Морозом дихає земля,
Де гріли почуття
І там снігом замете.
Хіба ж холодно,
Хіба ж самотньо
Ще однієї зими?
Звісно ні!
Адже у мене є ти.
19.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Пізня осінь, голі гілля тужать за листям,
Як тужить той, хто хоч раз в житті любив,
З кожним днем зима усе ближче,
І з кожною ніччю до неї ближче ми.
Дощ повільно перевтілюється в сніжинки,
Вітер, як ніколи прудкий,
Я за ним не озираючись, без зупинки,
В кожну щілину, навколо світу, за ним.
У любов загорнутись, як узимку земля у мороз,
Востаннє озирнутись на минулий час,
Ще хвилину тому ми знали усе про любов,
А тепер знаємо, що це вона знала все про нас.
16.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Вдивляючись у глибину темного вечора,
Втративши, у той же час, коли знайшов,
Розумієш, що не всі на щастя приречені,
Але усі приречені на любов.
Переплетені долі, розплетені долі,
Спитай заради чого це усе?
Усе піднесене колись впаде додолу,
Милий, ти знаєш ім’я моє.
Сумуємо, плачемо, радієм, сміємось
У повноті проживаючи почуття,
Заради цього! Щоб хоч раз в житті
Щасливо жити життя.
15.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
Як супергерой, між будинками літає вітер,
Над містом небо блакиттю світить,
Як хмар на небі однакових не знайти,
Так і немає людей однакових між людьми.
У місті осінь, у кожному вікні своя історія,
І я від Бога вже нічого не приховую,
Навколо кожного однаковий світ,
А я все чекаю від тебе твоє «Привіт».
Але я втрачаю віру в свою
з першого погляду любов,
Це ще одна історія вже за моїм вікном.
Чарівне ще блакитне небо розганяє туман,
І я та, що залишилася з осінню сам на сам.
12.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Сьогодні справжній осінній день.
Після ночі морозець застиг на травах,
Небо сіро-блакитне ховає сонце у жмені,
Усі захоплені своїми справами.
У чай на ґанку упав жовтий листок,
На душі водночас солодко і сумно,
Від коханого чекаю звісток,
Не знаю… про що він зараз думає?
Закохана у осінь, у цей день
І у нього, ще з першого погляду,
Туман над містом осінь плете,
Щоб вкрити ним землю, мов ковдрою.
Поки ми тут, у цій осінній казці,
Не втрачено нічого, придбано усе!
Він звинувачений в крадіжці,
Він украв серце моє.
11.11.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Стільки людей пройшло
Повз ці квіти!
Стільки весн бачила земля!
Як ти мене серед натовпу помітив?
Бо біля мене зелена троянда цвіла?
Яке красиве сьогодні небо!
Далі ще довга дорога,
Але я не йтиму без тебе,
Якщо ти можеш, то і я можу.
Я за твоїм голосом сумувала,
За ніжністю твоїх рук,
Останній ковток кави
І я з тобою на край світу, мій друг.
10.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2020
У лісі тихо, тільки чути як вітер
Перемішує опалі листочки,
Той самий, що таємниці береже вічність,
Що ним то там, то там було почуто.
У лісі тихо, тільки чути сопіння сонця,
Що солодко дрімає за сірим небом,
Те саме, що грається з осінню в схованки,
А потім дарує зимі всю планету.
У лісі тихо, ніхто не порушує цю тишу
Ні звірятка, ні люди, тільки чути як вітер
Шепоче слова любові осені у лісі.
І цю таємницю зберіг би він,
Та любов не любить таємниці.
7.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Заснуло все.
І в травах, і в деревах сон.
Зафарбувала осінь
Блакитне небо в сірий тон.
Заплуталась поміж зірками
Темна ніч,
Сірі хмари бігли за вітрами,
Місяць з неба втік.
День у сутінках.
Один за одним,
Сірий за сірим,
Та навіть у них,
Так схожих,
Є щось своє особливе.
За вікном ввесь світ,
Я його бачу звідси,
А я люблю сутінки,
Там, де настрій творити,
Там і ясному літу місце.
7.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894245
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Сумую за тобою…
За вікном листопад, як ангел сумний,
Який сів на землю і склав за спиною крила.
Розлука – шлях довжиною вічність,
Ідеш по тому шляху, не відчуваючи ні втоми, ні ніг, ні серця,
Не зупиняючись…
З заплющеними очима,
без страху перед невідомістю,
Адже в кінці цього шляху на мене чекаєш ти.
Стоїш, склавши руки за спиною,
усміхаєшся вдивляючись в даль
І чекаєш на мене.
За вікном листопад, як ангел сумний,
Розправив крила і полетів.
Із неба випав сніг
5.11.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2020
Листочки килимом вляглись на землю,
Зітканого з сумних моментів життя,
Хто вірить і чекає нову весну,
Тому всміхнеться білосніжна зима.
У теплих куртках поховались люди,
Із димоходів ллється дим, як хмари,
Щасливі ті, кого ми любимо,
Хоча буває взаємності немає.
Про листопад розповість осінь,
А я розповім про свою невзаємну любов,
Любов ніколи не зношується,
Але шкода, що це не про нас з тобою.
3.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Світло скрізь…
У твоїй усмішці, в очах твоїх,
В твоїх руках,
Перемішаю місячне сяйво
з сонячним промінням,
щоб освітлювали твій шлях,
зроблю неможливе.
кохати усе життя...
і хай мимо проходять дні, місяці, роки,
А я стоятиму перед тобою,
Ніби часу не існує,
Все та ж сама, що потребує твоєї
ніжності і тепла,
Закохана,
Захоплена життям,
Розбита болем,
Зміниться лише одне –
Любов стане незмінною
частиною мене.
2.11.20р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Встелилися дороги опалим листям,
Сонце закрилося дощовими хмарами,
Зимова казка усе ближче,
Усі у куртки, шарфи, шапки вбралися.
Я шукала життя у житті,
Залишивши йому місце у серці,
Як у листопаді листочки опалі,
Так і почуття осипались мої.
Де відповіді на наші запитання
Туди веде наш шлях,
І безмежного Всесвіту дихання
Вдихом, видихом
Проходить через нас.
Біля вікна співає пташина
Про свою історію і про листопад,
Життя продовжується,
І ми дорослішаємо
Все у нових і нових спогадах.
1.11.20р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Закуталось небо у сірі хмари,
На принтері роздрукувала жовтий лист,
З камери усе передалося:
осені жовта фарба
І її веселий сонячний блиск.
Туман обійняв землю
На прощання до наступного ранку,
Вітер летів не одну милю,
Щоб погойдати мою роздруківку,
Прищеплену до нитки на ґанку.
Мій чай із м’яти захолов,
Поки я вдивлялася у даль,
Ще один день пройшов
І ще один завтра настане.
30.10.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Як вогонь, у дівчини руде волосся
І лис рудий у неї на руках,
І ходять двох по лісовій алеї,
А довкола золота пора.
Здається, самотність на двох
Їх здружила і разом тримає,
І здавалося б, цієї осені
За них гарнішого немає!
Дружба, як вогонь в її волоссі,
Зігріває різних по духу людей,
Буває кажуть, що любов дорожча,
А я кажу навпаки, основа є для неї.
23.10.20
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2020
Серед всіх вікон і дверей,
Одні із них ведуть в твій дім,
І серед всіх твоїх речей,
Одна з яких - наш з тобою знімок.
Один на двох вогонь зігріває,
Наші порожні гойдалки,
Місця, де людей немає
І ми закохані потайки.
Чорний чай з ароматом барбарису,
Чорні кросівки, зелена футболка
І твоя чарівна прикраса
Щира ніжна усмішка.
Ми завжди там, де були щасливі
«Де наш скарб, там і наше серце»
Дивує, настільки слова ці правдиві!
І я закохуюсь щодень у тебе, як уперше.
22.10.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Не можу без тебе заснути,
Вже звикла читати тебе ночами,
Моя доля поруч з тобою бути,
Вкривати обличчя твоїми плечима.
Я одна розгадала загадку твоїх очей;
Я і тонула в печалі, і від радості сміялась,
І не могла відрізнити дні від ночей,
Розгадку глибоко в серці сховала.
Зупиню туман, дощ, сіре небо,
Але і сонце, ясне небо також зупиню!
Нам з тобою погоди не треба,
Тільки рай довкола, де наше «Я люблю».
21.10.20.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020