| Сторінки (1/8): | « | 1 | » |
Я видаляю, стираю звідусіль:
у телеграмі, інстаграмі, і в душі.
Ти це побачив - відписався
Сказав, що зрозумів, навряд старався.
Та він забув осіннє фото,
де ми стоїм із парасолею.
Де я щаслива, він - не менше
Те фото назавжди в моєму серці
25.11.22🕊
/5.04.23 23:34/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023
Твої уста смакують, наче мед.
Готовий вічністю на них дивитись,
але я пропустив один момент,
коли ти серце знов забрала під патент.
Та звідки ти дізналась?!
Ну зачекай же, не біжи.
Повір, якби ж я знав
Ніколи б не провів її додому
й не цілував під тим
зловісним
темним ліхтарем.
Я би кохав тебе до скону
і тільки ти була б у моїй голові
І все віддав би, аби знову
прожити ті моменти із тобою
Червень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2023
Той тихий дощ періщить знову,
він наче ріже по живому.
Волосся змокло,
та я іду вперед - все зникло.
Так пусто, тихо, страшно,
чому все так невчасно ?
Твій погляд, губи, ямочка на щічці..
вже пізно, я давно в старенькій електричці.
Біжу від власних почуттів
і відчуваю запах пелюстків...
може, це ті, які ти дарував холодним літом,
та через рік я стаю гранітом.
Не літо - ти холодним був,
тепер амебна я, почув ?
Найгірше те, що я сама не відпускаю,
лежу в самотності й гукаю.
Можливо, колись знайдеш мене,
їде в електричці щось колись живе.
2.11.01.56
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Ми вже не разом цілий рік
спілкуємось,як друзі.
Та ти відкрив маленьку таємницю..
взяв в руку татову рушницю.
Сказав мені,що вуст твоїх
торкалась інша.
Зламалось серце..
рана стала глибша.
Та я ж забула,викреслила,стерла,
тоді чому душа моя померла ?
Ми ж лише друзі..друзі..друзі,
..як гарно пахнуть квіти в лузі..
Ти цілував,бо алкоголь навіяв
Чому він так жорстоко заподіяв ?
А ти сказав:„Не всі цілують тих,кого кохають..
..я випив алкоголь,дурак..“
/зітхають/
Він любить..любить..любить.
Та час-він не лікує,а все губить!
Ми знову “друзі“,але є одне “але”:
рана від рушниці ще живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Тут темно,страшно
Як вибратись?мені так лячно..
Самотність,сльози і печаль
заграє тихо мій рояль.
Струна ламається,
проблеми розчиняються.
Ненавиджу пусту кімнату,
це як в солдата кинути гранату.
І більше дощ не заспокоїть,
він наче навпіл мене кроїть.
Так спеціально тихо,щоб не чули,
але про мене всі давно забули.
Кинули неначе ту собаку,
таку нікому не потрібну-біля баку.
А стіни тут холодні,голі
у сльозах моїх багато солі!
І фото тут твоє висить,
йду спати..на сьогодні досить.
25.08.19/16.08.20💔
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
На вулиці штормить,
хотілось зникнути на мить.
Як можна було так попасти ?
Над прірвою літати й впасти ?
Сиджу в маленькому трамваї,
летять птахів великі зграї.
На вулиці заграв старенький музикант,
напишу́ про нього фоліант!
Трамвайчик їде далі,
тисни́ малесенькі педалі!
Ось гуркотить старенький потяг.
...зникаю,залишається лиш протяг.🕊
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2020
Побачила твій сміх,
на серці тане давній сніг.
Між нами тепер каньйони
і найдовші міські райони.
Ти викинув мене,
я злюсь.
А ти й не брав.
петля? та ніі
..тепер вагаюсь.
Метелик в животі останній залишився,
шукав братів і безперервно метушився.
..лиш доля пише наш сценарій
і ставить ставки на кривавий бій.
Віддам тобі усі свої доляри,
єни,крони,світові динари.
Дай відповідь,я ж обіцяла авуари.
Коли в моїй душі заграють фа мінори
може завтра,післязавтра
...чи ніколи ?🕊
3.40🤍
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866607
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2020
Між ліхтарями йшла маленька постать
Не йти додому,моя обов’язковість
Хотілося вдихнути більше,ніж потрібно
Спробуй хоч раз пройтися вільно!
Ти не дізнаєшся,що я відчуваю,
тепер я холоду не помічаю.
Навіщо ж пантоміми,цирк ?
якщо над іменем стоїть великий прочерк ?
Тебе забуду і поїду у Нью-Йорк
та навіть зміню почерк.
Ти мій натільний шрам,
ще трішки і я прийму іслам.
Пробач,це все,що встигла написати
Повітря у легенях бракне,
Прочитай мій лист,якщо не буде лінь.
Та знай,я вже не бачу твою тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866516
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.02.2020