| Сторінки (3/289): | « | 1 2 3 | » |
Ти кохаєш, я кохаю,
Крізь вітри, дощі, роки,
Хоч щоночі засинаю,
З іншим я, так само ти.
Покохали ми звичайно,
Нам здавалося ось рай,
Та у долі свої тайни,
Планам сказано прощай.
Довго плакали в розлуці,
Від ненависті й образ,
Їв хороше гнів пекучий,
Диким стало слово "нас".
Ми окремо на світанку,
Ввечері не п'ємо чай,
Я тобі ніби коханка,
За рішучість вибачай.
В час нічний телефоную,
Смс пишу щодня,
Трішки рани полікую,
Новим келихом вина.
Неможливо розлюбити,
Голос твій до мрій приріс,
Ну а далі, що робити?
Поховати дивний зміст?
Вбити те, що живить тіло,
Відірвати від грудей,
Серце вмить осиротіло,
І закрилось від людей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2024
Як же боляче кохати без надії,
І цілувати губи милого в уяві,
Таки не доля, чи ми винні,
не зуміли,
Розбились дні любові,
Солодко-ласкаві.
Пройшли роки,
і ми блукаємо по краю,
Кричить душа я обернуся і тремчу,
Лише у мріях з ним я дихаю, лечу,
А тут реальність, слова "ми" давно немає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2023
У твоїм погляді вмістився цілий світ,
На серці став нарешті танути мій лід.
Мені на радість файна посмішка, в ній диво,
Любити хочу знову сильно і сміливо.
Забувся біль в моїх судинах спалах сяйва,
В моїй душі квіткова ніжність ожила,
Торкнусь вустами до коханого чола,
Єдине серце я навіки зберігаю.
Вогонь любові освітив шляхи надії,
Змінив усе: думки, причини, ціль і мрії,
Мені на радість цей від долі нині хід,
У твоїм погляді вміщається весь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023
Не журися милий знову,
Теплим поглядом зігрій,
Не забула я розмови,
В серці голос тільки твій.
Не питай у темних ночей,
Чи любов іще жива,
Просто глянь у щирі очі,
Там довіра і дива.
Не забудеш, не забуду,
Не розлюбиш, не піду,
Хай карають, хай осудять,
Щастя інше не знайду.
Не журися більше любий,
Ти до мрій моїх приріс,
Поцілую ніжні губи,
Рідні щоки, рідний ніс.
Може стануть на заваді,
Тільки міжземні світи,
Та у вічності кохати,
Знаю буду я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2023
Ми тимчасові з цього треба брати сенси,
Весь світ триває тільки наша мить пливе,
Циклічність днів хтось помирає, хтось живе,
Нікому час земний не вклониться,не лестить.
Куди б не йшли для нас готова вже дорога,
Невпинно доля пише вправно сторінки,
Новий сюжет, можливо схожі є зразки,
Та ексклюзивний кожен шлях таки від Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
У долонях моїх твоє серце,
Лиш поранене біллю лихою,
Воно тихо собі щодень б'ється,
Заберу без вагань із собою.
Напишу йому казку про щастя,
Хай печаль з його тіней мине,
Про довіру,що горю не вкрасти,
І про вічне кохання земне.
Про життя, яке варте поваги,
Кольорів там багато ясних,
І про гордість,шану, відвагу,
Без сторінок гнітючих, сумних.
Твоє серце згадає той вогник,
Що з роками невпинно згасав,
Твоє тіло відновить той подих,
Що свою мрію впевнено знав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023
В великій кількості сторінок про любов,
Я ще про тебе не знаходила і слова,
У час нічний в уяві крутиться розмова,
Ми переклали свій роман із інших мов.
В маленьких митях, що ввібрали аромат,
Такого сильного,прекрасного кохання,
Ти у мені живеш від ночі до світання,
І я не вийду з цього стану вже назад.
Тепер ти мій, твоя душа минула відстань,
Шукала схожих по життю і по будові,
Прийшли часи до неї на диво чудові,
Вона знайшла свою єдину пристань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
А пам'ятаєш ми з тобою лиш удвох,
Кружляли в танці зупинявся час неначе,
Твої вуста невпинно дихали в чоло,
В ту мить крім місяця ніхто наш стан не бачив.
Жовтнева ніч собі ховала таємниці,
Ми розчинялися на атоми в просторі,
То це реальність чи солодкий сон наснився?
Втрачався розум, накривав дурман поволі.
Душа з душею спільні бачила сюжети,
З шаленим маревом у погляд поринала,
Складало серце моє римами сонети,
Хотіла вічність із тобою, мені мало.
Лишився слід від поцілунку, О свавілля,
На тілі дотик відчуваю безкінечно,
Моя любов до тебе стала божевіллям,
І знаю ти кохаєш теж беззаперечно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2023
Красень кароокий у оцім краю,
Що ти тут шукаєш - доленьку мою?
Чи зі снів весняних, чи зі слів казкових,
Постать твоя лине між гілок бузкових.
Погляд - міць сталева, тішить мої мрії,
Та заговорити страшно і не вмію,
Руки ніби вата, в серці світанково,
Я іду назустріч скажу випадково.
Ще спіткнусь незграбно біля його рук,
Я для нього пісня, він до неї звук,
Чарівне знайомство постріл по душі,
Руку простягаєш ніжно так мені.
Хто ти є і звідки? Не лукав благаю,
Якщо ненадовго цю жагу сховаю,
Щоб не рвати серце болем від розлуки,
Не даруй кохання, не даруй цілунки.
А коли назавжди - створимо роман,
Доки серед тіла лава і вулкан,
Красень кароокий знаю будеш мій,
Чари вже в дорозі по душі твоїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Свята земля породила сина,
Німа печаль забирає долю,
Війна пекельна лишить руїни,
Поразка орків дає нам волю.
Гаряча куля летить у чорта,
Холодний грунт навіки в'язниця,
В ній ворожа душа без сорту,
Хай дитя їй невинне сниться.
Там на небі розсудять, Боже!
Бачиш матір в хустині чорній,
Попід хмарами вічне ложе,
Їхнє сонце іде за обрій.
Від початку країна у битвах,
Нам судилося це пережити,
Вишиванками шлях сповитий,
Ворогам кров тут лити і лити.
Відчайдушні герої-хлопи,
Пам'ятаємо ваші лиця,
Заростуть бур'янами окопи,
І поляже останній вбивця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023
Чорнобровий мій козаче,
За тобою серце плаче,
За руками, за вустами,
За красивими словами.
Ти далеко, щоніч мрію,
Не втрачаю я надію,
Добрі думи понад дахом,
Пролітають білим птахом.
Без очей твоїх самотньо,
Цих ночей іде лік в сотні,
В мареві удвох з тобою,
Бо роз'єднані війною.
Паралельно ми на карті,
Дні розлуки щастя варті,
Вечори несуть печалі,
Майорять душею далі.
Сильний, мужній мій козаче,
Моя гордість, моя вдача,
Наші дні злились у зграю,
Їх у пам'яті гойдаю.
Погляд твій карбую в серці,
Голос колискові шепче,
Я від нього засинаю,
В снах разом у ріднім гаю.
Під вечірнім тихим небом,
Місяць світить тонким серпом,
Десь зоря впаде донизу,
Змахне голуб крилом сизим.
Там пробудемо до ранку,
І на ріднім дома ганку,
Все мине бо все минає,
Це заздалегідь я знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Темна нічка вже надворі,
Спить горобчик у гнізді,.
Спить кораблик в синім морі,
Час вже спати і мені.
Час закрити свої очі,
Поринати в ніжні сни,
Там птахи летять співочі,
Там літаю я і ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
Весняна ніч зорю купає в небі,
Розсіюється мла в отім просторі,
Я чую спів пташиний, звук від греблі,
Вода під нею вдаль тече поволі.
Весняна ніч мої збирає мрії,
Вони як хвилі різні в синім морі,
Як той вогонь, що жевріє і тліє,
А після знову спалахне у колі.
Весняна ніч дарує добрі думи,
І сіє в серці спалахи надії ,
Довкола неї квіткові парфуми,
Душа від цього прихистку радіє.
Весняна ніч любовні шепче рими,
На речення ті місяць поглядає,
Він знайде сто історій і причини,
Бо ж недарма над вікнами блукає.
Весняна ніч малює людям казку,
Така як завжди пані ця привітна,
В її обіймах спокій, сон і ласка,
Пейзажі травня, березня і квітня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979547
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023
Шукай в моєму голосі "люблю",
Бо кожна нота і кричить і плаче,
Занадто в душу впала я твою,
І все чудово та печально наче.
Шукай в моїм мовчанні всі слова,
Я знаю ти їх добре розумієш,
Із серцем посварилась голова,
Йому ж так добре і ніщо не вдієш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
Не кажи , що я забула,
Не журися в темну нічку,
Бо любов моя до тебе,
Буде в серці жити вічно.
Не журися козаченьку,
Запитай ся свою душу,
Скаже й сонце й місяченько,
Образ твій люблю найдужче.
Забери печаль з обличчя,
Із очей достатньо суму,
Нам з тобою щастя личить,
Про кохання спільне думи.
Нам розлуки серце рвали,
Відстані, журба, страждання,
Та любов не віднімали,
Зустрічі палке бажання.
Не кажи, що я забула,
Погляд каже, що кохаю,
Час пройшов, ті дні минули,
Та любов не помирає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2023
В моїм серці - ти,
В твоїм серці - я,
Наші душі - рідня, одне ціле,
Ці для нас світи,
Це для нас земля,
Віднайти тут любов зуміли.
Запитай у неба,
Запитаю в сонця,
Все навколо шепоче - це доля,
В думці йду до тебе,
До твого віконця,
І так щиро, не треба ролі.
Бо кохаю я,
Бо кохаєш ти,
Тут не місце усім протиріччям,
Дала нам земля,
Дали нам світи,
Цю любов на роки,навічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
Я не можу тебе забути,
І хоч як не старається мозок,
У мою вливається сутність,
Твоя сила, твій образ - мій морок.
Забуваю. Хоч змушую, знаю,
Гордо "Я" моє йде лиш вперед,
Тільки ж серце назад повертає,
Мене в той безнадійний дует.
Я сама обираю дорогу,
Але ж доля керує світами,
Повертаю до того порогу,
Який прірвою став поміж нами.
І не хочу тебе забути,
Хоч і жити із цим самовбивство,
Та без цього не зможу відчути,
Смак життя, справжню істину й пристрасть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
Заблукала я в своїй свідомості,
Виходу назовні не знайду,
Чужі думки так похапцем краду,
Вони лягли на душу мов коромисло.
Одне і теж прокручую, ті речення,
Тримають у полоні всі емоції,
Стають доволі часто переможцями,
Нав'язані роками пливуть течії .
Свого я серця слухати боюся вже,
Слухати йому ніяк не хочеться,
Із думками щоніч, щодень бореться,
Бо кохання як раніше хоче ще.
Я знайду для нього ще захоплення,
Крізь шляхи і попри перепони,
Встановлю нові свої закони,
Хай лиш серце бачить сонця промені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022
Скажи чому душа з тобою в парі?
Я наодинці та зі мною поруч ти,
Я не пізнала ще достатньо ці світи,
Та вмію слухати всі серденька удари.
Й наповну звук в навушниках лунає,
Нехай той шепіт тіла трішки помовчить,
Від слів знайомих воно під баси тремтить,
І що до ранку це забути треба - знає.
І забуває, час лікує - ненадовго,
Допоки думка не відтворить образ твій,
Такий далекий та близький - людина мрій,
Ніколи крок не ступить до мого порогу.
Лише душа навічно поєднала сутність,
Могла б забути - незабутнє ж на віки,
Це дуже дивно, невідомо, але круто,
Й таке буває у наші роки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
Наснилось мені побачення,
Серед парку під шум падолисту,
Усе інше не мало і значення,
Крім обіймів його мов намистом.
Його образ здавався вже баченим,
Може серце писало ті риси,
Всі вагання були миттю втрачені,
Бо герой був зі сну не нарцисом.
Вільний погляд і сильний характер,
Аромат має назву свобода,
Я тонула ,я падала в кратер,
Тай душа все п'яніла від вроди.
Слово з словом складало романи,
Так багато здається є спільного,
Мозок завжди боявся омани,
Але серцю хотілося ніжності.
Перший погляд багато сказав нам,
Там у ньому вміщається Всесвіт,
Я ніколи не заздрила драмам,
Та побачення це мало сенс тут.
Простота і водночас величність,
І звук серця породжує щастя,
Намальоване знов на обличчі,
Від руки ,що тримає зап'ястя .
Тут здається з'явилось щось більше,
Може перші краплини кохання,
Та будильник підняв мене звідти,
Лише ніч то була до світання.
Невідомість ,така дивна думка,
І солодкий зі сну линув спогад,
Я взяла свою чорну сумку,
Йшла дорогою ніби від Бога.
Неуважно дивилась довкола,
Але тут став виднітись в сторонці,
Мій герой, що в-ві сні був знайомим,
Тільки тут ми іще незнайомці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Хотіла б назвати коханий,
Та тільки здається не мій,
Герой може ти з моїх мрій,
На серці залишені рани.
І за руку тримати б хотіла,
І співати для тебе пісні,
Не шукати щоразу в-ві сні,
Підіймати червоні вітрила.
Заховатися десь під горою,
Для твоїх вух читати вірші,
Розказати все,що у душі,
Та і просто побути собою.
Не шукати у інших риси,
Притаманні твоєму тілу,
Не встромити у серце списи,
Називавши когось ще милим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
І квітне моя душа,
Ніби вишня яскраво весною,
Я обрала дорогу вірша,
Сотні речень позаду зі мною.
Аромати жасмину, бузку,
Йду стежками вперед диво-саду,
Нове слово з'явилось в рядку,
Ніби щастя і нібито вада.
Я не сплю, а часом бачу сни,
Чи то я їх для себе складаю,
Тільки ж то не реальні вони ,
Просто думи, та мрії - їх зграя.
Бо найкраще придумати мрію,
І туди від усього сховатись,
Адже жити як кожен не вмію ,
Свою долю берусь малювати.
Тоді квітне моя душа,
Мені сумно ,коли порожнеча,
Я придумаю знову вірша,
На самотній, осінній вечір.
Домалюю собі життя ,
Кажуть так можуть лиш божевільні,
То нехай ,бо я теж не свята,
Не пуста, а жива і вільна .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022
У невідомості блукаю я щоночі,
Собі я дорікаю без жалю,
Завжди питаю нащо я люблю?
Чому у снах шукаю твої очі?
Забути все щоранку обіцяю,
Та тільки ж вечір пам'ять не зітре,
На шмаття мою душу розірве,
Про все на світі ніби забуваю.
Така печаль, я винна, так я знаю,
Лише не знаю вихід з цих думок,
Чи до кохання попри біль зробити крок?
Чи жити так, як всі того бажають...
Своє життя можливо загублю я,
Забуду те ,як серце відчуває,
Воно же більше інших не шукає,
Існує лиш з одним і до кінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967364
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Пробач мене зимо, що я не радію,
Пробач,що на сніг не дивлюсь у вікно,
Не винна природа та серце боліє,
У ньому своє доленосне кіно.
Хотілося б свята, хотілося б дива,
Та доля спіткала пізнати журбу,
Я люблю просте, я від того щаслива,
Тільки ж поранили душу мою.
І вечір зимовий уже так не тішить,
Йому довгий час сипле смуток гіркий,
Бо дім є пустий , вдалині найрідніші,
Виборюють те, що відняв демон злий.
Глибоко в тілі засіли світлини,
Минулого спокою, свята ,добра,
Від них теплий подих на трішки полине,
Це так необхідно як темна пора.
Пробач мене зимо, та я не радію,
Морозними днями до сліз все болить,
Колись же повернеться воля і мрія,
І зможемо чарам твоїм порадіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Я візьму чистий аркуш паперу, білий -білий,
Колір непізнаного, невивченого геть,
На ньому все, що хочеш ти малюєш сміло,
Такий собі художник, творець картин, естет.
Спочатку візьму синій, блакитний для безодні,
Неба величавого я сутність напишу,
У ньому пливуть хмари великі і голодні,
Малюю, і милуюсь ,нікуди не спішу.
Після неба сині мабуть візьму зелений,
Цілющий колір листя, трав ,долин ,полів,
Із ним всі про життя ,про легкість лише теми,
У ньому тихі ноти й пташиний в лісі спів.
Візьму тоді червоний колір про кохання,
В нім пристрасть неминуча, іскорки, вогонь,
Після нього колір захо́ду і світання,
Що будить рано-вранці, чи добрий дає сон.
Малюю я свободу всі кольори веселки,
Душа моя з натхненням увись тоді летить,
Думки кружляють ніжно як парами метелики,
Доки в серці злоба із не́навистю спить.
Для них візьму я інший аркуш і у чорний,
Всі свої страждання по ньому розпишу,
Усе,що накипіло віддам паперу втому,
А потім його тихо із легкістю спалю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
Я загублена в світі рим,
Там живу і ховаюсь ,блукаю,
Задоволена світом своїм,
В нім початок для віршів шукаю.
Все, що є тут мене надихає,
Слово з словом докупи збираю.
Все безцінне, життя є багатство,
В нім емоції, стан ,почуття,
Скільки часу дано нам не знати,
Йти вперед лиш по свіжих слідах.
Шукати для себе щастя,
Воно часто так поруч, в руках.
У очах, воно бродить по тілу,
І не коштує часто багато,
Просто ми зрозуміти б уміли,
Що спокійне життя то є свято.
Ми б ходили до себе всередину,
Трохи істини добре пізнати.
Я шукаю, часом забагато,
І питань на які треба відповідь,
Не просто поетом стати,
Треба жити цим кожну мить.
Свою душу наскрізь читати,
Часом ніч майже не спати,
Бо як вогник натхнення горить.
Я загублена тільки між римами,
Серед них я блукаю щодень,
Вони роблять мене досить сильною,
І слабкою часом досить теж.
Я захоплена ними без меж ,
Стала ніби в полоні та вільною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2022
Я люблю книги, люблю вірші,
Я люблю сенс життя і дощ,
Люблю сидіти в повній тиші,
Самотньо іноді і що ж.
Моє життя - моя картина,
Улюблені там кольори,
Нехай не біла кожна днина,
На ній шлях чорне сотворив.
Я люблю кожен крок на світі,
І день який щораз прийде,
Ми дорослі, та мов діти,
Всередині щось живе.
Щось казкове і спокійне,
Для любові і добра,
Колискова мов снодійне,
Легкість давня і стара.
Завжди треба так любити,
Те, що з нами навкруги ,
В собі інший світ відкрити,
Без ненависті, туги.
Любити й те, шо непомітне,
Що вічне й швидкоплинне теж,
Що без ціни таке примітне,
Любити землю цю без меж.
Бо все лиш раз, одним лиш шансом,
Й зітреться в попіл на кінець,
Нехай буденність вічна наша,
Хоч трішки вийде із сердець.
Й помітим те, що геть не видно,
Полюбимо просте життя,
Таке глибоке, чисте, плідне,
Лише одне без вороття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
Кожен має малюнки,
Такі кольорові картинки,
Душа будує дороги,
Шляхи,пригоди, будинки.
І нехай хтось говорить немає,
Ні думок ні яскравих пейзажів,
Але ж я добре це знаю,
Просто це не для персонажів.
Це для себе, глибинне багатство,
Ми так мало впускаємо в душу,
Бо так важко усім довіряти,
Щораз менше, в минулому дужче.
Одягаємо маски однакові,
Ніби зовні ми під копірку,
Щоб сховати свої справжні знаки,
Ми малюнки ховаємо стрімко.
Забуваємо часом про себе,
Про приховані рідні картинки,
Забуваєм дивитися в небо,
Із натхненням на білі хмаринки.
А я часто спускаюсь додому,
До того, що в середині,
Аби залишити втому,
Там спокій до серця лине.
Там багато-багато чудес,
І малюнки яскравих моментів,
Там себе знову знайдеш,
І нові експерименти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2022
І знову форма ЗСУ,
І знову я тебе чекаю,
І знову мого серця половина,
Для нас дав демон цю біду,
Моя душа місця немає,
В сльозах вона блукає попід тином.
І знову щастя на шматки,
І знову біль пекучий в грудях,
І знову зорі чують мої думи,
На фото лиш так близько ти,
Часом втрачаю свою сутність,
В полоні опиняюся я суму.
І знову вечір не для нас,
І знову тиша і самотність,
І я у мріях теплих засинаю,
Нікого не щадить же час ,
Нікого не щадить жорстокість,
Але я хоч шматок добра шукаю.
І знову ми але окремо,
І знову лиш складна розмова,
Від голосу звук серця завмирає,
Така вже наша теорема,
Війна, розлука робить втому,
Але надія все ж не помирає.
Що знову ми, удвох ,разом,
Що знову ми єдине ціле,
Що знову із частин складаєм щастя,
Що це реальність а не сон,
Життя не чорне, знову біле,
Цього нікому більше вже не вкрасти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959643
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Моє серце бажає щось писати ,
А очі вже стомились хочуть спати,
Душа прагне допівночі римувати,
Докупи для вірша слова складати,
Не спиться справа владу ця бере.
Не хоче розум мій відпочивати,
Йому б лишень у мріях погуляти,
Високо в блакить себе здіймати,
Натхнення для своїх думок шукати,
Шукати щось незвичне і нове.
Сотні раз свій запис видаляти,
Синонім слову правильний дібрати,
Ідею в голові обгрунтувати,
Сюжет вірша суттєво прикрашати,
Оживити його в тілі читача.
Складений куплет щораз читати,
Наявність схожих рим перевіряти,
Бачення думок в рядок вписати,
Висновки ретельні додавати,
Відчути ці емоції в очах.
Словами, почуттями, малювати,
Дивлячись в віконце, уявляти,
Відволіктися зорі рахувати,
Але про всю реальність забувати,
Зорею стати і самому вмить.
Маленький світ для себе збудувати,
Туди часом так хочеться втікати,
Тоді на трішки двері замикати,
Спокійно з чистим серцем іти спати.
В-ві сні нехай цей вогник майорить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2022
Все, що лине від дум моїх швидкоплинних,
Я те виливаю на чистий папір,
Я з ними злітаю до білих хмаринок,
Й до ночі кружляю поміж ясних зір.
Не можу триматись, бо слово законом,
Стало, й докупи збираю щораз,
Вони стали світлом ,вони стали домом,
Вони є дорожчими всіх прикрас.
Слова ніби сонце гріють всю душу,
І ранити можуть часом прямо в глиб,
Ця сутність, це звичка постійно все дужча,
В полон бере розум, реальність і сни.
Зі словом за руку щодня і щоночі,
Без них уже не уявляю буття,
Якби ж хто знав як горять мої очі,
Натхнення і є сенсом мого життя.
Воно невід'ємне, частина таємна,
Яка на поверхню дарує плоди,
І завдячую я за дарунок надземний,
Бо слово прийшло вже навіки сюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Прапор мій єдиний, тобою плечі вкрию,
До серця із любов'ю щоразу пригорну,
Ти у собі тримаєш нашу гідність, мрії,
Найкращим оберегом ти став у цю війну.
Ніхто не здатен стати тобі на взамін звісно,
Бо нашу душу твої складають кольори,
У тобі наша сила, надія наша, пісня,
Нехай про тебе й ворог жахливе говорив.
В тобі величність неба, глибокого без краю,
Й цілющий колір поля жовто-золотий,
Ти у собі найкращі якості тримаєш,
Правду, чесність, волю стягу рідний мій.
Правда за тобою я вірю, це я знаю,
І візьме по заслузі кожен хто тебе продав,
Хто зрадив тебе, кожного жорстоко покарають,
Тих ,хто так задешево дітей твоїх віддав.
А ті хто за тобою, стоятимуть до скону,
Нізащо не відмовляться від кольорів святих,
Бо в них козацька доля, у них твої закони,
Стояти за країну, стояти за своїх.
Бо прапор наш єдиний, наш батько, наші крила,
Закриє нас собою він у часи біди,
Він у собі тримає, і береже всі мрії,
Він береже усе,що маємо тут ми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2022
Сивий туман нашу душу накрив,
У той самий день, у той зимній ранок,
Вже майже з весною наш сад говорив,
І сонце тепліше світило на ганок.
Ми спали, не знали, такої біди,
Яка вже так скоро взяла у тенета,
Нечесної битви, цієї війни,
Можливо про неї казали прикмети.
А ворог все знав він ішов крок за кроком,
Він знав про загибелі, все планував,
Знав,що кровавими зробить ці роки,
Й наказ доленосний, жорстокий віддав.
Пішли окупанти на землю священну,
По трупах ішли по дитячих життях,
Дісталась війна і до тебе й до мене,
Жила в наших снах, жила в наших днях.
Сотні ракет нам буття руйнували,
Сотні снарядів летіли згори,
А небо палало, небо страждало,
Воно ж тут не винне - винні "вони".
Вони ж наші будні війною труїли ,
Кляті ті демони вкрали весну ,
І собі і людям життя все згубили,
Занапастили країну мою.
Але з нами разом й себе вони вбили,
Бо відтепер в них не буде життя,
Цього не відмити, хоч скільки є сили,
Цього не забути до скону буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2022
Летить безжалісна ракета,
Звичайно в ній нема душі,
Летить в чиїсь людські тенета,
Руйнує мрії їхні всі.
Летить на захід чи на північ,
Тримає віддано свій шлях,
Для когось смерть, для когось вірність,
Тримавши владу у руках.
Одна ракета - скільки горя,
Від неї станеться за мить,
Летить вона безжально з моря,
Щоб плани ката захистить.
Не складно ж це, натисне кнопку
Не знає ж ворог ту біду,
Завдань таких у нього стопка,
Ракет запустить не одну.
Куди летить йому байдуже,
Байдуже хто помре також,
Таким ти став старий наш друже,
Тоді чекай розплати що ж.
Летить безжалісна ракета,
Багато горя принесе,
Але ж кінчаться твої злети,
Й до тебе смерть така прийде .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2022
Як дивно, що думають люди,
Що можна усе змінити,
Що все як раніше буде,
Ми будемо знову дружити.
Що станемо знову родиною,
Забувши про давні образи,
Та ви ж тут стали скотиною,
Цього не прийнявши ні разу.
Ви думаєте ваша мова,
В серці уже навічно,
Але для нас рідне слово,
Найдорожче,миліше, звичне.
Наш прапор для нас - він єдиний,
Хоч як високо свій не здіймайте,
Колір щастя то є -- жовто-синій,
Інакшого і не чекайте.
Сторона ваша стала негодою,
Від якої злом тільки віє,
Розкидається правом, свободою,
Керувати якою ж не вміє.
Не стати уже нам браттями,
Бо такого ж не роблять брати,
Ви самі закрилися гратами,
І носите назву - "кати".
Як дивно, що думають люди,
Що ми єдина лиш нація,
Що все як колись тут буде,
Допоможе " спецоперація".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2022
Коли мені хочеться плакати, я згадую твоє обличчя,
Коли мені боляче в серці, я просто з тобою в думках,
Я знаю, що кожному з нас посмішка все ж більше личить,
Але її всяко знімають, карбуючи смуток в очах.
Коли мені хочеться впасти, я крила собі всяк лікую,
Для них мені тільки потрібно голосу твого хоч мить,
Я в серці ним для майбутнього мрій так багато малюю,
Маючи краплю надії ,що судилося їх нам здійснить.
Коли мені сенсу є мало, я сотні причин тут шукаю,
Для того щоб далі триматися і уперед сильно йти,
Одна з тих причин то найбільша, просто тебе я кохаю,
Тому і нема права здатися, а вірно цю долю нести.
Коли мені хочеться плакати, я змушую якось всміхатися,
Коли мені дуже самотньо, ти приходиш у частку душі,
Я вірю, що нашими долями перестануть нарешті гратися,
І знову я зможу писати не тільки про смуток вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2022
Ти вже ніколи не станеш моїм другом,
І не пишатимусь тобою я тепер,
В мені ненависть та у цім твоя заслуга,
В моєму серці лиш маленька буква "р".
Ти вже ніколи не будеш моїм братом,
Ти обрав для себе шлях, ти став чужим,
Усе змінилося відколи ти став катом,
Відтепер я не назву тебе своїм.
Ти вже ніколи не будеш тим сусідом ,
З яким в вогонь і воду крізь роки,
Залишив адже ти багато сліду,
І відбиток ворожої руки.
Мене ніколи вже не надихне твій прапор,
Бо ж ти з моїм зробив страшенне зло,
Тому не можу рідними вас звати,
Як це раніше у душі моїй було.
Була і дружба,розуміння і підтримка,
І з миром головне жив наш народ,
Але чомусь з цим сталася помилка,
Уся історія зробила свій зворот.
Та сам собі обрав лиху дорогу,
Мій друг старий уже не званий гість,
Ми ж крізь терни здобудем перемогу,
І вже ніколи не буде як колись.
Усі образи, всі страждання не забути,
У серці фільм іде про найстрашніші дні,
Та ми і ворогу дамо цього відчути,
На цій немов би визвольній війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2022
Зневіра в Бога лежачи у ліжку.
І плакати, ганьбити це життя,
Він не почує цю нещиру звістку,
Він чує тільки чисте каяття.
Зневіра в Бога десь шукати в небі,
Та з небом до контакту не дійти,
Подумати лишень - один, а нам так треба,
Усім в одну хвилину вирішення біди.
Зневіра в Бога ,проклинати миті,
Спустошувати, знецінити дні,
Вони ж даровані для того, щоби жити,
Шукати все, що надано в собі.
Любити землю, сонце,ніч і верховини,
На скаржіння замало часу в нас,
Лежати просто, плакати щоднини,
І так в сльозах злетить наш цінний час.
Зневіра в Бога, врешті не пізнати ,
Не виявити ,що цей Бог в тобі,
Він хоче, може нам допомагати ,
Лиш в неба не питайся,а в душі.
Не в неба звісно і сама питаюсь,
Бо відповідь давно пізнала я,
До себе просто у біді звертаюсь,
А голос той, що всередині варіанти шле здаля.
Він скрізь, усюди в кожнім ближнім кроці,
І в кожній на планеті стороні,
Вночі під місяцем, удень разом із сонцем,
Усе живе разом з творцем на цій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2022
-Привіт коханий! Скільки днів уже розлука,
Я так сумую за тобою милий мій,
І день не день і ніч не ніч, суцільна мука,
Лишень дарує мені силу голос твій.
-Привіт кохана! Я також сумую сильно,
Та кохання твоє зміцнює буття,
Ми у його полоні, а у світу вільні,
Не забере у нас ніхто цього життя.
-Я знаю любий.Ти тримайся мій герою,
Вдалечині моє серденько бережи,
В нас вкрали щастя це жорстокою війною,
Закарбувавши дні холодної зими.
- Так моя рідна. Як багато вкрали часу,
Скільки закоханий роз'єднано людей,
Щоб мали в мирі спокійно йти до РАЦСу,
Й не рахувати кількість кров'яних ночей.
- Що зробили з нами не можна уявити,
В кайдани закували від грунту до небес,
Та мусимо триматися і жити, просто жити,
У цім житті ще буде місце для чудес.
- Це знає моє серце, й душа біжить до тебе,
І після перемоги додому я прийду,
А поки що я воїн під цим величним небом,
Стою за Батьківщину, за матінку свою.
- Наснаги мій єдиний й міцного духу в тілі,
День за днем до мрії, до волі всі йдемо,
Не бачити тім ворогу на Україні цілі,
Нашої святині йому не віддамо.
- Дякую кохана! Бувай та ненадовго,
В спокійну я годину до тебе наберу,
Цілую ніжно губи з фото люба твого,
І завжди тут зі мною твоє щире " люблю".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2022
Часи війни не забуті,
І ніколи не стануть забутими,
Вони же стануть по суті,
Нашими звичними буднями.
Вони стануть нашою тінню,
Крок за кроком, усюди і скрізь,
Заполонять усе розуміння,
Ти прийми це назавжди, й змирись...
Часи війни не забуті,
Навіть після останнього бою,
Ці жахи які стали набутими,
Всюди з серцем і головою.
Вони вже навіки у пам'яті,
Звуки вибухів, градів, сирен,
Окрему папку будемо мати ми,
Там де безліч емоцій, імен...
Часи війни не забуті,
І ті люди, що згинули в ній,
Що довелося відчути їм?
Там знайомий був твій і був мій.
Все було до війни так чудово,
Скільки митей залишено там,
А тепер це лиш згадане слово,
І розбитий геть внутрішній стан...
Часи війни не забуті,
І ніколи не стануть забутими,
До скону із нами по суті,
Як же тепер з цим бути нам?
Скільки у спогадах болю,
Не змінити цього вже ніяк,
Не змінити з історії бою,
Що залишив свій слід у серцях...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2022
🇷🇺- Я еду в Украину,
Я стану там героем,
Большой России сын я,
Мне по колено море.
🇺🇦- Я їду на війну,
Як тяжко залишати,
На таку біду,
Дружину, батька, матір.
🇷🇺- Я еду далеко,
Вы за меня молитесь,
Мы победим легко,
А вы спокойно спите.
🇺🇦- Я їду так далеко,
Від рідного порогу,
Чекає небезпека,
І над складна дорога.
🇷🇺- Приехал я, готов весь,
Воюю во всю силу,
Убиваю всех здесь,
Детей, военных, мирных.
🇺🇦- Приїхав на війну я,
На серці біль і втома,
Та українську землю,
Не віддам нікому.
🇷🇺- Я стал для вас героем,
Оружием играя,
Землю кровью моем,
Её освобождаем.
🇺🇦- Я геть втомився, Мамо!
Потрапив до полону,
Що роблять вони з нами,
Заради свого трону.
🇷🇺- Мама я попал у плен,
Но и не жалею,
Они в холодный,серых стен,
Сердцем же добрее.
🇺🇦- Мамо, не сумуй живий все ж,
Хоч і катували,
Таких друзів і сусідів,
Краще б ми не знали.
🇷🇺- Мама, я вернусь домой,
"Больше не убийца",
Только в сердце волчий вой,
И расплата сниться.
🇺🇦 - Мамо! Я живий,все добре,
Повернусь додому,
Свою рідну Батьківщину,
Не віддам нікому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2022
Спостерігають зорі за нами з висоти,
Лише вони усе на світі бачать,
Як в теплу літню ніч убивають тут кати,
Як на порозі мати гірко плаче.
Як засинають села й міста в обіймах жаху,
І мусять прокидатися від вибухів зрання,
Літають понад ними постійно смерті птахи,
Хоч десь в краю видніється надія на життя.
Спостерігають зорі за нами з глиби неба,
Їм добре видно смуток і горе наше й біль,
Даруючи хоч трішки часу́, який так треба,
Щоби скласти декілька в думках хороших мрій.
Мрій про добре завтра, яке колись настане,
Де про війну новини в минулому живуть,
Народ наш український більше не вмирає,
А ворог кожен вирушив у свій небесний путь.
Спостерігають зорі за нами цілу вічність,
На наших рідних землях вже бачено сповна,
За роки дізналися про ту козацьку міцність,
Про підлого супутника, що згине в бур'янах.
Про те, що наша воля не тільки про кордони,
Вона живе у серці, у тілі і душі,
А в тих, хто зазіхає кривавії корони,
Впадуть за ці нещастя вони із голови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.07.2022
Я знаю, що ніколи нам не набридне сонце,
І місяць, що сіяє яскраво уночі,
Воно нам душу ніжно все гріє у віконце,
А ми глядим з натхненням, допоки ще живі.
Ми любимо так небо і зорі над собою,
Які ведуть дороги для нас у даль і даль,
Вкидаємося часом у нього з головою,
Якби ж то мати крила, літали б без вагань.
Нам вабить очі літо і сніг також вражає,
І запах ґрунту після весняного дощу,
Такі простії речі для нас життя складають,
Це те, що з нами вічність постійно на шляху.
У серці нашім воля, лани широкополі,
І тихі звуки чистої прозорої води,
Ніщо нам не замінить ріднішої для долі,
Спіткає нас природа, куди б ми не ішли.
Довкола з нами квіти і спів пташиний всюди,
І гори, полонини, і ріки, і моря,
Забути можна слово, та не забути миті,
Які нам відкриває скрізь Матінка Земля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Як цікаво у світі виходить,
Як цікаво усе починається,
Знати б тільки, що в кожному твориться,
Всередині ,що там відбувається.
Глибина середини різниться,
Хтось відкрити її все вагається,
Світ таємний чомусь не іскриться,
Чи то може він просто стидається.
Як багато реальних живописів ,
Незлічити наземних картин ,
Скільки ж чистих, захованих подихів ,
Не пускає туди ж тільки тин.
Я б ласкаво ділилася всесвітом,
Світлом скупаних сотней зірок,
Поділися для мене із легкістю,
Дай ступити до дна твого крок.
Покажи мені свої музеї ,
Галереї захованих барв,
Проведи крізь квітучі алеї ,
Я також подарую свій шарм.
Не веди тільки темними лугами ,
Якщо так ліхтарем освіти ,
Так захопливо бути не друзями ,
Важко з космосу твого піти.
Я з тобою у цій паралельності,
З неї ти мене не відпускай ,
Я і свої покажу планетності,
З глибини я дістану все знай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
Мені сьогодні снилася весна ,
У сновидінні вона не була такою,
Сонячна, квіткова, запашна,
Без крові, без страждання і без бою.
Спокійне небо, в нім літак, летить у далі,
І я дивлюсь на нього зовсім без страху,
Як ніби то ми цю біду й не знали,
Як ніби ми не бачили війну.
У нім так добре, всі живі і усміхнені,
І на очах людських немає ні сльози,
Гуляють парком сім'ї весняним зеленим,
Їх не лякає небо, дощ, чи звук грози.
Усе чудово безтурботно йде життя,
Робота, дім такі звичайні справи ,
Розлука не розбила ще серця,
Й ніхто не дав на вбивство дітей право .
Ніхто боятися не змусив темряви і ночі,
Ніхто у душу біль не оселив ,
Життя таке яке того ти хочеш,
В-ві сні немає ворога який його змінив.
Мені сьогодні снилася весна,
Неначе у минуле потрапили всі ми,
Така чарівна, мирна і ясна,
У ній ми ще не бачили війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Найбільше за все я хочу додому,
З яким розлучила мене ця війна,
Розлука дає серцю й розуму втому,
Частинку душі без жалю відняла.
За що ці страждання і сльози щоночі?
Ким ми стаємо у цих страшних днях?
Болить всередині усе, горять очі,
Фізично в безпеці та серце в вогнях.
Усе вже не так, як швидко змінилось,
Життя до якого звикали всі ми,
Жахіття разів може декілька снилось,
Тепер же звикаємо ми до війни.
Далеко від дому хоч добре і тепло,
І звуків убивчих поблизу нема,
Та ми загубили думки свої,стерли,
Якась порожнеча, свавілля, пітьма.
Усі думки поруч з рідненьким будинком,
Який кожен день бачить лиха сповна,
Квіти і трави, що є попід тином,
Сльозами червоними миє весна.
Ми ж не для ворога край будували,
Працею, потом ,віддали роки,
Жили спокійно і зовсім не знали,
Що хтось забере все до чого ішли.
Лише ця війна без жалю відняла ,
Розлука дає серцю й розуму втому,
А я просто чекаю хоч трішки добра,
І найбільше за все хочу додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2022
Що таке кохання? Чи відповідь я знаю?
Звідкіль воно приходить і куди біжить?
Чи довго його серце у собі тримає?
І головне питання любить чи не любить?
Давно живе кохання на цьому білім світі,
І вірю, що ніколи й нізащо не помре,
У ньому така сила убивча й непомітна,
Яка всі перешкоди на шляху зітре.
З коханням поруч ходять ненависть, зло і помста,
І головне з дороги любові не зійти,
Бо в серці оселиться тії злоби вдосталь,
Що буде для душі тягар такий нести.
Кохання ж робить диво хоч часом і невчасно,
Не в бажаному місці, у випадковий день,
Заповнюється серце почуттями рясно,
Прекрасно це настільки, що хочеться пісень.
З народженням планети вирішальним воно стало,
Невід'ємний і таємним, найсильнішим серед нас,
Почуття з яким чіткої правди і не знали,
На цю правду й з'ясування лиш потрібен час.
І що таке кохання стане зрозумілим,
Звідкіль вони приходить і куди біжить,
Його можна впіймати в серце, в душу,в тіло,
І втратили водночас в одну маленьку мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2022
Слово живе вічно, а ми життя частина,
Сьогодні,вчора, завтра, зі змінами буття,
Лиш сказане ,написане води мала краплина,
З якої починаються великі всі моря.
Народжується слово, а з нього вірш чи пісня,
Цитати, афоризми карбуються навік,
Хтось складав вже "до",а ми читали "після",
І додавали в теку життя новітній слід.
До нас усе творили ,писали, зберігали,
Щоб принести в майбутнє краплину з давніх днів,
Без слова адже зовсім нічого ми б не знали,
Історії не мали, й коріння прадідів.
Не знали б ми Шевченка, рядків його пророчих,
І не пишались мужністю славетних козаків,
Дарує слово силу для підданих охоче,
Дарує людям казку,науку, любий спів.
Дарує людям мудрість складену роками,
Початок має в часі але нема кінця,
Дорогу довгу також пройде воно з нами,
І забере частину нас вперед до майбуття .
Слово живе вічно, ми ж лиш життя частина,
Ми проміжок у часі, ми тимчасовий стан,
Залишиться можливо й від нас ота краплина,
Що створить зі словами глибокий океан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
Я цілую фото твоє в рамці,
А ти цілуєш і кладеш в кишеню,
Я думаю чому так могло статись?
Що стали ми звичайною мішенню.
Ми стали серед квітів бур'яном,
Який з корінням швидко виривають;
Для друга,для сусіда ворогом,
Якого з кола дружби виганяють.
Я дивлюсь на зорі серед ночі,
А ти під ними і не засинаєш,
Як сталося,що наші світлі очі?
Кожен десь війну в собі тримають.
Тримають біль і порожнечу й горе,
Не в силах більше муку цю нести,
У них це небо в пам'яті просторе,
А тепер під ним на крові маки проросли.
Я благаю в долі тобі сили ,
А ти для мене в боротьбі за мир,
Чому так скоро " нас" забрали, милий?
І рахувати змусили щоранку дні війни.
Рахувати смерті, рахувати кулі,
І сповинати душу у над сумний тягар,
Забирають щастя , забирають волю,
Забирають спокій від землі до хмар.
Я молюсь за тебе, нехай палає серце,
А ти не забуваєш про любов мою,
Вона в жорстокім бою стане оберегом,
Почуєш серед злоби в свої душі "люблю".
Й любов ще запанує в усіх місцях країни,
Вона всі відбудує зруйновані мости,
Заростуть свободою , і волею руїни,
І біля мене завжди будеш тоді ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Україна-- це держава,
Україні наша слава,
Не пропасти у біді,
Не згоріти у вогні.
Не віддати душу кату,
Що прийшов її забрати.
В серці є і сила й воля,
Незламна в нас єдина доля.
Хоч мисливці і полюють,
Нашим людям смерть віщують,
Бродять по землі священній,
В світлі дні і в ночі темні,
Звуть себе героями,
Славетними, нескореними,
Рятівниками для людей,
Для своїх батьків, дітей.
Та не знає батько й мати,
Що син далеко став вже катом,
Чужі серця на шмаття рве,
Останні сили забирає,
На славу їсть, на славу п'є,
А на останок убиває.
Чужих дітей вночі лякає,
А говорить: - "Захищає",
Від свого таки народу,
І дає взамін свободу.
Дивно так брехня навколо,
Правда стала лихим словом ,
Хто чесний день за днем страждає,
Хто бреше - в славі дух купає .
А бідні люди йдуть боротися,
Залишаючи сім'ю, хоч як не хочеться,
Захищаючи народ свій помирають,
Від тих ,хто друзями здавався.
Йдуть до раю.
Так до раю ,бог же знає все на світі,
Що героями були насправді оці діти,
Діти України, не вороги тут є герої,
Віддають за неньку душу у кривавім бої,
Кати ж як судилось небом,
Без поваги в полі гинуть,
Більше серця в грудях мають,
Навіть всі тварини.
Може трішки шкода стане,
Але як згадати,
То ненависть лиш відходить,
Іншого не знати,
Всередині думи линуть,
Душа болить щоночі,
Не від щастя нині сльози,
Від жаху червоні очі.
За Батьківщину, за країну,
Серце розривається,
За дітей які від куль,
День і ніч ховаються,
Що зробили з ними, голодні і налякані,
Помирають за чиюсь владу і відзнаки .
Та Україна це - держава,
Горда ,сильна їй вся слава,
І українці не вклоняються,
Від ворога не ховаються,
Вперед день за днем стоять в обороні,
Сміливіші від тих хто роками на троні,
Хоч помирають але незалежними,
Хоч виживають стають не підкорені,
Лише для країни своєї залежні ми,
Лише із народом своїм будем з волею.
У світі земному чи там десь на небі,
Українці звемося і будем завжди ,
Не треба нам долі другої для себе,
Ми свою єдину визволим з біди .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Нащо мені прапор?
Якщо не жовто-синій,
Нащо мені свято?
Якщо не в Україні.
Нащо мені свобода?
Нащо спокійна пісня?
Нащо ясна природа?
Коли в душі так тісно.
Нащо мені світло?
Нащо мені слово?
Без мови української,
Чужа нам колискова.
Нащо мені воля?
На другій землі,
Тут моя вся доля,
Тут мої шляхи.
Нащо мені квіти?
Не з поля Батьківщини,
Нащо мені щастя?
Якщо без України.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Я знаю рідну мову ,вона одна у серці,
Нею я сказала перше слово навесні,
Нізащо не забути, її з думок не стерти ,
Зі мною вона завжди в реальності і сні.
Я знаю рідну землю, квіткову і цілющу,
Нею я ступила перші кроки у житті,
Єдина й неповторна: поля, степи і гуща,
Дарує нам натхнення, красу й плоди свої.
Я знаю рідне небо глибоке, синє-синє,
І соняшники золотом наповнені й жита,
Багата і чарівна природою країна,
Прищеплює любов і шану всі літа.
Я знаю свою сутність, корінь, місце й назву,
Й чужих не обираю для серця я доріг,
Колись давно за мене склала доля пазли,
Привівши в Україну на батьківський поріг.
Відтоді українкою зовуся рік за роком,
З цим словом вже до скону поєднана давно,
Воно тече у жилах, і житиме там доки ,
Доля незавершить мого життя кіно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Сон героя не на ніч, сон героя вічний,
Воркує вдалині десь сич, плаче дощ на вікнах,
Замість ліжка з подушками лиш тісна труна,
Замість радісної пісні лиш сумна струна,
Квіти, що в саду у неньки не для його ока,
На могилу щодня ходить мати одинока ,
Фото в рамці чорна смужка гірко обіймає,
На зорі у пустім домі щастя геть немає.
Інші фото, перемоги, ордени на стінах,
Задля миру на Вкраїні падав на коліна,
В пам'ять про військові миті лишені шеврони,
В них вся відданість і віра житиме до скону.
Не забуті дні війни, що пролиті кров'ю,
Не забути грім у небі, що лунав від бою,
Все тримає у собі форма камуфляжна,
Вона пройшла усе разом з воїном відважно.
Доки жив були всі мрії про спокійні ночі,
Що не плакатимуть більше ті невинні очі,
Тільки зла ворожа куля всю зламала долю,
До землі поклавши тіло серед трав у полі.
Відняли все у солдата, - молодії роки,
У майбутнє всі дороги заступили кроки,
Лиш сира земля для нього стане рідним домом,
А над нею слізні ріки, жалісливі стони.
Замість ліжка взамін стала лиш тісна труна,
Замість радісної пісні лиш сумна струна,
Воркує над портретом сич, плаче дощ у вічі,
Сон героя не на ніч, сон героя вічний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Зимовий ранок, ледве встигло сонце встати,
І настрій майже весняний у серці жив,
А там за горизонтом йшли підступні, підлі кати,
Не звук будильника а гуркіт того дня всіх розбудив .
Здається лиш, що це усе неправда,
Що просто нам наснився сон страшний,
Та довелось таки ж повірити у зраду,
У зраду ворога, який був нам близький.
Великі мрії стали меншими за попіл,
В думках розгублених накрив слова туман,
Душа не має відповіді на питання доки?
Пригнічений, знесилений, розбитий тільки стан.
Усе, що було до ,- настільки неважливо,
Далеко так минуле, навіть вчора хтозна й де,
Тепер новітні дні війни вперед йдуть неквапливо,
Змушуючи в страху жити, розривати серце все.
День і ніч так довго тягнуться хвилини,
І не приходять сни спокійні як колись,
Бо думка та, що душу кати десь згубили ,
Що віддають життя за мир, летять увись.
Немає радощів від звуку літака у небі,
Від його гуркоту тремтить уся земля,
Ховати страх який з'їдає мусим в себе,
І обіймати ніжно заплакане маля.
Немає сонця,кольорів все стало сірим ,
Буденність у чеканні майбуття,
Але у серці ще живе шматок надії,
На мир, на волю на своє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
А за вікном весна уже і сонце стало гріти,
Тільки ж це не тішить серце ,ніяк порадіти,
Після білої зими - чорним усе стало ,
Чорне небо, чорний ранок; кольори забрали .
Довгі дні і довгі ночі час іде повільно,
Ми не жваві, не веселі,ми уже не вільні,
Вільні стали лиш години ,нікуди дівати,
Страшно вийти за подвір'я і набридла хата.
Що зробили з нами швидко, і не розказати,
Не повірять ,не пізнають хто не бачив ката,
У брехні заплутані всі московські діти,
Стали ворогами брату, а могли б дружити.
Чим же сотні цих нещасних заслужили в долі,
Щоб скінчились їхні миті десь в холодній полі,
Без поваги, тільки злоба нині до рашистів,
А матері не знають правди ,все чекають вісті .
Але ж начхати тим панам , що владою зіпсовані ,
Величними себе все звуть,славетні і нескорені,
Поважні для своїх людей, жорстокі, люті , вперті,
Лиш влада та пропита кров'ю, ненавистю, смертю.
Тяжко день у день дивитись числа у померлих,
І з ненавистю чекати довгих ночей темних,
У думках війна, війна місце все займає,
Більше серце ,голова нічого і не знає.
Все інакше, ніде мрії поруч і присісти,
Думи , що з'їдають душу вже втомились лізти,
З часом все скінчиться так, бо ж кінець є всьому ,
Тільки ж тисячі , мільйони не прийдуть додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
У нас одна сутність на ціле життя,
У нас одна доля для світу земного,
Цікаво виходить ввійти у буття,
Бо вихід один лиш також є у нього.
Ми не знали приходити нам чи не варто,
Ми не обирали для себе тіла,
Усе, що могла ця природа нам дати,
Прийняти і жити із тим, що дала.
Для чого? Навіщо? І скільки тут бути?
Також цього знати не бачено нам,
Ходити, бродити повз час і заснути,
А що за кордонами? Що далі там?
Самі сенс шукали, буття будували,
Учились на помилках і далі йшли,
Незнавши нічого творили, писали,
Історію першу своєї доби.
Ні законів, ні правил ніхто не поставив,
Всі потреби життя навіть не показав,
А зараз є скільки усього із нами,
Чого люд з минулого зовсім не знав.
Змінилося все забудовані землі,
Смартфони, будинки, авто, літаки,
Спілкування, розмови на будь-які теми ,
Бо навіть розмов з часом вчилися ми .
Нині жити не складно є досвід і праця,
Що дає необхідне для цього буття,
Різновид захоплень, одна тільки доля,
І єдина лиш сутність на ціле життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2022
Сколько на земле тех слов, что стали тайною до гроба,
Сколько мыслей лунной ночью в человеческой подобе,
Они же радуют сердца или пьют всю душу вовсе,
Терзая каждый день подряд, не отпуская из рук осень.
Забыть бы всё, сбежать от муки грешных мыслей,
Зачем же тучами они над головой с неба повисли?
Нервы, как любимый ужин с тёплой кровью лишь едя,
Сбежать от них в далёкий город, но не сбежать ведь от себя.
Пускаем капли слёз на веки и о подушку вытирая,
Желаем ад весь отпустить и ощутить тот привкус рая,
Но не так просто отпустить то, что живёт внутри глубоко,
Нести до своего причала к берегам их одиноко.
Можно рассказать секреты, но всё же что-то остаётся,
Под большим замком запрета сквозь года вперёд несётся,
Когда-то сорок лет, иль шестьдесят, а может даже сто,
Да, этот мир бывает иногда груб и жесток.
Свои ошибки, грязь, обиду собирая по частицам,
Мы не станем с этим грузом больше вольными как птицы,
Тяжесть больше нас в размере к облаках не отпускает,
Душу полетать под солнцем никогда не поднимает.
Лишь пройдя земной путь вовсе и конец нам тянет руки,
Груз души в сырой земле для себя найдёт уюта,
Отпустив без слов и тайн душу в облаках летать ,
Звездою чистой в ночном небе с лёгкостью такой сиять .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937706
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.01.2022
Друг пера собі пробачить нічні недосипання,
Усі життєві дні, що подаровані словам,
Друг пера щасливим стане від розмаху коливання,
Відтоді як віддав себе римованим рядкам.
Друг пера знаходить сонце в затьмарених стежинах,
Велику радість в сяйві, що лежить від зір в струмках,
П'янить його натхнення ліпше ніж найкращі вина,
Він літає з ним на крилах в небі синім наче птах.
Друг пера шукає миті серед зайнятого часу,
Щоб помріяти тихенько, скласти подумки сюжет,
У кишені має ручку замість цінної прикраси,
Сам малює світ казковий, папід до нього - то білет.
Без нього день в тумані бути, розмірковувати розмір,
Підбирати сотні слів і сотні правил на запас,
Тривожить серце й душу рима знає кожний,
Об'єднує захоплення творити диво нас.
Життя відтоді неспокійне і цікаве одночасно,
Неможливо обійтися від складання тих цитат,
Які не просто літерами стали а прекрасними,
Духовними надбаннями ціннішими карат.
Не зрозуміє сенс лиш той, хто не віддав себе для слова,
Хто не чув як серце в грудях від натхнення завмира,
І не втекти від цього завтра а нести до свого скону,
Знає і усе пробачить вірний друг свого пера.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2022
Я часто згадую Шевченківський "Кобзар",
Читаю на ніч ті улюблені рядки,
Не просто речення, слова ці божий дар,
Душею створені, глибокі і святі.
Славетні вірші і поеми з його світу,
Прийшли до наших днів і житимуть завжди,
Великий батько наш а ми всі рідні діти,
Нащадки, що несуть в майбутнє ті плоди.
Народжені у серці любов уже до рими,
І мова українська є окрасою її,
Усе життя пройдемо і помремо із ними,
На Батьківщині милій, на своїй землі.
Із рідним "Заповітом " нам не схилити чола,
І не віддати душу спокусам здалека,
Свою любити долю присяглися, доки воля,
Ми чисті українці, історія така.
Навчились жити гідно, стояти міцно в горі,
І плакати, сміятися, пізнати сенс життя,
Захопливо дивитися на небо і на зорі,
На повну в грудях слухати своє серцебиття.
Нехай не кожен вірить, не кожен прочитає,
І в день звичайний книгу славетну не візьме,
Століття хоч інакше постмодернізм я знаю,
У друзів по перу любов до нього не мине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2022
Привіт коханий! Голос чути твій приємно,
Навіть в трубку вже розтанула душа,
Без нього час здавався мені темним,
Розлуки миті пам'ять ще не залиша.
Привіт коханий! Знову я телефоную,
Дай послухати хоч трішки подих твій,
Я зізнаюся наразі ще сумую,
Ще досить в серці назбиралося і мрій.
Привіт коханий! Не клади, я хочу трішки,
Навіть в тиші все ж дослухати кінця,
Щоби востаннє помовчати, далі пішки,
Піти далеко, дати відстань двом серцям.
Привіт коханий! Говори усе, що хочеш,
Не так важливі вже слова і їхній зміст,
Забуті стали ті яскраві наші ночі,
Кінець історії, яка жила колись .
Привіт коханий і прощай нарешті знаю!
Ми половини тільки різної душі,
Можливо ще на тих місцях блукаю,
Або читаю про любов вірші.
Прощай коханий! Більше слухати не варто,
Клади вже слухавку. Я зовсім не боюсь ,
В минулім дні і місяці, важливі дати,
Я на останок тільки щиро посміхнусь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936771
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2022
Любовь нежданно
Так приходит,
Когда её уже забыл.
Она лесами
Где-то бродит,
Но туда где мир не мил.
Приходит вновь
И всё заводит,
Сердце,душу и тела -
Прилетает та стрела,
Что тормошит
Всю в жилах кровь.
Любовь идёт.
Где мол не звали,
Где днём и ночью
Забывали,
Прятали свои сердца.
Не знали солнца
Без печали.
Где свет тушили
Без объятий
И не было
Лучей приятных,
А только бездна
И тоска.
Любовь не спрашивает
Речи,
Не говорит о правоте,
Она у зажигает
Свечи,
В тихой-тихой темноте.
Она не ищет
Тех, кто предал,
Тех, кто рушил мир чудес,
Ей близок тот,
Кто ночью пишет,
Где глубок ей интерес.
Любовь приходит,
Где не звали,
Она стучит в прекрасну
Дверь,
Но лишь туда,
Где мол мечтали,
Наедине с собой поверь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936575
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2022
Життя в коханні не підкорене дню тижня,
Про нього все не скажуть зорі й гороскоп,
Ранковий настрій може стати миттю слізним,
Думки веселі вмить набратися незгод .
Одна хвилина розділитися на сотні,
Приємних слів турботи й колючки образ,
В холодні зими може здатися спекотно,
А ясний розум взяти дурощі для нас.
Маленька прикрість розтривожити всю душу,
Розбудити давній заспаний вулкан,
Невдале слово запалити може сушу,
Секунда гніву дати тілу ураган
Багато серій бачить серце в одній назві ,
Виходить з цього неймовірний серіал,
Поганий день а вечір схожий так на казку,
П'янкі цілунки, на ніч пристрастей запал.
Любов не має одинакових сюжетів,
Ні передбачень побудованих думок,
Лиш зовні схожими здаються силуети,
А середина - місце схованих книжок.
Кохання дивне, таємниче, непізнане,
Його історія ще не дійшла кінця,
Лиш тільки те відомо, що бажане,
Це нам підказують закохані серця.
Життя в коханні неспокійне і бездонне,
Часом можливо і на дно у глиб піти,
Упасти в прірву, всі порушити закони,
Але й без нього в світі щастя не знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
Ранок грудня, я стала на ганок,
І підняла до неба обличчя,
Сонце знову малює світанок,
Тільки сніг залітає у вічі.
Білі хмари над сонними землями,
Вслід летять у блакиті за вітром,
Все закрите суцільними стелями,
Горизонт сипле в просторі квіти.
Квіти ці лиш не виросли з грунту,
Їх не склади для хати в букет,
Лиш кружляють зимовими буднями,
Пелюстки дрібні в казку білет .
У долоню упала сніжинка,
Вслід за нею іще не одна,
Над дахами ж ця біла хмаринка,
З неї встала розкішна зима.
По волоссю спускається крапелька,
Від тепла тіла сніг розстає,
А мороз не вагається й пальчики ,
Приголубить, тоді ущипне.
Червоніють вуста, вітер щоки чіпає,
Під ногами блискучий сніг аж тремтить,
Зима не пустує , довкола гуляє,
Її календар вчасно зміг розбудить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2021
Багряна осінь завітала вже у серце,
Лоскоче вітер, прохолода до лиця,
Тендітні квіти забажала пані стерти,
Складає листя оголивши деревця.
Червоні щоки від легенького морозу,
Під колір осені чудовий персонаж,
З відтінків різних листя склало огорожу,
Птахи збирають у дорогу екіпаж.
Над дахом ввечері ще декілька пташок,
Планують шлях із сумом кидаючи землю,
Вони ж залишать в серці ніжний голосок,
Допоки весни миті їх назад повернуть.
Буває вигляне коли квапливе сонце ,
Настала черга зігрівати інший край,
Залишить промінь часом теплий на віконці,
Від нього зайчиків десь на стіні шукай.
На небі синім вдаль пливуть купчасті хмари,
Я в них вдень дощику легкого попрошу,
Нехай холодні, та в душі осінні чари,
Так залюбки у фото стрічку запису.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Я часто задаю питання світу,
У чому сенс цього таки буття?
Весна приходить і зима, і літо,
А з ними йде вперед кудись життя.
Усе за планом, все складено раніше,
І по закону живемо ми одному,
Пройти вперед, дістатись сонця тай хутчіше,
Життя як музика - нагадує струну.
Тонка мелодія, що грає доки б'ється,
у грудях серце і співає теж душа,
Така чутлива крізь роки простором ллється,
І мрії потайки в думках десь колиса.
Здається зрозуміло,та все ж таки вагання,
Для чого цей короткий дано час?
У ньому ж стільки болю, сліз, розчарування,
Крізь них можливо є та істина для нас.
Я все запитувала, все шукала речі,
Які б здається пояснили щось мені,
Вбирала думу молодих і вже старечі,
І додавала цьому висновки свої.
Я зрозуміла сенс життя - це слово "жити"!
Це миті і щасливі, і сумні,
Моменти серця долею сповиті,
І мрії-птахи, що линуть вдалині.
Це середина твого світу, існування,
Натхнення ночі і витвір часу дня,
Якісь маленькі не сказані бажання,
Усі можливості дала для нас земля.
Сенс говорити, мріяти ,кохати,
І через біль не втратити свого себе,
Вважати цінністю, що довелося мати,
Що помістило серце лиш твоє одне.
Коли у ньому ще живе багато сонця,
І досить місця є для світу доброти ,
До нього тільки прислухайтеся в сторонці,
Тоді не складно буде сенс життя знайти ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
Не втрачайте коханих!
Тих, хто раз до душі увійшов.
Не втрачайте бажаних!
Яких серце для себе знайшло.
Не втрачайте коханих!
Хай в стосунках часом ураган.
Не втрачайте бажаних!
Доки очі не вкрив злий туман.
Не втрачайте коханих!
Хай кипить всередині вулкан.
Не втрачайте бажаних!
Давши серцю жорстокий обман.
Не втрачайте коханих!
Начитавшись одвічних казок.
Не шукайте жаданих!
І чужих не вбирайте думок.
Не втрачайте коханих!
Навіть в безлічі сильних сварок.
Не втрачайте бажаних!
Після них станьте ближчими в крок.
Не втрачайте коханих!
Доки в тілі любов ще живе.
Не шукайте спокуси незнані!
Зруйнувавши цим серце своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Ми колись були кріпаками ,
Ми залежні в неволі були ,
Та багато змінили з роками ,
За свободу свою полягли .
Ми боролися з рабством без подиху,
Мрія вільними стати росла,
Тільки зараз дивитися з подивом,
Як залежність ця знову прийшла.
Ми залежні ,ми знову обпечені,
Горимо у своєму ж вогні,
Знову панство,для нього приречені,
Ми самотні ,ми зовсім одні.
Тільки люди змінились на гроші,
Лиш вони нині нами керують,
Навіть сильні,незламні й хороші,
У майнові все щастя віщують.
Ми знецінили те, що безцінне,
Те, що проданим бути був гріх,
Навіть посмішок щире проміння,
Час купити задешево встиг.
Ми навчились кохати без роздумів ,
Не питати у серця поради,
Ми забули про добрих закоханих,
І радіти солодкій неправді.
Називаємо все це товаром ,
Почуття продаються.Як так?
Продається жорстокість примарна,
І насильство,і злоба однак.
Ми можемо взяти таланти ,
Де їх бути ніяк не могло ,
Для своєї душі протестанти ,
Та і душу часом продано .
Віддається усе за папери,
Що цінішими стали уже,
Відкриваються кожному двері,
І що хоче ,кожен бере.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
Я безмежно щаслива писати,
Кожен новий від серця рядок,
Все , що може душа оспівати ,
Все, що лине від світлих думок .
Я радію,бо дихаю словом ,
І без слова уже нікуди ,
Подароване сонцем чи Богом,
В ньому щирість ,прозорість води .
Я захоплена чарами рими ,
Ними можна усе донести,
Складні речі із досить простими,
У глибоку свідомість піти .
Я в полоні солодкого світу ,
У красивих славетних віршах,
Моє тіло осипане цвітом ,
Моя легкість – пташиний розмах .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2021
В моїй душі і сонце світить ясно,
І місяця є блиск і спів пташок,
Глибокий світ - наскільки ж це прекрасно!
Малюнок має кожний там куток.
Там є весняні пахощі від цвіту,
Й бутони ще небачених квіток,
Безмежний космос, доступ до орбіти,
А ще простий, звичайний наш садок.
Лягаю спати - там картина ночі,
Я серед зір шукаю рідний гороскоп,
А ранком лиш відкрию свої зелені очі,
Нового дня вирує ясний калейдоскоп.
Гуляю степом, - казка малюється в уяві,
Далеко з свого "дому" до неї я втечу,
Можливо там кохання знайду таке ласкаве,
Чи котика маленького до себе пригорну.
Я добрий світ інакший давно пізнала тихо,
Втікати від злих думів туди бажаю йти,
Художником для мене душа ставала з лихом ,
Без нього не зуміли б до істини дійти.
Душа - моє натхнення, всі кольорові фарби,
Із серцем стали разом митцями і майстрами,
Нехай для когось дивно, можливо не примітно,
Для мене ж ці малюнки є вічними з роками.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2021
Я в коханні була колись іншою,
Окуляри вдягала щодень ,
Безумовно і ніжною ,щирою ,
Серце сповнене гарних пісень .
Я в коханні тонула так глибоко,
Й без повітря лишилась тоді,
Як любов відчайдушна лиш вироком стала,
І долею він не мені .
Я в коханні була не сміливою ,
Мої очі зелені ,укрив той туман,
Я забула ,що можна бурхливою ,
Як вода стати вільною, без оман.
Полонена і часом і простором,
Лиш у ньому розгледіла сенс,
Відірватись здавалося острахом,
День в самотності для душі стрес.
Так давно це було , в безпорадності ,
Я ледь – ледь не згубила себе,
Лиш кохання один рецепт радості ,
Знати б тільки ,що швидко мине,
Пам’ятаю як очі ,мов лезами ,
Розрізали і сльози, і біль,
Все життя стало до і за межами ,
Щастя рідне за тисячі миль.
Я страждала ,а потім рожеві,
Окуляри із себе зняла ,
Зрозумівши не варті ті жертви,
За кохання не те віддала .
Наші сльози не варті любові ,
Не взаємної ,не для душі ,
В нас одне лиш життя дане богом,
Щоб прожити його не в журбі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021
І знову листя на деревах жовкне,
В минуле знову літо відійшло ,
Ще рік один забе́ре осінь вкотре ,
У когось вже багато відняло.
Чимало днів позаду. На годинник,
Дивитися не хочеться і зась,
Красива пані-осінь не щадить хвилини ,
Бо повністю часові віддалась.
Але мене ще тішить пора року ,
Кружляю поруч з нею залюбки,
Ступають по листках, що упали кроки,
Складу в букет їх ніжно до руки.
Для мене осінь ще не робить суму,
Бо молодіть гуляє ,час такий,
А серце із натхненням бере думи ,
В нагоді йому колір золотий.
Через вікно ,із-далека, чи досить близько,
Я бачу різнобарвні у гілках мазки ,
Це пензликом розмалювали бризки ,
Й довкола все нагадує казки .
Ще сонце іноді лоскоче мокрі шибки ,
Ще іноді всміхається мені,
Та міцно вересень тримає свої щітки ,
Сховати хоче теплі промені .
Вдягати час тепліші треба светри,
Вони зігріють душі і серця,
Допоки в нас "великі кілометри",
Не дасть печаль вдягнути осінь ця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2021
Почалася війна так невчасно,
Хоча часу для неї ж нема,
Серцю болісно і очам страшно,
В голові невідома пітьма.
Почалася війна так невчасно,
Наступити не встигла весна,
Цвіт дерев у крові тих нещасних,
Що забрати змогла вже вона.
На старих,радісни́х фотографіях,
Навіть думки про це не знайдеш,
Нині воїни в тих злючих мафіях,
Що не знають жорстокості меж.
Ми не знали,що завтра під небом,
Об'єднаються дві течії,
Убиваючи тих, хто так треба,
Україні - тобі і мені.
Ми читали про війни в історіях,
Про жахіття минулих століть,
Лиш знімали слова в ксерокопіях,
Забуваючи їх мимохіть.
А сьогодні вже не на папері,
Не в думках, зовсім не в нічних снах,
Це до сходу відкрилися двері,
Що горять у ворожих вогнях.
Десь далеко від нього домівки,
Ллються там сльози з батьківських вік,
Засинають, сумують голівки,
Всіх дітей не один уже рік.
Хтось живе лиш на славу, без згадки,
Про війну - не потрібна ж вона...
А солдатам зашивши всі латки,
Є завдання стояти до дна.
Лиш з екрану не видно смартфона,
З телевізора - біль тих людей,
Де змивається кров із шеврона,
Від гарячих, пекельних ночей.
Інші ж вірять у них,молять Богу,
Дати їм найцінніше - життя ,
І вони в бліндажах - перемогу,
Просять,щоби нарешті прийшла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2021
Малює небо пензликом ,
Останні барви літа,
Вже скоро дух із вересня,
Прийде з гучним привітом.
Сіяє жовте сонечко,
Донизу шле проміння,
Виблискує із дна води,
Лягає на каміння .
Розбавить фарби дощиком,
Легенька прохолода ,
Із вікон видно носики,
Приємна насолода.
Цікаво жити з літечком ,
Що щастям є для кожного,
Дорослим ,звісно й діточкам ,
Без нього геть не можна.
Теплом сповна наділене,
Залежність мов азартна,
Багате плідне спілими,
Нектарів ароматами .
Розмальоване без краю ,
Фарби тут найяскравіші,
Вправно працював художник,
Кожен аркуш все гарніший.
В серці повсідались співи ,
Соловейків та шпаків ,
Рій метеликів грайливих ,
І дзвінких тендітних бджіл.
Кожен погляд вабить очі,
Атмосфера для життя ,
Мрії наповнили душу,
Радість для серцебиття.
Так цікаво ,жваво влітку,
Відпускати жаль кудись,
Знову ми як малі діти,
Звернемось у синю вись.
Завтра зустрічати осінь,
Починається пора,
Літо тільки в серці досі,
Ще гуляє ,не мина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2021
Насуває грім над садом ,
Хмурим стає небо,
Сіра хмара сонце краде,
Коли йду до тебе.
Б'ють мільйонами розряди,
У очах неони,
Ти найбільша моя вада,
Попри перепони.
Не зламають грали крила,
Закрива кохання,
Знаю - я твоя єдина,
На душі світання.
Серце не боїться грому,
Тіло вперто лине,
На шляху знімає втому,
І сумну хвилину.
Не боюся впасти знову,
Руки підіймають,
Я лиш присягнуся Богу,-
Кращого немає .
Так немає! Вже із давна,
Кришталеві ночі,
Дарували щастя вправно,
Як горіли очі.
Розпустились весни лози,
І здійснились мрії,
Не страшні всі люті грози ,
Доки є надія .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Розпустилась біля хати червона калина,
Народилася під сонцем ще одна країна,
Є країн таких багато,та лиш серцю мила,
Найрідніша, найтепліша наша Україна.
Народилося і поле жовто - золотисте ,
У яке розсипав вітер квіти ,як намисто ,
Виросли ліси зелені ,розлилися ріки ,
Душу оп'янили землі кожному навіки .
Всюди лине спів пташиний,хоч приходить осінь ,
Забувати зась вкраїну ,шлях єдиний досі ,
Навіть через кілометри ,всюди тіло рветься,
Українська кров в судинах з відданістю ллється.
Рідний край дає любові безкінечні грами,
Атмосфера незрівнянна створена над нами,
Вишиванку до грудей ніжно пригортати ,
Все життя до скону тільки обереги мати .
Насадили попід тином мальви і ромашки,
Глянути лиш раз достатньо,як на серці тяжко ,
Квіти кольору небес й сонечка ясного ,
Вмить відкинуть сум і злобу поскоріше з нього .
Тішить око і калина, що розквітла влітку ,
Аромати ніжні линуть щодень з-поміж цвіту ,
І полинуть вгору до небес блакитних ,
Ось така країна рідна, лагідна й привітна .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2021
Кожен з нас мудрець у чомусь ,
Хтось малює квіти ,
Інший пише мемуари ,
Хтось блукає світом.
Хтось будує літаки ,
Кораблі підводні ,
Інший дотиком руки ,
Біль знімає щодня.
Там в лікарні лікарі ,
Всім життя лікують,
Десь пожежники з вогню,
Без страху рятують .
Хтось навчає залюбки ,
Всіх дітей науки ,
Другий створює книжки,
Видає із друку .
Одного цікавить море,
Іншого повітря ,
Не стояти у заторах ,
А летіти з вітром .
Своя справа серцю мила ,
Успіх не різниться ,
Завдяки йому щасливі ,
У всих горять зіниці .
Кожна праця над важлива ,
Навіть і маленька ,
Все будується з простого ,
Все іде скоренько.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2021
Мені сьогодні наснився наш вечір,
Перша зустріч і перший урок,
З-поміж вуст як виходили речі,
Й починався хімічний зв'язок.
Ще незнані й далекі чужинці,
Несмілива така поведінка ,
За спиною минулого миті,
Уперед непізнана сторінка.
Повні очі бажання дізнатись ,
Якомога найбільше історій ,
Вперше ніжно за руку триматись ,
І тонути в яскравому морі .
Невідомість лякає й дивує ,
Смак кохання цікавий таки ,
Серце фільми собі вже малює ,
Де герої ми вже - не зразки .
Довгий вечір таким не здавався ,
Час ішов з кожним рухом руки,
Ночі тихої дух починався ,
Наші миті ховали зірки.
Та кохання у душу впадало ,
Попри тьму і невмілі слова ,
Серце любо ім'я колисало ,
І крутила його голова .
Закрутилося швидко бажання,
Стати ближчими крізь далечінь ,
В небі місяць горів до світання,
Потім іншою стала вже синь .
Все ,що було до цього - минуле ,
А від рання кипить в жилах кров,
День новий без вагання обнулив,
В серце впала глибока любов:
Я прокинулась, ти біля мене,
Сон безцінні часи нагадав ,
Що закохана здавна у тебе ,
Цю реальність до себе ввібрав.
Кожен вечір з тобою як вперше ,
В почуттях прокидається рання,
Це навіки із серця не стерти ,
Там живе справжнє вірне кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2021
Я ночи свет давно люблю ,сквозь небо,
Через окно смотреть на долгий звёздный путь,
Меня колышет по рукам так ветер ,
Могу смотреть,к утру ж не уснуть .
Ночная жизнь прекрасная ,немая ,
Я сколько слышу смысла в тишине ,
Лелеет уши тонкий звук играя,
Расскажет сказку тихо он лишь мне.
О том ,как важно полюбить мир жизни,
Не думать плохо ,зла не делать тут,
У ней не только боль ,но и сюрпризы ,
Чудесный очень наш наземный путь .
Я слушать знаю точно не устану ,
Вечерний шепот и ночной рассказ ,
Смотреть на звёзды будто у экрана,
И тут всё чувства лишь не на показ.
Я тоже расскажу ,как все милы мне,
На нежной самой и родной земле,
С утра уже з рассветом просыпаясь ,
К закату сколько солнца на душе .
Так счастлива,что небо голубое ,
И тёмное,ночное вижу я,
Под ним на миг глаза только закрою ,
Чтобы о хорошем помечтать .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.08.2021
Вишивала мати рушника для сина,
Доки він далеко , б'ється за Вкраїну,
День-у-день нитками більше прикрашає,
Колискову давню серцю все співає.
Хвилину за хвилиною зростало там від хрестика ,
Червоні маки й сині мов небо в ряд волошки ,
В думках згада щоразу, як змалку любо пестила,
Любов'ю душу гріла рідненького синочка.
Як перший раз в житті до серця пригортала,
Зростав на славу мамі, міцним ставав удало,
Та швидко промайнуло дитинство золотисте ,
Забрали на війноньку, всередині щось тисне.
Багато пам'ять спогадів щоранку шле завзято,
Сльозами очі криються, самотність тільки в хаті,
Але у серці віра сильніша за страждання,
Що скоро закінчаться всі болісні зітхання.
Минали пори року, минуло скільки часу ,
Ставав рушник все більше схожий на окрасу,
У ньому вся надія, любов та материнська,
Щоб оберегом вірним був сину від насильства.
Допоки голка нитку крізь себе простягала ,
На Сході кров козацьку за волю проливали ,
Позаду скільки років жорстокого знущання,
Попереду ж зростає перемогти бажання.
І ось весна настала , рушник таки готовий ,
Заслала мати ліжко свого вона героя ,
Аж дивиться на ганку стоїть її дитина ,
Нарешті стала вільною козацька Україна.
Прийшов живим додому, щаслива мати з сином,
Розквітла і калина яскраво по-під тином ,
Висить рушник у квітах ,усіх оберігає ,
Нехай усі страждання скоріше забувають .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2021
Расстворится на день бы за облаком ,
Невесомым бы стать в тишине ,
Как же хочется скрыться от морока ,
И пускай спрячет небо во тьме .
Расстворится бы в солнечном зайчике ,
И прозрачным стать в капле воды,
Слиться цветом в стеклянном стаканчике ,
Или в лучиках полной луны.
Стать бы тенью в ночном перекрестке,
Хоть немножко сбежать от проблем ,
Мир реальный стал грубым и жёстким,
И хоть даже чудес в нём не семь .
В нём намного больше веселья ,
Каким чутким есть каждый рассвет ,
Дни весны и зимы в ожерельях,
И от туч белых - белых привет .
Хоть дани в мир земной и проблемы ,
Всё равно жизнь довольно прекрасна ,
Жить да трудно порою где все мы,
Мигом даже бывает опасно .
Но я знаю она нам чтоб верить,
О хорошем частенько мечтать ,
Не даны крылья птиц к сожалению,
Да й без них можно небом летать .
Можно скрыться в далёкие дали ,
Когда больно и тоскно порой ,
Но вернуться туда где летали ,
Вернуться на землю домой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
В голове моей сумасшедшие идеи,
Уже давно у ней не спит, кишит вулкан,
Все мысли всегда сердце нежно греют,
Их чужому знаю точно не отдам .
Порхают краски в каждый день недели,
Вовсю горит желание моё,
Сделать то, что кажется не смелым,
Пустить бы творчество за неба горизонт.
Сколько ж этих за облаком летает ,
Несёт во творчество творенья самолёт ,
Да просто в нём душа всё время тает ,
А тело рвется й ночью у полёт.
Так много старых,но не забытых речей,
Ведь слово сильное я знаю не умрёт,
Сгорит пускай бумага, её сжигают свечи ,
Но с памяти оно уж не уйдёт.
Вся наша жизнь сложилась из бумажек,
Пустых вначале - краски дали сами ,
Мы творчество внесли в неё однажды,
Теперь она раскрашена цветами.
Ми пишем музыку и сочиняем ноты,
Снимаем фильмы и рисуем жизнь,
Что сложена из чувств, как- будто соты,
Развеял ветер, но не унеслись.
Благодаря этому мы умны да сильны,
Оно же лечит и даёт подсказки,
Пускай не всё написано реально ,
Но можно бы поверить даже в сказки .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920911
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.07.2021
На ді мною яскраві відтінки,
Простелили шляхи із даля,
Я закохана в чисті картинки ,
І в широкі зелені поля .
Ніжні квіти і співи пташині ,
Чути звуки щаслива щодня ,
Йти вперед як міцна лебедина,
У коханні з'єднана сім'я .
Сонця промінь мені вабить очі ,
Я захоплена світом. Тираж -
Дає кількість аби літні ночі ,
На обличчі звели макіяж .
Нафарбована барвами простору ,
Глибиною красива душа ,
Відкривати новітнє тут просто ,
Не діставши з кишені гроша .
Скільки митей цінніших за злото,
Цінне також один іще вдих,
І буденні цікаві турботи ,
Доки вогник життя не затих .
Все найкраще у нашому місці ,
Наше сонце, буття і наш час ,
Полюбити можливо й простіше ,
Адже світ полюбив уже нас .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2021
Допоки я жива - я хочу вчитись більше,
Цей світ земний цікавий ще варто пізнавати,
Від цього всередині достатньо щасливіша ,
Ще ближче до землі на крок вперед дістати .
Допоки я жива і дихаю під небом ,
Постійно запитання вирують в голові ,
Складні питання змусять вивчати все для себе ,
А відповіді стануть в нагоді теж мені.
Цікаво вчити мови ,співучі, запальні
Свою не забуваю також єдину мову ,
Малюнки на папері і співи голосні ,
Чи складена невміло на ніч колискова .
Як добре знати північ і сходу сонця місце ,
Різницю океанів і вміст материків ,
Під місяцем вночі великим ,круглим сісти ,
Порахувати зорі та кількість парних днів .
Дізнатися про Всесвіт ,космічні час і відстань ,
І про планету рідну цікавих фактів п'ять ,
Поглянути на карту ,які широти міста ,
В якому народився чи хочеш побувать.
Усе проходить з часом ,та досвід - він дає нам ,
В науці не блукати а істину знайти ,
Щось змінюється завжди ,вперед і мода лине ,
Науці тільки цінність ніяк не обійти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920334
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2021
Я - сильна, хоч часом і плачу ,
Слабка хоча часто сміюсь ,
Буває ,що фініш не бачу ,
Впаду, та встаю. Не здаюсь .
Я - вільна, хоч крила ламали ,
І замкнута в тлі своїх мрій ,
До серця терни проростали ,
Та подих лікуючий свій .
Я - ніжна, хоч грубістю вчили ,
У зло не вступила душа ,
Зло мої очі не вкрили ,
Добро їх все ж не полиша.
Я - чиста, хоч брудом вмивали ,
І тіло штовхали у бруд,
Ніколи зневіри не знала ,
Хоч правди часом не дають .
Я - справжня хоча інші маски,
Для захисту криють обличчя .
Так вірю допоки ще в казки ,
Якщо навіть стають протиріччя .
Я - чесна, хоч чесність ховали ,
Та до сонця відкрилась вона ,
Мою душу часом зневажали ,
Випивали її аж до дна.
Я - сильна хоча часом плачу ,
Я сильна бо часто сміюсь ,
Серце добре життя досі бачить ,
Для душі , тіла я не здаюсь
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2021
Я - твоя половина ,
Частинка від неба й землі,
Сонцем скупана дівчина ,
Віддзеркалена в чистій воді .
Я твоя - половина ,
На цій доленосній Землі,
Прозора ,тендітна краплина ,
Що ввібрала кохання в собі.
Я - твоя половина,
Так замріяна десь у віршах ,
Я - та далека вершина ,
І крилатий надією птах.
Я - твоя половина,
Наділена світом добра ,
Ніченька темна і днина,
Твоя нескінченна доба .
Я -твоя половина,
Волелюбна і досить слабка ,
Я дна морського перлина ,
Ніжне слово нового рядка.
Я -твоя половина,
Вітрами відкрита коса,
Я - твоя полонила,
І квітка єдина в лісах.
Ти - моя половина ,
З пісень,із таємних думок,
Сила і міць сотворила ,
Кожен ступлений тобою крок.
Ти - моя половина,
Той глибокий один океан,
Ти - моя половина,
Вранці свіжий вологий туман.
Ти -моя половина,
І нехай не одна сторона,
Ти - моя Батьківщина,
Наймиліша для серця струна .
Ти -моя половина,
Це незмінно запише вгорі,
Наш творець без упину,
І я вже належу тобі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2021
Ударила гроза ,ударив лютий грім ,
Лишень, що не на небі ,а в серці молодім ,
Розгулювали іскри душею аж до ранку,
А сльози висихали, й нові текли світанком .
Боліло від удару усе боліло тіло,
У грудях билось серце і від недуг кипіло,
Ніхто його не бачить ,не стане зігрівати ,
Усе ,що там знаходилося вже не відшукати .
Зрадливо вбили в муках, розтерзане нитками ,
Любові і ненависті отриманій роками ,
Навіщо ж серце брати ,а потім викидати?
В чужій нещасній долі тінь щастя віднімати .
Щоранку воно билося ,хотіло знати казку ,
Нехай не все здійснилося б ,але шматочок ласки,
Ніколи не завадив ,давав лише турботу,
А так тягар із суму кінець в тяжкій роботі.
Не знає більше серце чи зможе полюбити ,
Чи зможе у довірі інакші дні прожити ,
Вся зрада полонила ,осіла в кров надовго ,
Вона завжди отримує над тілом перемогу.
Завжди перемагає ,чи варто ж цим пишатись ,
Жорстоко із серцями закоханими гратись ,
Що плачуть тихо - тихо аби ніхто не бачив,
Але цей грім у тілі багато лиха значить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
Кожна пісня складається з нашого слова ,
І кожне творіння ,що лине з душі.
Нова композиція, чи колискова ,
Народжує серце постійно вірші .
Кожен погляд і голос , емоції, запис,
Римує сторінка яскраво в рядок ,
Триптих про кохання, випа́дковий нарис,
Додасть нове слово ,як шлях дає крок.
І радість і смуток записані нами,
Всю творчість наповнюють лиш почуття,
Комедії ,сміх і захоплені драми,
І кожен звук подиху й серцебиття .
Життя - то є ноти ,склади , чисті ритми,
А ми лиш слова кладемо на дзвінок,
Є схожі мінори, дані алгоритми,
Різниться лиш автором кожен зразок .
Неважливо художник ,чи то композитор ,
Поет чи співак -та є схожість одна,
Відбувається там, всередині те диво,
З емоцій виходить мистецтво до дна.
Ним наповнене наше звучне існування,
І барви життя побудовані ним,
Вогонь як палає ,дає починання,
А з нього виходить ,летить світом дим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919517
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2021
Кожен голос колись стає тишею ,
Кожен погляд останнім бува ,
Світу цьому в секунду колишніми,
Ми у ньому частинка ,глава.
Він могутній, здається й ми сильні ,
Та сильніший в незліченно раз,
Безумовно,такий же красивий ,
Без кінця найчистіших окрас.
А ми стрічка. Ми просто часопис ,
В одне ціле складаєм життя,
Хтось народжує свій новий допис ,
Хтось востаннє напише буття .
Половина розділена світом ,
На пішовши у даль і живих,
Обдаровані радісним цвітом ,
І печалі сторінок сумних .
Один шанс, один шлях без заміток ,
Один досвід ,один лиш урок,
Не стираються роки із кліток ,
Намальованих в зошиті строк .
Одне небо ,одна лиш планета ,
Упродовж незамінні для нас ,
Голова як моток із касети ,
Намотає ,запише наш час.
Не поставити лиш на повтори ,
Не прожити минуле нам більш,
Тільки в пам'яті лишені шпори ,
Що підкажуть ,згадаючи лиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2021
Ніч розкидала зорі у небі ,
А орбіта планети в просторі ,
Я зібрала всі мрії про тебе ,
І реальність в думки кольорові .
В них торкається сонячний дотик,
Ти відчуєш повільно це знай,
Між думками дороги короткі ,
А вкінці всіх пов'язує край.
День зібрав знову білі хмарини,
Що купаюся в чистій воді ,
Я зібрала всі дні і хвилини,
Й віддала безперечно тобі .
В них ховається ніжність і ласка,
В них живе така сильна любов ,
Не кіно ,не роман і не казка ,
А історія з дописом знов .
Вечір дав вперед темряві волю ,
І накрила вона всі дахи ,
Я забула ті присмаки болю ,
Й аромати кохання сухі.
В них відтворена біла сторінка,
Після чистого в серці дощу,
І відкритою стала домівка ,
А все інше сама допишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2021
Приклади мені ти до душі ромашки,
Я з легкістю вдихну їх ніжний аромат,
Без них у літню пору чомусь на серці важко,
А з ними білизно́ю сіяє кожен сад.
Я їх у снах все бачу , приходять досить часто ,
Тоді я йду у поле й лягаю між квіток ,
Так хочеться цю милість собі на зиму вкрасти ,
І я краду до серця мільйони пелюсток.
Багато квітів різних вже бачила у світі ,
Але таких чарівних ,тендітних більш нема,
Чекаю з нетерпінням постійно тепле літо ,
І зовсім переконана в любові цій сама.
Любов бува велика ,маленька ,непомітна,
Усе на світі можна любити знаю теж,
Але не знаю як так здатні полюбити,
Бо я ж люблю ці квіти у розмірі -без меж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
Проводжала мати сина на війноньку,
Обереги шиті вклала в хустино́ньку ,
Він до серця знає буде пригортати ,
В рідную сторонку тепло поглядати .
Проводжає слізно ,але гордість сильна,
Відпускати тяжко та потрібно сина,
Вірить повернеться він живим додому,
Захистить вкраїну стерши перепони.
Йде солдат із сумом ,дивиться довкола ,
В серці залишиться пам'ять тай до скону,
Може прийде знову до рідної хати ,
А можливо тільки в землю спочивати .
Може прийде в зиму свято зустрічати ,
І кохану знову ніжно обіймати ,
А можливо осінь листя по скидає ,
Й дівчина та ,що вдома більше не чекає.
Він дитя для мами і герой народу ,
Та дістала люба іншу насолоду ,
Не спитає зовсім в неба про солдата ,
Чи загинув досі, чи устане завтра .
Посидів на лавці й вирушив в дорогу ,
Обійняла мила тільки ненадовго ,
І душа ридає, бо чи правда тая,
Чи здійсняться мрії відповідь не знає...
Вже в бою сьогодні,автомат під пахом ,
Сни спокійні тільки змінені на страхи ,
Дощ повсюду ллється ,колір лиш червоний ,
Гинуть люди сильні ,кров вмива шеврони .
Ворог не стихає, розкида вогнями ,
Та солдати знову уперед з піснями ,
Не забудуть вчора, б'ються за майбутнє,
Бо герої світла ,воїни могутні .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2021
Я прокинулась вранці - світить в віконечко,
Злотом розсипане й ніжністю сонечко ,
Поруч з дерев донеслась мені пісенька,
Чиста ,дзвінка бо сховалася ніченька.
Встати здавалося важко із ліжечка ,
Та на подвір'ї гуляє вже літечко ,
З ним розгулялись метелики садом,
І кожен охочий бувати тут радий .
Хоч заспані очі і втомлений погляд ,
Але усміхатися подих тут поряд ,
Росплетені коси для вітру в нагоді,
Колише , розчеше в такій насолоді .
Нема сили ,зовсім розслаблені руки,
На ранок лиш хочеться чути ці звуки,
Та вмиє водиця прозора обличчя,
І день новий барвами знову іскриться.
Новий день чудовий з новими казками ,
І майбутні події чарують над нами,
Нехай все довкола дарує натхнення,
З хорошим настро́єм іде сьогодення.
Щоб ранком у серці співали пташині,
Пісні нот чуттєвих ,пісні солов'їні,
А мозок на краще спрямує нам ніжки,
Щоб йти по стежках в квітах встелених пішки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021
Я б хотіла літати по небу,
В діамантах розсипаній млі,
Я б хотіла не знати про тебе,
Та занадто потрібен мені.
Я б хотіла ходити босоніж,
По дзеркальній у росах траві,
І не кликати завжди на поміч,
Але ноги приходять самі .
Я б хотіла тікати в просторі ,
Розчинитися десь по вітрах,
У веселкі тій кольоровій,
Чи зеленню стати в лісах.
Я хотіла би морем побути безоднім ,
Бо стільки любові до тебе в мені,
Від неї втікти, та не можу і годі ,
В собі рахувати закохані дні.
Я хотіла би співом як пташка гукати,
Але серце моє лунає звінкіш,
Тому на планеті скрізь можеш шукати,
І знаю ,що точно мене ти знайдеш,
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918522
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2021
Неба дві половини -ясна і бурхлива ,
Зійшлися собою вкриваючи світ,
Одна темно-синя на повну з водою,
Яка часом вкриє всю землю рікою,
А інша для сонця дарує прохід.
Зійшлися мов шиті злотими нитками,
З під них вилітає щоразу іскра,
І грім полякає гучними басами ,
Розгулює степом,шукаючи драми,
Від звуку здригається навіть кора.
То шумить ,то гуде як заходе піде,
А ні то розкине широкий свій слід,
І швиденька сестриця під ним не бариться,
Тиха і тиха але ж як іскриться,
Не давши для сонечка теплого схід.
Забарилося небо стріляти до ранку,
Гуляти - гуляти у війни свої,
Лиш гра це для нього, дуель до світанку,
Але перемога завжди у світлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2021
І здорові буває хворіють,
Навіть сильні слабкими стають ,
Як кохання приходить дуріють,
Й ті ,що з розумом поруч ідуть.
І незламні стають вмить крихкими ,
В крижаних тай серця розтають ,
Як же добре побути такими ,
Коли тілом проміння ідуть .
І погані бувають святими ,
Із блакиті в червоную кров,
Бо добром напуває людину ,
Кожне слово в якому любов .
Й одинокі знаходять множини ,
Щастя тілу і щастя душі,
Ті чужі дві серцям половини,
Які з часом навіки свої.
І безсилі стають силачами,
Дуже ніжними навіть черстві,
Спати можуть спокійно ночами,
Ті ,хто завжди кипить у собі.
І священні стають запальними ,
Й кожен іншим стає на землі,
Тихі-тихі нестримно дзвінкими ,
Як кохання спіймали в пітьмі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2021
Растаял снег - пришла весна ,
Проснулась полная луна,
Круговорот - весь мир меняя,
Там выпал снег, а тут растаял.
Там светит солнце, рядом дождик ,
Там радуга сияет после,
Там молния пронзила небо,
Оставив грома звуки слепо.
Там родился мальчик сильный,
А там умер дед безсилый,
У мире кто-то стал старее,
Со школы дети год- умнее.
Кто-то впал ломая ногу,
Кто-то спит сейчас в дороге,
Там разлука в дом пришла ,
А где-то связь любовь нашла .
На западе так ночь сверкает,
В постели кто-то засыпает,
Другой свершил последний подвиг,
А в списке был он вродь бы сотый .
Восток в жаре сейчас скупался,
Кто-то громко засмеялся,
Кто-то плачет ,кто-то злиться,
Кто-то больше не присниться.
Жизнь идёт, в одну минуту ,
И бедный плачет ,и обутый ,
Сколько мыслей ,сколько взглядов,
И сколько тех,что нету рядом .
Быстра она...Така быстра...
Словно туча иль вода ,
Как свет что мигом долетает,
Так жизнь идёт, потом растает.
Растает снег, придёт весна,
И снова лето , вновь зима,
Круговорот идёт без края,
Лишь дни и числа всё считая...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918018
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2021
Душа,як пелюстка від білих квіток ,
Тендітна і ніжна, і дуже крихка,
Багато вітрів її можуть зламати,
Багато таких,що бажають лиш зла.
Біла і чиста душа серед інших,
Але таких в світі багато нема,
Тендітних, м'яких і добром оповитих,
Багато других полонила пітьма.
Зростає, пірнає під сонце до неба,
Буває в саду серед інших квіток,
А часом впаде, де нікому не треба,
Хто просто зірве, чи затопче за крок.
Буває в любові ,росте там де добре,
Під тихим дощем у безпечній землі,
А може туди прорости, знову вкотре,
Де байдуже іншим, зневажена всім.
Буває зростає в добрі, слів немає,
Та потім не треба ,летить у смітник,
Крізь квіти гуляють і топчуть, зривають,
І слід душі доброї безвісти зник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2021
В житті часом пусто буває,
Пусто в серці і пусто в душі,
Камінь падає в дно осідає,
Його витягти важко тобі.
Просто жити і просто дні , ночі,
Не важливо чи сонце, дощі,
На погоду не дивляться очі,
І на цифру у календарі.
Чисте небо без кольору, блиску,
Чорно-білі відтінки лишень,
Тай байдуже куди стрілка тиску,
Думи стріли а серце мішень .
Обстріляли і витерли ноги,
Його стук відтепер просто так,
Заросли там тернами дороги ,
І назад веде вказівний знак .
Хоч і стукають часто бувають,
Та здавна вже ніхто не дійшов ,
Не проводить душа ,не приймає ,
Бо не може пізнати любов.
Вже забула ,а може й не знала,
Як дізнатись тепер? Як знайти?
Якби сильно вона покохала,
То знайшла би цікавість в житті.
Пусто й досі ,та віра є в завтра,
Що кохання нарешті дійде,
Що навчиться уперше кохати,
І на повну серденько заб'є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2021
Зацвіла серед саду півонія ніжна,
Парфумів солодких летить аромат,
Я її не зірву ненароком,не зріжу,.
Нехай очам барви і серденьку лад.
Всюди пахощі линуть і линуть в повітря,
Неможливо окрасу цю так обійти,
Підійти ,доторкнутись, до тіла прикласти,
І настрій на повну з собою нести .
Диво кущ серед квітів - рожеві і білі,
Широко по листю отак розляглись,
Із-даля мов намисто, розсипане блиском,
Угору голівку до сонечка ввись.
Серед літа з'явились у теплі світанки,
У росяні краплі і свіжість вітрів,
Де природа в красу кладе всі забаганки,
Аби аромат довше квітнути вмів .
Я дивлюся довкола у душу впадає,
У кожнім дворі квіти ці майорять,
Натхнення збираю,це запах із раю,
Який любить серце собі підкорять.
І нехай скоро знаю скінчиться цвітіння,
Осиплеться вся чарівна ця краса,
Але знову на той рік ростиме коріння,
І квітами вкриється повністю сад .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2021
Я поглянула в небо маленькою вперше,
Зачарована тим непізнаним життям,
Щось таке неймовірне, вражаючі речі,
Які будуть завжди зі мною щодня.
Подивлюся удень в ньому хмари біленькі,
Пливуть мов кораблики в синій воді,
А вночі тихо зорі розсипе скоренько,
Їх видно усюди усім та мені .
Здавалося край там за тою блакиттю,
Кінчається там в горизонті життя.
Але то кінець лише нашим планетним,
У даль відкривається всесвіту мла.
Там і сонце і місяць гуляють пітьмою ,
В безодні космічній просторо без меж ,
Ми тут споглядаємо в нього з нічною,
Чарівністю ,всі під якою живем.
Глядим на світанку і заходу сонця,
Підіймаються очі до неба самі,
Небесні широти вражають з віконця,
Вони то дива такі ясні земні.
Ми глядим із натхненням, вбираючи сяйва,
Блакить всих відтінків то рай для душі,
Кожен подих за руку із небом до скону,
У ньому усе, що й потрібно мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2021