| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Привіт мій світ, ти знов мені не милий,
У круглої землі кругом глухі кути.
У мене кожен день все менше сили,
Яка хоч якось змушувала йти.
Ти знаєш, я не втримав радість,
Вона прудка і вислизає з рук.
Найбільше, чесно, я боюся старість,
І що забуде мене мій останній друг.
Найбільше, чесно, я боюся ранок,
Який самотнім запахом просяк.
Спитають: "Що ти хочеш наостанок?",
Скажу: "Її торкнутися лиця".
Дивись мій світ, уже сіріє вечір,
В кімнаті більше суму й темноти.
Ти знаєш, в круглої землі доречі,
Кругом глухі, невидимі кути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2020
Відпускаю минуле як небо світанок,
Тільки пам'ять назавжди його збереже,
Я кидаю свій погляд, у слід, наостанок,
І тебе там немає. Так дивно. Невже?
Все розчинено днями, утоплено в буднях,
Ти ввижалась у інших, приходила в снах,
Та дороги життя розійшлись на розпутті,
І залишився тільки рятунок в віршах.
І залишений біль, після днів розставання,
Він пролився бетоном в фундаменті слів,
Все написане мною - дарунок кохання,
Всі рядки лиш від того, що я ним хворів.
Помилки у житті - це отриманий досвід,
Все що цінне, так часто дарує печаль.
Я обпікся до болю, любивши наосліп,
Та схолола давно загартована сталь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=856162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2019
Усі навколо піддаються впливу долі,
Частково, рішення приймаються без нас.
Ми начебто жили б собі поволі,
Та вічно підганяє цей невпинний час.
Усе частіше ходить в гості думка,
Що встигнути усе не вдасться просто так,
Життя доволі схоже на жіночу сумку,
У ній все є - потрібне не знайти ніяк.
По істині важливого не так уже й багато,
Усе було до нас і після теж все буде.
Насправді найцінніше завжди безоплатно,
Любов, життя і найдорожчі люди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2019
Близьким, але таким далеким,
Приходить образ, світлом, серед сну,
Тоді вернулися додому всі лелеки,
У ту минулу й нами втрачену весну.
Хіба ж я знав, що все отак складеться,
Життя нас пустить геть на самотік,
У глибині давно розбитого люстерця,
Дивлюсь на себе й віддаюся самоті.
Давно залишені з тобою поокремо,
Знайшли себе та втратили азарт.
Така вона, життєва теорема,
Утрачена любов - не вернеться назад.
Ми прожили окремо цю холодну осінь,
Давно покинули домівки всі лелеки.
Ми правильно вчинили? Я не знаю досі.
Ці рішення для двох, завжди такі нелегкі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855129
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2019
Я взагалі не претендую ні на що,
Живу собі й живу, пишу собі й пишу,
Для мене вічна перешкода "а якщо",
Одвічний стимул - заглянути за межу.
Мені цікаво те, чого не доторкнутись,
Людських сердець де збірник почуттів,
Своє, нажаль, в дорозі я забув десь,
Тому до ваших дотягнутися хотів.
Мені так тепло стане глибоко у грудях,
Коли на вірш ваш вирок - "мо-ло-де-ць",
Тоді здається не дарма живу я,
Тоді я певно доторкнувся до сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854930
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Я взагалі не претендую ні на що,
Живу собі й живу, пишу собі й пишу,
Для мене вічна перешкода "а якщо",
Одвічний стимул - заглянути за межу.
Мені цікаво те, чого не доторкнутись,
Людських сердець де збірник почуттів,
Своє, нажаль, в дорозі я забув десь,
Тому до ваших дотягнутися хотів.
Мені так тепло стане глибоко у грудях,
Коли на вірш ваш вирок - "мо-ло-де-ць",
Тоді здається не дарма живу я,
Тоді я певно доторкнувся до сердець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2019
Називай мене голосно й дивно,
Називай мене тихо і шепотом,
Називай мене гіперактивно,
Називай мене мило і з трепетом.
Називай та тримайся за руки,
Поцілуй, а не хочеш - не треба,
Нам хвилини цієї розлуки,
Як незмінно-постійна потреба.
І легке, ледь замучене тіло,
Це як наслідок складених правил.
Серце завжди до серця хотіло,
Голові все завжди було мало.
Називай мене. Голос твій ноти,
Називай мене. Голос твій медом.
Називай мене. Голос твій соти,
Називай мене любим поетом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854778
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2019
Я думаю не треба сумувати,
За тим, чого вже більше не знайти.
Безлистяні дерева як солдати,
Ще більше навівають самоти.
І вітер сверлить скроні наче куля,
І день, що більше схожий вже на ніч,
Один. Сиджу. Нікого вже не жду я,
Один. Піду. Ніхто не йде на встріч.
Навколо лиш дерева як солдати,
Пусті, безлюдні і безлистяні алеї,
Мені водночас хочеться вмирати,
І жити хочеться, сумуючи за нею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Насправді все складне, доволі таки просто,
Насправді все життя ускладнене людьми.
Маленькими хотілось стати вже дорослим,
Дорослими всім хочеться вернутися дітьми.
Бо ми заплутані в обов'язках і датах,
Бо ми затиснені лещатами буття,
У нас в руках папери в різних папках,
А за вікном давно минаюче життя.
Насправді неважливо, скільки прОйде років,
Ми вічні діти перед чимось дуже рідним,
Дитинство там де слід від перших кроків,
Дитинство там де мамині обійми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854636
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2019
Я певно вже утратив, все що міг,
Лише залишились несказані слова,
Їх заплітає міцно в оберіг,
Моя чорнява і гаряча голова.
Вже певно відцвіли мої сади,
І відбуяв холодний цвіт зів'ялих квітів,
Постиглі та не зірвані плоди,
Солодким запахом згнили у тому літі.
Вже певно тут залишився один,
В широкім світі, дивного блукання.
Якщо серця тандем двох половин,
Свою я розчинив у кислоті кохання.
Нехай тепер рядки ганяють кров,
Нехай слова зплітає голова.
Пробач мені, моя любов,
В душі я певно вигорів дотла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2019