Сторінки (1/32): | « | 1 | » |
[i][b]Ногами босими ступаю по стерні.
Все ж треба йти, хоч боляче мені.
У саме серце те відлуння болю!
Немає стежки у стерновім полі.
Чи сили вистачить, щоб шлях пройти,
Щоби своєї досягти мети?
Плече я дружнє поруч відчуваю.
На нього все ж надію покладаю,
Хоч розумію, що цей шлях лиш мій!
Мій хрест мені завжди нести самій!
Так боляче! О, Господи, дай крила,
Щоб хоч на мить над полем я злетіла!
…В кров збитими ногами йду туди,
Де не буває горя та біди… [/i]
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
[i][b]Прошу, мені долоні простягни.
В них покладу своє розбите серце,
Розчарування, неспокійні сни,
Зі сліз моїх наплакане озерце;
Мрії нездійснені і сум в очах;
Ще – мовчазні та болячі образи;
Ніч, не одну, проведену в сльозах
Та всі колючі, що до мене фрази;
Байдужість та не щирі почуття,
І холод необійманих плечей,
І всю буденність нашого життя,
І смуток від незоряних ночей;
Свої не заціловані вуста
І уже зовсім спорожнілу душу
За прожиті з тобою всі літа –
Все це тобі я повернути мушу!
…Бажаєш – все до серця пригорни
І у любов до мене оберни![/b]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876414
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020
[i][b]Моя країна і моє село.
Невже існують ще місця у світі,
Де б серце відпочити так могло
Волошками милуючись у житі?!
А яблуневі запашні сади,
Спів солов’я і сині небосхили!
Чому знов тягне так мене туди,
Де мої ніжки ще малі ходили?
А поле, наче море золоте
З колоссям, що аж до землі лягає!
«Збери…» - зерно шепоче молоде,
Під вітром хвилями немов благає.
Дорослі вже давно ми, та чомусь
Дитинства спогади все виринають:
І колискові від наших бабусь,
Лелеки, що над хатою кружляють.
Плескаються із гусками в ставку
Юрба дітей, неначе навіжені!
І бджоли, що готують нам медку
Із вишень, що стоять, мов наречені.
Квітучі, білі, весняні сади,
І розмаїття трав і квітів в луках…
Так хочу повернутися туди!
Щоб не страждало більше серце в муках!
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2020
[i][b]Упали волосы на плечи
Из тесной вырвавшись заколки.
Они так долго ждали встречи!
Нежны к плечам и чуть-чуть колки
Всё ж вырвались они с заколки!
Мечтали косы о свободе,
А плечи так хотели ласки!
Но как при всём честном народе,
Отбросив шпильки и завязки
Дарить плечам тепло и ласки?
Весь день они друг друга ждали
Прикосновенья предвкушая…
И вот под вечер косы пали,
Собою плечи украшая
И от прохлады защищая.
И позабыв толпы советы
Вновь локоны слились и плечи,
Пройдя преграды и запреты.
Что может быть прекрасней встречи?
Упали волосы на плечи…[/b]
[b][i][/i][/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873164
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2020
[i][b]Бездонні два озерця – твої очі!
Їх бачу у вісні майже що ночі.
Я ж мрію в твої очі заглядати,
Й нікому чари їх не віддавати!
Кохані очі: лагідні, відкриті!
Як легко жити з вами в цьому світі!
І ваше сяйво ніби захищає –
В моє життя біду не допускає!
Цей погляд – тільки мій! Напевно знаю!
І з думкою такою засинаю.
І знову уві сні ласкаві очі
Бентежать моє серденько щоночі!
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
[i][b]Как хочется глядеть в твои глаза!
Чтоб всё в них отражалось боль и радость!
И все твои «хочу» и все «нельзя»,
И муки ожиданья, страсти сладость!
Как хочется в глазах твоих тонуть!
Любимым, нежным взглядом наслаждаться!
Смотреть в твои глаза и в них уснуть!
И каждый день лишь с ними просыпаться!
Как хочется, чтоб любящий твой взгляд
Согрел меня, теплом своим укрыл,
Не дал вернуться из мечты назад!
Чтоб никогда меня не отпустил!
…Но, к сожаленью, это лишь мечты!
В глаза другие нынче смотришь ты.[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872882
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.04.2020
[i][b]Завидую вам, птицы, научите:
Так величаво в облаках парите,
Что не возможно отвести свой взор!
Пред вами расстилаются просторы,
Леса и реки, океаны, горы,
Полей бескрайних красочный узор.
Солнца лучи вам крылья обжигают,
Дожди и грозы часто досаждают,
А вы летите вопреки всему!
Как с ветром удаётся подружиться,
Который помогает в небо взмыться?
Вы объясните, может быть пойму!
За что же чудо вам даровано такое:
Уменье вознестись над суетою?!!!
[/b][b][i][/i][/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872437
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2020
[i][b][b][/b]Обида... Ком в горле, камень на душе.
Обида... Всё, что сказал не возвратить уже!
Обида... Она так давит и гнетёт.
Обида... Жить полноценно не дает!
Обида... Гложет, не дает спокойно спать.
Обида... С болью уложила на кровать.
Обида... Молотом стучит в мозгу.
Обида, я так больше не могу!!!
Обида... Со слезами уходи!
Обида... Ты осталась позади!
Обида... Больше ты не в горле кость!
Обида... Не храню на тебя злость.
Обида... Тебя больше не держу!
Обида... От тебя Я ухожу!
Обида... Не живи в моей душе!
Обида... Прощена ты мной уже!
Обида... Не тревожь больше мой храм!
Себя в обиду больше я не дам!!!
[/b][i][/i][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872436
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.04.2020
[i][b]Так хочу напоїти досхочу
Свою, від спраги, зголоднілу душу!
Вона – неначе квітка без дощу,
Її також я поливати мушу.
Поки є змога, жадібно хай п’є
Садів і квітів аромат духмяний,
Вбирає сонце, доки воно є,
Запах бузку(від нього ніби п’яний)!
Хай в неї ллються співи солов’їв
І ранішні пташині щебетання,
Простір безмежний луків та полів,
І чисті роси, що на травах зрання!
По стежці місячній піде вона
Хмільна від щастя, наче від вина!
[/b][b][/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2020
[i][b]Казалось всё так просто - есть дорога,
И мне по ней совсем легко идти.
Но почему-то на душе тревога:
Возможно, с верного сошла пути?
По тропке я своей сейчас шагаю?
Или немножко в сторону ушла
И место я чужое занимаю?
А думала - свою тропу нашла!
Надеялась - уверенно движенье,
А, в сущности - труслива, как овца,
Коль не готово до сих пор решенье:
Как мне пройти дорогу до конца,
Чтобы не стыдно было оглянуться
На то, мимо чего пришлось пройти.
Чтобы хотелось вновь туда вернуться!
Но, к сожаленью, нет назад пути.
Куда ты вывела меня, дорога?
Теперь передо мною сто других!
Но как же отыскать мне ту от Бога?
Как мне не заблудиться среди них?
Стою, как будто на ногах оковы,
Растерянно смотрю по сторонам.
Передо мною все дороги новы.
Какой я предпочтение отдам?[/b]
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872302
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.04.2020
[i][b]Как красиво ты можешь молчать!
И не сказанное тобой слово
Я запомню! И лишь вспоминать
До конца своей жизни готова!
За тебя всё сказали глаза!
Поняла тебя, милый! Не надо
Нарушать тишину! А слеза
По щеке – за молчанье награда!
Ты о чём мне кричишь, тишина?
О любви, наслаждении, страсти?
Ты словами признаний полна!
И твоей подчинилась я власти!
Сколько чувствую ласковых слов!
Сколько нежности даже в дыханье!
Ты реальный, иль образ из снов
И придумано мною свиданье?
Даже если придумано – что ж!
С наслажденьем ТЕБЯ вспоминаю
И по телу бегущую дрожь…
Я тебя наяву повстречаю!
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872193
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.04.2020
[b][i]Розбужу тебе раніше,
Щоб прокинувся скоріше,
Щоб мене встиг обійняти,
І в плече поцілувати.
Тож мені й тобі, мій милий,
Хай дають обійми сили,
Тіла наші підіймають,
До роботи відправляють.
А душа не зна спокою –
Вона лине за тобою!
День займаємось ділами.
Ввечорі вже і тілами
Ми зустрінемося знов.
Може це і є любов?
Може справжнє це кохання,
Коли зранку, мов в останнє,
Ну а ввечері – ніжненько
Обійму тебе, серденько!
[/b][/i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2020
[i][b]Дозволь сніжинкою в долоні впасти.
Засмагою до щік твоїх припасти.
І вітерцем – волосся ворушити.
І тінню – за тобою вслід ходити.
Сорочкою – щоб тіло обійняти.
І олівцем, щоб зміг в руках тримати.
Веселкою - якою б милувався.
І небом – щоб на мене задивлявся.
І місяцем, щоб шлях твій освітити.
Дозволь з тобою просто поруч жити!
[/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871647
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2020
[i][b]Чомусь уява знов намалювала
Дівча мале, з волоссям до плечей.
Волошок літо в плаття накидало,
І йшло тепло від зелені очей.
Усміхнена, весела і щаслива
Бреде босоніж по густій траві.
Рве квіточки, захоплена, мрійлива,
В віночку із кульбаб на голові.
Спокійна, впевнена, неспішна, мила.
Сама собі про щось розповіда.
Та відчуваю я – така в ній сила,
Що все здолає – біль то, чи біда!
Тріпає вітерець пшеничні коси.
Клаптик землі для неї – цілий світ,
Де квіти і комахи, трави, роси…
Що ж через двадцять буде зим та літ?
Складеться як життя? Господь лиш знає.
Та, Господи, благаю, збережи
Цю дівчинку! І хай завжди палає
Любов і щирість в неї у душі![/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2020
Знаю, Ветер, ты крепок, могуч!
И, как будто, играешься с нами!
Можешь стать повелителем туч;
Вихрем носишься над островами,
На своём всё сметая пути,
И деревья, как спички ломая!
Хочешь власть над людьми обрести,
Им жестоко уроки давая!
«Вы Планету обидеть смогли!
Показать превосходство пытались –
Вам деревья под ноги легли,
Дав понять, как же вы ошибались!
Знайте место, дружите с Землёй!
И она вам сторицей заплатит!»
Мы согласны, мой Ветер, с тобой!
Не наказывай больше нас! Хватит!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871531
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.04.2020
Люблю пісні співати!
Вони, нехай сумні,
Мій біль змогли ввібрати –
І легше вже мені!
Народна пісня ллється:
«Ой, краще б я була…»
І серце відгукнеться:
«Кохання не знала»
Журба відходить тихо,
Бо пісні вже кінець.
Мов виспівали лихо
З душ наших та сердець!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871526
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2020
Страшно! Что это? Как будто бы война.
Почему нет близких? Я одна
Среди хаоса и взрывов, суеты.
Не хочу быть здесь! Я с высоты
Лучше бы на всё сейчас глядела!
Лишь подумала – и улетела…
И с небес теперь слежу за всем.
Я ушла из жизни насовсем?
Быстро, не успела оглянуться!
Нет! Пожалуйста, хочу вернуться!
Небеса, война со всех сторон –
Пусть всё это будет только сон!
Распахнула очи – дома наяву!
С облегчением вздохнула. Ух! Живу!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871399
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2020
Свежий ветер в жизнь мою ворвался!
Подхватил и, словно ураган,
Мчит меня! Вначале он казался
Лёгким и пьянящим, как дурман!
Закружил! Несёт куда? Не знаю!
Но, признаться, сладок этот плен!
С ним летая – я себя спасаю
От унынья. Жажду перемен!
Он поработил меня всецело!
Но его нисколько не боюсь.
Его силе подчиняюсь смело!
Его мощи – смело отдаюсь!
Ты неси меня, мой ветер вольный,
В те края, где интересно жить!
Покорил меня! Собой довольный
Хочешь мою душу подчинить?
Право слово, даже не пытайся!
Ты над нею не имеешь власть!
Душу не отдам! Как не старайся –
Не получится её украсть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871396
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.04.2020
Моя душа несётся в бесконечность!
И радость ей присуща и беспечность,
Когда она оторвана от мира,
В котором и работа, и квартира,
Решение проблем и суета,
И пресыщенье всем и пустота,
Обиды, одиночество и грусть,
Неудовлетворённость миром.… Пусть!
Пусть это будет в жизни, я согласна!
Ведь и такая жизнь моя – прекрасна!
В ней столько света, столько красоты!
В ней столько радости, любви и доброты,
Что и с невзгодами готова я дружить
(Но с маленькими) - только чтобы жить!
Так что, душа, прошу тебя, вернись!
И в моё тело снова облачись!
Захочешь в небо – что ж, прошу, лети!
Там многое ты сможешь обрести.
Ну а по возвращении домой -
Увиденным поделишься со мной.
Желаешь пронестись вселенной – в путь!
Только ко мне вернуться не забудь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871233
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2020
[b]Глаза закрыла – предо мной врата.
И понимаю, что хочу туда!
Живёт там неизвестное мне что-то,
Поэтому попасть туда охота!
Чтоб неизвестность возымела власть
И чувствам предавала страх и страсть!
И чтоб меня по жизни повела.
Я б чувства новые тогда приобрела,
Или о старых вспомнить попыталась.
Но прежней больше бы не оставалась!
Что за вратами ждёт меня? Успех,
Любовь и счастье, и весёлый смех!
И одиночеству скажу тогда «Прощай!»
Новая жизнь, прошу, меня встречай!
И покажи мне новые пути
И подскажи, как мне по ним пройти,
Чтоб окрылённая моя душа
Уж не брела по тропке, чуть дыша,
А смело и уверенно шагала
Туда, где можно всё начать сначала!
И каждой каплей жизни наслаждаться,
И лишь любимым делом заниматься!
Я в жизни многого тогда добьюсь…
Вот только за врата шагнуть решусь.[i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871232
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.04.2020
[b]За широким, за долом, де гойдається нива,
Розплела дивні коси там вербичка вродлива,
Над ставочком маленьким, що згубився у полі.
Біля верби стояли дві розкішні тополі.
Між собою шепочуть, на вербу споглядають.
«Та коли ж ця малеча підросла?» все гадають.
«Ще торік зовсім юна, непримітна стояла.
Повесні ж, бач, вербичка ген красунею стала!»
Ніби щойно в ставочку свої коси помила –
Стрункий стан, молоденька, до води прихилила.
Та й застигла на місці. Задивилась у воду,
Бо побачила раптом надзвичайну там вроду!
Скільки ж будеш собою милуватись, вербичко?
Та все нижче схиляє до води своє личко.
Хоч і стан геть зігнувся – до ставка припадає,
Бо нікого крім себе вона не помічає.
Тож собою, рідненькі, милуватись не треба!
Рівно спину тримайте та глядіть перед себе!
Щоби так одиноко у красі не змарніти
З усіма в світі треба в мирі й злагоді жити![i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
[b] Лелеки.
Де ж ви, мої лелеченьки, де ж ви забарились?
Невже у чужій країні навік оселились?
Повертайтесь, мої милі до рідного краю.
Я за вами так сумую! Вже летіть, благаю!
Стали села спустошені, мов повимирали,
Коли ви, мої лелекі, в вирій відлітали.
Відступив вже холод лютий, прийшла весна мила.
Повертайтесь! Хай додому принесуть вас крила!
Мов почули про благання! Біжу на подвір’я –
На старій вербі лелека вичищає пір’я!
Прилетіли лелеченьки! Близько коло хати,
Почали вже, закохані, гніздо будувати!
Я ж дивлюсь на них, радію, мов мала дитина!
Слава Богу, оживає моя Україна![i][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870968
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2020
Когда вночи сомкнёшь ресницы -
Ты разреши тебе присниться!
И хоть твой сон слегка нарушу
И растревожу тело, душу,
Я постараюсь осторожно,
Любовью поделиться! Можно?
А поутру - всё как обычно:
Дела, работа - так привычно!
Но сон, что в памяти всплывает,
Так сладко сердце согревает!
Приду, как позовёшь, ты знай!
Во сне иль на яву - решай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853666
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.11.2019
Я йду від неба, що блакиттю сяє
У сірість, що на мене натискає...
Не буду сумувати, ні, не треба,
Бо хтось немов розворушив все небо
І де іду, там замість хмар - хмаринки,
Мов посмішка ласкавої дитинки!
І небо стало біле і блакитне!
Було сурове, а тепер привітне!
Впадати в відчай, раджу вам, не треба,
Бо після кари прийде радість з неба!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853663
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2019
В чудо-домике живу совсем одна.
Через крышу ночью светит мне луна
И заглядывает звёздный небосвод
Пока солнышко с утра в дом не придёт.
Разбегаются злачёные лучи
В каждый угол. А один застрял в печи.
Эй, давай-ка выбирайся, милый друг!
Хочешь вместе побежим с тобой на луг?
По полям ты прогуляться будешь рад,
Я вдохну целебных травок аромат
И счастливая опять вернусь домой...
Только ты, мой лучик, не пойдёшь со мной.
Мы с тобою распростимся до утра -
Наступает тёмных сумерек пора.
А с рассветом буду снова тебя ждать!
Может по лесу тогда пойдём гулять?
Мы придумаем, как полноценно жить!
Лишь не забывай меня будить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853560
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2019
Вірші писала - то було давно:
На серці смуток і душа хворіла,
Не заглядало сонце у вікно -
Тоді паперу тихо говорила
Про біль, образи, гнівні почуття,
Про те, чого так щиро я жадала,
Жалілася, що склалося життя
Зовсім не так, як я того бажала.
Виводила на аркуші слова
Що в спокою мене не залишали -
Світлішою ставала голова,
Думки добра й любові набували.
В глибокій тиші і на самоті
Тоді неначе з Богом розмовляла.
На краще змінювалось все в житті.
Душа тоді так радісно співала!
А зараз дуже рідко підхоплю
Слова, що сам Господь мені шепоче...
Я не зрікаюсь, Боже, я люблю
Прислухатись до тебе! Й серце хоче!
Тож так благаю, не залиш мене!
Нехай вже мовчазна доба мине!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853557
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.11.2019
[i][b]Я – женщина осень.
Во мне всё, что в ней:
Порою бываю, зимы холодней.
А то превращаюсь вдруг в летний денёк
Уютный и тёплый. И лишь холодок,
Что ветер приносит, напомнит о том,
Что осень давно уж стоит за окном.
Бываю унылой, с потоками слёз.
Порою криклива, с раскатами гроз.
Скромна и застенчива, словно рассвет,
Светла и искриста, как солнечный свет.
Строга, недоступна как будто луна,
Которой любуюсь сквозь стёкла окна.
Я в танце кружусь, словно лист на ветру.
Чиста – словно капли росы поутру.
То вдруг наполняюсь бесстыдством, грехом
Как грязью дорога, размыта дождём.
День золота полный могу подарить!
А то вдруг холодным дождём окатить.
И что же плохого скажите мне в том,
Что я словно небо за вашим окном
То серое, хмурое, то вдруг порой
Вас радует нежною голубизной!
…А не от того ль, что я в ней рождена
Я в осень свою на века влюблена? [/b][/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853443
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2019
[i][b]По опавшим листьям не спеша
По лесу бредёт моя душа.
Почему душа? А где же тело?
Ей то, до него, какое дело?
Тело – где работа и где дом,
А душа мечтает об ином…
Она бродит и шуршит листвой,
Наслаждается звенящей тишиной,
И вдыхает леса аромат…
Ей совсем не хочется назад.
Моя душа к берёзке прислонилась,
Забралась в лес сосновый – заблудилась.
Нашла поляну, полную грибов,
Почувствовала нежность тёплых мхов.
От запаха кружится голова…
Душа молчит, ей не нужны слова.
Любуется небес голубизной,
Огромной поражается сосной.
Золото клёна радует глаза,
От седины берёз в душе слеза…
Палитра красок просто удивляет!
Вдруг налетевший ветер обрывает
Листву – деревьев праздничный наряд,
Унынием наполнив лес и сад…
Но ведь деревья живы! И весной
Они опять покроются листвой,
И снова будет всё благоухать!
Мне нужно только зиму переждать.
И по весне пойдёт гулять душа…
Пока же она бродит не спеша
И, осени любуясь красотой,
Не хочет возвращаться в дом пустой…
Лес на прощанье машет мне листвой…
Должно же тело встретиться с душой[/b].[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853441
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2019
Заколисай мене, мій Янголе, будь ласка!
Нехай вночі мені насниться диво-казка,
В якій закохана, весела я, щаслива,
Здорова, молода, струнка, вродлива!
І сиві коси перетворяться в русяві.
Босиї ноги сполосну в воді в канаві.
І замилуюся волошками у полі;
І обійму старі та величні тополі.
І різнотрав'я буду запахи вдихати,
Коли під небом на траві буду лежати.
І буду слухати як бджоли пролітають
І на кульбаби біля ніг моїх сідають.
І вітерець колише листячко тихенько...
Яке ж щасливе зараз ти, моє серденько!
Сховалось сонечко за хмари, чути грози.
І забриніли на очах зненацька сльози,
Бо попрощатися швиденько з полем треба,
Не запиріщив поки дощ-нахаба з неба!
Та літній ж дощ! Не гріх під ним і прогулятись!
Як хлющ промокну, а тоді і повертатись
Із лук казковах знову в сон свій! Ну а з нього
Вже повернуся до життя свого земного!
Прокинулась. І сумно так мені:
Чому все відбулось лиш уві сні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853329
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2019
Поцелуи бывают разные:
И невинные и развязные,
Полны нежности, умиления,
Иль брезгливости, снисхождения.
Безразличные, равнодушные,
Сладострастные и воздушные,
Благодарные, гадко-грязные,
А с любовью - тогда прекрасные!
И горячие и глубокие,
И бесстыдные и жестокие,
Опьяняюще-долгожданные,
Ненасытные и желанные.
Но особенно будут любы
Поцелуи в ЛЮБИМЫЕ губы!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853328
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.11.2019
Наварила холодцю, олів'є скришила,
Наробила ковбаси, поки була сила.
Накрутила голубців, картопля печеться...
І крученики готові! Серденько - ледь б'ється...
Заготовки на столі - салати збирати.
Їх зробити штук зо три, а горять вже п'яти!
Печінковий торт іще чекає прикраси!
Нарізати б не забути м'ясо та ковбаси!
Налисники у духовку - так вони смачніші.
Тарілки підготувати ті що найгарніші!
Ой, іще ж узвар налити - нехай попивають.
І води на стіл поставить - хай ще й запивають.
...Уже ніженьки ледь ходять і затерпли руки,
Та роблю, бо ось-ось прийдуть діти та онуки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853247
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019
[b][i][/i][/b]Як мені не вистачає
Поля, що кінця не має,
Квітів що лежать на ганку,
Пташок що співають зранку!
Довго буду сумувати
За бузком що біля хати,
За кущем півоній в цвіті
Та за всім, що згасло в літі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853245
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019