| Сторінки (2/122): | « | 1 2 | » |
Проходить ніч, і знову день.
Куди вестиме нас дорога?
Для когось день цей промайне,
Одне лиш - зміниться погода.
Для інших прийде новина,
Яку давно уже чекали.
Можливо, навіть й не одна,
Її почуть давно бажали.
І так проходять дні за днями,
І всі чекаємо ми щось.
Та все ж складаєм свої плани.
Чому ж це знову не вдалось?
Чи заважають сонця плями,
Про них торочатьь кожен день?
Бува, влаштовуємо драми,
Чекання збільшуємо темп.
Колись набридне усе ж ждати,
Радієм тому, що вже є.
І головне - щоб й це не втратить,
Бо доля двічі не дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=YVzRsMBaiDc[/youtube]
Туман котивася по дорозі,
Його проміння здоганяло.
Уже втікти він був не в змозі.
Його добряче налякало.
*****
Тікав зайчисько – куций хвіст,
За ним ось гналася лисиця.
Та лиш тепер додумать зміг,
Що це страхіття йому сниться.
*****
Краплинка впала в синє море,
В думках, вже стане воно глибше.
Раділо море неозоре:
Можливо, буде значно ширше.
*****
По підвіконню дощ все стував,
Пропало в нього все терпіння.
А вітер ворітьми так грюкав…
Така пора оця осіння.
*****
Дивився котик у люстерко,
Такий він красень, хоч куди.
Серед котів в красі він перший.
Тому і заздрять всі коти.
*****
У мишки стали довгі вуса,
Можливо, треба підкрутить!
Я проста зараз цим займуся.
Постій! Он бачиш кіт біжить?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=y7n2QQQJw_E[/youtube]
Постукав дощ несміло у вікно,
Та ми його в цей час і не чекали.
Прийти просили так давно,
Скоріше не просили, а благали.
Прийди й врятуй і зупини цю спеку,
Та ти не чув прохання все одно.
В повітрі панувало справжнє пекло.
Ніщо його спинити не могло.
Прийшов тепер пробачення просить,
Надіявся на нашу добру вдачу?
Своєю музикою хотів заворожить?
За твій талант, можливо, і пробачим.
Тепер порадуй нас, це ти умієш.
Лунала довго музика дощу.
Хоч осінь, та на душі чомусь весніє.
Ми дякуєм за музику оцю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024136
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
Ремейк за твором https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024063
Збери себе із клаптиків зневіри.
Дякую за ідею
Зневірилась в собі: тебе не ждуть.
Ніхто не вірить, що тебе зустріне.
Не взнаєш ти отих любовних мук,
Не потече сльоза, відчуєш, що невірне.
Ти полюби, якщо тебе не люблять,
І будеш щасливіша від усіх.
За це тебе ніколи не засудять,
Бо справжня ця любов, не для утіх.
Відкинь страхи, що гасять почуття,
Усмішка на лиці багато значить.
Усі зневіри підуть в забуття.
Нехай тебе щасливою побачать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Коли настане спіла осінь,
І ніч незримо день вкраде.
Берізка скине свої коси,
Краса на землю упаде.
Не зачарує зір людський,
Навряд зупиниться хтось поряд.
Мигцем оглянуть стан стрункий,
І з жалем буде ніжний погляд.
Колись була окраса саду,
Вона це добре розуміє.
Сприймає осені цей задум.
Що тут казать? Вона старіє.
Страшить все ж думка, що старієш,
В надії прийде ще весна.
Хіба старий, як розумієш:
Це не кінець іще життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
Сидить ось осінь у задумі:
Ну з чого все ж таки почать?
Підкину, мабуть, трохи суму,
Хто в цьому зможе заважать?
Заплутавсь сум у павутинні,
Повис на гілках полотном.
Поникли квіти, дивні зміни:
Загнать хотів в осінній сон.
Радіє осінь заморочкам,
Цей сум всіх може засмутить.
Загляне він у всі куточки,
Ніщо не зможе зупинить!
Пошле тумани табунами,
Проміння сонця загасить.
Одягне сум всіх ланцюгами,
Закриє шовкову блакить.
Осінній сум бува високий,
Немов обірвана струна.
В душі поселить він неспокій,
Хіба за це його вина?
Тече за річкою глибокою,
Захоче мовчки посидіть.
Надасть душі, можливо, спокою,
Нема його за що судить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
Колись пішов, не попрощався.
А я дивилась довго вслід.
Лиш пару раз ти зупинявся,
А я кричала: Як ти міг?
Думки тепер приходять різні,
Чому любов твоя пройшла?
А я вважала - буде вічна.
Тебе забути не могла.
Пройшли роки, звела нас доля,
На перехресті двох доріг.
Та не було того вже болю,
В душі з роками десь приліг.
В очах лишився тільки слід,
Колись недоспаних ночей.
І слід докорів давно зник,
Не буде ніжних тих речей.
На дні у серця лише пустка,
Байдужість тихо промайне.
А від любові лише смужка,
Бо все колись було пусте.
Лиш на хвилинку очі в очі,
Не сум у них і не печаль.
Тепер спокійні уже ночі,
І що пройшло, лиш трохи жаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Сидить задумана пташина,
Її гніздо розбито вкрай.
Сумує бідна сиротина:
Нащо розбили її рай?
До кого має прихилитись,
Кому повідає біду?
В думках цих можу загубитись,
Чи в них я відповідь знайду?
Похолодало, пізня осінь,
Злетів останній з гілля лист.
Пташину сум обняв вже зовсім,
Із страхом дивиться униз.
Земля укрилась покривалом,
Такі думки це не для неї.
Вона спокійно собі спала,
Нащо давать комусь ідеї?
Як сум прогнать цей із душі,
Пораду тут, хто може дать?
Шепнув тут вітер із тиші:
Ти спробуй пісні все ж співать!
Співай ще краще, ніж умієш,
Щоб розбудить цей сонний гай.
І цим серця усім зігрієш...
Забудеш сум... прошу! Співай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Кохання, кажуть, входить в двері,
Тікає з часом у вікно.
Такий фінал тут невеселий,
Коли удвох не заодно.
Повіяв вітер – збив цвітіння,
Зростили ягідки слабкі.
Тоді киваєм - невезіння,
І почуття уже не ті.
Чи не хватало тут уміння,
Що було цінним зберегти?
Життя – не зАвжди буде свято,
Уміть всі будні пережить.
Воно таке, буває всяке,
Не збережете – відлетить.
Закрийте вікна пощільніше,
Всім ворогам живіть на зло.
Тепер усіх ви щасливіші!
Любов не буде за вікном.
Не відкривайте двері навстіж,
Коли не впевнені в коханні.
Тут годі думати про щастя,
Як почуття були несправжні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Відгоріла, відшуміла,
Швидко молодість пройшла.
Ніби хвилі морські змили,
Вже прийшла нова пора.
І тихіше б»ється серце,
І вже погляди не ті.
Десь минуле відгукнеться,
Принесе одні жалі.
Не просте життя доросле,
І проблеми надважкі.
І думки приходять вкотре,
Не бананальні й не прості.
Часто довгими ночами,
Сон тікає десь до ранку.
І окутані жалями,
Все не спим, аж до світанку.
За вікном уже сіріє,
Новий день уже іде,
Не зникайте, мої мрії.
Хай вас пам"ять береже.
А нездійснене кохання,
Буде довго в серці жить.
Прилітай, як пташка рання,
Вдвох нудьгу цю пережить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2024
Цвіте терен біля хати,
Хтось садив на згадку.
Чи не вміла ти кохати,
А чи довго ждати?
Виглядала до півночі,
Чекала обранця.
Не хотіли спати очі.
Він в коханні ж клявся.
Помарніло біле личко,
Краять думки серце.
Уже осінь дуже близько…
Не жди, не вернеться.
Вже пройшло чимало весен,
Терен відцвітає.
В колючках обрісся терен,
Вона ж все чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=m_ClCRoLQDc[/youtube]
Ось ти стоїш напроти мене,
Твоя рука мене торка.
Я бачу очі - спілий терен,
Щоки торкається щока.
Так серце б"ється, щось чекає,
Іще несказані слова.
За тебе впевнена, їх знаєш.
Ти повтори не раз, ні два.
Як подих свіжого повітря,
Як диво ранньої весни,
Як промінь сонячного світла,
Цей дотик рідної руки.
Забилось серце все частіше,
Приліг рум"янець на лице.
І все змінило - найпростіше:
Твоє чарівне це слівце.
Все розтворилось в ніжнім слові.
Як може так змінить життя!
З душі втече минула втома,
Спокійне вже серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9PKB8RTG_24[/youtube]
Задивилася на небо,
Білі хмарки, як одна.
Чи здалося, чи так треба,
Серед хмар взнаю слона.
Він пухнастий, довгі ноги,
Хобот довгий, як годиться.
Поміж вух дивлюся - роги.
Чи це правда, може, сниться?
Він мандрує з усіма.
Раптом хвіст десь загубився.
Не почув, та не біда,
Головне - не розгубився.
Подув вітер - хмарки зникли,
Де шукать тепер слона?
Я до нього так вже звикла...
На жаль, казка це була.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Згасає день на видноколі,
Навколо тиша. Осінь спить.
Дрімає вітер на тополі...
Пробрала думка його вмить.
Осіння тиша забавляє,
Та як без діла тут сидіть?
Всі варіанти прикидає.
Є нова гра - вже кров кипить.
ВІдкрив він нову забаганку:
Це сонне царство розбудить!
Влаштує тиші колисанку,
Всі ігри треба обновить.
Тремтить розбуджений листочок,
Невтішний погляд кинув в світ.
Вдихнув повітря вже ковточок,
У інший світ уже летить.
Загрався вітер, гне тополі,
Кущі схилились до землі.
І так руйнує все поволі,
Всі безпорадні в його грі.
І де береться в нього сила?
Можливо, варто відпочить?
Немов почув - враз став безсилим.
Усе затихло...Осінь спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Осінній степ утратив свої фарби,
Давно краса квіткова відцвіла.
Але недавно був він дуже гарним,
Повільно осінь в степ оцей прийшла.
Вмостивсь полин на край узбіччя,
Духмяний цвіт літа над степом.
Рожевий колір до лиця суцвіттю,
Який пройнятий гірким щемом.
Якщо в житті у когось щось не склалось,
Тоді згадаєш про гіркий полин.
Не завжди буде, як того бажалось,
Чимало зроблено в житті провин.
Терзати буде довго гіркота,
Якщо комусь зробив ти боляче,
(Полин гіркий згадаєш неспроста):
Колись покинув серце любляче.
Пройдуть роки, що втратив - пожалієш,
Зірвеш напам"ять полинову гілочку.
Тільки тоді ти ясно зрозумієш:
Від серця того, не побачиш вісточки.
Цвіте полин, колись щоб нагадати,
Не все так просто в нашому житті.
Він нагадає нам про незворотні втрати,
Про вчинки, що були гіркі, не ті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
В далекий край, нами незнаний,
Летять в тривозі журавлі.
Вони там гості все ж незвані,
У серці сховані жалі.
Далекий край, чужа країна,
Як важко це перенести!
І так болить оця таїна,
Як від думок таких втекти?
Летять птахи, зібравшись клином,
" Курли" - неслося на прощання.
Нелегко кидать Україну,
У крику чуємо волання.
Чужа країна - лиха мати,
Не пожаліє, не простить.
Хіба про тебе буде дбати?
Там не побачиш щедроти.
Нехай щастить вам у дорозі,
І легким буде оцей шлях!
Ми вас зустрінемо в невдовзі,
В День Перемоги стрінем вас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
Повільно вечір дотліває,
Приходить час, щоб відпочить.
Душа теж стомлена, дрімає,
Чомусь замріяна, мовчить.
Чи може, слуха плескіт моря,
З ним може мовчки розмовлять?
Чи заздрить просто його долі,
Красою може забавлять?
Воно живе, повільно диха,
Його життя не зупинить.
Чому ж воно зітхає стиха,
Неспокій хто може вчинить?
Так ніжно гладить вітер хвилі,
Себе дозволять цілувать.
Вони маленькі, дуже милі,
Потихо радісно шумлять,
Змінитись може настрій враз,
І хвилі вже не ті, великі.
Щось сталось в нього, негаразд,
Розбушувалося - є привід?
І знову тихе і спокійне.
Ласкаве, ніжне, без гримас.
Воно у всьому неймовірне,
Щось спільне є із ним у нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2024
Не хоче літо відступати,
І гріє вдень своїм теплом.
Ще в оксамит убрані шати.
І з чим зрівняти цей сезон?
Під ранок осінь завітає,
Поспати любить - молода.
Повільно літо витісняє.
Ця так набридла боротьба!
Що ж їй зробить? Настирне літо,
Відбить охоту їй пора.
Своїм наповнить дивним цвітом,
І хай скінчиться оця гра?
Поважно, мляво, без охоти,
Ще поки фарби підбира.
Поспать ще літечком погожим,
Хороші мрії... позіха.
Для спроби зробить ніч холодну,
Деінде лист зірве з гілля.
А що робить їй в ніч безсонну,
Ганять горласте вороня?
Складає плани, осінь довга.
Себе ще встигне показать.
У неї є така ще змога,
А поки, може, ще поспать?
Ще раз смачненько позіхнула.
Чомусь так сплю у цей сезон?
Сама собі так дорікнула...
Фарбує сонце горизонт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2024
Раз на раз не приходиться,
Міркувала Лиска.
Їсти так вже хочеться,
Та пуста ось миска.
*****
Йшов по полю їжачок,
Дітям ніс сніданок.
Тут з"явивсь Ведмідь - браток:
Добрий тобі ранок.
*****
Соять граблі у коморі,
Грицько не дивився.
Наступив, поранив лоба.
Вдруге помилився.
*****
Білка лускала горішок,
Упустила - впав.
І тепер їй не до смішок:
Ворон спритний вкрав.
*****
Знайшла мишка насінину,
Понесла у нірку,
Так прекрасний день осінній!
Буду їсти взимку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
Збирає літо колоски,
Зерня, щоб жодне не упало.
Як зберегти ті квіточки,
Що щедре літо дарувало?
Давно вже скошені жита,
Червоний квіт деінде в полі.
У них ще дихає життя,
Допоки осінь не поборе.
Пройду неспішно я стернею,
Чомусь і біль, і сум в очах.
Зберу зерня опале в жменю.
Осінній сум чомусь обняв.
Може, тому, що скоро осінь,
Промчались теплі літні дні?
Сховався вітер за мій комір,
Осінні дні ідуть складні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2024
Спекотні дні, холодні ранки,
Це в літо осінь зазира.
Ні! не здійсняться забаганки,
Не мрій ще, осінь, задарма.
Не підганяй ти спіле літо,
Куди спішиш? Ще не пора..
Ще все тепло не перелито,
Як недоречна твоя гра.
Ти зазирнула в літо просто,
Чи в нас хотіла щось узнать,
Чи пробачаєм ми твій поступ,
Чи ще благаєм почекать?
Та ні! Про тебе не забули,
Осінні тихі вечори.
На хвильку в осінь зазирнули,
Але не час твій, ще зажди...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018396
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2024
Тихо вітер шепоче на вухо:
Не забула його? - він питає.
Ти скажи, хай не падає духом.
Щоб узнати - мені докучає.
Все затихло навколо, ні звуку,
День зимовий повільно згорає.
Десь сховалась у серці розлука,
Вітер відповідь довго чекає.
Похитнулася гілка бузкова,
Нагадала утрачений рай.
Знову тиша якась загадкова,
І почула: усе ти згадай.
І спливала минула весна,
Кожна квітка про це промовляла.
Але ж зараз цвіте вже зима.
Нащо снігом усе закидала?.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WBOLSss1EVo[/youtube]
Давно вже літа середина,
Чомусь не радують думки.
Лиш заспокоїть горобина,
З душі прогонить всі смутки.
Стоїть красива, так нівроку,
Немов дівча на виданні.
Собою пишна і висока,
Рум"яні щоки - вогняні.
До перших заморозків з нами.
Нам нагадатиме про літо.
Багаттям теплим і багряним,
Ще довго в холод буде гріти.
А поряд грушка притулилась,
Не час її іще збирать.
Та літо ще не відзвеніло,
Не треба в відчай ще впадать.
І все здається, наче просто,
Та непокоять все ж думки:
Там десь уже за горизонтом,
Збирає осінь вже клунки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018064
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=E9iaxL2-sVQ[/youtube]
Біленька хмарка схожа на слона,
Біжать маленькі слоненятка всід.
Сказати можна - повна це сім"я,
Хороший у слона був цей приплід.
Спішили дітки за матусею,
Та раптом десь пропав її і слід.
Захвилювались за пропажею,
Хоча ніхто не бачив їхніх сліз.
Розбіглися по небу, хто куди,
Гуляли в піжмурки малята.
За це їх буде хтось судить?
Худий, можливо, місяць цей рогатий?
Зібралась в купку дітвора,
Тепліше буде їм отак поспати.
Всміхнулася вечірня їм зоря.
Їй так хотілось слоненят обняти..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2024
В лісі знову новина,
Всі чекають свято.
Перешкода тут одна:
Тут не треба так багато.
Знаю звикли ходить голі,
Не йдете ви ж на парад.
Буде все елітне коло,
Серед них - шановний Цап.
Буде конкурс красоти,
Хто буде найкращим.
Мужики купіть труси,
Старі - тут нінащо.
Труси треба по коліна,
Щоб ніщо не було видно.
Візьміть ще собі на зміну.
Він сказав це дуже сміло.
Ні хвоста, чи ще чогось,
Нащо вам казать про це?
Сміх між звірів враз поповз.
Чи дійшло до вас оце?
А для дам тут справа інша;
Всі купальники придбайте.
Краще взяти все ж побільші.
Все своє в собі тримайте.
Є питання? Чи все ясно?
Як не ясно - повторю.
Красота - це дуже класно,
Підведете - розгоню.
Що чекає переможчів?
Можу впевнено сказать:
Їх повісимо на дошці,
Їх всі будуть пам"ятать.
А всім іншим - меду ложка.
Мед як, знаєте, люблю.
Мед лікує добре зморшки.
З вами трішки теж лизну.
Як почули оце звірі,
Утікали хто куди!
Стало пусто на подвір"ї,
Десь пропали і сліди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
Блукає Півень від знічев"я,
Яку б пригоду тут знайти?
Хто посадив їх на подвір"ї,
Моїм ім"ям ще й нарікли?
Стояли півники рядочком,
Були в них різні кольори.
Почули це і Кури, й Квочки,
Його втішали, як могли.
Вони хоч різні, та чубаті,
Хіба тобі вони рідня?
Ти - красень наш, такий завзятий,
Тебе ми бачимо щодня.
Ну, а у тих - короткий вік,
Що народились - пожаліють.
А ти для всіх нас Чоловік,
Вони, як ти, любить не вміють.
У тебе гребінь он який!
А хвіст! Ну де такого взяти?..
Уважно слухав пес Рябий,
Хотів нараду розігнати.
Схватив він Півня за цей хвіст:
--Я тут не буду жартувати,
Бо рвати пір"я маю хист,
Думки ці маю спростувати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Якось Гнат прийшов додому,
Наморився, важко.
Присів швидко він до столу,
І шукає пляшку.
Тут неначе все ж була,
Вчора недопив.
(Жінка чула, не глуха),
Хто ж її всушив?
Чи сусід приходив в гості,
На дурняк напитись?
Киплять нерви вже від злості,
Як їм зупинитись?
Піду ще спитаю в жінки,
А чи правду скаже?
Подививсь - уткнулась в стінку,
Лика вже не в"яже.
А під ліжком пуста пляшка,
Жодної краплинки!
Знаю жінчині замашки:
Не п"є наодинці.
Треба ж так оце напитись,
Піду куплю пляшку,
Треба ж їй все ж похмелитись,
Хіба піти важко?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
В лісі жив собі Вовчисько,
Вигляд - непоганий.
Там зустрів оце Лисичку:
Будь мені кохана!
Швидкі ноги, хвіст красивий,
Хіба я не пара?
Я - сміливий, не плаксивий.
Нащо нам з тобою чвари?
Подивилась скоса Лиска,
Очі солоденькі.
Чи є в лісі цім прописка,
Борги чималенькі?
Чи ти зможеш прописати
Зайчика-Вуханння,
Всю рідню і мого свата,
Згодна буду на кохання.
Може, ще і бабу з дідом
І моїх онуків?
Чи накормиш їх обідом?
Чим прикрасиш вуха?
Тут почухав Вовчик лоба,
Цікаві питання.
Ох і хитра ти особа,
Нащо те кохання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Прилетіла в сад сорока,
Стала там брехати всім:
Вона бідна, одинока,
Як прожити їй старій?
Нема їсти чого й пити,
Зруйнував їй вітер дім.
Рада буде й хліба крихті,
Їй повірить хоч один?
Розпустили птахи вуха:
Знову хоче обдудить?
Бачать всі: не дуже схудла,
Хоче жалість розбудить.
Усі думали й гадали,
Хтось із них пустив сльозу.
Раптом кинув хтось їй сала,
Враз зловила на льоту.
Як упхала в рота сала,
Поминай, як звали.
Щось їм прокричала,
Що така - всі знали.
Полетіла стрімголов,
Кільки раз лиш озирнулась.
Обдурила вона знов:
Чом тоді вона всміхнулась?
А казала, що безсила,
Розучилась вже літать.
Ось яка вона брехлива!
Всіх зуміла ошукать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
Весна фарбує біле личко,
І приміряє нове плаття.
Знайшла сережки від берізки,
Які ще з літа зберегла.
Вплела у коси різні стрічки,
Собі сподобалась вона.
Ну ще треба оцій жінці,
Щоб їй позадрила зима?
Прикраси вибрала із сриньки,
Які їй будуть до лиця?
Бо прикрашатись має звички,
Хіба у цім її винна?
Дістала перстень з діамантом,
Червоні взула черевички...
Чи не прикрасилась так рано?
Ще ж треба зиму пережити.
На себе глянула в люстерко,
Тепер вона у всій красі.
І на душі так стало легко,
Всі хвилювання замалі.
Нагріла чай, чекать так легше,
А це все бачила зима.
Весна спішить..Хіба це вперше?
Красуня все ж таки вона!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
Зима прикрасила дерева,
А вітер збив оцю красу.
Але краса в серцях не вмерла!
Я примхи вітру узнаю.
*****
Ідеш, не дивишся під ноги,
Упав, піднявся і пішов.
Ти не вини у цім дороги,
То пожалій хоч підошов.
*****
Під гору важко йти, всі знають,
Не хочуть ноги вже нести.
Все на мороз вони кивають:
Чи дочекатися весни?
*****
Не спить маля, все казку слуха,
А сон дитя давно чека.
Зморила й сон матусі ласка,
І під вікном він теж дріма.
*****
Роки, роки, важка ця ноша,
Рядком усілись на плечах.
Хіба ми купим їх за гроші?
Безцінний клад в наших серцях!
*****
Як покличуть тебе в гості,
Не забудь про подарунок,
Бо поставлять тобі кості,
Зведуть так рахунок.
*****
Сидить Муха на столі,
Їсть блини смачненькі.
Блини кращі, ніж борщі,
З медом так добренькі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B42w4vZ6eKg[/youtube]
Скресає лід повільно, неохоче,
Це захотіла так зима.
Та душу так весна уже лоскоче,
Зими скінчаються жнива.
Та все бува до часу, до пори.
Зима, мабуть, про це забула?
Чому ж зимою чули ми громи,
Невже, зима, цього ти не збагнула?
Весна розпустить паростки любові,
І зацвіте закоханих розмай.
Поселиться у кожнім ніжнім слові.
Дорогу для весни скоріш вступай!
Шумить розбурхана вже річка,
Пливе у край щасливих мрій.
Навколо облетіла така звістка:
Зима з весною вже вступила в бій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v4xAC2Msi48[/youtube]
Це перші спроби робить вже весна,
Підкрався дощ холодний, несміливий.
А я її виглядую з вікна,
В надії вона буде особлива.
Дощ розбудив ще заспані дерева,
Дрімає в безнадії ще земля.
Радіє вже давно трава зелена,
Раніше всіх весну вона чека.
Їй ще не час,- подумала зима.
Однак, свою злість не приховала.
Ти так змарніла, зимонько, з лиця,-
Ласкаво так весна їй промовляла.
А я все бачила і чула крізь вікно,
Весна словами зиму приласкала.
Зима солодко спала вже давно,
Її слова приємні пробачала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=By_ofVAMK1w[/youtube]
Гуляє вітер в чистім полі,
І намітає кучугури.
Так розважається на волі,
Непосидюча він натура.
Стоїть засніжена берізка
У білім платті, молода,
А поряд клен, він трохи вищий,
Її гілками обійма.
У безкінечнім сніжнім полі,
Удвох ростуть уже роки.
Колись звела їх, мабуть, доля,
І так прожитимуть віки.
Чи посадив їх хтось на пам"ять,
Щоб не забуть щасливі дні,
Щоб сум гіркий тепер розвіять,
Думки розтануть крижані.
У час зимової негоди,
Летять думки в далеке поле.
Де вітер водить хороводи...
А серце ще болить і коле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dbn-VkE7ebU[/youtube]
Тче старанно повутиння,
Осінь невгамовна.
Має це таке цвітіння,
І вважа - коштовне.
Цвіт виблискує на сонці,
Срібними нитками.
Позбирає ще росинки,
І влете рядками.
Тче вночі, щоб рано вранці,
Бачили роботу.
Подарує ці гостинці,
Знайте про турботу!
Обережно, ще й з любов"ю,
До смаку - деревам.
(Хай не щедрі похвальбою).
Ця прекраса й вербам.
Заморилася небога,
Трохи придрімала...
Все ж чомусь в душі тривога:
Так зробила мало.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023
Проспівав ти пісню журавлину,
Полетів на крилах тих пісень.
Рідний край назавжди ти покинув,
Той мотив залишив нам лишень.
Як тобі у тім далекім краї,
Чи згадаєш землю ти свою?
А чи серце сум розлуки крає?
Пам»ятаєм пісню ми твою.
Ти для нас, немов отой журавлик,
Що шукає долю десь свою.
Може, просто схожий на метелик
Той, що спалить крила на вогню.
І назад немає вже дороги,
Терном поросли усі стежки.
Хай не згасне в серці твоїм вогник,
Згадки хай летять, як ластІвки.
Посхилялись віти край дороги,
Не забудь оте, що обіцяв.
Хай летять до отчого порогу:
Наймиліший тільки рідний край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Врятуй мене від дум осінніх,
Від цих недоспаних ночей,
Потоку сліз, нерозуміння
Цих непростих твоїх речей.
Не погаси промінчик світла,
Цей не зруйнуй дороговказ.
Ковток осіннього повітря,
Нехай врятує й на цей раз.
Врятуй від вітру в непогоду,
Коли дощі січуть в лице,
І зупини свою погорду,
Поки не знищили ми все.
Одним лиш поглядом, чи словом,
Поки не пізно, ще є час.
І хай засяє зірка знову...
Допоки ми є... врятуй нас!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
Міняє час і смак, і колір,
Стає коротшим і життя.
Ти віддаляєшся поволі,
Тихіше вже серцебиття.
Але душа іще бажає,
Тебе почути хоч ще раз.
А пам"ять інколи згадає,
Уривки теплих твоїх фраз.
І стане затишно і тепло,
Минуле десь замиготить.
Коли надворі раптом смеркне,
На крилах радості летить.
Так впасти хочеться в обійми,
Почути голос знову твій.
І в тиші цій німій знов зміни:
Повірю в те, що ти лиш мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023
Колись, можливо, цьому я й повірю,
Та тільки повагаюсь й промовчу.
І думати навчусь тепер повільно:
Пробачить, не пробачить втікачу.
Давно пішов ти, зачинивши двері,
Що скрипнули, неначе по душі.
Це ще одна з знайомих мені серій,
Що крутиться в життєвій метушні.
Той ранок в непогоді народився,
Із злістю вітер рвав мої думки.
Ти так спішив, та у дорозі збився,
Тому ішов не місяці - роки.
З тих пір пройшло дощів уже немало,
І обміліла річка не одна...
Ти добре знав, як я тебе чекала,
Та замала цьому була ціна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LBTYPaNaLh0[/youtube]
Тиха, тендітна і сонячна,
Стукає осінь в двори.
Поки для нас ще незвична...
Мріють про щось вечори.
Хоч молода та приваблива,
Важко зрівняти із літом.
Входиш спокійно, неква́пливо,
Поки ти з нами привітна.
Любо втішаєш нас сонечком,
І вітерцем прохолодним.
Раді такому початку,
Зміниш ти літечко зморене.
Літо! Присядь на лавчину,
Ти вже не те, що було.
Бабине літо - хвилинне,
В душах уже відцвіло.
Ти полетиш десь далеко,
В теплий, чужий тобі край.
Поряд летять ось лелеки...
Край свій , прошу, пам"ятай!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023
Щаслива мить..Як зупинити?
Як можна втримать, не втрачать?
Вона втіче й не озирнеться,
Ти будеш довго пам"ятать.
Не жди! не скоро повернеться,
Вже інших буде вибирать.
Таке життя: то вниз, то вгору,
В житті дано усе узнать.
Бо сум і радість завжди поруч,
А нам це треба поєднать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Ви відчували гіркий присмак,
Коли найкращий кинув друг?
Тоді життя ставало прісним,
Збивав із ніг тоді недуг.
І розпач вселиться незвана,
Затьмарить радість у житті.
Чим заживити таку рану,
Отак і жить у пустоті?
Це пережить не так-то легко,
Здолать зневіру у душі.
Все це забути дуже важко,
Як сталось: ми тепер чужі?
Погано час лікує рани,
Чи зможем ми забуть усе?
Болять зашерхлі трохи шрами.
Чи забуття колись спасе?
В надії -пізно, а чи рано,
Колись усе оце пройде.
Душа ошукана, стражданна,
Своє ще щастя віднайде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Клубками котиться туман,
Вплітає в літо сиві коси.
Я все ж не вірю, це - обман,
Це налякали літо грози.
Від чого ж літо посивіло,
Невже пора йти спочивать?
Так красуватись ще хотіло,
Ще молодим себе вбачать.
Давно вже скошені покоси,
Чомусь гнітить так тиша ця.
Все це їй радість не приносить.
Чомусь змарніла ти з лиця?
Закон життя не переробиш,
Й тобі прийде колись кінець.
Красу свою колись й ти згубиш,
Піде колись все нанівець.
Дощами змиється рясними,
Що милувало колись всіх.
Та літо знов колись цвістиме...
Радіти будуть, та не всі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023
Десь за гори втікло літо,
Не здогнать і не спіймать.
В душу літо перелито,
Буду взимку смакувать.
В час зимовий вечорами,
І в холодні сніжні дні,
Надпиватиму ковтками,
Думки зникнуть всі сумні.
Ще приправлю краплі медом,
Щоб смачнішим був цей чай.
Стане літо значно щедрим...
Моя душе, не зітхай!
За вікном зима лютує,
Як її перехитрить?
Десь весну вона вже чує,
Може, свій секрет відкрить?
Подивилась - вдосталь крапель,
До весни б тільки дожить.
Поряд є душі Хранитель,
Може віру цю вселить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023
Хода повільніша у літа,
Щедрот вже повні "закрома".
Та осінь лагодить копита
Коню ... Вже скоро завіта.
Все обдивляється уважно,
Надійним буде її кінь?
Але чому їй все ж тривожно?
Нехай не буде потрясінь!
А як її зустрінуть люди,
З чого б це їй усе ж почать?
Щоб не була для них приблуда,
За це ще зможуть проклинать.
Вона у цьому обережна,
Прийде в призначений їй строк.
В цей рік не буде легковажна:
Колись отримала урок.
Спочатку буде тиха, ніжна,
Щоб всім сподобалась вона.
І скажуть люди: Дивовижна!
Цвістиме гарно, як весна.
А потім все так, як годиться:
Плаксива, гола і сумна.
Собою буде все ж гордиться,
Бо не її у тім вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023
Опустіли скошені поля,
Прилягла спочити літня тиша.
Спочиває стомлена земля,
Відпочити зараз - наймиліше.
Дихає по-іншому рілля,
Час від часу все ж чомусь зітхає.
Її вітер часто звеселя,
Лиш один він смуток помічає.
А край степу - дуб, як охоронець,
Скільки бачив за своє життя.
Поселився він, немов вигнанець,
А за що, не знає до пуття.
Випікало сонце ніжні віти,
А думки зростили сивину.
Коли зміг ти, дубе, постаріти?
Все шукав у всьому він вину.
Одинокий, сам, неначе палець,
Діти і родина - самота.
А тепер він поля охоронець...
Ось така його життя мета...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023
Туман котився яром, долиною,
А вітер намагавсь його спіймать.
Обурився туман такою новиною.
За що така увага?- став гадать.
Тут вітер кинув все на допомогу:
Колючий терен, кропиву і будяки.
Він мав би святкувати перемогу,
Та вітер розігнали вітряки.
--------------------------------------
Хто наперед святкує перемогу,
Удача не завжди на їхнім боці,
Вона підставить вміє вправно ногу.
Такий хвалько залишиться у шоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023
Котилося щастячко
з високої гори,
До людей заглядало,
стукало в двори.
Де ж тут можна зупинить,
щоб перепочить?
Та була така ця думка,
на одну лиш мить.
Десь його давно чекають,
мріють довгий час,
Той, у кого вогник
щастя вже давно погас.
Підсобить йому там треба,
вогник засвітить,
Від думок цих безнадійних
треба захистить.
День повільно догорає,
вечір йде навстріч,
Зупинитись де, не знає,
та не в тому річ.
Утомилось уже щастя,
невже люди всі щасливі?
Посміхнулось тоді щастя,
чому ж лиця в них тужливі?
Призадумалось небога,
шанс ще є - і знов в дорогу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xemIeAniZOg[/youtube]
Прилетів горобчик,
сів проти вікна.
В сорочці сіренькій.
Це - не новина.
Про що цвіріньчиш,
мій маленький друже.
На порозі уже вечір,
їсти хочеш дуже?
Подивився пильно в очі,
мене розглядає
Чи "худенький" піджачок,
а вже холодає?
Причепурив малі крильця,
подививсь навколо.
Осінь пізня завітала,
навкруги все голо.
Розвіває вітер пір"я.
Де ж тобі зігрітись?
Підвело тебе здоров"я?
Є де зупинитись?
Він не може щось сказати,
та я зрозуміла,
Сказала йому добре слово,
знайти я зуміла.
Жменьку кинула зерна,
Поїж, мій маленький!
Швидко прийде вже весна,
Чекай, мій гарненький.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023
Зібрав з гарему Півень всіх Курей,
Всіх обдививсь від голови до п"яток.
Тут всі чекали жаданих вістей:
Хто зможе з них подарувать Курчаток?
Стоять усі красиві, як одна,
Лише одній було все нецікаво.
Бо Півню пара - так думала вона.
І на Курей дивилася лукаво.
Вона струнка, красиві довгі ноги,
Хіба йому є кращий варіант?
У виборі чекала перемоги,
Похвастатись знайшла оцей момент.
На неї кинув Півень скоса око,
І порівняв із іншими Курьми.
Вона для нього трохи зависока,
Та ноги не розгледів у пітьмі.
Вони були криві і нігті довгі,
Він досягне лиш до її плечей.
У виборі цей Півень дуже строгий,
І довгих не любив плести речей.
Та Курям не сподобався цей вибір,
І влаштували сварку, крик, і гвалт.
В цей час Бровко із будки вибіг,
Побачили зубів його оскал.
Схватив "найкращу"Курицю за хвіст.
В зубах тріщало сіре пір"я.
В цій гуморесці є такй ось зміст:
Себе не вихваляй, не будуть тобі вірить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023
І знов захмарилося небо,
Важкі хмарки несуть дощі.
А я ось думаю про тебе,
Неспокій в мене на душі.
Від мене зараз ти далеко,
Як мала б крила - полетіла.
Але зробити це нелегко,
На жаль, не пташка легкокрила.
Все ж відчуваю тебе поруч,
Твоє торкання до душі.
В нічній тиші я чую шерех.
Приходиш часто в час дощів.
Знайомий подих, ніжні руки,
За все я вдячна тобі, дощ.
Неначе вже нема розлуки,
Ти знову поруч, це вдалось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
Повітря свіжого ковток,
Я п"ю тепер на повні груди.
І ніби зроблений той крок,
Який давно вже був забутий.
Знов ремонтуєм старий міст,
Який колись ми зруйнували.
Ламати мали тоді хист,
Бо що було - не цінували.
Цей новий міст зітре помИлки,
Відродить кращі почуття.
В майбутнє повернемо стрілки,
Тепер почнем нове життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023
В цвіту стоїть зажурена черешня,
Повільно облітає білий цвіт.
Такою була доля і вчорашня,
Такою теж була немало літ.
Та цього року бачить вона зміни:
Не всі гілки у цвіті, як тоді.
Так боляче приймає ці новини,
Бо менше принесе тепер плодів.
І вітер прилітає не так часто,
Присяде на хвилинку відпочить.
Та іноді бува приліт невчасний,
Бо хоче вона тиші - і мовчить.
Погладить вітер гілочки медові,
Зітхне від несподіванки умить.
Та вітру завжди вдячна за розмови,
При зустрічі і серце не щемить.
Осінні мрії все ж не покидають,
Тривожать ці неприспані думки.
Повільно пелюстки із віт злітають...
А деревце гортає сторінки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023
Сонце вийшло на поляну,
Дітки теж з ним погулять.
Стало раптом тут духмяно,
Діток треба доглядать.
Та вони такі слухняні,
Всі без дозволу ні кроку.
Всі гуляють на поляні,
Уродило їх - нівроку.
Прилітають бджоли в гості,
Раз побачили й джмелів.
Для гулянки тут є простір,
Раді сонечка малі.
А коли приходить вечір,
Їм прийде пора поспать.
Очки стуляться в малечі,
Їх не треба спать гукать.
А на ранок знову з сонцем,
Вийдуть знову погулять.
Сонце буде охоронцем,
Жовті квітки доглядать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023
Припнутий човен біля річки,
Чекає з осені когось.
Схилились поряд дві вербички:
Він в хвилюванні, чи здалось?
Як заспокоїть, вселить віру,
Не так погано, як здається.
Берізки мали душу щиру,
Хай швидко сум це проминеться.
Почула річка цю розмову:
Не варто, друзі, сумувать.
Візьміть чекання за основу,
Тут треба трохи почекать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Несказані слова ховаєш у душі,
А їх давно чекають вже на волі.
Можливо, хтось чекає їх вночі,
І це чекання рівне навіть болю.
Весняна ніч холодна й непривітна,
А ти так хочеш теплих, ніжних слів.
Лиш вітер стугонить у мої вікна,
Невже, за тебе щось сказать хотів?
Слова не сплять, вже пагінці пускають,
Ось-ось вишневим цвітом зацвітуть.
А ти мовчиш, хіба ти це не знаєш,
Що пелюстки ці скоро опадуть.
А вітер схопить пелюстки рожеві,
І понесе в незвідані краї.
І буде шлях такий у них кінцевий,
Не допоможуть їм твої жалі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023
Серце повільно тебе забуває,
Шрами пройдуть, заживуть на душі.
Я вже назавжди тебе відпускаю,
Сльози не ллються, хіба що скупі.
Нове життя без докорів і зради,
Важко іти по дорозі новій.
Інше кохання вже матитме назву
Ту, що не спалить любові мостів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023
Повісив хтось кусочок сала,
Синичкам буде на обід.
Ворона бачила це й вкрала,
Забула те, що красти гріх.
Недовго думала - гадала,
Яким смачним ще поживитись?
Тут зграйка пташок пролітала,
Ми навчимо тебе, як жити.
І полетіло чорне пір"я,
Цей крик і гвалт усі почули.
Враз шкереберть усе подвір"я,
Їй нагадали, що забула.
Із крилець пір"я позривали,
Як буде вже тепер літати?
Уже не йшла, а шкандибала.
Це за чуже тобі розплата!
Легко вкрасти, та важко відповідати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
Міцний гороішок - добре знаєм.
В думках, що він король в саду.
Підхід до нього не всі знаєм,
Ворона впевнена - знайду.
Не буду пробувать на зуби,
Отак я зерня не дістану.
Занадто він все ж життєлюбний,
Чому, як цукор він не тане?
Одна за одною плетуться
Думки: чи вихід є, тоді який?
Та всі на місці тут товчуться,
ВІн хоч маленький, та твердий.
За цим все білка споглядала,
На носі скоро вже зима.
Горішки у дупло складала,
Життя ішло не задарма.
Один горішок розкусила,
Упало зерня у траву.
Ворону в гості запросила.
А та собі: Так й проживу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022
Я озираюся назад,
Ну що змогла в житті зробити?
З тобою мріяла літать,
Узнать щасливі оці миті.
Та якось так не довелося,
Бо я боюся висоти.
Мабуть, тому і не збулося,
Узнала тільки самоти.
Хотіла взнать, чи є те щастя,
Чи всім в житті воно дано?
Мабуть, його узнать не вдасться,
Про нього мріяла ж давно.
Куди дівається кохання,
Чому приносить біль, розлуку?
А замість нього - лиш мовчання,
Його не втримаєш за руку.
Чому в погожий день осінній,
Раптово вишня розцвіла?
Чому зникають вночі тіні,
А замість сонця - вранці мла?
Життя ховає всі секрети,
Попробуй їх ти розгадать.
В житті бувають часто злети,
Усе узнаєш, треба ждать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
Горіх повільно скинув листя,
Укрилась ковдрою земля,
І обідніло все обійстя,
Останній лист ще кружеля.
Він не спішить, останній танець,
Що буде довго пам"ятать.
Дарунок осені - багрянець,
Що до лиця, йому під стать.
Спаде краса ця дуже швидко,
Лежати буде до зими.
А зараз простір, усе видко,
Собою вкрасить килими.
Гірке життя, та не здається,
Він буде красень серед всіх.
А, може, так йому здається,
Та десь почув тихенький сміх.
Горіх один на деревині,
Не дума падать ні за що.
Бо він щось має в серцевині,
Він серед листя не будь - що.
Та де не взявся сильний вітер,
Горішок раптом мій упав,
Взялась десь білка дуже спритна,
Горішок добре кінець знав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022
Припав до скла осінній лист,
А, може, лист оцей від тебе?
Поштар осінній - падолист,
Щоб нагадать мені про тебе.
А лист чекав. Взяла у руки,
Так зацікавив його зміст.
Такі знайомі мені букви,
Отак писати мав ти хист.
Внесла у теплу я кімнату,
Щось нерозбірливі слова,
Та слів було там небагато,
Лише сльоза одна гірка.
Невже, то дощ пошуткував,
Щось незрозуміло написав?
Про щось, можливо, жалкував,
Писав, а потім знов стирав.
Та не було звортньої адреси,
Мою він відповідь не ждав.
Малі у нього були шанси,
Коли писав, про це він знав.
А, може, лист хотів зігрітись,
Мене схотів так обмануть.
Не знав, де від дощу подітись,
Моє вікно не зміг він обминуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
Туман клубками котиться по степу,
Спішить допоки сонце не зійшло.
А вітер за ним гониться галопом,
А недалеко видно вже село.
Рядками шикувалися хатинки,
Садки, що поряд, відцвіли давно.
І тут туман затримавсь на хвилинку:
Я все зроблю, щоб знову все цвіло!
Спішить, на небо поглядає скоса,
Чи встигне все задумане зробить?
Думки в життя так втілити не просто,
Лише свою цю мрію не зганьбить.
І ось садок зацвів молочним цвітом,
Стоїть, немов облитий молоком.
Зробив усе, вже можна й порадіти,
Та жаль і сум торкнулися тайком.
Із-за гори десь виглянуло сонце,
Прийшла пора покинути красу.
І десь звучить далеко сумне скерцо,
Туман перетворився у росу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Розрісся терен край воріт,
Хтось посадив давним - давно.
Весною квітне дивоцвіт,
Все поглядає на вікно.
У хаті поряд пустка сіра,
Ганяє вітер по кутках.
Якась сховалась там зажура,
1 наганяє чомусь страх.
Когось чекає дика квітка,
Зростила гострі колючки.
Як тільки скрипне стара хвіртка,
Кидає погляд свій туди.
Міленькі ягідки синенькі
Ховають гострі колючки.
На смак вони не солоденькі,
Чомусь вони такі терпкі.
Зрадливе хтось тут взнав кохання.
І без надії всі роки.
І принесло комусь страждання,
А терен цей пустив ростки.
І хто не йде - усіх зачепить,
Не дасть зірвати ягідки.
І колючками швидко схопить,
Від болю лишаться сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Припнутий човен біля річки,
Це хто зробити так посмів?
Так співчувала йому нічка,
Від слів таких мій човник млів.
Коли лягала нічка спати,
Самотнім човник теж не був,
В хвильок думки - заколихати,
Свою біду, щоб він забув.
Повільно човник засинає,
Такі чудові сняться сни.
І весь десь сум його зникає,
Ходи ж не чує він зими.
Коли ж прокинувся він вранці,
Побачив біле полотно.
Подумав враз - немає шансів,
Та це недовго все було.
І знову сонце, все розтало,
Вода лишилась лиш в човні.
А хвилі все його благали:
Поспи...не довго до весни...
Поспи...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
ВІТАННЯ СЕРГІЮ І ОКСАНЦІ
В день щасливий і погожий,
Коли літо в середині.
Я прошу у, Тебе Боже,
Щастя дай оцій родині.
Перший рік- свято любові,
Називаєм його ситцевим.
Хай всі дні будуть чудові,
І завжди яскравими.
До мети ідіть за руку,
Допоможе хай наснага.
Все ж Любов, як запорука,
Поряд, звісно, і повага.
Хай роки не взнають втоми,
Кожен день, неначе перший.
Не лякають перепони,
Їх швиденько подолайте.
Посміхніться, коли важко.
Всі негоди уникайте.
Життя ваше - буде казка,
Жити так зумійте.
І даруйте завжди ласку,
Радійте і мрійте.
Хай збуваються всі мрії,
Ворогам на зло.
Бережіть свої надії,
Щоб у всьому вам везло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Скрипка на столі лежить, сумує,
Вже давно немає скрипаля.
Цю печаль ніяк не угамує,
Все його виглядує здаля.
Ще звучить забута та мелодія,
Що колись господар вигравав.
Це була життя його прилюдія,
Зміст якої він один лиш знав.
Скрипка його слухалась, старалась,
Музика лилась все ж невпопад.
Але скрипка все ще сподівалась,
Сум його - душевний перепад.
І затихла тиша у мовчанні,
Хвилювала музика сумна.
І лежить ця скрипка у мовчанні,
Все чекає свого скрипаля.
Прилетів незвідки раптом вітер,
Ненароком зачепив струну.
І полився власний його витвір,
Всі забули музику сумну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022
Літній ранок починався з сонця,
Розкидав проміння золоті.
Ранок позбирав їх у долоньці,
Врятуватись, щоб від холодів.
Ще гостріше пахне матіола,
Після сну нічного розцвіла.
Сновидіння всі переборола,
Бо повірить їм так й не змогла.
Дощ приснився теплий, літній,
І вона напилась досхочу.
А квітки її такі тендітні,
Були вдячні так цьому дощу.
Подивились вгору - сонце світить,
Жодного натяку і дощу.
Так хотіли хмарку хоч уздріти,
Та свою я мрію не впущу.
Мріяла тендітна мила квітка:
Мрію зрадить, це не допущу.
Раптом краплі ринули із неба,
Пара піднялася із землі.
Може, так воно було і треба,
Все збулося, що було у сні.
Сліпий дощ - це тільки на хвилинку,
Краплі п"є пожадно всі земля.
Залишились квітам лиш краплинки,
Без дощу, яке це в них життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022
За горами за лісами,
Десь в якійсь країні,
Що обласкана вітрами,
Радість десь поділась.
Як її знайти, здобути,
На всіх поділити?
І щоб нікого не забути,
Радість - це для втіхи.
Складова життя частинка,
Як без неї жити?
Нас трима, як соломинка,
Сум може спинити..
Десь на краєчку сердечка,
Радість примостіть.
І топчіть до неї стежку,
Якщо щось болить.
Посміхніться в час зажури,
Нащо гірко плакать?
Зупиніть душі тортури,
Усміх може втримать.
Смійтесь долі цій на зло,
Хай не сподівається,
Що в житті не повезло,
Сум весь забувається.
Посміхніться, коли важко,
Знай, лиха година!
На лиці ти тільки маска,
Радість тебе скине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022
До блиску вимите вікно,
Очима дивиться на світ.
Промінчик глянув через скло
І посміхнувсь: Тобі привіт!
Вікно у відповідь: Вітаю!
Який хороший день!
Тебе теплом я обіймаю,
Підстав щоки лишень.
Шовкова штора колихнулись,
Почувши ці слова.
Вона чомусь в цей час боялась,
Що він про неї забува..
Звідки з"явився тут метелик,
Нежданний цей приліт?
Шмигнув скоріше він на столик,
На квіточку приліг.
Вона в цей час в воді купала,
Рожеві пелюстки.
Що прилетить, то точно знала,
Про це сказали їй зірки.
Недовго радість ця тривала,
Зникав повільно промінь.
Його десь хмарка заховала,
Лишивсь про промінь спомин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022
Родився новий день із ночі,
Сумні думки ідуть на спад.
Я вибираю лиш пророчі:
У тебе вірю я, Солдат!
В бою так важко, я це знаю,
Та перебориш ти усе.
Тобі ( ти знай ), я довіряю,
Твоя відвага всіх спасе!
Хранить тебе хай оберіг-
Молитва Матері твоєї.
У цім бою, щоб переміг,
Накращий син - землі своєї.
Сміливо йди, ти - лицар бою.
Як Прометей, людей врятуй.
І сотні тисяч за собою,
На бій важкий цей налаштуй.
І хай узнають всі кати,
Тебе нічим не залякають.
І це зумієш тільки ти,
Цих душегубців подолаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022
Сідає сонце мляво в море,
І шле прощальні промінці.
А землю вкрив вечірній морок,
Дорогу звів на манівці.
Та вечір цю дорогу знає:
По байраках та по ярках.
Кущі тернові не минає,
Не знає він, що є то страх.
Ну ось і все, прибивсь до хати,
Де з нетерпінням його ждуть.
Спішать дітей заколихати,
Час для спочинку віднайдуть.
Запросять вечір до розмови,
Присяде він на край вікна.
Ця хата сповена любові,
У їх серцях завжди весна.
У хаті затишно і тихо,
Світильник блима на столі.
Вечір прислухається, ледь диха,
І сам розніжився в теплі.
Була короткою розмова,
Рука торкнулася руки.
Ховає сутінь світанкова,
Усе почуте і думки.
Схолонув чай ще недопитий,
Повільно вечір догора.
Вечірній час ось так прожитий,
Краплинку щастя добавля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022
Чому у сни приходиш, осінь,
Нащо тривожиш мої сни?
Я не забула тебе зовсім,
Свої відвідини спини.
Мені нагадуєш, що скоро,
Це літо спіле відійде,
Навколо буде все прозоре,
А лист пожовкне і впаде?
Та я це знаю й розумію,
Що осінь нас не обмине.
Краси напитися волію,
То ж не турбуй, прошу, мене.
Ось зараз квітне матіола,
Вдихаю пахощі п"янкі.
Ти не відчуєш це ніколи,
Бо маєш подихи свої.
Над літом маєш переваги,
Цвістиме м"ята все ж гостріш.
Надасть душі моїй тривоги,
Можливо, стану я мудріш.
Цвістиме листя кольорами,
Я не побачу влітку це.
Почую кроки я дворами,
Це значить - осінь вже іде.
Повільно йде красива пані,
Здобутки літа віднайти.
А в голові свої є плани,
Лиш вірний шлях для них знайти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022
Пролітають роки непомітно,
Ти уже дорослим став, наш син.
Хай роки у тебе будуть світлі,
А життя щасливим буде плин.
Негаразди, щоб не взнав в дорозі,
Щоб удачі поруч завжди йшли.
Що задумав, все зробить був в змозі.
І потихо до мети іди.
ВІрні друзів в тебе є, я знаю,
Вірю, що тебе не підведуть.
Вір в добро, надію, віру, щастя,
І тримай у серці, я бажаю.
Хай тебе здоров"я не підводить,
Будь здоровим і, як дуб міцним!
А удача завжди поряд ходить.
Ти один, найкращий у нас син!
Хай тебе береже Бог завжди і у всьому!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022
Була ця зустріч тільки раз.
Вокзал і квіти, поцілунок.
Так швидко там збігав цей час,
А зустріч - долі подарунок.
Були розмови ні про що,
Потрібних слів не було зовсім.
Нащо зустрілися? Нащо?
Це літо схоже так на осінь.
Про все хотілося спитать,
І роздивитись його очі.
Про почуття свої сказать,
Про які думала щоночі.
А ти чомусь був мовчазний,
Ні пари з вуст і навіть слова.
Чи все сказать був неспроможний?
Все не в"язалася розмова.
Чому ж в листах ти був інакшим,
Ти так на зустріч цю чекав.
Запропонував зустрітись першим,
Своїм бажанням так торкав.
Чому це раптом все змінилось,
Підкаже хтось оце мені?
Невже, на зустріч запізнилась,
І все згоріло в метешні.
І знов вокзал, сумні обличчя,
Хотілось плакать, чи кричать.
Тебе я більше не покличу.
Що було далі - промовчать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022
В хату вечір попросився,
Мріяв все про піч.
Все уважно роздивився,
Сплять усі, хоч ще не ніч.
Сплять батьки і діти,
Немовля в колисці.
Хоч би трохи посидіти,
У тепленькім місці.
Був зимовий день важким,
Жалівся небога.
І пішов кроком швидким,
Вечір - був підмога.
Швидко він шмигнув на піч,
Поминай, як звали.
Десь і ніч іде навстріч,
Хуги завивали.
Провалився зразу в сон,
Хай літо присниться.
Пам"ятає той сезон,
Хай швидше здійсниться.
Тут на піч заліз і кіт,
Чи йому це сниться?
А надворі вже обід,
Добре в теплі спиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Похилився спілий колос,
Впало в землю зерня.
Десь смутний почувся голос,
Хтось співав про терен.
Кущ терновий вже розрісся.
Жаль, цвіту немає.
Колючки під кожним листям,
Всім їх підставляє.
Не журися, дівчинонька,
Не псуй свою вроду.
Хоч твій милий далеченько,
Не зрадить він зроду.
Так співала, вишивала
Милому сорочку.
У вікно все поглядала,
Шила рівно строчку.
Вибирала різні нитки,
Більше ж все ж червоні.
Сльози були тому свідки,
Не вшивала чорні.
Він повернеться, я знаю
Рано, а чи пізно.
Довго я його чекаю,
Чи почує пісню?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Спадають сутінки повільно,
І десь крадеться літня ніч.
І так проходить все незмінно,
А там і день іде навстріч.
Смакують порухи душі,
Їх кожен крок, і новий подих.
Вони недовгі, замалі,
Та викликають чомусь подив.
Душі не треба тут стабільність,
Вона до змін в природі звикла.
І бачить в цьому нескінченність,
Її талант в цім завеликий.
Спочине стомлена душа,
А ніч добавить їй ще сили.
І в новий день вже поспіша,
Як запалають небосхили.
І знову день новий, турботи,
На що надіється душа?
Хай буде тільки без скорботи,
В щасливий день спіши! Рушай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022
Бывают в жизни перекрёстки
Там, где решается судьба.
Возможно, только лишь наброски,
Что позже станут навсегда.
Что привело двоих - не знаем,
Надежду снова обрести?
Пожалуй, здесь и потеряют,
Любви последние штрихи.
И вот стоят они в раздумьях,
Холодный ветер бъёт в лицо.
Смешались мысли на распутьях,
Решить всё было нелегко.
Ну кто подскажет, кто сумеет,
Костёр любви былой разжечь?
Пускай сердца их разогреет,
Научит их любовь беречь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Бывает, что любовь уходит,
Но ты не хочешь отпускать.
И умоляет сердце, просит,
Оно не хочет забывать.
Ты не спеши, остановись,
Любовь жива, ещё с тобой.
Быть,сможешь ты договориться.
Ты прикоснися к ней рукой.
Вот шаг один - уже за дверью,
А это значит - навсегда.
Я всё же этому не верю,
И не поверю никогда.
Но на прощанье пару слов:
Другому верной оставайся.
Ты береги себя, любовь!
Счастливой будь, ты постарайся.
Пусть повезёт тебе, ЛЮБОВЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Не знаешь ты, любовь, границ,
Придёшь за тридевять земель.
Чтоб сердце болью напоить,
Узнать все горечи потерь.
Узнать, не видеть никогда,
Читать лишь письма из конверта.
И с нетерпеньем ждать звонка,
Твоя улыбка из портрета.
Ах, виртуальная любовь!
Сколько сердец ты отравила.
Но с ней ты рядом вновь и вновь,
Зачем же в сердце ты впустила?
Забыть нельзя, любить так сложно,
Что делать, сердце, подскажи?
Но жить так дальше невозможно,
В замен любви, лишь миражи.
Что может в жизни быть больнее,
Ну как любовь эту забыть?
Быть может время всё развеет,
И в сердце дверь тогда закрыть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021
Злітає лист з календаря,
Все ближче й ближче рання осінь.
Роботу видно косаря:
Лежить трава давно в покосі.
Якась журба у голім полі,
Все притаїлось, чогось жде.
Лиш вітерець дихне поволі,
Коли у поле забреде.
Не колоситься вже пшениця,
Мачок давно упав, відцвів.
Духмяно пахне паляниця,
Прилинув запах із дворів.
І ніби все отак і треба,
Але все ж журиться душа.
І все поглядує на небо:
Нема дощу - це не втіша.
Тече кудись маленька річка,
Про щось шепоче очерет.
Між ними йде ця суперечка:
Чи літній впав імунітет?
Чому ж по літу ходить осінь,
А літо це їй пробачає?
А чи втомилося вже зовсім?
Мовчить, хоч та їй докучає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021
Лише один нічний дзвінок,
Але надії мало,
Торкнувся тіла холодок,
Даремно все ж чекала.
Але його я не діждусь,
Даремно будувати схеми.
Вже пустоти не доторкнусь,
Закрию цю болючу тему.
Забути і назавжди відпустить,
Ніхто ще з в і д т и не вернувся.
Самотня зірка в небі миготить,
Можливо, це мені ти посміхнувся.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021
Ледь тліло багаття на березі річки,
Вітрець - пустунець йому сили додав.
Багаття горіло до самої нічки,
Неначе у гості когось все чекав.
Затихло усе у тривозі й чеканні,
Та дуже повільно проходив цей час.
Здалося, навколо усе в хвилюванні:
Боялися всі, щоб вогник не згас.
Зморився і вітер, дрімає тихенько,
Заснути йому не дозволять думки.
Та часто зітхання зривалось легеньке,
Бо скоро вже й ранок - на відстань руки.
І зорі стомилися; довго чекати?
І місяць в тривозі доріжку проклав.
Та він не хотів її ще відпускати,
Щоб люба не змерзла - багаття розклав.
Всі бачили: квіти і трави розкішні,
Що дівчину милу цей хлопець кохав.
Та душі закоханих ніжні і грішні.
Іх вогник кохання горів, не стухав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021
Я залишусь тобі на згадку,
Про найкрасивіші наші дні.
Хоч я була тобі загадка,
Та дні були оті - пісні.
Таких ніколи не зустрінеш,
І щастя з ними не прийде.
Колись в минуле зазирнеш,
Та час ту мить враз украде.
Такого часто не буває,
Не багатьом воно дано.
Це щастя в вирій не літає,
І не омана, й не кіно.
Коли до нього доторкнешся,
Щасливим можеш і ти стать,
А коли втратив - озирнешся,
Як зірку з неба - не дістать.
Вона від тебе так далеко,
Тобі цю відстань не здолать.
В холодну ніч, чи, може, в спеку,
Не треба! Можеш заблукать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021
Від слів твоїх літала колись в небі,
І думала, що буде так завжди.
А слів багато все ж то і не треба,
Якщо усі слова твої з води.
Вода під час морозу замерзає,
Кому потрібні крижані слова?
Душа все відчуває й добре знає:
Від них не дочекаєшся тепла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Насипав сніг деревам по коліна,
Кущам шапки пухнасті повдягав,
Природа полюбляє часті зміни,
І ми з тобою. Ти це помічав?
Усе у нас з тобою тихо й ясно,
Нема питань, одна лиш благодать.
Та раптом переміни так невчасно,
Та що від них тепер нам вже чекать?
Зірветься заметіль нерозуміння,
Хто винуватий тут, хіба узнаєш?
Все зупинити треба тут уміння,
І поки буря вчухне, все чекаєш.
Обоє подивилися в вікно,
Неначе сніг надворі вже стихає.
Закохані, обнявшись, сплять давно,
Що буде потім, хто це знає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Усе пройшло, неначе й не було,
Лиш тільки народилось і пропало.
А, може, не шляхом отим ішло,
Чи просто йти не зовсім-то бажалось.
Потихо замітає зима слід,
Не так уже болить душа - минуло.
Повільно тане цей зимовий лід,
А ти, душе, чому це так зітхнула?
Нащо шукать заметені сліди,
Яка від цього тепер буде користь?
Не варто йти тепер у нікуди,
Забути все - тут допоможе мудрість.
Пройде зима, весна, пройдуть роки,
В природі все пройде по колу.
Не оживуть лиш зламані ростки,
І не поставить час тепер і кому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Не пече, не гріє й не болить,
Все пройшло, як сніг отой торішній.
Іноді лиш серце защемить,
Та нічого не буває вічно.
Понеслась вода у швидку річку,
Сніг й вода, тепер як розрізнить?
Те, що було в серці на краєчку,
Там тепер лиш спогад студенить.
Чи зима тепер все так лаштує,
Чи уже зневірилась душа?
Це вона тепер усе спростує,
Може, цим тепер отак втіша.
Замела, завіяла цю рану,
Не болить, покрила морозцем.
Все зробила це вона старанно,
Бо робить не вміє похапцем.
Кинула троянди білі, ніжні,
І на них посипала сніжок.
І зробила крок цей обережно.
Це на згадку був її мазок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Я буду згадувать ті дні,
Які нам доля наділила.
Вони тепер неначе в млі,
Нащо вона оце зробила?
Тепер лиш пустка повіває,
Ніщо неначе й не було.
І вітер всі слова змітає,
І снігом білим замело.
Їх відновить не намагаюсь,
Нехай іде все в забуття.
Це так робити я стараюсь,
Та відчуваю вороття.
У довгі дні зимові й ночі,
Я не знаходжу тих причин.
Чому ж все плачуть мої очі?
Вже нічиїх нема провин.
Та час зітре все без останку,
І пам"ять зможе відпочить.
Душі ледь тліючу жаринку,
Назавжди зможу погасить.
Тут допоможе чай із медом,
Тебе не жду уже давно.
Бо ти живеш уже на небі,
Тепер обоє мовчимо.
Все ж ти приходиш серед ночі,
З докором дивишся в лице.
Невже сказати щось ти хочеш?
Ти хоч одне скажи слівце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
І знову світ став кольоровим,
Це осінь шанс один дала.
В весну ввела вона раптово,
А як же гарно зацвіла!
Замилувала, все зробила,
Щоб ми повірили в весну.
Всі наші мрії підхопила,
Весна прокинулась зі сну.
За нами мовчки споглядала,
Який тут крок іще зробить?
Та раптом тут один згадала,
І це зробила лиш за мить.
Змогла ще кинуть промінь сонця,
Прогнати хмари, як на те.
Хай мало буде, як в долонці,
Чарівність цвіту придає.
Зморилась, треба б відпочити,
Так догождала, як уміла.
Та казку треба цю скінчити.
Невже, вона оцим грішила,
Весною так людей дурила?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Скрутився котик у клубочок,
Замерз у лапки, хвостик, ніс.
Слабкий у нього кожушочок,
А листопад мороз приніс.
Скупе опалення у хаті,
Животик трошки він нагрів.
Як в холоднечі йому спати?
Мурликать зовсім не хотів.
Чи треба лапки розім"яти,
Попити трошки молочка?
Та звідки було йому знати,
Що холод - справа нелегка.
Та він знайде у цьому вихід:
Укриє лапкою він ніс,
Так буде тепло. Спить він тихо.
Знайшов так швидко компроміс.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-452p_9ESbM[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WBkTfppknkI[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Старість - це не дефект, а розкіш, яка не всім дана.
Андре Моруа
Тремтить на гілці лист осиний,
Ось-ось на землю упаде.
А з-поміж гілля небо синє,
Йому ж нове життя гряде.
Як упаде, що буде потім,
Яке тоді чекать життя?
Весь час не буде ж в позолоті,
Якесь сумне передчуття.
Тихенько вітер колихає,
Розвіять хоче всі думки.
Та лиш один він добре знає,
Листає листя сторінки.
Невже прийшла до нього старість,
Гірка, нікчемна пустота?
Відчув у тілі якусь слабкість.
Ще сила є, але не та.
Ще сили досить приземлитись,
В пухнастій ковдрі ще поспать.
Не буде з ким там поділитись,
Чому так хочеться ридать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Із ранку в настрої вже вітер,
Його так осінь надиха..
Скидає з квітів ніжний бісер,
У цьому гру свою вбача.
Зриває лист, хіба не жаль?
В останнім танці з ним кружляє.
Це не одна його деталь,
Що смуток в душу добавляє.
В надії, що оцінить осінь,
Бо вітер з нею заодно.
І це найкращий в нього спосіб,
Знайшов у цім якесь зерно.
Та це зерно не проростає,
Хоч безкінечні йдуть дощі.
Та як віддячить осінь знає,
І зробить це без метушні.
Намочить крила спозаранку,
Примусить довго його спать,
Роз*ятрить в серці його ранку,
Він буде знать, як заважать.
Вона без нього усе зможе,
Для неї справа - це пустяк.
А поки що й вона приляже,
Саме все зробиться, однак.
Пожовкне листя і впаде,
Хіба для цього сила треба?
І сам собою дощ піде,
Трудитись, тут нема потреби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Ти пам"ятаєш обіцянку:
Як лист останній упаде,
Тебе чекала, щоб на ганку,
В цей час до мене ти прийдеш?
Чекати ввечері, чи вранці,
Ти не сказав в який же час.
Можливо, в цьому мало шансів,
Все ж збережу думок нюанс.
Повільно осінь входить в місто,
І вітер десь так міцно спить.
Так неохоче пада листя,
І час повільно так біжить.
І сумно, гірко, все ж чекаю,
Терпіння треба, ось і все.
Та ти прийдеш, я точно знаю,
Той час тоді обох спасе.
Я прислухаюся до звуків,
І кожен шелест - це твій крок,
Який скорочує розлуку,
Повітря свіжого ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Красива осінь, хоч й в сльозах,
За ким ти ллєш гіркі ці сльози?
Неначе страх в твоїх очах,
Чи налякали страшні грози?
Гірка, дивлюся, в тебе доля,
Все руйнуванню придаєш.
Себе караєш за сваволлю,
А потім сльози довго ллєш?
Усе, що літо будувало,
Ти швидко нищиш без жалю.
Це руйнування смакувала,
Втішала нас: слізьми заллю.
З дерев зриваєш лист черлений,
Зробила голим нащо сад?
Твої всі вчинки незбагненні,
Не повернути все назад.
Не вірю, осінь, в твої сльози,
Бо плачеш ти все ж не дарма,
І не лякають тебе грози,
Ти плачеш, бо іде зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Колись отут було село,
Тепер ганяє вітер.
Села не стало, замело,
Неначе час все витер.
Одна хатинка край села,
Ще ледве- ледве диха.
Вона тепло все віддала,
Тепер зітхає стиха.
Стоїть без вікон, без дверей,
Лиш пустка поселилась.
Від кого їй чекать вістей?
Чомусь вже похилилась.
Зітха тому, що все пройшло
Тому, що одинока.
Для кого все це розцвіло?
Яка журба глибока!
Було тут ластівки гніздо,
Десь ділись ластів"ята.
Чи поселились, де тепло,
Нащо їм пуста хата?
Та треба ж якось вік дожить,
Цей сум не допоможе.
Але ж болить! А як болить!
Терпіння дай їй, боже...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
Ударив перший морозець,
Скував маленьку річку.
Цим осінь звів він нанівець,
Проклав зимі він стежку.
Зима і осінь у двобої,
Зимі не треба уступать.
Не показать себе слабкою,
У шию треба зиму гнать.
Ярило все це спостеріг,
І кинув стріли сонця.
Осінній був він оберіг,
У ролі охоронця.
І потекла стрімка вода,
Не знаючи зупинки.
Зими не стало і сліда,
Сміливі сонця вчинки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Оте, що очі недобачать,
То серце враз усе відчує.
Воно не зможе вам збрехать,
Нюанси всі ураз врахує.
І скаже все, як воно є,
Воно не може помилитись,
Хоч правда болю завдає,
Нащо на правду тоді злитись?
Та не вгасає все ж надія,
І ти прискорюєш свій крок.
В душі ще теплиться та мрія,
Іще живий тепла ковток.
А, може, все це помилково,
Хіба в цім писаний закон?
Та все обдумуємо знову,
І ці думки беруть в полон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Коли надворі ясно, сонце світить,
Вражає дивоцвіту так краса.
Так хочеться в красу оцю повірить,
Коли на ньому ще жива роса.
Притягують до себе пелюстки,
Не можеш відірвати ніжний погляд.
І дивишся на відстані руки,
От тільки б ця краса лишилась поряд.
Милуєшся, дивуєшся і віриш,
Бо ця краса затьмарила весь світ.
Але буває так - себе ти дуриш,
Бо то був так, звичайний пустоцвіт.
Це сонце придавало інший колір,
Скривало всі недоліки його.
І ти душі відчуєш гіркий докір,
Що цвіту того зовсім й не було.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020