| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Тріпочуться трави од вітру стрімкого,
не в силах боротись, хиляться ниць,
де ще ти побачиш дива такого,
посеред міста чи лю́дських лиць?
Де ще ти почуєш, як фазани кричать,
сховавшись у зло́тисні плавні,
де ще ти відчуєш, як зорі мовчать,
мовчать... і звертання до них твої марні!
Ти бачиш дерева і трави зелені,
вчуваєш всім тілом як листя тонке,
торкається тебе, мов руки у нені,
торкання те тепле, м'яке і легке.
І ти відчуваєш політ над степами,
собі уявляєш, як там під тобою
річки і поля, і худоба стадами,
ранковою оповиті імлою.
Тріпочуться трави од вітру стрімкого,
не в силах боротись, хиляться ниць,
де ще ти побачиш дива такого,
посеред міста чи лю́дських лиць?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2021
У полі нічка темною ходою,
іде, не кваплячись й на мить,
в ставку виблискує водою -
найкращий час, щоб відпочить.
Лягти у яр, що край дороги,
прикрити ясні очі полотном,
іти, уже не мавши змоги,
насолодитися чудовим сном.
З'явилось сонце -місяць відступає,
усе навколо оживає мов,
потроху сон собі зникає,
аж поки не настане нічка знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Тихо надворі, лиш вітер шумить,
і яснії в небі яскравії зорі,
у ночі спокійну чарівну цю мить,
виблискують зверху, як мушлі у морі.
Що вони кажуть, про що сповідають,
як їх почути і як зрозуміть,
можливо, ще більше за нас вони знають,
про мири і війни, й минуле століть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878182
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Ещё никогда так чувства не играли,
пустынному подобно миражу,
а после правды все печали,
пожалуй всё же расскажу.
Давно всё это уже было,
как и другие я мечтал,
кипело каждое под телом жило,
а я сидел, молчал и ждал.
Когда ж она напишет наконец то,
и что то я у неё спрошу,
любви её не быстрое ловецтво,
интриги сеи уже не выношу.
Почём любить мы перестали,
о том , что нравиться сказать,
уже й ночами все не спали,
считали - лучше подождать.
Пускай она сама про всё узнает,
боюсь со страху я мычать,
а вдруг она меня таким и не признает,
пожалуй, лучше промолчать.
В итоге вроде бы всё стало,
как я хотел, и как хочу,
но чувство неожиданно то спало,
теперь про это уже я вовсе не шучу.
Тот, кто любил, сказал : ,,Прости,
прости, что страсть свою не разобрала,
прошу тебя ты лишь не мсти,
за то, что время у тебя забрала".
Вот так всегда бывало и бывает,
горьки последствия потом,
хочу сказать тем, кто ещё не знает,
такие раны не излечить бинтом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871411
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.04.2020
Тримай у серці край свій рідний,
і дім від ворогів сміливо бережи,
немає значення, багатий, а чи бідний,
усім, що маєш завжди дорожи!
Не бійсь ні смерті, а ні болю,
кохай лиш тую, що твоя,
не бажай чужого щастя, долю,
бо доля у всіх у нас одна своя!
Дивись навколо, озирайся,
допоможи тому, хто сам один,
своїх батьків люби і не цурайся,
якая хата - такий у неї й тин.
Як упадеш - то підіймайся,
і стань ще більш, і більш стійким,
ким би не був - не величайся,
так само не хвались нічим, ніким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2020
Такого моста всё же стоит сыскать,
меж плавней наших красивых стоя,
на нем лишь сидеть, лишь тихо мечтать,
вокруги себя природу смотря.
Как ветер камыши колышет,
и как звучат ступеньки на мосту,
как там природа еле дышит,
стеряв от мусора цветочную фату.
Неужто место мы такое,
в отходах бросим погибать,
оставим всё это в покое,
лишь бы его не убирать.
Я точно помню, что была вода,
и под мостом текла рекою,
ну а делась то она куда,
оставив зверей без водопою?
Куда пропало пенье птиц,
что слух мой так всегда ласкало,
в душе для радости частиц,
всё это у меня забрало.
На вид моста сей новый посмотря,
уже безгласно понимал,
что не забуду никогда я,
каким он был - каким он стал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869363
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2020
Пусть день сегодняшний для каждой
пройдёт под громкий поздравлений глас,
и чтоб ни грустью, а ни тяжбой,
минул сей праздник для всех вас!
Ведь как бы время не летело,
свободной птицей из гнезда,
душа всегда обгонит тело,
и спутники мы навсегда!
Теряет море свои волны,
тот час же делая их вновь,
какой обидой мы полны,
а снова чувствуем любовь.
И на её крылах безпечных,
с душой, от радости чудной,
удачи вам и счастий вечных,
всех благ земных в семье родной!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869362
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.03.2020
Пожовкле листя падає до ніг,
міські вкриваючи дороги,
а звідусіль луна дитячий сміх,
до зими ще зовсім трохи.
І вітер зовсім не вщухає,
напевно хоче листя понести,
людські незгоди задмухає,
щоб в пам'яті не берегти.
А перехожі зовсім не зважають
і думають лиш про своє,
минуле відпустити не бажають,
байдуже їм на відчуття твоє.
Завжди дивіться хто навколо,
не важко вам - допоможіть,
людині простягніть долоню
і вчинком цим ви дорожіть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2019
Настала пора білосніжна,
стелить по місту сніги,
повсюди атмосфера новорічна,ніжна,
ковзати йдуть дітлахи.
А снігу скільки,й не злічити,
уся природа ніби в тиші,
і цілі треба всі здійснити,
тож рік новий давайте зустрічати.
І хоч на дворі прохолодно,
і на стежках повсюди гололід,
до мрій своїх піду безперешкодно,
не допущу до серця я життєвий лід.
Нові почую колядки',
нових вершин я досягну',
створю історії нові рядки,
і безліч знань нових збагну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849740
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019
Я не соромлюся зізнатись,
що помиляюсь досить часто,
про життя, багатства і людей,
душа та серце кажуть розуму зірчасто,
вже слід вдаватись до нових ідей.
Я з часом змінюю свої думки,
про те,що слід цінити, що навпаки,
та розумію скільки помилявся,
і лиш сьогодні сам собі зізнався.
Я не соромлюся сказати,
що помиляюсь досить часто,
бо не усе можна здолати,
аби життя пройти квітчасто.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849739
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2019
Не пам'ятаю і години,
щоб не казав я рідних слів,
бо наче ключ незламний журавлів,
вони об'єднують родини.
Батьки навчили нас любити
цей скарб народний і безцінний,
про те не можна забувати,
що спадок він міжпоколінний.
Прекрасна наша мова солов'їна,
усіх багатств та мудрості це скриня,
і не було б без неї України,
вона наш символ,гордість і святиня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849649
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Стоять берези у саду,
стоять і зеленіють,
в листі збираючи вроду,
а потім восени марніють.
Хитає вітер їх легенький,
вони лиш корені пускають,
і дощик зовсім ще маленький,
дає ті сили, що берізоньки зростають.
Разом із ним морськії хвилі
чимдуж до берега пливуть,
і хоч мій дім знаходиться за сотні милі,
чарівні спогади ці не минуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2019
Вночі, в осінню сумну мить,
коли душа нічого так не хоче.
Сиджу один я на балконі в той час,коли шепоче вітер щось.
Дивлюсь на темне, злеє небо,і мрію швидко так взлетіть.
У зорях видно їх свободу,душевну радість і тепло.
А на мені лише кайдани,що серцю не дають взлетіть.
Бо хочу я лише свободи,гармонії,що її нема,і чашку чаю солодкого.
Але кайдани стримують,ганьбують,бо життя,воно таке.
Невже мені їх не зламати? Та ні!
Мені лише б хвилину!
Щоб маски зняти із лиця.
Пройшла хвилина,зірковий час минув і знову маю маску одягнути.
Аби ніхто не здогадавсь,що щастя має лише той,хто маску скинув та сховав.
Не можу зрушитись душею,бо стримують її закони,порядки й правила суворі, стереотипи дуже різні.
З’явився той,кого ви знали,але ж насправді інший він!
Бо ж мовчання це частеє,виникає поневолі.
Сиджу,дивлюся у вікно,а дощ,ніби розуміє мою тривогу,
біжить з хвилини на хвилину.
Ну от і знову,душа болить,а тіло робить.
Аби усі визнали тебе,і те,що ти - не робот,а людина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849582
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 27.09.2019
Село і хати білосніжні,
не був я тут вже звідколи,
ростуть в садах червоні вишні,
гуркочуть в полі трактори.
А от і вечір, що за диво!?
я у бабусиній хатині,
та серце каже неправдиво,
чого ж це сумно мені нині?
Не хочеться вже й в шахи грати.
душа молить про ціль одну,
себе поетом хочу упізнати,
колись…в годину чарівну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=849580
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2019