Володимер Подолян

Сторінки (1/2):  « 1»

Журба

В  криниці  чистая  водиця,
Калина  рядом  чепуриця.
Стоїть  похилина  верба,
А  на  душі  моїй  журба.
Журбою  тяжко  тею  жити,
Але  куди  її  подіти,
Як  вже  століттями  нема,
На  Україні  в  нас  добра.
Я  вийду  рано  на  поріг,
У  небо  синє  подивлюся,  
Богу  тихенько  помолюсь,
За  всю  свою  родину,
За  нашу  рідну  Україну!
Як  я  люблю  її  поля,
І  рані  роси,
І  ті  дівочі  русі  коси,
Волошки  очі  голубі,
Червоні  маки  золоті.
Гуляє,  бродить  вітер  в  полі,
На  вечір  тут  зійдються  зорі,
А  ранком  сонце  заблистить,
Промінчик  знеба  вже  летить,
Приходить  новий  день,
Надія  кращого  життя,
Надія  щастя  і  добра.
Ті  русі  коси,  сині  очі,
Я  задивляюсь  вних  до  ночі,
Чекаю  що  пройде  журба,
І  випємо  ми,  ще  добра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2019


Вибір

Йде  на  виборця  охота
Кандидат  з  екрана  нам
Знає  що  і  як  робити
Щоб  не  важко  було  жити
Дати  всім  роботу  добру
І  зарплату  благородну
За  тепло  і  за  пшеницю
Пенсію,штани,спідницю
Не  забувся  кандидат
Теревенить  нам  з  екрана
Наче  рідна  наша  мама
Так  за  нас  переживає
І  вздихає  і  благає
Наче  пташку  ту  прохає
Вибери  мене  народе
І  забудеш  про  невзгоди
Дід  Данило  ту  рекламу...
Кандидата  та  їх  маму
Слуха  вже  який  раз
І  не  вірить  він  ні  кому
Ні  одному,ні  другому
Знає  дід  собі  одне
Як  не  зробить  він  лопати
То  не  буде  чим  копати
Як  не  виглядить  підсвинка
То  нема  в  коморі  шинки.́  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.07.2019