| Сторінки (1/14): | « | 1 | » |
Життя на землі це по суті театр
Ангели й біси жують свій попкорн.
А ми не актори та змушені грати
Занавіс піднято..відлунює горн
Життя спектакль ,нас виштовхали грати
Не знаєм тексту ,режисерів нуль
Хтось в паніці кидається співати..
Хтось зразу намагається за руль.
Так і живем в довічному спектаклі
Вже сил нема дограти до кінця.
В партері пусто в нашому театрі
Ми граємо тим ,хто ближче до Отця.
Осуджують нас ангели і біси,
Сидять собі десь на галерці в небі.
Хтось рукоплеще ,хтось сміється, свище..
Ми тим і тим по суті без потреби.
Що їм до того що ми граємо щиро?
Любов чи сльози все це нам болить.
Емоції розігруєм невміло.
Для тих на небі -все це тільки мить.
В "театрі"хаос ..в когось "їде криша"..
Емоцій шквал і...повна круговерть
Хтось дограє..Впав занавіс...і ...тиша.
В нас на землі це називають- Смерть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Ще одна осінь -жовта сльоза..
Смерть несподівана--шрамом на серці.
Близькі відходять, не вірить душа.
Отвір на серці який не зростеться..
З року на рік усе більше тих дир
Серце мов сито сльозу не спиняє.
Смерть ненажерливий жадібний звір...
Клацають щелепи -біль не минає..
З часом минеться ..переболить..
Рідним є важче -бо біль цей навіки.
Наше життя тільки вічності мить.
Так і живемо.. ми люди -каліки.
Так і живемо..не вірить душа
Смерть заперечити прагне щосили.
Ще одна осінь як жовта сльоза
Комусь відміряно...нас ..не пустили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Так легко долучитись до пітьми..
Десь когось скривдити,.. на когось набрехати
І цілий світ що схований в тобі
Так легко стало нам не замічати.
Так легко долучитись до пітьми..
Нікого навіть кривдити не треба:
Не простягнути руку у біді,
Щось не "помітити"...хіба тепер до неба?..
Так зручно прикриватись -"світ змілів
Усе не так..тепер інакші люди.."
А світ весь починається в тобі ,
Без тебе -світу іншого не буде!
Так зручно відсидітися десь в тіні..
Згорнулась лінь пухнастим кошенятком..
Царапками десь дряпає в душі-
То Божа іскра -кличе до порядку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020
Коли загасне день і чорним плетивом
Ніч упаде до міста ніг,
Подихай на вікно, хай між мереживом
Побачиш ти сніжинок тік.
Там квітне місто зоря́ми віконними
Там мірріадами доріг
Вогнями машин, рідкими та сонними
Денний завершується біг.
Там небо світло з себе струшує
І залишившись в темну даль
Йому ти знов, мов хтось примушує
Розкриєш всю свою печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840268
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Пам'ятаю як вчора той дар
слів твоїх,і очі сумні...
Пам'ятаю як погляд твій, жар
Розбивав об зіничні краї...
Дотик душ , що вмлівали від нього
У полоні у душних тілах.
І п'янилась в'юнкою дорога
Та затримував очі страх...
Ти далеко стояв... і манив за собою.
І душа була ладна навколішки впасть...
Я пішла би.., напевне б пішла за тобою.
Та гадюкою зваби зміївся той шлях..
Не змогла я для тебе здолати його
Не зуміла залишитись поруч..
І маленька пушинка кохання мого
Залишилася шкалкою горя...
Тільки знаю якби повернула назад ця дорога,
В ту для мене навіки загублену даль...
З-за амбіцій напевне чи може ...для Бога
Поступила б так само ... на жаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840265
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2019
Зустрілися... і ти відводиш очі...
чи ж та я жінка, що колись жадав??
І я відвожу,.. бо життя робоче
пройшлось по мені наче самосвал..
Колись кохали... Розвело по світу
Невчасна зустріч... Спалахи в очах..
Мені б хотілось мріяти, творити
І на крило ставати наче птах.
"що не приходиш? ".. Нащо цей цинізм??
Цей погляд в серце.. Нащо так брехати??
Хіба ж я ЖІНКА? ..ні! Я механізм
Спекти,.. зварить,.. купити і прибрати.
Усе по колу, впряжена як кінь..
Робота,.. дім.., батьки старенькі.., діти..
І від краси лишилась тільки тінь..
А хочеться ще жити і любити.
І ми живемо.. - різних два світи
В очах вогонь, а від душі огарок..
Мені б хотілось - мріяти, цвісти
Творити вічність-де життя як спалах.
Мені б хотілось... Зачепив струну
Не все в душі життю вдалося стерти
Я ще не ЖИЛА! більше й не живу
І що найгірше - хочеться померти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2019
В наш час джентльменів немає
І лицарів теж нема,
І навіть культура кульгає
А в душах давно пітьма.
Жінки у нас мужні та сильні
І тільки в очах журба.
Не вільні ми ,зовсім не вільні
Іде дотепер боротьба.
Всі звикли вже..час прогресу
І тягне все жінка сама.
Немає в очах інтересу
І в серці давно зима.
Так зручно ..без лицарів жити.
Любов? тільки секс- інтерес!
Та як тим жінкам не тужити
Коли в них душа до небес.
Ці душі тендітні й вразливі
А лицар тепер "феномен".
І мріють вони нещасливі
Що знайдеться десь джентельмен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2019
Я люблю вечірнє місто
Де вулиць зламаним хребтом
Сіяє розсипане вікон намисто
Машини потоком біжать за мостом.
Його краса сувора і спокійна, геометричність ліній і будов..
Я виросла в ньому і в ньому я вільна
І в ньому пізнала основу з основ:
Ми діти асфальту цінуєм природу
Бо кожному клаптику раді її..
Якому ж "естету"з поняттям про "вроду"
Скалічить дерева прийшлось до душі?
Бо справді лякають дерева- каліки.
Комусь же прийшлась до душі ця" краса"??
Обрубані крони.. обрубані гілки
Скалічені стовбури...рання весна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831624
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019
Намисто вікон сяє у нічному місті
Машин ,вже в'ялих тануть вогники рідкі
Блукають ноги по вогкому листі
На провід розмови нанизані душі слизькі.
Розірвані душі все більше тепер
З телефоном
Від чату до чату нанизує їх
Інтернет.
Від лайку до лайку живуть так потомлені клони
Лиш відриваються інколи, щоб відійти в туалет.
А ми так немодно по місті нічному гуляєм
Вдихаємо запах асфальту і пізніх троянд.
Ми бачимо зорі ..і місяць ,що лапкою морду вмиває
Нас захопила розмова жива і нічний листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Непевне десь ще є просте життя
Де місце є і радості ,і смутку,
Де як в дитинстві весело й не нудко
І кожен сам собі знаходить заняття'.
А ми живем надумано і важко
І в голові страждаєм від "проблем",
Не замічаєм як весняна пташка
Літає, вже втомившись від пісень.
Як тане сніг, і як роса вмліває..
Росте трава - пробившись крізь асфальт...
Ми ніби є ..але вже нас немає
Не в цьому світі.. вплавлені в базьт.
У вічний камінь- сумнівів і болю
Які собі придумали самі..
Ми все ще мрієм -обманути "долю"
По вуха вже наплававшись в "лайні".
А треба просто глянути довкола
Звільнити плечі від своїх страждань
І розірвати те порочне коло
Воскреснути - для здійснення бажань!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2019
Легкий туман- посивіла природа
Мертве гілля і почорнілий сніг.
А попри все звичайний кругообіг
Завершує свій круглорічний біг.
Завершує чи сном чи може смертю
Щоб відродитись в міліонний раз
І кожне дерево оголене відверто
Весняним цвітом зачарує нас.
Тут без обману все.. так чисто,щиро
Без марних драм, образ чи каяття.
І руки не заламує брехливо
той хто тобі бажає забуття.
Тут відпочинеш розумом і тілом
Хоч ти прийшов можливо лиш на мить.
І блудного ,природа- мати , сина
Прийме в свої обійми і простить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Нове шоу для народу
Вибираєм "главу роду".
Добрі ,"щирі" українці
Нові гасла на картинці.
І усмішки й вишиванки
І солодкі обіцянки...
Але то не та вже днина
Вже прозріла Україна!
Не ведуться більше тихо
На жидівські наглі лиця.
І на те що депутати нам за тата і за брата.
І тоді у шоу --вихід
Рублять правду -матку лихо:
Хто де вкрав, у кого дачі ..непрості тепер задачі.
Може знову на майдан?
Щоб змінити клан на клан?
Скільки треба крові й болі
Щоб народу дали волі?!
Щоб жидівські наглі клани
Поламали свої плани?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2019
Ангел припав біля мого вікна
На Україні який рік війна-
Люди вмирають, бо борються клани..
В когось на мою країну є плани.
Війна не війна... так омана для "люду"
Для кланів -збагачення,бідним-облуду.
Скільки спливає" щирих" облич
Тут головне- щоб народу дав клич!
А людям потрібні б простіші дороги
Де в церкві співають пісню про Бога..
Де тихим світанком займається місто..
А мати складає рушник і намисто...
...Мабудь на небі також йде війна,..
Ангел припав біля мого вікна..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019
Осудження людей я не боюсь,
Боюся більше я осуджень Бога.
За те що і не жила у цім житті
Пройшла колись наспіх свою дорогу.
За те що стримувала сміх і плач
Боялася кохати цілим серцем
Собі в житті сама була "палач"
І рани посипала сіллю з перцем.
А цілий світ кричав мені -"живи!"
Ковтай повітря і змагайся з вітром!
Та я схиляла нижче голови..
Гріха боялась?! Ні ! Боялась жити!
Тепер болить скалічене життя
Болячок повно... "плечі тиснуть роки"..
О Боже мій, прости!- що дар життя
Я цінувать не вміла анітрохи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830996
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2019