ПашкаPashka

Сторінки (1/49):  « 1»

Касія

-  Спогади,  якими  ж  вони  бувають  різними,  на  смак,  дотик,  слух  і  зір,  -  думала  малесенька  Касічка.  Вона  дуже  любила  писати  вірші,  співати,  малювати,  а  ще  філософствувати,  навчати,  мудрувати,  коли  хтось  щось  робив  нетак  по  її  особистиму  погляду...  -  Як  я  люблю  свою  Іриску  і  Зіка,  а  ще  так  хочу  жити  у  власному  будиночку  і  тримати  там  кучку  тваринок,  які  б  годували  мене,  -  зітхаючи,  повідала  матері  свої  погляди,  плани.  Йшов  час,  кожен  день  справи  якісь,  роздуми  і  ось  вже  виросла  наша  Касія  і  хлопці  вже  залицяються,  демонстративно  показуючи  себе  у  всіх  своїх  перемогах,  якостях,  переваг,  мужності  та  красі...  Касія  вже  досить  давно  мала  свої  прибутки,  тому  просити  у  кось  невміла  та  і  нехотіла,  розуміючи,  що  хочеться  чим  скоріш  стати  серйозною  панною  з  власним  домом,  сім'єю.  Недавно  відкривши  для  себе  нове  хоббі,  сиділа  днями,  ночами  над  пошиттям  іграшок,  так,  як  надходили  закази  і  тут  зародилася  ідеї,  для  пошиву  одежі  і  тут  же  взяла  папір  і  креслила  фасони,  образи,  які  їй  дуже  подобались....  Настав  день  розписки  з  Кевіном,  чудовим,  ввічливим  парубком,  який  вже  більше  незміг  жити  без  неї.  Вони  переїхали  до  його  нового  дому,  облаштувалися  і  щастя  на  них  чекало  не  за  горами...  Бувши  в  положенні,  вона  випустила  дуже  гарну  дитячу  колекцію  і  всі  нахвалювали,  розкупляли,  ну  а  жіночі  спидниці  з  рюшами,  круживом,  платтячка  та  блузи,  були  затребуваними.  Картини,  а  які  ж  були  вони  гарними,  блискучими,  а  ще  пісні  і  мелодії  до  них  просто  чарували,  всі  вже  знали  відому  рукодільницю....  
Кінець...
*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827896
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Банани….

Мандрують,  веселі,  смішненькі,  банани,
Випрошую  їх  завжди  в  мами,
Корисні,  люблю  їх  з  корицею,
Збити  в  блендері  з  суницею.
Африканські,  там  їх  мавпочки  їдять,
Дуріють  дітки  та  й  кричать,
Щоб  нам  привезти  їх,  то  треба  наробитись,
І  пачками  їх  нагрузитись,  наноситись.
Тому  й  бананчики  то  фрукти  недешеві,
Некожному,  як  кажуть  по  кишені,
Такі,  як  місяць  круглі,  жовтуваті,
Наші  банани,  інколи  зеленуваті.
А  чіпси  які  з  них  смачні  та  корисні,
Додавати  їх  можна  у  мюслі,
Ізюм,  горішки,  курага  і  чорнослив,
Фабріце  меду  і  лимону  ще  додавши,  смакоту  зробив....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827809
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019


Розповідь…

Колись  давним  давно,  в  просторому,  великому  селищі  жила  дуже  гарна,  спокійна,  розумна  дівчина,  а  звали  її  Ассоль  і  жила  вона  з  бабусею,  так,  як  батьки  поїхали  далеко  в  інші  краї,  шукати  кращої  долі,  а  єдину  доньку  залишили  на  виховання.  Дідусь  дуже  любив  внучку  і  душі  в  ній  нечаяв,  все  любив  розказувати  оповідання,  шуткувати,  читати  казки...  Дівчина  росла  скромною,  працьовитою  і  майже  нізким  недружила,  а  любила  сама  собі  в  садку  гратися,  варила  їсти  для  іграшок,  які  доречі  змайстрував  дідусь.  Бабця  дуже  любила  готувати  смаколики  і  всьому  навчала  внучку,  яка  так  старанно,  ввічливо  і  з  глибокою  повагою  ловила  кожне  слово  і  пам'ятала,  а  ще  так  вміла  подивитися  на  когось,  такими  круглими,  сірими  очиськами.  Одного  разу,  літом,  Асоль  покликали  дівчата  з  ними  на  озеро  піти  прогулятися,  помочити  ноги  і  тільки  Вандочка  змогла  її  вмовити  і  всі  разом,  як  пташки,  весело  і  гамірно,  лишень  Асоля  завжди  була  задуманою,  замріяною  і  чере  це  її  майже  ніхто  непомічав.  Як  там  було  чарівно,  всі  купалися  і  закликали  її,  але  вона  боялася  і  тут  прийшли  ппрубки  і  всі  дівчата  з  криками,  як  заметушилися  і  на  берег,  щоб  заховатися  за  кущі.  Хлопці  розсміялися  з  них  і  почали  дразнити  і  тут  до  Асольки  підійшов  один  і  назвав  її  німою,  така  в  неї  була  кличка  в  селі  і  він  гордо  піднявши  голову  пішов  геть,  тоді  вона  трохи  злякалася  і  навіть  замкнулася,  що  бабця  насторожилась  і  розпитала  що  сталося.  Пройшов  один  місяць,  з  самого  низу  садка  був  невеличкий  домік,  який  вони  построїли  з  дідом,  там  вона  завжди  гралася  і  тут  до  неї  заглянув  той  самий  хлопець  і  сказав,  що  йому  потрібно  поговорити.  Асоль  навіть  і  незрозуміла,  як  це  сталося,  але  вона  сиділи  вся  в  крові  і  з  очей  котилися  сльози.  Асоль  тушнило,  почав  виднітися  малий  живіт  і  тут  бабця  все  зрозуміла,  впала  в  обморок,  а  дідо  подивився  тільки  і  заспокоїв  жінку.  Всі  сиділи  на  дивані  мовчки,  дівчина  мовчала,  як  риба.  -  Йой,  що  ж  тепер  буде,  всі  тебе  гнатимуть,  позоритимуть,  -  голосила  бліднюща  Павліна.  Всі  дивилася  на  неї  скоса  і  винили,  наче  б  та  вбила  когось.  Що  ж  творилося  усередині  в  Асольки,  ніхто  незнав,  всі  тільки  навіть  тішилися,  що  в  неї  проблеми  і  так  далі.  Потрохи  вона  почала  ненавидіти  дитину  і  всіх  хлопців  і  завжди  опускала  голову,  як  йшов,  щоби  недивитися,  небачити  і  незгадувати.  Хлопці  нехотіли  її,  через  те,  що  вона  була  з  бідної  сім'ї.  Плакала,  в  самоті  побивалася,  щоб  ніхто  небачив  і  проклинала  той  день....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827711
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Різне…

Закони....
Є  різні  закони  в  країнах  різних,
Права  і  обов'язки,  для  всіх  людей,
Тюремні  карання,  смертні  вироки,
Самосуд  згрупованих  людей...
Десь  краще  дбають,  дітям  помагають,
Хворих  лікують  і  дають  продукти,
Психологічна  допомога,  
Поліція,  швидка,  пожарна...
Де  б'ють  дітей,  нешанують,  знущаються,
Непросто  так  буває,  важко  жити,
Як  добре,  що  є  охорона,
Різноманітна,  підмога....

Мамина  сльоза...
Коли  побачила  у  мами  на  щоці,  сльозу,
-  неплач  матусю,  -  тихо  їй  скажу,
-  все  буде  добре,  непереживай,
Попий  водички,  спаточки  лягай....
А  я  поприбараю,  їсти  наварю,
Від  всього  злого  заховаю,  захищу,
Щоб  ти  лишень  мені  здоровою  була,
Щоб  з  кожним  днем  раділа  і  цвіла....
А  наш  татусь  найкращий,  добрий,
Такий  чутливий,  працьовитий,
Ми  будем  його  слухать,  поважати,
І  подаруночки  маленькі,  дарувати....
Його  величність,  він  неначе  цар,  ми  ж  слуги,
Непотерпимо  в  домі  нашому,  напруги,
Недоброзичливців  у  нас  немає  бути,
Ну  а  про  все  погане  й  негатив,  забути....
Неплач  тутусю  і  на  них  ти,  незважай,
Як  знаєш,  чуєш  серцем,  так  і  поступай,
Молися,  в  Бога  помочі,  проси,
Цвіти  і  дихай,  пости  і  живи....
Прошу  вас,  мої  рідні,  милі,  найближчі,
За  усе  золото,  срібло,  алмази,  дорощі,
Ви  такі  гарні,  милі,  симпатичні,  як  звірятка,
Такі  собі  прості,  суєтні  люди,  забіятка....
Мені  так  боляче,  коли  якісь  нерозуміння,
Так  треба  щастя,  радості,  терпіння,
Віра,  Надія,  Любов  -  мої  тьотюні,
Такі  гарнюнічки,  красуньки  і  манюні....
Все  помаленько,  нікуди  спішити,
Лишень  би  помилок,  ненаробити,
Тихенько,  просто,  просто  жити....
Присвячується  моїй  родині!....
Я  вас  всіх  дуже-дуже  сильно  люблю!  Прошу  у  всіх  вибачення,  що  нетак  було  і  звичайно  бажаю  усім  миру,  злагоди,  здоров'ячка,  тепла....  
*
Крок  за  кроком...
Назарко,  Яночка,  Дмитрик,
Антончик,  Златочка,  Діанка,
Крок  за  кром,  виростають  вони,
Немовби  у  лісі,  гриби...
Вже  дорослі  такі,  вже  не  діти,
Куди  їх  завести,  куди  їх  подіти,
Матусі  голови  морочать,  переживають,
Наказують,  пильнують  і  повчають...
Таке  життя,  дитина  підростає,
Свій  вибір  вільний,  собі  вибирає,
На  шлях  лишень,  щоб  міцно  стати,
Щоби  в  житті  важкому,  непропати...
Страдать  несправедливо,  хрест  нести,
Щоночі  плачучи  в  подушку,  кричучи,
Крок  за  кроком,  крокує  крок,
Ненажати  би  на  курок.....
Від  вічності,  від  аду,  на  крок!.....
Ось  такий,  получився*



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827684
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2019


Масаж…

Зарядку  люблю  я  робити,
Присідати,  прес  качати,
Масажі,  здорове  тіло,
Все  так  зроблять  тобі,  вміло...
Діткам  роблять  лікувальний,
З  маслами,  оригінальний,
Я  піду  на  масажиста,
Повара,  качка,  юриста...
На  шпагат  буду  сідати,
Чоловіка  напрягати,
Ворогам,  скажу,  привіт,
Без  розборок,  без  обід...
Буду  рак  я  лікувати,
Всіх  навчать,  мотивувати,
Тільки  б  можна  уявити,
Якби  в  домі  свому,  жити...
Там,  де  радість,  смуток,  сміх,
Там  де  молоко,  пиріг,
Всі  тваринки,  потішочки,
Вся  рідня,  синочки,  дочки...
*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019


Пісня…

Молодець!
1.  Ти  мій  юний,  хвастунець,
Забіяка  й  пустунець,
Сильно,  сильно  обіймаю,
І  для  тебе  я  щось,  маю...
Приспів:  Молодчинка,  молодець,
Вінігрет  і  холодець,
Ми  їмо,  їмо,  їмо,
Пишем  і  читаємо...
2.Фізкультура,  малювання,
Танці,  музика,  навчання,
Ліки  добрі,  натуральні,
Уроки  мудрі  і  повчальні...
3.  Нелінуйся,  небарися,
Навкруги  лиш  подивися,
Як  багато  справ,  роботи,
Одягни  лишень,  колготи...
4.  Прапор  в  небі  майорить,
Наш  солдат  стоїть,  неспить,
І  на  все  свій  буде  час,
Нечіпайте,  прошу,  нас...
5.  Мурка  ніжна,  спить  в  куточку,
Яблука  ростуть  в  садочку,
Мама  казочки,  читає,
Миє,  гладить  і  стірає...
6.  Гроші,  гроші,  де  ж  їх  взяти,
В  поті  треба,  працювати,
Всіх  любити,  шанувати,
В'язати,  шити,  вишивати...
7.  День  і  ніч  усі  працюють,
Чинять,  ходять  і  майструюють,
Люблю  пити  і  читати,
Наблюдати  і  спасати...
Далі  придумайте  самі...
*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.03.2019


Сонечко…

Сонечко  моє,  зайчику,  котику,  слонику,
Мій  любимий,  бегемотику,  леве,  конику,
Тебе  я  вивчила,  всі  твої  звички  знаю,
-  лиш  бережи  себе,  тебе  прошу,  благаю...
Я  твоя  зірочка,  принцесса,  квіточка,
Букашка,  тарашка,  пташка,  черепашка,
Ми  лиш  одні  на  цілій  землі,  крокуємо,
Морозивом  і  вафлями,  смачно  смакуємо...
У  нес  все  є  і  більш  нічо  нам  нетреба,
Лиш  би  дивитися  у  очі  твої,  коляру  неба,
Купатися,  скакати,  їсти,  готувати,
Разом  молитися  і  разом  працювати...
Ми  сильні,  неповторні,  вільні,
У  нас  у  всіх  є  гаджети,  мобільні,
В  очах  твоїх  я  тону,  наче  в  океанах,
Порозлягалися  сьогодні  на  диванах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827426
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019


Весна…

До  нас,  до  всіх,  заглянула  весна,
прийшла  цариця,  ніжна  і  казкова,
Я  хочу  з  тобою  попити  вина,
сонячна,  тепленька,  загадкова...
-  О  Весно,  Весно,  моя  дорогенька,
яка  сьогодні  рум'яненька,  
Для  тебе  хочу  щось  подарувати,
-  ось  на,  тримай,  машинку  будеш  мати...
Весняні,  скромні  платтячка  поший,
Для  проходимців  двері,  ти  відкрий,
Люблю,  люблю  тебе,  так  сильно  обнімаю,
Без  тебе  я  тепер  неможу  і  неуявляю...
Наситився  твоїми  блюдами,  легкими,
Корисними  порадами,  простими,
До  гробу  буду  тобі  винний,
Наш  дім  буде,  гостинний...

****

Пісня:  "Вітамінки"
Мій  животик,  буркочить,
Скажу  я  йому,  цить  -  цить,
Ти  тихенько  там  сиди,
І  мені  небулькочи...
Приспів:  
-  Вітамінка,  вітамінка,
пісеньку  співає,
Вітамінка,  вітамінка,
їсти  вимагає...
Банан  з  корицею  люблю,
Соку  томатного,  поп'ю,
М'яска  із  гречкою,  звари,
Чаю  зеленого,  купи...
Вітамнки  розповзаються,
Вітамінками  лікуються,
А  водичкою  очищається,
Виздоровлює,  відновляється...
Вишні,  персики,  абрикоси,
Ківі,  яблука  і  кокоси,
Ананас,  виноград,  клубніка,
Лимон  любила,  Вероніка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019


Спорчена плоть…

Там  де  сварки,  немає  нічого,
Нічого,  нічого  кращого,  доброго,
Там  неможливо  до  істерик,  жити,
Щось  нове,  більше,  правильне  творити...
Поганами  ми  люди,  називаємся,
Необнімаємось,  недружим,  невітаємся,
Куди  ми  котимось,  самі  незнаємо,
Бо  в  кут  глухий  себе  й  когось,  так  безпощадно,  заганяємо...
Неспокій  нести,  розрушати,
Совісті  зовсім,  немати,
-  Кіндери  -  діти,  казала  тьотя  Люда,
Сидів  біля  домів,  великий  пес,  приблуда...
Ненавиджу  себе  і  непрощу,  ніколи,
Сковують  мене  окови,
Як  на  тварину  я  перетворилась,
У  суєті,  житті  скитанному  я  розчинилась...
Незнаюча,  невміюча,  що  ж  дієш,
Так  як  ти  лізти,  думати  так  смієш,
Ти  хто  така  і  що  собі  ти  возомнила,
Навіщо  так  зробила,  підло  поступила...
Вся  в  імпульсах  вичитувала  Ксюша,
Ще  та  була  рішуча,  штучка  говорюча,
За  справедливість  билася,  карала,  воювала,
Як  в  полі  бою,  воїном  крутезним,  стала...
Усіх  на  місце  ставити  любила,
Непосидюча,  мстива,  похотлива,
Ну  що  ще  тут  вам  можна  дописати,
Таке  воно,  тепер  піду,  бо  хочу  спати...
-  Гордий,  як  гусь  і  як  скунс,  вонючий,
Хитрий,  як  змій  і  як  їжак,  колючий,
Безжалісно  кулачить  і  матюкається,
Огидних  звичок,  непозбувається...
Як  кури,  як  півні  і  як  індики,
-  рота  вонючого  свого,  стули,
Ти  подивись  на  ню,  як  проститутка,
Сірі  очка  і  заплакана,  Анютка...
Алкаш  скитається,  як  дикий  звір,
-  повір,  повір,  повір  мені,  повір,
Благала  в  нього  жінка  на  колінах,
Відпочивав  філософ,  на  Мальдівах...



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Невістка…

Вона  мріяла  зустріти  свого  єдиного  принца,  мабуть,  як  і  всі  в  дтинстві  дівчатка,  возять  дитячі  калясочки  із  пупсами,  грають  у  сімейні  драми,  дочки-  матері,  мабуть  всі  знають,  пам'ятають,  як  це  все  було...  
Улянка  виросла,  вивчилася  і  тепер  працює  на  саму  себе,  адже  їй  так  набагато  краще  вдається,  має  хом'ячків,  собакена  і  безліч  планів,  ідей  та  бажань,  які  ну  обов'язково  мають  відбутися!  -  Ну  ось  зустрінеш  свого  чоловіка,  серцем  відчуєш  і  будете  жити,  разом  вирішувати  щось,  працювати  день  і  ніч  над  відносинами,  так  так  доню,  це  далеко  нелегка  праця,  але  варта  того,  щоб  жити  в  достатку,  успіху,  -  завжди  твердила  їй  мама,  коли  та  про  щось  розпитувала...
Настала  година,  коли  Йонатан  хотів  познайоми  любиму  із  батьками,  а  був  він  французом,  добрим,  милим,  романтичним  і  та  просто,  як  сонечко  робилася  біля  нього  і  все  старалася,  догоджала,  бо  боялася,  щоб  нічого  незіпсувати,  бо  знала,  що  характер  в  неї  може  бути  несолодким  і  навіть  жахливим  та  вреднючим,  запальним.  
Звичайно,  що  було  невсе  так  гладко,  як  би  хотілося,  але  та  працювала  над  собою,  все  до  дрібниць  роздумувала,  копалася  в  собі,  як,  що  і  дочого,  щоб  стати  для  нього  найкращою,  добрішою,  господарною...
-  Ох,  невісточка,  невісточка,  яка  ж  ти  гарна,  висока,  струнка!  Вітаю  тебе  у  нашому  домі,  красуня,  непереживай,  несоромся,  тепер  ми  рідні  і  попереду  багацько  пригод,  а  повір  в  нас  тут  непоскучаєш,  справ  достатньо  так,  що  аж  по  горло,  -  все  лепетала,  розказувала  Марія  новій  доньці,  а  він  лишень  тихо  наче  спостерігав  та  відволікався  по  різним  дрібничкам...
Все  пройшло  краще  аніж  здавалося  і  всі  були  довольними  і  щасливими...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827252
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 01.03.2019


Париж…

В  Парижі  в  самій  столиці,
Живе  там  Фабріце,  старенький,
Цілий  день  жує  цукерочки,  лакриці,
Такий,  як  гном  веселий  та  смішненький...
Він  любить  мабуть  все  на  цьому  світі,
Захоплення,  ідеї  й  плани  розмаїті,
Спокійно  плине,  як  струмок  дзюрчить,
Життя  окрашується,  дзвенить,  біжить...
А  над  Парижом  небеса,  блакить,
Романтика,  щасливі  усмішки  і  круасани,
Так  хочеться  йому  прижатися  до  мами,
Життя  жевріє  там,  кипить,  а  поїзд  вдалі  мчить...
Фабріце,  наче  фабрика  якась,
І  нащо  мені  Україна  та  здалась,
Поїду  я  у  Францію,  знайду  коханого,
Лицара  довгожданого,  гарного,  вбраного...
Буде  сердечкеми  щодень  мене  засипати,
Буду  я  про  любов  романи  ті  щодня  читати,
Квіти,  повітря  і  смачні  сніданки,
До  вечора,  пізні  гулянки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827112
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Пацанка і панянка…

Паняночка  чорноволоса  з  червоною  помадою,
Сиділа  у  руках  з  чорною  шоколодою,
Чекала  на  сестричок,  щоб  їх  пригостити,
На  день  народження  близняткам  ляльки  подарити...
Панянка  була  гордою  з  багатодітної  сім'ї  сільської,
Вирвавшись  в  місто,  вийшла  заміж  за  багатого,  де  розкоші,  покої,
Любила  гарно  одягатися,  в  кафе  й  кіно  ходити,
А  також  бідним  помагати,  ще  й  захотіла  бізнес  свій  відкрити...
Була  панянка  крові  непростої,
А  наче  королівської,  благородної,
Манери,  виховання,  поведінка  і  слова,
Як  та  циганочка  смуглявою  і  працьовитою  була...
А  про  пацанку,  що  ж  вам  розказати,
В  дворі  Саньок  привикли  називати,
Боялася  старших  пацанок  дітвора,
Компанія  була  рішуча  і  така  крута...
Замашки  недитячі  були  в  Машки,
Любили  на  сходинах  у  під'їзді  грати  шашки,
Боялися  і  їх  бабусі  і  дорослі  мужлани,
Несмів  ніхто  нічо  сказать,  куди  би  неприйшли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827111
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019


Хто я?

Хто  я  така  і  з  ким  я  проживаю,
Чим  дихаю  і  ночі  з  ким,  недосипаю,
Як  звуть  мене,  для  чого  я  живу,
Незнаю,  може  й  завтра  вже  помру...
Помру  і  вже  мене  нестане,
Минеться  все  і  бути,  перестане,
Як  гірко,  коли  думаю  про  це  життя,
Яку  ж  на  нас,  ,  майбуття!?!?
Хто  я  і  як  мене  звати,
Куди  мені  іти,  до  кого  поспішати,
Минуле  вжн  нажаль,  неповернути,
Переосмисливши,  перечеркнути....
Час,  час,  ти  такий  швидкоплинний,
Я  так  люблю  той  чай,  зелений,
З  медом  білим,  тихенько  попити,
Овочів  на  олів'є,  зварити...
Для  чого  ж  я  тут  вам  потрібна,
Чи  нагороди  ж  якої  я  гідна,
За  що  мене  любити  і  вітати,
Подарки  дарувать,  посилки  висилати!?...
Що  я  зробила  для  держави  своєї,
Для  матері  своєї  рідної,
Тепер  якщо  я  навіть  просто  вмру,
І  моє  тіло  кам'яне  та  й  покладуть  в  труну...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827100
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019


Незнаю…

Незнаю,  що  й  сказати,
Як  з  вами  товаришувати!?
Чому,  незнаю,  незнаю,
Тебе  так  прагну,  прагну  і  шукаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.02.2019


Похвала…

Уваги  потребують  малюки,  дорослі,
Зранечку  всі  дітки  їли,  мюслі,
Успіх  чекав,  хто  працював,
Відомий  блогер  популярності,  зазнав...
Лодоні  нестихають  на  концертах,
Насолода  в  шоколодних  цукерках,
Похвальний  лист  прийшов  до  Віті,
Немає  такої,  як  ти,  на  цілім  світі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826982
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Плакса….

Плакса  плаче  кожен  день,
На  дивані,  як  тюлень,
Слабкість  хвороблива,  знемагає,
Олії  та  солі  з  цукром,  немає...
Плаче  плакса  за  Назаром,  захлинаючись,
У  любові  вічній,  признаваючись,
Плакати,  щоб  знали  ви,  корисно,
Вона  носила  червоне,  намисто...
Помічницею  старанною  бувала,
Будувала,  бо  детально  знала,
Вчила,  як  все  правильно,  благополучно,
Досконально,  до  дрібничок,  влучно...
А  сміяна,  як  калина  рум'яна,
Раділа  все,  співаючи,  як  пташка,
І  дочка  і  сестра  і  жінкою  була,  кохана,
Простою,  як  у  полі  та  ромашка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826980
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.02.2019


Аборт…

Молодість.  Запальна  молодь  ходить  в  клуби,  щоб  порозважатися,  розслабитись  і  поспілкуватися  з  друзями,  а  потім  ще  й  на  хату  до  когось  піти  і  шашлик  зажарати  з  пивом,  попаритись  в  сауні,  пообговорювати  всіх  знайомих  дівчат  і  обсудити  з  голови  до  ніг.  Володя  відчував  смуток,  йому  так  невистачало,  веселої,  хитрої  Лєри,  яка  немогла  без  нього  жити,  ех  любов,  підросткова  симпатія  і  справді  тоді  неможливо  спокійно  жити  без  половинки  з  якою  так  хочеться  робити  все  разом,  планувати,  вирішувати  проблеми....  Пройшли  короткі  вихідні,  всі  були,  як  побиті  після  нічної  вечірки,  а  Лєра  написала,  що  дуже  хотіла  б  зустрітися,  погуляти,  бо  їй  так  скучно  без  нього  і  що  в  неї  зовсім  немає  подружок  і  взагалі  нікого,  окрім  нього.  Ну  що  ж,  подумав  він,  якщо  ми  зустрічаємось,  то  чому  б  і  незустрітися,  але  всередині  було  якесь  таке  двояке  відчуття,  адже  одного  разу  вона  схиляла  його  до  інтиму,  але  він  тоді  незахотів,  бо  наперед  вирішив,  що  неготовий  і  що  тільки  з  одною  єдиною  і  на  все  життя,  думав  так  завжди  хлопець,  який  все  розумів  і  сприймав  глибоко...  Знаючи  Лєру,  що  в  неї  ще  нікого  небуло  і  вона  строго  бажає  тільки  після  весілля  віддатися  чоловіку,  адже  тільки  так  дівчинка  мріяла  вдитинстві  і  так  собі  і  все  уявляла.  Настав  вечір,  закохані  зустрілися  в  кафе,  смачно  поїли,  а  потім  подарували  один  одному  сюрпризи,  під  впливом  сильних  емоцій,  хлопець  запрпонував  руку  і  серце  і  вони  вирішили  нікому  про  це  неговорити,  це  був  їхній  самий  більший  секрет  і  вийшло  так,  що  вона  поїхала  до  нього  і  можна  так  сказати,  у  них  була  перша  шлюбна  ніч,  а  згодом  вагітність.  Тепер  вже  наступило  серйозне,  доросле  життя,  але  як  сильно  раділи  обоє,  що  будуть  батьками  і  тепер  треба  думати,  де  ж  взяти  грошей  і  як  прогудуватися,  бо  у  батьків  бажання  жити  небуло  і  квартири  своєї  небуло,  тому  було  трохи  важко,  але  тут  сталося  горе,  коли  вона  пішла  на  узд  і  їй  сказали,  що  з  дитиною  щось  нетак  і  коли  народиться  буде  хворою.  Декілька  днів  дівчина  немогла  повірити,  що  це  все  з  нею  відбувається  і  навіть  боялася  сказати  чоловіку,  а  все  плакала,  гладила  живіт  і  просила,  щоб  малюк  був  здоровесеньким  і  розвивався,  як  і  всі  дітки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826814
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 25.02.2019


Скромниця…

Жанна  була  дуже  уважною  і  делікатною  до  кожної  дрібнички,  а  грубість  зі  сторони  будьякої  людини,  дівчинка  сприймала  і  переносила  дуже  болісно,  важко  та  бувало,  що  навіть  впадала  у  депресії...
З  самого  дитинства  їй  дуже  подобалось  гратися  з  малесенькими  дітьми  і  вчити  їх,  виховувати,  придумувати  цікавинки,  готувати  корисні  для  них  страви,  ліувати...  Також  вона  цікавилася  вивченням  психології  людини  і  ще  їй  подобалась  люба  творчість,  а  без  домашніх  тварин  Жанна  неуявляла  свого  життя...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826746
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 25.02.2019


Путін…

А  хто  такий  Путін,  скажіть!?
Про  нього  мені  прошу,  розкажіть,
Президент  він  країни,  Росії,
Де  збуваються  всі  мрії  і  немрії...
Величне  ім'я,  Володимир,
Злагода,  комфорт,  спокій  і  мир,
Влада,  така,  як  люди  заслужили,
А  ви  що  для  держави  нашої,  зробили!?!???

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019


Поліція…

Порядок  наводить,  розслідує,
Різноманітних  людей,  відвідує,
Як  добре  там,  де  порядок,  існує,
Злагода,  порядок,  чистота,  панує...
Поліція  -  законом  створена,  як  охорона,
Наша  відважна,  сильна,  міцна  оборона,
Вночі  і  вдень,  беззупинно  працює,
Від  президента  медалі  і  подяки,  получає...
Важка,  така  відповідальна,
Глибока,  клопітка  й  повчальна,
Патрульна  машина  на  дорозі  слідкує,
Перевіряє,  документи  просить,  зупиняє...
Якби  я  був  слідчим,  медалі  б  я  мав,
Вкраїну  свою  б,  як  воїн  справжній,  захищав,
Україна  моя,  моя  земля,  Батьківщина,
Квітуча,  рідна  моя,  величава  країна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826621
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2019


Польща…

-  В  Україні  немає  такої  роботи,  де  б  можна  було  б  заробити  достатню  кількість  грошей,  щоб  прожити  на  них,  як  ти  собі  хочеш  і  плануєш,  -  з  сльозами  на  очах  говорив  молодий  парубок  Андрій,  який  хотів  поїхати  за  кордон.  Батьки  були  тільки  раді,  щоб  їх  синочок  вчився  бути  самостійним  і  побачив  інші  країни,  як  там  живуть,  щоб  познайомився  з  Польщою  і  допомагав  батькам  фінансами...  Ще  декілька  парубків  із  села  домовилися  разом,  що  після  навчання  в  училищах,  вони  поїдуть  разом  в  Польщу!  І  ось  настав  цей  день,  коли  закінчилось  навчання,  усі  получили  атестати  і  з  полегшенням  почали  шукати  роботу,  дзвонит  и,  планувати,  що  взяти  і  безліч  всяких  нюансів,  які  стосувалися  бумажок...  Ігорчик  був  самим  високим  хлопчиком  з  голубими  великими  очима  і  білосніжним  волоссям,  був  похожим  на  альбіноса*  Можна  так  сказати,  що  Ігор  був  лідером  і  за  старшого,  який  слідкував,  щоб  все  було  під  контролем  і  в  порядку!...  Правда  в  Ігорчика  був  один  секрет,  про  який  майже  ніхто  незнав,  а  саме  те,  що  у  нього  була  дівчина,  з  якою  він  заручився  і  хотів,  щоб  вони  разом  поїхали  у  Польщу,  як  повноцінна  сім'я,  а  якою  щасливою  була  Леся,  що  вона  нарешті  побачить  зовсім  інший,  новий  світ!*...  Довга  дорога,  всіх  поселили  в  одну  велику  кімнату,  до  всіх  надходили  постійні  дзвінки,  різноманітні  питання,  підказки....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826588
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 23.02.2019


Возлюблений…

Село.  Таня  мила  посуд  на  літній  кухні  і  одним  оком  раз  за  разом  зиркала  у  мале  віконце,  що  виходило  на  дорогу.  Було  вже  досить  темно  і  кущі  та  дерева  недавали  чітко  побачити,  хто  йшов,  але  Таня  впізнала  його  фігуру  і  манеру  походки  і  як  пуля  вилетіла  до  воріт,  почервоніла,  привіталася.  Він  спішив,  тому  просто  помахав  рукою  і  з  усмішкою  на  сумному,  задуманому  лиці  пішов  далі....  Як  вона  переживала,  щоб  бабця  непобачила  її  біля  брами  і  щоб  нерозпитувала,  бо  вона  була  строгою  і  недозволяла  зустрічатися,  бо  знала  до  чого  це  може  привести  і  навіть  Таніним  батькам  жалілася,  що  нехоче,  щоб  внучка  їй  в  подолі  принесла.  Таня  казала,  що  вони  просто  друзі,  бо  їй  скучно  тут  одній  в  селі  і  немає  більше  з  ким  вітатися  і  навіть  просто  поговорити,  подуріти.  Батьки  дівчинки  були  побожними,  тому  вона  знала  і  розуміла,  що  неможна  зустрічатися  з  хлопцем,  але  всеодно  він  їй  просто  сподобався  і  здається  вона  закохалася  і  не  те,  щоб  це  були  якісь  дорослі,  серйозні  почуття,  а  всього  лишень,  симпатія,  яка  мабуть  у  кожного  в  такому  віці...  Ніч,  дівчинка  вже  лежала  в  теплесенькому  місці  і  звичайно,  як  завжди  про  щось  собі  думала,  а  потім  плавно  провалювалася  у  сон....  Світанок,  а  бабуся  вже  давно  прокинулася  і  поралася  біля  худоби.  Таня  дуже  любила  готувати  сніданки  і  як  бабця  потім  смакувала  і  нахвалювала,  обіцяла,  що  дасть  на  морозиво  і  печенько,  солодку  водичку.  В  селі  літом  було,  як  в  казці,  діти  ганяли  на  роверах,  гомоніли,  гралися,  билися,  але  все  ж  народу  було  небагато,  як  колись,  як  розказувала  прабабуся  Оленка,  що  колись  все  було  по-іншому  і  народу  тьма,  а  ще  розказувала,  як  вона  ховалася  від  бомб  із  своїми  діточками  в  погребі  і  вони  змушені  були  їсти  гнилу  картоплю,  а  чоловік  так  і  невернувся  її,  поїхавши  закордони...  Таня  була  білявкою,  з  великими  сірими  очима  і  широкою  усмішкою,  худесенька  статура.  -  Ураааа,  Настя  приїхала,  -  тихим  і  скромним  голосочком  запищала  Танька,  яка  так  надіялась  і  чекала  з  дн,  на  день,  бо  та  була  щось  захворіла.  Був  обід,  дівки  думали,  куди  і  з  ким  піти  гуляти,  що  вдягнути,  як  себе  поводити  у  компанії.  Дівчата  придумали,  наліпити  вареників  з  вишнями,  сиром  та  солоних  із  картопелькою,  щоб  похвастатися  і  вгостити  друзів,  а  саме  хлопців,  які  підколювали  дівчат,  що  ті  невміють  готувати  і  так  далі.  І  тут  настав  підвечірок,  Настя  здвонилася  з  Тарасом  і  вони  домовилися,  де  зустрінуться  і  хто  там  ще  буде.  Швидко  доготувавши,  причепурившись,  щоб  нечула  бабуся,  вони  тихесенько  пішли  в  кінець  села.  Там  вже  хлопці  розпалили  вогнище  і  грали  карти.  Всі  сміялися,  шуткували,  дуріли,  а  згодом  теми  почалися  про  страшні  історії,  а  Таня  все  лишень  намагалася  розглянути  свого  любимого  Тараса,  який  сидів,  як  німець  і  мабуть  помітив,  що  вона  чекаж  від  нього  уваги...  
Йому  подобалася  кароока  Настя,  тому  чіплявся  він  до  неї,  ну  а  Тані  приділяв  увагу  і  компанію  Руслан,  який  він  був  артистичний,  що  всі  сміялися  і  любили  його  за  доброту,  щирість....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826580
рубрика: Інше, Лірика
дата поступления 23.02.2019


Адекватно…

Адекватно,  поговорити,
Все  розставить  на  місця,  усе  рішити,
Прагнуть,  розвиватись,  працювать,
Когось  спасати,  когось  обнімать...
Люблю  розумних,    ввічливих,  людей,
Люблю  недоспаних  із  малюком,  ночей,
З  любов'ю,  усе  робити,
Немучитись,  а  сміло  жити...
Батьки  адекватно  реагують,
Бавлять,  вчать,  годують,
І  якби  нежилося,  бідно  чи  багато,
Нехай  у  домі  завжди  буде,  свято...
Неадекватів,  поусюди  вистачає,
Країна  так  повільно,  вимирає,
Дівчатка  бояться  відносин,
Холодних,  насильницьких,  зносин...
Почуваються  у  ліжку,  як  повії,
Нищать  міста,  великі  стихії,
Чоловіки  буває,  зраджують,  катують,
Самі  різноманітні  люди  на  землі  існують...
Неповажає,  неслухняна  чоловіку,
В  темних  справах,  знаходить  потіху,
Ненавидить  і  готова  вбити,
Любить  в  стороні,  курити...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2019


Марія…

   Пишногруда  дівчина  повільним  ходом  прямувала  в  напрямку  до  зупинки,  схиливши  голову  донизу  і  прискорюючись,  щоб  незабаритись  на  маршрутку,  номер  22.  Трохи  задихавшись  і  вкінці  побачивши  вільне  сидіння,  Маша  спокійно  присіла  біля  вікна  і  втупилася  у  вікно.  Вона  була  в  прозорих  окулярах,  через  які  їй  так  подобалось  дивитися  на  цей  непередбачуваний  світ.  Довге  сірувате  пальтішко,  вузькі  чорні  джинси,  модна  біла  шапочка,  продовгуваті  білі  гумовці,  які  були  покриті  блискітками  різних  кольорів,  а  за  плечима  виднівся  досить  немалий  рюкзак...
   Зупинка  ж/д  вокзал.  Люди  спереду  салону  поквапом  із  величезними  сумками  виходили  з  маршрутки  і  прямували  своєю  дорогою.  Маша  непоспішаючи,  всіх  пропустивши,  останньою  вийшла  і  зразу  перед  собою,  побачила  бабусю,  яка  продавала  молоко.  Немало  таких  бубусь  там  було,  всі,  як  гноми,  сиділи,  закутавшись  в  одежі  і  продаючи  хто  що  має,  хто  чим  багатий.  Перехожі  недуже  довірливо  ставилися  до  такого,  це  було  помітно  по  їхніх  озадачених  лицях  і  тільки  ті  люди,  які  віддавали  перевагу  повністю.натуральним  продуктам,  стояли  і  уважно  розпитували  про  щось...  
   Зайшовши  у  магазин,  де  продавалися  різні  тканини  і  все,  що  потрібно  для  рукоділля,  дівчинка  виховано  привіталася  і  вибрала  собі  потрібний  колір,  а  також  все,  що  ще  було  потрібно.  Потім  вона  зайшла  в  аптеку,  продуктовий  магазин  і  нарешті  стояла  біля  вікна,  де  купила  білет  на  поїзд....  
   Пройшло  небагато  часу  і  здалеку  почувся  свист,  шум,  всі  люди  почали  метушитися,  здійнявся  гамір,  Маша  заскочила  в  останній  вагон  і  знайшовши  вільне  місце,  присіла  біля  вікна,  витягла  свій  мобільний,  перевірила  усі  свої  повідомлення  і  видихнувши  з  полегшенням,  наділа  навушники,  такі  круглі,  що  з'єдна  звергу  радугою  і  чуть  незасипаючи  під  класичну  мелодію  і  раптом  біля  неї  сів  хтось  і  нечайно  зачепив  сумку,  через  що  Маша  відкрила  очі  і  здивувалася,  побачивши  давнього  знайомого,  який  приїжджав  на  квартиру  по  сусідству,  де  жили  його  родичі...
     Він  її  мабуть  впізнав  відразу,  але  непривітався  і  спочатку  втупився  в  телефон,  а  потім,  -  Вибачте  будь  ласка,  а  в  вас  часом  немає  води  попити!?  Маша  неподаючи  ніяких  емоцій,  дістала  воду,  -  О,  Машка,  це  ти!?  Я  навіть  тебе  невпізнав,  привіт,  як  ти  там  поживаєш,  куди  їдеш,  давай,  розказуй!...  
   Як  вже  вона  почервоніла,  як  буряк  і  почала  все  розказувати,  вони  говорили,  дуріли,  сміялися,  як  діти  і  який  він  здався  їй  благордний  та  милий.  Вони  так  привикли  один  до  одного,  що  він  поміняв  свої  плани  і  напросився  в  село  до  її  бабусі  і  що  б  там  небуло,  але  він  має  провести  її  до  хати  і  погостювати...  
   Поїзд  зупинився,  веселі  підлітки  обережно  вийшли  на  потрібному  місці  і  уважно  заглянувши  один  одному  в  очі,  застидалися,  поникли  від  того,  що  інші  дивилися  на  них  такими  допитливими,  хитрими  поглядами.  Хоча  їм  було  і  байдуже,  вони  нікого  непомічали,  а  все  поринали  у  різні  розмови,  шуткували,  смішили  один  одного.  Було  таке  враження,  що  вони  нетілки  що  зустрілися,  а  взагалі  разом  жили  ціле  життя  і  відтепер  вони  були  найкращими  друзями,  що  в  Маші  ще  такого  небуло,  щоб  настільки  легко  та  просто,  а  головне  так  спокійно,  здружитися,  як  наче  брат  та  сестра...  Йому  дзвонили  рідні  і  доводилося  відповідати,  що  в  нього  справи...  
   Ну  ось,  пройшовши  два  кілометри  кам'янистої  та  земляної  дороги,  вони  опинилися  недалеко  від  Машиної  хати  і  звичайно  озабочено  зупинившись,  почали  думати,  що  ж  сказати  бабусі  Ірі.  Вони  вирішили  пошуткувати,  що  зустрічаються  разом  і  навіть  планують  весілля,  а  що,  бабця  ж  завжди  так  все  питає,  допитується,  розпитується,  коли  вже  заміж  і  тут  підвернулася  така  нагода.  -  Добрий  день,  Міша,  -  впевнено  привітався.  -  Привіт  бубусю,  знайомся,  це  мій  майбутній  чоловік,  ми  заручені.  О  люди  добрі,  як  бабця  почервоніла,  забігала,  розговорилася,  що  ті  ледве  стримували  сміх  і  тепер  їм  доводилося  триматися  за  руки,  якось  обійматися,  щоб  небуло  ніяких  сумнівів.  Настав  вечір.  Доробивши  всю  працю,  бабця  простелила  дітям  диван  і  дозволила  дивитися  старенький  телевізор,  а  сама  пішла  у  свою  кімнату,  хропіти...  
   Вони  і  самі  непомітили,  як  закохалися  і  кожен  своїм  серцем  відчував,  що  це  доля  їх  звела  і  що  вони  тепер  мають  бути  разом...  
   Маша  була  християнкою  і  вона  розказала  про  свої  звичаї,  як  правильно  все  має  бути  і  як  вона  все  бачить  і  розуміє.  Він  так  уважно  її  слухав,  згоджувався  зі  всім  і  в  одну  мить,  став  на  коліна  і  запропонував  руку  та  серце,  а  вона  слізно  сказала,  так!...  
   Маша  нехотіла  цілувати  до  весілля,  бо  вважала,  що  тільки  після  того,  як  всі  зіграють  свято...  Він  і  несмів  таке  подумати,  щоб  поводитися  негарно.  Цілу  ніч  вони  планували,  обдумували  кожну  деталь  і  все  записували  на  папері,  щоб  нічого,  незабути....  
   Зранку,  як  бабця  проснулася  і  зайшла  до  них,  вони  лежали  валєтом  і  просто  спали,  як  вбиті...  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826403
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2019


Віолетта…

Квіткова  цариця,  кароока,
Кожен  день,  праця  важка,  морока,
Різноманітні  квіточки,  ансамблі,
Перше  місце,  віддамо  Троянді...
Чудо  -  дівчинка,  весела  і  смілива,
Як  у  квіточок,  погода  все  ж,  мінлива,
Віолетта,  дівчина  міцна,  примудра,
Скромна,  ділова,  найкраща,  мудра...
Любить  все  і  всіх,  а  саме  парники,
Де  просторо  розляглися,  квітники,
Ароматами  цілющими,  там  всі  лікуються,
Красоті  казковій  і  незвіданій,  дивуються...
Ще  би  Віолетті,  нехватає  там  робітничків,
Капризних,  миленьких,  малесеньких  помічничків,
Чоловіка  доброго,  ласкавого  і  сильного,
І  самому,  як  та  квітка,  стильного...
Вся  округа  і  все  місто  знає,
Ті  відомі  парники,  щасливі,
Кожен  в  неї  замовляє  і  купляє,
Тепер  у  центрі  міста,  квіточки  красиві...
Роки  проходять,  бізнес  розвивається,
Все  помалесенько,  тихесенько  міняється,
Настане  час  і  Віолеттка  в  когось,  закохається,
Хтось  особливий  нашій  квіточці,  признається🙏😻🙆😍😘😌😶😇😉❤💙💚💛💜💓💖💞💘👌✌👏

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019


Армія…

Війна  на  Сході,  вже  давно  триває,
Життя  невинних  діточок,  в  обійми  забирає,
Ранить  сердечка  і  тіла  вбиває,
Безпощадная,  нікого  нежаліє...
Велика  армія,  воює  день  і  уночі,
Там  родичі,  там  друзі  є  твої,
Усі  хто  може  їм  допомагають,
Підтримують,  втішають...
Живемо  незадумуючись,  як  там  на  війні,
Живемо,  на  захищеній,  кров'ю  чужих,  землі,
Діти  людьські  свідомо,  йдуть  на  смерть,
Незадумуючись,  віддаючи  останні  сили...
Нехай  Господь  їм  сил  дає,
Захищає  і  спасає,
Де  є  любов,  там  все  живе,
Україна  переможе,  оживе...
Вперед  солдате,  воїне  Господній,
Молися,  душу  свою  спасай,
Ми  з  пороху,  вернемся  в  порох,
Вперед,  лиш  з  Богом  у  серці...
Від  щирого  серця  бажаю,
Хоч,  як  там  вам,  собі  й  неувляю,
Як  в  пеклі  мабуть,  там  страшно,
Та  з  Богом  впереді,  зовсім  нелячно...
Як  в  Норвегії  колись  воювали,
В  Ізраїлі  воюють,  війни  там  також  ідуть,
Прошу  у  Бога,  щоби  з  розуму  вам  незійти,
Перед  Престолом  Божим,  з  вірою  прийти!!!
З  Богом  все  легко,  мовчання,  спокій,
Як  Ісус,  ніс  свого  хреста,
Хай  буде  записаним  ваше  ім'я  у  Книзі  Життя,
Нехай  Господь  дасть  трепету  і  страху...
Бо  смерть  то  штука  непроста,
Там  саме  реальне,  вічне  життя,
Реальніше  ніж  тута  на  землі,
На  небо  попадають  лиш  чисті,  як...
Нежаліючи  себе  для  Бога,  як  Аврам  сина  би  віддав,
Непроклинаючи  і  люблячи  своїх  ворогів,
Твердо  вірячи,  надіючись  на  Творця,
Легко  вистоять  в  бою  аж  до  кінця...
Терпінням,  душу  свою  спасати,
Читати  біблію  дорогоцінну  і  псалми  співати,
З  розуму  несходити  нівякому  разі,
До  гріха  любого,  бути  у  глибокій,  відразі...
Бог  має  надію  на  самого  останнього  грішника,
Спаслися  щоб  усі  бажає,
Бо  Він  є  наш  Батько  і  наш  Творець,
А  пекло  страшне,  Він  не  для  нас,  створив!!!
Ми  здорові,  сильні  фізично  та  мудрі,
Духовна  їжа,  це  хліб  життя,  вода  жива,
Хто  увірував,  той  спасеться
Вічно  жити...
*
*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826280
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2019


Улюблений…

Він  знав  собі  ціну,  продумував  деталі,
Він  був  дуже  уважним,  щирим  до  Наталі,
Улюблений,  єдиний  син  у  батьків,
Всім  займався,  все  умів...
Наслідувач  батьківських  генів  і  привичок,
Виробник,  шкіряних  черевичок,
Тепер,  улюбленим  він  став,  чоловіком,
Поважний,  наполеглевий,  чк  кіт...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019


Олія, як золото…

Як  добре,  що  фабрики  працюють,
Золото  для  нас  видобувають,
Соняшникову,  оливкову,  льоняну,
По  ложечці,  щодня  я  п'ю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826217
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.02.2019


Королева Англії…

Єлизавета,  яке  красиве  ім'я,
Яка  прекрасна  і  чудова,  Англія,
Королева,  благородна,
Творча,  щира,  модна...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826050
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Культурні заклади…

Музеї,  театри,  гуртки,
Куди  захочеш,  туди  піди,
Малювання,  музика,  танці,
Вірші  подобались,  Діанці...
Книги,  фільми,  передачі,
Зоопарк,  подобався,  Маші,
Математика,  хімія,  фізика,
Українська  мова...
Люблю  сценки,  шоу,
Англійську  мову,
Люблю  шити,  вишивати,
Смачні  страви,  готувати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826049
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.02.2019


Мій світ…

Мій  внутрішній  світ,  мої  очі,
Неспиться,  довгі  темні  ночі,
Сміх,  плач,  емоції  і  почуття,
Минуле,  теперішнє  і  майбуття...
Мій  світ,  планета,  зорі,
Покірні  зорі,  сяють  надворі,
Сонце  світить,  але  негріє,
Борщ  червоний,  студиться,  спіє...
Мила,  завжди  щира  подружка,
М'якесенька,  квітчаста  подушка,
Від  котика,  ховається  мишка,
Кричить  у  кліточці,  сердитий  Кєшка...
Всі  стоять  один  за  одного,  горою,
Небійся,  я  ж  завжди  буду  з  тобою,
Лунають  з  радіо  пісні,
Веселі,  радісні,  романтичні,  сумні...
Мій  Бобік,  бігає  і  грається,
Гарчить,  смакує  і  кусається,
Він  з  коханкою  чужою,  живе,
Знатурився,  закинув,  трубку  небере(((
Малятко  плаче,  немає  більше  мами,
Бабуся  зводить  кінці  із  кінцями,
Поліція  засуджує  невинних,
Фабрик  працює  скільки,  беззупинних...
Аборти  робляться  щодня  і  щогодини,
Психологічні  травми,  немовби  в  вічності,  хвилини,
Хвороба  з,їдає  слабших,  зсередини,
Фантазія  так  грає,  у  дитини...
Багато  радощів  і  є  багато  подарунків,
Від  спонсорів,  далеких  родичів,  пакунків,
Хто  спокушає,  хай  піде  втопиться,
Брат  на  брата,  зуб  давно  вже  точиться(
Ще  що  сказати  можу  я,
Такий  вже  всесвіт  і  населена,  земля,
Так  багато  ще  можна  написати,
Треба  уже  йти,  пахати)))
Справ  так  багато,  наскладалося,
Бажаю,  щоби  все  встигалося,
Просвітлень,  зцілень  і  відради,
Чорної,  гіркої  шоколади...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825889
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


Доброго ранку!

Новий  день,  зимовий,  настав,
До  нас  ранок  світлий,  прийшов,
Доброго  ранку,  зимна  Україно!
Моя  відрадо,  моя  втіхо...
На  дереві  сидять  пташки,
Готують  сестри,  галушки,
Природа  наче  спить,  дрімає,
Весни  пробудження,  чекає...
Люблю  тебе,  мій  ясний  ранок,
Такий  солодкий,  мирний,  світанок,
Всі  дітоньки,  пішли  до  школи,
Надворі  каркають,  ворони...
Доброго  ранку,  всі  вітаються,
Хлопочуться,  кричать,  метаються,
Веселяться,  їдять  делікатеси,
Пишуться,  випускаються  преси...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


Все пройде…

Все  минеться,  все  прийде,
Весна  до  всіх,  скоро  нагляне,
Чорна  полоса,  мине,
Все  забудеться,  виросте,  зацвіте...
Пройдуть  невдачі,  далекі  далі,
Мир  і  спокій,  скоро  настане,
Що  посієш,  те  й  пожнеш,
Чого  шукаєш,  того  й  знайдеш...
Добро,  завжди  перемагає  зло,
Від  життя,  людей,  тільки  корисно,
Знайти  своє  призначення,
Чітке  та  ясне,  бачення...
Проходить  все,  життя  минає,
Старіється  тіло,  вмирає,
Так  важко,  деколи  буває,
Вся  біль  з  часом,  стихає...
Бушує  життя,  вирує,
Безліч  подарків,  готує,
Час  нечекає,  він  біжить,
Спішить,  все  кудись,  спішить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019


Небезпека…

Зараз  на  кожному  кроці,  фальш,
З  нас  хочуть  зробити,  фарш,
Законсервувати,  своїми  поглядами,
Щорічними,  медичними,  оглядами...
Випусують  антибіотики,  хімічні,
Травми  є  фізичні  і  психологічні,
Небезпека,  на  кожному  кроці,
Головне  на  чиєму  ми  боці...
Живемо  в  суєтливому,  потоці,
Гинуть  наші  синочки,  доці,
Злочинність,  випадки  трагічні,
Люди  лукаві  і  егоїстичні...
Де  сварка,  там  нічого  немає,
Пропадає,  портиться,  всихає,
Куріння,  наркотики,  алкоголь,
Корупція,  злий  контроль...
Тебе  хочуть  зламати,  
Посміятись,  зацькувати,
Аварія,  вибух,  недбалість,
Апатія,  хвороблива  в'ялість...
Трохи  сумний,  депресивний  віршик  получився,  тому  на  наступний  раз  постараюся  про  щось,  краще...
СТОП,  небезпека...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825740
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 17.02.2019


Трухлява…

В  лісі  великому,  росла  поганка,
Трухлява,  небезпечна  бешкетунка,
Виглядом  своїм,  всіх  відштовхала,
Нікого  до  себе,  непідпускала...
Некрасива,  як  черства,  старенька  діва,
Друзів  завоювати,  зовсім  неуміла,
Нервувалася,  незнала,  що  хотіла,
Надувалася,  від  гніву,  кипіла...
Весь  ліс  її  зненавидів  і  виганяв,
Нелюбив  ніколи,  лаяв,  проклинав,
Ядовитою  поганка  стала,
Всіх  залякувала,  відганяла...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825641
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019


День міста…

День  міста  нашого,  любимого,  поздоровляю!
Здоров'я,  смілості,  краси  лиш  побажаю,
Місто  наше  -  наша  фортеця,
Де  ростиме,  наша  малеча...
В  проломі  за  нього  встати,
Від  ворогів,  від  злиднів,  захищати,
Лишень  розвиватись  і  процвітати,
Бути,  як  на  війні,  солдати!...
Саме  чисте,  саме  красиве,
Від  дитинства,  до  болю,  миле,
Я  з  мамою  з  дитинства,  згадала,
Як  по  нашому  місту,  гуляла...
З  днем  народження,  тебе  вітаю!
Всього  доброго,  тобі  я  побажаю,
Жителям  твоїм,  тваринок,  подарунків,
Величезних,  корисних  пакунків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2019


Буденність…

Зарядка,  чай  із  бутербродом,
Прогулянка  з  песиком,  Бобом,
Навчання  в  вузі,  до  обіду,
 -  До  магазину  я  ще  піду...
Вечірній  час,  готовка,  фільми,
Догляд  за  маласенькими,  крільми,
Подружка  мила,  захворіла,
Старого  друга,  Фредріка,  зустріла...
Неділя,  мирний  вихідний,
Коханий,  любий,  дорогий,
Закордони,  відпустки,  море,
Тіло  сильне  і  здорове...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825611
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019


Цигани…

Кочують,  цигани,  кочують,
Під  небом  зоряним,  ночують,
-  Мудрий,  сильний  народ,
Сказав,  один  актор...
Всі  смуглошкірі,  з  карими  очима,
Криміналом,  за  плечима,
Танцюють,  пісні  співають,
Працюють,  господарюють...
Парубки  там  сильні,  мужні,
Діти  виховані,  дружні,
Жінки  там  багато  працюють,
Прибирають,  їсти  готують...
Неймовірна,  циганська  краса,
Густа  коса  до  пояса,
Народ  живе,  процвітає,
Нехай  достатку,  завжди  має...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825610
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.02.2019


Олюнька… ( на реальних подіях )

Вона  трусилася  від  шоку  і  страху,
Її  привезли  у  лікарню  цю  страшну,
В  палаті  лежала  на  ліжку,  як  мертва,
А  яка  ж  вона  красива,  як  моделька...
На  щастя  її  спасли,  відкачали,
Насварились,  напоумили,  накричали,
-  Що  ж  ти  дівчино,  така  нерозумна,
Красива,  молода,  здорова  і  неслабоумна...
Хотіла  покінчити  з  життям,  напилася  таблеток,
Це  страшно,  просто  ужас,  жах,
І  з  нею  дівчина  по  ліжку,  розмовляла,
Щось  говорила,  радила  і  на́ставляла...
Рідна  матуся  сиділа  на  лавці,
Чекала  напевне,  якихось  лікарів,
Така  ось  історія,  сталася  в  лікарні,
Бережіть  матусі,  своїх,  дітлахів...
Як  багато  буває  випадків,  коли  навіть  рідні  догадуються,  що  щось  нетак  і  їм  навіть  намікають  чи  говорять  прямо,  що  щось  собі  зроблять  і  як  важливо  ретельно  звернути  увагу,  розпитати  Що?  Чому?  І  до  чого?  
Якось  вговорити,  утішити...
Відговорити,  настрашити,  насварити...
Будь-ласочка,  будьте  чуйніші,  уважніші  до  своїх  чи  то  друзів,  рідних,  знайомих  і  навіть  зовсім  чужих  вам  людей!...
(  Вірші-історії  )
Щасливо*




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019


Катя… ( історія на реальних подіях )

Красуня,  пишногруда,  кароока,
Як  берізонька,  висока,
Сирітка,  обездолена,
Стінами,  поневолена...
Там  їй  мабуть  так  страшно,
Чого  ж  вона  чекає!?!?
В  лікарні  небезпечно,  а  де  ж  буде  безпечно!?!
Зовсім  нікого,  Катінька,  немає...
Вся  в  синяках,  заплакана,  холодна,
Сидить,  по  коридорі  ходить  і  голодна,
А  лікарі,  то  що,  вони  ж  працюють,
Знущаються,  сміються  і  лупцюють...
За  що,  чому  у  неї  таке  життя!?
Чи  має  місце  бути,  майбуття,
Мила  моя  Катруся,  ти  незвичайна,
Добра,  щира,  акуратна  і  охайна...
Нікого  в  тебе  зовсім  немає,
Ніхто  неприходить,  незапитає,
Вони  зробили  з  тебе  овоча,
Сміються  з  тебе,  як  із  клоуна...
Уявляю,  як  в  тебе  була  б  сім'я,
Якою  б  господинькою,  була,
І  звичайно  є  велика  надія,
Щоби  любов  велика,  прийшла...
Щоб  чоловік  у  тебе  був  найкращий,
Добрий,  лагідний,  багатий,
І  щоб  його  батьки  прийняли,  як  дочку,
А  ти  щоб  родила,  коханому,  синочка...
Люблю  тебе  і  завжди  пам'ятаю,
Всього  найкращого,  бажаю,
Щоб  ти  була  щаслива  і  здорова,
Працьовита,  мудра,  гонорова...
Розквітла,  помінялась,
Ти  як  дитина,  наївна,  проста,
Для  мене  прикладом,  була,
Щоб  ти  всміхалася  і  небула  сумна...
Катрусю,  чи  ти  ще  там,  жива!?!?
Ти  хоч  прислала  би,  мені  листа,
Нехай  у  тебе  все  складеться,
І  дім  твій,  рідний,  знайдеться...
🙇😿🙏
Присвячується  Каті,  дівчині,  яка  лежала  в  психічній  лікарні,  вона  сирота  і  чому  вона  туди  попала  я  так  і  докінця  незрозуміла(((  
Вона  розказала,  що  з  кимось  побилася  і  тому  опинилася  в  цьому  страшному  місці...
Звичайно  така  запутана  історія  і  непонятна...
Все  буде  добре...
Щастя  тобі,  Катруся!
До  зустрічі,  вірю  і  надіюся,  що  ми  зустрінемось  коли  небудь!...
Твоя,  Павлінка...
Цьомаю*

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825375
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.02.2019


Бувай…

Бувай,  до  завтра,  любий  друже,
З  тобою  було  добре  дуже,
Тепер  ми  будемо  дружити,
І  в  гості  частенько,  ходити...
Бувай,  лишень  мене,  незабувай,
Посилки  солоденькі  присилай,
Бувай,  бувай  і  пам'ятай,
Неплач  і  непереживай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825359
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019


Страждання…

Коли  ти  вільний  від  того,  що  скажуть,
Чи  пальцями  на  тебе  злобно,  покажуть,
Всі  люди  по  натурі,  спорчені,
Надуті,  недовольні,  тирани  і  злі...
За  масками  ховаються  так  вміло,
Гордують,  нехтують,  так  сміло,
Заманюють  у  темні  сіті,
Безсовісні,  в  брехню  та  насмішки,  одіті...
Сказавши  СТОП,  благаючи  заборонити,
Дітей  малесеньких,  давити,  бити,
Нехай  справедливість  панує,
Нехай  Україна,  квітує!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019


Русалочка…

Плавала  русалочка  у  морі,  молода,
З  рибками  дружила,  розмовляла,
Малесеньких  рибок,  оберігала,
З  ракушками  гралася,  складала...
Від  старших  слухала  про  кораблі,
Про  сушу,  чудних  жителів  землі,
І  мріяла,  співала,  уявляла,
Свій  план  про  втечу,  замисляла...
Така  красуня,  врода  неземна,
Була  русалонька  задумана,  сумна,
Ніколи  непізнати  їй  тепла,  любові,
Очі,  як  океани,  величезні  і  холодні...
Благала  у  дельфіна  їй  секрета  розказати,
-  Потрібно  в  губи  лиш  поцілувати,
І  стане  він  навіки  тільки  твій,
Лишень  знайти  його  у  морі,  ти  зумій!
І  потонув  одного  шторму  корабель,
Спасла  одного  парубка,  -  Мій  красень!
Поцілувала,  пригорнула,  вмить  іншою  стала,
Дельфіни  їх  до  берега,  над  ним  вона  плакала  і  тремтячи  шептала...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825209
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2019


Орієнтація, організація і грація…

Сестрички,  які  так  потрібні  у  житті,
Моделі  личить  грація  в  ходьбі,
Орієнтація  -  це  знати,  що  творити,
Організація  -  це  щось  організовано,  зробити,
Багато  можна  ще  про  них  писати,
Всіма  словами  їх,  неописати,
Слова  рифмуються,  як  близнюки,
Лишень  візьми,  як  рідних,  приюти...
Поважні  сестри  і  шануються,
Статтю  сильнішою,  цінуються,
Батьками,  змалечку  пильнуються,
Горді,  як  лебеді,  красуються...
Орієнтація,  організація  і  грація,
Це  Україна  наша,  наша  нація,
Найкращі  люди  і  наш  президент,
Україна,  чорноземна,  багатий,  студент.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Краса…

Краса  буває  різною,  як  різні  континенти,
Краса  має  свої  моменти,  компоненти,
Для  когось,  краса  -  це  гламурно  та  стильно,
Наталю  любить  Вася,  міцно,  сильно...
Навколо,  повсюди  краса,
А  подивитися  лишень,  у  небеса,
Красується  Христинка,  косу  поправляє,
А  пані  Оля  корисно  готує,  Пашка  прибирає...
Красується  павлін,  розправив  пір'я,
В  бабусі  клумби,  чипурне  подвір'я,
Музей,  архітектура,  цирк,  театр,
На  сцені  творчий,  проходить,  батл...
Співає  Жанна,  як  соловій,
Високий,  міцний,  Андрій,
Тече  Дністер,  простора  ріка,
Україна  -  це  наша  гордість,  краса...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824952
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019


Провалитися*

Мені  б  під  землю  провалитися,
Зранечку  вставши,  щоб  умитися,
В  люстерце  своє,  подивитися,
Від  сну  казкового,  збудитися...
Так  хочеться  від  всього  утекти,
Уникнувши  позору  і  ганьби,
Так  хочеться  з  коханим,  помиритися,
Ніколи  більш,  ніколи  несваритися...
Провалитися  у  сон,  після  роботи,
Такі  солодкі,  приємні  хлопоти,
Сховатися  від  тисячів  очей,
Скільки  недоспаних,  слізних,  ночей...
Втекти  від  всього  негативного,
До  болі,  до  знемог,  противного,
Попити  пива  з  рибкою,  сушеною,
З  дядьком  Павлом  своїм,  ловленою...
Ну  ось,  рифмуються  мої  рядки,
Хочу,  щоб  гості  до  мене  прийшли,
Хочу  провалитися  у  вічний  сон,
Гарчить,  мій  злобний  песик,  милий  Покемон...
Провалитися  крізь,  ніби  й  небуло,
А  сонечко  ще  ясне,  незійшло,
Чому,  чому  так  важко  на  душі!?
Такі  засмучені,  бліді  й  сумні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824814
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019


Новий день…

Все  з  чистого  листа,  початок,
І  на  речах  усіх  від  рук,  наш  відпечаток,
Мрії,  надії,  плани,  нові  сподівання,
Збуваються  найкращі,  побажання...
День  новий,  все  можна  змінити,
Свій  чай  трав'яний,  допити,
Створити  канал  на  ютубі,
Скажіть,  а  як  там,  у  клубі!?!?
День  новий,  для  великих  перемог,
І  скільки  б  небуло  тривог,
Малюю  на  листочку  список,
Так  хочеться  ірисок,  барбарисок...
Ну  з  днем  вас,  мої  читачі,
Філософи,  поети  і  митці,
Низький  уклін,  нехай  щастить,
Усмішка  з'явиться  в  цю  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824813
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019


Життя та смерть…

Ось  народилася  малесенька  Карінка,
А  у  Варвари  вже  доросліша,  Мальвінка,
Живуть  собі,  будують,  граються,
Нічого  небояться,  незлякаються...
А  час  пливе,  годинник  йде,
На  все  свій  час,  пора  прийде,
Коли  до  вічності  торкнешся,
І  на  минуле,  з  радістю  чи  болем,  оглянешся...
Ну  що  ж  я  можу  ще  вам  розказати,
Як  жить,  то  ж  не  мені  усіх  повчати,
Як  сонечко,  як  зірочка,
Чудненька  наша,  Мірочка...
А  Ромчик  вже  пішов  від  нас,
Так,  так,  пішов  у  перший  клас,
Летять  роки  і  вже  усі  дорослі,
Задумані,  замріяні,  серйозні...
Життя  -  дається  всім  лиш  раз,
Повчав  дітей,  старий  Панас,
А  смерть  до  кожного  приходить,
Андрій  по  світу,  безпритульно,  бродить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824691
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019


Очі

Великі  очі  на  розпашку,  
Побачивши  у  небі  пташку,
Павлінка  маму  за  рукав,
-Степанку,  ти  ключі  не  брав!?
Прекрасні,  чудові  оченята,
Пливуть  по  озерцю,  каченята,
А  Поля  плаче  гіркими  сльозами,
На  ручки  захотілося  до  мами...
Хитрі  очі,  як  у  змії,
Споглядають  простори  безкраї,
Чисті  очі,  світлі,  невинні,
Дні  та  ночі,  такі  швидкоплинні...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824690
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2019