GortenziaYulia

Сторінки (1/20):  « 1»

Кроваві жнива

Шумить  колосок  засмучено  в  полі
У  зернах  зчорнілих  лежить  на  землі.
Вітром  гойдає  багряну  поволі
Кров  войовничу  в  згорілім  стеблі.  

Пахне  пшениця  не  хлібом  духмяним.
Порохом  чорним  ,  залізом  брудним.
І  небо  стає  відтепер  неслухняним:
В  поле  б  дощу,  щоб  вмилося  ним.

Стогне  сльозами  дружини-вдовиці.
Мати,  немов  би  ,  блукає  бліда,
Сина  шукає  у  сивій  пшениці,
Забрала  якого    ординська  біда.

Вітер  розносить  від  диму  хмарини,
Кроваві  жнива  шиплять  у  стерні.
Поле  горить.  То  душа  України
Роздерта  вогнями  у  стиглім  зерні.

Ю.  Горбунова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2022


Я стала боятися вікон

І  знову  потріскалось  небо.
Я  стала  боятися  вікон  .
Померли  щоденні  потреби.
Вже  місяць  війні  цій  за  віком.

В  дітей  не  відкриються  очі
Залишився  хтось  сиротою.
Ненавиджу  прокляті  ночі,
В  них  більше  немає  покою.

Комусь  у  машині  навіки.
А  хтось  вже  не    вийде  з  підвалів.
Та  кров'ю  приправлені  ріки
Змивають  орду  генералів.

І  в  лісі  зполохані  звірі.
Голодні  стоять  зоопарки.
"Війна"  -  прозвучало  в  ефірі.
"Конфлікт"  -  європейські  ремарки.  

Комусь  не  доїхала  їжа
Із  градів  "живі"  коридори.
І  лапа  скровавлена  хижа
Відкрила    цей  ящик  пандори.

Вже  землі  зревіли  в  гарматах,
В  могилах  здійнялись  прокляття.
А  вітер  гуляє  в  кімнатах
Будинків,  що  стали  багаттям.

Ця  тиша  лякає  нікчемно,
Я  стала  боятися  вікон
У  котрих  щовечора  темно.
Вже  місяць  війні  цій  за  віком.  

24.03.2022
Юлія  Горбунова

***  Коли  кажу  місяць  війні  ,  мається  на  увазі  широкомасштабний  наступ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022


Обіцяй запросити на каву. Посмертно Ч. А. О.

Обіцяй  запросити  на  каву,
Як  затихне  чужий  автомат.
І  впаде  на  коліна  постава
Заблукавших  російських  солдат.

Проведи  берегами  Одеси,
Де  останки  крилатих  ракет,
Що  лишили  будинків  адреси
Серед  чорних  ворожих  тенет.

А  поїдемо  в  Харків  до  парку?
Там  зкровавлені  квіти  війни.
Із  мовчанням    затягнеш  цигарку.
І  мене  між  думок  обійми.

Запроси  у  мій  рідний  Чернігів.
До  Довженка  стрімкої  Десни.
Де  пороги  заморених  збігів
Від  російської  вмерли    весни.

Завітаємо  в  Бучу  світанком?  
І  в  Гостомель  ,  і  ще  у  Ірпінь  .
Там  катовані  з  білим  серпанком
Бродять  душі  усіх  поколінь.

 А  з  Херсону  на  острів  Зміїний.
Пожартуєш  :"Отой  корабель"...
Та  розбудить  нас  спів  солов'їний
Серед  Криму  у  пазурях  скель.

А  у  Суми  гайнемо  зненацька?
Ще  слідами  своїх  козаків.
Конотопська  завиє  відьмацька
Пісня  та  ,  що  вбива      хижаків.

Я  прошу-    Запроси  в  Маріуполь.
Там  мої  назавжди  пів  душі.
Дай  водиці  омріяний  кухоль  
Лиш  для  тих,  кого  Бог  полишив.

Обіцяй  ,  запросити  на  каву.
Отим  смутком  кровавих  ночей
Ти  мовчатимеш  поруч  по  праву.
Не  здіймаючи    в  небо  очей.

Ю.  Горбунова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022


Захиснику України

Ти  бачив,  як  небо  спускалось
Летіло  щосили  до  прірви
Тоді,  неначе  ,  здавалось
Легені  від  страху  розірве.

Ти  бачив,  як  сяяли  зорі,
Забарвлені  з"дозою"  Градів,
І  у  "зеленому"  як  коридорі  
Сам  Бог  ,  неначе  вас  зрадив  .

Ти  бачив  розстріляні  танки,
І  страх,  запозичений  в  звіра,
 І  як  розривало  світанки,
Лиш  фарт  рятували  та  віра.

Ти  бачив,  як  душі  злітають
Із  самого  пекла,  без  долі
Як  мати  дитину  втрачає,
Як  браття  зникали  в  неволі.

Ти  чув,  як  тихенько  співає
Солдат  в  телефон  колискову
Дитині,  що  вдома  чекає,
Щоб  з  татом  погратися  знову.

Ти  бачив  ,як  в  зимньому  ДАПі
Зродився  козак-характерник
Як  у  диявольській  лапі
Кнопкою  правив  химерник.

Ти  чув,  як  в  Авдіївці  лихо
Прокляттям  на  всю  Україну
Лягало  зовсім  так  тихо,
Що  вас  не  один  там  загинув.

Ти  бачив,  як  Волноваха
З  артою  у  Вальсі  "кружляла"
Як  смерть,  немов  чорна  птаха
Над  вашим  окопом  літала.

Ти  бачив  як  кров  червоніла
Вїдалася  у  чорноземи.
Як  чорна  з  косою  шипіла
У  спину  із  пекла  поеми.

Ти  бачив,  як  воля  дається.
Та  плине  та  кача  щоднини
І  поки  у  грудях  ще  б'ється
Серце  солдата  .  То  серце  країни.









































































адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869968
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.03.2020


Одружений на війні


Ти  розправ  мені  постіль,
Звари  кави  міцної,  з  корицею
Запроси  ,  на  вечерю  у  гості
Я  прийду  із  нічною  зорницею.

Ти  ввімкни  мені  пісню,
Може  й  так  ,  щоб  я  просльозився
Я  з  війною  повязаний  тісно.
Ти  пробач,  я  на  ній  одружився.  

Розділи  в  мені  вечір,
Постав  з  хлібом  пекучу  чарчину,
І  так  тихо,  без  зайвої  речі
Пом'янім  не  одного  хлопчину.  

Залікуй  мені  крила,
Може  й  так,  що  згодом  літатиму.
Вибач,  мене  знову  накрило:
Ніч  сьогодні  я  точно  не  спатиму.

 Ти  ввімкни  мені  тишу
А  я  скину  затоптані  берці,
Відпочину,  і  знову  полишу,
Бо  війна  поселилась  у  серці.....

Ю.  Горбунова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869965
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 30.03.2020


А завтра знову ранок


А  завтра  знову  ранок.
Тепла  ковдра  і  гарячий  чай
І  нерозділений  на  двох  сніданок.
І  все  банально.  Як  зазвичай.

А  завтра  знову  осінь.
Не  навкруги,  лише  в  душі.
Я  не  чекатиму  відносин.
Ти  іх  для  себе  залиши.

А  завтра  знову  вітер.
Шаблонні  фрази,  жовтий  лист.
Набори  слів,  а  може  й  літер.
І  втрачений  розмови  зміст.

А  завтра  знову  спогад....
Одна  лишь  мить,  і  назавжди
я  твій  залишу  погляд.....
А  завтра  ранок,  як  завжди....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822173
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019


Рушник рідного краю


Я  там  змалюю  сонце  в  вишнях
І  хрестиком  траву  зрошу.
І  чорнрбривцем  красним  пишно
Останній  вузлик  зав'яжу  .

Я  прикладу  стежину  з  голки,
Яка  додому  приведе.
Я  розпущу  всі  квіти  шовком.,
То  юність  мамина  цвіте.

Згущу  троянди  я  нектаром,
Щоб  бджоли  рясно  загули,
Скручу  у  нитку  білі  хмари,
Щоб  над  лісами  поплили.

На  рушнику  ж  зай  золотіє
Кохання  в  макових  полях.
То  рідний  край  мій  зеленіє
В  шовкових  вишитих  нитках.
2013

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019


Не проста

Не  проста.  Із  смаком  божевілля,
Заплетена  навпіл  в  психоз.
Без  жалю  допиватиму  зілля
Із  отрут  -  не  збавляючи  доз.

Я  жива.  Із  відтінками  жарту
Розкидую  сміху  вуаль.
Кожен  день,  не  сягаючи  старту
Холоднію,  гартуюсь,  мов  сталь.

Не  пуста.  Із  забарвленням  волі.
Розкрадаю  у  неба  дощі.
Та  щемлять  мої  рани  без  солі
Я  ховаюсь  в  стихійнім  плащі

Я  земна.  Як  синдром  від  довіри.
Із  світанків  визбирую  світ...
Я  в  свободі,  не  знаючи  міри
Розсіюю  радості  в  "зарослях"  цвіт.

Ю  Сунка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019


До твору О. Довженка "Зачарована Десна"



***

Ой,  клекотіла  в  мареві  часу.
Як  сон.  І  там  потонула.
Шукала  стомлена  спасу.
Та  спокою  того,  наче  й  не  було.

Ой,  шуміла  й  лящала  в  негоді.
І  реготали  потоплені  стріхи.
Човнами  самотніми  в  броді
Бажала  незнанної  втіхи.  

Ой,  колихала  в  розпусті  будинки,
Страчала  рибацькі  розмови.
Із  Богом  в  стихій  поєдинки
Ти  розливалася  знову  і  знову.

На  курені  стигла  вогнями.
І  небо  з'їдала,  і  сінокоси.
Ой,  Десно,  ой  сизими  днями
Ти  заплела  у  пам'яті  коси...

Ю.  Горбунова  (Сунка)
2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Пристрасть

Пристрасть

Кохатися...  у  прірві...  між  зеніту
З  безодні  народити  грішний  рай...
Торкнутися  висот.  Немов  з  граніту
Спадає  небо  у  ванільний  край...

Розпустності  напитись  з  поцілунку,
І  заплести  в  волосся  небосхил,
Від  пристрасті  немає  порятунку
Літати  можна  і  без    крил....

Розбитися...частинами...  в  полоні
зірками    вкрите    дике  відчуття....
І  скласти  Всесвіт  у  тяжкі  долоні
Із  грішністю  вдихати  все  життя...

Юлія  Сунка  24.03.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2019


Червоне вино

В  чевоному  кровавому  вині
Втоплю  слова  застиглими  вустами.  
Дощами  намалюю  на  вікні
Ворожу  відстань  між  містами.  

Сховаюсь  в  ковдру,    як  вночі
Думки  розріжуть  навпіл  скроні...  
Залишу  дотик  на  твоїм  плечі
Замезлої  від  штучності  долоні.  

Під  блюз  набридливих  пісень
В  вчорашньому  лахмітті  не  від  пради
Розмінюю  я  знову  сірий  день
На  "до"  і  "після"  від  неправди.  

Для  пароної  стиглої  в  страху.  
Станцюю  соло  "аргентинське  танго"...  
Я  не  з'явлюся  в  тебе  на  шляху...  
Вино  сьогодні  мій  кровавий  янгол....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821792
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019


Ти закриватимеш мені очі

Ти  закриватимеш  очі...

Ти  закриватимеш  мені  очі...
Подаруєш  глуху  ейфорію,
Розкрадаючи  всі  моі  ночі...
Але  тобою  я  вже  не  хворію.

Ти  пригостиш  сухим  поцілунком,
Кавовий  смак  із  цигарками.
Ти  вже  не  є  моім  порятунком.
Болюче  минуле  між  нами.

Ти  мене  чаруватимеш  словом.
Допиватимеш  всю.  Із  емоцій  
Минуле  -  застигла  основа...
Що  нас  поідає  без  порцій...

Ти  заблукаєш  в  моєму  волоссі.
Вдихатимеш  мій  "Ніна  Річчі"
Бажаєш  собі  мене  й  досі...
Байдужість  в  моєму  обличчі...

Ти  закриватимеш  мені  очі...
Дзвінками  "постукаєш"  в  двері.
Я  фільмом  залишитись  хочу
із  титрів  знебарвлених  серій....

Ти  закриватимеш  мені  очі....

Юлія  Сунка

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821784
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019


Солдату АТО…. Тисяча діб

Тисяча  із  чимось  діб

Змарнілі  очі,  чорні  очі.
Замерзлий  чай.  І  черствий  хліб.
Тримаєшся  життя  щоночі?
Вже  тисячу  із  чимось  діб.

Чумні  думки.  Думки  примари.
Забрали  ніч.  Бракує  сил.
Волієш  піднестись  між  хмари?
Та  зброя  в  тебе  замість  крил.

Сухий  пайок.  Водиці  фляжка.
Одна  на  двох.  Ви  ж  на  війні.
Туманом  стеляться  так  тяжко.
Кроваві  дні  у  далині.

Тряпчані  вікна.  Стеля-зорі.
Земля  розсердилась  гудить.
Співають  кулемети  в  хорі.
Герою!  Ворог  вже  тремтить.

Ставок  за  тином,  рідним  тином.
Стежки  у  сад.  Цвіте  верба.
Там  мати  молиться  за  сином.
А  в  батька  на  чолі  журба.

І  час  мине,  а  час  минає.
І  серед  мальв,  похилих  пнів,
Рідна  Земля  тебе  чекає
Вже  тисячу  із  чимось  днів.
2017

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821676
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019


Нічна чарівність

Я  чула,  як  зірки  шепочуть,
Дзвенять  про  долю,  мов  кришталь,
Я  чула,  як  вночі  тріпоче
Вербовим  листям  смутку  шаль.

Я  чула  ,як  бринить  в  тумані,  
Між  чорнобривців  чисте,  як  роса,
Найперше  юності  кохання,  
Що  світить  сріблом  в  небесах.

Я  чула,  як  проходить  літо,
Як  житнім  колосом  шумить.
Минуле,  що  волошками  прожите
Не  зашумить  вже  ні  на  мить.

Я  чула,  як  зірки  шепочуть,
Як  ллється  шепіт  по  дахах,
Я  чула  відголосок  ночі
В  ранкових  спокоєм  покритих  снах.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821675
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2019


Вербина доля

Не  гніться,  верби,  до  води,
В  ній  не  шукайте  долі,
Корінням  туги  назавжди
Ви  опинилися  в  неволі.

Не  плачте  скрипом  давнини  
І  не  клоніть  гілками
Ті  пишні  крона  сивини,
Що  осипаються  квітками.

Не  мрійте,  верби,  про  любов,
Водою  ж  плещеться  кохання,
І  зашуміть  недолею,  немов,
Сьогодні  ви  плекаєтесь  востаннє.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821587
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Я марю, жеврію тобою

Заколихай  мене  коханням,
Я  віями  торкнуся  серця,
Я  затремчу  твоїм  бажанням,
Як  смуток  тінню  розіллється.

Заворожи  мене  душею,
Хай  колоском  жовтіє  доля,
І  я  питаю  :  "Чи  невже  я  
У  твого  серця  у  неволі?"

Ти  закохай  у  мене  осінь,
Хай  в  серці  прошумить  грозою,
Бо  я  кохаю  тебе  й  досі,
Я  марю,  жеврію  тобою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.01.2019


Я псих

Шизофренічно  здригаються  штори,
Вікна  сквозять  в  істерії,
Заперті  на  ключ  коридори,
Сьогодні  я  псих  у  стихії.

На  смак  свій  запрошує  кава,
Босоніж,  в  режимі  "оф-лайні",
Я  цукру  тобі  не  поклала,
Та  й  зорі    сьогодні  звичайні.

І  заліковано  труять  примари,
Шаліють  в  нічній  літургії.
Думки  не  освідчені  скнари,
Тобі  віддалися.  Повії.

І  хаотично  сплітається  стеля,
Змістовність  горить  у  одвіччі,
У  твої  обіймах  пустеля,
З  тобою  я  псих,  без  тебе  -  удвічі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821496
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019


Чух

Вірш  посвята  коханому  воїну  АТО,  який  з  14  року  боронить  рідний  край

Чух"

Потерта  клавіша  на  сірім  телефоні,
Шукаєш  в  осені  жаданого  притулку
Ти  в  цьому  світі  ,  наче  й  не  сторонній,
Думки  про  «нуль»  приймаєш,  як  пігулку.

Пройдешній  день  врізається  у  скроні
Минулим  запахом  відстріляної  зброї…
Ти  у  Війни  на  вічно  у  полоні,
«Німий»  борець  зневажливої  Трої.

Дороги  всі  сплітаються  війною,
Нічним  неспокоєм,  зчерствілими  руками
Себе  ховаєш  поруч  –  за  собою,
Як  «Дон  Кіхот»  воюєш  із  думками…

І  промінь  сонця  стигне  в  камуфляжі,
Бенгальський  тигр  з  безмежними  очима,
Сплітаєш  біль  у  павутиння  пряжі
І  все,  що  там  залишив,  за  плечима.

І  жовтим  листям  золотіє  смуга  долі
Дощами  заливає  сіль  в  холодні  рани…
Душа…  Вона  давно  бажає  волі….
Та  до  весни,  Герою,  ще  занадто  рано…..

Ю.  В  Сунка.  28.10.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2019


Сповідь для мами


А  вчора  дитинства  поспіла  калина,
Зозуля  тихенько    в  заплаві  кує,
Ой,  мамо  рідненька,  я  й  досі  дитина,
Та  зморшки  в  обличчя    нам  доля  снує.

А  вчора    летіли  додому  лелеки,
Я  думала  Бог  тобі  вічність  послав
До  пізньої  осені  ще  зовсім    далеко,
Та  стежка  у  сад    ріп»яхом  поросла…

Я  думала  руки  твої  не  зчорніють,  
А  я  не  впізнала,  що  ти  є  свята.
Багрянцем  червоним    на  яблунях  спіють
Твої  золотаві  й  минулі  літа.

А  вчора  спліталося  бабине  літо,
Та  в  твоїм  волоссі    блищить  сивина…
Пробач,  дозріває  на  обрії  жито
І  в  тому  є  ,  мамо,    моя  вина….

А  ти  заспівай,  як  колись,  колискову.
«Ой,  люлі  люлі»  в  осіннім  саду.
Мене  поклади  на  подушку  шовкову,
А  я  в  тім  раю  назавжди  пропаду…  

А  вчора  я  айстри  тримала  в  долоні…
Ми  пили  з  тобою  з  меліси  узвар
Ой,  мамо  рідненька,  я  ж  твоя  доня…
Та  в  неба    для  нас  є  свій  календар.

Ю.  Горбунова  (  Сунка)  08.09.2018

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821355
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019


А мені б….

Мені  б  скла  у  закриті  долоні,  
Морозу  в  камін  не  згорівший...
І  мрії  до  ніг    безборонні,
Байдужістю  вщент  захворівши.

А  мені  б  у  асфальт  мертві  думи  ,
І  диму  ядкого  у  скроні  
Стареньке  авто,  і  літньої  гуми,
 І  у  смітник  помістити  стороннє.

А  мені  б  із  вином  анальгіну,
І  БІТЛЗ  в  забутій  касеті  
Парфюм  із  смаком  ваніліну,
І  спомин  в  пожовклій  газеті...

Мені  б  море  у  пляшку  з  під  коли,
Замки  на  невидимі  двері
Мені  тиші  безмежні    подоли.
Мені  стільчик  з  засніженім  сквері....  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821335
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2019