| Сторінки (1/75): | « | 1 | » |
Залишся у спогадах, а може у мріях.
Залишся в пісня, у нотатках і в діях.
Побудь біля мене, принаймі, хвилину.
Розбав цілунком мою звичну рутину.
Втрачати голову зараз не треба,
Хай не виникає твоя потреба.
Думай головою, а не серцем ,
Ти ж у мене дівчатко з перцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2021
Під товстим шаром плоті я ховаю планети.
Там купаю в турботі свої ніжні сонети.
Я всього лиш дівча, що шукає притулку.
Я всього лише квітка у твоєму провулку.
Ніжний дотик герані до шорсткого лиця.
Тонкий доторк пальців, ніби пензель митця.
І для щастя в очах більш нічого не треба,
Тільки поруч когось, ну, і крихітку неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021
Хочу без меж і трішечки дико.
Так, щоб тягнуло до твоїх очей.
Так, щоб ступаючи тихо,
Падати в обійми наших ночей.
Шукаю тебе між рядочків
І чужих, свавільних облич.
Портрет зіставлю з шматочків,
А ти мене возвелич.
Не знаю, чи стану кращою,
Чи плавно піду на дно.
Та навіть, якщо стану пропащою -
Врятуєш мене, все одно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
У білому мареві сірого світу
Між непрохідних, вузеньких доріг,
Ми з тобою дякуємо літу
За його теплий міцний оберіг.
Допоки, між хмар виникають картинки
І тануть сніги весняні,
Ми не пропускаємо хвилинки,
Стримуючи серця вогняні.
Римуючи кривенькі рядочки,
Я пишу про власні надії.
Щодня перегортаю листочки,
А могла б виконувать мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021
Створив нові цілі та розклав на місця.
Тепер мрію, що ця історія немає кінця.
Дав зрозуміти й почути "жаданна".
Вірю, що колись звернешся "кохана".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907705
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2021
Лиш димом стали надії...
І тільки тепер - я жива.
Коли кожен множить мрії,
Я їх ділю на два.
Поки він пише нову книгу,
Я вириваю листки.
І знову викладаю кригу
Там, де цвіли квітки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Я обіцяю, що кину це все...
Забуду запаху тонкий аромат.
Я впевнена, колись моя візьме,
І у цій грі покладу шах і мат.
Та вона ж схожа на покер
Але лише я програвала очки.
Ти кожного разу показував "джокер"
Й доводив, що граєм, немов діточки.
На кожний недолік знаходився плюс,
На провину - заперечення.
Руки манили, як підлітка снюс,
І я слухала кожне твоє речення.
Дійшовши до висновку, підбивши рахунки,
Згадуючи кожну суперечку,
Сказав: рятувати стосунки,
Як на війні діставати аптечку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
В цих красивих очах так багато тепла.
В цих бездонних зіницях і любов, й каяття .
У сльозах її ніжна вірність текла
Та, що не вмістилася у почуття.
Їй нестерпно важко бути самій.
Завше високо, та зараз низько.
Хай її огортає смуток мій,
А біди ідуть, як розбите військо.
Хай студить кров і зупиняє життя,
Хай буде гірко від жалю і болю –
Не дозволяй ламати буття,
Тепер, ти сама з собою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Про нього вже не пишуть книги -
Його затоптують в лайно.
Воно давно не топить криги,
Та й не рятує більш воно.
Малює темнії картини,
Освітлює глибокі рани.
І почуття вже не дитини
Загнані є у тісні рами.
Любов - не те, чого хотіла.
Не знала я й, що буде далі.
Та в цих стосунках все ж влетіла
У згусток сліз, розлук й печалі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Естетика тіла, гострі ключиці.
Тоненькі зап'ястки і руки мов птиці.
Широкі зіниці і сірий янтар.
Ти все ж те дівчисько, чи ярий бунтар?
Вогонь чи вода? Скажи ж, уже й слід!
Та прожито мало весен і літ.
Я трішки психолог, а трішки - я псих.
Скільки стерто римовок отих?
Пробач, що ж в твоїй голові?
Рими чи ж вірші, чи фарби нові,
Гітара, картини, світи, небокраї?
Чого ж ти на землі то шукаєш?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Тонуть тихо, як в воду йде лід
Комети лишають безмовний слід
Все прекрасне і дивне - мовчить
Все безглузде й невірне - кричить.
Все тихе дороге, та часто несказане
Все, що напишеш - залишиш навік
Все, бляха, в цьому світі пов'язане
Якби не було часу, то він би банально не стік
Вертають туди де тепло і ситно
Любов, наче пару, в повітрі розлито.
Кохають лиш тих, хто не тільки казав
Кохають лиш тих, хто до неї не літав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884618
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2020
Викласти все, що на думці?
Топитися в твоїх очах!
Кохати, неначе безумці,
І спати на твоїх руках.
Назавжди збудувати хатину
Без даху іще, і квіто́к,
А з часом - велику родину
І песиків трьох, і діто́к.
Та байдуже де, що і для чого
Важливо - з тобою навіки-віків
Зранку прокидатись від голосу твого
І тихого: кохана, будильник три рази дзвенів.
Піднятися з постелі білої-білої
І стати жаринкою в холодному світі
Схопитись від радості тихої, млілої
Що разом прокинулись в ще однім літі
Омріяно впасти, коли на коліні
Згадаєш, як вперше до мене прийшов
Розкажеш, що мріяв зі мною "на сіні",
А потім, і віру й притулок знайшов.
Згадаєш, як йшли ми важко до цього
Будували сходинки і рами
І разом напрочуд міцного
Майбутнього собі збудували.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870201
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2020
І я завжди буду твоїм ангелом.
Посеред зими рожевим цвітом.
Жарким Феніксом, сірим попелом
Тим, що вдихаємо літом.
Берегтиму твою душу і тіло,
І не кину, ти вже знаєш, ніколи.
Я не все робитиму вміло,
Та не дам, щоб твої губи хололи.
Моя впевненість - то вже тільки слівце,
Її нищили всім зага́лом
Та не думаючи про це -
Обіцяю, на землі стати янголом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=861783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2020
Тобі юні 15 і блакитна стрічка в косі.
Ти вже змирилася, що завжди "не така як всі"
Безнадійно закохана, безнадійно мрійлива!
І тільки він знає, наскільки з ним ти щаслива.
Тобі юні 15, ти себе ще шукаєш.
Віриш, кричиш і постійно "літаєш".
Тобі юні 15, чого тобі треба? —
Його. Під маленьким клаптиком неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2019
...бо скільки часу я кохаю,
І не можу розлюбити.
Так, хай буде, я чекаю.
Коли прийдеш із сном повити.
Ловлю звуки у моментах,
Запах твої шиї...
Чи то вибити на центах
Дотики "нічиї"?
Тонкі пальці у волоссі.
Безперечно - твоя.
І пісні тут безголосі
І п'янюща хвоя.
Хай чекає небо,
Нам набутись треба.
Хай чекають зорі
Ті, що в сні прозорі
Не залишу одиноку риму доживати
Ти ж вже дав мені ті крила, то навчи літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850146
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.10.2019
Руде дівча, то ти вогонь?
То ти впікаєш мої плечі?
То ти торкаючись долонь
Палиш усе, і навіть речі?
Тебе ж і відьмою зовуть,
І замість крові - полум'я.
Тобі ж усі у слід кричуть:
"Жаркіш, ніж сонце полудня"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847280
рубрика: Поезія, Містика
дата поступления 06.09.2019
Ти любиш читати: віршики, книжки.
А він любить тебе. Твої губи, інтрижки.
Ти любиш кавою душу залити,
Він любить напругою тіло спалити.
Ти і з ним гуляєш, як по лезу,
Мило усмішаючись до іншого: підвезу.
Ти не *** дівчино, ти вище цього.
Ти віддаєш, те що дали тобі, хай й вбого.
Таких, насправді, лиш би розуміли.
Таких, би руки інших довго гріли.
Але зникає будь-яка цікавість,
Коли відчуєш бажану ласкавість.
Коли ти чуєш його губи,
Кладеш галочку і смієшся вже, крізь зуби.
Бо то була лиш задана мета,
А ціль в житті далеко не така.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847145
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.09.2019
Діло не в римах.
Діло в твоїх руках.
Літо не в ріках
Літо з тобою в зимах
Вічність то два дзвінки серед ночі
Вічність - твої незримі очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844515
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2019
Він щось робить з тобою.
Вже й на себе не схожа.
Ти ж знаєш, він прийшов весною
І серце твоє квітло, мов рожа.
А такі як він закохуються?
Чи лиш дозволяють себе кохати?
Де ж такі викохуються?
Їх ніжними словами вкладають спати?
Чимось недоступним і великим був,
Та став до серця надто близько.
Ти знаєш, там роки протяг дув,
А тепер думкам вже стало слизько.
Напів проза, напів вірші.
Трохи суму і думок.
Тішить те, що не найгірші,
Все ж побачать світ зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2019
А ми горіли... Не стримуючи почуттів.
Палали, як лише могли
І це все доки тікали ми від ментів,
І нам свіжою кров'ю рани цвіли.
Сварились, бились все на перебій.
Кричали і посуд в сварках летів,
Та слова ставали у рівний стрій,
Бо ти так жадно мною шалів.
Дай, дай вогню! Мені тебе мало
І плечі широкі накриють усю.
А зранку вже скажеш, як тіло кричало,
А серце тихо казало - люблю.
Вогнем горіли, яскравіше світу
Гарячі, молоді тіла.
Ми віддавались без наснаги літу
І твоя рука кудись вела.
Я так наївно... Мені ж не йшов з тобою лік
Але, напевно, той вогонь мене й обпік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842997
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 24.07.2019
Знайти і загубити
Втопитись і топити
Тонути й задихатись
Літати й не ламатись.
І вірити, чекати
Душею все ж палати
Кохати й просто жити
І в всьому не тужити
Вернути і любити
Сварити і мирити
Терпіти й годувати
Міцніше обнімати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842593
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.07.2019
Не цілував лиш губи,
А стесував усі кути.
Знаєш, бувають грубі
Але явно - не ти.
Так часто зависаєм в клубі,
Що вже обох не спасти.
Мої частиці - твої вже, лю́бі
І лиш я можу тебе завести́.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842180
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.07.2019
Ті руки, якось сплелись.
Тихенький стукіт серця.
Думки докупи звелись,
Ти ж поглядом уперся.
Приємний запах диму.
Думки тобою п'яні.
Готова разом в зиму.
В морози, ті рум'яні.
І безліч днів щасливих,
Безсонних сотні ноче́й,
Очей, тих не зрадливих
І поглядів урочих.
Я чесно не покину,
Вже тепер, рідні руки.
З любов'ю тільки згину,
Під серця твого звуки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=841932
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.07.2019
Залишу твоє фото у рамці,
А спомин назавжди в душі.
Вмию росою серце у ранці,
Погане відправлю в глуші.
Вночі дарую тобі спокій.
Вдень - бурю й натхнення.
Раз у науці високій.
Раз - кулачок або жменя.
Ти змінюєш світ собою.
Крутиш інших навколо се́бе.
Кажеш: "Хороше не йде за водою".
І я завжди вибиратиму те́бе.
Зламав стільки душ і пролив море сліз,
А я кинула не одного.
Нам це не заважає скласти валіз,
Та скуштувати разом "неземного".
"Погані обоє" - кричать нам у спини.
Ти трішки більше, як не крути.
Різні гріхи, спільні провини,
Але одного хочу - не відпусти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.07.2019
Я бачу зачасто занадто приязні в то́му.
Я словом ламаю серце украй.
Кричу в дзеркало: тобі не страшно самому?
А слух все частіше вловляє: - Прощай...
Я кидаю мотузки на сушу.
Прибиваюсь серцем у порти.
Він зумів розкулупати душу.
І винуватець цього всього, друже, ти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839060
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.06.2019
Прокурений голос, "Marvel" в кишенях...
Очима в очі, наче по мішенях.
Тихо спускаєшся нижче,
Думками ж літаєм все вище.
Топиш тіло в пристрасті, турботі.
Всіх інших купаєш у болоті.
Дряпаю спину, кусаю тіло,
Що ж мене в тобі зачепило?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2019
Можна сьогодні ти будеш поруч?
Можна з тобою сьогодні літати?
Може, тихо сядеш ліворуч
І розкажеш, як зумів покохати?
Може сьогодні разом вип'єм каву...
Закутаєм серце разом у дим?
Перетворимо кров на лаву,
А потім з тобою - помру молодим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2019
Впасти візерунками на грубі вигини шиї.
Кусати до сивості твої ключиці.
Поїхати дальше за Чорториї.
Знайти з тобою страшні таємниці.
Одного дня варити каву.
Кидатись подушками, щиро сміятись.
Написати з тобою спільну справу,
Щоб ти не думав до інших вертатись.
Дивитись на зорі.
В мовчанні кричати.
Одне одного вигини прозорі
До невпізнання цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834686
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.05.2019
Дай прикурити... Забудь про легені...
Сьогодні не про них складають легенди.
Кажуть, що в кожного дим у вені...
Кажуть, що в когось борги і оренди?
(Чи все-таки, в когось парфуми і бренди?)
Сьогодні нам підсильно, так багато!
Й любов'ю кожен крутить раз у раз.
Проливаємо ж кров чужу завзято.
Димом солодким скутуєм запахи фраз.
Дай сигарету на мить лише, друже!
Сьогодні в твоїм ароматі тону.
Сьогодні хочу тебе більш, ніж "дуже".
Сьогодні - димом маню Сатану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834484
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2019
То все насправді, друже мій - дурня,
Але хто тебе любитиме так сильно, як і я?
Хто чекатиме тебе, завжди і всюди?
Хто любитиме твої нічні приблуди?
В кого попросиш ти палкий цілунок?
З ким на зорі дивившись, зб'єш рахунок?
Кого будуть смішити твої жарти?
Хто стане на сну твого варти?
Хто любитиме більш за мене твої руки?
Не більш, ніж гидкі, лицемірні суки.
Так, хай буде... Я даю тобі волю...
Але я знаю, що ти ще не раз впишешся у мою долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834225
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2019
Найгірші - ігри в маски...
Знімай скупі, ті водолазки!
Краплями підривай спину.
Вогонь розпалюй без зупину.
Рви одяг і серце...
Лишай найбільші сліди!
Думки вагою з Герце...
Погляд, розтоплюй льоди!
Шукай мою душу на карті.
На карті - твоєї душі.
Віддай усі гроші на варті,
Які б то не були куші.
Топись в моїх сірих очах.
Кохайся зі мною в ночах.
Стисни руку з моєю.
Убий любов'ю своєю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=834126
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2019
Таких, ще треба було пошукати...
Руде волосся нище талії...
З нею так хотілося літати
І бачити її душі вічні баталії.
Сірі очі, і переносиця в веснянках.
Театром й віршами жила.
Комом застрягла у горлянках,
Нагадуючи всім, що всеж таки жива.
Кохалася у піснях лайливих.
Любила ніжні поцілунки в шию.
Самокритичність - потвор тужливих,
А також знала, кому й коли я яму рию.
Сама собі не раз протиставляла
Одні її слові та інші дії.
Так часто думки переставляла,
Що нажаль, не знає де її вже мрії.
В агоніях страшенних мордувала
Душі своїє тонку натуру.
І незважаючи на це, на все плювала.
І подих відводила лиш від перекуру.
А їй насправді нічого й не треба...
Вона уже не буде чекати...
Її би тільки з кимось, вище неба...
Її би знову, як вперше, літати!
Змінює хлопців, як рукавички.
Шукає близьку для неї душу.
Не розказує нікому свої погані звички.
Виправдовуючись: бо не мушу!
Та вірить в краще, щоб там не було.
І скільки б, й як, її життя кидало...
Не забуває те, що прибуло.
Не забуває ніколи, як серце в любові кричало.
А їй насправді, лиш би покохати.
Тай так, що її на руках носили.
Та так, щоб не хотілося до інших вертати.
Навіть, якби її в молитвах просили.
Так, щоб їй сказали: покажи мені як любити...
І за ці слова вона б море віддала.
Та тільки так, щоб його серце лічити.
Та тільки, щоб йому віршів мільйони і душу продала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833419
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.04.2019
Її очей для нього було мало.
Йому би душу її до себе забрати.
І те не факт, що б йому цього стало,
Бо він так хотів з нею літати.
Не поступлива, з норовом, часом занадто
Але її тіло манило. Аж надто.
Гаряча, обпікала полум'ям...
Сходила з неба, міняючись полудням.
Наче Бог розсипав вроду, і веснянками встелив її щоки.
Наче він дивився в воду, не помічаючи як пливли роки.
Та долю її окутав терном.
Посіяв горе плідним зерном.
Припорошив уламками зради,
Думаючи, що не дасть собі ради.
Але крізь всі незгоди,
Настрій створив її не від погоди,
Бо завжди сміялась, раділа, шаріла
І тільки при ньому обличчям біліла.
Силу духу незламну послав,
Щоб ніхто в ній без міри не літав.
А той хлопчина, усе бачив.
Усі крики їй він і пробачив.
Бо він напевно ніколи ще так,
Не відчував із неба знак.
Він хотів її усю. Без рамок.
Хотів бачити, як у її очах пеститься ранок.
Хотів кохати її без міри.
Віддати останні крапці довіри.
Вона його хотіла тако́ж,
Та от проблема серце тривож
І він й вона десь собі жили,
Та разом їх долі ніяк не зводили.
Можливо, кохатимуть щиро колись.
Можливо, ще скажуть: навічно їх руки сплелись!
Можливо, і знають вже одне одного,
Та поки, не подають знаку жодного...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2019
В її очах топились кораблі.
Тонули сотнями прості хлопчини.
У її очі кольору ріллі,
Була закладена проста душа дитини.
Відчувши погляд сірих вік
Назад із них наврядчи вже вертались.
А деякі не рахуючи за роком рік
У них без перестану кохались.
Але ніхто так не збагнув,
Що очі - душі відображення.
А отже, жодний ще не сягнув
Душі її прекрасне зображення ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2019
І поки я перебиваюсь смаком чужих губ,
І не з тобою, я лечу крізь вітер,
І кожен його дотик - душогуб,
Бо мрії із тобою просто витер.
Так легко було, коли я тебе не знала.
Так легко, наче кілька днів тому.
Коли усім наперекір кричала:
Я не хочу. Себе я не втоплю!
Але ж тону... І мрій на двох багато.
І вірю, що скоро все ж таки верну
Твій голос, що звучить як свято.
Що лиш під нього я засну.
І Бредбері, насправді, ще не знає,
Що таке по справжньому горіти.
І ніхто з нас поняття немає,
Скільки градусів потрібно дати, щоб з ним тихесенько шаріти.
Смуток котить із сірих тих очей
І омива водою твої щоки.
Так тихо, не рахуючи ночей
Ти не помітиш, як збіжуть найкращі ро́ки.
Це літо диктуватиме свої закони.
А диктуватиме воно - кохання!
Я уже начхала на їхні канони,
Бо настає моя пора літання.
Я насправді, змінюсь критично.
Та дещо, назавжди залишу.
Хоча б його "люблю", що звучало так велично,
І мрії про те, що не раз ще тобі напишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2019
Сірі колони непрохідних тернів.
Безжально звисаючих вниз.
Кожного разу наїдаюся стернів,
А ногами втоптую хмиз.
Сірі колони пошарпаних душ.
Дихаючих раз через раз.
Тихий дощ вимиває туш.
Переходячи свій перелаз.
Чорні від суму думи й серця.
Темні та дикі їх побажання.
Руками знімаючи сльози з лиця,
Ти плюєш на їхні прохання.
– "Писати не треба. Це не твоє."
–"Графомани, більш ніяк не назвати!"
–"Ти словами зачипаєш серце? Чиє?"
–"Ти кажеш: більш не хочеш кохати?"
Рвучи спину, кусаючи губи,
Стиснувши руки в кулак,
Я обточу в власну мрію зуби,
Бо я знаю, що я не слабак.
Я зумію. Витерплю. Переживу.
І вам бажаю того ж,
А ще вірю, що все ж верну
Того, кому так хочеться сказати: тривож.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.04.2019
Чому я бачу лиш закоханих дівчат?
Чому навколо пар багато?
Чому мій телефон і соціалки всі мовчать?
Чому серце ним, наче в полон узято?
Відповідь простою буде, ти й не сумнівайся.
Насправді, все іще буде.
Ти сама в цьому переконайся.
А знаєш, ти ж жодного разу так і не пішов.
І ми жодного разу і не сварились.
Ти після усього ключ до мого серця знайшов,
І ми так часто і щиро мирились.
Після тебе, я горя в вині не топлю.
Після тебе, я нічого в собі не міняю.
Після тебе, знаю що таке "люблю".
Після тебе, знаю що таке "чекаю".
Після тебе, мені інші як крига.
Після тебе, мені їх дотики гидкі.
Після тебе, я знаю, що кожна душа як книга.
Після тебе, я знаю, які не щирі слова - нудкі.
Після тебе, погоду я не дивлюся.
Після тебе, і сонце для мене стало дощем.
Після тебе, щодня чекаю твого "вернуся".
Після тебе, все що між нами було, стане ще одним віршем.
Після тебе, ще більше читаю.
Після тебе, чекаю нашого літа.
Після тебе, серцю всі борги вертаю.
Після тебе, душа наче світлом пригріта.
Після тебе, з твоїм фото засинаю.
Після тебе, майже щодня плачу
Після тебе, інших далеко посилаю.
Після тебе, коли ти прийдеш, я знову все тобі пробачу.
Після тебе, я інших не хочу.
Після тебе, інших й не буде.
Після тебе, я знаю, що лиш тебе захочу.
Після тебе, або з тобою довіку або задушуть добрі люде.
Після тебе, я чекаю тебе.
Знову і знову, щодня і щоночі.
Я вірю, що колись тебе верне,
І ти згадаєш мої сірі очі.
Можеш не писати, не дзвонити, не кричати.
Ти головне приїдь на хвилину.
Я не буду тобі все те горе вертати,
Бо пережила те все для світлого плину.
Після тебе, зрозуміла наскільки вірною буваю,
Просто коли знаю, що дійсно кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831712
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.04.2019
Я не звикну до тебе.
Я тобою голодна...
Я підпушу до себе...
З тобою на все згодна.
Я чекаю, і буду чекати, допоки руки твоєї на собі не відчую.
Я кохаю, і буду кохати допоки те саме з твоїх уст не почую.
Я вірю в те, що ми разом будем й пройдем лавини.
Я знаю те, що ми разом переступимо найгірші сходини.
Я не можу без тебе. Без тебе і сенсу не бачу.
А можливо колись і Париж із тобою побачу,
А зараз, я тільки одного твого слова як вічність чекаю,
Бо я знаю, що прийдеш. Бо я знаю, що вірно кохаю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2019
Ти хоч інколи думай, що говориш.
Бо у всьому знайдеться потреба.
Бо всеодно словами серце спотвориш
І хоч, інколи відчувай що - не треба.
І всеодно, між білих лавр знайдеться до біса чорних плям.
Відповідальність на себе ніхто не візьме.
І скільки ще накопають на твої дорозі ям.
І лиш твоє плече в очі впаде.
Зрозумій, в житті легко не буде.
Серед зими не раз тебе покинуть.
Але хай весною все погане серце забуде.
І пригадає як без нього думи гинуть.
Згадай, найкращі моменти ,
Ще раз попроси хай прийде.
Не наводи серцю аргументи,
Бо воно знову у нім плюси віднайде.
Він буде з тобою. Чекай. Ще трішки, можеш й не спати.
А в сні (чи то реальність?)
Він на порозі до твоєї хати.
Чорт, яка ж чекана банальність.
Не треба нічого й нікого їй
Коли ти з нею поруч.
Ти приносиш радість душі моїй,
Бо ти для неї, сонця світлий луч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2019
Коли твоя рука зі мною була -
Мені й віршів було не треба.
Коли моя рука тебе відчула -
В серця виникла потреба.
Коли своїми руками тебе обнімала -
І Всесвіту мені було мало.
Коли було холодно руки свої в твої кишені ховала,
Бо я знала, що серце кохало.
Коли ти прийдеш до мене знову
Я не думаючи до тебе в обійми впаду.
Разом зустрінем зорю світанкову.
Слова найкращі тобі віддаду.
Коли ми затанцюємо посеред горя,
І нам буде вже не до нього.
Коли в душі моїй побачиш більше моря.
І зрозумієм, що не можем одне без одного.
Я знаю, все буде прекрасно
І зведе життя нас ще не раз.
Бо усе в ньому буває вчасно,
І ти втопишся в мені, й не будеш рахувати фраз.
А я любити тебе не перестану,
Бо як вина смачний ковток,
Що загоює і найглибшу рану,
Так ти заповнюєш кожний мій листок.
І знову щиро і так палко,
Я поцілую, ті найкращі губи.
І найміцніших слідів буде не жалко.
Лиш попереджаю, в кам'яну душу не поламай зуби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831150
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2019
Тихіше. Я займу лише хвилинку.
Ти встигнеш допоки в турці завариться кава.
Я вкраду тебе, мою найкращу людинку,
Бо ж чекає на тебе подорож цікава.
Сьогодні я відкрию двері, в незвідані ніким краї.
Не зовсім Ла-Манш але й я не Екзюпері.
Це тільки моя душа у матеріальному світі.
Це просто моє життя, немає куди правди діти.
Дай свою руку. Ні, все так і має бути!
Відчини двері спершу в кімнату, а там і до серця не далеко.
Вже впевнена: ми не зможемо цей момент забути!
Ну то що поїхали, лелеко?
Дивись там батьки,а тут я –
Це мій маленький світ.
Постери найкращих - це сім'я,
За останні двісті літ.
В маленькій кімнаті змішались смаки.
Тут і троянди, тут і зірки.
Книг так багато, і разом із тим
Репери не хороші нічим.
А і справді, від дівчинки лиш аромат.
Більше ж від пацана; о, а тут і твердий мат.
Запитання постає одне: ти ніжною лиш з ним буваєш?
Відповіді не знаю на таке, а в тім не лиш ти, цим питанням страждаєш.
Я на шляху до кращої своєї версії.
І самооцінка начебто чудова.
Благаю Бога, не потрапити в сіті реверсії.
Бо знаю, що в душі розпочнеться справа судова.
І насправді байдуже, яка я.
Іншою наврядчи уже стану.
Ти дивись, а отут твоє ім'я!
Та ти ж подарував мені Нірвану.
Байдуже, на всі вчинки, всі слова,
На образи серед ночі.
Від тебе ж кругом іде голова.
Боже, які ж прекрасні твої зелені очі!
Так, я вічність у них бачу.
І любов до швидкості гарячу.
Всесвіт мій у них лишивсь,
А ти в моєму ліжку на ніч залишивсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830881
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2019
Ми усі думками в одній клітці,
Розбиваємо в цементні стіни крила.
Душі обмежені, немов у сітці
Їх рука чужа зкорила.
Ми усі підвладні власній долі,
А у чужих життях відіграємо лише ролі.
Існування наше не марним варто зробити,
Чи хоча б, по собі сліди гідні лишити.
Ми мріями тягнемося ввись, а ногами втоптуємо стежки.
Думками своїми ділись, а образи сховай у діжки.
Руку тому хто тоне подай, добром же двічі тобі вернеться.
Усе погане й сум віддай, і хорошим серце озоветься.
Зітри сльозами усі рамки, усмішкою пробий дорогу.
Навчись босою вибігти на ґанки, і за його плечима знайти сторогу.
Солодкого поцілунку чар, нехай закутає твоє зранене серце.
А коханого тіла жар, буде як невичерпне озерце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829827
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.03.2019
Вона не вміє вписуватись в рамки.
Їй всьо 14, їй не до того.
Вона не вчиться рахувати ранки,
Бо знає швидкоплиність життя цього.
Без одору, без зайвих слів
Шукає в перехожих рідні душі.
Віршами топить сотні кораблів
І всі критики для неї є байдужі.
Шукає сенс життя у книгах та віршах.
У тих руках, що завжди поруч з нею.
І в тих людях, які читають сум в її очах,
Тих, кого назива ріднею.
Вона не вміє придумувати нові рими.
Тай інколи все паде із рук
Але віртуозно грає ними.
І рідко гнеться, як молодий бук.
Вона цитує власні вірші.
Так, тихо просуває їх у маси.
Не вміє вибирати з них найгірші,
Бо на кожному є свої гримаси.
Кожної вільної хвилини,
Записує хоч два рядка.
Хтось скаже: трохи важко для дитини,
Але лиш вона знає, наскільки думка у неї прудка.
Бо те її, те до її серця має стежку,
А ще він, його трима в душі.
І щодня ногами втоптує, оту мережку.
І її коханню до віршів і до нього, нема межі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828480
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2019
Чорт, я не можу повірити,
Що те чого я так чекала,
Те, в що я розівчилась вірити
Але всеж таки кохала...
Я не вірю, що він зі мною.
Не вірю, що наші уста в поцілунку.
Не вірю, що захищаєш собою
І заповнюєш кожну мою думку.
Так добре, мені іще не було.
Твої руки влились в моє тіло
І серце безнадійно стукіт чуло,
А це просто у нім і було діло.
Сльози щастя з очей так і линуть
І вже байдуже, що до тебе було.
Здається, що думи без тебе гинуть
І серце точно не забуде як гуло.
А я ночами лиш благаю Бога,
Щоб ти завжди залишався поруч.
І щоб світлою була твоя дорога,
І кохання ми створили власноруч.
Та байдуже, бо я уже люблю
І уже відчуваю як у тобі тону...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828226
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
Я завтра вб'ю світанок
І перші зорі тобі принесу.
Тоді іншим буде ранок
І сонний світ, подивиться на твою красу.
Музика витончено заграє
Чи то у душі чи наяву,
Твої зелені очі привітає,
І з твоєї душі власноруч смуток зірву.
Ніжний дотик сильної руки,
Яка узори на плечах малює,
Та ти торкайсь, допоки,
Серце моє вірші гаптує.
Нехай із уст твоїх, я почую
Ті заповітні слова.
Нехай я їх полікую,
І це буде щаслива сторінка нова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2019
Останній ривок... На долоні вже мрія.
Думи у голові витають, сум неначе зернами сія.
Завалений графік. Третя ніч без сну
І відчуття, що будь-де засну.
Пройшло всьо лише пів року,
І це вже, як з якого боку.
Здається, що так мало
Але з віршами легше стало.
У них я розпач виливала,
Коли сама собі ребра ламала.
У них найкращих величала,
А погані думки проводжала з причала.
Допоки я з ручкою засинала
Погана доля мене оминала.
Без віршів - це вже не я.
І без них, душа вже не моя.
Пишу. Бо по іншому не вмію.
Інколи сумніваюся: чи правильно я дію?
Мовчу. Кричу. Сміюсь.
Бо знаю, що у думках своїх топлюсь.
Я дякую за все, найкращим людям,
Які не дали розірватись серцю у грудях.
Дякую, кожному про кого писала
І дякую, тим кого без міри чекала.
Три дівчини, які зробили мене і мій світ,
Які зуміли розтопити на серці лід.
Дякувати не перестану Богу
За те, що послав мені таку сторогу.
Дякую, за натхнення своєму життю.
Дякую, за підтримку віршів у моєму буттю.
Дякую батькам, які зрозуміли
І вірші до мого серця ще більше пригріли.
Дякую, тим людям, які створювали моменти.
Дякую, тим хто не рахував для мене центи.
Дякую, усім за все, і подякую іще не раз
І віршам я точно не скажу: пас.
Усе було за цей ось час.
Напевно, він мене і спас.
Скажу от так, без зайвого силуета.
Кінець першої збірки. Початок поета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827793
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2019
Люби мене, і будь собою.
Моєю казкою святою.
Надією в темну хвилину.
Людиною, до якої я лину.
Кохай, неначе вже в останнє!
Топи мене в гарячих поцілунках.
Забудемо про горе наше раннє
І усі шрами, що лишилися в малюнках.
Очей зелених вічну юність
Я не забуду аж до скону.
І помаранчеву ту дурість,
Що лила з очей моїх сльозину солону.
Зведе нас доля, ще не раз,
Під дощем, і ясним сонцем,
І зорею, що ураз
Стане моїм охоронцем.
От тоді, я залишу
Сліди свої по твоїм тілі.
От тоді, я напишу,
Як мені у цьому ділі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827493
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.03.2019
Будь щирою... Умій сміятись!
Назад до суму не вертатись.
Вчись казати все в обличчя,
Не чекати на реакцію "його величя".
Навчись маленькою бути, і ніжною,
І вітати всіх усмішкою білосніжною.
Чекати, любити, літати
І почуття прямо казати.
Не бійсь! Усе йде своєю чергою.
Віддавай оточуючим позитивну енергію.
Люби, та тих кого лиш серце просить
І поля суму волошками заколосить.
Навчитись вірити у все.
Наївності додай краплину.
Хай життя струмком несе
І пусти усе по своєму плину.
Залиш лиш тих, кого кохаєш.
Залиш лиш тих, кого чекаєш.
Забудь проблеми та незгоди
І побачиш, що світлі у житті пригоди!
На початку шляху - ти була сама.
Без друзів, без опору, без плеча.
Тепер, ти уже іншим серця лама.
І у холодній душі не горить свіча.
Її там уже і не потрібно!
Бо був отой хто її погасив.
І як би не старалась, все беззмінно.
Бо він її любов'ю запалив...
І вже не милі іншого слова...
Не гріють її чужі руки...
Їй би дотик твій - свята основа!
І голосу твого п'янкії звуки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.03.2019
За смертею смерть в моєму житті.
І серце, й душу вивертає.
І знов з косою "не свята" у майбутті,
Кого ж наступного чекає?
І смерті рідних і близьких,
І не знайомих і чужих.
Усі пішли і не вернуться.
Коли ж усі вже стрепенуться?
За смертею смерть в моє життя
Вже відчиняє навстіж двері
І ті усі, що вже пішли рядками стали на папері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.03.2019
У вірші душу я вкладаю.
І я люблю оте, й кохаю.
І як про почуття не писать, не уявляю.
Я ж просто без міри читаю..
Вірші, книги, романи.
Ми ж усі уже як наркомани!
Нам ще і ще, хочеться писати
І кожний рядок у пам'яті закарбувати.
Посеред сну прокинутись й за ручку,
І згадати саме оту "штучку".
На листку усі лишити почуття.
І хоч трішки сповільнити темп серцебиття.
Я дату остаточну поклала.
27 березня, твоя душа запам'ятала?
"Шлях від землі до зірок, і назад"
Я видам збірку, з нею і щасливий зорепад.
День театру, і митця.
Трішечки символічна дата ця.
З цього все і почалось.
І з віршів усе й помчалось.
І ціль моя вже на долоні,
А вірші в душі, неначе у полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.02.2019
Спи...
Зі мною навіть коли ти не поруч
Сни...
З тобою створюю власноруч
Ти...
І ніч, і день ті не озорі
Ми...
У небі ясні зорі
Світ...
Увесь в твоїх очах
Рука...
Твоя в моїх руках.
Душа...
Давно тобі належить,
Вона...
Від тебе вже залежить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2019
Я знову ночі на вірші для тебе трачу...
Чи я колись за все тобі віддячу?
За кожний шрам, і сиву волосину,
За кожну думку, що я викохую її як дитину?
Того болю тобі не відчути.
Мене ніхто не може почути!
Вони не розуміють як можна,
Коли кожна секунда твоя тривожна.
Я цілую інших, щоб тебе забути.
І намагаюся усі слова твої вернути.
Я обнімаю і сміюся мило,
Та тільки, надто, вже помітно, що те не щиро.
Якби я знала, що я тобі потрібна
Я була б і на Еверест зійти з тобою згідна.
Я ж душу готова продати,
Щоб на твої шиї сліди залишати.
Джомолунгма - нам не край!
Нам би небо, а там - рай.
Мені б очей твоїх зелений світ,
Й моїх ночей сльозливих плід.
Мені б тонути в обіймах твоїх
Мені б не чіпляти почуттів нічиїх
Мені б по щоці твої, рукою холодною пройтись
І не кричати ніколи "Схаменись..."
Я ніколи не називаю імен.
А дійсно, є різниця: чи Ігор чи Семен?
Не в імені ми душу топимо,
А в тих людях, за яких молимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2019
Ні, ні, ні... мені надто важко забути!
Я не розумію, як у твоїх очах не тонути?
Мені і тільки двох твоїх слів вистачає,
І душа моя вже у небі літає.
Там, поміж білими хмарами,
Де мрії обпікаються жарами.
Там, де сльози свої Бог збирає,
Там, і серце моє літає.
Там, де немає осуджень і гніву,
Там, де ніхто не засудить душевного співу.
Між голубими перинами,
Ангели частують друг друга лохинами.
Так прагне моє серце туди.
Воно знає там немає біди,
І немає печалі,
А йому цього й не вистачає.
Просто вже хочеться все забути.
І стару сторінку перегорнути.
Залишити у ній усе погане,
А у новій знайти серце кохане.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Ти не увійшов у збірку моїх віршів.
Ти не ввійшов, тай не ввійдеш ніколи.
Ти залишишся, назавжди, чимось більшим -
Тим сонцем, що зайде за видноколи.
Та годі, годі! Зупинись!
Можливо доста вже собі брехати!?
Як не йому, то кому колись
Ти позволила ножем по серцю малювати?
Чи не за нього уста щодня молили
І руки в молитві до Бога зносили?
Чи не його губи ти забути не могла?
Чи не в душі його ти берегла?
І коли за вікном снігом землю вкривало,
Серце саме вірші складало.
І в думках лиш він і був.
Та потім неначе з сніжинками згув.
І все зійшло, і ран не видно вже
Лиш шрами собі він збереже.
Та знаєш байдуже, напевно,
Бо знаю, що було то не даремно.
Ти так багатому мене навчив.
Ти вірші писати просив.
Я зроблю, я до всього прислухаюсь,
Хоч скарг немало наслухаюсь.
Та коли сон уже біжить устами,
І розум тихо повиває снами,
Тоді неначе все у мені рветься.
Скажи як оце зоветься?
Та байдуже, мені снігом душу ще тоді замело.
І все те, що там цвіло
Тихенько до раю я відправляю,
А на його місце журбу заселяю.
Ні, я покохаю знову, гірше!
Може через рік чи більше .
Та навиперед казати не хочу,
Може бути, що ще і зіврочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825764
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.02.2019
Так важко їй, напевно ще не було,
Неначе морозом у серце дмухнуло.
І не могла вона розібрати,
За що їй всі ці провини картати!?
Сама себе ж, ненависті навчила
Та потім ще не раз про це жаліла.
Вона йому крила дала, щоб літати
А він вирішив іншу ними обнімати.
І наче б то, все не так погано,
Тільки голос не його розбудить її рано.
Та вже пізно вірші складати,
Пізно, поеми до нього писати.
–Ей, друже, забери з рук її, лезо і ручку!
Коли ж вона перетворилась у таку сучку?
Вона здається, божевільна!
І з ким не була б - залишається вільна.
Її дивні ідеї не всі розуміють,
А при виді її шрамів люди німіють.
Вона ще юна, ще тонка стеблина
Та духом сильна, впевнена людина.
Вона і слів не приховує, і почуттів
І як ніхто розуміє, цінність людських життів.
Її стільки раз підводи́ли
І рани її все сильніше солили.
Вона не вибаглива в бажаннях,
Їй найбільше хочеться вірного кохання.
І так, щоб зрада більше не відкрила її двері,
І щоб не біль, а щастя на папері.
І хай вона не ідеальна, з ноткою божевілля.
Іноді, буває безжальна, наче вітер і молоде гілля.
Вона багато вже пережи́ла,
І напевно, таки на щастя заслужила.
Вона все переживе....
Допоки душа її живе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Я наче перед собою бачу його очі,
А ти спробуй їх забути, якщо вони не дають спати ночі.
У них так мило бігать вогні
І я б тонула в них, не рахуючи ті дні.
Здавалося б, так усе банально.
І головне, щоб не стало все летально.
Тут розуму багато і не треба,
Я просто з ним неначе вище неба.
Я не можу забути смак його губ,
А його руки гріли мене, в двісті раз краще дорогих шуб.
З пам'яті не витерти момент,
Як доводив, що кожний важчий аргумент.
Ти смієшся, а в очах твоїх гуляють чорти.
І найдальші струни душі зумів зачепити тільки ти.
Я вірю, що ми іще зустрінемось
І до нестями сильно обнімемось.
І уста наші зімкнутся в поцілунку.
І я знаю, він буде найвищого гатунку.
А потім руки ніжно переплетуться.
А вже вночі і тіла наші зіллються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2019
Я думала, по-іншому тепер,
І в інший напрямок дмухне вітер.
Я вірила, що уже минуло
І променем світла мене осяйнало,
Ранкова дорога, повідомлення, чай
І твої СМС "Лиш не залишай".
Боже, знову серце коле
А душа моя квітне, як маків поле.
Гіркий присмак міцної кави
І наше кохання наче земля із лави.
Серце вже не витримує
І тільки ребрами його затримує.
Я точно знаю де ти і для кого.
Чорт, так важко плакати і не помічать нікого
І вже набридло все, і всі, і вся
І так хочеться знову взятись за ножа...
Хтось скаже: "Біль твій - це тільки гра"
Але знаєте, там вже й моя душа.
За все це, я не взяла ні "гроша"
Але склала море для кожного скупого вірша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2019
Зимовий етюд відіграв на балконі...
І книги зачекались мене на підвіконні.
І фільми в перемішку із кавою,
І міцною димовою сигарою.
Біжуть години й дні, нестерпно в невороття
І неначе оминає мене цей веселий темп життя.
Я в самоті, вслухаюся в цокання стрілок на годиннику,
А зранку готова показати життя я будильнику.
Із дня у день, одне і теж
І вже мій сум не знає меж.
Я вже навіть не плачу
Бо і так знаю, що більш твоїх очей не побачу.
А перед сном, я згадую
Як губи твої псувала помадою.
І очей зелених світ,
У яких явно не твої 17 літ...
Лиш ти за все моє життя, готовий був зі мною зірки рахувати.
І ти прекрасно знав, як я хочу тебе покохати.
І як високо разом могли ми літати,
І від радості несамовито кричати.
І я не хочу забувати всі твої слова.
І твердо кажу це ніяк не вплине на мої діла.
Мені за тобою душа не болить
Бо вона знає, що нам іще колись, знову, підфартить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824452
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.02.2019
Серед ночі прокидатися в холодному поту, я вже звикла.
І звичка згадувати тебе перед сном не зникла.
Я наче зараз пам'ятаю той день...
І як писав до мене щодень .
І ті розмови до ночі.
І палкі суперечки про очі.
Пам'ятаю, коли соромились за руки триматись,
А тепер не готові друг до друга вертатись.
Я так люблю згадувати моменти з тобою.
І рада б їх повернути будь-якою ціною.
Я готова так багато віддати,
Щоб ще раз, у твоїх очах потопати
Я пам'ятаю твій шрам під бровою,
Ти тоді дівчину прикрив собою.
Я пам'ятаю твій запах,
І ставлення твоє до мене, на різних етапах.
Я не поет, та оспівувати тебе, наче щось неймовірне!
І оте наше "псевно кохання" невірне
Я не забуду твої очі ніколи,
Навіть, як би вони серце кололи.
Я пам'ятаю все, в найменших деталях.
Пам'ятаю, як пристрасть ми збирали в граалях.
Пам'ятаю, поцілунку смак палкий,
Що серце обпікав, наче вогонь гіркий.
Ту осінь, не забуду я ніколи.
І те листя, що з дерев падало за видноколи
Бо тоді серце вперше відчуло стискання,
І порив ніжно і чистого кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2019
О так, і знову вірші
З часом вони стають менш гірші.
О так, і знову пишу
І ручку наврядчи я лишу.
Я живу сподіваючись на краще,
Я вірю, в те що вже не буде важче
О так, я невиправний оптиміст
Хоча у глибині, живе і песиміст
Я пережила, напевно, найгірший сценарій подій.
І вже не боюсь залишиться одній.
Я не чекаю, когось тепер,
Бо я і сама трішки колекціонер.
Я так люблю, цитувати Фрейда
І люблю як скрипить по дошці крейда
Я люблю вірші до неба складати,
І своє серце ними повивати
Я так хочу, змінитися на краще.
Знайти, щось для серця підходяще.
Я вже не хочу, плакати і сумувати
І поки-що не готова я кохати
Я відчула, як неймовірно бути живій
Казати реалістам: Мрій! І твій світ змінить русло подій!
Я люблю, на нічному небі зірки рахувати.
Я можу до нестями покохати.
Але зараз, так добре бути самій
І не переживати про порядок дій
Я забула, кожне слово і ті очі, які з розуму зводити
Я забула розмови з довжиною в ночі,
і навіть ті руки які до сказу доводили
Я щаслива, і так хочеться це на весь світ прокричати.
А декому тихенько у вушко сказати.
Ні, я готова далі йти.
І якщо треба послати все під три чорти
То ж, ну ж бо, далі тільки краще
І сум залишмо напризволяще
Він на моєму шляху більш мені не пригодиться
А от, трішечки любові особ'язково згодиться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2019
Привіт... Як ти там, друже?
Знаєш, мені за тебе серце болить дуже...
Чогось так неприємно бачити, як ти
Її руку в своїй стискаєш, і цим спалюєш між нами мости..
І знаєш відпустити, насправді, так важко.
І думою полети пташко!
Забери на крилах своїх
Всі переживання, які не лягли на уста нічиї...
Чорт, віршів вже сотні тобі присвятила.
Боже, за що його я так полюбила?!
А може, за вогонь у тих зелених очах
І ключиці грубі на сильних плечах...
Я не хочу навіть погляд на інших кидати,
Я тепер знаю, що таке в голові зависати.
Я була "по вуха" у тебе закохана
Та в твоєму серці я була гістя не проханна...
Та незабаром на рік стане довше моє життя.
Чорт, я дорослішаю щодня, от прокляття!
І знаєш, до болі цікаво чи напишеш мені: З святом, маленька!
Якщо напишеш, то я розревуся тихенько...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019
Давай, я нарешті розкажу, що на душі у мене
І кожен куток серця покажу й те, що вже не поверне...
Гаряче літо, сонце, друзі
Щодня ти у своєму крузі.
Чудові дні, і дикі танці
Й живеш наче на останньому шансі
Люди різні, й тут і там, й знайомих так багато
Але ж ти розумієш, що ти сам, й це вже не здолати
І ти радієш, ти живеш! От, справді аж подих захоплює!
І вже жалієш, бо не вернеш ті моменти коли переповнює!
Але не вистачає його,
Так званого "сера" мого.
І ти й не плачеш, й не сумуєш
А просто, щоночі про нього воркуєш.
Відходить літо за свій обрій,
І передає воно естафету осені не добрій.
Не добрій, бо без тебе стрічаю її я
І знов таки без твоїх: "Тепер вже ти моя"
І сумно іноді та йдеш, повільно, невпевнено, важко крокуєш.
Жовте листя танцює в повітрі вільно,
упевнено, і ти під ним щодня ризикуєш
Міліметр глибше і трішечки вправо,
І синя кров пролилася б яскраво.
Але ти ще жива, а отже тобі не стало духу,
Притиснути поглибше до леза ту руку.
Минули й почуття, і біль, і сльози й думки, що більш не покохаю.
І вже закутали морози, й прибило мене до краю
І я зуміла знов себе втопити,
І власної крові ще вдосталь пролити
Та причина була уже інша,
І напевно вона і була таки найгірша.
Я знов покохала, я знов захотіла відчути, той пристрасті смак.
І як сильно та свіча палахкотіла,
Та напевно то був розуму брак.
Бо з кохання прийшла і зрада,
І знову, так, знову вона! Моя вічна біда.
Двоє прекрасних, коханих людей нагло в серце вставили списи
І одразу за ними двоє смертей, і
З серця мого два трупи винесли...
Та я все ж живу, і далі пишу, і знову я книги читаю
І неначе нічого й не було, я тихо у мріях літаю.
Все добре тепер, ти вернувся в життя
Та боюсь, що знов піду я в невороття.
І тільки руки, шию, ребра ще довго будуть берегти
Ті шрами відображення, тих що й на душі, які люди не зуміли предврікти...
Їх було двоє, лиш вони в думках щодня витали.
І лезом на руки мені успішно так сідали.
Я любила за все життя двічі, тай і зараз якби лиш могла
Я б його одного на все життя з собою зберегла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2019
Я любила... Тай люблю я й досі,
І твій запах завис у моєму волоссі.
Прийди, будь ласка, благаю, хоча б на хвилину...
Я ж кожною частинкою тіла до тебе лину...
Я тепер знаю, що таке покохати.
Тай так, щоб бути готовій і у 2 ночі твій номер з пам'яті розказати...
Я любила, я й люблю....
Я за тебе, щоночі Бога молю...
Може і справді так, може вона тобі миліша
Та дійсно, кожна друга за мене гарніша!
Але навряд, вона так тебе покохає
Як щодня моє серце до тебе благає...
Будь ласка, люби, я без тебе не можу!
Я навіть ножі тобі власноруч заточу
Ти вставиш їх глибоко у мою спину,
А я пущу усе по своєму плину...
А вірші ти ж мої уже й не читаєш...
І під мій голос більш не засинаєш...
Зате я тепер знаю, як кричати без звуку,
Це коли ти плачеш, і згадуєш його руку...
Коли настільки погано, що лиш нота до плачу доводить
Коли ти встаєш рано, і рука сама на його сторінку заходить...
Коли вночі, так пізно як лиш можна,
Ти розумієш, що кожна твоя думка тривожна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822525
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.01.2019
Пішов з мого життя, й мало сліду за собою не лишивши...
Тільки тілесне злиття, з серця не вивести, навіть попросивши...
Хочеш знати, яка думка розум катує?
Мій відчайдушний крик ніхто і не чує!...
Я так невблаганно прошу допомогти...
І душу із чорного кольору витягти...
Допомогти забути кожне його слово,
А головне оте "Люблю", що вискакувало іноді й випадково...
Допоможіть, перестати чекати,
Щоночі з слізьми, виглядати...
Допоможіть забути уста,
А ще ті, вже не " наші" місця...
Навчіть, не писати вірші й оспівувати в них лиш його,
Навчіть, відкидати найгірші, думки що величають сера мого...
Допоможіть знов повірити людям, як не було б те важко,
Допоможіть, серцю у грудях, сповільнити темп, навіть коли тяжко...
Знайдіть, того хто пригорне, й не зрадить уже ніколи
А ту, що вислухає привезіть , мені під теплу ковдру.
Та тільки, зупиню всій "список прохань" на хвилинку,
І скажу, що ніщо не приходить без старань в потрібну годинку.
Й просити когось, щось не треба
І марно чекати на знаки із неба
Пам'ятати важливо одне,
Все завжди залежить лиш від тебе
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822390
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
А у вас було так, що навіть думати про інших не хочеться?
Неначе на серці знак, поставлений вогнем кохання лоскочеться...
А як сильно я хочу кричати!
І уже не знаю, як ці муки здолати...
З уст твоїх, вилетіла пташечка і залізла мені під ребра пером...
Ти думав рук своїх, шкодую? Та мені не вперше, лезом немов крилом...
Скажи, що мені втрачати?
Я і так більш, не зможу нікого покохати.
Ти довго мене не побачиш,
Та з часом напишеш: "Пробачиш?"
І вибачу, так, бо кохаю!
І світу, без тебе не знаю!
Та чи напишеш, це колись?
Чи ж мрії мої збулись?
О ні, ми надто горді, щоб вернути час з нуля.
І може в новому акорді, не чекає на мене петля...
Цей біль, сильніш за мене
Його породжує все що вогненне...
А серце проїдає думка, найбільш,
Що більш не прочитаєш жодний мій вірш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822383
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Іноді думаю, що бути одній неймовірно
Та з часом все стає одноколірно
І навіть терпкий присмак самотності
Набридає, будучи неначе в невагомості
Змінюється все, як казала вже не раз
І по брудному шосе, ішла моя гордість і розносила по світу сказ
Її із серця вигнала власними руками, я
Сказавши в слід: чого ти швидше не пішла?
Іноді через гордість страждаємо ми
Забуваючи, як важливо залишатися людьми
Ми кохаємо, думаючи про власну вигоду
І очі виплакуємо ще замолоду
І потім жаліємо, що не сказали...
Коли хотілося, не поцілували..
Жаліємо, та вже пізно....
Гордість пограла із нами грізно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.01.2019
Ти був поруч, зі мною завжди.
Ти допомагав коли важко іти.
І підтримував кожне моє слово,
Навіть коли це було, так безпонтово.
Коли з уст летіла дурня.
Ти прекрасно розумів, що брехня.
Та на пів слові мене обривав,
І так солодко уста цілував.
І по тілу все нижче і нижче, ти спускав свої поцілунки
І тіла наші все ближче і ближче, і сильніш залиша візерунки.
Я торкалася так щиро і грубо, твоїх ключиць неймовірних, губами
І лишала сліди так любо, осипавши їх "своїми" місцями...
І все навколо наче в казці, неймовірно та незримо
Ніхто із нас не був у масці, лиш голому тілу, те постежимо...
І раптом раз, в один момент все підлетіло в вись!
Книжки і одяг, у цемент так голосно вп'ялись!
Упало все і зникло, малого й сліду не лишивши...
Серце сказало: "я вже звикло, що ти кудись спішивши...
Клялась йому, що лиш його, твої думки і плечі,
Клялась тому, що лиш його, хтіли вуста, ті молодечі"
Прийшов в життя, забравши спокій з нього
І темп серцебиття, підвищив не фігово
Та все минуло, вже нема, й тебе й твоїх укусів
Холодним вітром, так війнуло, згада вона про сліди на шиї від прокусів
Його нема, тай ти не та,
Що була так давно...
І знов сама, і знов одна
Кидаєш доміно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2019
Напевно все,
Це було так чудово...
Час з собою кожний спогад пронесе,
А ще думки: було се так казково!
І вже назад я не верну,
А іноді ж так хочу!
І вже твій запах не вдихну,
І розум більш не заморочу...
Ти будеш жити, і мріяти й кохати
І міряти стежинки кроками,
Й рукою ніжно так знімати
З її щоки сльозинки, що впали ненароками...
Ти будеш жити, я напевно ні
Бо без твоїх рук, життя не бачу
А може ти прийдеш на весні
І я знову тебе пробачу?!
І затанцюєм під дощем ми тихий танець,
Так щоб знову пробіг між нами імпульс
Але ж ти в моєму серці вже тепер вигнанець
І лиш ім'я твоє підвищує мій пульс
Процитую не свої слова,
І це вже навіть не промова:
Це був фінал...
Ніхто із нас не виграв, але кожний програв....
А знаєш, ще залишився лиш місяць
І перегорну сторінку з довжиною в рік.
І більше на мене не повісять
Провину за прожитий малий вік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2019
А ми усі нестерпні фантазери!
І в деякій мірі щей колекціонери...
Серця чужі у своєму носимо
І допомоги жодної не просимо
Коли вже тошно від почуттів,
Тих не щирих, не твоїх,
Ти вже не рахуєш життів
Як не було б шкода – нічиїх.
І коли серце не чує,
Ні холоду, ані власної долі
Тільки тоді воно почує
Справжній запах любові.
Коли вже байдуже на слова,
Ті що були колись різкі,
Коли все звучить як промова
І тільки докази чути дзвінкі.
Все ж це уже було і сказано, й написано
І мій голос ніжним сопрано
Кричав тобі в спину: тебе в серце записано...
В відповідь: пізно речі уже зібрано...
Було давно, і вже не так
Щемить між ребрами серденько
І з неба бачу Божий знак
Що підпущу я знов близенько
Та не будеш то вже ти,
Ти історія і досвід.
І тут як вже не крути
Зійде і моє сонце вдосвіт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2019
Іноді важко буває
І біль не покидає...
Він неначе у тобі,
Постійно засідає...
І все іде, під три чорти...
І як захочеш так верти
моєю душею, що в такт із твоєю
захлинеться в пориві пристрасті
ніччю цією.
Зараз випити б філіжанку кави,
Поїхати туди де два льви...
З тобою, в думці,
З твоєю рукою в руці...
Але хто я для тебе?
Хто я для себе?!
Я ж ненавиджу кожний дюйм свого тіла,
І в поїзд найдальший душа моя сіла...
Та й тебе по-суті не існує,
Тільки образ твій у голові ночує.
Ти ж примха дівчини,
що так нестерпно вірить у дива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821034
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2019
А я ж просто хочу полюбити
Та й так, щоб в комусь себе втопити
Захлинутись по горло любов'ю
І змішати почуття із кров'ю
Витати серцем над просторами
Закохувати душу мінорами
Кричати навздогін: почекай!
І тихо казати: приїжджай...
Так, щоб, завжди, захоплював подих,
Тільки один його дотик.
Так, щоб одні думки на двох.
Щоб мене, завжди вибирав із трьох.
Я знаю, що колись зведе нас життя,
Стане спільним буття.
І ти, і я з покаліченими душами,
Заснемо перебираючи струнами.
Струнами кохання та довіри,
Тих що життя не дає без міри.
Ті, що бувають рідко
Але западають в серце мітко.
І хай так і буде, колись, не зараз...
Зараз вся душа моя в віршах.
Вона очищує себе від образ
І виливає біль на аркушах...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
Сьогодні сон дав мені, тебе обняти
І ніжно, щиро поцілувати.
Уткнутися носом, у твою щоку
Забути кожну проблему важку.
Своїм коханням літали ми вище балконів,
Мішали поцілунки з табаком,
Не припускались ніяких канонів,
І це був такий солодкий сон...
А потім, реальність буття,
Щоденне невгамовне життя,
І знову проблеми, сльози,
І знову закутали нас морози.
Та згадала я, що поруч
Завжди твоє плече.
Що створюємо власноруч,
Те що колись нас переживе.
І хай це був лиш сон я вірю, що колись
Наші серця в унісон скажуть: ми поклялись.
І я нахилюся і ніжно тобі скажу:
– Чорт, я так тебе люблю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2019
А пам'ятаєш як казав
Так ніжно про любов?
І мій дух, мені кричав:
– Та я ж дихаю тобов!
Почувши це, упали сльози
Такі щирі, не гіркі.
І коли закутали морози,
Я чекала повідомлення важкі.
І знаєш, не вистачає слів,
Щоб описати ті почуття.
І милу гру, широких брів,
Яка полегшує життя.
І слова твої я не забуду
Пронесу, їх мов оберіг.
І те, що мене таку зануду
Полюбити щиро зміг.
Не вистачить, ні слів, ні сліз
Щоб описати те , що відчуваю я
Із кожним: "ти моя".
І переживем, сім найгірших гріз
Головне твоя рука...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820828
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.01.2019
І знову ніч, і твій полон
Твої думки мої - закон!
Твої руки - то дотики раю.
Я ніжно у них потопаю.
І знов те почуття оспівується мною
І знов беру я ручку, свою холодну зброю.
Описую події, без міри, ще і ще
І зчасом забуваю з чого почалось все..
Коли я дві строфи, зв'язати не могла
Коли у своїх віршах я маячню несла
Коли то було мукою для мене
Коли не думала втопити там я себе
Пройшло вже часу досить
І зрозуміла я, що треба
Скупої теми для віршів не просить
А просто ними жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820783
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2019
Холодно...
Зігрій мене собою
Зав'яжи волосся рукою
І скажи, що хочеш бути зі мною...
З часом змінюється все
І що хвилини не вистачає тебе
І нав'язливі думки витають
Вони так часто мене вітають.
Так добре було на твоєму плечі
Та вставив в спину мечі...
І текла кров з сльозами
Вимивала почуття стежками...
Кидали погляд, не один
Говорили ночами не рахуючи хвилин
Благала вернути те, що було
Та вже пізно, вже забуло...
Серцю холодно, чуєш?
Ти ж у нього ночуєш!
І розносиш подих теплий
Разом чути віддих вмерлий...
І запах перегниваючої плоті
Як там, зраднику у болоті?
Не подам руку, й не проси
Ми вже цей етап переросли...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820741
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019