| Сторінки (8/776): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 | » |
Деякі відчуття у головному мозку...
Відбувається безсонного болю процес.
Свідчить, що з Вашим зубом щось не так, йде ексцес.
Вас наводить на думку, зубний лікар - козир.
Світ, знання та розуміння - причина болю.
В погляді раціональний намір, рішення...
Позбавляєтесь зуба - дум нервовий рівень,
Кресло, анастезія, лікар над тобою.
Час пройшов... Пацієнт залишає кабінет.
...Незабутній стоматологічний інструмент.
Добре почуватися, коли поруч твій кент.
Думку на волю пускаєш. Біль з пам*яті геть!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Одна Україна у нас і одна мати.
Пророк та геній Шевченко Тарас теж один.
Художник і живописець - пейзажу майстер.
Поет, прозаїк, драматург та вітчизни син...
Це він є батьком літературної мови.
В його творах вся мова українська бринить,
Звучить музика чиста душевного слова
У всіх країнах світу. Тож летить вогниста...
Лунає з голосним, бентежно-гордим дзвоном,
Щоб засудили злочинців діти і внуки,
Щоб встала овіяна правда перед троном
Та зачитала вирок і вручила в руки...
Суворою красою мови на білий світ
Сьогодні теж звучить живе вогненне слово,
Бо обпікає душу Тараса "Заповіт"!
Зове прочистити джерела долі знову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2021
Україна була колись символом миру,
Символом людяності і ще, навіть прогресу.
Зараз трусить країну лихоманка віри...
Почуття єдиної родини має стрес.
І нема злочинцям судового процесу.
Никне все у державі, що кров*ю підтекло...
Ось хитнувся в течії народ... Росте ексцес,
Бо на запах влади всяке лізе хиже зло.
Люд, задивляйся, дивуйся чи далі німій.
Прокує чи зозуля тобі, хоч долю вві сні?
Українська земля, мов полігон чужих мрій...
Хай озветься у Вас патріотизм, мов той гнів.
Хай озвуться в душі всі слова "Заповіту".
Заповідь Тараса Шевченко - клич пророка.
В ньому любов, серця щирість і мудрість світу,
Із життям правдивим без прикрас, але з добром.
...Підняли знов зарплати собі владні "друзі".
Час надходить пройдисвітам милити шию.
Досить скубати нас і бюджет, гріти руки,
Досить труїти людей! Це не спів пташиний...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2021
Підриває обман соціальну безпеку.
Ризикує обманщик поховати себе.
Власна брехня навічно заткне йому пельку,
Бо дискредитує, навіть народ і тебе...
І в ошуканця інформація злослівна.
Любить такий зрадити і завдати шкоди.
Користується падло довір*ям " осліплих"...
І посилює ненависть до світу й вроди.
Та не думайте люди, що правда потоне.
Звідусіль її чути, лиш треба мужніти.
З Вами вона зможе і пробити бетони.
Треба мислити, бо це вміє навіть граніт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021
Темним примарам і справді тут вільно,
Тільки не вільно лиш признатись собі...
Всюди чується огуда безцільна,
Всюди люд живе у стражданнях, ганьбі.
І чому ми звикли скромно мовчати?
...Навіть суспільство не змогли зберегти!
Тяжко і чудно по світу блукати,
Передчасно тешем собі ми хрести...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021
Світ. ...Торжествує у всьому терпіння,
Перемога одвічного, живого.
Лавра все пам*ятає без сумління.
Хоч було усе з голосу чужого.
Київ! Скарб навіки в сутності своїй,
Живчик, сивий моноліт, граніт епох.
Київ - миле місто, древній красень мій.
Тут лише забутий з милосердям Бог.
Краще нам було цього не знати всім.
Лиш чому не здатний зберегти народ.
... Хтось не спиняється на нього сісти...
Що за диво? Тут хапуг зростає рот!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
Любо людьми овіяне митця ім*я.
Це людина чистої принциповості,
Мужності, бо струменить її течія
І гримлять над Землею твори сполохом.
Леся Українка - безмежність таланту:
Лірик-поет, перекладач та фольклорист.
Задля правди і звитяг великих жила
Драматург, новатор, прозаїк, публіцист...
І любила співати і танцювати
Все звучало про щастя, долю народу.
Поклонитись вміла сльозам та жартувати.
Поетеса лагідна вся від природи.
...Молоде дівча, а на шляху хвороба.
Леся вивчає грецьку, латинську мови
Та туберкульоз, мов ворон, точить дзьоба.
...В серці зростає поезії основа.
І росте, виростає, розвиває дух...
Бачить тих, хто інших позбавляє волі.
Ширше стає круг життя, ясніють думи.
...Батьківщина! Чому сліз усюди є доволі?
Мужньо зносить Леся повільне згасання.
Жодним словом не нарікає на долю,
Не чекає на співчуття і смеркання...
Час не милував, не зломив дух і волю.
Любляча жінка, ніжна, тендітна, струнка
Заслуговує найвищої поваги.
Леся здатна на будь-які жертви. Близька...
І заради кохання творить дива.
Геніальність, вогонь і розум - доказ.
Відданість і любов народові - щастя.
Леся - це жінка з трагічною долею.
Ця людина, мов зірка в очах нащадків.
Стала вона зразком всього почуття...
Невгамонний пекучий біль взяв у полон,
Поїдає тіло й душу в часі життя.
Добре, що тепло кохання душу сповило.
Віриш, не віриш, їй хотілось кричати,
До землі припасти - віддати муки свої.
Праця, слово, боротьба - не дають вмирати.
Оптимізм її гладить всі думки мої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Якщо ти байдужий до рідної мови,
В душі вмирає краса рідної землі.
Тоді стискають нас свободи окови
І ми, наче, без роду стаєм взагалі.
В безодню знов бездуховності котимся!
...Слова віддзеркалюють душу народу.
Це не байдужий скарб історії, висот.
Вони, мов зерна в колоскові, сила коду.
В процесі творчому незборима мова.
І з нею невтримне природне єднання...
Краса лине завжди у натхненне слово,
До всіх прихильні і почуття кохання.
Земна врода забирає душу в полон:
Цей чудодійний шепіт річок, спів дібров...
Яка то година щаслива, наче сон,
Її зігріває наша вічна любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2021
Будь обережним, Covid знов активізується!
Зненацька він приходить і нас кладе у ліжко.
...З якими бідами ми бачим небо і лазур?
Цей вірус циркулює в біосфері на Землі.
Вже декілька років у нас живе, злобно тисне.
Мутирує в голодні тижні, росте в дорозі.
А ефективного захисту немає, лиш риск...
Впливає на різні хвороби. Люди в тривозі.
Нестримані сльози і горе світ застилили,
Бо Covid мандрує, навіть живе поруч з нами.
"Вакцина в Україні" - Лукаво, недбайливо...
Зникає віра. Види ми вакцин знаємо сповна.
Ось перший - з убитих вірусів білків найкращих,
А другий - з ослаблено живих, зате надійний.
Цей препарат-більш перспективний, проблем розрадник,
Лише вакцинуватись не зможе кожний мрійник.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2021
Кожен у дитинстві з нас мріяв і ходив у школу - вчився...
І одержував причуханки від батьків і педагогів
За витівки, пустощі свої. ...Слізьми за непослух вмився.
Кожна сім*я унікальна по-своєму. Природа в згоді...
Наш народ підвладний чарам слів і пронизливих, урочих,
Ніжних і гірких, гнівних і величних - невгамовно кличних.
Так зникає спомин про муки й зло. ...Замилюють нам очі.
Скільки слів зітерлось, призабулось, ворогом позичені.
Декому здається, що вогнем думок сягають висоти
І працюють в уряді талановитий, геніальний люд.
Та якби отак було, ми змогли б душі величчя зберегти.
В мирі і в багатстві жили би давно. Потрібен Божий суд!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2021
Осінь - пора до відльоту птахів... Їх ждуть маршрути в небесах.
За горами, лісами й морями теплий дім шукати мусять.
...Різав мороз лице, ранковий ставок остигає на очах.
Задихалась остання жива вода у морозному диму.
Злий туман завис там, де красувались великі білі птахи.
Лебеді не хотіли відлітати, кидати рідні місця.
Крилами розбивали лід, поки в ньому була м*яка хибкість,
Не давали зникнути воді. ...Щедро палахтіли їх серця.
В перші часи птиця, наче перемагала, і лід відступав.
Приклика увагу, лебеді плавали, але мороз брав верх.
Завмирає в диму вода та скляніє, інших шансів не мав.
...Птиці відлітали вночі. Звісно, голос голосу озветься!
До весни вони нам залишили лебедину пісню.
Та до мене долітає ледве чутний прощальний перегук.
Я шукаю очима по всьому небосхилу. Вирій був над лісом.
Дружньо летять птахи сумним трикутником - ключем далеких мук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2021
Цивілізацією розбещена, зіпсована людина.
Чомусь поступився народ природними своїми правами
Цій горстці злочинців, групі маючих силу грошей і нині,
Нечесно здобувши весь капітал. І тепер керують нами...
Хіба збагне та істота, в якої жадібність немає дна.
Крадіть, але знайте, що в кінці приходе смерть та правосуддя...
Розумне влаштування миру бачу: не ідея керівна
І судова сфера - обслуговування галузь... Правда суща!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2021
Владні люди в Україну пустили горе і біду.
І тепер живи, терпи, бо іншого життя немає.
Живемо ми бідно, здавна у всього людства на виду.
Совість у багатьох безповідальна. А нас - гойдає...
Ставлення громадянина до себе, до інших істот
Завжди залежить від його самооцінки відносин.
Та інакше кажучи, етика - ніть розуміння висот.
Це вона становить етичну рамку поведінки норм.
Незалежно усвідомляємо , а хочеться жити.
...Стати багатим хотів, а став жебраком через кого!
І сміялися люди і сміху повік не згасити...
Ненароджений звук та згадай мертвого брата свого...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2021
Чи існує у світі, щось об*єктивно правильне,
Незалежне від суджень, висновків й уявлень людей?
Правильність залежить від культури та норм прагнення.
І майбутнє наше все у нім, бо немає ідей...
Визнаємо: життя в Україні сьогодні складне...
Ми не впевнені в правильності усіх своїх рішень.
Неможливо передбачити все. Хлюпоче сумне.
Батьківщину знедолену знову принизили скрізь.
Та знеславили народ. ...Виплив місяць нелюдимим.
Влади рішення не відповідають жодним нормам,
Ні духовним, ні моральним. І щось було правдивим?
Повноправний день новий - депутат спішить до ночви...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2021
Чому сьогодні людське життя - це просто річ,
Товар, яким може маніпулювати влада,
Який хтось може знищити, щоб руки погріть?
Ніщо не виправдовує уряд. Біжить "слава"...
В політиці рішає час, його немає.
Єдину має приняти позицію народ.
Лише істина до неї передбачає:
Ретельне зважування доводів "за" і "проти".
Нам треба діяти на підставі совісті.
Передумова дії - результативні вчинки.
Щасливий, хто увесь віддався ділу й слову.
Твої права в правах народу, знов себе не кинь...
Де ти - кмітлива і мудрочола людина?
Не вірю, що у нас в Україні всі продажні!
Людське довір*я виправдай, іде година...
Достали чинодрали, сам подивись у далеч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2021
Чудно, дивно на Землі...Доля нам не дарувала
І до самої межі муки наші, як чужі.
Не по добрій волі - всіх по неволі роз*єднали.
Гуркіт, шум і все таке, лиш ведуть до грабежів.
Шум надмірний впливає на серце, органи слуху
І життя гучне з використанням "навушників"
Розвиває приглухуватість і давить на "вуха".
Шум відволікає, травить добру нашу душу.
Так впливають на нервову систему звуки біди.
Під діянням їхнім зростає пульсу чистота,
Змінюються ритмічність, навіть глибина дихання.
Шум - забруднювач середовища, губить світа.
Всі шкідливі ці чадні газоподібні домішки
Швидше потрапляють до організму людини.
Тривалість шуму призводить до швидкої утоми
Та погіршення пам*яті і чварам в родині...
Шум чинить погіршений сон, слабкість та біль головний.
Люди втрачають працездатність і силу свою.
Він повільний вбивця. Нудливо, сонно тягне до труни.
Зрозуміло, що ми зростили ядовиту змію...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021
Зоряний посів...Світи пливуть, приманюють казками.
Власних бажань поєднання із запитами суспільства.
І тяжкі думки вмірковуються не тільки руками.
Це ж не що інше, як питання громадської зрілості!
Треба бути режисером свого життя. Правда - доказ.
Будь-яку поразку перетворювати в перемогу
І видобувати з цього світлі уроки і досвід
Та аналізувати вчинки. Гріхи - не ждіть підмогу.
Створити правову систему - за урядом догляд,
Щоб не допускати повторення помилок й фіаско.
...Ворожнеча людська і зрада --шлях в Європу не добрий.
Безліч боргів держави - досягнення межі хапуг касти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2021
Лікар - це воїн, який захищає здоров*я людини.
Приступаючи до своєї праці, дає клятву долі...
Клятві Гіппократа, щоб лікар-початківець усвідомив -
Необхідність наслідування етичних норм медицини.
Прикликає тут Бога засвідчити свою обіцянку,
Закликає ще покарати у випадку порушення,
Бо здоров*я людини є цінністю життєвої склянки.
Має бути спрямована на захист, не забруднюючи рук.
Лікар не може використовувати знання й уміння,
Щоб нашкодити людині, або причинити лихо, смерть.
Не повідомляти стороннім про стан здоров*я більше стін.
Не повинен він зловживати довірою хворих вперто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Сила притяжіння змішала сіль Землі із сіллю крові.
Так літальні апарати простелили дороги увись.
Ми літаємо, усвідомлюючи свій неспокій, віддаль...
Та сповиті в ранній тіні не завжди у небі бачим вир.
Милі оку просторі ці далі, ще незнайомі, чужі.
Несправність двигуна, щось заніміла річ. Холодом віє.
Притяжіння Землі гучно знищить літак з пасажирами.
Стиснув страх, розум має надію - зачепитись за віру...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021
Чимала частина страждань людини залежить від влади?
Органи керування вже стали самі джерелом всього зла.
Як призначити найкращий тип державного управління?
Болісний досвід має народ до загублених кривдою літ.
Мир, безпека, добробут, правопорядок пущені на дим.
Хоч пізнали добро і зло та сміємось над минулим, старим...
Не розчавить нас зло... Не все продається у п*янім хмелю.
Бо надія на еволюціонний процес не ілюзія...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021
Генетики стверджують, що старіння і смерть вічні-
Це зношування теломерів у ході мутацій.
Припинення життя - плоть без душі, лихо на вустах...
Тривожний разлом, поділ клітини, день, як ніч - відляск.
Холоне кров і мозок ціпеніє в організмі.
Незряча темінь вперезала, серце покрила мла.
Закреслила життя вона. Світло звогнила дотла.
Так незавершено всіх згорає душа у труні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
У світі усе неповторне... Люд, кожну рослину жалій.
Конвалія - це мирна окраса наших лісів і дібров.
Весняні всюди барви і всюди ласки та багато мрій.
Рослина втілює в собі дух радощів весни і вроди...
Ще мало змін помітно в лісі, зате не меркне білизна.
Легенди і повір*я, міфи люди склали про чари квіт.
Це мов з казками книга, де розкривається в красі весна.
...Життя, яке не зна кінця, а в ньому щирий та мудрий світ.
Дзвіночки білі ніжні, є ще з тих чудових ранніх квітів,
Які бринять привітно, зустрічають зі свіжістю вини
І сяють сніжно, зеленаво, не поспішая шлють привіт.
На все душа людини відлунилась, лиш в казці - бачим сни...
Конвалія цвітінням загойда, є лікарська рослина.
І ліки з неї роботу серця регулюють, роблять лад.
Підвищують діяльність, працездатність у тяжкі години.
,,,Природа на Землі нерозривно поєднала, що змогла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2021
Шкуродери підняли тарифи і з МВФ у згоді.
Наш терпець урвавсь. Негоже - всюди, облуда - скрізь.
Ми - не "люди з вулиці", ми - України народ
І володарі скарбів її усіх - урівні!
Зло винищує народ хижацькою рукою.
Істина спотворена і шкіриться драконом.
Правосуддя не іде на боротьбу з бідою.
...Кров*ю забруднені руки, пальці - беззаконням.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Вже не перший день, як холод...Ще і снігу мало.
Проглядає крізь порошу трава то там, то сям
До землі з примерзлими листками. Це все ж зима.
Навіть чорне поле - ще не безнадійна пляма...
Всі дерева обсипані інеєм та снігом.
Нерухомі, кришталеві, як у казці стоять,
Сяють самоцвітами, що очі проясніли.
Незвичайне твориться в природі, суцільна благодать...
Тихо навкруги й затишно, лиш шумлять голуби.
Воркують молоді,вже не помічаючи сніг.
Спрагою їхньої мови, звучало в них:" Люби".
А сніжинки пухнасті брали високий розбіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2021
Батьківщина моя - мальовничі села й великі міста.
Це безмежні колосисті поля, вишневі пахучі сади,
Повноводні ріки, синьоокі озера. Все неспроста...
Різнобарвні луки, затишні гаї і закличне: "Прийди".
Україна завжди була багатим, ласим, добрим шматком.
Обікрали країну гендлярі, продали віру свою.
Рік двадцятий минув в темряві і в безодні. Хаос - кругом.
Честь і совість згасли негадано у керівному строю...
Охолола влада до історії, кинула під ноги.
Можете глумитись, реготать, все Іудам дали топтать.
Ми на власні не поклалися чомусь надійні дороги.
Розгубили друзів, де шукать? Що знов до янків завітать?
Незалежні ми! Де ж правда, де? Скільки народ чекав на це.
А у нас далеко все не благополучно і не в користь.
Серед розвинутих держав, України відсутне лице.
Тягнуться дні за днями, роки за роками повні докору...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Різдво Христове - свято примирення.
Ісус народився. Він прийшов у світ...
Істоту примирити з Богом, як слід.
Людину з людиною - зіткати мир...
Весь гріх, що живе у нашому серці
Істоту робить ворогом Богові.
Напевно треба пригасити вогонь...
І це розуміє Ісус більш за все.
Одне - це уклонитися людині,
А інше - це вклонитися Богові,
Віддати людям себе , свою любов...
Як розмах сили велетня з билини.
Життя в мирі з Богом - це не проблема,
Коли у серці є місце для нього.
...Благання про милість щастя простого.
Та легше чомусь спалахнути вогнем!
Примирення людини з людиною
І з недругом - нерозв*язна проблема.
Що твориться в світі - людини дилема.
Тож Божий гнів невелика таїна...
Провину цю знати лиш може Христос.
Величне свято є початком життя
Та гарне, повчальне душі співчуття.
Народження Бога давніх свідчень стос...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
У путь тисячоліть люди роздуми пустили в світ.
Вогнем душі висновки сягають, мчаться у політ:
Від роздумів надмірних ось сумує селезінка,
Від страху нирки всі страждають, в гніві і печінка.
Від стану бурхливого хворіють серце, легені.
Горілка, пиво, вино... Вже чаша горя до денця.
Надмірна веселість негативно діє на серце...
В житті закономірність - мірою стало відерце!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2021
Хай побудова речення і тексту без букв неможлива,
Бо сам зміст треба очікувати, коли його вимовлять,
Запишуть, щоб у собі оселилась та мова виткана.
Щоб стати тим, чим на відміну від себе неділимою...
Письмо має певну обмеженість порівняно з мовленням.
За допомогою інтонації читає мовець зміст.
Він творить все : звуки тону, висоту голосу, смислу ріст.
Акценти , тривалість речень, тримання пауз красять мову...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Аналізуючи історичні факти - я не шепочу...
І з цілковитою підставою буду вже говорити
Про історичні істини, як про всі вікові уроки,
Які потрібно винести... Вивчаючи їх, щось робити!
Знання про минуле - розвиток державної політики.
Знання про суспільні рухи - порозуміння сьогодення
І розуміння історичних варіантів зла на Землі.
Сприяє поясненню крайнощів, до яких влада веде.
Минуле - це стратегія політичної поведінки,
Хоч варто мати на увазі - не повторюється воно,
Але може застерегти від помилок, схиблених надій...
Я серцем чую доленька покращає людини знову!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021
Мудрість розумова та філософська - частина душі.
Ми спираємося на неї, приймаючи рішення,
Роблячи вибір, яку дію зробити на рубежі.
Це властивість - правильно домогтися мети і мрії !
Саме завдяки їй споглядаємо світ і відкриття.
Розуміємо походження і незмінні причини.
Принципи вкладаємо в основу всіх речей, у життя.
Справа розумних частин душі - це не дія людини...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Куди поділись крилаті сніжинки - ці пушинки зими?
Уранці безутішно все небо дощем ридає з пітьми.
І зникли морозом мальовані дні. Туман обіймає...
Лиш пропливають над нами сніжні молодесенькі хмари.
Із року в рік, щодня, щоночі сяє світлиця Снігурки
І зайчик стриба на вікні...Потьоки по шибках шпигують.
В озерах вода потемніла до дна. Новий рік вже в путі...
Щасливий час ожива. Свято прийде своєчасно в житті...
Дорогі друзі! З Новим Роком! Всього найкращого Вам...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Приємно бачити на пальці у жінки обручку,
Яка не тільки зразок ювелірного мистецтва.
За нею стоїть мужчина - любий, ще і кращий друг.
Каблучка - дарунок приємний, якщо щастя цвіте.
Та жінка, котра носить, знає сенс не тільки ціни...
"Люблю" - твердять очі добрі і не забуті в житті.
І скільки милих її рис вже не знають тишини,
Це серце з щедрістю улад і любов на висоті.
Зорить увись врода чарівна, слів кращих не знайти.
Тож мужчина поруч справжній, то ж жінка захищена.
Премудра мова наша красу навчає берегти.
Високе палахтіння, трепет серця всім прихильні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
У цьому житті звершуються багато злочинних вчинків.
Невинні страждають, кривдники виходять сухими з води.
Однак, це є буття і не кінець життя в його глибинах.
Оскільки зло, яке чинять люди, переживає плоди...
Усе впливає на судьби наших поколінь, несе шкоду.
Сукупні наслідки кожного зла не будуть оцінені,
Бо механізм позбавлений моральності гнівить природу.
Не ціне меншою мірою людину - хаоса творінь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2020
Масу проблем створює стратегія владної людини
У пдтримці існування України і її народу.
Ось чому нема вражаючих успіхів у Батьківщини.
Спільним горем серце вражене - Земля ножами проймана.
А корона віддана норовливій і слабкій людині...
Помилки неминучі. Вже нитками наструнилось життя.
Крок такий суперечить спокою, стабільності і нині...
Це ганебне зрадництво від нашого німого забуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
З виходом кораблів та вітрил людина долає віддаль.
Навчилася використовувати силу вітру і хвиль,
Які дали змогу їй досліджувати світ незвіданий.
Ці й інші проекти вершили підкорення стихійних сил.
Дбайливі ставлення показали велич людського духу.
Вони були пов*язані з колосальними ризиками,
Ціною нескінченних страждань, прогреса й науки руху,
Не зліченої кількості людських життів і зламаних крил.
І користь цих перемог для всього людства переважує
Та виправдовує пережиті людьми муки й страждання.
Ведуть знання мене в даль минулих років, де хтось мандрував.
Їх імена незабутні були й правда була молода...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020
Болісні відчуття з проявами в житті не без жартів...
Знаємо ми і захисні реакції організму.
Випадково Ви зачіпаєте пальцем лезо ножа,-
Інстинктивно відсмикуєте руку швидко і ніжно.
Попереджує нас цей рух більш серйозне ушкодження...
Ви, відчули біль у грудях і нічим дихати стає -
Це сигнал порушення роботи Соr - хвороби козир.
Біль цей служить людині завжди на благо. Правда тут є...
Страх болю також може відігравати роль захисну.
Боячись обпектися, страхуємось усі від вогню.
Страх заразитися вірусом - не без тривог нудитись.
Людям, наче він приносить добро, в забутті день по дню...
(Cor - латин. сл.- серце)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899190
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Тут твій подих і від порога - стежина твоя.
Мабуть, є два виду старості на нашій землі.
Люди швидко старіють за благо, за честь свою
І хворіють дуже часто, особливо в селі.
Очі в них тьмяніють і неприємними стають.
Люди здаються безперспективними, слабкими...
Марно від них чекати сплеск у житті, мов тліють.
Інтелектуальна активність для них вже екстрим.
Інший вид старості тривожний для влади й нині.
Це бадьора, активна, продуктивна істота.
Вік розквітає, енергія не падає ниць.
Серце б*є в груди сміливо, любов, наче цнота...
Люди сповнені творчих сил неспокійні в думках,
Бо закохані в життя, в природу. Б*ють тривогу...
Наше здоров*я у наших працьовитих руках.
Як казали в давнину,- простуй собі дорогу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Діагностуємо причину хвороби суспільства,
Запитуємо ми себе про моральність, культуру,
Про вірус,інфекції, вакцину і - підлість...
Життя і наукові аргументи не фурія!
Усі бачимо розбещеність людської натури...
Проблеми наші не тільки подолати симптоми!
Людина - іскра у вогні. Це наш не останній тур.
Вижити, жити... Завдання полягається в цьому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Жодних сумнівів немає,- зростає в людях порочне...
Нам достатньо і короткого екскурсу в історію.
Без тривалого життя ми бачимо в суспільстві розлад...
Поведінка людини обтяжена, покривджена тобто.
Пальчиком іконним не злякати, змінити - не просто.
Вибухи дикунства, вбивства людей - незабутня біда.
Нерозумна поведінка кожного з нас має прояв.
Зло підриває погоду, руйнує життя, календар...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Усі повинні думати, планувати і працювати.
Тут виникає проблема - ждати звісток про людську долю...
Терпіти чи жертвувати собою, жити чи вмирати.
І постає питання перед кожним, шукаючи волю...
Нам совість підказує - моральний закон більше не діє.
Кінцева надія для планети - це воскресіння Хреста.
Відновлення Всесвіту, одночасно правдивості зріє,
І відповідь на питання про призначення сенса життя...
Щоб відновити природу, людину до доброї слави...
Є Воскресіння Ісуса, як зразком відновлення світу.
Це розвиток душі, характеру істоти, майже держави.
Любити Бога - надія в будь-якому житті має світло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2020
Якщо ти людина нормальна, то не втрачай вранішний світ.
Умийся світлоносною росою своєї совісті.
Поглянь, що робиться в країні... У влади спіткань буйноцвіт.
Ти розумом справжньої правди себе оціни без схову...
У кожної істоти є те, за що варто поважати.
Його і треба помічати, тоді змінеться ставлення,
Відношення до людей. І не стануть за Вас забувати.
Прості, мов дихання, оці слова. Всім потрібна доброта...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020
Удвічі Марс менший від колиски найвищої проби.
Тривалість доби приблизно така ж, як на нашій Землі...
І майже так само змінюються усі пори року.
Одначе на Марсі набагато суровіший клімат.
Планета, мабуть, у півтора рази далі від Сонця.
Одержує променів значно менше світла і тепла.
Та атмосфера дуже розріджена, бо прозорий сорт.
Овіяна, гола, холодна планета живе без зла.
Яка погано затримує, держить потрібне тепло.
Колись назвали її ім*ям Бога війни без прикрас.
Одіта в багряну опанчу, вона жде добре слово...
На всіх наріччях світу планета Марс кличе знано нас.
Багато таємниць і загадок космос несе в собі,
Як фантастичний Всесвіт, у якому ми всі живемо.
Підносить з глибин на висоту, коли життя в боротьбі
І в невідомість несе вода, де оживає море...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2020
Море тихе, але не спить, наче скоро спалахне...
Біля берега воно зеленкувате і сумне.
За греблями чорне,а далі синє та голубе.
Біля самого обрію - блакитне. Чути белькіт...
Море по-дитячому ласкаве, коли спокійне.
І яке ж воно грізне у рифах,футах під кілєм.
...Всі вітри скаламутять маси води, грає піна.
Все стає сірого кольору у знаному співі:
Небо та водяні громади і кудлаті хмари.
Вітер холодний зриває тьму. Іде час примарний...
Чути тільки гуркіт, шум, щось наступає на берег.
Море запінилось, мов кипить у зоні бешкету.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897966
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2020
Імперії приходять і відходять - розпиляються в мить.
Народи, етнічні групи об*єднуються, щоби дружить.
І розпадаються знов та з роками шукають єднання.
Несходжені дороги біжать поколінь, куди - ніхто не зна...
Періоди розквіту та занепаду мають культури.
Віки заховані в мовчазність руїн, світ у силі тупо.
Проте окрема людина була і так залишається
Тією складовою частиною людства, в тілі - душа...
Держави, народи в певному сенсі дивне утворення.
Туманом повитий цілий світ. Жива Земля вся в тривозі.
Історія давала та дає прикладів нам багато,
Як люди стають одержимими владою зрадниками.
При цьому їх зовсім не хвилює бідність і спустошення.
Біду і зло жадоба влади несе сотням тисяч істот.
Війна оселитись бажає тепер у країні на вік...
Щоб зникло в Україні негоже, треба не тільки вірить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
Збурена сторона людської натури бере гору.
Зростає злочинності рівень, немов зло хтось кришує.
Товстосуми впевнені у своїй правоті в цю пору...
Скільки провин зникають безкарними, знає і шулер.
Рамки закону в багні, система стримування дута.
Норми моральні в п*янім хмелю. Це розбещеність свідчить.
Жадібність і егоїзм породжують світ самодурства.
Впевненість, що багатим дозволено все - не відповідь!
Зло властиве людській природі. Мудрий його здолає.
Вирішення проблем неможливе без правди втручання.
Мир, безпека, єдність, демократія дишуть на ладан.
Ми надіями сягаєм простих висот небес звичайних.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2020
Болісний досвід страждання людини і породження зла -
Спроба визначення найкращого управління в державі.
Звідки і випливає маса питань... Нас куди привела?
Віддалася влада спокусі грошей. Завелася жаба.
Божа істота вступила у світову банду злочинців.
Всі чиновники втягнуті в жорстоку політику влади.
І псевдопатріотична пропаганда скрізь - вбивати вчись.
Стоячи над свіжою могилою "матері" знов- зрада!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Кому потрібний сьогоднішний хаос і злочинність , грабіж,
Тарифи страшні, зарплати скудні, згвалтовані пенсії.
Немовби гриби, скрізь зростає наших депутатів бізнес.
Силовикам виділяють гроші великі - захисту сенс.
Господарі справжні владарюють до висот Батьківщини.
У кожній нормальній людині живе любов до Вітчизни.
Усі відчувають відповідальність за щастя країни
І кличуть народ до радісних звершень без відгуків грізних.
Хтозна...Люди, не спішить вже сплести вінком в колосся руки.
Не буде мить розлуки, коли побачим ми світ науки.
...Не відступать, не боятись грому, хоч невгамовні муки.
Так, я чарую свіжістю людей, не терплю темні звуки...
Країно! Я схиляю перед тобою низько голову...
Стою на колінах перед прахом батьків, прадідів наших.
Почуйте громадяни. Це не зітхання. Це правди голос.
Невже Ви не бачите розбрат, лихо, знищення нації?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Наче щойно приплив із минулого до берега човен,
Де віки спливають на хвилях Дніпра і б*ються об нього.
Гордо стоять на човні три брати і сестра чорноброва.
Владним рухом показує Кий на місто владне і строге...
Щек - мудрий полководець. Лук, стріли свідчать захист і силу.
Будівничий Хорив тримає сокиру в руці для миру.
Він вдивляється в гори - стоїть споруджений красень "сивий",
Дідуган, не старіючий лицар, квітуче місто миле...
Ось стоїть на березі Дніпра велике місто-Київ
По той бік ріки берег низький, по другий - високі гори,
Променисті міста, чисті хвилі і голубінь на віки,
Зорі ясні, дух слави... Бути кращим у світі він годен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Час не зупинити, він як дихання чогось святого.
Чим охочніше змолоду його ти вбивав у житті,
Тим гостріше відчуєш потім у ритмах серця свого.
Ти замислись, чи правильно витрачаєш сили в путі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Україна в путах тяжких завжди билася в минулому,
Мов народжена орлиця для сміливого польоту.
...Вистояла в суворій борні, сліз материнських зачерпнув.
Вороги палили крила, очі заливали сльози...
Із століття в століття країні не давали спокою
Війни, пожарища... -Пораду, свободу не зрозумів.
В душах зрадників горить віхолой пекло та ще, з попилом.
Осідають кам*яні склепіння... Зло зайнялось з гніву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Людино! Ти спробуй не наїхати, а поступитися.
Не захопити, не обікрасти когось, а віддати...
Та не сховати і не надкусити, а поділитися.
Не розірвати, а склеїти, тісним вузлом з*єднати.
Не показати кулак, принизити, а подати руку.
Не завдавати болю, не кричати, а вислухати...
Ти спробуй , побачиш, як хором озвуться всі твої друзі.
Ці добрі вчинки зігріють серце твоє гордовите.
Життя сповнено несподіванок, навіть випадковостей.
Так що не роби іншому, -чого не хотів би собі.
Бо все одно вчинки вернуться бумерангом, стануть комом...
Живи, будь мудрішим... Цей світ належить не тільки тобі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Людські серця сповнюються священним трепетом зайвим,
Коли переступаємо пороги джерел культури.
Проходимо в урочистому мовчанні їх залами,
Де зберігаються священні реліквії з натури.
Які розповідають про далекі, давні вогнища,
Про перші поселення, про славні подвиги пращурів,
Про давніх гончарів, хліборобів, зброярів, воїнів.
Не воскресить минулий час, як сльози розгублених фраз.
Сама мати-земля розкриває для нас своє лоно.
Показує мечі й рала, луки й стріли, серпи й сокири.
Вже скільки стежок слалося та щось зосталося, зійшло,
Де не по добрій волі - по неволі не тримався мир...
Пригашені подій вогні...В землі заховані віки.
У спіненій хвилі були східно - слов*янські племена.
Багато остиглих слідів та вільні, глибокі думки.
Нам до вподоби пошук. Хіба потрібна клята війна?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896003
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
І скільки ж слів у сучасній рідній українській мові?
Заспокойтесь, та навіть чоло не морщіть задумливо.
На це питання ніхто не відповість. Не думайте-
Ні академік, ні мовознавець, ні вчитель чудовий...
Ніхто! Мова формується протягом сонячних віків,
Бо кожне покоління збагачувало її красу,
Передавало могутній скарб нащадкам із часу в час.
Хіба можливо порахувати всі слова - звуків вплив?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
"Хворих" людей породжує хвора й здорова культура.
Чи буде порочна природа людини подолана?
Може, людство вже приречене йти дорогою тупо,
По якій рухалось так протягом історії довго...
Запитаймо себе:"І звідкіля причина хвороби,
Та симптоми зла в духовному організмі істоти".
Не реакція це на інфекцію великих грошей.
Це дефект задатків, здібностей людини. Він поточний...
Простір моралі не зніметься і зі смертю істоти.
Кожній людині все ж доведеться стати перед Судом.
На якому вона звітуватиме Богу стоячи.
Жаром совісті палає покарання... Муки довгі.
Дику ніч розвіє звіт і зжене байдужий смерті жах,
Щоб життя всміхалося чарівно для добрих, чесних дій.
Лиш під променем добра, щоб виступали сльози на очах.
Ніби зорі, звуть слова: "Де правда, там живуть надії".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Зникло уявлення, що правильно, що неправильно.
Перекреслена мораль. Знищення свого народу...
Демократія в країні - шляхом сили різних справ.
Ситуація поклала край на людській свободі.
Тут несправедливість інститутів влади на виду.
Аномалії, проблеми, очевидні помилки...
Елемент довіри в Україні, лиш несе біду.
Починати ми вже повинні з чогось не з під руки...
Батьківщина на межі монетарної бідності.
В колапсі політичний цикл. Пандемія і криза...
Уряд далекий від європейського рівня гідності,
В нас відсутність верховенства права, знов життю ризик.
Наші страждання, утиски і небезпека, війна.
Рабського тління темінь життя совість не збереже.
Справ сповна, щоб наш народ нерозривно поєднати.
Україно... Могуття твоє дихать повинно без меж!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2020
Невеличка, тоненька синя книжка - зіткана основа.
На обкладенці написані тверді літери країни.
Поспішаючи гортаю вже сторінки, шепочу мовно...
І в моїй уяві постає наше все життя до нині.
Боягудство, як і брехня головні вороги людини.
Хто керує державою? Де наші обов*язки, права?
Куди не глянь, кожної статті загублені навіть сліди.
Конституція країни - відповадальність, а ні-слова...
Символом праці і доброти істоті вона на завжди.
Вросла правда її в долю світову чесноті людини.
Ниви повиті красою чують це у помиті сльоти...
Непохитність і щедрість є премудрість не тільки хвилини.
Бережно книгу читайте розумну від букви до букви.
Любі поети тримайте в руці твердо правдиве перо.
В цьому Ваша чесність вірності щастю, навіть-гордість буйна.
Ваша рука допоможе у скруті. " Гроза" бере розбіг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Хліб...Не без нього починається кожний наш день.
Калачі, печиво, пироги і паляниця.
Щастя наше - шматок свіжого хліба щоденно.
Святість і пошану потребують наші ниви.
Скибка нашого хліба - праця, наука, мрія.
Суть її дорога і ціни практично нема.
У земній турботі в колоскові зерна зрілі.
Каші і макарони, мабуть смачні не дарма.
Недаремно кажуть:"Наш хліб усьому голова".
Пам*ятай...Відколи світ осяяна завжди честь.
Бо душа землі живе у хлібі, в степу - дива...
Бачиш хвилі. Глянь, яка пшениця. Росте на чесність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894244
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020
Тиша... Схвильовано палає вічний вогонь.
Вітер схлипує в меморіальному парку.
Пам*ятник жертвам бомбардування вагомий.
Голосить протяжний, колючий дзвін в час лампад...
Він звучить, як набат невпинний Хіросіми,
Як тривожне нагадування про минуле...
Це печальний гул, поклик густий, не сіяний.
Повторитись не повинно! Спомин понурий.
Людства проблема - проблема війни і миру.
Пам*ять знає про жахи атомного вибуху
І вона не тьманить, як і любові миті,
Щоб майбутній день не погас і Бога витвір...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020
Час не милував Хіросіму. В пам*яті закарбувався страх.
Скинута на місто уранова бомба "Малюк" - це смерть і жах.
Тут не ясними днинами відмічені залишились сліди.
Глянь - навічно на камені дивно помічена тінь людини...
Вже минуло, по суті пів віку. Тінь є, а плоті немає.
Образ цей не блідне. Це знак скорботи, народ не забуває.
Чи загубила вона тінь свою, як у тій відомій казці?
"Ні, цієї істоти взагалі немає" - нам каже камінь.
Бо згоріла вона від атомного вибуху у час війни.
Плаче дзвоник сумовито під дугою, десь у далині.
Тінь пережила людину - віщає нам вже кожна година.
У тривозі світ - людей з*єднати неможливо воєдино...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
Істота зневажає чуже життя - це не тільки війна...
Сьогодні впевнено лунають слова: "Вона нам не потрібна!"
Землі дайте миру для щастя й добра. Це її доля рідна.
Планета постійний свідок злочинів шкурних...Все бачить вона.
Багато мільйонів років створювала людину природа.
Цю творчу діяльність справжні люди повинні всі поважати.
Тепер вона ображена на нас...Світ не треба руйнувати.
І відповість за це людина, навіть ще і ненароджена...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Наша Вітчизна- це земля нашого дитинства,
Острів наших славних мрій, де сонце сяє пишно,
Де озера перших відкритів і шкільні мости,
Сльози почуттів, перший біль, що думки колише.
Всі шкільні роки - унікальний період душі,
Як єднання в одностайності, дружбі, в любові.
Мають один клопіт і знання небезгрішні..
Дбають за тебе батьки. Лиш вчися, будь готовим...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
ХлІбом-сіллю із біди ми всіх друзів завжди виручали.
Жили мирно і йшли назустріч щастю сонячного дня.
Все намарне! Заміри з*явились свого безталання...
Ласий, вкрадений шматок - буря злюча, тягне всіх до дна.
...Рік таврований - зими кінець. Онімів скелястий вал...
Край морських прибоїв, окрадений чарівний сонця рай.
Темрява, безодня, багато сліз і мук - часу інтервал.
Та пошарпаний наш стяг - анексування Криму, як крам...
Світ трухлявий. Де інформаційний простір суттєвих змін?
Справа честі... В країні владні люди - бич беззаконня.
Під п*ятою кривди їх війна... Це хвороба не хвилин.
На межі смерті і життя спільне горе. Нам не користь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2020
Всесвіт...Один суттєвий факт - на землі людей роздавить зло.
Смерть бажає білий світ придбати, плине хвиля штормова.
І без голосів людських вінець вона одіне на чоло..
Наче зараз бачу темінь ранку... Чи дойдуть мої слова?
Тут питання виникає: "Як і ким створений Всесвіт наш?
І коли завершиться спалах цього світу існування?"
Вже останній остигає жар природи... Сумні ці знаки.
Срамота Вам, люди, бо чую я Ваших батьків ридання...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020
Спроба погратися в богів перешла на тиранів.
Розшифровка генетичного коду - праця думок.
Скритий страх за майбутнє. В правді лише є порада.
Бо людині зміна генома, наче, сажений крок....
Термінова необхідність прозріння не зникає.
Наслідки непередбачені і це більше ніж гріх.
Нагляд високий над людством. Злу час дозволяє.
Наймогунійший інструмент влади бере розбіг...
А спочатку були високі святі пориванння.
Нас життя вимагає - контроль за вченими світу.
Хоч морально ,духовно, етично,а ні зітханням...
Інтелект людський, нові технології йдуть на зліт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Сьогодні гріх людський подібний до сильної бактерії.
Він теж зазнав мутації, став лютим, дужим, небезпечним.
Чим більш його в людині, тим зухвало поглинає темінь.
Прихований у серці гріх несе біду і біль не перший...
По-різному використовують свободу наші люди.
Відповідальність за вчинений вибір істотою хитка.
Закон, мов весло без човна. Корупція збурена всюди.
Підкралось повзуче коріння... Холодіє в грудях камінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Хоч мова народу - це історія і почуття,
Це голос життя кожного покоління в країні
І справжня національна цінність земного буття.
Чомусь лунає в нас не гучно це слово: "Людина".
Тож нашим людям потрібні артефакти культури:
Поезія, музика і драматургія, кіно...
Людині це, як кисень для дихання, свободі - курс,
Душі - тепло, яке потрібне вже кожному давно.
Сьогодні в країні не сприяють цьому наше ЗМІ.
До молоді не звичний голод приходить "кисневий".
Нове покоління у смаках своїх не знає мір.
Воно вибирає, що пропонує ефір - недруг...
І легко піддається маніпуляціям різним.
Ефір робить ідолів з них, мабуть, зомбує розум.
А влада і ЗМІ стоять на боці олігархів скрізь.
Ось звідкіля простує розпач, розлад, розділ, розмах...
Життя - найвище призначення, це творча дорога...
Людина загубила себе та збільшилась злоба.
Час вносить свої корективи від мовчання людського.
Розставим критерії... Люде! Не дайся горю, злу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2020
Розпечене залізо в горні дихає вогнем
І випускає те яскраве гаряче світло.
Підвищення температури - колір спалахне,
Від темно-червоного і до білого, звісно...
Спостерігається таке ж саме із зірками.
Ці висновки роблять вчені люди - астрономи.
З глибин неба тішать наш зір зірки кольорами.
Вони світяться для нас у красі своїй скромній...
В сузір*ї Тельця сяють зорі кольором синім,
А Бетельгейз випускає лиш колір червоний.
Можливо там... Іскорка життя жива і нині.
Німе зоряне шатро чарує нас тривожно.
В них колір - це температура і хімічний склад.
Здається, в їх пізнанні ми є вищими нараз...
Знайомий світ свій пізнаю, а де суворий лад?
Щоб наш барвистий день на цій планеті, ще не згас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
Люди! Наше існування - це не просто гра долі.
Ми, і не історичний випадковий сплеск на Землі.
Ми не бранці і ні жертви на дикому роздолі.
Ми приходимо в цей світ ні за своїм бажанням злі...
І страждання наші безглузді, тому декструктивні.
Ми наділені розумом,щоб вирішувати істину.
Спомин там, де наш розпочинався шлях, а ні тирла...
Пережиті здавна сподівання не здали іспит.
...Буде тріумф справедливості, буде знищене зло.
Люд буде звільнений від усіх кайданів розпусти,
Від страждань і мук, від розкладу, як справ, так і слова.
Бо не каються люди. Порожнеча - кінцевий пункт...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891253
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Гірко бачити, що сталось і знати, що ще будуть втрати...
Смерть чатує люд, не допомагають і розкішні шати.
Гріш ціна будь-яким словам, коли не видно праці влади.
Скільки біди у державі з вами, лицеміри-зрадники.
Невдоволеність життям породжують ці мінливі долі.
І в людей незаконних підстав під собою є доволі.
Правда непогрішима завжди, коли є народ єдиний.
Кожний тут буде щасливим настільки, як хоче людина.
Війни палають, соціально-зумовлені реакції...
Підкуп, брехня і злочинність - знаряддя красномовства фракцій.
Ми, напевно, всі важкі і суворі, бо душа, як камінь.
І життя, мов сон страшний, скільки горя знається із нами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Бути поетом - це порив думок і любов до мови,
Вчитися говорити письмово - скромний розуму світ...
Стати напівпрозорим, наче промінь - знань основа.
Вірш красу навчає берегти. Він, мов врочистість світла.
З погляду твору, одночасно поет і все, і ні що...
Самостійне мислення - звуків текст, мова, логос, протест.
Де словесний лад творить диво тіні й світла, мудре щось.
Честь поета в слові, яким сікти, пекти... Слова, мов тест!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2020
Зовні до величних гір всі хмари купчасті подібні.
Вкриті , мов снігом - красується це природи творіння.
Зовсім сиве, притишене, осіннє, а срібло дрібне.
В літі бабинім свої тривоги і своє прозріння.
З середини - хмари схожі на сірий похмурий туман.
Та якими б не були, це одна і та ж речовина.
Випливе сонце на них дивуватись і це не обман...
Бачим дива, які дарує землі кожна хмарина.
Незалежно від того, це чарівні краплини води.
Ніби уперше вони нас кличуть до радісних звершень.
Наша свідомість - мозку головного продукт від біди.
Відчиняються двері і вікна... Погода, мов верша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2020
Йде неправильне ще застосування свободи долі,
Тягне вона за собою вічні наслідки вогневі.
Нами все уже відчуто, а сльозина очі коле...
Люди мріють про викорінення зла і на планеті,
Та не знають, що вони самі є носіями його.
У причинах зла творіння загрузло людство ще давно.
Задля правди і звитяг великих та слова святого
Більш всього дружба потрібна, а ні - затемнене вікно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890596
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Свідчить наше життя - кожний себе вважає нужденним
Та не взгоді з собою буття...Росте егоїзм що день.
І господарем зирнув туди-сюди, ходить вагомо.
То знедолить, то знеславить, то закине якось в гору...
Сила закону природи собі суперечить завжди.
Рід людський існувати може непогано без нужди.
І здається, де ще є такі багатства на планеті.
Україна. Народ дихає брехнею, бачить нелад...
Кожний так гарно говорить про співчуття і прихильність.
При народі навіть пробує в роботі не схибити.
Разом з тим людей плодовито обманює і краде.
Ворожба вузлом тисне. Бідних доля у прірву веде.
Кривде, зраджує людину брехня, збиває з дороги.
В більшості випадків шкодить іншій істоті, природі...
Розійшлись у всіх шляхи прямо то криво і-навпрошки.
Вибори і кроки... За гроші продаються земляки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Подібно до птахів і тварин люд відчуває страх,
Як наче механізм корисний та непривітний він...
Для захисту від небезпеки, як необхідний шлях.
Отак - в організмі виробляється адреналін.
Він змушує людей противостояти небезпеці.
Стинає груди, душу змусить утікати в п*яти...,
Лякається людина, як та риба і не вперше.
Під зорями і місяцем в напрузі її втрати.
Сам страх - емоція холодна і ближча до болю,
Яка є випробуванням характеру істоти.
І може шкодить день і ніч до ранку голубого
Чи захистити справу добру. Боягузтво стогне...
Тому плине реакція на страх - це наша мужність.
Сміливість - моральна чеснота вищої святині
І має славу гордовиту, сльози, зрілі муки.
Поразки, перемоги... Гасне людяне в людині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Володар свого здоров*я-людина. І це не белькіт.
Бо "люди не помирають,а самі вбивають себе".
На вітер не пускав ці слова і філософ Сенека.
Спадковість і довкілля, і спосіб життя - наші нетрі...
Саме по собі не існує стан здоров*я людини
І не буває постійним та не змінним, як сльозина.
Воно ни ким не дається на Ваше єдине життя.
Вітчизни полум*ям святим не стане ще довго буття.
Нормальний процес життядіяльності тривожно чахлий.
Здоров*я потребує турботи не протягом часу.
В мені цей вогник з давньої пори "вітрами" душу рве.
І рівень розвитку медичної послуги лиш вереск...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Чомусь якийсь Осел, в ім*я, якоїсь "вищої мети"
Прирік народ, країну всю і на вбогість, муки, злидні.
Знедоленість, економічний крах - вітання сліпоти.
Тяжкі думки про добру працю - це спільне наше лихо.
На все, на все недобре ллються сльози горя у людей,
Життя яких не стало ще світлим, кращим і щасливим.
Які шукали святковість миру і радість для дітей.
У наслідок принижень зло в людині забрало сили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889560
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020
Людська сліпота...Людям рятуватися треба.
І рятуватися треба від самого себе...
Історія наша - великий третейський суддя.
Час виніс свій вирок всім законам життя.
Кінець усім соціально-політичним вершинам.
Наш уряд загруз у злочинах проти людини!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Часова дистанція не змінить те, що станеться колись.
Сонце - джерело світла і тепла, слідів життя умови.
Ми залежимо від нього. Це ядро енергії, мов схов...
Свідчить нам наука - вибухне воно злобою полите.
І в один останній день життя все живе піде в минуле.
Перестане існувати наша добра матінка Земля.
Що належило людині зникне все майно в непотріб, лячно.
Серце вражене, істота кожна межу свою забула...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Ми, українці, є спадкоємці мудрої нації!
Чи, може, байдужий та зневірений запроданців рій?
Безсилого бити, принизити бідного... Не наклеп.
Відсутня культура, совісті крах , дух одурених мрій...
Лиш там нація здорова, де патріотизм не хворий.
Живе ворог серед нас, який народу топче долю.
Корупція і економічна нестабільність, норми,
Фінансові кризи, злочинності ріст - міст у неволю...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
Осінь поспішає свято свого народження справляти.
Ніжно свіжість обвіяла груди, а потім - і обняла.
Сонце згубивши в повітрі жару, наче йде спочивати.
Осінь, ніби додому, вернулась та звикло влагу дала.
Дощ ударив, що є сили - похилилася суха трава.
"Де ти в світі пропадав?" Не розчувши, далі він подибав.
Рвійно прошумів шальний... Лякав вогнем, грім гримів на славу.
Гомонів здивовано комиш під натиском краплин води.
У дорогу осяяна блакить сумним пташиним співом.
По країні всій пролинув він і віддалив себе від нас.
Звідки ця планида? Клином в*ється тонка срібна нить птахів.
Кличуть хмари, небо їх. Шукають всі тепло, нових прикрас.
Скоро снігу благатимуть сосни зелені, голі вільшини.
Кожній вершині буде місяць приміряти срібний вінець.
Гусне день... Дошумовує гай у найбарвистіші днині.
Осінь люба красою і тим, що ця мить життя не кінець...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
На небі сяє багато ясних і світлих зірок.
У кожної людини своя, як не даремний крок...
З далеких далей відкликається нам синє небо.
В диханні спалахають зірки і зовуть до себе.
Краса на диво вночі. Нас розлучає час і мла.
Зірок сяє стільки, скільки людей живе на Землі.
Народжується дитя - засвічується нова зоря,
А помирає людина - гасне, "падає в моря".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
Бідний край там, де серце з щедрістю ще не в лад...
Жменя рідної землі боронить солдата.
Навіть буремно розгортає книгу слави,
Де страждання його береже кожна дата.
З давнини збереглося багато повір*їв.
Свідчать міфічні історії, навіть казки
І легенди про велич нашого світу...
Стогне Земля, палає планета, топче кат.
Мати-земля. Тобою кляли і клялися.
Це була клятва найвірніша, гордовита.
Нею знедолить, знеславить, принизить могли.
Клятва - сила кипіння подиху щомиті.
...Темінь ночі, землею найстрашніший прокльон.
Плач жіночий, розпач слова і дійсність справи.
День по дню затужить, охолоне піт долонь...
Серце - кріпак і пан, володар і управа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
Питання задаєш і чуєш у відповідь образу.
Лиш губи розтулить, що слово, то культуру "підніма".
Він пан, господар. Геть недарма високий чин займає.
Цей дар, скажімо: "Найвища повна вільність, як зараза."
Живуть собі такі, як хочуть, хоч знань у них замало.
Верховна Рада. Галас... Тут всюди точать теревені.
Гуде висока стеля. Скандали, бійки, мовить "геній"...
Суспільний дім, люди інші. Країни долі тут нема.
І наче кожен із них захисник державного блага,
Повинен відстоювати наші права - спільні, людські.
Для чого ми їм дали вільні крила і гострі штики?
Народ повний докору, пожадливі - злочинцям баласт.
Усі вони занадто добряче дбають про власний рот.
Навчились ловкачі між трудяг-людей нечесно жити.
Обранці вдовольняють втіхи і збещені, і ситі.
За що така їм плата, коли наш втрачаємо народ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Хворобу країни відчував я відразу.
Всі смерті приймаю за кровну образу.
Шлю Україні лиш побажання прегарні.
У чари зануривши всі насилля марні.
Бо люди загубили, забули смак правди,
Яка світлочола, величава до справи.
Державу не дасть розірвати, знищить горе.
І Конституція наша вірте, ще гожа.
Нам досить жити у жорстокому цейтноті
І працювати до ста років на роботі.
Лиш шахраї приховані резерви мають.
І добре пенсії, зарплати в них зростають.
В себе повір, в добро. Відкрий нарешті очі...
Це не пусте, повір - засяють дні і ночі.
Та ось прийшов фінал, де знешкодим кримінал,
Покращим і моральний стан, знищемо накал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Ой, люди, Ви сміховиськом зробилися в Україні.
Покиньте олігархів, не потрібно Вам водиться з ними.
Ой, мовчання Ваше стане вже могилою країни.
Гонгадзе, Скрябін, Шеремет геть не шукали домовини...
Небесна сотня, одеські смерті - підтверження фактичне.
Крім вогнища, що немає винних? Задумайся людина!
До правди нахилися. У зла приховане обличчя.
Лиш у повітрі чистім засяє та радісна година.
Невже у Вас припало серце байдужістю і гниллю,
Не бачите своїх усіх бідот людських на Батьківщині.
Вшануйте долю покоління в суспільному зусиллі.
Таке життя несе непереможну стать героям нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2020
Давайте на деякі речі дивитися прямо.
Кого і що чекає в майбутньому не будем гадать.
Бездарні люди у владі і вже, мабуть, незрячі.
Ось зріє знане питання: "За що нашим душам страждать?"
Людська біда таким іде з рук на руки, з баришем.
З своїх палат вони не бачать , не чують плач народу.
Лише б*ють себе в груди ці лжепатріоти-шельми.
В країні повсяклюдно йде грабіж нахабно і "сходу".
Злочинність і шахрайство з демократією в змові.
Гадюча зграя тут завелась на утіху горю, злу,
Щоб в небі смеркла вся безплямна лазур волошкова,
Щоб не згасла сирітська і материнська сльоза розлук...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Наші багатства безкрайні - поля, луги і сади,
Могутні ріки і гори та дари щедрої вроди.
Шануймо. Те втрачене - відродим. ...Не буде диво.
Люби добро і не рий комусь могилу. Досить шкоди...
Простори країни - отча земля і райський наш край.
Вітчизна - постать жіноча, свята, провісниця долі.
Скарби і багатства свої, людино, не продавай!
Це спадщина "вдячних" рідних потомків. Не сльози голі.
Народе мій! Не дайся горю і біді, не гасни!
Колись казали батько й мати: " Де правда, там і щастя."
Ой люде! Вгомони жадобу, бо попадеш на гак
Затягне арканом правди гнів і лишися "масті".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Ми знаємо все про хімічні процеси в тілі людини,
Але слабо вміємо запобігти фізичним хворобам.
І зовсім не знаємо, звідкіля у нас хижість тварини,
Чому люди не можуть жити в світі одним щедрим родом.
Не знаємо, чому відчуваєм ненависть, завість душить,
Чому страждаємо від почуття тривоги і провини,
Чому знищують люди одне одного, стали байдужі...
Живучи в зловісній тіні, руйнується знову країна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Батьківський садок, батьківські руки.
Радує око ніжністю рута.
Слух чарують пташині сонати.
В пам*яті років і подій натиск.
Сад навіває згадки весілля.
Обізвалось мов шелестом гілля.
Обізвалось мереживом тіней -
Днів суєтних, сердець палахтіння.
Ти, як пташка летіла до мене.
Чашу щастя ми пили до денця.
Доля мрію перетворила в яв.
Я твоїм коханим єдиним став.
Травень - рідний та лагідний місяць.
Молодість пливе у райське місце.
...Добрий дім і в земній турботі сад.
Дідуган-горіх нам завжди радий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Соняшник - дивна врода. В ньому барви палають.
Сонечко манить його теплом привітних кларнетів.
Небо вабить до себе ніжною ласкою.
Свідчить природа і не тільки словами поетів.
Соняшник - красень городів, степових ланів.
Все повітря просякнуто жовтим їхнім полум*ям.
Куля висить на стеблинах, вогонь з пелюстків.
Жар-рослина, що хвилини у день змінює погляд.
Соняшники горять на подвір*ях, на полях.
Вже вони повисходили до самої дороги.
Добре ростуть на вільному місці. Мужній шлях.
Їм води ковток, світла, тепла. ...Життя без тривоги.
Тішить зір краса. Квітуче стає на душі.
Світла врочистість, святковість сонця - сила рослини.
Радість підносить, схиляє голову в тиші.
Спалах жари очікуваний гість навіть і нині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885303
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2020
Неприємно бачити, який у злочинців достаток дома
І не помічати, як знесилюється могутність держави.
Що це за людина-потвора? Яка нам ще здавна знайома...
Яку матері і батьки ростили в силі правди і слави.
Та тепер піднялась у вишину і занесла пута-чвари.
Свій народ кривде жорстоко і руйнує свою Батьківщину.
І чого від таких чекати? Рабський дух - не наша примара.
Зрада люд знову лякає. ...Українці - єдина родина?
Прийде той день і час, коли в країні підлість стане минулим.
Не забудемо хижих і злих , усіх владних людців країни.
Тих, які носять сьогодні золоті галуни і руйнують
Святість, науку, освіту. Зло виростає - чия провина?.
Україні навіщо безграмотні діти, кривду чинити,
Нелад на нашій землі, за яку лягали батьки кістками?
Шахраї, вгомоніться люд грабувати, розладдя робити.
Досі втішатись, радіти, вважати людей бидлом, рабами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Живіть, українці, на землі, настроївши душу,
Своє серце і розум на хвилю пізнання буття,
Бо зріє право людське. Настала година слушна...
Нам усміхнеться мачуха - доля, а щастю - життя.
Масштабами країни мислити - наша потреба.
Потрібна впевненість люду, що краще стане життя,
Що буде воно цікавіше, не тільки для себе.
Потрібне нам усім зростання власного почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2020
Тривожний рух у великій лабораторії неба.
Процес відбувається наростання дихання грози.
Бешкетниця у полон захопила полум*я рясне.
Зловісною синявою палахкотять висот низи.
Гроза над великим містом темні хмари гуртувала.
Підсвічувала блискавка церкви, вулиці, квартали.
Ставало боязно людям, що аж душа завмирала.
Негода, розбередивши себе, бурчанням лякала.
В глибинах будувалася, стугоніла гнівна сила.
Заметушилися розгублені птахи у повітрі.
Знов прокотилось ліниво страшне гримотіння з тилу.
Яскраві блискавки рвали чорні запони без вітру.
Освітлювались сумні та затихлі сиві хмарини.
Тривожно гриміло все ближче, спішила зріла злива.
Упали на землю перші холодні, дрібні краплини.
А потім залопотіло - полився дощ без упину.
Могутньо ударив, що є сили - похилилась трава.
І щедро сіяли хмари. Тихо воду пила земля.
В дощу чудодійна сила справжня і незгасна, жива.
Купаються сади, зеленіє ліс, радіють поля...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Стоїть персик задумливий, печальний.
Йому час знов іде вбрання скидати.
Жовтіє з суму лист - провідник часу.
Крилатий крок важка в природі дата...
Скрізь листя шепчеться у всіх на виду.
Здається, прощається лист з листками:
"Я згасну в турботі земній, пропаду..."
Летить у даль, розлучившись з братами.
Йому не хочеться на вічний спокій
І тліти серед собратів померлих.
Кружляє, підноситься, мов на сповідь
Та хиляться до землі його перси.
...Танцює смерті танець у повітрі.
Ось сили залишають, -затихає.
На землю тихо падає на віки...
В природі рух ніколи не вщухає.
Всьому на Землі є межа і строки.
Було, одвіку так і буде завжди.
Вогнем думок висот сягають кроки.
Життя суєтних днів - зріє загадка...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Соціальна справедливість - міф чи реальність?
Може, наївне прагнення нашого світу?
Відповіді сутність ясних днів не начало...
Тільки сходи честі і совісті щастя цвіт.
Українці знедолені і принижені...
Стратегічні об*єкти України продані.
З плямами зради народу віє знищення.
Знищення нації - це всі злочинні кроки.
Чесні люди в нещасті, забуті в державі.
Влада працює на себе. Знов гріють руки
Ці гнобителі природних усіх наших прав.
...Їхні програми осудять діти і внуки.
Виродилася наша еліта незнана.
Неучам ми нашу Батьківщину віддали.
Став бізнес гральний осередком криміналу.
П*янство, розбещеність, наркотики - замало?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020
Світанкові зорі чарують міцніше,
А серце стукоче жвавіше, скоріше.
Не гасне, палає, горить щастям людським,
А час підганяє, хоч стає запальним...
Кохання завжди, неначе свято душі.
Наповнене ласкою, теплом у тиші.
Приємно кохати і бути коханим,
Живеш - не старієш, коли сам собі пан...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Сьогодні живе в дисгармонійному світі людина,
Яка сама постійно руйнує всі духовні здобутки.
Тому приречена вона на муки в буйному плині.
Моральні приписи втратили сили від букви до букви.
Бажання жити не всім талант відкритий, дан від Бога.
Як реагує людство? Чи шукає зернини досвіду?
...Потужня " праця"ворожої душі - гибла дорога.
Тому зникли: добро, людяність, гуманність, мудрість і досвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Моральні орієнтири втратила людина.
Не розрізняє вона де добро і де зло.
Не має більш святих крітерій. Суспільство гине.
Знов не працюють закони і влади "стебло".
Стандарти життя викликають думку на зміни.
І факти цього це аргументи вагомі.
Тому нам варто дивитись на долю країни.
Обізнаність свідчить і про зрілість та гомін...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.07.2020
Звучить голос поета сполохом над землею.
Щасливе життя без втрат приємлю, як належне.
Що б істина завжди в душі народу горіла.
Зову живих без клятв безгрішне творити діло.
Що б кожне слово впивалось злочинцям у груди.
Що б правду почули, не задихаючись, люди.
Цю думку на волю пускаю. Іде час громад...
Набрид вже обстріл ворожнечі людської і зрад!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020
Летить павутиння у далі.
Стоять, мов голі сухі деревця
Беззахистно чекаючи жалю.
Сушить губи неправда ченця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2020