| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Стільки болю від того, що білого мало і мало
світла
Це все від того, що кудрява темрява вже давно
всіх поглинула,
І навіть ту душу яка нещодавно жила, відчувала,
квітла
Своїми жахливими гострими пазурами
шматувала і на підлогу кидала.
Чорну душу від болю, на чорну підлогу не менш
чорного міста,
Але ж душа тримала в собі так багато
кольорового і незвичного,
Вона носила в собі задатки всякого: художника,
поета і піаніста
Усе було присутнє від простоти до розуму від
розпачу до ліричного.
Та зараз порожньо, бо темрява поглинула всіх і все:
дружбу кохання, щастя
І своїми металевими зубами безпощадно
відкушувала кожного дня ще по шматочку
живого.
І для того, щоб вона не з'їла всі спогади про
тебе, запишу слова твої на своє зап'ястя,
Може, ці чудні слова на чорному тілі набудуть
відтінку такого чарівного, білуватого.
Вони світитимуть щодуху даруючи знак тобі,
щоб знайшов мене будь-де і будь-коли,
Поспіши, мені холодно й страшно і букви
чомусь почали темнішати
Тільки не йди за темрявою, вона приведе до
шляху чужого з фальшивими ідолами,
І знай, якщо вона тебе забере я буду мучитись,
зникати, дрібнішати.
Тільки вдвох ми зможемо стати безмежно
сильними і незламними,
Ми врятуємо всіх, хто захоче, щоб їх рятували,
Пам'ятай нашу місію: оживити душі,
навіть якщо тіла будуть непритомними,
Хоч і залишиться не в наших силах зробити так,
щоб не коханих покохали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.12.2018
Минимум сна деформирует мысли.
Мой мозг восприимчив и вновь эластичен.
Забыв про покой, выбрасывай мусор -
нелепые мысли, с которыми пусто.
Насыпь ассорти в свою грешную душу
Из помыслов чистых, найди, что по вкусу.
Усыпь все цветами с алого шёлка,
И даже не думай, что это без толку.
Цветы подрастут и покажут дорогу
К чему-то святому, быть может, и к Богу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816527
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 06.12.2018
Не піддамся на провокації своєї душі,
Вона хоче до того, кому не потрібна,
Штовхає до відчаю й плачу вночі,
Будь ласка не муч, не тривож мене, рідна.
Ти робиш лиш боляче, ляж відпочинь
Не шепчи мені думки свої та романси
В безтурботні та світлі простори полинь
Надивились вже всі на твої реверанси
Ти мене за живе, ти мені уві сні
Пишеш музику знов і сумні свої вірші
А я зранку вкраду, видам їх за свої,
Ти від мене втечеш і не буде їх більше.
Перекрикую горе твоє щоб нікому
Не здавалась слабкою і кволою, бачиш
Я ховаю в собі твої відчай і втому
Щоб не бачив ніхто безпорадно як плачеш
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816403
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2018
Я в тебе утону, я тобою укроюсь от холода.
Мне смешно, разлетится мой смех по уставшему спящему городу.
Кто сказал, что любовь убивает пламенем горе?
Мое солнце упало в твоё необъятное море.
В левом кармане я прячу своё уныние,
А из сумки достала удачу, возьми, храни её.
Человек заболел человеком, но нет антидота,
Градус растёт и в бреду забываешь кто ты...
В твоём теле нет сил, твои руки связаны прочно.
Думал, что победил, но любовь унесла тебя ночью.
Третьи сутки без сна, пятый день ломает все кости.
Внутри морятся два равноправных и сильных чувства:
Не желанье болеть и страх потерять одиночество,
И, потом, умирать от любви совсем никому не хочется...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816402
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.12.2018