| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
А сьогодні понеділок,
Дев'ятнадцяте число...
А сьогодні мені так боляче,
А сьогодні мені так прикро;
І ти знаєш, — я зараз плачу —
Що ж для тебе в житті я значу?!.
Я сьогодні була щаслива,
І сьогодні були ми разом, —
Та не довго, лише дві миті,
Через трохи заміна прийшла.
Ну а зараз мені болить,
Щось приховане і ревниве
І до тебе чуттів не таїть...
Ну а потім ми розійшлися
І я знову лишилась сама.
І серце моє щемить —
Чом ти кунула мене, га?
Ну чому знов мене залишила,
Ну чому ти так зрадила, а?!
Біля мене проходила ти, —
Ти проходила і не раз,
Та мене ти не помічала —
В тебе інша була "любов"..
Я сьогодні була щаслива,
Я сьогодні лишилась сама.
І сьогодні я вперше так сильно..
Я заплакала, — не моя!..
Не моя ти подруга, я знаю,
Що у тебе таких як я — ціла тьма;
І я сильно ревную...
Я хотіла, щоб ми були разом,
Щоб дві подруги — навіки,
Але Це тобі не потрібно...
Ну що ж, — рішення Я прийму:
І покину цю дивну мрію...
Я сьогодні була щаслива
І сьогодні ж лишилась одна.
Не моя ти, нажаль, — не моя!..
19.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2018
Чи знаєш ти, як жить буває важко,
Як жити складно одному, в самотині́?
Чи так бувало, що сидиш ти сам в кімнаті —
Один-один, нікого навкруги?
Чи так бувало в тебе, що ти плачеш,
Що сльози ллються са́мі по-собі?
Чи так, що геть ніхто не чує
Того плачу, твого́ крику душі?!
О, знаю, впевнена — таке й в тобі бувало;
Таке буває в кожного в житті...
Таке не забувається, я знаю, —
Таке далеко в серці сховано, в душі.
І про таке нікому геть не скажеш, —
Навіть буває — й самому собі...
Зізнатись складно, і бува — нелегко,
Але себе ти не обманиш, —
Ти це знаєш?!
І щоб там не казали, не писали, —
Ти в цих рядках знаходиш сам себе,
Свою історію, свій крик, свої думки;
Ти згадуєш свій біль й свою печаль...
Та пам'ятай й одне не забувай —
Таке буває в кожного в житті!..
13.03.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816945
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2018
́Я зараз вірша напишу вам –
Історію про Припутня одного...
Це як відомо Вам, а може й не відомо, –
Є дикий голуб, вільний, лісовий птах.
Всі голуби́ – це символи кохання;
І вірності, і дружби трішки теж.
Але не цей. Не зовсім. Не лише.
Він символ пристрасті, кохання не простого,
Кохання вільного, такого запального...
Чому? Це зрозумієте пізніше
(Вам в цьому допомо́жу я звичайно)...
Я не казатиму який він є іззовні,
Вам розповім про нього я "в душі", –
В душі – глибоко.
Цей диво – голуб (не лише земний)
На жаль є не усім відомий.
Він не відомий, як і " те" кохання,
Та хто його побачити зуміє,
Хто зрозуміє "це" життя незвичне –
Той і кохання "те" розгледить й не забуде;
Не втратить віри в почуття прекрасне;
Той істину знайде обов'язково
Й покликання своє в собі ж таки.
Ну що ж. Ми розпочнемо путь.
В цій подорожі буду з вами.
Коли при пізнанні́ потрібна поміч
Чи запитання маєте якісь, –
Пишіть хештег "Шлях, Припутня дорога"
Або ж "Кохання дике, лісове".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815363
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2018