| Сторінки (1/13): | « | 1 | » |
Про те, що зможеш вернути все назад - забудь
Повір зусилля зцілити рану, яка смертельна - зайві
Всі кроки пройдені повторно, лиш час крадуть
З темряви яка вже й так панує, ніяк не вийде сяйво…
Ти залежний від синдрому нав’язливих ідей
Необережно пірнаєш у життєві хвилі
І так тікаючи з дурдому, де божевілля не трофей
Поступово завмираєш, по закону штилю…
А пам’ятаєш як колись, завзяттям брав вершини
Вірив, відчував себе живим, і душа раділа
Так буде ти повір, я знаю серце твоє пташине
Вже вистачає бути дурнем, просто берись до діла……
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818962
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2018
Коли понеділок підступно підкрадається до ледь зачиненого вікна, він з легкістю долає цю несерйозну барикаду і заповзає у, ще вчора, затишну і теплу кімнату. Кров наших вихідних починає пульсувати у буденних проблемах - в когось з нас робота, хтось вирушає у мандри… але не варто забувати хто ким являється…я похапцем потягую дуже дивну і насичену каву на основі арабіки, яка ледь-ледь обпікає руки в той час, коли ти собі заварюєш другу порцію цього чудодійного напою, мої переживання діляться на три, а позитив примножується, бо я люблю відпочивати, в таких хитрих варіативних тенетах, ще лягаючи спати я наперед продумую, тактичні схеми моїх контрнаступів на тиждень наперед, розділяючи свій життєвий вимір на просторові локації, сектори і кластери, в яких бурно відбуваються смертельні конфлікти за участі авіації, нанотехнологій, і синтезу усього най-най-найнебезпечнішого, що могла придумати людина у цьому світі…твій конфлікт інтересів зростає, бо я з то4ки зору логіки роблю усе правильно, але твої емоції обурюються, і починають поводити себе як погода останнім часом, від раптової зливи чи холодного буревію, до пекельної спеки…особисто мені не подобаються фальшиві тезиси, і можливо я зовсім не адаптований до життя на периферії, але і ти дівчинка осінь, яка боїться блискавки, ще більше ніж грому, через ряд уявлень і причин, що поховані у безкінечних варіаціях минулого…я тільки усміхнуся, бо ці всі оказії і називаються життям, постійні хитросплетіння божевілля і максималізму. Знай скільки ти б не хмурилась, і твоє небо не було б таким похмурим, вітер змін змиє це все свіжим потоком повітря…і ми знову будемо дихати разом одними і тими ж легенями…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2018
Інколи вернутись назад, просто необхідно
Не сумувати за втраченим, не жаліти за спробами
Всьому рано чи пізно приходить кінець і це вірогідно
Віддасться больовим ефектом і можливо судомами…
Якщо надто довго вірити у обман він стає правдою
І замість повітря легені вбирають бруднувату матерію
Коли є вибір бути чесним з собою, чи піти за принадою
І вслід за собою зруйнувати ненависну імперію…
Ти зрозумієш, дослухаючись до своїх власних глибин
Почуєш слова прості, лаконічні та знайомі за змістом
Про те, що маєш йти поступово вперед, і чекати новин
Які 100% будуть сповнені необхідним тобі змістом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814112
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2018
Коли я помру
Це реально буде тру
Розвій мій попіл понад небом
Бо жити принаймні зараз так ганебно…
Не потрібно сліз, чи сумних очей
Я вже невагомий, граюсь з вітром
Пам'ять про все, вічності трофей
Це вже кінець, лиш вимкни світло..
Не знаю змінимо ми цей світ чи він можливо нас
Однак усміхнусь смерті прямісінько в обличчя
Навіть якщо мене не буде пору4, знай вогонь не згас
Якщо ти крикнеш, я вернуся…навіть з потойбіччя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018
Осінь сьогодні пронизана світлом
В якій кожний проміжок часу це горизонти блаженства
Коли ти надворі, то усміхаєшся вітру
Ти знаєш що він дує у вітрила шаленства…
Після ранкового дощу, вино затікає у лабіринт
У якому сотні, ні тисячі наших маршрутів
Твій сміх краще забинтовує рани, ніж бинт
І з тобою я готовий стрибнути вниз без парашуту…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2018
- І як ти живеш з цим?
Ти з цим не живеш, воно само живе в тобі…
Раніше я не вірив в манію, легку форму надзалежності
Дівчинко, ти зачепила мене силою свого магнетизму
З тобою мій світ сповнений безмежності
В якому можливі мирні акти тероризму…
По найдавнішим законам Всесвіту, мене тримає гравітація
Твоїх чарівних імпульсів, ранковий присмак сонця на вустах
Читаючи розумні фоліанти, я розумію ти моя реінкарнація
Ти головна вулиця, у сповнених надіями моїх містах…
Я був як корабель, що не міг знайти блаженну гавань
Тулився парусом до хвиль, втікав від шуму ураганів
Але твоя жіноча суть анулювала негативні коливання
І показала всю любов титрами що завмирали на екрані…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018
Коли хтось від страху вимикає вдома ліхтар
Свідомо закриваючи двері перед рішучістю
Боїться підкорювати небо, неначе Ікар
І зіткнутись із хмарами чи неминучістю…
Того, що справді має силу небес і волі людської
Віри у себе, можливість змінити гардероб у житті
Здібності руйнувати стереотипи, неначе вежі величної Трої
І як Христос нести це вперед, на собі, як на хресті…
Це кредо бути сильнішим за всіх і всюди казати правду у вічі
Принцип дієвий, без фанатизму і течій тих помилкових
Він стадні інстинкти духом своїм покалічив
І в венах від предків не випадково…
Часом усвідомлена, нацією вгодована, і незабута ніколи
Це боротьба, за своє, за рідне, за світле майбутнє
Цей народ ламав і нищив чужі всі престоли
Він був, є і буде незламним й могутнім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811530
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.10.2018
Ти рухайся далі, і нехай мої слова руйнуватимуть твої барабанні перетинки, зарядами децибелів…ти продовжуй свій шлях, навіть якщо безголосі онімівші крики вириватимуться з моєї горлянки хрипкими звуками, ти крокуй, завойовуй нові локації, підкоряй ногами весь світ…ти знаєш правило: лівою – правою…такий собі постійний рух, закон динаміки, швидкості… і мотивації… Пам’ятаєш ти мені сказав, що тобі не вистачає думок для роздумів, на що я відповів, що комусь не вистачає хліба і води, чи навіть сну…цікава диспропорція не знаходиш? Ми дещо, втрачене покоління…живемо банальними популістськими цінностями, ми генерація тих людей які знають всьому ціну, але нічого не цінять…це гірко, життя творить смертельний водевіль на Парнасі наших стереотипів…а нам «пофіг», така байдужість… мимоволі згадується невеличкий вислів «Щоб любов була вічною, байдужість має бути взаємною», який якраз демонструє підміну понять…все перевернулося, стало доступним, люди розучилися бути людьми (ви зараз напевне усміхнетеся і запитаєте себе Невже? от Я наприклад людина і все зі мною гаразд, а ви прокрутіть в голові останній ваш безкорисливий вчинок для своїх оточуючих? Пригадуєте? А?)…але це все їжа, для роздумів…перейдемо до суті… Все починалося по наростаючій, це як стрибок, трішки зусиль і ти у повітрі, ніби гравітації немає…ти летиш…приємне відчуття чи не так?...Життя зароджується завдяки рухам, і це не просто слова…думаю ви мене зрозуміли…все живе існує завдяки принципам динаміки…а ви самі задумайтесь, кожен подих, кожен такт серця, кожне слово, що зривається осіннім листком з ваших уст…це все рух, просто він модифікований у інші оболонки і сфери…всі ваші рішення, дії є системою рушіїв… Знаєте в кожного твору, чи опусу є мета…так от мета цього витвору…пробудити Вас у Вас самих…або хоча б задуматися над дійсністю… Є одна річ про яку я вам хочу розказати вона називається Превентивним Мисленням (ПМ)…Що це? Запитаєте Ви? Просто…це стиль мислення, стан свідомості який спрямований на недопущення виникненню кризових моментів у вашій реальності…Є універсальне правило, ризики необхідно ПОПЕРЕДЖАТИ, а не усувати їх наслідки…Напевне наступне питанняЧко буде а ЯК це зробити??? Відповідь також не є складною…варто оцінити об’єкт роздумів зі всіх можливих точок зору і зробити конструктивний його аналіз…часто, ми робимо, говоримо не подумавши (і автор цього тексту не святий, але старається получити німб :) )…і це приводить, до безлічі сліз, істерик, даремного навантаження на гортань і інші проблеми…для чого вам це…краще зробити крок, коли ви бачили як його роблять тисячу раз… Тому коли навіть ваш внутрішній голос каже вам стоп, і реальність замикає коло, навколо виростають надміцні стіни, які оточені ровами, огорожею під електричним струмом, Ви не здавайтесь…просто рухайтесь вперед…до кращих змін, робіть кроки поступово, міцно стоячи на місці…і готуйтеся зробити крок іще…в далечінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810875
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
...мої ранкові молитви починаються варіативно: вчора був Катехизис, в якому я непереношу надлишок надто розумних термінів, завтра точно буде "Аве Марія" на латині...а що ж сьогодні...хм...сьогодні азбукою моєї віри буде стукіт ложок в столовій душевного храму і крики пастви "Їсти"... кожен з нас хвалить свого Бога...для когось це сейфи напхані грошима, для когось блиск визнання в очах людей...а я загубив свої мольби і поклони серед білих сувоїв і форзаців книг...слово поселилося тремтінням губ і хрипотом речень, які судорожно промовляло моє горло...це моя особиста паперово - чорнильна фортеця... і коли я серед цих зневірених в своїх ідеалах, з пустою душею людей... вертаюся спогадами на сторінки, що несуть світло і спокій у мої ледве намацувані гени...мій Еклезіаст, може матюкатися і бути харизматичним атеїстом...а кінець світу не наступить ніколи... я напишу літерами власну Книгу Змін...яка навчить тебе не гадати а відгадувати...ні вона не буде абсолютною панацеєю від твоїх демонів, що приймають допінги сумнівів...але вона зведе нанівець твою одержимість нісенітницями цього світу...готуйся сприймати нові тези...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810874
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
..затихають кроки за п’ять хвилин до вічного
не чути вже гомінких фраз картин сьогодення
все витікає з консенсусу, мабуть логічного
ти мій Всесвіт, ну і звісно моє натхнення…
…момент парадоксу розшифрується зовсім скоро
ти лише йди праворуч біля мене
не озирайся назад, і проявляй непокору
саме так разом пізнаємо незбагненне…
рука за руку, душа із тілом
забираємося у найглибші підвалини вдвох
ти будеш течією в мені, вічним Нілом
єдиним благословенням що подарував Бог…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
Абсолютно нова сфера діяльності це завжди послідовність етапів стажер-> досвідчений
->експерт. Зміна середовища ЗАВЖДИ тебе переносить на початок даної системи. І потрібно знову підкоряти Еверест, завойовувати нові локації та пізнавати незвідані горизонти. Нерозуміння цієї банальної істини несе в собі небезпеку і притягує конфлікти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810775
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
Атмосфера у колективі, рівень міжособистісної взаємодії, психологічний клімат – ці всі аспекти залежать від стилю управління і від трендів які задає керівник. Його роботу можна порівняти з тим, як камінь падає у воду, і хвилі розносяться по водоймі, так само чи дійсно кожен з колег розуміє свого керівника, і його стратегію.
На жаль в реаліях, дуже часто можна спостерігати мікроконтроль робочих операцій, порушення ділової етики (банальне «тикання»), емоційні навантаження, іноді навіть неадекватне відношення. Такий стиль управління, працює виключно у ручному режимі, і нагадує колгосп. Менеджментом тут і не пахне, і як правило коефіцієнт плинності кадрів перевищує усі допустимі норми. Свідома людина, яка розуміє свою цінність і має належний рівень компетенцій, не буде терпіти чи чекати. Насправді відношення, це практично все, коли працівник розуміє, що він може довіритися, що тримає на своє питання оперативну реакцію, коли існує дружня згуртована атмосфера, то бажання працювати тільки посилюється, і як наслідок ефективність робочих процесів зростає. Чим довше працює колектив, і в якому немає кадрових ротацій чи змін, тим він показує кращі результати (за умови якщо всі працюють по правилам, і розуміють ціль роботи).
Основна ціль колективної роботи, це створити максимальний рівень автономності кожного з працівників, щодо базових робочих процесів, відпрацювати їх максимально ґрунтовно, щоб кожен розумів, як він має працювати, також варто врахувати і непередбачувані моменти які можуть виникнути, щоб не виникло ступору. У такому випадку у керівника, буде час на аналітику, виконання інших робочих питань, а система яку він створив, буде продуктивно функціонувати, і він втручатиметься у неї виключно у складних ситуаціях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810724
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2018
Я інтроверт і екзистенційний пророк -
З поглядом у завтра і надіями на сьогодні.
Я вчитель і учень, які разом прогуляли урок,
Одночасно, ніби й разом, а ніби й самотні…
Я знаю все про всіх, але про себе абсолютно нічого.
Не вірю в долю, але з вірою у світле майбутнє.
В душі сонця смолоскипи обпікають край неба нічного -
Я знаю, що можна все згадати, а за мить все забути…
Всесвіт навколо чорно-білий з кольоровим ефектом,
Я уособлення цілої низки амбіцій, ідей і системних утворень.
І навіть ідеальне, на перший погляд, може бути з дефектом -
Реальність дуальна і не обходиться без перетворень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810723
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.10.2018