| Сторінки (1/59): | « | 1 | » |
Танк, ракета і гармата,
Сльози мами, мужність тата–
У підвалах і без сну діти малюють війну.
Серце...сонце ... І долоньки
Відбивають син і донька...
І в підвалах на стіні діти пишуть "Ні війні»
Прапор, сонях і калина,
Вишиванка, мирна днина -
Діти моляться до Бога і малюють Перемогу!
На фото - стіна підвалу, в якому на Чернігівщині ховалися, жили, малювали війну діти .
Фото зі сторінки заступника міністра оборони Ганни Маляр.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950615
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
У серці та надворі – лютує вітер…холод…
Крізь себе пропускаю людські терпіння й біль…
Моя країна зараз – відважний гордий воїн,
Про дух її незламний лунає звідусіль.
Роками нам росія репресії чинила,
ГУЛАГ, голодомори - і знов мерзенне зло.
Для нас цей квітень лютий. Війна. Весна немила.
Та б’є в тобі, країно, свободи джерело.
Виборюєш для себе тепло, весну та правду,
Нагадуєш планеті про істину й любов.
В тисячолітті третім ти героїчну славну
Історії сторінку карбуєш кров’ю знов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2022
Ця весна знов не зустріла
Україну тепло й мило,
Все війна на чорне й біле,
На добро й зло розділила.
Два світи: підступний й щирий
У важкій зійшлися битві.
У пекельнім її вирі,
В камуфляжі та в молитві
Україна захищає
Волю і переконання.
На планеті всій немає
Стільки гідності й єднання,
Стільки мужності й любові,
То ж поборем зло несхитно,
Прийдуть слави дні чудові
І весна жовто-блакитна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Небо – пекельним «градом», а душу – нестерпним болем
Вщент розриває і ранить ця кривава війна.
«Велич» імперську ката ( на це і Господня воля)
Наша здолає країна. І відімстить сповна.
Боремся вперто й гідно… як вміє хто і як може:
Військо і тероборона знищують ворогів,
Кожен з нас - доброволець і волонтер тепер кожен
З серцем, якому не страшно. З серцем, в якому гнів…
Вірних, сміливих, чесних, невинних щодня втрачаєм.
Люба моя Україно, хресний важкий твій шлях.
Знай: в небайдужих серцем вагання краплі немає-
Бог з нами, віра, правда і синьо-жовтий стяг…
Зробимо все і більше, держава щоби розквітла,
Гідними наших Героїв маємо бути ми,
Слава, шана полеглим ! І пам’ять їм вічна, світла.
Бий непохитно, країно, небо волі крильми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Кремезний кучерявий кавалер-клен калину кохає… Королевою, князівною кличе… Казково красива калина: коралі кармінового кольору, кетягами киває… кокетує…
Кепкує каштан:
- Коли каблучку купуватимеш, клене?
Колишеться крона клена:
-Колишній?
Калина каже :
-Коханий
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2021
Моя кавова поетична листівка
Щастя є напій, цікаво?
Так, це ароматна кава!
Насолода у горнятку,
Дивовижний смак достатку,
То ж зроби ковток натхнення
І додай у сіродення
Кольору, смаку і дива.
З кавою усе можливе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2021
Була гріхом розкраяна-
Тепер душа розкаялась.
За все добром оплачено-
Душа Творцем пробачена.
Хоч і була засмучена –
Вже з радістю заручини,
Хоч і пекли минулі дні-
Любов не проминула…ні
Оновлена і вільна вже,
Вогонь любові береже,
Гріхом її не скорено,
Бо в Світлі жити створена!
©Iry_Ska
(картинка з інтернету)
Первинний варіант був ТАКИМ (так написалося спонтанно) :
Була гріхом розкраяна-
Тепер душа розкаяна.
За все добром оплачено-
Душі Творцем пробачено.
Хоч і була засмучена –
Тепер з добром заручена,
Хоч і була обпечена -
Любові все ж не зречена.
Закута і знекровлена-
Вже вільна та оновлена.
Гріхом душа нескорена-
У Світлі жити створена!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021
Війна…
Вистріл… Вибух…Вогонь…
Воїни відстоюють волю Вкраїни. Відсіч ворогу - влучна. Відданість Вкраїні – вічна.
Воюють вісімнадцятирічні, вірно виглядають возлюблені. Вижити…
Втрати…Вдова вишиває вишиванку візерунками відчаю…
Вклад волонтерів вагомий.
Вірю: військові вистоять…визволять…
Віршую, вимолюю: «Всевишній, врятуй воїнів, Вкраїну»
Вклонімося вдячно ветеранам. Велично вшановуймо вбитих війною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Війна…
Вистріл… Вибух…Вогонь…
Воїни відстоюють волю Вкраїни. Відсіч ворогу - влучна. Відданість Вкраїні – вічна.
Воюють вісімнадцятирічні, вірно виглядають возлюблені. Вижити!..
Втрати…Вдова вишиває вишиванку візерунками відчаю…
Вклад волонтерів вагомий.
Вірю: військові вистоять…визволять…
Віршую, вимолюю: «Всевишній, врятуй воїнів, Вкраїну»
Вклонімося вдячно ветеранам. Велично вшановуймо вбитих війною
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901012
рубрика: Інше, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Життя затиснуте у долі п'яльцях...
І голка, й ниточка життя у пальцях...
Кладу я хрестики у візерунки,
І серця магію, немов чаклунка.
Життя вишИване душею й серцем
У такт із часом, у темпі скерцо.
Ось такі рядки-експромт написалися, коли прочитала в іншого чудового автора Оксани Цепенди "життя затиснуте у п'яльцях долі"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
А дощ періщить...стукає у душу,
Звабливо просить стрінути... Чи мушу?
Думки сполохав, як пташину зграю...
Цей дощ осінній падає.... чи плаче,
Далекої любові голос наче?
Я слухаю - й нічого не питаю.
Не хочу душу знову застудити,
Нехай вітри й дощі - лише транзитом...
Глінтвейну заварю собі міцного.
Мій світ спокійним, чистим плесом стане,
На дно глибоке ляже сум, омана,
Накину спогадів яскраву тогу.
Цей дощ періщить...стукає у душу,
Та відчиняти я йому не мушу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Шле мені мила осінь листи:
-Будь щасливою й доброю ти!
Зачерпни в мене злата й тепла,
Щоб натхненною завжди була.
-Щиро, осене, вдячна тобі…
Я шукаю у кожній добі
Миті щастя та краплі добра.
Ти для мене –натхненна пора.
Неповторну красу золоту
Ніжно в душу свою заплету.
Ти чаруй...надихай…шелести…
Я твоЇ прочитаю листи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020
Вони удвох... Замріяні, щасливі!
Дощ крапотить - немає зовсім значення,
Сьогодні перше в них в житті побачення,
А під дощем вона ще більш красива.
Хай злива навіть звечора до рання,
Хай грім гучний - у парі буде любо їм,
ВізьмУть в обійми ніжні пелюстки свої -
Таке палке квіткове це кохання!
На фото ірисики в саду в ІRY_SKA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2020
Вихвалялася кульбабка, хизувалась, як могла,
Бо розкішну жовту сукню знову зранку одягла.
У сусідок - сукні білі, не святкові, а прості:
- Ой, не зовсім пощастило, як мені, їм у житті.
Та сусідки не журились, ще й усмішка на вустах:
- Це просте легеньке плаття ми вдягнули неспроста.
Прилетить невдовзі теплий парубійко-вітерець -
В інші з ним місця цікаві помандруєм навпростець.
Білі сукні-парашути понесуть невпинно нас.
То ж бувай здорова, сестро, вже настав летіти час.
- Як же хочеться літати! Можна з вами і мені?
- Ти ще сад цей прикрашати будеш в теплі ясні дні,
Завітає бджілка вгості за нектаром на медок,
Лиш тоді вбрання одягнеш білосніжне, як пушок.
...Усміхнулися кульбабки... І щасливі, й гожі всі...
Небо, сонечко і люди щиро раді цій красі.
колаж зробила із фотокульбабок Ганни Назарків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Натомилась дітвора -
Ось і спатоньки пора.
Bмили ручки, ніжки й личка
У теплесенькій водичці,
Bклали іграшки у ліжко,
Обійняли маму ніжно,
Одягнулися в піжамку -
Міцно спатимем до ранку.
Люлі-люлі донечко,
Вже заснуло сонечко,
Засинай і ти, рідненька,
Сни хай сняться солоденькі.
Надобраніч,синку!
Сонце і хмаринки
Бачать дивні сни,
То ж і ти засни!!!
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020
Мов кавалер - цей дощ весняний!
В саду шепоче залюбки,
І ніжно, й палко-полум’яно
Цілує сонні пелюстки.
Дарує дощ їм діаманти,
Бентежить, пестить на свій лад.
Зі справжнім хистом музиканта
Уміло зваблює він сад...
...Пахучі й кришталево-чисті
Дерева квітнуть...й почуття...
Шлюбує радісно й врочисто
Садочку дощ на все життя!!!
Фото Ганни Назарків
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Спадає тихо теплий вечір…
І обійма вітрець за плечі,
Колише віти…і думки…
А завтра – яблуня розквітне!
Розбудить сонечко привітне
Тендітні ніжні пелюстки.
І сад квітково запалає,
І щастя спалахне безкрає,
Квітучих мрій прийшла пора!
П'янке рожевопінне диво
Розбудить почуття сміливі:
Любові, люди, вам й добра!
На ці рядки мене надихнуло дивовижне фото Ганни Назарків .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020
Сьома весна війни…
Зболена рідна земля
- Боже, війну спини-
Проліском промовля.
Ніжний весняний цвіт
Манить і радує нас,
Кличе думки в політ:
-Серцю любити час.
Та не зійшов ще сніг
З лютих фронтів боротьби.
-Сили, щоб переміг,
І лиш тоді - люби, -
Воїна серце так
Б’ється у ритмі борні.
-Весно, любові дай,
Доки ж бути в броні?
©IRYNA_SKASKIV
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Я і тиша...на серці спокій...
Та не сама я ...не одинока...
Зі сонцем в парі цей світ кохаю❤️
І в тиші світу снагу черпаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877628
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020
Позичу фарби у веселки -
і розфарбую свої сни.
Нехай в чарівний світ дитинства
несуть чимдуж мене вони.
А там душа моя сміється,
я вірю в казку і дива,
Під щастя музику бентежну
там кожна мрія ожива!!!
Надзвичайно приємно, що взяла участь та пройшла відбір у проєкті #твояпоетичналистівка , де до поданих ілюстрацій треба було придумати підпис. Тепер у мене ось така яскрава чудова листівочка. Ілюстрація мене , ніби через чарівний веселковий мостик, завела думками у казку дитинства. Те, що відчула душа, рука записала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Зіткане з тепла й любові,
Із терпіння та добра
Найсвятіше в світі слово,
Найдостойніше пера!
Мама - Янгол! Сонце! Ліки!
Втіха! Пристань! Світлий шлях!
Від початку і довіку
Всесвіт в маминих очах!
Добра ненька сину й доні
Живить віру й почуття
Дев'ять місяців у лоні,
А у серці - все життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876019
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2020
Диво-осінь надихає,
Ніби казку нам читає.
Всі стежини та доріжки
Таємничі стають трішки.
У повільному таночку
Витанцьовують листочки,
А барвисті ніжні квіти
Так і просять порадіти.
Як навколо озирнешся,
Мимоволі усміхнешся:
Все здається теплим, світлим,
Цілий світ стає привітним.
Диво-осінь всіх чарує!
А мені вона дарує
Творчі плани та ідеї,
Подружилась я із нею.
Ці рядки написані в юні роки...
Та осінь і далі моя натхненна подруга.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854295
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.11.2019
Бунтарка чи вразлива?
З дитинства віриш в диво?
Критична? Незалежна?
Як любиш, то безмежно?
Боїшся помилятись?
Чи кожен день, як свято?
Доводити не треба,
Ти просто вір у себе!
Радій і будь собою!
Твердою йди ходою!
Молись і віруй: «Боже,
З тобою я все зможу!»
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2019
Хизувалась розкіш, гордим був комфорт,
Що малюють людям щастя натюрморт,
Застеляють шарму покривало…
Вихвалялась мода, а із нею стиль,
Що без особливих та гламурних хвиль
Щастя у життєвім морі мало.
Та коли немає затишку в душІ,
Як у серці щемні не живуть вірші,
Океан достатку - не глибокий.
Бо лиш добрі світлі чисті почуття-
Справжні візерунки в долі вишиття,
В них –натхненна радість, щастя, спокій!!!
©IRYNA_SKASKIV
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2019
2000 днів лиха й болю…
Країни не гояться рани.
І небом вкраїнським, і полем
Витає війни дух незваний.
Підступна, нахабна, потворна,
Руйнує вона та вбиває…
Неправди, погибелі жорна
Невтомно працюють…До краю
Скорботою повниться серце,
У скронях пульсує тривога.
У цьому пекельному герці
Надія країни на Бога.
Він ангелам у камуфляжі
Дасть крила міцні: правду й віру,
Пітьму побороти щоб вражу,
Світанок наблизити миру.
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844794
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 12.08.2019
А я змінилась…Час летить…
Моє життя нового тону:
Ціную кожну добру мить,
Звільнилась від журби полону.
Сама себе я пізнаю,
Завжди собою бути хочу,
Думки і мрії - у строю!
Новому віддаюсь охоче.
Все непотрібне відпущу,
Щоб поселився в серці спокій,
І після сильного дощу
Веселці усміхнусь високій.
Вердикт «Життя прекрасним є»
Мій розум виніс в справі «Щастя».
Бажаю всім знайти «СВОЄ»
І ставлю смайлик: « Хай все вдасться!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844427
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Зустрічають соняхи теплий літній день,
Будуть знову сонечко пильнувати.
Тільки вже б не слухати тих страшних пісень,
Що співали вчора їм злі гармати.
Проїжджають потяги. Мчать вони на Схід.
Пелюстками соняхи їх благають:
«Зупиніться, бистрії…там багато бід…
Там вогонь війни горить…там стріляють»
Табуном хмарки жене в небі вітерець,
Ніби хоче потяги наздогнати.
«Прийде вже коли війні клятій тій кінець?-
Квітнуть в полі соняхи й хочуть знати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842691
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 21.07.2019
В лікарняних палатах
На секунди йде час.
Добрим ангелом стати
Може кожен із нас.
Бути донором гордо!
Врятувати життя
Й поновити здоров’я-
Аксіома буття.
Сповни серце любов’ю
І без жодних вагань
Поділись і Ти кров’ю -
Благодійником стань.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838788
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.06.2019
Потяг на Схід...
Пензлик думок
Малює тривожну картину.
Горя і бід
В'ється клубок,
Поранено рідну країну .
"Мир- На війну" -
Чорний маршрут,
І серцебиття все частіше...
Ні, не засну...
Серцю редут
Я будуватиму в віршах.
Слово "війна"...
Терпне...болить...
ВіршІ про війну - сіль на рани...
Криком луна:
"Треба спинить".
Якби ж слово стало стоп-краном ....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.06.2019
Мамина мова – мила, м’яка, медова!
Мамина молитва магічна.
Мамина мелодія мажорна.
Мамині мальви милують.
Мамине милосердя мов море.
Мамина мрія мальовнича.
Мамина мудрість – маяк.
Мама – Мадонна!
Материнство - мистецтво!!!
З Днем матері!
картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835362
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.05.2019
Затяжні дощі…невгамовні
Відмивають вулиці, сквери,
А мої думки…невимовні
Залишають слід на папері.
За вікном звучить гучно злива,
У душі напнулися струни,
В добрих спогадах- я щаслива,
В добрих намірах – хай фортунить!
Затяжні дощі – сумні трішки,
Та у відчай щоб не впадати,
Треба СВІТЛА, КРАСИ Й УСМІШКИ-
Такі щастя координати!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.05.2019
Святкуємо Воскресіння!
То ж світлого свята проміння
Душі хай торкнеться й сумління!
Весна світ весь оновила,
Напнуті любові вітрила,
Неправди обірвані крила!
Лунають скрізь урочисто
«Христос вже воскрес!» -благі вісті.
Серця повні радості, чисті!
Молитва натхненна щира
Нехай огортає світ миром!
Хай кріпне надія та віра!
картинка з інтернету
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833860
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2019
П озбираю слова- алмази,
О бережно дзвінку шліфуватиму риму,
Е ліксиром емоцій відполірую.
З ачарують рядки і фрази…
І птахами хай вірші летять в даль незриму !
Я так дотиком Слова душу лікую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831018
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.03.2019
Любити, творити покликана жінка
В умовах сучасних реалій,
Та інший сьогодні, на жаль, українкам,
Важкий випав долі сценарій.
Чекати, молитись, боротися спільно -
Війна жінці долю змінила.
В тилу і на фронті-смілива і сильна,
Вкраїни це ангельські крила.
За сутністю жінка й війна – несумісні,
Зі спільного – п'ять букв у слові.
То ж сила здолати не зможе зловісна
Жіночої зброї – любові.
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2019
Жіноча душа завжди просить свята, особливо в цю чудову пору року...для мене свято жінки не "8 березня", а з першими теплими сонячними весняними днями... це може бути і 1 березня, і 10 березня :)
Усім БАЖАЮ ВЕСНИ У СЕРЦІ !!!
Світло й ніжність – від сонця дарунки,
А від квітів – краса неземна.
У душі та у серці ще юнка,
Неможлива без неї весна.
Жінка створена світ цей любити,
Дарувати всім радість й добро.
В щиру жінку закохане літо
І поета палкого перо.
Щиросердна! Яскрава! Мрійлива!
Щедра осінь для неї- сестра.
Справжня жінка завжди вірить в диво,
Й почуття в неї справжні - не гра.
А як вітер печалі повіє
І обійме її крадькома,
Посміхнеться і словом зігріє,
І теплішою стане зима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828193
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.03.2019
До нас у двір здалека
Примандрував лелека,
Вмостився на гніздечку,
Виспівує сердечно.
Клекоче та й клекоче,
Аплодисментів хоче.
_Що ж, не бракує хисту
Крилатому артисту,
Співа чудово, легко -
Бравіссімо, лелеко!
Віршик написав син, коли ще ходив до школи, про лелеку, який живе у нас. Цей лелека якраз на фото. Ми його кличемо Любава.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=827645
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 03.03.2019
Дивитися - і побачити,
Слухати - і почути,
Не гніватись,а пробачити,
Добрим важливо бути!
Виконувати обіцяне ,
труднощам усміхатись,
І якби не було важко нам,
Йти - і не зупинятись.
Надіятися і вірити,
Мріяти та любити,
За серця велінням діяти -
Так всім бажаю жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825661
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.02.2019
Згасає день, і вечір землю обіймає…
Та не згаса війна…Коли ж настане мир?
Думок, завдань та планів безліч має
Щодня відважний мудрий командир.
Військовий за покликанням –не з легких справа:
Це сила духу, рішень швидкість прийняття,
І помилитися не має права,
Й ховає часто справжні почуття…
Від нього все залежить: як бійцям живеться,
Як втрат не допустити, як перемогти?
Сміливе серце в ритмі правди б'ється,
Тому своєї досягне мети.
Взірець підлеглим, справедливий та незламний
Сумлінно Батьківщині служить командир,
День наближає переможний, славний,
Коли обійме землю нашу мир!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824077
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 04.02.2019
Я вернувся до тебе з війни:
Міцно-міцно мене обійми,
Більше ніжності - менше слів,
Мій вогонь жаги не зотлів.
Ти мене не питай про війну.
Заховаю в душі глибину
Всі жахіття, думки страшні,
Всі нестерпні пекельні дні .
Усміхнись! Пригорни! Поцілуй!
Мої рани коханням лікуй!
Хай в обіймах твоїх засну.
Не питай мене про війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821998
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 19.01.2019
Я слухаю грозу...
Чомусь так прикро, боляче мені .
Снаги немає,
Сум обіймає...
Не стримую сльозу...
Немов дощу краплина по вікні
Вона стікає,
І біль змиває...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821284
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2019
Звучить така мелодія чарівна!
Торкає струни серця раз у раз.
Ця музика душі моїй потрібна,
Ця музика нагадує про Вас.
Звучить така мелодія чудова!
На танець я запрошую в думках.
Тремтить душа...не вимовить ні слова...
Не треба слів...все сказано в очах.
Нехай звучить мелодія ця ніжна,
І тиха радість в серці хай живе,
І хоч зима між нами білосніжна,
Моя душа на танець Вас зове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820913
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2019
[b]С[/b]ніг летить, не зупинити,
[b]Н[/b]акриває все навкруг.
[b]І[/b] сніжинки-балеринки
[b]Ж[/b]ваво свій танок ведуть.
«[b]Й[/b]демо швидше на санчата,
[b]Н[/b]умо, дружно на каток»,-
[b]К[/b]личуть хлопчиків й дівчаток (всіх чемненьких діточок),
[b]А[/b] ліниві й хвалькуваті залишайтеся у хаті.
"Зимовий" віршик моєї донечки, який вона придумала в 11 років.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2019
Дві синички - дві сестрички
Прилетіли до вікна,
Ну а я їм в годівничку
Щедро всипала пшона.
Дві синички- дві сестрички
Ласували цілий день,
І мені вони співали
Своїх радісних пісень.
(це перший віршик моєї доні, який вона придумала у першому класі...зараз вона вже в одинадцятому, а ми згадували сьогодні, як усі були маленькими...ось і цього віршика згадали...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820607
рубрика: Поезія, Дитячі віршики
дата поступления 08.01.2019
Сипле-сипле сніг, стелиться срібною скатертиною.
Спить спокійно старий сад. Сперечаються спритні синички. Солодких снів, садочку!
Слухаю серенаду скрипаля-січня.
Спокій сколихнули спогади. Стомлене серце стривожилося. Скотилася солона сльоза.
Сповідаюся своїй совісті…Спокутую…
Сховаю свій сум, страх. Свободу - солодким словам, сміливим справам, свіжим сподіванням!
Скоро Святвечір! Сонця, снаги серцям! Світлих Свят!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2019
ЗГАДУЮ
Є дні, які ще б раз прожити -
Це дорогі для серця миті.
А є такі, котрі б забути,
І що було- більш не відчути.
МРІЮ
Бажання та думки...
Я з ними граю в пІжмурки.
Ховаюсь, часом і боюсь...
І їм в полон здаюсь.
ЖИВУ
НовОму дню радію!
Люблю! Живу, як вмію!
Шукаю теплі барви-
Малюю настрій гарний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.01.2019
Весна розбудила кохання –
Вулкан палких почуттів.
В цю пору чарівну прощання
Ніхто із них не хотів.
Хотіли поринути разом
В міцні обійми весни,
Але розлучив їх безжально
Холодний подих війни.
Душа її тужить, сумує,
І просить лиш одногО :
Всевишній хай зАвжди рятує,
ЗавждИ береже його.
Він – воїн, він – мужній і сильний,
В нерівнім важкім бою
Боронить відважно та пильно
Країну святу свою.
А серце у неї так б'ється…
Чекає його вона.
Він прийде - війна ж закінчиться!
Заквітне в душі весна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819330
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2018
(Реальна історія із справжнім фото)
Дихала осінь прохолодою. Здавалося, що роздала своє тепло у вересні, тому жовтень нахмурився та сердився.
Після чергового завдання жінки повернулися в базовий табір і найперше вирішили почаювати. Грілися теплим чаєм, а також, як завжди, думками про сім’ю, рідний дім, в якому затишні і холодні осінні, і морозяні зимові дні. Ніби вітамінками, підживлювалися згадками про найдорожчих людей, теплими спогадами, мріями та сподіваннями, ділилися ними між собою. Лише так можна було заспокоїти свої стривожені серця. Лише тоді усміхалися і раділи. Бо бадьорості та веселощам тут не час і не місце.
Аж ось у їхнє так зване помешкання постукали.
Це був дядько Коля, як його усі називали. У руках він тримав букет з польових квітів і трав.
- Це вам, дівчата,
Осіння соната!- промовив.
Скромний, але такий чарівний подарунок зворушив усіх до глибини душі. У жінок з’явилися усмішки на обличчі, сльози на очах, і на одну теплу бентежну мить у житті кожної стало більше.
Дядько Коля до служби в армії був лісником, а ліс та поле були його друзями.
З метушливого заклопотаного повсякдення поспішав сюди за душевною рівновагою, радістю та спокоєм. Відчував себе частинкою природи і завжди оберігав її. Зібрати розкидане сміття, розчистити стежечку, врятувати пташку, обладнати годівничку для тварин вважав своїм святим обов’язком. Збирав лише цілющі трави в полях і не топтав ніколи марно квіти.
А сьогодні захотів зробити приємне жінкам, які в нелегких умовах виконували поставлені їм завдання. Вважав, що і в зоні проведення АТО потрібні маленькі радощі, а квіти – це те, що може потішити прекрасну половину їхнього підрозділу.
Не помилився. І хоч цей букет порівняно з дорогими букетами з квіткових салонів, якими обдаровували жінок на мирних територіях, був скромний та простий, для жінок він був у той момент найкращим з усіх, тому що в ньому були не тільки рослини, а якісь невидимі промінчики ніжності, душевного тепла та добра, які вони відчули своїм серцем.
І ця хвилююча мить запам’ятається їм назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819321
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2018
[b]ВІН[/b]
Вечір стелив дорогу ночі, розсипав по небу зірки.
Роман вдихнув на повні груди нічну прохолоду, немов зробив ковток джерельної води, та задивився у зоряну височінь. Так захотілося побачити її…свою кохану. Перед втомленим очима постав її лагідний образ та усмішка. Для нього вона зараз теж була зіркою…далекою зіркою, що сяяла та манила до себе.
Кожної ночі перед тим, як заснути, Роман думав про кохану, запрошував у свої сни. І тільки в снах вона приходила на побачення, тому що наяву їх розділяла тисяча кілометрів. Щоранку ховав у глибину душі усі думки та почуття та віддавав усі сили на боротьбу за мирну блакить рідного неба.
Четвертий рік війна періщила зливами снарядів квітучу українську землю. Роман – командир на передовій – щодня вирішував складні завдання в зоні бойових дій. Безліч думок, запитань зранку до вечора, ніби бджолиний рій, обсіли голову, вимагали рішень, дій. Одні боляче ранили («Чому так сталося?», «Скільки болю та втрат?», «Чи не марні жертви?»), окремі гнітили («Як можна бути байдужими?»), інші заспокоювали, вселяли впевненість, віру та надію («Ми – сильні, тому переможемо»). Турботи про повсякденні потреби воїнів, підтримання у них високого бойового духу не залишали часу на відпочинок. Та Роман не шкодував себе, навіть в думках, бо розумів, що тільки так можна досягнути мети. А мета у нього та його бойових товаришів висока т а благородна: єдина, сильна та вільна країна, в якій вони будуть щасливо жити, працювати, любити. Вірив, що кожен не змарнований, а гідно прожитий день наближає перемогу.
Скільки днів цих було, а скільки ще буде? Це відомо лише Богу. Роман твердо знав лише одне: він не має права на хибний крок. У моменти, коли не чути було пострілів, прислухався до биття власного серця, яке підказувало йому правильні рішення. «Тихих» днів було небагато, але тоді також, ніби квіти крізь асфальт, пробивалися на волю потаємні мрії, трепетні сподівання.
А тихими вечорами він задивлявся у зоряну височінь, де сяяла та манила до себе далека зірка.
[b]ВОНА[/b]
Аромат м’яти розливався по кімнаті. Настя зробила ковток гарячого чаю. Після насиченого важкого дня у волонтерському офісі намагалася заспокоїти своє стривожене серце, відігнати непроханих гостей: тривогу та страх. Але неспокійні думки, ніби хижі птахи, кружляли в голові.
Ніколи не думала, що у її країні в третьому тисячолітті буде війна, хоч і неоголошена. А війна триває уже четвертий рік. Четвертий рік ворожі гради ранять рідну землю, гинуть мужні воїни, гірко ридають матері та діти. І на цій проклятій війні – її коханий. Вона чекає…молиться…просить у Всевишнього для нього сили та терпіння.
Як давно Настя не бачила Романа. Він – командир, тому постійно на передовій. Закрила очі – і побачила очі його!!! Любила дивитися в його очі, бо вони дарували радість та спокій. Любила слухати його голос. Зрештою, любила з ним просто мовчати, прогулюючись вечорами . В пам’яті зринали слова, щасливі миті.
Чай та теплі спогади зігрівали, невидимим покривалом огортали зболену душу. Так захотілося передати це тепло йому…
Завтра вона передасть йому трохи тепла: шкарпетки, шарф, зв’язані з любов’ю…для нього та його товаришів. Уже готові маскувальні сітки, зроблені за його проханням. А ще смаколики, обереги. Все це зробили небайдужі руки. І небайдужі повезуть на Схід.
До волонтерства та допомоги армії жінка залучила усіх рідних та знайомих. А як інакше*? Байдужість також вбиває. Кожен має діяти та допомагати в силу своїх можливостей: хто матеріально, хто добрими справами, працею чи молитвою. «Треба думати добре і робити добро, от тоді все буде Добре» , - твердила. Цю аксіому доносила до сердець всіх людей, сама була прикладом самопожертви та доброчинності.
А все буде добре!- твердо вірила. Війна ж закінчиться, бо добро завжди перемагає!!! Повернуться захисники до рідних домівок. Повернеться і її Роман. І тоді вона нарешті обійме його міцно-міцно, досхочу надивиться в його очі, потоне в їх глибині.
А поки-що віддає себе в обійми сну.
*****
Ніч колисала землю. Місяць диригував зорями, щоб яскраво світили та осявали шлях думкам-бажанням-сподіванням Насті та Романа, що невидимими птахами линули до самого Всевишнього.
Господи! Почуй зболені душі!
Нехай настане світанок миру.
(картинка з інтернету)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819161
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.12.2018
Ну що б, здавалося, вода?
Це Н20 – і більш нічого.
Та без води нема життя.
Вона – основа світу всього.
Найважливіша рідина
Для всіх створінь та організмів,
Землі артерія вона.
Перебуває в станах різних.
Чи лід, чи газ, чи рідина –
Однаково вода важлива.
У ній – уся краса земна,
У ній – природнє всяке диво.
Струмок, ріка удаль біжить,
І джерельце немов співає.
Послухай пісню цю хоч мить –
І вже душа відпочиває.
Вода - здоров’ю вірний друг,
Вода цілющу силу має.
Вона лікує від недуг,
З душі і тіла бруд змиває.
Дає нам силу, прохолоду,
Очам дарує насолоду.
Вода – здоров’я і життя,
Безцінна формула буття.
Цей вірш знайшла в синовому старому зошиті хімії. Домашнім завданням було написати свій роздум про воду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2018
Ховається втомлений день
За темну фіранку ночі.
Дощ землю вмиває від бруду.
Я нині- для смутку мішень,
Та вірити серце хоче,
Що світлим усе завтра буде.
Втікаю від сірих думок,
З дощем проливаю сльози.
Тремтять почуття всі...Замерзли.
Холодні слова у рядок
Лягають в надмірній дозі.
Віддам смуток ночі.. Хай щезне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811678
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.10.2018
Заплакала яблуня слізьми –листками,
Прощалась з осінніми теплими днями.
Я листя згрібала, витирала їй сльози,
Просила її не боятись морозів.
Тремтіла-журилась…»Зима скоро», - знала,
І вітру в обійми себе віддавала.
Непроханий смуток увірвався у душу,
Мені він, і яблуні спокій порушив.
В мінорній тональності осінь заграла…
Замріялась яблуня…Вітер недбало
Розтріпував гілля…загравав…залицявся…
Його я благала, щоб не вихвалявся:
«Ти осені любий…у тебе є сила…
Спішиш відбирати і рвати вітрила,
Надії назустріч краще дми, аж до краю…
Втомилася яблуня… хай засинає…
Весною ясною їй коси розчешеш,
Таємні бажання і радість принесеш…
Тепер заколисуй.. побажай сну міцного…
Хай затишно стане від голосу твого»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811212
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.10.2018
Все йде не так, як треба,
Не так, як хочеться... Чому?
Частина мого неба
Вже загорнулась у пітьму.
У лабіринті знову
Шукаю вихід. Чи знайду?
Гірку німу розмову
Із серцем тихо я веду.
Пульсує в скронях втома.
Душа ж наказує : " Лети,
Хоч даль і незнайома,
Ти вір...А смуток відпусти"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810626
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.10.2018
Вдаль життя лине, а я втомилась.
Прислухаюсь до серця свого биття.
Де мала слушність ? Де помилилась?
Ніби книгу, гортаю я почуття.
Обміркувати все, відпочити…
Інший старт, інші плани, мрії, думки.
Вірити, діяти та любити,
Пізнавати нове в житті залюбки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810448
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.10.2018
Просто жінка.
Українка.
Люблю та мрію,
Життю радію.
Чорноброва.
Загадкова.
Сміюсь та плачу -
Така на вдачу.
Вірю! Знаю!
Відчуваю!
Буваю сильна
І підневільна.
І борЮся!
І молЮся!
Грішу та каюсь,
Та не ламаюсь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810116
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2018
А листя жовте, золоте!
І сонце світить ще яскраво,
І мріями душа цвіте,
І як ковток натхнення - кава!
Спасибі осені за те,
Що надиха на добрі справи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809488
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.10.2018
До підніжжя могил
Покладу хризантеми,
І сльоза на холодний граніт упаде.
Бачив біль небосхил
У очах, повних щему.
Хто хоч раз був отут - той іще раз прийде.
України сини
Потом, кров'ю сплатили,
Щоб майбутнє держави щасливим було.
А хіба для війни
Матері їх зростили?
Та, на жаль, обірвалось життя... відцвіло...
І в обіймах землі
Вічним сном спочивають,
В небайдужих серцях жити будуть завжди.
Їхні душі вночі
З неба зорями сяють,
На землі ж залишилися світлі сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2018
Наставник, друг і мислитель...
Професія - педагог?
ЛЮДИНУ творить учитель,
ПОКЛИКАННЯ це його!
Душа в нього, мов джерельце,
Що живить із року в рік,
Тобі відкриває серце,
Ти - учнем йому повік.
За добрі знання, уроки
Подякуй учителям ,
Якщо і летиш високо,
Вклонися, немов батькам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808956
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 05.10.2018
Є люди, з якими теплішає,
Незгод, суму хмари зникають,
Любов до життя стає більшою,
І квіти в душі розквітають.
Є люди, як сонячні промені,
До серця струн вміють торкнутись.
Їх хочеться бачити знов мені,
І з вдячністю їм усміхнутись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807790
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.09.2018
́Ця осінь! Вона надихає…
Любити, радіти, творити!
До серця свого прислухаюсь,
І знаю, що щастя- це жити!
Позичу я в осені фарби,
І радість для всіх намалюю.
З емоцій та спогадів гарних
Варення смачне приготую.
Ця осінь! Вона ніби просить:
Всміхніться – і більш не сумуйте,
Біди та незгод в світі досить,
Тепло всім своє подаруйте.
Стривожене серце, буває,
І словом, і вчинком зігріте,-
І холоду не відчуваєш,
І осінь тепліша за літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2018
Осінній вечір... Самотність... Тиша...
Я вільна в мріях і думках.
Паперу аркуш візьму й напишу,
В яких я тону почуттях.
Горнятко чаю, думки й бажання,-
Така компанія моя.
Осінній вечір... І сподівання...
Душею відпочила я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.09.2018