| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Так уходил ты, как уходят навсегда.
Ты уходил и мне не обещал вернуться.
Туда ушел, куда не ходят поезда..
А мне все кажется, вот-вот должна проснуться.
Мне так хотелось помощи просить:
«Остановите кто-нибудь! Держите!»
Ведь я уже не знала, как молить:
«Да помогите мне! Ну что же вы стоите?!»
Не знала, где купить билет в твою «страну»,
Меня ж с собою ты не брал в дорогу.
И сколько в сердце я не дергала струну -
Ты отдалялся с каждым шагом понемногу.
Ненужной стала я тебе в один момент -
Собрал все личные свои ты «чемоданы».
И вижу, не услышу от тебя «Привет»,
Осталась только боль в душе да раны.
Юлія Нестеренко,2015
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807336
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2018
Колись настане день – знеціняться слова,
Всі спогади залишаться без фарби.
Не стане всіх проблем, лиш тлітиме життя –
Дай відповідь: «А чи ти жив насправді?».
29.03.2018, Юлія Нестеренко
Фото з мережі Інтернет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807222
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2018
Незвично, безжалісно, несвоєчасно
Приходить прозріння в душі до нас.
Думками давно нам стало все ясно,
Ось тільки душею впадали ми в транс.
Воліли сховатись, втекти, збайдужіти,
Вимкнуть реальність з мережі «Життя».
Чекали, що прийде колись тепле літо
Й проблеми одразу підуть в забуття.
Все буде без змін – не станеться дива.
Душа – наша слабкість, що сильною є.
І доти вона буде в нас нещаслива,
Доки заплющені очі й життя не своє.
27.03.2018, Юлія Нестеренко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807216
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.09.2018
Однажды женщине быть сильной надоело.
«Ну, сколько можно? - думала она.
- Любви и нежности так просит мое тело.
Я не хочу быть вечно всем должна!
Скажите, я когда смогу быть слабой? -
Просила женщина ответ на свой вопрос.
- Чтоб не решать, не думать, быть усладой,
Купаться в море роз и вечных грез».
Ответ последовал, как гром сред ясна неба,
И ей казалось, говорит сам Бог:
«Ты - женщина и многого не требуй,
В тебя Вселенную я поместил как смог.
И в жизни легкой не найдешь дороги,
Мечтать ты можешь, но прошу, держись.
Весь мир тебе давно целует ноги.
Ты - женщина, а значит, ты есть жизнь!»
©Юлия Нестеренко, 2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807161
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 19.09.2018
Цілуйте свого янгола долоньки,
Поки ще крихітка у ліжечку лежить.
Цілуйте ніжний носик сина, доньки,
Ловіть і зберігайте кожну мить.
Цінуйте час, блукаючий казками,́́
Наповнений пригодами і сміхом дітвори.
Цінуйте те, що коїться між вами,
Й фарбуйте все в яскраві кольори.
Частіше обіймайте, дякуйте щоднини
За щастя,за життя,народження себе.
Селіть добро в малій душі дитини
І пам'ятайте,що посієш, те й зійде.
Юлія Нестеренко,08.12.2017г.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807137
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 19.09.2018