| Сторінки (1/18): | « | 1 | » |
[b]Звенигород моргнув
в вікні,
красуння змусила
скручуючи шию
проводжати
поглядом спокусу
за холодним шклом
за тим
уже нудні
пейзажі
осінній лист
не жовкне – зеленіє[i][color="#04ff00"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792429
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 20.05.2018
[b]Скажи - чому
Продовжив існування
коли вже стимулів катма?
заради чого
тут твоя Душа?
Іллюзії набили
синяками мозок
Втомився йти
ти по Шляху -
Спочинь.
Коли Душа
втомилася від смутку
Коли Роботи
вже нема...[i][color="#2600ff"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792427
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2018
[b]Абракадабра
(або ж сама Мудрість)
Зорі миготіли навкруг, зігріваюче поблискували і Він серед них плив у безмежному просторі океану.
Ондечки сяє рідний дім його душі, тягнути парубка до себе.
- Тобі ще рано відпочивати вдома.Повертайся!-пролунав знайомий голос.
Хлопець закліпав очима якими знову побачив лісову галявину і хатину – храм відлюдника – мага.
Старий погладжував свої довгі сиві вуса по молодечому сяючи зіницями.
Вони сиділи у „ Лотосовій піраміді ” поруч, споглядаючи внутрішній Всесвіт.
- Ну і ...
Але знак долонею, старого зупинив питання напівслові.
- Ти просто був на межі між сном і смертью юначе.
- А де істина? Напрямок життя, яка різниця між існуванням і життям ?
Чаклун розсміявся, похитавши головою :
-Ти що напився молодого вина? Хлопець затинаючись пробелькотів, переборюючи досаду, гнів нетерпеливість:
-Але ж як ...
-Відсунь зовнішній світ як перепону те що ти бачиш, що чуєш думки емоції помісти у яскраву кулю зашвирдель її і уяви як вона вітдаляється від тебе, тільки не дуже далеко, бо далебі зникнеш , от і сам зрозумієш те що хочеш знати.
Вони сидять один навпроти одного серед мовчазних дубів. І лише вітерець шумлячи у верховітті листям порушує тишу спокою.
Спогади, спогади, минуле життя сьогодення. Він прийшов до тями. Лікар-гіпнотизер здивовано поглядаючи крізь скельця своїх окулярів на пацієнта потираючи чоло. Повернувшись вимкнув диктофон запису, взяв чашку гарячої кави, і відсьорбнув ковток.
-Що ж ви конкретніше бачили?
-Вогонь, кров, смерть, спокій –закриваючи повіки юнак додав –і кохання.
Прокинувся від свого крику. Помотав головою аби урівновісити бачене у сні: Мудрець-маг гіпнотизер біль щастя життя.
Ну і сон, хай йому грець.
Кабіна відпочинку космічного корабля Землі зачинилась за пілотом-остронавтом. Навколо нього миготіли незворушно зорі споглядаючи
„ консервну бляшанку” ховаючи свої таємниці-знаня.
Парубок знову розплющив повіки. Знайомий ліс, галявина, старий що як завжди загадково посміхався і так же незворушливо сидів навпроти . Все як було і ніби й ні.
- Треба випити а то голова зовсім „поїде” –пробубнів під ніс собі думку знімаючи віртуальний шолом і знехотя вимикаючи компютера.
З натугою встав , розминаючи задубілі м’язи , пішов у кухню. Діставши з холодильника пляшку рятівного холодного пива , надпив задумливо , і підійшов до вікна, за яким гуділо просинаюче місто.
Він зловив себе на тому що знову трохи „ відключився ” за пультом керування космічного зорельоту.
-Зараз те пивко, а ще краще кава не завадили б, -позіхаючи сказав до бортового Ш.І.(штучного інтелекта) виправляючи збитий курс.
„Якийсь тупий цей лікар”. Хлопець вийшов з кабінету гіпнотизера й попростував до найблищого кафе. Тепер учень засміявся зі свого невігластва. Розкривши внутрішній зір він побачив що він є часткою тих зір, Всесвіту що віковічно оглядає самого себе вивчаючи, приносячи рівновістя Гармонії туди де є хоч якийсь натяк на рану - Хаос.
А очі побачили того ж мудрого наставника - дідуся з його лагідною усмішкою Добра. Галявина покрилась лотосовими квітками як не[i][color="#00ff1a"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792376
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2018
Небеса прозорими нитками зливи поєдналися з Землею як Ілюзійна
вишиванка.
Опісля нескінчених тижнів спеки стрічаєш рятівну прохолоду, невдоволене бурчання сірих хмар і благословенний дощ….
Особливо приємно споглядати сей небесний водоспад
сидячи біля вікна, у затишній оселі.
Бо сумнівне філософствування мокрим як хлющ….
Після дощу - сірувато – синій однострій, на фоні якого насичуються кольори навколишнього світу – пейзажу.
Спалахують жаринки Бачення Чарівного крізь Мряку Депресій, і
Розчарувань, даючи нестримну надію Душі ….
Можливо ці Вітри подій, змін роздмухають незгасну життєдайну
потребу продовжувати Творити.
Муза пестливо нашіптує Душі нові творіння, що руками сіються на білий родючий грунт паперу.
Чи проросте Зерно зійшовши Колосом - Книгою , Виставою, чи
Піснею….
Сумніви огортають Серце.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792335
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2018
[b]Лише тому-
між нами
знову Осінь
і Падання
листом
тих сердець
що так лежать
під нашими ногами.. шурхочуть болем
листяні серця
шепочуть
вітром-
ми його не чуєм [i][color="#0088ff"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2018
[b]
Героїко минулого..
Пішли у Память
не вернути
час
та й не
не бажали
Ті Що Пішли
У Вічність
аби невдячнії
сини
перетворили
їх життя в ікону
не мріяли
аби сь то
ними ми замінили
Бога.
Бо не для
того
подвиг їх
священий був..
і помянути
не злим
тихим Словом.
[i][color="#4dff00"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790880
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.05.2018
[b]Коли
нас завтра
"спишуть
на брухт"-
не співайте
по нас -
" вони не вмирають."
помираємо ми
від бездарних іуд
що при штабі
пригрілись як воші.
І загинули ми
аби ваші сини
в повній мірі
набули наш досвід
[i][color="#0040ff"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790878
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 08.05.2018
Моделя.
[b]Так праг побачити
се я
твої ті
звабливі сідниці
але уздрів
лише
худу спину
і дві соломинки
що то її несли
не знаю я -
чи жінка ти
чи все ж -
якийсь шкелет [i][color="#0055ff"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2018
[b]Душа бійця
Душа бійця
вернулася з війни
на свій вокзал,
Присів на лавку
і задивився
в далечінь.
Крізь тих
Хто
Неквапливо йде
На електричку
Мирний люд…….
Шукає поглядом
Матусю
І бачить
Він політ
Тих душ
Що як
І він -
Летять у небо…..
[i][color="#00ff11"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790437
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 05.05.2018
[b]Що ми шукаєм
куди йдем
по тих
не ходених
ще нами
стежах
Чому - торуємо
важкі шляхи
і рвемося
в уявні хмари
на ті "вершини"
грошватих "соціальних"
сходів ?
чи просто
всі забулися
як є
чому Дорослими
ми стали ..[color="#004dff"][/color][/b]
*****
[b]
замки розкидані
всі нами
і ніч ховає
їх ключі
Забуті мрії
серця стукіт-
Сновидами шугають
уночі[i][/i][/b]
*****
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2018
[b]Скажи - чому
Продовжив існування
коли вже стимулів катма?
заради чого
тут твоя Душа?
Іллюзії набили
синяками мозок
Втомився йти
ти по Шляху -
Спочинь.
Коли Душа
втомилася від смутку
Коли Роботи
вже нема...[i][color="#437a2c"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2018
[b]Не залишилося
від нас
бо навіть
звуку ,
не гупотіння
тих сердець
і не виходимо
на герць
[color="#1aff00"][/color]уже відішлих
статей
по нас -
лиш залики
матерій
[i][/i][/b]
Сльоза не впаде
у горішній світ
не долетять до нього
тулубні помиї....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=790150
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.05.2018
[b]Ода.
1 частина.
Замовкніть
пси
затихніть всі
іуди!
Фанфари лицемірів
брехунів німуйте.
Почути прагну
могутній рев Дніпра
Карпатські мелодії
трембіти
Одеський безтурботний
сміх
І шепіт
хвиль Азова
Чорноморський
бриз
Татарів Криму,
їхній спів
Веселість Таврії
здоров*я - сили
відновить
у благодатному
краї.
Житомирщини
жита всмак
відчути хліб
У Львів,
де кладезь
знань Європи,
його Гармонію
уздріть.
І праці
славніїй Донецьк
трудяг і Сили
Волі Слави.
О, Харків
Розум – Інтелект
І твердь
від дикого
ти Сходу.
Чернігів
предок ти могутній
наш
Луганськ
вільного козацтва
Луг
де Луг - то батько
мама - Січ.
Черкаси - Серце
України
її джерела
і Талант
Херсонщина
Садів криниця
і хліборобства
благодать.
Немов
прадавній божий
Вуж у Закарпатті
між Карпат
розкинувся
сей дивний
край
Тернопіль
рідная домівка
а для зловорога
шипи
[i][color="#4dff00"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789987
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.05.2018
Мова - це Генетичний Код Нації . Якщо розглядати Образно Народ , народність як Організм - тіло , то Мова - це Генетичне ДНК цього тіла.
Суржик - це Вірус, ракова клітина в ДНК .
Ми є Носіями цього вірусу і Толерантне ставлення до цього явища є
Захворюванням Імунної Системи "Толерантність" .
Ми Своєю власною Ледачістью , та " як всі" , "всі так роблять" -
Самі Знищуємо власний Корінь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789955
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2018
*******
Спочатку була біль , він розрізняв десятки її відтінків..
Вона жила, пульсувала у кожному нерві, клітині.
То збираючись в мордуюче груддя , то кип’ятком розтікалась по тілу.
Була біль що виривала із виру небуття, і біль яка розтікалась по тілу,
і біль яка ввергала в стан відрізний від смерті.
Виття було схоже на завивання вітру....
Пуста як порожній глек пам'ять підказала ….
Опісля болю з’явились забуті всюдисущий голод та суха спрага.
Та й виглядав як кинутий мертвяк . Жодна жилка не ворушилась в
закам’янілому тілі.
Лишній раз переконуєшся – які є крихті вразливі замисли
якими вони б не були найвитонченішими коли зіштовхуються
із суровою реальністю.
(далі буде )
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789777
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
[b]Ховаєш погляд
свій за шклом..
чи зором
оглядаєш річку..
є
питання- у твоїх
очах
і рух - напруженний
і скутий
Така -
розгубленна
і забагато
краски
заклично і граційно
ждеш...[i][color="#55ff00"][/color][/i][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2018
[b]Я не любив
тебе
Любов - чуття
до плоті
Кохання ж
не було
Бо не живі
серця
Душі вогню
без них
не розпалити
замучили тортури
небес і Тла…
[color="#62ff00"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018
[b]Я бачив жінку
у букеті снів
вона творила
із життя сонети
Перепліталися Планети
і вибухали
Наднові
Творився Хаосом
новий виток
Гармоній
Крізь відчуття
сприймався
новий світ.
[color="#00ff4d"][/color][/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2018