| Сторінки (2/166): | « | 1 2 | » |
Всесвітньому дню поезії
присвячується
МАРАТ ЮХИМОВИЧ ШКОЛЬНИК
"ДЖОКОНДА"
Джоконда Мона Ліза -
Мрій загадковість сиза.
Століття мов примари
Твої вбирають чари.
Тінь усмішки - шарада,
Жіночності принада.
Замріяність пейзажу -
Краса без епатажу.
Кольори найніжніші
У гармонійній тиші,
Відтінки світла й тіні
У простір в димці линуть.
Дарунок щирий долі -
Хто на життєвім полі
Зустрів, зізнатись мушу,
Твій погляд прямо в душу.
Ллє світло, йде світами.
Твій погляд над віками,
Віки для тебе риза,
Джоконда Мона Ліза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
Доторкнулись долоні,
І, мов птахи, злетіли над гаєм.
Стоїмо на пероні,
Я і дощ - ми тебе проводжаєм.
Приспів:
Лише кілька хвилин
І твій поїзд рушає,
Лише кілька хвилин
І тебе вже не має.
Не має, не має, не має.
Назавжди зі мною не має.
У вікні профіль твій
Крізь краплини дощу проглядає.
Я шепочу: "Постій",
Та навіки нас скло розділяє.
Приспів.
Тепер тільки "було",
Те залишиться, що пам'ятаєм.
Під краплинами скло,
Я і дощ - ми тебе проводжаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2021
Чи пам’ятаєш ти як збігло наше літо?
Твоєю посмішкою що було зігріто.
Чи пам'ятаєш ти як швидко збігла осінь?
Вона у сни мої, у сни приходить й досі.
Приспів :
Червону шипшину ми рвали з тобою,
І щастя буяло, злітало луною.
Червона шипшина у лісі палає,
Червона шипшина про нас пам’ятає.
Могутній дуб, струнка берізка нас чекали,
А ми замріяні стежинами блукали.
Кружляв осінній лист, осінній лист кленовий,
Стелив під ноги килим свій нам ліс казковий.
Приспів.
Яке над нами було сине-синє небо,
Довіку щоб отак - нам іншого не треба.
Шипшина, трави, ліс, весь ліс до небокраю
Повторювали ніжно: "Я тебе кохаю".
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2021
Придбала мені мама парасольку,
На радощах я танцювала польку.
Весь день і цілий тиждень я раділа,
Та раптом парасольку загубила.
Приспів:
Ой, пара-пара-пара-парасольку,
З малюнком дивно схожим на квасольку,
Допоможіть, благаю, відшукати
Щоб не сварилась дома моя мати.
Був дощ, як бігли ми у клуб на танці.
Була ще парасолька в мене вранці,
А потім я в універмазі була.
Ой, мамо, не згадаю де й забула.
Приспів.
Та раптом пригадала вечорниці,
Прогулянку з своїм коханим Грицем.
Ми були зачаровані весною,
Й забули парасольку під вербою.
Для хвилювань хіба ж була причина?
Бо на порозі вхе стояв хлопчина.
Була в руках у нього парасолька
З малюнком-візерунком мов квасолька.
Приспів:
Ой, пара-пара-пара-парасольку,
З малюнком дивно схожим на квасольку,
Приніс мені коханий мій до хати,
Не буде вже тепер сваритись мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2021
Всім, хто любить малювати, корисно запам'ятати послідовність розташування кольорів веселки. Для цього, наприклад, в російській мові є таке змістовне речення: «Каждый Охотник Желает Знать Где Сидят Фазаны» в якому кожна перша літера слова стоїть на початку назви певного кольору, наприклад:
Каждый Охотник Желает Знать Где Сидят Фазаны
Каждый - Красный, Охотник - Оранжевый, Желает - Жёлтый, Знать - Зелёный, Где - Голубой, Сидят - Синий, Фазаны - Фиолетовый.
Багато років я навчаю дітей малювати і пропоную в українській мові варіанти змістовних речень, які допоможуть легко запам’ятати послідовність кольорів веселки:
Через Поле Женуть Зайця Грізні Собаки Фермера.
Через – Червоний, Поле – Помаранчевий, Женуть – Жовтий, Зайця – Зелений, Грізні – Голубий, Собаки – Синій, Фермера – Фіолетовий.
Чекають Початку Жнив Заможні Господарства, Селяни, Фермери.
Чоловіки Принесли Жердину Зламаної Грот-щогли Старого Фрегата.
Часто Пращури-Живописці Залюбки Готували Собі Фарби.
Через Пандемію Жебракуватимуть Знані Гранди Сучасного Футболу.
Чорна П’ятниця Жене! Знижки – Головний Стимулюючий Фактор.
Чарівна Палітра Живописця Запам’ятала Грайливі Сполучення Фарб.
Час Продовжує Життя Забутих Геніальних Старих Фільмів.
Чому Печерні Живописці Зображали Графічно Силуети Фігур.
Чергова Пожежа Жваво Знищувала Геніальні Старовинні Фоліанти.
Чоловіки Присвячують Жінкам Замріяні, Галантні Сонети – Феєрія!
Ви можете вибрати для себе те речення, яке вам сподобалось, а також запропонувати свій варіант змістовного речення в коментарях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Сучасна пісне, схаменися,
Від серця, від душі лунай!
То ніжна, то дзвінка, мов криця,
Наснагу, радість людям дай!
Та нині пісня потребує
Оголення принад співачок,
Тому з них кожна маракує,
Здивує чим із сексзаначок.
Хтось оголяє свого пупа,
Хтось обсмакує декольте,
Як завжди у фаворі du…,
Але якщо ні те, ні се?
Тут зроблять геть усе стилісти,
Так розмалюють дивовижно,
Щось там прикрасять танцюристи,
"Окей" все буде і престижно.
А що вже з піснею зробилось,
Де в ній мелодія, душа,
Куди її натхнення ділось,
Хто дав їй, друзі, від коша?
Сучасна пісне, схаменися,
Від серця, від душі лунай!
То ніжна, то дзвінка, мов криця,
Наснагу, радість людям дай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2021
Гараздів, щастя, літ багато,
Вам, наші любі молодята!
Весь сенс буття в одному слові, -
Все починається з любові!
Через усе, усе своє життя
Несіть разом це дивне почуття.
А що не так - воно минеться,
Тай доля щиро посміхнеться.
Бажаємо житло вам мати,
Близьких і рідних шанувати.
Все буде добре, файно, гоже.
Всевишній, вірьмо, допоможе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2021
Уходять у вічність люди,
Все менше знайомих облич.
Так було, так завжди буде...
Минуле пішло, не клич!
Є тільки "сьогодні" з нами,
Про "завтра" хто зна з людей?
Приходить мудрість з роками,
Життя - дивна мить "тудей"!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2021
Раніше Вірка була провідниця,
Стажорку мала Гелю помічницю.
Тандем на сцені їх всі пам'ятають,
А може і не всі це пригадають.
Але чому завжди мовчала Геля?
Стояла непорушно мов та скеля.
Була у цьому справжня таємниця,
Бо розмовляла тільки провідниця.
Якась там пасажирка випадково
Почула у вагоні їх розмову:
- Пуслухай, серденько, зіркова Вірка,
У бублика, відомо, в центрі дірка.
Ну а людина, звісно, рота має -
Її він говорити спонукає.
Мовчать підлоги, стіни, стеля...
Я подруга твоя найкраща Геля.
Не маю сил на сцені більш мовчати,
Віднині буду говорить й співати.
У твій вагон я, пам'ятаєш, сіла...
Та краще зразу перейду до діла.
Всі дивляться на ніжки на мої і на фігуру,
А ти, Віруня, з мене ліпиш дуру.
Все! Не мовчатиму, так вирішила, годі!
На сцені ляпати я буду при народі.
- Лягаймо спати, завтра виступати,
Вагон плацкартний - звісно не палати.
Ми подруги і це найголовніше!
Бай-бай, добраніч Гелю-світ, тихіше.
Назавтра знову був аншлаг у залі,
Шалені оплески на біс тривалі.
В палаці лампочки дрижали і спітніла стеля,
Та цілий вечір посміхалась Геля.
Мовчала і всміхалась чом, хто знає?
Надалі що там доля обіцяє...
Але чому вона весь час мовчала?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2021
Як не крути, а правди, звісно, ніде діти, -
Ви дуже схожі на царицю Нефертіті!
Я зрозумів це на тім тижні у суботу,
Коли спізнився після свята на роботу.
Ви саме доповідь для шефа друкували,
І шию дуже граціозно вигинали.
Таку красу і вроду чи зустріти нині?
Вашій стрункій статурі дуже личить міні.
Надумав шеф чомусь мені скласти догану,
А я дививсь на Вас і краяв серця рану.
Мене Ви захистили, і це я добре чув:
«Шеф, колега тільки-но з відрядження прибув!»
А те, що трохи вище Ви на зріст за мене,
А Пушкін з Наталі, а мій сусід Семене?
Що було далі, мабуть, хтось собі гадає…
Відомо, у житті по-всякому буває!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2021
Полуботок гетьман вдома
Скарб свій не тримав. Відомо,
Що він у центрі міста був, -
Від старожилів хтось це чув.
Під площею йшов шлях підземний,
Там в схованках у час буремний
Все золото замурували,
Всі свідки швидко позникали...
Дід, що про це розповідав,
Яке це місто не назвав.
У вічний світ старий пішов,
А скарб ніхто ще не знайшов.
В містах великих і в містечках
У копачів всіх справи кепські.
Та шукачів надії гріють,
І площі знову риють, риють...
Думки лунають й зовсім інші,
Які не кращі і не гірші.
Чув на базарі нині зранку -
Цей скарб у лондонському банку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
Колись на сцені, і це було норма,
Співали пісню із душею.
Тепер оголеного тіла форми
Співають разом з маячнею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
Мрії і бажання
Полонили все,
Корабель кохання
Нас несе, несе…
У тенетах долі,
Скільки було сил,
Ми шукали волі
Й зоряних вітрил!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Наче пострілом з гармати,
От доля лихая,
Роздалося біля хати
"Галю молодая"...
Полягали ж люди спати,
Йшло смачне хропіння.
Хам прийшов демонструвати
Своє сольне вміння.
Поряд з хамом була краля,
Обоє під газом.
Вона грима: "Тягни ля...
Спробуємо разом!"
Раптом зразу стало тихо,
Як було до того, -
Це сусіда на те лихо
Вивів Сірка свого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2020
Дивись телерекламу вибірково,
Не вимикай де Оля Полякова!
Вона така, як бджілка-трудівниця,
Найкраща в світі щастя виробниця.
Ота її, ти знаєш сам, «Ласунка»
Підніме настрій і людські стосунки.
Це саме те, що ти шукав.
Хто насолоду більш за неї дав?
Біжи морозиво купити,
Щоб неповторне повторити.
Лизнув, вкусив і зрозумів…
Вже далі не потрібно слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2020
75-річчю Великої Перемоги
Наші батьки Вітчизну захищали
Від ворога у Другій світовій,
Життя за рідну землю віддавали,
Щоб завжди мир і спокій був на ній.
Ми діти тих героїв незабутніх,
Діти війни, їх доньки і сини,
Здобутки людства для часів майбутніх
Захистимо від паліїв війни.
Приспів:
У день священний Перемоги,
З тої далекої весни,
Батьки крізь фронтові дороги
Приходять рідні в наші сни.
До Вічного вогню ми сивочолі
Кладемо квіти в селах і містах.
Нас мужності і честі вчили в школі,
Ми це не розгубили у літах.
Приспів.
Наші батьки Європу врятували,
Звільнили від фашизму цілий світ!
Героїв завжди люди шанували,
Через віки в безсмертя їх політ!
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=875215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2020
Я в'язень карантину-драми,
Жонглюю різними думками.
Від жонглювання краще зір.
Все буде добре, друже, вір!
По спогадам своїм мандрую,
В минулому переночую -
В будиночку батьків. На ганку
Виконую зарядку зранку.
Обличчя рідні, силуети,
Різні фантазії, сюжети...
З минулого в сучасне лину
В калейдоскопі карантину.
Мазки лягають на холстину -
Час написав, мов Босх, картину:
У масці всесвіту узбіччя -
Сучасність чи середньовіччя?
Випробування людству нині,
Планета вся на карантині...
Тримаймось! Треба зрозуміти:
Бог з нами! Всі ми - Божі діти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2020
О, рідне місто, Умань мила,
Для мене ти єдина - цілий світ.
Натхнення джерело і крила,
Мій човен ти у зорепаді літ!
Замріяні старі квартали
Сховали сонце і настала ніч.
А ми удвох, удвох блукали...
Давно це було, та не в тому річ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2020
На п'ятім поверсі Антип,
Якраз це наді мною,
Вдень і вночі все рип та рип
І влітку, і зимою.
Та що воно, скажіть, за тип.
Мабуть звалився з неба.
Хоча б на хвіст і сіль насип,
Рекорди б'є потреба.
Одного разу його грип
Звалив, було турботи...
Хоча до ліжка він прилип,
Не припиняв роботи.
Пригальмуй його, спокусо,
Сусідам треба спати.
Квоти, біс йому під вуса,
Слід до роботи мати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=870560
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.04.2020
Коронавіруси, платіжки,
А навкруги весна, весна...
До тебе всі шляхи-доріжки
Вели проблеми обмина.
В аптеках розібрали маски,
І в інтернетах їх нема.
Нас вірусологи від пастки
Застерігають не дарма.
Вже проліски весну вітати
Йдуть у святковому вбранні.
«Все буде добре! Так тримати!» -
Кажу тобі, а ти мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866801
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.03.2020
Осіння тиша... пагорби, яри,
Жовтогаряча лісосмуга.
До божевілля грають кольори,
Але чомусь на серці туга.
Під килимами осені Земля,
Казково синє-синє небо…
Мандрує час кудись нізвідкіля -
Миттєвості роздати треба.
Летить тендітне павутиння мрій,
Втішає доленьку надія.
Поміж сузір'їв чую голос твій, -
Вирує спогадів стихія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855853
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2019
Ріка життя літа кудись несе,
Навколо все міняється, усе.
Нічого в світі вічного нема,
Весна є, літо, осінь і зима.
Є дощ і сонце, радість і журба.
Чи все й завжди цінується, хіба?
Щось буде ще, в минуле щось летить.
Буття земне - це дивовижна мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855849
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2019
У тєліку новини про Мадуро,
Сусід до жінки за стіною: "Дура!"
Над стелею гримить апаратура,
Під вікнами стоїть сміттєва фура.
А на паркані абревіатура.
Знов буде дощ, йде хмара сіро-бура.
Навіщо зранку на все катиш бура?
Чи настрій то такий або натура...
Буденний день... така вже партітура!
Нам в спілкуванні як зламати мура?
Став перед дзеркалом, а в нім карикатура.
Та подивись! Хіба все так похмуро?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844082
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.08.2019
Купив компьютер, перепродав...
Так хлопчина в бізнес завітав.
Повторював це знову й знову,
Покинув пасти вже корову.
Тай до столиці перебрався,
Багато досвіду набрався.
Він підприємець вже сьогодні,
Є лімузин, шкарпетки модні...
До перемог веде нас мрія,
Підтримка - віра і надія.
Зібрався йти він в депутати.
Усе можливо! Так тримати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843651
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 31.07.2019
Любов – солодка мить,
Що стрімко так летить,
Від погляду твого
До погляду мого.
Любов – це тятива,
А стріли в ній – дива,
Що спалюють серця,
Це взнали ти і я.
Любов – бажань ріка,
Могутня і стрімка.
Це ніжний дотик рук
І біль, і сум розлук.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2019
Були вибори у нас
У Верховну Раду,
Чи знов вибрали в цей раз
Охочих на зраду?
Хто з усіх найбільше крав
Чи сховались в списку?
Люд тепер вже іншим став -
Зробить справжню чистку!
Вже урвався всім терпець -
Повне зубожіння...
Буде крадіям капець,
Не буде спасіння!
Хто вірить в перемогу -
Вона до того йде,
А доля, слава Богу,
До щастя нас веде!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842763
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.07.2019
Друже! Подивись ще раз
Чи закрив ти вікна й газ,
Воду, чи усе як треба?
Бути пильним - це потреба!
Зачиняй все, не лінуйся,
Про своє майно піклуйся.
В житті - це як на довгій ниві...
Пильнуймо й будемо щасливі.
Живемо ми не віртуально,
То ж все сприймаємо реально.
А над усім, усім живущим,
Пильнує Око всюдисуще!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.07.2019
Якою мовою відкрити душу,
Якою мовою співать пісні?
Одне лиш розумію - те, що "мушу"
Тут не повинно бути, друзі, ні.
Якою мовою покличу: "Мамо"
В хвилини тяжкії чи осяйні?
Не знати мови рідної, так само,
Що буть чужинцем в рідній стороні.
Якщо ми поруч жили споконвіку,
Але від різних коренів зросли,
Культури, знань збагатимо засіку
Тим, що ми мову друзів набули.
Та мова, що освідчимось в коханні,
Слова, з якими маєш відійти...
Відчути треба, що такі є грані,
Які ніяк не можна перейти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842142
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 16.07.2019
Спітнілий червень тінь шукає,
У шортах і на босу ногу
Гараздів всіх тобі бажає,
А за тепло він вдячний Богу!
Засяяли на небі зорі,
У вікна сонце заглядає.
Все суще у вселенськім хорі
Твій день народження вітає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2019
Стиль сучасний модерновий
Може зацікавить вас.
Слів набір обов'язковий,
Пам'ятай: це "вав" і "клас"!
Емоційно, не тихенько
Їх у простір випускай.
Твій IQ зросте швиденько -
Перевір, не зволікай.
Ще слова вживати треба:
"Супер", "круто", "бомба", "так"...
Й схвально скажуть всі про тебе:
"Справжній ерудит чувак!"
P.S.
В світі все не випадково,
Не все завжди навзаєм.
Українська дивна мова
Нас вітає з кожним днем!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839988
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2019
Весна прийшла і все зазеленіло,
Сміливо ми беремося за діло!
Не кожний день дарує небо крила,
Шлях переможний доля нам відкрила!
Ти все здолаєш, рідна Україна,
Щаслива, незалежна і єдина!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836123
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2019
ВЕСНА, ЛЮБОВ І СВЯТО
О, Земле, посміхайся,
З жіноцтвом привітайся!
Дочки, бабусі, мами,
Принцеси, леді, дами,
Дружини й наречені,
З освітою й невчені,
Красуні й топмоделі,
І янголи в купелі,
Стройненькі й ті що в тілі -
Ви всі найкращі милі.
І рокові й вампірки,
Чий погляд - спалах зірки,
Всіх рівнів депутатки,
І славних військ солдатки,
Розлучені й заміжні,
Як шерстка кицьки ніжні,
Білявки і шатенки,
Свої та іноземки,
Засмаглії брюнетки,
Азартні до рулетки,
І ви, служниці Божі,
Черниці, в храми вхожі,
Чаклунки і ворожки,
Хто більше, а хто трошки.
Усі, усі від Єви!
Всі світу королеви,
І от-кутюр панянки,
І просто громадянки,
Казкових мрій коханки,
Звабливі куртизанки,
Сором’язливо хтиві
У компліментів зливі.
На полум’я кохання
Несуть свої зітхання
Чоловіки, мужчини,
Бо є на те причини -
Весна, любов і свято!
Тож син, онук і тато,
І дядько, й сивий дід,
Коханець, кум, сусід,
І чоловік ревнивець,
Друг дому, сослуживець,
І ті, що в кабінетах
Зуб з’їли на кобетах,
Відомі дон-жуани,
Плейбої і тарзани,
Гарячі аксакали,
В лампасах генерали,
І човники базарні,
Що всі товари гарні
Везуть з усіх усюд -
Вусатий й лисий люд.
Принц Данської корони
І два наркобарони,
Спортсмени із Кореї,
Із хіт-параду геї,
Три найсвіжіших клони,
Ще кримінальна зона,
Студенти і поети,
Всі мужики планети
Зі святом вас вітають,
І щиро всім бажають:
Здоров’я і любові,
І мрії веселкові,
Смарагди і корали,
Щоб ви найкращі мали!
Любов і чисте небо -
Найперше в світі треба!
Щасливі світлі долі
Вам на життєвім полі!
Для вас хай сяють, милі,
Зірки на небосхилі!
В обіймах дня і ночі
Вам промовляють очі:
Єдина, Богом дана,
Улюблена кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=828137
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2019
Я тебе не шукав,
Я тебе не чекав,
Ми зустрілися випадково.
Тихо вечір блукав,
Нам зірки дарував,
Посміхаючись загадково.
Час у вирій майнув...
Я тебе не забув,
Пам'ятаю, завжди пам'ятаю!
Вітер хвилі гойдав,
Місяць з хмар виглядав
І дивився на нас з небокраю.
З тих липневих ночей
Дивний погляд очей
Залишився назавжди зі мною.
Наймиліші слова
Шепотіла трава,
І звала нас любов за собою.
А рікою життя
Пропливали літа,
Несли швидко їх долі вітрила.
В лабіринтах буття
Ти, любове свята,
Нас вела і нам завжди світила!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2019
Колись було, звідусіль
У Крим їхали по сіль
Чумаки-чумаченьки.
Гей! Шлях той далеченький.
У шинкарки Мані знов,
Справжній рай серед дібров,
Чумаки-чумаченьки.
Гей! Келихи повненькі!
Приспів:
У Мані, у Мані, у Мані
Всі хлібом і сіллю приймані.
У Мані, у Мані, у Мані
З усіх країв гості жадані.
Йшли воли по дорозі,
Згадували на возі:
Були добрі у Мані,
Ой, млинці у сметані.
Чом воли не мають крил?
Вбрані у дорожній пил
Чумаки-чумаченьки.
Гей! Додому рідненькі!
Приспів.
Саме з тих часів, мабуть,
Умань місто назовуть
Чумаки-чумаченьки.
Гей! Будьмо здоровенькі!
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823273
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 29.01.2019
У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
У Сухому яру тихо плачуть дощі,
Йде скорботно зима в білосніжнім плащі.
Відлітають птахи, пролетіла остання,
Над яром Сухим в них хвилина мовчання.
У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
Знову віють вітри у Сухому яру,
Сухе гілля на травах весною зберу.
І на думку в журбі спаде мимоволі:
Вони наче чиїсь загублені долі
У Сухому яру, у Сухому яру
Наче хтось промовля: "Я не вмру, я не вмру..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822215
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.01.2019
Застілля на свята для всіх
Це іспит... перебір - не сміх.
Петро цей іспит завалив -
Добряче їв, багато пив.
Тому пішов купив Мезим,
Тепер йому чудово з ним.
Їж ковбасу, сметану, сало...
Все добре... а колись бувало...
Вже сам Петра кишковий тракт
З Мезимом підписав контракт.
І підшлункова, і печінка
У захваті від цього вчинку.
На свята всі знов, відомо,
Вже зібрались разом вдома.
Рідні, друзі за стіл сіли,
Гарні тости полетіли.
Ти не худоба - пам'ятай!
Знай міру, не переїдай!
Хто ж інколи це забуває -
Мезим про них завжди подбає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821233
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.01.2019
В сяйві незабутніх славних літ
Рідне місто, Умань неповторна,
В пелюстках закоханих століть
Світ твою красу до себе горне.
Парк у місті дивовижний є -
Найчарівніша Софіївка-перлина,
Там Орфей на лірі виграє,
У гаях спів солов'їний лине.
Туристичний бум, в тур кращий свій,
В місто, що у душу западає,
Люд на крилах заповітних мрій,
Долі вдячний, в Умань поспішає.
В старовинних вуличках твоїх
Сонця спалахи у вікнах грають.
З добрим ранком мешканців усіх
Промені світила привітають.
Було все: і радість, і журба,
Рідна Умань, на шляху твоєму.
Йшла за кращу долю боротьба,
І за волю у краю своєму.
Крізь віки так щиро несла ти
Людяність і святість, і надії.
Як сміливо йшла ти до мети,
Все долала, втілюючи мрії.
І тепер в новітнії часи
Нам відкриті в майбуття дороги,
Місто незрівняної краси
Шлях знайде до щастя, перемоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820939
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2019
Ювілеї, ювілеї...
Їх несе ріка життя.
Все від доленьки, від неї -
Щастя, радість, сенс буття.
Ювілей роки збирає,
За святковий сяде стіл.
Сам бува не пригадає,
Всіх пригод, амурних стріл.
Все минає, все минає,
Не вертає ні на мить.
Ювілей нас вже вітає,
А наступний десь летить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819867
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2019
Світ завжди ласий на дива!
Сільської ради голова,
Господарем кмітливим був,
Новацій передзвін почув.
На гроші, що сам заробив,
Біткоїни якісь купив.
Це є така кріптовалюта
Раніш небачена, нечута.
Він мешканцям свого села
Роздав біткоїни, була
Вся громада та щаслива:
Йшла процентів просто злива...
Безумовно пощастило,
Враз прийшло, вмить відлетіло.
Сам заробиш - інша справа.
І надійна, і цікава.
Але ж біткоїни купують,
Один одного не чують.
На свій ризик так робити,
Що в мішку кота купити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819183
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.12.2018
Знають всі, отой Чудилов
Мав вродливу жінку,
Заздрили, не всім щастило
На жінку-картинку.
В ті часи революційні
Йшла перебудова,
Були ціни комерційні,
Було вільне слово.
Вся країна готувалась
До якогось ринку,
То й Чудилову не спалось -
Мав жінку-картинку.
ЇЇ ж треба одягати,
Та ще й годувати,
А де ж оті гроші взяти,
Де їх заробляти?
Та одного разу жінка
Йому таке каже:
Думка є, та от заминка -
Хто вузла розв'яже.
Поспішають всі до ринку,
Та що їм продати?
Ти ж валютою за жінку
Міг би, любий, мати.
Всіх захоплюють стриптизи,
Це ж немов на пляжі.
І валюта у валізи
Купюрами ляже.
Гарні ноги, гарним тілом,
Біля залізяки
Робиш вправно, зрозуміло,
Рухи усілякі.
Чоловіча насолода -
Ось у чому фішка.
Завжди свято, чи пригода,
В уяві інтрижка.
Не второпав він спочатку
Слова ті облудні,
З комірця зірвав краватку,
Все це було в грудні.
Зблід Чудилов, затрусився,
Згасли карі очі,
Й кажуть, ледь не застрілився
В лісі серед ночі.
Все від того, що Чудилов
Мав вродливу жінку,
Що не в той бік зрозуміла
Перехід до ринку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819062
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 26.12.2018
Старий дідусь стояв немов в дозорі,
Ще перші в небі не з'явились зорі.
Про що дід думав вже не пригадає,
Весь день незвичним був, таке буває.
Були грудневі, накриті снігом дні.
Назустріч діду в казковому вбранні
Йшов хтось і сяйво йшло навколо нього,
Як не здивуєшся, скажіть, від цього?
До дідуся вже підійшов той ближче.
Дід запитав і відповідь є нижче:
А хто ти чоловіче, стій, почекай.
І відповів той: Святий я Миколай!
Навколо чулись дитячі голоси,
Весь світ в полоні зимової краси.
Старий дідусь - рік, що від нас збирався,
Вже йде. Нового року дочекався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818882
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2018
Жінка все до чоловіка:
Як з тобою жити?
Зроби, якщо не каліка,
Підставку на квіти.
Взяв мене, гарну дівчину,
Ой, була в омані.
У тяжку пішла годину,
Все як у романі.
Задивлялася на вуса,
Бавила, бач, мрії.
Ремесло твоє спокуса,
Не збулись надії.
У подруг всіх чоловіки
Хваткі щось робити,
Ти ж до чарки залюбки
Та й байдики бити.
Все, доволі! Знай, ледащо,
Вже не подивлюся.
Досить з мене! Мабуть краще
Піду розведуся.
Просив долю і фортуну,
Благав допомоги,
Та й зіперся на трибуну,
Одначе є боги!
Вона, саме та трибуна,
Навела на думку.
Евріка! То доля суне
Шлях до порятунку.
На землі ніщо не вічно -
В голові засіло.
Зроблю, буде естетично,
Скоріше до діла.
Забув навіть про дієту
В обідню перерву,
П'ять хвилин віддав буфету,
Бігцем з'їв консерву.
У столярку за струментом
Наче птах злітав.
Пилку загорнув в брезент,
Приніс і розпочав.
Пилка швидко туди-сюди
По трибуні скаче,
Це ж підставка славна буде -
Текстура добряча.
Скільки ж та трибуна чула
Доповідей різних!
Запал в них й нудота була,
Логіка залізна.
На трибуну прийшла згуба,
Була бідна з дуба,
Затремтіла, стала руба
Та й врізала дуба.
Все це дійство відбувалось
Перед Новим роком.
Ще обвести залишалось
Варти пильне око.
У вбранні Діда Мороза,
От радість малечі,
Торбу, мабуть, більш за воза,
Несли його плечі.
У дозорі пильне око
Біля прохідної.
Дід трибуну виніс боком,
Спокій - справжня зброя!
Подарунків забагато,
Дітям буде свято.
Лже-дідусь намилив п'яти,
До дому, до хати.
Жінка начебто зраділа,
Витріщила очі,
Про підставку зрозуміла
І таке шепоче:
Без хазяїна двір плаче,
Без хазяйки хата,
Совість, що згубив, одначе,
Вік не відшукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818376
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 21.12.2018
Пухнастий, білий-білий сніг
На землю, на дерева ліг.
Лежить на гілочках, в ярах,
На підвіконнях, на дахах.
Все у білому подвір'я.
Кажуть здавна є повір'я:
Така краса під Новий рік -
Здобуткам, вдачам щедрий лік.
Радіє з цього люд, весь світ.
Здоров'я всім і многа літ!
Хай всміхається нам доля,
Щастя, спокій, мир і воля.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818199
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.12.2018
У селі продала бабця
Хату за біткоїни:
"Залишилась в куртці й капцях...
Що це я накоїла?
На машині іноземній
Два ділки зальотні
У селі скупили землі
Гектарів аж півсотні.
Раніш гроші всюду були
З металу, паперові,
Срібні, золоті... Чи чули,
Які ці гроші нові?
Як побачити їх, взяти,
Чи справжні, чи фальшиві?
Ні грошей нема, ні хати...
Ой, будьмо всі щасливі!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815148
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 25.11.2018
Знов чудило-дивак
Посадив собі мак
на городі.
Радіє чудило,
Що добре вродило.
Пощастило!
З маком пиріжечки
Рум'яні на дечку
уявляє.
Ой, та вража сила,
Поки спав чудило,
налетіла.
Наробили шкоди
Шукачі пригоди...
Всюдисущі.
Повнісінькі жбани
Гуртом наркомани
назбирали.
Всю ніч гультіпаки
Рвали-драли маки...
Наковтались.
Кажуть, що чудила
Щось з їжі вдавило.
Хвилювався.
Не садіть, люди, мак,
Бо і вам буде так.
Пам'ятайте!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814808
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 22.11.2018
Біля ставочку дід Панас,
Відомо, вже не в перший раз
І в теплу і в холодну днину
Ловив собі, ловив рибину.
Ставок той заховався в гай,
Природа наче справжній рай!
В гаю у тому в літню спеку,
Тай нащо їхати далеко,
Під супровід дзвінкий гітари
Закохані гуляли пари.
Там дід Панас, чи ненароком,
Бува, їх бачив, був під боком.
Дивись, прийшов сусід хлопчина,
А з ним гарнесенька дівчина.
Така краса... чарівна мавка,
Ну а хлопчину знав ще змалку.
Є приказка: не знаєш броду -
Не лізь-бо, голубе, у воду!
Ой, хлопці, хлопці молоденькі,
Чому радієте дурненькі?
До неї він, вона до нього...
Та саме тут пересторога!
З часів Адама ця спокуса.
Вже відростають в хлопця вуса...
Про змія, яблуко і Єву
Всю цю історію чуттєву
Ти чув? Вона усім відома.
Мабуть й тобі таки знайома.
Помий, як кажуть, краще вуха.
Яка тебе вкусила муха?
Бажань палких зелена гичка:
Яке ж у неї гарне личко,
Немов у Афродіти тіло...
Це непокоїть, зрозуміло.
Ти ризикнув, бо закортіло.
Так, ти пішов, пішов на діло.
Бо так бажав, жадав її.
Співали тихо солов'ї...
А рибка... рибка не клює, -
Терпіння у рибалок є.
Десь пара там, неподалік.
Ой що то молодечий вік!
Подумав дід, - збиратись час,
За вудку потягнув Панас.
Й таки спіймалась гарна щука!
Життя незрозуміла штука.
А поки дід збиравсь, крутився,
І епілог не забарився.
Пересторог відомих злива -
Реклама, що як людство сива...
Ти зрозумів?... Життя вчить нас...
Пішов з рибиною Панас...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018
У магазині АТБ
Побачив вперше я тебе.
Що Міс Америка, чи Світу,
Чи Ягодинського повіту?
Лише, лише на Україні,
В усі часи, завжди і нині,
Красунь тьма-тьмуща, легіони...
Їм всім би надягти корони!
Та з АТБ, та неповторна,
Мої думки до себе горне.
Я в тій красі немов втопився.
Навіщо довго так дивився?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
І що то за людина сусід мій пан Митяй?
Бува всміхнеться, а погляд злющий, хоч тікай.
На привітання буркне щось під ніс похмуро...
Все ж були добрі в нього лисина і кури.
Ні, нетверезого його ніхто не бачив,
Частенько оковиту гнав, хоч не пиячив.
На бартер частку мав, на продаж завжди частку, -
Тому й не потрапляв в економічну пастку.
Що не кажи, а це талан - хазяйнувати!
Оце, приміром, щоб того Митяя взяти.
У центрі міста жив, та мав свою корову,
На відгодівлю поросят тримає знову...
Що ж це я думав про Митяя розповісти?
Думки навипередки починають лізти.
Яка ж чудова, люди, ця пора осіння!
Пора, коли приходить істин розуміння.
Щоб вчасно борг віддати брокеру Миколі,
Я вийшов вчора ввечері та йду поволі...
На небі місяць сяє, рівно половинка.
Паркан Митяя - де автобусна зупинка.
Попереду паркану клени та тополі,
У спеку затінку для всіх завжди доволі.
Вже осінь... Під ногами золотаве листя.
Блищать зірки, мабуть, якісь їх служби чистять.
Хто вже на що, відомо, має хист та вдачу.
Отак іду собі, наспівую і бачу,
Що лисина блищить, увагу привертає,
Та це ж Митяй! Під стовбур листя підгортає.
За півгодини від Миколи я вертався.
Вогонь на стовбур клена з листя накидався.
А за парканом лиса голова шмигнула.
Він, вражий сину, скоїв - думка промайнула.
Так пан Митяй те, що надумав, встиг зробити.
Не міг дозволити він кленам довго жити.
Ті клени-красені посохли... Тож навесні
Порізав злодій їх, як були вербні дні.
На цілий рік Митяю будуть гарні дрова,
Та вже кору зрізає з дуба він старого.
Подивишся - то, звісно, є кмітливі люди
І наслідки їх "добрих справ" побачиш всюди.
Чи сенс на совість натякати герострату?
Як, мабуть, злодію, що обкрадає хату.
Панове, що, одначе, з ними нам робити...
Чи можеш, Земле, їм подібних не плодити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811255
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2018
Сріблясті ніжні павутинки
З полону осені летять...
Летять у небо без зупинки, -
У них одне з найбільших свят!
Появи бабиного літа
Вони чекали стільки днів!
Радіє вся Земля зігріта,
Пташиний звеселяє спів!
Летить полями, над гаями
Щасливих павутинок рій...
Нехай надії будуть з нами!
Не покидаймо світлих мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809202
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Ах, осінь, дивовижна мить...
Багряно-золотаве все навколо.
Не повертає мить, кудись летить...
Ліс слухає пташине соло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809198
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.10.2018
Любов! І ти вже маєш крила!
Любов - то непоборна сила,
Дороговказ, твої вітрила!
Плекай її - це зрозуміло.
Обрала нас і прилетіла,
До подвига веде й до діла,
Шляхи нам зоряні відкрила...
Не зрадь дароване світило!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807992
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2018
Осінь... я ще пам'ятаю літо,
І весну, й зорепад первоцвіту.
Та краса осяйна твоя, Осінь,
У мої сни з'являється й досі.
Осінь... Знов відлетіли лелеки.
Осінь... Вже до зими недалеко.
Твоя сукня багряна зносилась,
Та мені снишся ти як і снилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2018
На професійне наше свято, -
Буду завжди пам'ятати,
В спогадах перегортати, -
Дні найкращі, що й казати!
Новий костюм, краватка-бант...
Я ніс рекламу-транспорант.
Випадково поруч ти,
Прийшли ми разом до мети.
Хтось на трибуні:
- Хай живе...
А відлуння несло:
- Є...
Ти у мене люба є,
Ти у мене люба є!
Ого-го-го-го-го-я,
Люба милая моя!
На підборах, височенька,
Чорноока та гарненька.
Ого-го-го-го-го-я,
Люба милая моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804914
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 30.08.2018
Згадаємо виступ нашого земляка Андрія Миколайчука - лауреата першого республіканського фестивалю української екстрадної пісні "Червона рута", присвяченого памя'яті Володимира Івасюка, який відбувався в м. Чернівці.
Гей, фестиваль "Червона рута"!
Свята народного розмай.
Перебудовою розкута,
Пісня, поп-музика, лунай!
Принесли фестивалю хвилі
В наші серця нові пісні,
Засяяли на небосхилі
Новітнії зірки ясні.
Поздоровляємо, Андрію!
Лауреат віднині ти.
Втілив в життя свою надію -
Вершин Олімпу досягти.
Талант твій вирвався з підпілля
І тому допоміг Кіндрат,
Не смій топитись, пити зілля -
Життю своєму ти ж не кат.
Твої пісні усі співають
Люди дорослі й малюки.
Ім'я, між іншим, забувають -
Андрій, Кіндрат чи навпаки.
Пісні летять по Україні.
Квітко Відродження, палай!
І твій обов'язок віднині
В піснях вславляти рідний край!
1989 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804781
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.08.2018
Це відбувалось навесні.
Зустрів тебе я наче в сні.
Усе буяло у природі,
Та захитався світ відтоді.
Ти щодня зникаєш зранку
На всю днину до останку.
Сієш-вієш на городі,
Чом мене забула? Годі!
Я обручку ніс на дечку,
Саме сіяла ти гречку,
Потім рвала ще цибулю,
Показала мені дулю.
Гарна ти і білолиця,
Щічки, наче полуниця.
Та при першій же нагоді
Маю знов сказати "Годі!"
Двір, город, там далі річка...
Тут чорниця, там порічка.
Вибач на смачному слові...
Дні стоять такі чудові!
День у день ти на городі, -
При твоїй красі і вроді!
Все на тебе я чекаю,
На весь світ "Люблю", - волаю.
Ого-го-го-го-го-я,
Люба милая моя.
Люба милая моя,
Ого-го-го-го-го-я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2018
[i]Пам'яті Володимира Трояна[/i]
Неперевершений і неповторний
Співак, актор і гуморист,
На сцені жвавий і моторний...
Дарунок Божий - мав великий хист.
Він був народжений для сцени, він був...
На жаль, в усім лише минулий час.
Без нього світ свою спустошеність відчув,
Та він неначе поруч серед нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803173
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.08.2018
Розминала жінка спину зранку і до ночі, -
Чоловік до тої вправи в неї був охочий.
Вже й благала бідолашна: може то не треба?
Він на те лиш блимне й гаркне: то така потреба!
Щоб тебе, вона казала, лихі розірвали,
Треба якось захищатись від злої навали.
Чи то справді і судилась така лиха доля?
Вирішила: не схилятись, грець йому, доволі!
Так надумала, кмітлива, натиск вгамувати, -
Це щоночі тій навалі не давати спати.
Тільки-но почне нахаба от-от засинати,
Штовхане його й шепоче: треба розминати.
Нещодавно його бачив на місцевім ринку,
Чи це ж він цілодобово полюбляв розминку?
Йшов схилившись чолов'яга до всього байдужий,
А був дядько на округу кремезний та дужий.
А та жінка, чи святкує свою перемогу?
Так, але чому частенько погляд б'є тривогу?
Якщо сісти на дозвіллі та й поміркувати,
То виходить, що у всьому треба міру знати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=803040
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.08.2018
Слухай, куме, що було,
Як я влітку йшов з кіно:
Повздовж річки, за село
В небі плило НЛО.
Понад лісом повисіло,
Я завмер - незвичне ж діло,
Зникло наче й не було
Оте саме НЛО.
Невже ж, куме, то було
Теє саме НЛО?
НЛО, та ж НЛО,
Їй-бо ж бачив НЛО!
Тижня навіть не пройшло,
Репортерів намело.
Вславив я своє село -
Таки вгледів НЛО!
Не свистіло, не гуло,
Мало лиш одне крило.
Я тверезий був як скло,
Тому свідок НЛО!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802994
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2018
Спекотне літо в Україні.
Усе жіноцтво ходить в міні,
Хто сміливіші ті в бікіні.
Уся країна наче пляж, -
Такі дива - хоч стань, хоч ляж!
А в Аргентині випав сніг!
На Україні всі розкуті,
І цноти деякі забуті.
Біліють перси, животи,
Коли таке ще бачив ти?
А в Аргентині випав сніг!
Чоловіки зривають очі,
Недоспані від стресів ночі.
Ці божевільні шури-мури,
Захекалися вже амури, -
Від спеки аж без задніх ніг,
А в Аргентині випав сніг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802928
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 13.08.2018
Вийшов це я з хати
Трохи погуляти,
Тут, нехай йому грець,
Налетів вітерець.
Понабігли хмарки,
Зайшов до Одарки,
Поки той дощик лив,
Теревені точив.
Гудуть всюди бджоли -
Пасіка Миколи.
Він казав: в середу
Приходь їсти меду.
Ні, піду до кума,
Він поїде в Умань,
Перекинем чарку,
Та й підем до парку.
Дядько з Краснопілки
Дав мені сопілку,
Тож я вам заграю,
Гарну пісню маю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802840
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.08.2018
Вовчику-братику, де це ти блукав?
Ой, бігав за село, кобилу шукав,
Довгоногу, плямасту,
Ту, що мали вкрасти.
Вона ж мені до вподоби,
Краще від любої здоби,
Я ж її пожалів,
Я ж її всю не з'їв.
Вовчику-братику, що то там сталось?
Стоїть гомін і народу зібралось
З ліхтарями і кілками,
Та з довгими ціпами.
То ж вони когось шукають,
Ще й кобили хвіст тримають,
Хтось її пожалів,
Хтось її всю не з'їв.
Пожалів вовк кобилу,
Залишив хвіст та гриву.
Вовчику сіренький,
Он який добренький!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802828
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 12.08.2018
В цілім світ, кума,
Краще тебе нема!
Чому ж ти барився,
Чом не оженився?
Допарубкувався,
Поки сам зостався.
Забарився, кума, -
Попередив Хома.
Де твоя чуприна?
Ні дочки, ні сина.
Міркував, барився
Й з носом залишився.
Ой, кажуть не дарма,
Чужа жінка - чума!
То ж не задивляйся,
Під тином не майся.
Бо як вийде Хома,
Буде тобі кума.
Забарився, кума, -
Вже й здоров'я нема.
Було не баритись,
Як мав оженитись.
Вчи тепер старенький
Хлопців молоденьких:
Маєш оженитись -
Не треба баритись!
Бо знайдеться Хома
І милої нема!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802634
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.08.2018
Не відкладаймо добрі справи
У довгу скриню на колись!
Роби їх не заради слави,
Світ зачекався, не барись!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802574
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.08.2018
Григорій... та ми звикли Гриша,
Де він, там кожна мить світліша!
В руках у нього змалку сила,
За спиною неначе крила.
Рукостискання знають Гриші,
Пищать від цього всі, мов миші.
Вже слава лине за кордон, -
Рукостискань він чемпіон!
Знов хтось пищіть, а потім тиша...
Комусь ще стиснув руку Гриша.
Він хлопець хоч куди козак,
Ще може стиснути не так!
Вже навіть Трамп про Гришу знає!
На поєдинок викликає...
Хто у двобої переможе,
Кому фортуна допоможе?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2018
Наближається день урочисто,
В хвилюванні прискорює крок,
На душі трохи сумно і чисто, -
В нас сьогодні останній дзвінок!
До побачення, школо рідна,
Нас чекає доросле життя.
До побачення, школо рідна, -
Світлий спогад на все майбуття!
Побажай нам щасливої долі,
Зорі в небі, цікавих доріг.
Все найкраще омріяне в школі -
На безмежних шляхах оберіг!
Ніжно дивиться вся Україна
На дочок і змужнілих синів.
Ви країни надія єдина
На віки від сьогодняшніх днів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802391
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.08.2018
Федько Вітер, чули,
Знову об'явився,
То лиш чутки були,
Що він оженився.
Вірить Федько, боги
Не покривдять долю,
Є ще й довгі ноги,
Щоб нести на волю.
Шукай Вітра в Полі,
В Галі, Катрі, Олі.
Гей! Вільному воля,
Гуля Вітер в Полі!
Кажуть, що до Насті
Має женихатись,
Та Федьку не вдасться
З чубом залишатись.
Ой, дівчата, знайте:
Вітер все гуляє,
В хату не пускайте,
Нехай геть тікає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802354
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 08.08.2018
Намалюю я на гілці пташку,
У піску маленьку черепашку,
Намалюю котика, собачку,
Крокодила Гену, Чебурашку.
Намалюю я траву зелену,
Дівчинку і хлопця біля клену,
Намалюю синє-синє небо,
Й сонечко, що всім у світі треба.
Намалюю ляльку я Наталку,
Хто з дівчат ляльок не любить змалку,
Мати кличе: - Доню, треба спати!
- Мамо, мамо... хочу малювати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=802027
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 06.08.2018
- Любий, у минулому році, коли мені виповнилось 45, ти дав мені 45 зелених. А в цьому році, на мій день народження, лише 30.
- Так, люба, у цьому році ти виглядаєш на 30 років!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801992
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
Як не крути-верти, а правди ніде діти -
Ви дивно схожі на царицю Нефертіті.
Я зрозумів це на тім тижні у суботу,
Коли спізнився після свята на роботу.
Ви саме доповідь для шефа друкували,
І шию дуже граціозно вигинали...
Таку красу і вроду важко стріти нині,
Стрункій статурі Вашій надто личить міні.
Надумав шеф, чомусь, вліпить мені догану,
А я дививсь на Вас і краяв серця рану.
На захист мій Ви стали мужньо й було чути:
Колега, шеф, з відрядження ледь зміг прибути.
Хіба що вища Ви на зріст, ще й набагато,
А Пушкін з Наталі, чи Галя - жінка брата?
І думка-блискавка так наче аж шпигнула:
Це ж моя доля, мабуть мене не забула!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2018
Данило пристрастився малювати,
Цьому в дитинстві вчила його мати.
Вона не раз розписувала хату,
Йому сорочки вишивала й брату.
Купив він фарби, розчини олійні,
Вони за водяні, бач, більш надійні.
Підрамник вибрав, натягнув холстину,
Враз, подихом намалював картину.
Така вже пишна і така рум'яна,
З холста дивилась його люба Ганна.
Коса і блиск очей, чарівне личко,
Всім гарним молодицям молодичка!
Цю всю красу в дубову вставив раму,
Під час роботи він не пив ні граму,
Лише коли закінчена робота,
Тоді вже чарку піднесе до рота.
Картину взяв і декілька ікон,
Зібравсь на ярмарок чи на аукціон,
Повіз це все ним зроблене продати,
Для Ганночки намисто щоб придбати.
А люду понаїхало тьма-тьмуща,
Все було там, й свята вода цілюща,
Телята, мерседеси, коні, свині,
Чи ж то, скажіть, таке побачиш нині?
Все продавалось: сорочки, парфуми,
Ще зброя, жуйки імпортні із гуми,
Товари Індії, Китаю і Цейлону,
Придбати можна було і корону.
Розклав на продаж свій товар Данило,
Людей до нього наче хвилею прибило,
Картини ж бо не бачили такої
Ще від часі, мабуть, далеких Трої!
У ці хвилини зрозумів Данило:
Малярство - дивна, неймовірна сила!
А Ганна посміхалась загадково,
В одного з глядачів втекла корова.
Зчинили галас заможні покупці,
Тягнули раму, виймали гаманці,
Але шедевр попав до інтуриста,
Він дав зелененьких доларів триста.
Як божий дар, як чудо, з неба манну
Він притискав Данила жінку Ганну,
Оце купив красу, то справжня вдача,
Приїду - почеплю собі на ранчо.
Та неув’язка вийшла на таможні,
Картини везти можна, та не кожні.
Картина ця - то надбання народу!
Тому їй за кордон немає ходу.
Тепер портрет висить у галереї
І, кажуть, черга завжди є до неї,
Данило вже картин зробив чимало
Став маляром він професіоналом.
І матір рідну згадує частенько,
Маленьку хату в рушниках чистеньку,
За вікнами садок і всюди квіти...
Чи ще таке побачать наші діти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2018
Доторкнулись долоні,
І мов птахи злетіли над гаєм.
Стоїмо на пероні…
Я і дощ... ми тебе проводжаєм.
У вікні профіль твій
Крізь краплини дощу проглядає.
Я шепочу: «Постій…»
Та навіки нас скло розділяє.
Тепер тільки "було", -
Те залишиться, що пам'ятаєм.
Під краплинами скло...
Я і дощ… ми тебе проводжаєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2018
Сяють наче зорі
Твої очі, мила.
Їх блакить прозора
Мене полонила.
Полечу як вітер,
Вдячний своїй долі,
І порину в квіти
У безкрайнім полі.
Я не знав без тебе,
Що таке буває.
Нас єднає небо,
Нас любов вітає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801399
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2018
[i]Тамарі Гордовій присвячується[/i]
Ваші квіти не в'януть,
Пелюстки їх чарівні
Світлим спогадом стануть,
Наче райдуги дивні.
Вічно житимуть квіти,
Мов казкові створіння
Ці гармонії діти,
Ця майтсерність і вміння.
Ваші квіти не в'януть,
Їх не можна забути,
В кожну душу заглянуть,
З нами завжди їм бути!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=801275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2018
Студия взрослеет и с годами
Больше в ней талантливых детей.
С Мирославой Юрьевной мы сами
И весь мир становится светлей!
Рисовать пришла она недавно,
Папу взяла в студию с собой.
Творчество - девиз их самый главный, -
У неё и папы с бородой.
Дар святой творить даёт природа,
Приоткрыть здесь надобно секрет, -
Девочке всего четыре года,
И прекрасней Мирославы нет!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018
На дворі грудень, мінус сім градусів. Падають сріблясті сніжинки. Підходиш до вікна і милуєшся початком зими. Та раптом якийсь мужик, лисий, босий і у галіфе, не поспішаючи пробіг у бік славетного парку "Софіївка". Невже це Андрій, який багато років тому "втопився у річці глибокій"? Так, він скочив у цю глибоку річку всенародної слави і не зважаючи, що стрибнув він у неї з доволі таки важким автоматом підпільника Кіндрата, не пішов на дно. Бо якби це трапилось, не пробіг би він зараз більше як, мабуть, десять кроків перед моїм вікном. А що це був він нема сумніву, бо я добре запам'ятав його одяг і статуру.
Через два дні вмикаю телевізор і дивлюся концерт зірок естради у палаці "Україна". Ведучий оголошує: "А зараз після свого зимового марафону Умань - Київ, палац "Україна" до нас прибув…" Зал піднявся і стоячи аплодував, не даючи вимовити слово ведучому, бо на сцені з'явився той чолов'яга, лисий, босий і у галіфе. Як то кажуть "з корабля на бал". Це був Андрій Миколайчук. Він не втопився у річці глибокій часу. Так тримати, земляче!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800939
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2018
Липневий день, мабуть, таки перегрівся на сонці. З його чола, вкритого липовим цвітом, збігали духмяні, цілющі краплини. Та ось, нарешті, він сховався у прохолодну тіняву хмарок, які раптово з'явились разом із вітром, що демонстрував свою неабияку силу і зухвалість. Десь із півгодини він ганяв хмари і чавив із них рясний дощ. Бешкетуючи, вітер зламав кілька дерев, і жбурляв потрощені гілки на дорогу. Раптом усе скінчилось. Вгамувавши свою лють, вітер разом із хмарами зник.
Знову засяяло сонце і День попрямував далі. Десь там, за горизонтом його вже чекав Вечір. Замріяний День, безтурботно підстрибуючи, в обіймах сонячних променів, через луки і ліси побіг до річки, на протилежному березі якої, під високими деревами, у чагарнику сховався Вечір. Його охороняли сутінки. Підступно підкрадаючись, вони почали накривати День своїм рядном, щоб потім затягнути його у фортецю Ночі.
Але назавтра, неодмінно, на баскому коні прилетить Ранок, щоб розігнати темряву Ночі. Його цілюще світло подарує Дню впевненість, щирість і радість оновлення. Ранок визволить День із полону і він, розправляючи м'язи і протираючи очі, після темряви ночі посміхнеться. Умившись ранковою росою, День бадьорий і веселий, зі щирою усмішкою привітається з усім на Землі сущим, обіцяючи, що все буде якнайкраще! Вірмо в це і все буде добре!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800795
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2018
Друже мій, Степане!
Вірю, що настане
Та щаслива днина -
Люблячого сина
Україна-ненька
Свого козаченька
Почує, побачить,
Згадає, віддячить.
Що свого коріння
Нові покоління
Вчив не забувати
Й шанувати мати.
Друже мій, Степане!
Вірю, сили стане.
Бо на кожнім кроці
Все на твому боці.
Пригадаймо знову -
Першим було Слово!
Головне - це Віра!
Освятиться Ліра!
Всі шанують Свято
Хлопці та дівчата
Колективу твого
Сучасного, нового!
Співають щедрівки,
Світліють домівки,
Несуть кутю люди,
Хай всім щастя буде!
Друже мій, Степане!
Світлий день настане!
Прийдуть до народу
Злагода і згода.
Будуть всі радіти
У цілому світі.
Добрі сили кличу,
Щастя всім нам зичу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800774
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 26.07.2018
Червень - початок літа.
Червень - несамовито
Всім дошкуляє спека.
Знаю, ти десь далеко.
Де? - Це ніхто не знає.
Тихо вже облітає
Пух сріблястий тополі.
Вітер шукаю в полі...
В небі зникають зорі,
Ранки прийдуть прозорі.
День буде, потім вечір...
Долю візьму за плечі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2018
Бабця сиділа на зупинці,
Автобус пільговий чекала.
Сріблясті локони, в хустинці,
І палицю в руці тримала.
Підійшов засмучений дідусь,
На лавці примостився з краю.
До нього бабця: - Це ж я дивлюсь,
Тай думаю, оце спитаю...
Шановний пане, скажіть мені,
Пробачте, але маю знати, -
У Вас є бабця, чи, може, ні?
Щось маю запропонувати.
У мене в центрі міста хата.
Може не дуже і сучасна.
Живу сама, я не багата,
Цвітуть у мене квіти рясно.
Приходьте, будем разом жити,
Прийняла рішення хоробре,
А почуття нас будуть гріти,
Все буде добре, завжди добре!
Пан відповів: - Немає бабці,
У мене є дружина молода.
Що каже, - бери діду капці,
Тай чимчикуй кудись "туда"...
Що буде далі, хто це знає.
Зайшли у пільговий старенькі...
А може то любов блукає? -
Шукає казочку гарненьку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=800489
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2018
"Те маємо, що маємо" - хтось каже.
Ця думка зовсім зайва і не та.
Ми маємо, що якнайбільше важить, -
Це віра, і надія, і мета!
Багатство наше - безумовно люди,
І краща, найродючіша земля.
І щастя з нами завжди, завжди буде.
В це віримо і ти, і він, і я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=799873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2018
Шановні дами і чоловіки,
Ремонт взуття в нас на віки!
Наш чоботар, відомий ас,
Майстерно зробить все для вас:
Підшиє гарно, підіб'є -
Великий хист у нього є.
Він швецьких справ талант відомий,
Земляк наш, багатьом знайомий.
Заходьте в будні і на свята,
Людину в нас шанують свято.
А це робити справді варто,
Ремонт найкращий наш, без жартів!
Якби усе оте взуття,
Що оновив він за життя,
В рядок все поруч виставляти
І Землю всю ним обкладати,
Підрахувати можна враз -
Це сто один, ще й з гаком, раз!
Носок, підошва і каблук,
З його талановитих рук,
Ставали знову як новенькі.
Будь, чоботарю, здоровенький!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798781
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 10.07.2018
Чорнява дівчина з блакитними очима
У пам’яті моїй в роках не загубилась.
Це їй слова найкращі вибирає рима…
Час промайнув, мить давня та, мов зупинилась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018
Багато дивних, загадкових історій, які не завжди є можливість пояснити, відбуваються у парку. «От хоч би, - почав старий у військовому кітелі, - той самий Нижній став, посередині якого лежить Камінь смерті. Його кріпаки мали встановити на площадці біля Бельведеру. Ця величезна багатотонна брила саме там і мала бути по задуму будівничого. Та замість цього вона вже кілька століть лежить у воді Нижнього ставу, нагадуючи про трагедію, яка сталася одного похмурого дня у кінці ХVIII століття. Того року зима розпочалась рано. Всі пагорби, скелі були вкриті великим шаром снігу. З кожним днем набирали сили морози. Кілька десятків кріпаків поливали шлях, по якому мали пересувати кам’яного велетня, водою з великих діжок, створюючи міцну штучну кригу.
Обгорнута багатьма канатами, які тягнули сотні людей, по створеному льодяному шляху, брила повільно наближалась до місця встановлення. "Дружньо! Гей!", і всі разом, напружуючи м’язи до неможливого, підтягували на кілька сантиметрів камінь. "Дружньо! Гей!"... Багато часу лунали ці вигуки. Ось камінь майже на місці. "Дружньо! Гей!"… Та кілька кремезних кріпаків посковзнувшись падають, за ними падають інші, випускаючи з рук канати, а камінь поволі, наче страшний хижий птах, що розпластав крила, падає донизу, тягнучи за собою величезну кількість людей. Вже потім розповідали різне. Хтось казав, що загиблих було сто, хтось - триста чоловік. Той зойк, що розрізав повітря, було чути за багато кілометрів від парку. З тих часів, як свідчать старожили, у ставку відбувалось дивне. У тиху звичайну безвітряну погоду починали підніматися на поверхню озера великі хвилі, чувся стогін, а сама кам’яна брила наче похитувалась. Щоразу переставали співати пташки, все завмирало у цю мить. Потім сіро-біла хмарина піднімалась від каменю догори, зникаючи у просторі неба. І знову все навкруги поглинала тиша і спокій.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798519
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 08.07.2018
Наступну історію, не менш цікаву, розповів Ведмежатник. Це було неподалік від Англійського парку, під великим каштаном, де стоять розташовані півколом кам’яні лави. Була дивовижної краси пора року - золота осінь, коли парк перетворюється у справжню казку. У жовто-багряних тонах по-новому виглядали звичні краєвиди парку. Опадаюче поволі листя нагадувало про миттєвість краси і земного буття. В загадковій задумливості підкрадався вечір… На згаданій вище лаві сиділи двоє - чоловік і жінка. Закоханими очима вони дивились один на одного. Він тримав її ніжні руки в своїх долонях, все їхнє єство зливалось в гармонії з оточуючою природою. Нещодавно одружені, вже немолоді, позаду були аспірантура, дисертації, викладацька робота, а попереду – велике кохання. Смеркалося… Відвідувачі парку розходились, а закохані сиділи і не поспішали, бо мешкали неподалік.
Раптом на сходинках біля того місця, де вони сиділи, застрибала яскрава куля жовтувато-зеленуватого кольору, розміром з футбольний м’яч, яка з’явилася невідомо звідки. Закохані завмерли від переляку і несподіванки. Так пройшло секунд десять. Куля поворушилася і застигла на місці, а потім, не виявляючи агресії, зигзагоподібно попрямувала через хащі у бік Мертвого озера, де стрибнула у тунель підземної ріки, сполохуючи сичів і кажанів.
«На другий день, - продовжував Ведмежатник, - вони зранку прийшли на це місце з надією зрозуміти і знайти якісь докази побаченого дива. Але ніщо не нагадувало про вчорашні події.» Старожили пригадують ще кілька випадків цього явища. Чи може це прибульці полюбляють милуватись красою «Софіївки»?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798316
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2018
«Одного дощового літа, не пригадую який то саме був рік», - почав розповідь художник. Він малював тоді краєвид неподалік від Єлисейських Полів. Вже кілька днів була гарна погода, - крізь листя дерев пробивались золотаві промінчики ранкового сонця. Неподалік гуркотів невеличкий водоспад, у бризках якого сяяла маленька веселка. Саме її, в оточенні кам’яних брил, бажав намалювати художник. Трохи далі, за дзеркальною поверхнею води, був старовинний кам’яний місток, а навколо стояли могутні екзотичні дерева, яким було багато за сто років. Трохи далі росло тюльпанове дерево, платани, корабельні сосни та інші красені-дерева.
Робота над краєвидом добігала кінця, на полотні відчувалась ранкова тиша і якийсь дивовижний спокій. Художник подивився ще раз уважно на веселку і нахилився до своєї палітри. Неподалік від цього місця, де малював художник, жінка років тридцяти п’яти за віком, робітниця парку, мітлою, зробленою з листя, замітала алею. Етюд майже був закінчений і вже дві веселки вигравали всіма кольорами. Одна намальована, а інша справжня - над водою. Художник клав на полотно останні мазки. Раптом якийсь страшенний гуркіт, наче постріл із тисячі гармат, наче страшенний вибух, що продовжувався якусь мить, здригнув усе навколо. Художник підняв голову і побачив: могутній велетень з гладкою світлою корою лежав на землі. Дерево впало саме на те місце, де знаходилась жінка, яка працювала сьогодні свій перший день у парку. Одразу весь краєвид спохмурнів, навіть кудись щезли веселки. Художник швидко підбіг до дерева. Невже та жінка загинула, вона ж була саме тут. Через кілька кроків він зупинився, побачивши, що обидві веселки спускались над Землею, тримаючи попід руки перелякану жінку. Ще мить і вона вже стояла на землі поодаль він впалого дерева, а веселки, посміхаючись, зникли.
Отямившись, художник підійшов до мольберту, подивився на картину і краєвид, протер очі, ще раз подивився - дві веселки, одна над водою, а друга на полотні, знову були на своїх місцях. Отакий випадок був одного літнього ранку у славетному парку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798198
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2018
Троє чоловіків похилого віку, цікавої зовнішності сиділи під розлогою ялиною біля Обеліску над Нижнім ставом славетного всесвітньовідомого парку «Софіївка». З цього місця відкривалась дивовижна панорама на південну частину парку. Це було їх улюблене місце, на якому вони збирались кожного дня післяобідньої пори, незважаючи ні на які примхи погоди. Одного з них звали Ведмежатник. Мабуть багатьом буде цікаво, звідки взялося це прізвище? Розповідали його друзі, що на нього, десь тридцять років тому, у лісі напав ведмідь. Але він зміг подужати дикого звіра. Його прапрадід будував цей славетний парк за часів графа Потоцького. Другий, з посивілою борідкою, був художником і навчався колись, ще в дореволюційні часи, в Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. Зайве казати яким рівнем майстерності володіли випускники цього закладу, де викладали Карл Брюлов, Iлля Репін і т.д.
А третій із присутніх, одягнений у старий військовий кітель, з палицею в руці, усе своє життя наглядав за порядком у парку. В їхньому житті було багато подій, різних історій, пов’язаних із цим парком. Вже так повелося, що коли вони збирались разом, то цікаві історії згадувались одна за одною, і не було кінця цим спогадам. Ось і сьогодні вони сидять неподалік один від одного, щось жваво обговорюючи. Та один з них зупиняє друзів, нагадуючи, що сьогодні його черга розповідати цікаву історію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=798197
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 05.07.2018
Кімната каси вся така маленька,
Та в ній великий простір для думок,
А ті думки, худенькі чи повненькі,
Якусь таки піймаєш на гачок.
Якусь таки піймаєш і розкрутиш,
Складеш для чоловіка бізнес-план,
Бо якось треба виживати, мусиш,
Ти маєш хист до цього і талан.
Ти добре вмієш рахувати гроші,
І зорі, що палають уночі.
Хай всі роки твої будуть хороші, -
Ми доленьки своєї орачі!
Банк, бухгалтерія і каса, -
Шлях, що проліг крізь сяйво літ.
Ліс Білогрудівський і траса, -
Щоденний твій земний політ!
Оранжерея і найкращі квіти
В твоїй оселі, звісно, справжній рай...
Допомагають у житті радіти, -
Там почуттів найкращих водограй.
Ніколи щоб не зустрічатись з сумом.
Життя людське - це певний відлік літ,
Це підсумок всім звершенням і думам.
Тому, що маємо, завжди радіти слід.
Хай щастя, Ганно, буде із тобою,
Здоров'я і надія і літа.
І зажди хай пишається тобою
Дарована нам кожна мить свята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797138
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2018
У малечі справжня мука -
Десь почула слово «Кука».
І з тих пір нема спокою,
Бо не зна, що то «такоє»…
Мама каже: - Як кашлюка,
То приймати треба Кука.
Це ж сиропчик солоденький,
Пам'ятатимеш, маленький?
А маля до батька знову:
- Це не теє зовсім слово!
Заповзло немов гадюка,
І шепоче: - Кука… Кука…
Хтось до ночі грає Глюка,
Хтось весь день дверима грюка.
В хату тягнеться багнюка,
Хмарою пливе пилюка.
А малеча: - Кука… Кука…
Пташка то, чи то тварюка,
Й заковика й закарлюка,
Добра, чи скажена злюка?
Від часів далеких Кука
Всім відома тая штука.
Ще на ній руда перука,
Звісно, то звичайна Бука!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2018
Її талант розкрився наче квітка, -
Веселок рій в буденному сум'ятті днів,
Вона в Італію від'їде влітку,
Бажаємо ми щастя їй без зайвих слів.
Майстри Відродження найвизначніші
Десь завжди поруч з нею будуть там.
Мов солов'їний спів, що лине в тиші,
Її роботи увійдуть в мистецтва храм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=797044
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.06.2018
Під танок маестро Ліста
Кружляла осінь листя,
Закохалася барвиста
У наше дивне місто.
В сяйві бабиного літа
Злітало павутиння,
Місто мріями зігріте
Вітало небо синє.
Одягнула вишиванку,
Намисто з горобини,
Посміхнулась Умань зранку -
День міста - свято нині!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796624
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2018
Єдина, незрівнянна, мила,
Якщо ти поруч – ростуть крила!
Тебе нема – одні страждання,
О, вічна формула кохання!
Єдина, незрівнянна, мила,
Мене навік ти полонила!
Омріяне моє бажання, -
Щоб не зів’яло те кохання.
Єдина, незрівнянна, мила,
Щоб доля нас не розлучила,
Хай наша віра і старання
Нам збережуть наше кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796368
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2018
Мені здавалось, що то змалку
Летять запитання: Чому, чому...
Чому ручай збігає в балку,
Чи стати річкою колись йому?
Чому пливуть хмарки пухнасті, білі
В безкраю неба далечінь,
Чому в матусі такі очі милі,
Як ніжно вона каже: "Відпочинь".
Чому, коли яскраво сонце сяє,
Обов'язково має бути тінь,
А виноградне гроно дозріває,
Якщо живиться від землі з корінь.
Чому роки так швидко промайнули,
Та хоч би скільки не пройшов доріг,
На ті питання, що в дитинстві були,
Чи ж то на кожне відповісти б зміг.
Чому, чому - поки життя триває -
Невичерпне пізнання джерело.
Коли ж ніяких вже питань немає,
То, мабуть, стиха щось від нас пішло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796254
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 19.06.2018
У Києві свято:
Малюнки, плакати,
В яскравім намисті
Веселки барвисті.
Музики й поети,
Ансамблі, дуети,
В цей день звідусюди
Приїхали люди.
Блакитне і жовте
Вовік не пожовкне.
У сонце і небо
Всім вірити треба.
З часів давніх Кия
Шляхи і події,
Незламна мов криця,
Стояла столиця.
Світ віри в обличчі…
Не раз і не двічі
З руїн ти вставала,
І знов оживала!
Розквітла надія
Всі душі зігріла!
Життєва дорога -
Від Бога до Бога.
У Києві свято!
Віки шанувати.
Весна, зелен-листя, -
Сьогодні день міста.
В святковім салюті -
Осмислення суті,
Освітлена мрія,
Надія, надія.
І знову насниться
Чарівна столиця,
У казку політ,
Та каштановий цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796152
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 18.06.2018
Місто Умань, рідна Умань,
Тут моє дитинство йшло,
Ти назавжди в моїх думах,
Ти в моє життя ввійшло.
Тут по вулицях, алеях
І до півночі блукав.
Краю рідний, земле, де я
Щастя юності пізнав
Приспів:
Місто Умань, рідна Умань,
Тут моє дитинство йшло,
Ти назавжди в моїх думах,
Ти в моє життя ввійшло.
Ти стоїш в новобудовах
І живе серед віків
В росах, спалахах ранкових
Пам'ять про твоїх синів.
Парк "Софіївка" чарівний
Диво-дивне в світі є,
Чи знайдеться тобі рівний?
Хай твоя краса цвіте.
Приспів:
Наша спадщина безцінна,
Наша зірка провідна,
Рідна Умань неодмінно
Доля в нас навік одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=796117
рубрика: Поезія, Авторська пісня
дата поступления 18.06.2018
Що діється навколо нас, хто знає...
В майбутньому на людство що чекає?
Чи чули ви про аномальні зони?
Світи є паралельні, є ще й клони.
На небі тарілки літають всюди,
В них інопланетяни, а не люди.
Хто роботів зуміє зупинити?
Та хай йому... Нам треба просто жити!
Як сходить сонце, як палають зорі,
Які духмяні ранки і прозорі!
Троянди знову квітнуть дивовижно,
Ти дивишся в кохані очі ніжно.
Життя одне-єдине, неповторне,
Нам посміхається, до себе горне.
Геть зникнуть стреси і лихі події,
Здійсняться всі твої найкращі мрії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795505
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 13.06.2018
"Зі штанів не вискочиш" - колись казав мій дід,
Це в багатьох випадках всім пам'ятати слід!
Ще не підскочиш вище голови своєї,
Від бід усіх немає в світі панацеї...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795211
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 11.06.2018
Дай, Боже, долю, щоб радіти,
Щоб посміхатись, Боже, дай!
І мить, і вічність розуміти, -
Стрімкий любові водограй.
Хай згинуть смуток і печалі,
Підступні вороги і зло!
Від них щоб завжди бути далі,
А з нами щастя щоб було!
Моя ти люба і кохана,
Повітря, світло, подих мій.
Мій рай земний, завжди жадана,
Моя ти доля, зрозумій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794699
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.06.2018
За вікном пташки співають,
Всіх найкраще соловей,
Це вони тебе вітають,
Твій сьогодні ювілей!
На небі місяць-молодик
Затримався до ранку,
Він привітав тебе і зник
За зоряну фіранку.
Як роси-мрійниці блищать,
Розгойдують їх трави.
Нехай щастить! Тебе вітать
З'явились роси вправно.
Тебе сам Червень привітав,
Все добре, вір, здійсниться,
В долонях теплих він тримав
Солодкі полуниці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2018
Гармонія і велич, світ краси,
Вогонь і попіл, злети і падіння,
Полон бажань - усе даруєш ти,
Небесний янгол і земне створіння!
Дарунок долі, самий дивний сон,
Дивитись у твої, кохана, очі,
Як сходиш ти на зоряний свій трон,
Володарка мого ти дня і ночі.
І на межі тисячоліть, мій світ,
Всі почуття не обійняти в слові…
Бажаючи щасливих, Боже, літ,
Ввійдемо ми у світлий Храм Любові!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2018
Дівчинка нас привітала,
В студії світліше стало.
Всі присутні ще не знали -
Фея увійшла до зали.
Звати дівчинку Лариса.
І художниця, й актриса,
Своєрідна, неповторна,
Позитив до себе горне.
"Найдоросліша" з усіх -
Це не викликає сміх.
Їй п’ять років, але зважте,
Зможе хто за неї краще
Нас усіх розвеселити,
Допоможе зрозуміти
Найгарніший чий малюнок,
В праці - іншим порятунок.
В усьому бачення своє,
У діжці мед не зіпсує.
І розумна, і гарненька,
Не нудьгує, веселенька.
Її таке доросле "Так!"
Для тих, хто розмовляє знак, -
"Шкрябать досить, ви не миші",
Малювати краще в тиші.
Мабуть ми буденно жили
Та раптово зрозуміли:
Світ прекрасний і чарівний, -
Поруч з нами "кіндер" дивний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793743
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 30.05.2018