| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
Бути звичайним Дендритом,
але не мати свого Аксона.
Розплющуючи очі,
опиняєшся в темноті,
занотовуєш доторки болю
у щоденник незабутніх відчуттів,
всі чернетки переписуєш знову,
намагаєшся знайти свій початок,
та прочерк відображається на тобі.
Все життя наче Нитка із нервів,
наче зв'язок між Аксоном і Дендритом,
де інформація не в зоні доступу,
і ти зараз у темряві,
в зоні відчуження власного космосу.
Ти без голосу,
Ти без бачення,
Ти забуваєш
Себе
і всі свої принципи у своєму майбутньому житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=770933
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2018
Не тримай у собі
зайве повітря/дим/думки.
Відпускай їх на волю
І спокійно собі живи.
Не опускай зайвий якір,
Заби/у/вай сталеві болти,
Не шукай нові планети й світи.
Насолоджуйся лише моментом,
У одній секунді живи.
Відкривай очі зранку
І не читай не цікаві вірші/книжки.
Не заздрь нікому.
Ти - є ти,
А не картинка
Чи зайве повітря/дим/думки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769285
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2018
Навіть несуща стіна
Піддається до змін
І кожну темряву
Є можливість
Вибілити/освітлити.
Кожну проблему – здолати,
Кожне невисказане
Слово –
Відчути/побачити
І врешті решт сказати.
Кожна емоція піддається
Сумнівам,
Кожна стіна піддається
Змінам,
Кожен бар'єр може
Бути розбитий чи здоланий
І навіть ніч може бути проспана,
А не в муках
Прожита.
Кожну відстань
Можна вимірювати в ярдах, дюймах
Та інших незрозумілих величинах.
Але навіщо вимірювати відстані,
Якщо можна обіймати без причини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=768016
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2017
Останній потяг вже відбуває,
ти встигаєш чи ні?
Останній шанс на життя,
останнє право на помилку.
Залишилось лише доторкнутися потягу,
спалити весь мотлох
і витерти бруд,
засклити всі вікна,
перестелити лінолеум /до біса усі ці зайві ходи/.
Просто залишити усі валізи,
усіх "знайомих",
усе, що заважає тобі
В цьому клятому місті без розвитку .
І мчати якомога далі
відриваючись від землі.
"Обережно двері зачиняються"
Ти встигаєш чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767316
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2017
Придумывать новые роли/слова,
Искать новых актёров,
Сценарий старый сжигать,
И покупать шампанское,
Для празднования нового года.
Неудачные сцены и дубли
Записывать для флешбеков,
Для сцен после титров,
Для воспоминай
/в долях секунды после последнего луча света в глазах/.
Изменять все стандарты,
Все советы только воспринимать
/не действовать, а именно воспринимать!/.
Декорации переклеить,
Все локации поменять,
Режиссёра научить чему-то другому,
А не только на стульчике спать.
Всех каскадёров уволить,
Без подстав и обмана,
Без подстраховок,
На доверии только сыграть.
Наконец-то купить билет на чёртов поезд,
Уехать в направлении моря
.........
И там свою жизнь с нуля начать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=767214
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 21.12.2017
И жертва станет насильником
и небо под ноги
и в бокале кефир,
задыхаюсь теперь чистым воздухом
и меняю все правила
и свой взгляд на мир.
Я устал уставать
и ночью не спать.
Прощай.
Я убью тебя нежно,
ты был мой самый лучший май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766989
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.12.2017
Відкладати все у черговий ящик,
Проспиртовувати спогади лиш пилом
Або сигаретним попелом.
Ховати всі свої почуття у найменші картонні коробки
І шукати для них найвіддаленіший і найвологіший куток.
У надіях, що вони, як папір відсиріють
І мине їх термін придатності.
Постійно повторюючи, що з чергового понеділка/місяця, все докорінно зміниться.
І спостерігати за перекидом листків календаря, на жаль, не місячного, а вже давно річного.
Про дитячі мрії лише згадувати у найтемніші вечори свого самокопання і вічних питань: "Що я зробив не так?".
Ось, що значить жити дорослим життям,
А не фантазіями та надіями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766356
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2017
Пробігтись морозом по твоїй шкірі.
Залишитись у кожному міліметрі тебе.
Заховатись між парою ребер,
впасти у сплячку, аби зберегти себе.
Перманентно скорочувати відстані,
викидати усі зайві частинки "не".
Бути твоїм вогнем, що зігріє
з середини.
Я поміж ребер
/ти пам'ятаєш це?/.
Я хочу бути /з/ тобою,
розтопити увесь твій сердечний лід.
Я вірю у своє перше /й останнє/
Новорічне диво –це моя схованка поміж ребер,
На невизначену кількість літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2017
Я буду любить тебя вечно
или хотя бы два дня.
Сегодня и завтра -
всё что нужно для меня,
или даже хотя бы 24 часа, 1440 минут
я любить тебя буду родная.
Даже если ты против,
даже если закроешь глаза
/убьешь меня/,
на вечность свою
я не забуду тебя.
Ведь любить тебя,
как дышать,
для меня жизненно необходимо.
Я пытаюсь наконец-то проснуться
и увидеть что наступил последний день
/день - завтра/,
последние 24 часа, когда я должен любить тебя.
Я пытаюсь, стараюсь,
я даже Бога молю.
Но как не крути,
я просыпаюсь сегодня.
И так каждый день,
я кручусь и обещаю
ненавидеть тебя послезавтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765994
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.12.2017
Телекінез/левітація, байдуже яка "суперсила", тебе вже не спасе.
Допомога потрібна із заходу.
З теплого фронту.
З теплої течії.
Із заходу сонця/відносин/будь-чого.
Допомога моральна/фізична/матеріальна потрібна будь-кому,
але не тобі.
Тобі необхідно лише два доторки до ключиць
чи два погляди у глибину зіниць.
Ніяка супер/швидкість/сила, невидимість не потрібні тобі.
Лише 2 клятих доторки.
Лише 2 клятих погляди.
Лише 2 клятих слова у відповідь:
"залишайсь назавжди".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2017
Із настанням світанку
всі ілюзії ночі зникають.
Паралелі знаходять гострі кути
з кожним доторком до ключиць.
Кожен рік у тобі помирають кити,
і дельфіни несуть в океан,
намагаючись, як не дивно
втопити, як і ти топиш
біль у бокалі,
й не важливо, що ти
маєш крила не тільки вночі.
З першим променем,
з першим видихом/вдохом
ти їх обрізаєш.
Простіше здаватись,
а не проти хвилі грести,
й осідлати цю хвилю буквально.
Ти не серфер,
Ти навіть не умілий плавець.
Ти здаєшся,
ну а Я викликаю кита.
Він відроджує все
й помирає в тобі,
забирає весь клятий біль,
залишає тебе на світанку...
Перший промінь вже тут.
Ми стираємо ілюзії зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765755
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.12.2017